Цільові програми І проекти в діяльності бібліотек



Сторінка4/10
Дата конвертації10.04.2016
Розмір0.79 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У пошуку джерел позабюджетного фінансування особливої уваги бібліотекарів України заслуговують благодійні фонди і організації, що на конкурсних умовах фінансують повні проекти і програми.

У світі існує багато цільових закладів і фондів, які субсидують самі різні проекти. Навіть існує загальна класифікація можливих грантодавців

Державні – це фонди і організації, які отримують кошти з бюджету держави.

Напівдержавні – це суспільні організації, які отримують кошти від державних донорів і розподіляють їх по організаціях-замовниках.

Приватні – це фонди і некомерційні організації, які отримують кошти від приватних громадян (пожертвування), або корпорації (комерційні фірми) і приватні особи.

Бібліотеки України досить активно беруть участь в конкурсах на отримання грантів міжнародного фонду "Відродження", звертаються у Раду міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). В 2001 році відділ преси, освіти і культури посольства США в Україні оголосив конкурс "Internet для читачів публічних бібліотек" серед бібліотек України. В конкурсі брали участь 134 бібліотеки, але отримали перемогу тільки 76. Серед них і бібліотеки нашої Дніпропетровської області: обласна універсальна наукова бібліотека, центральні міські бібліотеки м. Дніпропетровська, м. Дніпродзержинська, м. Павлограда. Загальна сума отриманих грантів склала 74 тис. доларів. В 2002 році до них приєдналася центральна бібліотека м. Нікополя, яка взяла участь у другому етапі цього конкурсу і одержала грант на суму в розмірі 13,7 тис. доларів на створення в бібліотеці Internet – центру.

Але конкурс є конкурс, і щастить не всім. Разом з тим, справа не тільки в участі, а й в умінні писати проект переконливо, без протиріч, у відповідності до вимог конкретного фонду. Таке вміння формується поступово. Важливо оволодіти "наукою" і "мистецтвом" писати проекти. Це особливий жанр, якому треба вчитися. Створення проекту – це дуже копітка робота, що вимагає досить високої кваліфікації його авторів, ретельності як у визначенні стратегічної основи – теми проекту, так і в таких її деталях, як матеріально-технічне і фінансове обгрунтування.

Проекти відрізняються від програм тим, що вони мають більш високий рівень конкретної розробки. Орієнтуючись на визначений аспект життєдіяльності і розвитку бібліотеки, вони містять встановлену вартість, графік виконання, фінансові і технічні параметри.



Проект – це послідовність кроків ефективної реалізації задуманої ідеї в конкретні терміни із залученням оптимальних засобів і ресурсів. Пропоновані в проекті дії повинні допомогти стабілізаційному та інноваційному процесам, структурній реорганізації, повинні створити умови для якісної зміни діяльності бібліотек в інтересах користувачів.

Основа сучасної проектної діяльності – "послугова" сервісна орієнтація, оскільки в результаті реалізації проекту виникають нові освітні, інформаційні, культурні і соціальні послуги, нові пропозиції, нові можливості.

Проект завжди спрямований на рішення проблемної ситуації, у якій опинилися реальні і потенційні користувачі, громадськість. Серед відмінних рис проекту можна виділити:


  1. наявність проблеми (потреби) , для рішення якої здійснюється проект. Проектна проблема значно ширше організаційних проблем, що з'являються в бібліотеці. Вона відноситься скоріше до розряду соціальних проблем, як, наприклад, проблема доступу до інформації;

  2. чіткі терміни початку і закінчення робіт;

  3. спеціально виділені для здійснення проекту ресурси;

  4. передбачувані, визначені до початку робіт кількісні і якісні результати.

Для виконання проекту необхідний певний відрізок часу , який можна розподілити таким чином:

25% – визначення теми і джерел фінансування;

10% – складання заявки;

10% – організація проекту;

45% – виконання проекту;

10% – складання звіту про проект.

Як бачимо, значна частина часу іде на вивчення проблеми ( а значить, і на формулювання ідеї) і джерел фінансування.

Формулювання ідеї – це найголовніше. Без гарної ідеї дуже важко домогтися успіху, особливо в умовах гострої конкуренції. У її основу повинна лягти суспільна, чітко сформульована проблема або потреба. При визначенні ідеї проекту важливо пам'ятати, що проект пишеться та реалізується не для бібліотеки, щоб полегшити роботу бібліотекарів, не для того, щоб замінити державне фінансування бібліотечної діяльності, а для реалізації суспільно важливого завдання, для того, щоб покращати доступ читачів до інформації та культурного надбання. Тому будь-яку ідею треба розглядати з точки зору читача, "приміряти" її на себе, що я, як читач, виграю від реалізації такого проекту.

Тема проекту повинна мати конкретні і чітко обумовлені пріоритети, під які здійснюється фінансування певним благодійним фондом. Наприклад, при пріоритеті "Сприяння навчанню іноземним мовам" більш конкретною може бути тема "Придбання оснащення лінгафонного кабінету" (Центральна бібліотека Шполянської районної ЦБС Черкаської області). Поєднання декількох пріоритетів в одному проекті, як свідчить практика, недопустиме.

Установивши загалом ідею проекту і план дії, необхідно шукати для свого проекту декілька потенційних джерел фінансування. Чисельний досвід підтверджує, що звертатися за допомогою доцільно до компаній і фірм, які в даний момент є на злеті своєї діяльності. Прохання, подані в період застою або відходу від попередніх позицій, часто залишаються без позитивної відповіді.

Перш за все, слід чітко усвідомлювати пріоритети і напрямки діяльності тих фондів, до яких ви звертаєтесь. В рамках цих напрямків щорічно діють певні програми, які звужують і конкретизують коло можливих на даний момент об'єктів фінансування. Про такі щорічні програми треба спеціально дізнаватись з преси, або безпосередньо від менеджерів та директорів програм цих фондів.

Список фондів із зазначенням конкретної спрямованості їхньої діяльності, з адресами і контактними телефонами – це те з чого треба починати. Дані про джерела фінансування і умови надання грантів можна отримати з багатьох брошур, буклетів, прес-релізів, довідників, які щорічно видаються інвестиційними організаціями.

Деякі фонди оголошують конкурси на субсидії в різних періодичних виданнях. Але найбільш інформаційно повним банком даних про заклади-спонсори є міжнародна комп'ютерна мережа Інтернет. В Інтернеті існує спеціальна інформаційна система "Джерела фінансування" (http: //cci.glasnet.ru/funds), де ви зможете гарантовано отримати вичерпні дані по проблемах, які вас цікавлять.

Для того, щоб розраховувати на сприятливе ставлення до себе потенційних благодійників, бібліотека повинна дбати про створення власного іміджу. Це надзвичайно копітка, систематична і цілеспрямована діяльність, результатів у якій можна досягти, застосовуючи:



  1. виступи співробітників;

  2. особисті контакти з представниками ЗМІ, представниками культури, науки, місцевими діячами;

  3. повідомлення у пресі про основну діяльність бібліотеки, яскраві події і заходи, спеціальні програми, нові надходження, постійну рубрику про бібліотеку в місцевій пресі;

  4. публікація співробітників бібліотеки;

  5. екскурсії по бібліотеці;

  6. участь у житті міста, району;

  7. відеофільми про бібліотеку;

  8. електронні форми, наприклад, власна WEB-сторінка в Інтернеті.

Директор бібліотеки є важливою фігурою в процесі написання проекту. Саме він ініціює цю роботу, залучає і заохочує співробітників до розробки теми (ідеї), проекту, надає відповідні ресурси і створює умови. Він розглядає ідеї і пропозиції авторського колективу проекту, організаційно вирішує фінансові питання, знаходить листи підтримки. Директор схвалює кінцевий варіант , визначає терміни і можливих партнерів у його впровадженні.

Після формулювання ідеї і одночасно з пошуком грантодавців треба розпочати роботу над створенням самого проекту. Процес складання проекту можна порівняти з готуванням блюда на кухні. Першою справою кухаря є заготівля необхідних продуктів, і лише потім він починає готувати, вчасно додаючи різні компоненти у правильному співвідношенні.

Для початку треба приступати до вивчення ситуації, ознайомитися з цифрами, фактами і прикладами, що відносяться до обраної вами проблеми, проаналізувати оточення, провести дослідження зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей бібліотеки, тобто говорячи сучасною мовою, провести моніторинг. Моніторинг це і є процес визначеного збору інформації з усіх аспектів проекту. Він забезпечує розробників проекту інформацією, яка необхідна для:


  1. аналізу ситуації;

  2. визначення проблеми і знаходження шляхів її рішення;

  3. вивчення загальних напрямків і конкретних прикладів;

  4. розробки заявки і плану-графіка виконання проекту;

  5. визнання можливих перспектив і ефективності виконання поставлених завдань;

  6. прийняття рішень про людські, фінансові і матеріальні ресурси.

Моніторинг – це безперервний процес. Система моніторингу повинна бути вами розроблена ще до початку роботи проекту і повинна включати три хронологічних етапи: моніторинг вивчення ситуації для визначення проблеми, моніторинг у процесі реалізації проекту, моніторинг результатів впровадження проекту.

Моніторинг здійснюється в декількох рівнях.



Перший рівень – це аналіз зовнішнього середовища, другий рівень – рівень досліджень внутрішнього потенціалу бібліотеки.

Наприклад, у термін "зовнішнє середовище" можуть входити такі елементи:



  1. Відомості демографічного характеру – вік, стать, етичний склад, освітній рівень, рівень доходу жителів, сімейні характеристики, характеристики зайнятості і безробіття, рівні народжуваності і смертності;

  2. Економічні умови – співвідношення виробничого, комерційного, сільськогосподарського і обслуговуючого секторів, тенденції розвитку різних галузей народного господарства;

  3. Соціальні умови – навчальні заклади і культурні організації, клуби, товариства, об'єднання за інтересами, релігійні групи, традиції і історія населеного пункту чи регіону.

  4. Інформаційні послуги: інші бібліотеки та інформаційні центри району (мікрорайону), у т.ч. комерційні інформаційні служби, реальні та потенційні конкуренти на ринку інформації.

  5. Технологічний рівень: наявність і стан комп'ютерних та інших комунікаційних мереж.

Моніторинг внутрішнього стану бібліотеки – вивчення її поточного положення. Тут можна розглядати будь-які аспекти бібліотечної системи: приміщення, фонди, послуги, штат, бюджетні асигнування, цільові програми розвитку, керування бібліотекою.

Методологія моніторингу дуже різноманітна: анкетування, інтерв'ювання, зустрічі з громадськістю, з керівництвом, спостереження, аналіз інформаційно-статистичних оглядів регіону, тощо.

Визначивши тему (ідею) проекту, здійснюючи моніторинг зовнішнього середовища і внутрішнього стану бібліотеки, треба скласти заявку на фінансування проекту. Слід підкреслити, що проект і заявка на грант – це не одне і теж. Заявка – це спосіб письмової передачі структури і можливостей проекту, форма опису проекту.

Основа заявки – все та ж ідея. Без чіткого уявлення своєї мети і задач неможливо написати задовільну заявку.

Форма написання і обсяг заявки залежать, перш за все, від конкретного спонсора, від якого ви розраховуєте отримати грант. Звичайно обсяг заявки складає від 3 до 10 сторінок. Але зустрічаються також вимоги до заявки мати обсяг до 100 сторінок.

Заявка складається з титульного листа, опису проекту, додаткових матеріалів.



Титульний лист служить візитною карткою проекту. На одній сторінці ви повинні вмістити всю необхідну інформацію:

  1. назва проекту;

  2. дані про організацію-виконавця, тобто про бібліотеку (назва, адреса, телефон, № розрахункового рахунку та інші відомості).

  3. керівник проекту (прізвище, ім'я та по батькові, звання (якщо є), посада, адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти);

  4. автор проекту (якщо він не керівник);

  5. географія (місце: село, селище, місто, район, область, країна, де буде проходити робота з реалізації проекту);

  6. термін виконання проекту (від початку до закінчення субсидування його відповідною організацією);

  7. вартість проекту (обсяг фінансування, закладений в бюджет, включаючи ваш власний внесок і підтримку з інших джерел).


Опис проекту має таку структуру:

Узагальнена інформація про проект (резюме або реферат).

Це перша частина заявки, що буде прочитана... і, на жаль, може бути останньою. Тут необхідно коротко викласти суть проекту таким чином, щоб читач зрозумів ідею заявки і особливості дій, що ви гарантуєте для успіху її реалізації. Текст резюме необхідно писати стисло, чітко, цікаво.



Вступ (або введення).

В цій частині ви повинні розповісти про вашу організацію (дати повну назву, місію, мету, завдання бібліотеки, привести коротку історичну довідку, ваші фінансові можливості, унікальність бібліотеки, надати характеристику користувачів, опис досягнень із статистичним підтвердженням, охарактеризувати рівень компетентності співробітників, що будуть виконувати проект, показати значні досягнення бібліотеки в реалізації інших проектів. Вказати види підтримки, отримані бібліотекою в реалізації інших проектів. Вказати види підтримки, отримані бібліотекою від інших організацій.

Всі ці дані логічно підведуть Вас до наступного розділу "Постановка проблеми".
Постановка проблеми (опис)

Постарайтеся сконцентрувати свою увагу на проблемах, які мають суспільну вагу і відношення до сфер, що вас цікавлять. Виберіть знайому проблему, причини якої вам добре відомі. Проблему постарайтеся викласти послідовним текстом, а не як перелік відповідей на задані питання. Зверніть увагу на наступні обставини:



  1. Чия це проблема? Якої групи людей і району вона торкається?

  2. Причини виникнення проблеми.

  3. Динаміка проблеми. Коли виникла? Як розвивається? Які можуть бути наслідки?
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка