Цикл наукових праць



Скачати 117.8 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір117.8 Kb.


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

на здобуття щорічної премії Президента України

для молодих вчених

ЦИКЛ НАУКОВИХ ПРАЦЬ
ТРАНСФОРМАЦІЇ НА РИНКУ ЗЕРНА В КОНТЕКСТІ РОЗШИРЕННЯ ЄМНОСТІ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ПРОДОВОЛЬСТВА ТА ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
БОДНАР ОЛЬГА ВАСИЛІВНА
кандидат економічних наук

старший науковий співробітник

ННЦ «Інститут аграрної економіки»

РЕФЕРАТ

2014

Метою роботи є розробка методичних підходів та практичних пропозицій стосовно оптимізації перспективних напрямів використання зерна в контексті розширення ємності внутрішнього ринку продовольства, забезпечення у енергетичних ресурсах та нарощення експортного потенціалу України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку методологічних положень, розробці практичних рекомендацій і пропозицій стосовно диверсифікації напрямів використання виробленого зерна в Україні, яка передбачає повне забезпечення внутрішніх потреб у продовольстві, стійку конкурентоспроможність держави за різної кон’юнктури світового ринку, приріст доданої вартості в середині країни.



Основні положення, висновки та пропозиції, яким притаманна наукова новизна:

- обґрунтовано концептуальні підходи до оцінки ємності внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні як одного із державних параметрів реалізації політики сприяння зростанню тривалості життя населення, забезпечення здоров’я й виявлення внутрішніх резервів для інвестування вітчизняного агропромислового комплексу;

- запропоновано методичний підхід щодо оцінки внутрішнього ринку зерна за умов забезпечення споживання хліба, хлібопродуктів та, через норми витрат концентрованих кормів, продуктів харчування тваринного походження на рівні раціональних норм, який має бути основою для визначення параметрів продовольчого забезпечення країни;

- удосконалено науково-методичні аспекти щодо оцінки ємності внутрішнього споживчого ринку продовольства з урахуванням товарно-грошового та натурального обігу, що передбачають визначення сукупної ємності внутрішнього споживання, яка містить ємність внутрішнього споживчого ринку та натуральний обсяг внутрішнього попиту;

- розроблено методичні підходи щодо визначення параметрів купівельної спроможності населення відповідно до наступних орієнтирів продовольчої безпеки держави: рівня продовольчого споживання відповідно до норм, рекомендованих МОЗ, що забезпечує параметри продовольчої достатності, а також показники цінової і продовольчої доступності продуктів харчування;

- запропоновано методику визначення розміру заробітної плати, що забезпечує споживання продуктів харчування на рівні раціональних норм з урахуванням нормативної частки витрат на продовольство у сукупних витратах, який має бути орієнтиром для прийняття рішень державними органами влади та працівниками різного рівня управління АПК;

- визначено причинно-наслідкові зв’язки існуючих трансформаційних процесів на ринку зерна України, що полягають у значних структурних змінах у виробництві, зумовлених переважно науковими досягненнями селекціонерів щодо створення високоврожайних та ранньостиглих гібридів кукурудзи на фоні сприятливих для неї кліматичних змін, та нарощенні експорту зернових через відсутність належної ємності внутрішнього ринку, низький рівень розвитку галузі тваринництва та низьку купівельну спроможність населення;

- удосконалено методичні підходи щодо оцінки потенційної ємності внутрішнього продовольчого ринку, що в умовах України дає змогу визначити розмір потенційних інвестицій у агропромисловий комплекс, джерелом яких є підвищення рівня доходності та купівельної спроможності населення;

- запропоновано оптимальний та багатовекторний методичний підхід щодо використання зерна, який передбачає забезпечення власних продовольчих потреб на рівні раціональних норм; потреб в біоетанолі, що важливо в умовах енергозалежності нашої держави, та нарощення експортного потенціалу, як тваринницької продукції, сировинною базою для якої є зернові, так і самого зерна;

- удосконалено методичні підходи щодо визначення доданої вартості створеної при виробництві молока та м’яса свиней у частині зерна шляхом врахування частки концентрованих кормів у раціонах тварин та структури виробництва за категоріями товаровиробників;

- визначено економічний ефект оптимізації вітчизняного ринку зерна шляхом зіставлення доданої вартості при різних точках відліку її формування: при безпосередньому експорті зерна; при переробці всередині країни уже виробленого зерна у продукцію тваринництва, зокрема молоко чи м’ясо свиней, з визначенням додатково створених робочих місць; а також сукупної доданої вартості при вирощуванні зерна та різних напрямах його використання в межах країни та на експорт;

- розроблені методичні підходи побудови системи порогів економічної доцільності переробки зернових колосових, кукурудзи на біоетанол та визначення обсягів їх використання для поєднання задоволення продовольчих та енергетичних потреб держави;

- розроблено алгоритм визначення економічної пріоритетності у виборі зернових колосових чи кукурудзи при виробництві біоетанолу в залежності від кон’юнктури ринків агросировини, продовольчих товарів та паливних ресурсів.

Дослідження є кращим серед вітчизняних і зарубіжних аналогів, що стосуються оптимізації ринку зерна в контексті розширення ємності внутрішнього ринку продовольства та експортного потенціалу України.

Автором узагальнено теоретичні та практичні підходи до розуміння економічної природи та сутності категорії «ємності ринку», що дає змогу позиціонувати її як об’єктивний критерій рівня продовольчого забезпечення держави.

Обґрунтовано, що важливим аспектом оцінки ємності ринку є належний рівень науково-методичного інструментарію, що дозволить отримати об’єктивну характеристику державних параметрів реалізації політики належного рівня забезпечення здоров'я, тривалості життя населення й виявлення внутрішніх резервів для інвестування вітчизняного агропромислового комплексу.

У роботі викладено методичні підходи та здійснено оцінку нормативної, фактичної та потенційної ємності ринку зерна України. Оцінку ємності ринку за нормативними показниками проведено на основі споживчого кошика, за фактичними показниками – виходячи з реального платоспроможного попиту населення. Потенційна ємність ринку визначена виходячи із внутрішнього попиту за умов забезпечення споживання хліба, хлібопродуктів та, через норми витрат концентрованих кормів, продуктів харчування тваринного походження на рівні раціональних норм.

Для визначення потенційної ємності внутрішнього ринку зерна розроблено алгоритм її оцінки, що включає розрахунок кількості фуражного зерна необхідного для забезпечення внутрішніх потреб у продукції тваринництва на основі витрат концентрованих кормів у раціонах годівлі тварин.

У 2011 році зазначений показник складає 893,4 кг, що можна вважати критерієм продовольчої забезпеченості держави (табл.).
Таблиця. Потенційна ємність внутрішнього ринку зерна України за умов 2011 року

Показники

При нормативних витратах кормів на 1 ц продукції

При фактичних затратах кормів на 1 кг за 2011 рік

Всього потреба у фуражному зерні на виробництво, кг на душу населення:

646,6

825,9

молока

108,9

147,5

яловичини

184,3

263,8

свинини

140,9

193,0

м’яса птиці

130,8

130,8

інших видів м’яса

32,4

41,4

яєць

49,3

49,3

Потреба у продовольчому зерні, кг на душу населення

134,0

134,0

Ємність ринку зерна, кг на душу населення

893,4

1064,9

Джерело: власні дослідження автора.
У роботі розкрито причини та наслідки трансформаційних процесів, що відбуваються на ринку зерна України та низької фактичної його ємності. Як показали дослідження, досягнення рекордних врожаїв зернових протягом останніх років відбувається за рахунок значного нарощення валового збору кукурудзи, що зумовило значні структурні трансформації у виробництві та експорті зерна з України. Валовий збір цієї культури збільшився у 2011 році до 22,8 млн тонн, що у 4,6 більше порівняно з 1990 роком. Вона займає 40-45% у структурі зернових, тоді як у 1990 році цей показник складав 9%.

Виявлено, що такі трансформації зумовлені науковими досягненнями селекціонерів щодо створення ранньостиглих гібридів кукурудзи з високою вологовіддачею та кліматичними змінами, що відбуваються в Україні та усьому світі.

Доводиться, що величезні експортні потоки кукурудзи, яка є основною зерновою кормовою культурою для тваринницької галузі, в нинішніх умовах є вимушеною мірою. Вони «розвантажують» внутрішній ринок зерна та дають змогу запобігти зниженню цін, яке зумовлене надмірною пропозицією на внутрішньому ринку, і забезпечують надходження валюти в країну і фінансових ресурсів в аграрний сектор.

Поряд з цим існує ситуація недостатнього рівня споживання продуктів харчування тваринного походження, для виробництва яких використовується зерно, та їх імпорту не рідко низької якості , що зумовлено низьким рівнем купівельної спроможності населення.

У дослідженні викладені методичні підходи та зроблена оцінка фактичної та потенційної ємності внутрішнього продовольчого ринку виходячи з нормативних показників та фактичної купівельної спроможності населення. Згідно проведеного дослідження ці показники складають відповідно 345,3 та 447,1 млрд грн. В умовах України різниця між здійсненими оцінками являється потенційними інвестиціями у агропромисловий комплекс, джерелом яких є підвищення рівня доходності та купівельної спроможності населення.

Запропоновано методичні підходи та визначено розмір заробітної плати необхідний для забезпечення споживання продуктів харчування на рівні раціональних норм з урахуванням нормативної частки витрат на продовольство у сукупних витратах. При цьому враховані орієнтири продовольчої безпеки держави: рівень споживання, що забезпечує параметри продовольчої достатності, показники цінової і продовольчої доступності продуктів харчування. Згідно викладених параметрів розмір заробітної плати за умов 2011 року має складати 7567 грн на одну особу за місяць. Визначений рівень купівельної спроможності має бути орієнтиром для прийняття рішень державними органами влади та працівниками різного рівня управління АПК.

У міру підвищення купівельної спроможності населення виникає необхідність розширити напрями використання зерна, що забезпечує вищу конкурентоспроможність держави за різної кон’юнктури світового ринку.

Запропоновано оптимальний та багатовекторний підхід використання зерна, що передбачає забезпечення власних продовольчих потреб на рівні раціональних норм, зокрема у хлібі та хлібобулочних виробах, продуктах тваринного походження для виробництва яких використовується зерно, забезпечення потреб в біоетанолі, особливо в умовах енергозалежності нашої держави, та нарощення експортного потенціалу, як тваринницької продукції, сировинною базою для якої є зернові, так і самого зерна.

Визначено ефективність пропонованої оптимізації ринку зерна шляхом зіставлення доданої вартості при різних точках відліку її формування. Встановлено, що при точці відліку використання уже вирощеного зерна на виробництво молока сума отриманої доданої вартості у 5,4 рази більша, порівняно з його експортом, а за умови використання зерна для виробництва м’яса свиней збільшення становить відповідно 6,7 раза. Також це дозволить створити додатково 930 та 440 робочих місць відповідно. При подальшій переробці на підприємствах харчової промисловості зростання доданої вартості у молоці складає 8,8 раза, а у м’ясі свиней – 9,4 раза (рис.).

Рис. Порівняльний аналіз створення сукупної доданої вартості при виробництві та експорті 100 тис тонн зерна або його переробці у молоко чи м’ясо свиней (з урахуванням виробництва продукції в усіх категоріях господарств)

Джерело: власні дослідження автора.

Крім того, визначена сукупна додана вартість, що передбачає точку відліку, починаючи від виробництва зерна до його переробки в молоко чи м’ясо з урахуванням фактичної структури виробництва продукції тваринництва за категоріями господарств, перевищує аналогічний показник від вирощування збіжжя до його експорту в 2,2 і 2,5 раза для молока чи м’яса відповідно.

Слід відмітити, що за умов «недоїдання» Україна має певну перевагу над державами, в яких споживання продуктів харчування на високому рівні, оскільки у нашій країні при забезпеченні належної купівельної спроможності буде гарантований внутрішній ринок збуту. Додатково вироблена продукція використовуватиметься у напрямку забезпечення внутрішніх потреб для досягнення раціональних норм харчування населення України.

Наступним напрямом у системі використання зернових всередині країни, особливо за умов енергетичної залежності нашої держави, пропонується переробка їх у біоетанол. Реалізацію цього стратегічного напряму використання зернових необхідно розглядати через призму першочерговості повного забезпечення власних потреб у продуктах харчування, передусім тваринного походження для виробництва яких використовується зерно. Розроблені методичні підходи щодо визначення порогів економічної доцільності переробки зернових колосових, кукурудзи на біоетанол в Україні. Запропоновані варіанти розрахунку передбачають зіставлення ефективності використання зерна на експорт або переробку його на біоетанол для забезпечення потреб сільського господарства. Пороговими критеріями при цьому прийняті: ціна реалізації зернових колосових та кукурудзи, ціна 1 тонни традиційного бензину А-95 на автозаправках України, бареля сирої нафти на біржах світу, ціна біоетанолу з урахуванням використання побічних продуктів.



Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розвитку теоретико-методологічних та практичних положень оптимізації перспективних напрямів використання зерна в контексті розширення ємності внутрішнього ринку продовольства, забезпечення у енергетичних ресурсах, стійку конкурентоспроможність держави за різної кон’юнктури світового ринку, приріст доданої вартості в середині країни.

Результати досліджень, що стосуються розрахунку потенційної ємності ринку зерна України у обсягах, що передбачають споживання продуктів харчування тваринного походження на рівні раціональних норм та визначення оптимальних обсягів експорту вітчизняного зерна на перспективу були використані Департаментом економічної стратегії та розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики України для підготовки відповідних аналітичних матеріалів та нормативно-правових актів.

Представлені розробки увійшли до щорічних наукових звітів здобувача, які обговорювалися на засіданнях в Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Загальна кількість публікацій автора, що розкриває результати досліджень, налічує 85 наукових праць, в яких особисто автору належить 71,96 ум. друк. арк.: з них 24 статей у наукових фахових виданнях, розділи у 13 колективних монографіях, 8 тез доповідей і матеріалів науково-практичних конференцій.

Цикл наукових праць за темою: Трансформації на ринку зерна в контексті розширення ємності внутрішнього ринку продовольства та експортного потенціалу України” налічує 25 публікацій, зокрема 11 статей у наукових фахових виданнях, розділи у 7 колективних монографіях, 2 методичних рекомендації, 1 навчальний посібник. Обсяг публікацій, що належить автору 28,3 ум. друк. арк.
Автор-претендент О.В. Боднар
Підпис О.В. Боднар засвідчую:

Завідувач відділу кадрів,

аспірантури і спецради

ННЦ „Інститут аграрної економіки” С.В. Мазуренко





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка