«Чому ніхто не відкрив мене? Невже у школі ніхто не помічав, що я більш здібний, ніж хто-небудь інший? Що, учителі настільки нерозумні? Усе, що вони мають, це інформація, яка мені не потрібна. Чому ніхто не помічав мене?»



Скачати 384.79 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.09.2017
Розмір384.79 Kb.
  1   2   3
Забезпечення креативного розвитку особистості

через інноватику змісту викладання біології в

Зорянській ЗОШ І-ІІІ ст..
Люди, схожі на мене, упевнені у своїй так званій геніальності вже

у восьми-, дев'яти-, десятирічному віці... Я завжди дивувався:

«Чому ніхто не відкрив мене? Невже у школі ніхто не помічав,

що я більш здібний, ніж хто-небудь інший?

Що, учителі настільки нерозумні? Усе, що вони мають,

це інформація, яка мені не потрібна. Чому ніхто не помічав мене?»

Джон Леннон
Проблема використання в дидактичному процесі креативних методів розвивального навчання учнів особливо актуальна на сучасному етапі роботи над науково-методичним проектом «Розвиток креативності учасників навчально-виховного процесу через інноватику змісту освіти», в період становлення національної системи освіти і збагачення її новим змістом.

Відповідно до плану роботи школи з 01.09.11-10.10.11.,реалізовуючи науково-методичну проблему адміністрацією школи вивчено питання щодо забезпечення креативного розвитку особистості через інноватику змісту викладання біології.

Із метою забезпечення креативного розвитку особистості учня під час навчального процесу на уроках біології сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання креативними - такими прийомами та способами, які б були орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів, сприяли б формуванню в суб’єктів навчання мотивації, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності й екологічної свідомості в навчально-пізнавальній діяльності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та частковопрофесійних знань, навичок та вмінь. Тому вчитель біології Третяк Олена Василівна(викладає біологію у 7-11 класах – 13,5 год.) проводить цілеспрямовану роботу щодо вищезазначених напрямків роботи.

Календарні плани складено оптимально з урахуванням рівня розвитку учнів класів, резервні години планується використати для узагальнюючих уроків та уроків контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів. Учитель творчо підходить до реалізації змісту програми, вдало добирає об’єкти для вивчення та включає у зміст освіти приклади зі свого регіону, звертаючи увагу на проблеми рідної місцевості, співставляючи з глобальними проблемами людства.

Вчител біології постійно підвищує свій науковий і методичний рівень викладання, велику увагу приділяє основним біологічним теоріям і закономірностям, основним поняттям, віддає перевагу практичній спрямованості вивчення предмету, зміцнює зв’язки навчання з життям, поглиблює професійну орієнтацію школярів на сільськогосподарські професії. Відвідані уроки характеризуються раціональністю вибору типу уроку, логічністю та завершеністю кожного його етапу. Учитель кожний урок розглядає не як окрему ланку, а як частину процесу формування знань, умінь і навичок із теми.

Оптимально поєднуються форми, методи, прийоми та засоби навчальної роботи вчителя на уроці, а пріоритетне застосування вчителем таких видів роботи , як «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Втрачена інформація», «Лист двійочника», «Хто швидше», «Конкурс хвастунів», «Рибалка», «Лови помилку» та ін. сприяють формуванню в учнів умінь і знань як в теоретичній, так і в практичній діяльності. Гра розвиває, виховує, розважає, являється ефективним засобом впливу на неконтактних дітей, стимулює до творчості, розкриття індивідуальних творчин здібностей, прийняття креативних рішень. Вона вимагає від учнів ініціативності, цілеспрямованості, створює ситуацію вільного спілкування, забезпечує унікальну форму для індивідуального нестандартного розв’язання проблем.

Ефективність засвоєння навчального матеріалу забезпечується проведенням на уроках біологічних експериментів, дослідів, використанням мультимедійних демонстрацій при поясненні тем. Деякі практичні роботи, наприклад, «Вегетативне розмноження рослин», «Втома в разі статистичного й динамічного навантаження» та ін., школярі проводять дома.

Учитель залучає учнів до культури збору та обробки матеріалу, зібраного з мережі Інтернет, енциклопедій, періодики та ін.. Співпрацюючи з учнями, виготовлено мультимедійні презентації, якими користуються під час проведення уроків та гуртковій дослідницькій роботі :



  • «Первоцвіти краю»

  • «Статеве розмноження рослин»

  • «Вегетативне розмноження троянд»

  • «Пташиний грип»

  • «Різноманітність мохоподібних»

  • «Розмноження мохів»

  • «Охорона птахів»

  • «Систематика птахів»

  • «Зовнішня і внутрішня будова листка» та ін..

На базі кабінету створено «мультимедіатеку» - каталог навчальних роликів, фільмів, презентацій на різноманітні теми:

  • «Поява і еволюційний розвиток людини»

  • «Будова органів клітини»

  • «Будова головного мозку»

  • «Ембріональний розвиток комах»

  • «Шкідливі звички» та ін..

Якісно виконується практична чстина програми – лабораторні та практичні роботи. Вчителем використовуються друковані зошити, схвалені Комісією з біології, екології та природознавства Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, але лабораторні і практичні завдання в них адаптуються з урахуванням психолого -педагогічних особливостей учнів класу, їх можливостей.

Велику увагу учитель приділяє роботі з обдарованими дітьми на всіх етапах роботи (в урочний час, позакласній та гуртковій роботі, науково-дослідницькій діяльності на пришкільних ділянках, виконанні проектів, підготовці до конкурсів, олімпіад та ін..). Всі ці учні є членами гуртка «Світ природи». Важливу роль у забезпечені креативного розвитку відіграє дослідницька робота на пришкільних навчально-дослідницьких ділянках. Вже проведено ряд цікавих дослідів:



  • «Вплив поливу на врожайність помідорів»

  • «Захист сходів помідорів від весняних заморозків»

  • «Вплив різних способів вегетативного розмноження цибулі на її врожайність »

  • «Використання сіток для полегшення збору картоплі»

  • «Вплив штучного запилення кукурудзи на її врожайність».

Описи дослідів, їх результати і висновки учні заносять у спеціальні щоденники, по яких готують звіти. Звіти вчимося оформлювати, додаєм колекції,гербарії, наливні препарати тощо.

Вчителем створено банк даних здібних і обдарованих дітей, ведеться моніторинг вступу до НЗ з пріоритетом природничих дисциплін. Учні школи мають певні результати системної роботи під керівництвом вчителя. Наприклад, Загорська Елла (нині учениця 11 класу) виконала роботу за проектом «Заповідник-урочище Балка Крутенька». В цьому році підготувала звіт по проекту «Вплив пасинкування гарбузів на їхню врожайність». Результати досліду будуть представлені на обласному змаганні юннатів. Унчуленко Дар’я (11 кл) брала участь у дослідницькому проекті в межах Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел» за темою «Вивчення джерела Срібниця», продовжує роботу над даним проектом. Сєрков Сергій (11 кл) працює над проектом «Вплив автостради на довкілля». Щороку учні пробують свої сили у Всеукраїнському інтерактивному природничому конкурсі «Колосок».

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації, умінню аналізувати і систематизувати відібраний матеріал слугує робота над проектами. До проектної діяльності залучні учні 6-11 класів, які зараз працюють над проектами:


  • «Первоцвіти»

  • «Вплив автостради на довкілля»

  • «Порироку в балці Крутенькій»

  • «Чому зникає річка Зорянка»

  • «Вплив смітників на природу»

  • «Природні перлини нашого краю»

  • «Вплив на природу гірничо-перербної промисловості»

  • «Еклогічні пролеми краю» та ін.

У процесі розробки проектів учні ознайомлюються з новими фактами, отримують цікаву інформацію, переживають радість відкритя, відчувають себе дослідниками, вчаться креативно мислити. Пізнання при цьому важливе, але воно відбувається саме під час та за рахунок творчої діяльності учня. Головним результатом є отримання нового продукту - власно виконаного проекту. Результати проектної дослідницької діяльності використовуються на уроці біології . Наприклад, на уроці по темі «Дія екологічних факторів» використовуються результати досліду «Вплив строків висіву на врожайність моркви», де учні аналізують вплив місцевих природніх факторів, роблять висновки. Результати досліду «Біологічні засоби збереження і підвищення продуктивності грунту »використовуються при вивченні теми «Грунт» в 7 класі і т.д. Ці форми роботи сприяють самореалізації обдарованих та здібних учнів, забезпечують креативний розвиток, сприяють свідомому прийнятті рішень, вибору напрямку майбутньої професійної діяльності.

Аксіоми креативного навчання

  • Великого значення набуває особистість педагога. Він повинен бути яскравою, талановитою, творчою особистістю. Саме креативний педагог може навчити креативності іншого.

  • Головним фактором креативного навчання є ініціатива учнів. Учень тут уже перестає бути об'єктом впливу і стає повноправним суб'єктом спілкування. Він несе відповідальність за свою роботу у такій самій мірі, як вчитель — за свою.

  • Креативне навчання є не що інше як навчання творчості, і саме воно є також  творчою  діяльністю.

  • Головним показником інновації є прогресивне начало в розвитку школи у порівнянні з усталеними традиціями і масовою практикою.


До креативних методів належать методи, які у традиційному розумінні є інтуїтивними: метод „мозкового штурму”, метод емпатії, педагогічні методи учня, що виконує роль вчителя.


Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, які мають інтуїтивний характер. Інший вид креативних методів навчання базується на виконанні алгоритмічних приписів та інструкцій. Їх мета – побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції.
Розглянемо деякі з методів, що належать до групи креативних методів навчання.
Метод придумування – це спосіб створення невідомого учням раніш продукту за результатами їх певних розумових дій. Метод реалізується за допомогою таких прийомів:
а)заміщення якості одного об’єкта якостями іншого з метою створення нового об’єкта;
б)пошук властивостей об’єкта в іншому середовищі;
в)зміна елемента об’єкта, що вивчається, та опис властивостей нового об’єкта, який здобуто за результатами цієї зміни.
Метод „Якби...”. Учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок про те, що відбувається, якщо у світі щось зміниться, наприклад: людство переселиться на Місяць тощо. Виконання учнями подібних завдань не тільки розвине їх здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук.
Метод аглютинації. Учням пропонується поєднати непоєднувані у реальності якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад: тверду кров, гарячий сніг тощо.
Метод гіперболізації. Збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості: зображують тварин з великими головами або маленькими ногами тощо. Особливий ефект таким уявленням може надати Книга рекордів Гіннеса, у якій досягнення балансується на межі реальності та фантазії.

Оргдіяльнісні методи включають у себе такі: планування, створення освітніх програм, нормотворчість, контроль, рефлексія, взаємо навчання, рецензія.

Метод планування – це планування учнями освітньої діяльності на певний період часу (урок, день, тиждень), або на період вивчення теми, розділу, виконання творчого завдання. План може бути усний та письмовий, простий чи складний, головне, щоб він позначав основні етапи та види діяльності учня щодо реалізації його цілей. Під час роботи план може змінюватися, доповнюватися.
Метод створення освітніх програм – вимагає ретельної підготовки учнів, а саме: змістового бачення предмета своїх знань; уміння встановлювати головну мету та напрямки діяльності.
Метод нормотворчості – це розробка учнями норм індивідуальної й колективної діяльності. У його основу покладено евристичний процес, що допомагає встановлювати суб’єкти діяльності та їх функціональні права, формування правил та законів (правила групи, сценарії свят).
Метод контролю – особистісно зорієнтоване навчання змінює зміст і критерії оцінки освітньої діяльності. На відміну від традиційного навчання, в особистісно зорієнтованому навчанні освітній продукт учня оцінюється за ступенем відмінності від заданого (реферати, проекти...).
Метод рефлексії – освітнім результатом навчання є тільки той, що усвідомлений учнем. Мета рефлексивного методу – методологічний каркас здійсненої предметної діяльності, на основі нього продовжувати предметну діяльність.
Метод взаємонавчання – передбачає роботу в парах, групах або під час проведення колективних занять, де учні виконують роль учителя, застосовуючи доступний їм набір педагогічних прийомів.
Метод рецензії – виробляє вміння критично сприймати освітній продукт товариша, його усну відповідь.

Розглянувши різні методи продуктивної діяльності, які можна використовувати на уроках, тепер перейдемо до структури продуктивного уроку.


нтернет-семінар "Креативні методи навчання"


- Головним фактором креативного навчання є ініціатива учнів. Учень тут уже перестає бути об'єктом впливу і стає повноправним суб'єктом спілкування. Він несе відповідальність за свою роботу у такій самій мірі, як вчитель — за свою.

- Креативне навчання є не що інше як навчання творчості, і саме воно є також  творчою  діяльністю.

-Великого значення набуває особистість педагога. Він повинен бути яскравою, талановитою,творчою особистістю. Саме творчий педагог може навчити творчості іншого.

- Головним показником інновації є прогресивне начало в розвитку школи чи вузу у порівнянні з усталеними традиціями і масовою практикою.

- Інновації в системі освіти пов'язані з внесенням змінв цілі, зміст, методи і технології, форми організації і систему управління , в стилі педагогічної діяльності і організацію навчально-пізнавального процесу , в систему контролю і оцінки рівня освіти , в навчально-методичне забезпечення , в систему фінансування , в систему виховної роботи , в навчальний план і навчальні програми , в діяльність вчителя і учня .

- Креативні методи навчання : кейсовий метод , метод “мозкового штурму” , метод  емпатії , метод інверсії , метод синектики .

- Основна мета кейсового методу - навчити на прикладі конкретної ситуації (кейса) груповому аналізу проблеми і самостійному прийняттю рішень.

- Суть методу синектики в тому, щоб зробити невідоме відомим, а звичне – чужим, перетворити невідоме у відоме означає вивчити проблему і звикнути до неї, після цього проробляється зворотна операція – звичне обиться чужим. Це досягається за допомогою чотирьох типів операцій: особистісне уподібнення, пряма аналогія,  символічна  аналогія  та  фантастична аналогія.

- Метод інверсії зорієнтований протилежних на пошук вирішень творчого завдання в нових, несподіваних напрямах, частіше за все традиційним поглядам та переконанням, які присутні в логіці.

- У вирішенні творчих завдань використовуються різні аналогії: конкретні (матеріальні) та абстрактні. У ситуаціях уявної побудови аналогії іноді хороші евристичні результати дає такий прийом як гіперболізація (значне збільшення або суттєве зменшення масштабів досліджуваного об’єкта). Найчастіше, емпатія - уособлення однією особою іншої. У вирішенні творчого завдання емпатія розглядається, як уособлення людини з неживим об’єктом, процесом, системою.

- Емпатія у рішенні творчої задачі розуміється як ототожнення людини з технічним об'єктом, процесом, деякою системою. Коли застосовується метод емпатії, то об'єкту приписують почуття, емоції самої людини: людина ідентифікує мети, функції, можливості, плюси і мінуси, наприклад машини, зі своїми власними. Людина як би зливається з об'єктом, об'єкту приписується поводження, що можливо у фантастичному варіанті.

Своєю практикою вчителі шкіл, що стали на шлях інноваційного розвитку, підтверджують: сучасний педагог стає дослідником. Педагог майбутнього - в ідеалі педагог-учений, для якого педагогічне дослідження є умовою розвитку професійної майстерності

На жаль, більшість людей вважає, що садіння дерев, спорудження очисних споруд і тому подібне є екологією. Ні. Це лише дія, вчинок, факт. Екологічного змісту вони набувають тоді, коли певні знання об'єднують ці дії у систему. Необхідність системи дій пов'язана з тим, що кожна з них окремо додає чи забирає щось в одному місці, а це спричиняє зворотний процес у іншому. Тобто кожна дія передбачає протидію. Врешті-решт виникає проблема «великої гойдалки»: коли ми в одному місці перетворюємо пустелю на квітучий сад, а в іншому, навпаки, квітучий сад — на пустелю. Дії, не узгоджені між собою, не приведені до певної системи, не можуть бути збалансовані.

Зведення екології до окремих дій перетворило її на аматорство. Відтак збереження довкілля перетворилося на прогресуючу хронічну хворобу: «цей мурує, той руйнує». Таке ставлення до природи зрештою стрімко веде людство до самознищення.

І ліки від цих хвороб такі: треба навчити людей мислити глобально і тільки після цього діяти локально, тобто пов'язати їхнє мислення з тим, що В. І. Вернадський називав «науковою думкою як планетним явищем», або, інакше кажучи, екологічним мисленням, яке втілене в екологічному знанні. Тому екологія — це насамперед мислення, що ґрунтується на певному світогляді. В основі екологічного світогляду лежать уявлення про структуру і функції Природи, про світ, який існує і діє незалежно від того, входить до нього людина як складова чи ні, і взаємодія з яким породжує об'єктивне знання. На шляху його здобуття найважливішим слід вважати диференціацію екологічного знання на таке, що є екологічною нормою, і таке, що є екологічною патологією. Лікар ніколи не зміг би лікувати людей, якби не мав уявлення про здоров'я і про те, як виявляє себе патологія. Тому й екологічні знання мають подаватися винятково в диференційованому вигляді, як нормальна і патологічна екологія.

Виходячи з цього, найважливішим завданням екологічної освіти є встановлення пріоритетності екологічних знань, оскільки всі інші науки спрямовані лише на розробку технологій, і тільки екологія спроможна організувати їх у систему, яка відповідатиме законам Природи і зрештою задуму її Творця [7].

Відомо, що людина взаємодіє зі світом і з тим, що в ньому існує, не безпосередньо, а через культуру. Є підстави стверджувати, що людина через культуру задовольняє свої духовні і матеріальні потреби. А будь-які спроби забезпечити їх поза культурою перетворюють людину навіть не на дикуна (у кращому випадку — елементарного невігласа), а на чудовисько, бо людський образ створюється не генами, не морфологією, а культурою [2].

Сучасна культура спрямована на ізоляцію Людини від Світу Природи і створення «штучного Світу». Нині культура не може виконати свої функції щодо формування людини, бо протиставивши себе Природі, Всесвіту, і на жаль, Богу, людина неминуче включила неприродні «механізми» еволюційного процесу. Сьогодні перед нею постає завдання пристосуватися до «вторинної природи», яка виникає внаслідок її діяльності, результати якої неможливо передбачити [2, 7].

Тому потреба змін у людині назріла давно. Про це і говорять, і пишуть, і складають проекти. Але при цьому проектанти забувають, що змінити людину можна лише тоді, коли відбудеться заміна сучасної культури на культуру екологічну.

Екологічна культура передбачає, що наука, технології, релігія, філософія, освіта, література, мистецтво — усі разом творять спосіб життя людини. Здійснюючи саме через неї взаємодію зі світом, людина забезпечить собі стан норми, яку можна розглядати як вищу форму пристосованості [2].

У формуванні екологічної культури найважливіше місце належить, безумовно, освіті. На думку російського ученого В. Нікітіна, освіта — суть людинотворення, є завершальним етапом у процесі цілісного формування й утворення Людини розумної. На відміну від інших живих істот, у людини завершальним етапом її формування має бути не досягнення дорослого стану і здатності мати нащадків, хоча і це потрібно, а освіта, яка приводить до стану завершеної духовності. Вона, власне, і відкриває людині шлях до безсмертя, бо духовна людина залишає після себе духовну спадщину, вмираючи лише тілесно. Якщо зробити ставку на одне та залишити поза увагою інше, то освіта не здійснюється, і Людина розумна може не відбутися [2].

Пізнання істинного Світу здійснюється насамперед чуттєвим, емоційним шляхом, тобто у формі одкровення, осягання, несподіваного розкриття істини. Це досягається не шляхом логічних міркувань, а як відчуття гарячого, холодного чи мокрого, тобто несвідомо (підсвідомо).

Підсвідоме забезпечує світосприймання, а свідоме — світорозуміння. І якщо людина позбавлена здатності відчувати світ, то вона не може зрозуміти його біль, і не бачить потреби в зміні свого ставлення до нього. Неправильний світогляд породжує неправильний характер, а він — неправильні вчинки, які, у свою чергу, призводять до екологічних проблем, хвороб та нещасть. Відтак освіта може себе реалізувати як така лише тоді, коли вона навчатиме не лише технологіям, які підкоряють істинний Світ людині, а й відчуттю та розумінню цього світу.

Тому першим і найважливішим стратегічним завданням екологічної освіти і виховання слід вважати формування побожного ставлення до всього живого.

Друге стратегічне завдання — пізнання природи, існування якої не залежить від людської свідомості. Бо саме це пізнання створює всі необхідні передумови для глобального (біосферного) мислення й екологічно обґрунтованих локальних дій, відповідно до конкретного природного середовища, де відбуваються дії. Воно також забезпечить глибоке розуміння якості середовища, яка визначається не технічними рішеннями, а якістю тієї роботи, яку виконують природні об'єкти (різноманітні форми життя), збереження і збільшення яких слід вважати найважливішим завданням локальних дій.

Виконання цих завдань передбачає досягнення трьох цілей.

Ціль перша. Формування екологічного світогляду. Перешкодою на цьому шляху є помилкове уявлення, що це — завдання філософів. Помилка випливає з нерозуміння того, ніби філософська думка як гуманітарна у змозі творити світорозуміння лише того світу, який творить (створює) людина. Однак світ, створивши людину, може бути осмислений винятково з позицій біосферного мислення.

Ціль друга. Утвердження у свідомості учнів думки, що життя може існувати винятково у формі цілого, а не частин.

Ціль третя. Освіта має здійснюватися у рамках раціонального природокористування. Ціль досягається в процесі переосмислення всього, накопиченого наукою. А переоцінювання цінностей дасть змогу перейти від світосприймання і світопідкорення до світорозуміння, що означає здатність мислити в рамках уявлень про істинний світ.

Пропонуємо такий підхід до екологічної освіти і виховання в середній школі, який гармонійно поєднуватиме природничо-наукові предмети з гуманітарними. Основою цього підходу має стати біологія.

Людина, яка приходить у цей світ, спочатку сприймає його як єдине ціле і лише потім починає поділяти його на окремі частини. Цей процес повторюється і в освіті. Ще в дошкільних установах колись єдиний (цілісний) світ, що оточує дитину, починає поділятися на складові, а потім цей процес продовжується в школі. У результаті дитина виходить зі школи зі знаннями математики, фізики, хімії, біології, мови тощо, які у свідомості, на жаль, ніяк не пов'язані між собою (не утворюють цілого) і не формують цілісну картину природи. Екологічна освіта має будуватися за принципом спіралі, коли на кожному наступному витку відбувається узагальнення попереднього. Тому вона має починатися у початковій школі і закінчуватися у 12 класі.

Пропонуємо триетапне викладання екології з таким розподілом питань за класами.

« Попередня публікація | Наступна публікація »



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка