Черкаської області сліпченко олена віталіївна організація роботи шкільнихклубі в



Скачати 480.67 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.04.2016
Розмір480.67 Kb.
  1   2
КАТЕРИНОПІЛЬСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ВІДДІЛ ОСВІТИ
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 3


КАТЕРИНОПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЛІПЧЕНКО ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

О Р Г А Н І З А Ц І Я РО Б О Т И

Ш К І Л Ь Н И Х К Л У Б І В

Матеріал схвалений радою методичного кабінету

(протокол №3 від 19.03.2013 року)

2013


Розділ виставки: навчально – методичний посібник

Організація роботи шкільних клубів

Навчально - методичний посібник./О.В.Сліпченко, методист Катеринопільського районного методичного кабінету

У навчально - методичному посібнику представлені принципи діяльності та завдання клубів, види шкільних клубів, вимоги щодо проведення клубної години, правові підстави створення та діяльності клубів.

Посібник буде корисним для керівників клубів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, заступників директорів з виховної роботи, методистів з виховної роботи районних методичних кабінетів.



ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………….………………с.4

Основні принципи діяльності та завдання клубів…………………….……..с.5

Види шкільних клубів………………………………………………..………...с.7

Вимоги щодо підготовки та проведення клубної години……………..……с.10

Правові підстави створення та діяльності клубів……………………..……с.11

Положення про шкільний сімейний клуб……………………………….…..с.12

Положення клубу багатодітних родин……………………………………….с.16

Положення про клуб «Закон»…………………………………………..…….с.18

Положення про шкільний спортивний клуб…………………………..……..с.19

Положення про районний чемпіонат клубу веселих та

кмітливих «ЖАРТ - ПТИЦЯ»………………………………………….…….с. 23

План роботи правового клубу «Юний правознавець»………………….….с.25

План роботи євроклубу «Вектор»………………………………………..…..с.29

Програма діяльності шкільного бізнес – клубу……………………..………с.31

Статут клубу «ПАТРІОТ»……………………………………………….…..с.34

Статут економічного клубу…………………………………………………..с.40

Статут шкільного клубу підприємництва «Бджілка»………………………с.42

Бібліографія…………………………………………………………………....с.46

ВСТУП
Клуб – самодіяльне об’єднання, яке сприяє задоволенню різнобічних інтересів і потреб школярів у підвищенні своєї духовної культури, формує уміння самостійно мислити, висловлюватися.

Заняття в клубах за інтересами, так само як і факультативні заняття, передбачають певну програму діяльності. Однак вона менш сувора і допускає внесення суттєвих корективів в залежності від побажань дітей, обставин, що змінюються, діяльності та інших факторів.

Традиційний час роботи клубу, традиції в проведенні занять, у нагородженні учасників, у спілкуванні роблять клубне життя яскравим і привабливим для дітей. Після кожного заняття учасники можуть нагороджуватися за видумку і фантазію, за цікаве рішення, за винахідливість.

Клуб пропонує і більш різноманітні форми і методи занять: бесіди-суперечки, обговорення книг і статей, інсценізації, ігри-драматизації, заочні подорожі, конкурси, турніри.

Своєрідною одиницею клубного життя є клубна година. Її не можна розглядати поза системою того чи іншого клубу, його спрямованості і традицій.

Шкільний клуб - чудовий освітній простір, що відкриває дорогу до дорослого життя, що дозволяє відчути радість пізнання і спілкування.

Робота у шкільних клубах є насиченою, різноманітною та цікавою.

Це особлива структура, у якої є, мабуть, тільки один недолік: дуже важко, практично неможливо знайти статтю в бюджеті школи, з якої можна було б офіційно оплачувати роботу їх керівників. Грань між шкільним клубом і гуртком досить ефімерна. Гуртки з'явилися як структури, які повинні були бути схожі на клуби за інтересами, тільки організовані спеціально для дітей. Але... програми і вимоги фінансування швидко зробили свою справу, і їх сильно модифікували, хоча в деяких школах шкільні клуби успішно працюють і сьогодні.

У чому головна відмінність шкільного клубу? У ньому, принаймні офіційно, ніхто не навчає дітей. Клуб створюється для того, щоб у ньому можна було відпочити, поспілкуватися з друзями, займатися своєю улюбленою справою.

І при відкритті клубу, і при його подальшій роботі не можна забувати, що:

- там ніхто нікого не вчить, там навчаються у тих, у кого хочуть вчитися;

- там навчаються всі, і дорослі і діти, а педагог показує, як можна ставитися до своєї роботи і навчання, до своїх перемог і недоліків;

- там ніхто нікого не перевіряє - перевіркою є результат діяльності, який разом аналізують.

Навіщо школі клуб?

Шкільний клуб - це частка позашкільного звичайного життя, що потрапила в стіни навчального закладу. Для скептиків, які впевнені, що навчити або навчитися чомусь можна тільки сидячи за партою, слухаючи пояснення вчителі, здаючи іспити і заліки, скажу: згадайте, хто і коли вас навчив говорити, ходити, аргументувати свої прохання... Кожен момент життя - це навчальна ситуація, питання тільки в тому, чого ми вчимося і як можемо змінити те, що оточує нас.

Часто вчитель відкриває в школі клуб, щоб привернути увагу дітей до свого предмету, захопити і зацікавити - тобто з навчальною метою. Це, власне кажучи, і є головна причина для дозволу відкрити клуб: директор розуміє освітню значимість створюваного об'єднання і шукає можливість її фінансування.

Однак, продумуючи структуру шкільного клубу, не можна говорити безпосередньо про свої педагогічні завдання. Потім, коли робота почнеться, буде час, щоб кожен зрозумів, чого там можна навчитися.

Основні принципи діяльності клубів:

добровільного членства;

тематичного самовизначення;

самоуправління і самоосвіти, колективного підходу до реалізації прийнятих рішень;

індивідуальних форм і методів роботи;

Кожний керівник клубу повинен знати:

соціально-економічні особливості району, в якому він працює;

культурні можливості району;

віковий склад дітей;

стан виховної роботи в школі;

стан справ з «важкими» підлітками;

соціальну характеристику сімей, де є школярі;

захоплення і потреби дітей.

Клуби повинні відповідати таким ознакам:

автономність і самобутність життєдіяльності;

наявність провідної ідеї, що покладена в основу кожного об’єднання і визначає основні напрями його розвитку;

відкритість учнівського об’єднання, яка передбачає добровільність входження в нього, а також виходу чи переходу в інший колектив;

самоврядування, самоорганізація, самодіяльність;

комфортний мікроклімат, стиль взаємовідносин дорослих і учнів «на рівних», коли немає у звичному розумінні вихователів і вихованців, громадських функціонерів і виконавців;

динамічність членського складу об’єднання;

співпраця і координація діяльності різних позаурочних структур.

Завдання клубів:

1. Вивчення культурних запитів, інтересів школярів у вільний час.

2. Допомогти формувати культуру вільного часу тих школярів, які стали його членами.

3. Створити соціально-культурне середовище.

В клубі повинно діяти самоврядування. На чолі клубу – ради, її очолює президент (голова, командир). У клубі повинен бути свій статут (заповіді, закони), девіз, емблема, може бути свій гімн, улюблена пісні.

Види шкільних клубів

Не існує чіткої класифікації відомих сьогодні освітніх просторів під загальною назвою «шкільні клуби». Тим не менш можна спробувати її створити, щоб побачити можливості цієї структури.

По-перше, клуби можуть бути «предметні» (клуби знавців англійської мови або хімії, математики і так далі) і «непредметні» (клуб мандрівників, патріотів, турклуб).

Не варто думати, що клуб, діяльність якого офіційно пов'язана з одним навчальним предметом, простіше створити, ніж абсолютно новий, не пов'язаний з навчанням. Справа в тому, що в такий клуб буде важко залучити учнів школи: з самого початку учні будуть пов'язувати діяльність клубу з уроками і вважати, що це лише ще один різновид додаткових занять. Клуб знавців того чи іншого предмету шкільного циклу має сенс відкривати тільки в одному випадку: якщо є учні, які вже дуже захоплені предметом і хочуть розширити свої знання або більше спілкуватися з педагогом, що викладає предмет. Якщо ж більшість учнів школи мало захоплюються навчанням, якщо ще не склалися відносини з вчителями, якщо учням (і вчителям) просто хочеться «чогось новенького», краще спробувати відкрити шкільний клуб, назва якого не буде пов'язане з навчанням і відразу приверне в нього учнів.

По-друге, шкільні клуби можуть бути відкриті (які завжди допускаються всіх бажаючих) і закриті (членство в клубі можливо лише при деяких умовах).

І знову зовнішня привабливість відкритих клубів може виявитися оманливою, їх будуть відвідувати дуже мало школярів.

По-третє, шкільні клуби можуть бути дитячими і дитячо-дорослими. Дорослими членами клубу можуть бути як вчителі школи, так і батьки учнів. Такі клуби дають більший освітній ефект, але їх створення вимагає від дорослих більшої витрати сил.

За тематичною спрямованістю клуби бувають:

економічні;

політичні;

культурологічні;

історичні;

народознавчі;

юридичні;

світоглядні;

інформаційні;

відеоклуби.

Яким може бути шкільний клуб, чим там можна займатися, чому навчитися ?

Метою патріотичного клубу є сприяння патріотичному, фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку особистості юного громадянина України, його лідерських якостей.



Клуби театральні, музичні, художні дуже поширені. У них займаються мистецтвом, а навчаються, крім того, і історії (наприклад, переглядаючи цікаві фільми з історії мистецтв), і іноземним мовам (вивчення мистецтва в різних країнах може дати сильну мотивацію).

Шкільний сімейний клуб допомагає педагогічному колективу й учням у зв'язках між школою та батьківською громадськістю, у вихованні у школярів високих моральних якостей, свідомого ставлення до праці, відповідальності, організованості та дисципліни, культури поведінки, у правовому, естетичному, фізичному вихованні учнів, охороні їхнього здоров'я.

Правовий клуб формує в учнів високу правову культуру, яка передбачає глибокі правові знання й прагнення поглиблювати їх, свідоме ставлення до прав та обов'язків, повагу до законів і правил людського життя, готовність дотримуватися й сумлінно виконувати їх.

Основною метою спортивного клубу є організація й удосконалювання спортивно-масової роботи в школі, пропаганда здорового способу життя, зміцнення здоров'я учнів, підвищення їх працездатності, підвищення спортивної майстерності членів шкільного спортивного клубу.

В формуванні елементів економічного мислення надзвичайно велику роль відіграє робота шкільного бізнес – клубу. Його головна мета: формування стійкого інтересу учнів до економічної науки.

Туристичні клуби різної спрямованості дають гарну можливість кожному членові клубу зайнятися своєю фізичною підготовкою (похід вимагає підготовки!). У таких клубах діти і вчителі вивчають географію (маршрути походів - захоплюючий матеріал), вчаться викладати свої думки усно та письмово (розповідь про похід - окреме мистецтво, а можна і у віршованій формі спробувати передати те, що прожив і відчув).

Цілі і завдання туристичних клубів

Туристичні клуби можна віднести до традиційних в педагогічній практиці нашої країни методів виховання, навчання та оздоровлення дітей, підлітків та молоді. Шкільний туризм мають комплексний, інтегративний характер впливу на особистість і колектив. Це виражається в підвищенні духовного та фізичного потенціалу дитини, рівня знань і умінь, задоволенні потреб дітей у самовираженні, творчості, спілкуванні з людьми і природою, і т.д. туристсько-краєзнавча діяльність універсальна за змістом і доступна за формами організації практично в кожній установі, що займаються дозвіллям дітей, підлітків та молоді [1,34 c.].



Основні цілі і завдання туристичних клубів

дати знання, вміння та навички з основ туристсько-краєзнавчої діяльності (навички підбору особистого і групового спорядження, організація привалів і нічлігів, укладання рюкзака, техніки подолання природних перешкод, орієнтування на місцевості тощо);

сформувати уявлення про правила поведінки на природі, під час походів, прогулянок, екскурсій;

прищепити інтерес до занять туризмом і краєзнавством як активної, пізнавальної, оздоровчої та дозвільної діяльності;

сприяти розвитку колективу в групі, створення обстановки доброзичливості, психологічного комфорту, задоволенню потреби дітей в спілкуванні;

розвинути ініціативу і індивідуальні здібності вихованців.



Клуби іноземних мов - мрія багатьох шкіл. Знаючого вчителя англійської (французького, німецького) для школи знайти досить важко: у нашій країні люди, які знають іноземні мови, воліють отримувати не вчительську зарплату. Тим не менш клуб знавців іноземної мови може стати тією незамінною структурою, яка дозволить зняти мовний бар'єр (в учнів і вчителів), розвинути уміння розуміти іноземну мову, висловлювати свої думки на іншій мові - навіть при відсутності висококваліфікованого фахівця. У цьому клубі дорослі і діти будуть рівні і навіть можуть помінятися ролями: багато учні швидко почнуть допомагати своїм вчителям.

Перегляд фільмів на іноземній мові, їх обговорення може стати цікавим приводом для спілкування.

Основні завдання клубу веселих та кмітливих є стимулювання розвитку творчих та інтелектуальних інтересів дітей і учнівської молоді; виявлення молодих обдарувань, підтримки та розвиток їх творчості;визначення кращих дитячих та юнацьких команд КВК.

Вимоги щодо підготовки і проведення клубної години

Зміст клубної години завжди повинен відрізнятися новизною, незвичайністю, викликати в школярів здивування, активний потяг дізнатися і розібратися, взятися за справу. Дітей потрібно ставити в позицію фантазерів.

Клубна година обов’язково пропонує вільне спілкування дітей один з одним, організатором і тими, дорослими, які приймають участь у клубному занятті.

Клубні години повинні стати своєрідною школою самовиховання школярів.

У методичній структурі клубної години можна виділити наступні моменти:

1. Підготовчий етап. Він пропонує в першу чергу організацію психологічного настрою дітей на майбутню клубну годину.

Підготовчий момент включає і конкретну турботу організатора про оформлення приміщення для заняття, підбір ілюстративних матеріалів, підготовку технічних засобів.

2. Мобілізуючий момент – це основна діяльність школярів. Організатору необхідно привернути увагу дітей до теми клубної години, переключивши їх від попередніх занять.

3. Основний момент реалізує виховні завдання клубної години в діяльності школярів.

4. Завершаючий момент. Сама сутність методики колективної творчої діяльності вимагає, щоб її учасники висловлювати свою думку про підготовку і проведення справи. В основі обговорення, нового чи письмового, можуть задаватися питання: Що було добре? Що погано? Що нового дізнався ти, що зробив? Чого навчився сам і чого навчив товаришів? Що хотів би повторити?


Правові підстави створення та діяльності клубів

З чого почати?

Досвід показує, що відкривати шкільний клуб найкраще... з нуля. Тому що справжній шкільний клуб не відкривається, а створюється і розвивається разом з дітьми, в конкретній школі, при конкретних умовах.

Важливо навіть те, як перший раз сказати учням про те, що в школі можна створити клуб. Необхідно розповісти учням про клуби, які існують. Власне, саме після такого знайомства з'явиться ідея. Важливо дочекатися найголовнішого запитання школярів: «А можна такий клуб створити і в нашій школі?» У вчителя є досвід, він може і повинен представити його учням. У дітей є свій досвід, який педагог повинен допомогти представити друзям, постаратися зрозуміти і прийняти.

У вільному освітньому просторі педагог працює з досвідом учнів, створюючи ситуації, при яких цей досвід використовується і збагачується. І тільки коли в співтоваристві назріє ідея створення шкільного клубу, можна починати роботу. Якщо ж такої ідеї немає в головах дітей, то краще поки відмовитися від ідеї!

Як продовжити?

Життя шкільного клубу дуже важко описати, як життя будь-якої природної системи. У ньому немає і не може бути прямих інструкцій. Проте, зрозумівши закони розвитку таких просторів, можна говорити про педагогічних прийомах, які ефективні або неефективні.У кожного є свої традиції, свої правила. Коли їх створювати? На самому початку, коли в клубі все нове? Чи варто почекати?

Якщо особливі правила ще нікому не потрібні, то навіщо їх обговорювати? А ось коли без них комусь стане важко або погано (ситуація конфлікту), можна почати ними займатися. І цей процес ніколи не закінчується.

Правовими підставами створення та діяльності клубів є: наказ про створення, Положення про клуб, що регламентує його діяльність.

Основними складовими положення, яке регламентує діяльність клубу є: загальні засади діяльності (мета створення, основні завдання тощо); організація роботи (планування роботи, періодичність проведення засідань тощо); форми роботи; учасники (керівництво, критерії відбору учнів до складу тощо).



Положення, програми, плани роботи клубів

Положення про шкільний сімейний клуб

Шкільний сімейний клуб створюється з метою сприяння школі та родині в організації колективної творчої справи (КТС)



1. Загальні положення

Шкільний сімейний клуб допомагає педагогічному колективу й учням у зв'язках між школою та батьківською громадськістю, у вихованні у школярів високих моральних якостей, свідомого ставлення до праці, відповідальності, організованості та дисципліни, культури поведінки, у правовому, естетичному, фізичному вихованні учнів, охороні їхнього здоров'я.

Сімейний клуб керується у своїй роботі чинним положенням про шкільний сімейний клуб, планом виховної роботи у школі, рішеннями батьківських зборів, рекомендаціями педагогічної ради, директора школи.

2. Мета та завдання шкільного сімейного клубу

Мета: забезпечення безперервної взаємодії батьків і дітей у тісному співробітництві зі школою, громадськістю; формування активної життєвої позиції учнів; підготовка до праці; організація активного сімейного дозвілля дітей і батьків.

Завдання:

залучення батьків і дітей в активне позакласне життя школи на основі розвитку ініціативи, самодіяльності, творчості батьків і дітей;

залучення батьків до управління школою;

психолого-педагогічна освіта батьків.



3. Зміст і форми роботи

Основними напрями діяльності шкільного сімейного клубу є:

Створення банку даних батьківських ресурсів. Здійснюється через опитування, анкетування, індивідуальні співбесіди з батьками.

Визначення творчих можливостей родин. Дані заносяться до картотеки батьківських резервів і можливостей.

Організація спільних справ дітей і класних керівників - спортивних змагань, свят, туристичних походів, вогників, концертів, суботників, екскурсій, турнірів знавців, ярмарків-розпродажів сімейних виробів, виставок «Світ наших захоплень», лекцій, диспутів. Класні керівники допомагають сімейному клубу в організації конкретного заходу.

Поширення кращого досвіду сімейного виховання. Здійснюється через сімейний клуб у вигляді зборів, «круглих столів», лекторіїв, конференцій, вечорів запитань і відповідей, диспутів, дискусій, «уроків сімейної любові» тощо. Поширення сімейного досвіду здійснюється разом із класними керівниками.

Створення та збереження традицій дитячо-дорослого співтовариства. Шкільний сімейний клуб (спільно з дорослими та дітьми) обмірковує ритуали початку й закінчення навчального року, організує презентацію нових членів сімейного клубу. Традиціями сімейного клубу є проведення сімейної ради батьків і дітей із питань вирішення конкретної проблеми, участі у веденні шкільного літопису, перехідних сімейних призів.

4. Звіт про роботу шкільного сімейного клубу

Засідання шкільного сімейного клубу починається з контролю виконання попереднього завдання. Робота шкільного сімейного клубу фіксується у книзі протоколів.

Сімейний клуб інформує дитячо-доросле співтовариство школи про свою роботу за допомогою фоторепортажів, творчих звітів тощо.

Члени шкільного сімейного клубу звітують про свою роботу два рази на рік на раді школи.

Положення про проведення «Дня родини»

1. Загальні положення

«День родини» - це колективна творча справа, свято, що проводиться разом з учнями, батьками й педагогами.

2. Мета та завдання

Мета: об'єднання зусиль педагогів і батьків у створенні умов для формування в дитини якостей, необхідних для її самовизначення та самореалізації, для подолання труднощів і самореабілітації у випадку невдачі.

Завдання:

створення умов для активного, творчого самовираження учнів, батьків, педагогів;

створення інформаційного середовища, що забезпечувало б задоволення інформаційних потреб батьків;

формування поважного ставлення родини та школи до дитини й один до одного, уміння конструктивно підходити до розв'язання конфліктів.

3. Організація та проведення «Дня родини»

3.1. Учасниками «Дня родини» можуть бути всі учні школи з 1-го по 11-й клас, мами, тати, дідусі, бабусі, педагоги, запрошені гості.

3.2. «День родини» традиційно проводиться щорічно в лютому-березні.

3.3. Класні колективи мають право на вибір і зміст заходів. Заходи можуть бути організовані як в окремих класах, так і в паралелях.

4. Оргкомітет конкурсу

4.1. Для організації та проведення «Дня родини» створюється оргкомітет.

4.2. Оргкомітет визначає форми, методи проведення «Дня родини», список учасників, склад журі тощо.

4.3. До компетенції оргкомітету входять питання підготовки, визначення місця, часу й відповідальних осіб за проведення заходу, а також форм заохочення переможців.

5. Підбиття підсумків

5.1. Підбиття підсумків проводиться по паралелях або в кожному класі. Переможцям вручаються почесні грамоти, дипломи, подяки батькам у класі та по паралелях.

5.2. Для створення інформаційного середовища поширення позитивного досвіду окремих педагогів і колективу в цілому у дні проведення днів родини організуються фотозйомки, відеозйомки, випуск стінгазет, розміщення інформаційного матеріалу в засобах масової інформації тощо.

5.3. За результатами проведення «Дня родини» видається наказ по школі. Організується ознайомлення з наказом на батьківських зборах, лінійках по паралелях.

5.4. Кращі літературні розробки, сценарії святкових заходів розміщаються у спеціальних збірниках, обговорюються на науково-практичних, педагогічних конференціях тощо.



Положення Клубу багатодітних родин «Сто запитань - сто відповідей»

1. Загальні положення

1.1. Клуб багатодітних родин створено у школі з метою систематичної, своєчасної, кваліфікованої психолого-педагогічної, соціальної, правової допомоги та підтримки родини.

1.2. Клуб «Сто запитань - сто відповідей» затверджується педагогічною радою школи.

1.3. До складу клубу входять: соціальний педагог, заступник директора з виховної та навчально-виховної роботи, шкільний психолог, класні керівники, батьки.

1.4. Клуб працює в рамках комплексно-цільової програми «Школа й родина».

2. Основні завдання та діяльність клубу

На засіданнях клубу багатодітних родин:

2.1. Проводиться діагностика потреб батьків у психолого-педагогічній підтримці.

2.2. Розглядається досвід сімейного виховання, його недоліки та позитивні сторони.

2.3. Проводяться індивідуальні консультації для батьків шкільним психологом, соціальним педагогом, спеціалістом служби у справах дітей, медичними працівниками.

2.4. Організуються всеобуч для вдосконалення освітнього рівня батьків (збори, «круглі столи», лекторії тощо);

2.5. Організується творча група батьків для надання допомоги при проведенні позакласних справ у школі.

2.6. Визначаються конкретні види та форми допомоги родинам, які потребують соціальної підтримки.

2.7. Організуються операції «Милосердя».

2.8. У відповідні органи та служби для кваліфікованого й повного розглядання питань, які їх цікавлять, оповіщаються та направляються батьки.

2.9. Організується робота з залучення до школи додаткових джерел фінансування (спонсори, меценати тощо).

2.10. Установлюються зацікавлений діалог і співробітництво між школою та родиною.



3. Склад клубу багатодітних родин

3.1. До складу клубу багатодітних родин можуть входити представники педагогічних працівників, батьків із багатодітних родин, адміністрація школи. Загальна чисельність членів клубу визначається на першому засіданні з урахуванням думки сторін.

3.2. Збираються члени клубу на засідання не рідше чотирьох разів на рік. При необхідності відбувається позачергове засідання.

4. Документація клубу багатодітних родин

4.1. План роботи клубу багатодітних родин на навчальний рік затверджується директором школи.

4.2. На засіданнях секретарем клубу ведуться протоколи засідань.

4.3. Складається та корегується список багатодітних родин.

Тематика зустрічей «Сімейного клубу»

Вересень

Бути матір'ю, батьком не так просто, як зазвичай думають.

Який Ви батько? Яка Ви мати?

Запрошення фахівців із центру «Гармонія».



Жовтень

Покарання або заохочення.

Виступ шкільного психолога, обмін досвідом.

Листопад

Як виховати культуру поведінки, дисципліну.

Виступ соціального педагога.

Грудень

Попередження правопорушень серед підлітків.

Запрошення фахівців із комісії зі справ неповнолітніх і захисту їхніх прав.

Лютий

Вплив ЗМІ на розвиток і виховання дитини.

Комікси, радіо, друковані видання, телебачення.

Березень

Велика родина (робота з неповними, складними родинами).

Запрошення шкільного психолога, соціального педагога.

Квітень

У небезпечної риси. Міф і реальність.

Запрошення фахівців з наркологічного диспансеру.

Травень

Дозвілля в родині. Обмін досвідом.



Положення про клуб «ЗАКОН»

Мета діяльності клубу:

Цілеспрямована робота з формування високого рівня правосвідомості та правової культури учнів, поширення правових знань та правової інформації.



Головні завдання клубу:

Формування правової свідомості учнів, яка є головним фактором, що визначає особливості поведінки особистості;

виховання поваги до держави й права;

вироблення в учнів умінь, навичок, звичок поведінки відповідно до правових норм;

формування в учнів активної позиції в правовій сфері, що має виявлятись у нетерпимому ставленні до правопорушень, прагненні боротися з цим явищем;

підвищення юридичної обізнаності учнів, інформування з актуальних питань права та законодавства в охороні здоров'я.



Форми роботи клубу:

проведення відкритих засідань клубу з мстою поширення правових знань;

підготовка матеріалів та випуск буклетів-пам'яток;

проведення конкурсів учнівських творчих робіт на правову тематику;

організація та проведення учнівських конференцій з актуальних правових питань.

Критеріями ефективності роботи клубу є глибина та міцність знань учнів з основ права та законодавства в охороні здоров'я, повага до права, визнання його верховенства, переконаність та впевненість у значущості й справедливості норм права, інтерес до їх вивчення, непримиренність до правопорушень, свідоме дотримання законів держави й норм суспільного життя.

Членами клубу можуть бути учні різних класів. План роботи клубу затверджує адміністрація закладу.

Положення про шкільний спортивний клуб

1. Загальні положення

Шкільний спортивний клуб - громадська організація вчителів та учнів, що сприяє розвитку фізичної культури, спорту і туризму в школі.

Шкільний спортивний клуб створений з метою організації та проведення спортивно-масової роботи в освітньому закладі.

Шкільний клуб має свою емблему, девіз.

Девіз:


" Нам, сміливим, сильним і спритним,

зі спортом завжди по дорозі"

Загальне керівництво клубом здійснюється Радою клубу. Склад Ради клубу затверджується наказом директора навчального закладу.

Це положення є локальним нормативним актом і регламентує діяльність шкільного клубу.

2. Завдання спортивного клубу

створення умов для залучення школярів до систематичних занять фізичною культурою і спортом;

- закріплення та вдосконалення умінь і навичок, отриманих учнями на уроках фізичної культури, і на цій основі сприяння формуванню життєво необхідних фізичних якостей;

- виховання школярів суспільної активності та працьовитості, самодіяльності і організаторських здібностей;

- профілактика таких асоціальних проявів у дитячому і підлітковому середовищі, як наркоманія, куріння, алкоголізм, сексуальна розбещеність, вироблення потреби у здоровому способі життя.

3. Функції клубу

Функціями шкільного спортивного клубу є:

- організація постійно діючих спортивних секцій та груп загальної фізичної підготовки для учнів;

- проведення класних і загальношкільних змагань, товариських спортивних зустрічей з іншими школами району;

- організація участі в змаганнях, які проводяться органами управління освітою;

- проведення фізкультурних свят, турнірів;

- проведення широкої пропаганди фізичної культури і спорту в школі;

- розширення і зміцнення матеріально-спортивної бази школи (обладнання шкільних спортивних споруд та догляд за ними, ремонт і виготовлення найпростішого спортивного інвентарю);

- формування збірних команд школи для участі в змаганнях більш високого рангу.

- шкільний спортивний клуб не є юридичною особою і не може від свого імені набувати і здійснювати майнові та немайнові права, нести обов'язки і відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді, мати самостійний фінансовий баланс.

4. Організація роботи спортивного клубу школи

Загальна педагогічне керівництво діяльністю спортивного клубу школи здійснює заступник директора навчального закладу з виховної роботи.

Організаційне та методичне керівництво здійснює голова шкільного спортивного клубу і вчитель фізичної культури.

Спортивний клуб щорічно на зборах представників класів обирає раду з 5-9 осіб (голова, його заступник, секретар, голова колегії суддів і члени клубу), який безпосередньо керує його роботою. Між членами ради розподіляються обов'язки по керівництву комісіями:

Комісія за спортивно-масової роботі допомагає керівництву школи, класним керівникам і вчителям ФК в організації фізкультурно-оздоровчих заходів, «Дня здоров'я»;

Комісія по пропаганді фізичної культури, спорту та здорового способу життя організовує свою роботу через стінгазети, лекційну роботу, спортивні свята, показові виступи спортсменів. Вона створює куточок фізичної культури, розміщуючи в ньому ілюстровані та друковані матеріали про спорт, організовує бесіди на теми про значення фізичної культури, правила гігієни, режиму харчування, рухової активності, залучаючи для цього педагогів, батьків, представників медичного персоналу;

Комісія з підготовки громадських інструкторів і суддів допомагає вчителям фізичної культури готувати і направляти громадських інструкторів, суддів і фізоргов для організації і проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів в школі;

Господарська комісія сприяє керівництву школи в благоустрої спортивних споруд, забезпечення збереження та поповненні спортивного обладнання та інвентарю.

Рада клубу звітує один раз у році перед конференцією представників класів. Свою роботу рада організовує з допомогою представників класів і спорторгов, що є безпосередніми організаторами фізкультурних заходів у класах.



Порядок формування і структура Ради спортивного клубу

Рада шкільного спортивного клубу формується на виборній основі, терміном на один рік.

До складу ради шкільного спортивного клубу можуть обиратися по одній людині представники від спортивних секцій та 5-11 класів.

У Раду шкільного спортивного клубу входять представники від Ради школи та Учнівської ради.

Головою Ради шкільного спортивного клубу є керівник ШСК.

Вибори заступника голови Ради шкільного спортивного клубу здійснюється на першому засіданні Ради клубу. Вибори вважаються дійсними, якщо на засіданні були присутні не менше 2/3 членів Ради клубу. Рішення приймається простою більшістю з числа присутніх Ради клубу.

5. Права Ради спортивного клубу

Рада має право:

- представляти списки активістів, фізкультурників і спортсменів для заохочення і нагородження адміністрацією школи і вищими физкультурними організаціями;

- заносити в Книгу пошани школи прізвища кращих активістів, фізкультурників і спортсменів.

6. Обов'язки членів спортивного клубу школи

Член спортивного клубу школи зобов'язаний:

- успішно поєднувати навчання в школі з регулярними заняттями фізичною культурою і спортом;

- здавати нормативи з фізичної культури ;

- брати активну участь у спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходах школи;

- дотримувати рекомендації з питань самоконтролю і дотримання правил особистої гігієни;

- сприяти зміцненню матеріально-спортивної бази школи.

Член спортивного клубу має право поєднувати відвідування секцій з різних видів спорту у разі успішного навчання в школі.

7. Облік і звітність

У спортивному клубі школи ведеться наступна документація:

- журнал обліку роботи спортивного клубу школи і календар спортивно-масових заходів на навчальний рік;

- щоденник обліку роботи спорторга класу;

- журнал обліку занять в спортивних секціях, гуртках і групах ЗФП;

-накази на спортсменів-розрядників (підтверджені відповідними протоколами);

- книга рекордів учнів школи.

8. Планування роботи клубу

Позакласна фізкультурно-спортивна робота в школі планується на навчальний рік. В план включаються наступні розділи:

1. Підготовка фізкультурного активу.

2. Фізкультурно-оздоровча і спортивно-масова робота.

3. Роль педагогічного колективу і батьків в організації роботи з фізичного виховання учнів.

4. Медичний контроль.

5. Господарська робота.

План затверджує директор школи і доводить до відома педагогічного колективу.

Положення про районний чемпіонат клубу веселих кмітливих „ЖАРТ-ПТИЦЯ"
1. Загальні положення.

1.1. Районний чемпіонат команд клубу веселих та кмітливих „ЖАРТ-ПТИЦЯ" (далі чемпіонат КВК) проводиться з метою розумового, естетичного виховання, розвитку інтелектуальних, творчих інтересів і здібностей дітей та учнівської молоді, організації їх змістовного дозвілля.

1.2. Основні завдання чемпіонату КВК є:


  • стимулювання розвитку творчих та інтелектуальних інтересів дітей і учнівської молоді;

  • виявлення молодих обдарувань, підтримки та розвиток їх творчості;

  • визначення кращих дитячих та юнацьких команд КВК.

1.3. Чемпіонат КВК проводиться відділом освіти райдержадміністрації, районним методичним кабінетом.

II. Організатори чемпіонату КВК:



  1. Організація та проведення чемпіонату КВК здійснює оргкомітет.

  2. До складу оргкомітету входять представники відділу освіти, відділу культури, відділу у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації.

2.3.Оргкомітет

  • оголошує теми чемпіонату КВК (як правило, у вересні поточного року);

  • визначає термін і місце проведення чемпіонату КВК;

  • здійснює координацію підготовки та проведення чемпіонату КВК;

  • визначає журі;

  • здійснює режисуру та сценарну розробку;

  • створює призовий фонд для учасників чемпіонату КВК;

  • забезпечує висвітлення чемпіонату КВК у засобах масової інформації.

III. Учасники, порядок проведення чемпіонату КВК.

3.1. До участі у чемпіонаті КВК запрошуються команди КВК навчальних закладів (загальноосвітніх, позашкільного),

які подали заявку до оргкомітету за формою, що додається .

3.2. Вік учасників для команд шкіл, навчально-виховних комплексів, ліцею, районного будинку дитячої та юнацької творчості до 17 років.



  1. Кількість учасників команди повинна бути не більше 10 осіб.

  2. Черговість виступів команд здійснюється шляхом жеребкування.

  3. Конкурсна програма чемпіонату КВК:

  • Візитка (тема довільна) до 8 хв.

  • Розминка.

  • Домашнє завдання - до 15 хв.

  • Конкурс капітанів (бере участь лише капітан) - до 8 хв.

3.6. Команда повинна мати при собі текст виступу у віддрукованому та електронному вигляді. У разі перевищення часового регламенту виступ команди буде призупинено!

IV. Місце та час проведення чемпіонату КВК.

Місце та час проведення чемпіонату КВК визначає оргкомітет чемпіонату КВК.

V. Журі чемпіонату КВК.



  1. Чисельний склад журі чемпіонату КВК - 4-8 осіб.

  2. Журі:

  • оцінює виступ команд за 7-бальною системою;

  • оформляє рішення про результати конкурсів чемпіонату КВК у вигляді протоколу. Рішення журі перегляду та оскарженню не підлягає.

5.3. Журі оцінює виступи команд за критеріями: авторська та виконавська майстерність, артистизм виконання та

гумор, сценічна культура, логіка мови, дикція, художній рівень виконання.

VI. Підведення підсумків та нагородження.

За результатами конкурсної програми визначаються переможці, які нагороджуються дипломами та цінними призами.



План роботи правового клубу «Юний правознавець»

на І семестр 201_ – 201_ н. р.

ВЕРЕСЕНЬ

Дата засідання

Теми засідання

Відповідальний




1. Знайомство з членами клубу.

2. Вирішення організаційних питань щодо роботи клубу.

3. Ознайомлення з планом роботи на І семестр 201_ – 201_ н. р.








1. «Я – громадянин України, і я знаю свої права».

2. Робота з Конституцією України та Конвенцією прав дитини.









1. «Алкоголізм, наркоманія, токсикоманія – проблема ХХІ ст.» – зустріч з наркологом







1. Попередження правопорушень серед учнів.







1. Зустріч учнів «групи ризику» з наркологом




ЖОВТЕНЬ

Дата засідання

Теми засідання

Відповідальний




1. Ознайомлення з планом проведення Тижня правових знань у навчальному закладі.







1. «Соціальний та правовий захист учнів».










1. Брей-ринг на тему: «Чи знаєш ти карний закон ?».








1. Створення навчально-матеріальної бази кабінету: виготовлення схем-таблиць на правову тематику.




ЛИСТОПАД

Дата засідання

Теми засідання

Відповідальний




1. Лекція на тему «Кримінальна відповідальність неповнолітніх».







1. Виступи учнів правового клубу на тему: «Адміністративна відповідальність учнів, які посягають на громадський порядок і громадську безпеку».







1. «Я – свідомий громадянин України» - розгляд реферативних повідомлень членів клубу з питань пільг та соціального захисту тих, хто навчається.







1. Вечір відпочинку учнів на тему: «Молодь за здоровий спосіб життя».




ГРУДЕНЬ

Дата засідання

Теми засідання

Відповідальний




1. Бесіда на тему: «Зовнішня політика України, здобутки і прорахунки».







1. Бесіда на тему: «Соціально – економічний розвиток Черкащини».







1. Підведення підсумків роботи клубу правових знань за І семестр 201_ – 201_ н.р.



  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка