Черкаський державний технологічний університет на правах рукопису чубіна тетяна дмитрівна (477)«16/18» рід потоцьких в україні (тульчинська лінія): суспільно-політичні та культурологічні аспекти



Сторінка1/35
Дата конвертації10.09.2017
Розмір8.06 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


На правах рукопису

ЧУБІНА ТЕТЯНА ДМИТРІВНА

УДК 94(477)«16/18»

РІД ПОТОЦЬКИХ В УКРАЇНІ (ТУЛЬЧИНСЬКА ЛІНІЯ):

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ

ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ


07.00.01 – Історія України
Дисертація на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук


Науковий консультант

Гуржій Олександр Іванович,

доктор історичних наук, професор

Черкаси–2008


ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень 4

Вступ 5


Розділ І. Історіографія, характеристика використаних джерел

та методологія дослідження 13

1.1. Стан наукової розробки проблеми 13

1.2. Джерельна база 26

1.3. Методологія та методи дослідження 41

Розділ ІІ. Біографія як основа вивчення історичних постатей

та родин (на прикладі роду Потоцьких срібної Пиляви) 62

2.1. Перше покоління Потоцьких і його місце в тогочасних

суспільно-політичних процесах 67

2.2. Станіслав Ревера –

родоначальник гетьманської (срібної) лінії роду 81

2.3. Фелікс Щенсний Казимеж: портрет на тлі епохи 90

2.4. Засновник тульчинської лінії – Юзеф Потоцький 101

2.5. Францішек Салезій Потоцький: знакова постать родини 104

Розділ ІІІ. Станіслав Щенсний Потоцький та його нащадки:

просопографія роду 121

3.1. Станіслав Щенсний Потоцький: магнат, політик, особистість 124

3.2. Сини Щенсного від шлюбу із Жозефіною Амалією Мнішек:

життєві віхи 166

3.3. Спадкоємці від шлюбу із Софією Ґлавані-Вітт:

історико-психологічні виміри 185

Розділ ІV. Жінки тульчинської лінії родини Потоцьких:

ґендерні аспекти 218

4.1. Анна Ельжбета Потоцька і Гертруда Коморовська:

трагедія двох доль 220

4.2. Жозефіна Амалія Потоцька: боротьба за утримання позицій 227

4.3. Софія Потоцька: просопографічний портрет 238

4.4. Софія Кисельова та Ольга Наришкіна: переплетіння

життєвих ліній 300

4.5. Дельфіна Потоцька: хроніка життя 309

Розділ V. Рід Потоцьких і розвиток української культури 318

5.1. Тульчинський палац як осередок культурно-мистецького життя 321

5.2. Театр Потоцьких 337

5.3. Книгозбірні Тульчинського маєтку 358

5.4. Садово-паркові комплекси Потоцьких. Дендрологічний парк

«Софіївка» 369

5.5. Меценатський проект Потоцьких: Немирівська гімназія 385

Висновки 401

Бібліографічні посилання 407

Список використаних джерел та літератури 504

Додатки 601
Список умовних скорочень

АНБУВ

– Архів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Архив ЮЗР

- Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов. – Киев, 1859–1914

б. д.

- без дати

БПАН

- Бібліотека Польської Академії наук у Кракові

БТУ

- Бібліотека Торунського університету імені М. Коперніка

ВБУ

- Всенародна Бібліотека України

ВР

- Відділ рукописів

ВИ

- Вопросы истории

ВСРВ

- Відділ стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

гр.

- граф /графиня/

ДАВО

– Державний архів Вінницької області

ДАЧО

– Державний архів Черкаської області

ДАХО

м. Хмельницький



– Державний архів Хмельницької області

Зв.

- зворот

КС

- Киевская старина

НБУВ

- Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

н. п.

- не пізніше

н. р.

- не раніше

Стп.

- стовпчик

Спр.

- справа

УІЖ

- Український історичний журнал

ЦДІАУК

- Центральний державний історичний архів України в м. Києві

AGAD

- Archiwum Główne Akta Dawnych w Warszawie

AP w Krakowie

- Archiwum Państwowe w Krakowie

BP w Paryżu

- Biblioteka Polska w Paryżu

B. Cz.

- Biblioteka Czartoryjskich w Krakowie

BN

- Biblioteka Narodowa w Warszawie

PAN

- Polska Akademia Nauk

Rkps.

- Rękopis

Syg.

- Sygnatura


ВСТУП
Актуальність теми. На початку ХХІ ст. політичні, економічні, наукові та культурні відносини між Україною і Польщею певною мірою можуть бути прикладом добросусідства і партнерства в Європі й для світової спільноти. Їхнє нове спрямування розпочалося в 90-ті роки ХХ ст. своєрідним покаянням та усвідомленням обома сторонами причин усіх негараздів та суперечностей, що мали місце протягом десяти століть співіснування обох народів. У цьому процесі важливу роль відіграє українська і польська історична пам’ять та свідомість, які сприяють усебічному переосмисленню подій та явищ минулого й сьогодення в міждержавних стосунках.

Нині в Україні існує і постійно зростає величезний попит на інформацію стосовно польської культури і державного реформування, накопиченого позитивного досвіду демократичного вдосконалення системи управління й організації суспільно-політичного життя. Причому підвищений інтерес українців і поляків до спільної українсько-польської історії та культури спостерігається не лише в професійних сферах діяльності, а й на побутовому рівні спілкування пересічних громадян [61, с. 416].

У зв’язку із цим слід зазначити, що в історичній науці назріла об’єктивна потреба у вивченні біографій непересічних представників роду Потоцьких, неупередженого висвітлення їх життя і спадщини в контексті українсько-польських взаємин, оскільки, з огляду на ідеологічну заангажованість радянської історіографії та порівняну малодоступність джерел іноземних архівосховищ, ґрунтовних спеціальних праць із даної теми створено не було. Актуальність та доцільність вивчення життєдіяльності цього роду зумовлюється ще й тим, що громадянська позиція його кращих представників та питання їхньої спадщини співзвучні з багатьма проблемами нашому часу, а тому заслуговують на підвищену увагу і переосмислення.

Історична наука завжди відводила чільне місце висвітленню неординарних особистостей. Проте в останнє десятиліття в українській історіографії спостерігається особливо активна тенденція саме до репрезентації визначної постаті в просторово-часовому вимірі та в особистісно-індивідуальній сфері.

Таким чином, виокремлюється окрема постать або родина на зламі публічного і приватного життя, спеціально визначаються аспекти ідеологічного статусу сім’ї в суспільстві, співвідношення історії держави і громадської ланки. Сімейна хроніка займає нішу між структурною і культурною антропологією і є новим ракурсом у новітній історичній науці.

На сьогодні багато родів і досі залишаються невивченими. Дослідження історії окремих родин – не лише приватна справа, а й історична необхідність. Велична історія будь-якої країни складається з історій окремих родин. Це є невичерпним і маловивченим джерелом історії.

У кожній країні є такі роди, що вже стали здобутком усієї нації, як-от: у Німеччині – Габсбурги, у Франції – Бонапарти тощо. Чимало славетних родів можна назвати і в Україні. Є представники і так званих «інтернаціональних» кланів. Наприклад, нащадки магнатів Потоцьких уважають себе як поляками, так і українцями. Ці «українські» магнати відіграли помітну роль і в польській історії, і в українській.

Представники найвідомішого і найбільш могутнього магнатського роду Речі Посполитої володіли значними територіями, замками, маєтками в Польщі, Білорусії, Україні, насамперед у Подільському, Брацлавському, Белзькому, Руському і Краківському воєводствах, обіймали важливі державні посади в Речі Посполитій, а згодом – у Росії й Австрії.

У Речі Посполитій існувало шість різних родів, які носили прізвище Потоцькі (Potocki): герба Любич, герба Остоя, герба Пилява, герба Сренява, герба Шеліга, герба Яніна. Найвідоміші з них – Потоцькі герба Пилява.

Відомі герби срібної та золотої Пиляви. Потоцькі Тульчинської (гетьманської) лінії, що мали володіння в Брацлавському, Волинському, Подільському і Київському воєводствах, належали до герба срібної Пиляви.

Одночасне поєднання типовості й унікальності роду Потоцьких в історії дає підстави для інтерпретації нових ідей, підходів, методів на матеріалах вивчення культурної, сімейної, громадсько-політичної історії України і Польщі при дослідженні феномена роду в цілому.

Визначаючи актуальність та значення окресленої теми, перш за все слід виходити зі стану наукової розробки проблеми, з її недостатнього вивчення в українській історичній науці. Обрана автором тема ще не була об’єктом спеціального дослідження. Тому назріла потреба в її розробленні на основі архівних документів і опублікованих джерел з урахуванням сучасних підходів до наукового дослідження.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної теми кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету «Історія України: регіональний аспект» ( номер державної реєстрації 0103U003693).

Об’єктом дослідження є процес взаємодії роду Потоцьких і суспільно-політичного середовища, вплив цього середовища на поведінкові стереотипи, спосіб життя і характер діяльності представників тульчинської лінії роду, трансляцію культурно-національних традицій у межах певного просторово-часового періоду.

Предметом вивчення є історія тульчинської лінії роду Потоцьких, його структура, громадсько-політична і культурна діяльність його представників у контексті новітніх практик сучасної історіографії.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу здебільшого нововиявлених архівних і рукописних документів, а також опублікованих джерел і спеціальних студій комплексно висвітлити історію тульчинської лінії Потоцьких; з’ясувати маловідомі факти життя та діяльності знакових постатей цього магнатського роду, та, відкинувши раніше існуючу в радянській історіографії ідеологічну упередженість до цієї родини, об’єктивно визначити місце й оцінити її значення в суспільних процесах і українсько-польських стосунках означеного періоду.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі завдання:



  • проаналізувати стан висвітлення проблеми у вітчизняній і зарубіжній історіографії;

  • охарактеризувати рівень і повноту її джерельного забезпечення;

  • на підставі традиційних методів простежити генеалогію тульчинської лінії Потоцьких;

  • застосувати ґендерні підходи при вивченні історії роду;

  • дослідити еволюцію суспільно-політичної значущості фамільного клану Потоцьких;

  • з’ясувати основні етапи політичної кар’єри його членів;

  • розкрити особливості життєвих сценаріїв найбільш відомих представників роду (Ф.С. Потоцького, С.Щ. Потоцького, М. Потоцького та ін.);

  • реконструювати реалії культурологічної діяльності (створення і функціонування приватного магнатського театру, садово-паркових комплексів, книгозбірень, архітектурних проектів тощо);

  • репрезентувати Потоцьких у їх суспільному й особистому житті як єдиному континіумі сфери;

  • визначити можливі напрями подальшого вивчення аспектів минулого роду Потоцьких.

    Географічні межі охоплюють територію Брацлавського, Волинського, Подільського і Київського воєводств (сучасні території Вінницької, Волинської, Київської, Кіровоградської, Черкаської, Хмельницької областей України та Люблінського воєводства Республіки Польща).

Хронологічні рамки зумовлені специфікою дослідження роду Потоцьких (герба Пилява) й охоплюють період від початку активної діяльності представників гетьманської лінії роду на суспільно-політичній і воєнній арені Речі Посполитої, зокрема Станіслава Ревери Потоцького (перша половина ХVII ст.), до 1860–1872 рр. – продажу Тульчинського маєтку, еміграції Мечислава Потоцького (сина Станіслава Щенсного) до Франції та його смерті (1872 р.) Проте для з’ясування окремих подій та розуміння їх наслідків дисертант інколи відходить від означених хронологічних меж.

Наукова новизна визначається насамперед самою постановкою і розробленням складної та малодослідженої проблеми. Вона полягає в тому, що:

  • застосовано просопографічний метод як новий концептуальний підхід у висвітленні історії конкретно визначеного роду;

  • на основі максимально доступної нині кількості джерел уперше створено колективний портрет тульчинської лінії Потоцьких, у багатьох аспектах знакового в історії Польщі й України;

  • до наукового обігу введено матеріали центральних і регіональних вітчизняних архівосховищ; залучені маловідомі документи з Польської бібліотеки в Парижі; всебічно використано рукописну спадщину представників роду (зокрема, вперше опрацьовані особисті архіви графа Адама Потоцького (Франція), що значною мірою поглибили уявлення про того чи іншого представника роду);

  • історію роду Потоцьких представлено як соціокультурний феномен, що досліджується на засадах міждисциплінарності. Це дозволило відтворити реалії існування клану за рахунок вивчення життєдіяльності не лише знакових, а й «рядових» членів, які стали не творцями, а трансляторами окремих національно-патріотичних ідей;

  • реконструкцію тульчинської лінії Потоцьких представлено як так зване «метаджерело», тобто систему відомостей про рід, що відтворює його структуру. У свою чергу, реконструкція фамільного клану є підставою для визначення соціокультурних трансмісій – шляхів передання головних засад діяльності роду до наступних поколінь;

  • показано формування родинних традицій, соціальних амбіцій (престижний шлюб, кар’єра), передання духовних надбань, активної громадянської позиції тощо;

  • визначальними показниками для встановлення соціокультурних трансмісій сім’ї Потоцьких обрані військова, громадсько-політична служба, культурна діяльність;

  • за допомогою етногеографічного підходу до походження засновників роду запропоновано новий вимір щодо вивчення ранньої історії Потоцьких. Це означає, що до уваги береться не лише етнічне походження засновників роду, а й історичний шлях, пройдений ними;

  • висвітлено історію роду Потоцьких у ґендерному ракурсі, визначені механізми впливу зовнішніх та внутрішньородинних чинників на зміну традиційних життєвих проектів відомих представниць родини Потоцьких (Жозефіни Потоцької, Софії Потоцької, Софії Кисельової, Ольги Наришкіної та ін.);

  • висвітлено приватне життя Потоцьких (як правило, спираючись на приватне листування);

  • визначено специфіку й основні етапи існування, мотивацію суспільної та меценатської діяльності кращих представників роду Потоцьких;

  • показано роль Потоцьких як родової еліти, що переросла з регіонального рівня в загальнонаціональний;

  • інформативність результатів дослідження посилюється схемами, діаграмами і розширеною базою додаткового матеріалу.

    Таким чином, наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі ґрунтовної джерельної бази, за умов виявлення і залучення нових джерел і дослідницької літератури, вперше проаналізоване суспільне і приватне життя, військово-політична та культурологічна діяльність роду Потоцьких.



Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що, по-перше, зміст та висновки дисертаційного дослідження суттєво розширюють спектр наукових знань з історії українсько-польських взаємин. По-друге, результати просопографічної розвідки тульчинської лінії Потоцьких є основою подальших наукових розробок, пов’язаних із вивченням родової еліти та її внеску в соціокультурний і політичний розвиток як України, так і Польщі. По-третє, матеріали дослідження можна широко використовувати при написанні наукових праць із регіональної історії, а також спеціальних робіт із культурології, історії, джерелознавства і краєзнавства. По-четверте, результати пошуку можуть бути застосовані при укладанні довідкових генеалогічних видань, при підготовці основних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах. По-п’яте, зібрана і проаналізована історична інформація може бути використана під час культурницько-просвітницької роботи зі студентами, учнями, зокрема, при вихованні патріотичних почуттів, а також для розвитку регіонального туризму.

Особистий внесок здобувача. Основні положення і результати дослідження викладено в 66 публікаціях автора, в тому числі у 2-х індивідуальних монографіях, 2-х книгах, 2-х навчальних посібниках, 25 статтях у фахових виданнях ВАК України, а також у 35 публікаціях у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, інших виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і висновки були викладені автором та обговорювалися на засіданні кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету, в авторських лекційних курсах «Історія України», «Культурологія», «Соціологія» для студентів та курсантів Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля.

Одержані в ході підготовки дисертаційного дослідження результати доповідалися й обговорювалися на міжнародних, міжвузівських та обласних наукових і науково-практичних конференціях, круглих столах: обласній науково-практичній конференції «Ґендерний аспект професійної діяльності жінки в сучасному суспільстві» (Черкаси, 2003 р.); Міжвузівській науковій конференції «Гуманітарні науки очима молодих дослідників – 2005» (Черкаси, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження – теорія та експеримент – 2005» (Полтава, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень – 2005» (Полтава, 7–9 листопада 2005 р.); II Mezinárodnі vědecko-praktická conference «Perspektivní novinky vědy a technici – 2005» (Praha, 2005 r.); Міжвузівській науковій конференція «Гуманітарні науки очима молодих дослідників – 2006» (Черкаси, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження – теорія та експеримент – 2006», (Полтава, 15–17 травня 2006 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Передові наукові розробки – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.); I Международной научно-практической конференции «Становление современной науки – 2006» (Днепропетровск, 2006 г.); I Международной научно-практической конференции «Новости научной мысли – 2006» (Днепропетровск, 2006 г.); Другій міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень – 2006» (Полтава, 27–29 листопада 2006 р.); II Международной научно-практической конференции «Образование и наука без границ – 2006» (Днепропетровск, 2006 г.); V Международной научно-практической конференции «Наука и образование – 2007» (Днепропетровск, 2007 г.); VII Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Історія та сучасність: погляд крізь віки» (Донецьк, 2007 р.); ІІ Международной научно-практической конференции «Современные научные достижения – 2007» (Днепропетровск, 2007 г.); Міжвузівській науковій конференції «Гуманітарні науки очима молодих дослідників – 2007» (Черкаси, 2007 р.); Международной научно-практической конференции «Современные направления теоретических и прикладных исследований – 2007» (Одесса, 2007 г.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова думка інформаційного віку – 2007» (Дніпропетровськ, 2007 р.); Международной научно-практической конференции «Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте – 2007» (Одесса, 2007 г.); II Международной научно-практической конференции «Европейская наука XXI века – 2007» (Днепропетровск, 2007 г.); ІІІ Международной научной практической конференции «Умение и нововъведения – 2007» (София, 2007 г.); Международной научно-практической конференции «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития – 2007» (Одесса, 2007 г.); ІІІ Международной научной практической конференции «Наука и образование без граница – 2007» (София, 2007 г.); Международной научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании – 2007» (Одесса, 2007 г.); Третій міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень – 2007» (Полтава, 26–27 листопада 2007 р.); Шостому круглому столі «Культура, освіта і просвітницький рух на Поділлі» (Кам’янець-Подільський, 2007 р.); IV mezinárodnа vĕdecko-praktická conference «Efektivní nástroje moderních vĕd – 2008» (Praha, 2008 r.); ІV Международной научной практической конференции «Научно пространство на Европа – 2008» (София, 2008 г.); Міжвузівській науковій конференції «Гуманітарні науки очима молодих дослідників – 2008» (Черкаси, 2008 р.); Международной научно-практической конференции «Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте – 2008» (Одесса, 2008 г.); IV mezinárodnа vĕdecko-praktická conference «Evropska vĕda XXI století – 2008» (Praha, 2008 r.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження – теорія та експеримент – 2008» (Полтава, 19–21 травня 2008 р.)
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка