Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України крамаренко алла Миколаївна підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу



Скачати 388.24 Kb.
Дата конвертації31.03.2016
Розмір388.24 Kb.
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

КРАМАРЕНКО Алла Миколаївна
УДК 378.937: 378.017


ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ДО ГУМАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі педагогіки Бердянського державного педагогічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

Сущенко Тетяна Іванівна,

Запорізький обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти, кафедра педагогічної майстерності, завідувач.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України,



Гончаренко Семен Устимович,

Інститут педагогіки і психології професійної

освіти АПН України, відділ дидактики професійної

освіти, головний науковий співробітник;

кандидат педагогічних наук, доцент,

Казанжи Ірина Володимирівна,

Миколаївський державний університет

імені В.О. Сухомлинського,

кафедра дошкільної освіти, доцент.


Провідна установа: Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди, кафедра

загальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “15” червня 2006 р. о 12-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою:

04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, аудиторія 20.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А, корпус 3.
Автореферат розісланий “15” травня 2006 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. На початку XXI століття гуманістичні та демократичні тенденції розвитку українського суспільства, об’єктивне зростання ролі його моральних засад зумовили суттєві зміни освітніх пріоритетів і цінностей. Звільнення школи від авторитаризму, здійснення гуманістично спрямованого підходу до дитини висувають нові вимоги до професійної підготовки вчителя-гуманіста.

Стратегічні завдання розбудови сучасної системи вищої педагогічної освіти визначені цілою низкою державних документів: Конституцією України (1996), Законом України “Про освіту” (1996), Концепцією педагогічної освіти (1998), Законом України “Про вищу освіту” (2002), Національною доктриною розвитку освіти (2002), Державною програмою “Вчитель” (2002), а також нормативно-правовими актами, прийнятими у рамках Болонського процесу.

Визначені у цих документах завдання потребують розв’язання низки наукових і практичних проблем, однією з яких є досягнення якісно нового рівня підготовки майбутніх учителів до гуманізації освіти. Зазначимо, що численні спроби науковців вирішити це питання стримують суперечності між:


  • ідеями гуманістичної парадигми освіти та низьким рівнем вихованості гуманістичної педагогічної позиції педагогів;

  • потребою гуманізації педагогічного процесу, необхідністю змін характеру взаємин між усіма його учасниками та неготовністю педагогічних кадрів до таких змін;

  • високими вимогами до викладачів щодо забезпечення ними гуманістично спрямованого підходу до вузівського педагогічного процесу і відсутністю такого ставлення до майбутніх учителів під час професійної підготовки.

У зв’язку з цим доцільно підкреслити, що успішність реалізації гуманізації освіти неможлива без створення збагачуючого виховуючого середовища в сучасній школі, яке залежить від того, на які цінності зорієнтовані випускники педагогічних навчальних закладів, наскільки вони озброєні гуманістичними методиками та технологіями.

Сутність вказаної проблеми була розглянута багатьма науковцями та отримала численні варіанти її розв’язання.

Орієнтирами досліджень стали традиції гуманізму світової педагогічної думки (А. Дістервег, Я.А. Коменський, А.С. Макаренко, М. Монтессорі, Й.-Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, Г.С. Сковорода, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський та інші), які відкрили перспективи для фундаментального теоретичного осмислення гуманізації педагогічного процесу.

З точки зору загальнонаукової методології гуманізації педагогічного процесу важливими є праці І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, В.С. Лутая, Л.В. Максимова, В.О. Огнев’юка та інших, у яких розглядаються філософські засади реалізації людиною власного гуманістичного потенціалу та сучасних світоглядних орієнтацій.

Проблемам сутності гуманізації та її реалізації в освітньому процесі присвячено наукові праці багатьох педагогів: Ш.О. Амонашвілі, І.П. Аносова, К.А. Балтремус, Є.С. Барбіної, В.О. Білоусової, Є.В. Бондаревської, А.М. Бойко, О.І. Вишневського, С.У. Гончаренка, М.Б. Євтуха, Г.Я. Жирської, І.А. Зязюна, А.О. Кияновського, М.Ю. Красовицького, Ю.І. Мальованого, І.К. Матюши, Л.А. Онищук, В.С. Пікельної, Н.Г. Протасової, М.І. Романенка, А.В. Сущенка та інших. При розбіжності поглядів науковців на місію педагога, спільним для авторських позицій є визнання дитини неповторною цінністю педагогічного процесу.

Певну увагу формуванню гуманістичної спрямованості особистості приділяють психологи (Г.О. Балл, І.Д. Бех, О.О. Бодальов, М.Й. Боришевський, Т.М. Данилова, С.О. Мусатов, В.А. Семиченко та інші). Вказані вище автори розуміють гуманізацію освіти як олюднення і гармонізацію стосунків суб’єктів педагогічного процесу.

Вважаємо за доцільне підкреслити, що гуманістичні основи діяльності вчителя початкових класів розкриваються у працях Н.М. Бібік, В.В. Денисенко, С.С.Єрмакової,  І.В. Казанжи, Н.В. Кічук,  О.Я.Савченко,  О.В.Сухомлинської,  Л.О. Хомич, Л.Л. Хоружи та інших. Разом з тим, недослідженими залишаються теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу.

Потенційна актуальність та недостатня вивченість окресленого кола проблем обумовили вибір теми дисертації – „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу”.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету (БДПУ) з розробки теми „Особистість учителя та процес її формування”, а також у межах виконання БДПУ Національної програми „Вчитель”. Тема дисертації затверджена вченою радою БДПУ (протокол №3 від 01.04.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №3 від 30.03.2004 р.).

Об’єкт дослідження: професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження: процес формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до гуманізації педагогічного процесу.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу та технологію її реалізації.

Гіпотеза дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу буде ефективною, якщо:

  • здійснювати вузівський педагогічний процес в умовах духовної взаємодії, психологічного комфорту, інтелектуальної співтворчості викладачів і студентів;

  • впроваджувати у вищих педагогічних навчальних закладах науково обґрунтовану модель професійної підготовки вчителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу;

  • методично забезпечити реалізацію гуманістичного потенціалу майбутніх учителів-початківців.

Виходячи з об’єкта, предмета, мети і гіпотези, були поставлені такі завдання дослідження:

1. З’ясувати стан розв’язання проблеми в педагогічній теорії та освітній практиці.

2. Визначити критерії та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу.

3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу, технологію її реалізації.

4. Розробити навчальну програму та методичні рекомендації для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів з формування готовності до гуманізації педагогічного процесу.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: Конституція України, Закон України “Про Освіту”, Державна національна програма “Освіта” (”Україна XXI століття”), Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма “Вчитель”; положення філософії про гуманізм з урахуванням багатоваріативності прояву педагогічної діяльності (І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай та інші); поло­ження гуманістичної психології про спрямованість людини в майбутнє, її здатності до саморозвитку й самореалізації (Г.О. Балл, Г.С. Костюк, А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, В. Франкл та інші); педагогічні праці, в яких розкриваються основні питання організації гуманного педагогічного процесу (Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, М. Монтессорі, Г.С. Сковорода, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та інші); концепції гуманізації освіти (Ш.О. Амонашвілі, І.П. Аносов, Г.О. Балл, І.Д. Бех, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, Л.В. Кондрашова, М.І. Романенко, А.В. Сущенко, Є.М. Шиянов, Н.Є. Щуркова та інші); висновки теорій та концепцій щодо особистісного і професійно-педагогічного розвитку майбутніх учителів (І.В. Казанжи, І.В. Кіреєва, А.Ф. Ліненко, О.А. Листопад, О.М. Пєхота, О.Я. Савченко, Л.О. Хомич та інші).

У процесі реалізації завдань дослідження було застосовано комплекс методів:



  • теоретичних: аналіз і узагальнення філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури з проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу;

  • емпіричних: анкетування, опитування, інтерв’ювання, дискусії, бесіди, спостереження, самоспостереження, самооцінка з метою виявлення критеріїв, рівнів сформованості готовності студентів до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для діагностики та перевірки розробленої моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу та технології її реалізації;

  • методи обробки результатів емпіричного дослідження (кількісний та якісний аналіз, математична статистика).

Дослідження проводилось упродовж 2002-2005 рр.

На першому етапі (2002-2003 рр.) вивчався ступінь розробки досліджуваної проблеми в теоретичному і практичному аспектах, конкретизувалися вихідні положення, уточнювалися концептуальні ідеї, покладені в основу дослідження.

На другому етапі (2003-2004 рр.) діагностувалися рівні готовності студентів і вчителів-практиків до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах; створювалися модель і технологія підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу; розроблялися навчально-методичні матеріали для проведення експериментальної роботи; проводився формувальний експеримент.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) здійснювалося уточнення та перевірка об’єктивності результатів формувального експерименту, теоретичне осмислення даних, які було одержано у процесі дослідно-експериментальної роботи, їхня реалізація на практиці. На цьому етапі узагальнено дослідницький матеріал та здійснено його статистичну обробку.

Базою дослідження виступили факультет підготовки вчителів початкових класів (ПВПК) Бердянського державного педагогічного університету, групи зі спеціальності „Початкове навчання” Запорізького педагогічного коледжу, загальноосвітні школи №10, №11, №20 м. Бердянська. Експериментальним дослідженням було охоплено 252 особи: 140 учителів початкових класів м. Бердянська та області – слухачі курсів підвищення кваліфікації учителів (Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти), 112 студентів факультету ПВПК БДПУ та Запорізького педагогічного коледжу.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають в тому, що вперше розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу; вдосконалено технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу, а також критерії та рівні означеної готовності.

Уточнено зміст дефініцій: „гуманізація педагогічного процесу в початковій школі”, „гуманістична спрямованість діяльності майбутніх учителів початкових класів”, „готовність майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу”.

Подальшого розвитку набули положення щодо педагогічного супроводу підготовки вчителя-гуманіста у вищих педагогічних навчальних закладах.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної технології підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу; навчальної програми спецкурсу та методичних рекомендацій „Підготовка вчителя-гуманіста початкових класів” для студентів факультету початкової освіти; вдосконаленні навчальної програми педагогічної практики.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес факультетів підготовки вчителів початкових класів Бердянського державного педагогічного університету (довідка №275 від 15.11.2005 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка №06/1344 від 27.09.2005 р.), а також груп „Початкове навчання” Запорізького педагогічного коледжу (довідка №277 від 21.10.2005 р.). Протягом дослідження авторка особисто брала участь в організації педпрактики студентів експериментальних груп у загальноосвітніх школах №11 (довідка №177 від 15.09.2005 р.), №16 (довідка №67 від 23.09.2005 р.), №20 (довідка №12 від 06.10.2005 р.) м. Бердянська; у проведенні роботи проблемної лабораторії з теми “Гуманізація педагогічної діяльності в системі ,,дитячий садок – школа – вищий навчальний заклад” при Запорізькому Центрі розвивального навчання “Мрія” в Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка №344 від 19.10.2005 р.).



Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його основних положень; застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів відповідно до мети, гіпотези і завдань дослідження; співвідношенням стану підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу в педагогічній теорії та освітній практиці; апробацією основних концептуальних положень дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу з математичними методами обробки отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом їх опублікування в наукових та науково-методичних виданнях, викладу в доповідях та повідомленнях на всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях: „Навчання, виховання та розвиток” (Бердянськ, 2004), „Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (Запоріжжя, 2004), „Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (Київ, 2005), „Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” (Бердянськ, 2005), „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (Бердянськ, 2005), „Аксіологічна парадигма управління освітою” (Бердянськ, 2005), ,,В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: проблеми свободи і відповідальності у вихованні особистості” (Полтава, 2005), „Формування ціннісних орієнтацій студентської молоді у контексті громадянського суспільства” (Львів, 2005), „Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 13 статтях фахових видань, 3 тезах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг 247 сторінок, з них, основного тексту 176 сторінок. У тексті 19 таб­лиць, 6 рисунків на 12 сторінках. Список використаних джерел складає 288 найменувань, обсяг додатків 46 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукової розробки проблеми, що досліджується. Визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні й теоретичні засади дослідження, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, подано дані щодо апробації та впровадження здобутих результатів, а також структуру дисертації.

У першому розділі – “Теоретико-педагогічні засади професійної підготовки вчителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу” – проаналізовано вітчизняну і зарубіжну філософську, психолого-педагогічну літературу з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу; розкрито сутність понять: „гуманізація педагогічного процесу”, „гуманістична спрямованість діяльності майбутніх учителів початкових класів”, „готовність майбутнього вчителя до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах”; виявлено компоненти, критерії та рівні готовності.

У контексті нашого дослідження визначення суттєвих характеристик гуманізації освіти потребувало розкриття основного поняття „гуманізм”.

На підставі аналізу наукового внеску як філософів-гуманістів епохи Античності, так і мислителів Нового часу (М.О. Бердяєв, Ф. Вольтер, К. Гельвецій, П. Гольбах, Д. Дідро, Ж. Ламетрі, Протагор, Г.С. Сковорода, Сократ, В.С. Соловйов, Е. Фромм та інші) розкрито своєрідність їхніх поглядів на цінність людини. У більшості випадків, не вживаючи терміну “гуманізація”, автори визначають різні напрями досягнення людиною гармонії як з внутрішнім світом, так і зовнішнім, доводячи своїми працями філософську вищість добра над ідеями жорстокості.

Порушуючи питання філософії сучасної освіти, науковці (І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай та інші) теж виходять з розуміння дійсності як „світу сучасності”, як взаємодії людей; саму ж людину розглядають як найвищу субстанцію, абсолютну цінність. Автори наголошують на тому, що виховання повинно навчати бачити в усьому людину, її неповторний мікросвіт.

Розглянуті загальнофілософські засади реалізації людиною свого гуманістичного потенціалу продовжуються в дисертації вивченням психологічних підходів до людської природи Г.О. Балла, І.Д. Беха, О.О. Бодальова, Л.С. Виготського, Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, А. Маслоу, К. Роджерса, В. Франкла та інших. Вказані автори розуміють гуманізацію освіти як олюднення і гармонізацію стосунків суб’єктів педагогічного процесу. Психологічні аспекти гуманізації педагогічного процесу та самореалізації гуманістичних потенцій людини сприяли аналізу й інтерпретації цього поняття з метою пошуку оптимальних способів досягнення мети.

Доведено, що у вітчизняній педагогіці численними працями, публікаціями та методичними рекомендаціями здійснювався влив на формування гуманістичного світогляду – Х.Д. Алчевською, В.В. Капністом, М.О. Корфом, С.Л. Русовою, Г.С. Сковородою, К.Д. Ушинським, С.Т. Шацьким та іншими. Здійснений у ході дослідження аналіз розвитку гуманістичної вітчизняної педагогіки і нововведень гуманної спрямованості надав можливість стверджувати, що завдяки тривалому теоретико-експериментальному дослідженню А.С. Макаренка і В.О. Сухомлинського гуманізація педагогічного процесу посіла новий щабель розвитку.

Продовжуючи традиції А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського щодо педагогічної діяльності вчителя на засадах гуманізму, сучасні науковці (Є.С. Барбіна, І.А. Зязюн, І.В. Кіреєва, В.Г. Кузнецова, О.А. Листопад, Д.І. Пащенко, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєва, Н.В. Сушик, А.В. Сущенко, Н.М. Тарасевич, М.В. Ткаченко, Л.Л. Хоружа, Н.Є. Щуркова та інші) пропонують різні шляхи вирішення означеної проблеми.

У першому розділі на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної спадщини визначено напрями творчого використання відомих підходів до створення теоретико-педагогічних засад підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу:



  • положення й висновки наукових праць з теорії і методики виховання (Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, С. Френе, М. Монтессорі, Г.С. Сковорода, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та ін.);

  • концепції гуманізації освіти (Ш.О. Амонашвілі, І.П. Аносов, Г.О. Балл, І.Д. Бех, М.М. Берулава, С.П. Бондар, О.В. Вишневський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, М.Б. Євтух, Ю.І. Мальований, Л.А. Онищук, М.І. Романенко, А.В. Сущенко, Є.М. Шиянов, Н.Є. Щуркова та ін.);

  • висновки теорій та концепцій щодо особистісного і професійно-педагогічного розвитку майбутніх учителів (С.С. Єрмакова, І.В. Казанжи, А.Ф. Ліненко, О.А. Листопад, О.М. Пєхота, О.Я. Савченко, Л.О. Хомич та ін.).

Критичний аналіз уже відомих шляхів розв’язання проблеми засвідчує, що у сучасній педагогіці не існує єдиної теорії гуманізації навчання та виховання. Проте, більшість науковців підкреслює пріоритетність людинотворчої функції. Під гуманізацією педагогічного процесу в початковій школі ми розуміємо процес зміни й оновлення його змісту, цілей і форм з метою формування в молодших школярів гуманних якостей та гуманістичної свідомості.

Вирішення широкого спектру завдань гуманізації педагогічного процесу в початковій школі вимагає відповідної підготовки майбутніх учителів у вищому педагогічному навчальному закладі. Ми визначаємо готовність майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу як складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя до здійснення гуманного педагогічного процесу в початковій ланці освіти. Готовність майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу розглядається нами як єдність трьох складових компонентів: мотиваційного, змістово-процесуального, рефлексивного (рис. 1).



Готовність майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу


Рефлексивний

Змістово-процесуальний

Мотиваційний

Самопізнання

Наявність професійних мотивів

Загальноінтелектуальний рівень розвитку


Професійна спрямованість

Усвідомлення сутності гуманізації педагогічного процесу

Система фахових знань, умінь і навичок щодо гуманізації педагогічного процесу в початковій ланці освіти

Адекватна самооцінка, самоконтроль, корегуюча діяльність

Сформованість бажання працювати в режимі гуманних стосунків

Практична реалізація педагогічних знань і вмінь організовувати гуманний педагогічний процес у початкових класах

Рис. 1. Структура готовності майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу


Складниками мотиваційного компонента означеної готовності виступають наявність професійних мотивів, усвідомлення сутності гуманізації педагогічного процесу, сформованість бажання працювати в режимі гуманних стосунків.

Змістово-процесуальний компонент включає такі критерії: загально­інтелектуальний рівень; система фахових знань, умінь та навичок щодо гуманізації педагогічного процесу в початковій ланці освіти; практична реалізація педагогічних знань і вмінь організовувати гуманний педагогічний процес у початкових класах.

До рефлексивного компонента готовності входять: прагнення вивчати себе, професійна спрямованість, самоконтроль, адекватна самооцінка власної підготовленості до корегуючої діяльності у процесі оволодіння знаннями та вміннями з гуманізації педагогічного процесу в початкових класах.

Метою констатувального експерименту було з’ясування рівнів готовності студентів до здійснення гуманізації педагогічного процесу в початковій ланці освіти. Задля цього було відібрано 4 групи респондентів. До першої (n1, n2 – експериментальні групи) та другої групи (n3, n4 – контрольні групи) відібрано 112 студентів факультету підготовки вчителів початкових класів Бердянського державного педагогічного університету та Запорізького педагогічного коледжу. Діагностування проводилося за кожним компонентом означеного феномену.

На першому етапі констатувального дослідження методами анкетування, тестування, узагальнення визначалося ставлення студентів до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах. Так, за критерієм „наявність професійних мотивів” використовувався модифікований тест „Методика вивчення професійних мотивів у майбутніх учителів початкових класів” (за С.С. Єрмаковою). Розроблена нами анкета та „стандартизоване інтерв’ю” (за С.П.Тищенко) дозволили виявити рівень усвідомлення студентами та вчителями початкових класів сутності гуманізації педагогічного процесу. Для з’ясування сформованості бажання працювати в режимі гуманних стосунків було застосовано модифіковану самодіагностику Т.І. Фролової.

Другий діагностичний зріз був пов’язаний з потребою виявити у студентів рівень сформованості змістово-процесуального компонента готовності до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах. Ми запропонували студентам дати відповіді й описати свої роздуми під час вирішення педагогічних завдань шляхом тестування.

Останній діагностичний зріз був спрямований на вивчення сформованості рефлексивного компонента готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу. Оцінювання рівнів прояву в студентів критеріїв „самопізнання”, „професійна спрямованість” проводилося за допомогою модифікованих анкет Є.І. Рогова. Діагностичне обстеження студентів за критерієм „адекватна самооцінка, самоконтроль, корегуюча діяльність” передбачало застосування розробленої нами анкети.

За результатами педагогічного дослідження визначено три основні рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу: високий, середній, низький.



Високий рівень сформованості професійної готовності майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу відзначався в студентів, яким притаманне позитивне ставлення до здійснення даного процесу, орієнтація на встановлення гуманних стосунків з учнями. Фахові знання й уміння з питання гуманізації педагогічного процесу в початкових класах повністю сформовані, відзначаються спрямованістю на самоцінність дитини. У власній викладацькій діяльності здатні до створення рефлексивно-гуманістичного середовища, до вільного вираження людяності, до духовної взаємодії з молодшими школярами. Майбутні вчителі володіють особистісно зорієнтованим стилем спілкування. Вони схильні до самопізнання, самооцінка та проявлення професійної спрямованості на високому рівні. Практична діяльність має стійкий творчий характер.

Середній рівень професійно-особистісного утворення готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу забезпечувався загальнонавчальною орієнтацією, позитивно-пасивним ставленням до здійснення зазначеного процесу, недостатньо виявленим бажанням встановлювати гуманні стосунки. Засвоєння основних понять і положень щодо специфіки гуманного педагогічного процесу в початкових класах – на середньому рівні. Метою професійної діяльності вважають надання допомоги дитині, проте, на практиці іноді нехтують питанням створення психологічного комфорту. У майбутніх учителів корегуюча діяльність професійної підготовки здійснюється епізодично.

Низький рівень сформованості професійної готовності майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу визначався у студентів, яким властиво байдуже ставлення до здійснення даного процесу, пасивність у оволодінні професією, відсутність бажання працювати в системі гуманних стосунків. В означеної групи студентів проявляється низький рівень засвоєння основних понять та практичних умінь із специфіки гуманного педагогічного процесу в початкових класах. Дотримуючись авторитарного стилю спілкування, вони схильні до загострення конфліктних ситуацій з вихованцями. У майбутніх учителів занижена самооцінка, недоліки професійної підготовки ними не виправляються.

За результатами констатувального експерименту високий рівень сформованості готовності до гуманізації педагогічного процесу був характерний лише для 10,2% майбутніх учителів початкових класів експериментальних груп та 10,1% – контрольних. У половини майбутніх учителів початкових класів як експериментальних (55,3%), так і контрольних груп (53,6%) було виявлено низький рівень готовності до здійснення гуманізації педагогічного процесу. Основну причину такого стану готовності респонденти вбачають у недостатній підготовці майбутніх фахівців до означеного виду професійної діяльності під час навчання у ВНЗ.



У другому розділі“Науково-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу” – розкрито шляхи науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу та самореалізації їхнього гуманістичного потенціалу. Початок розділу присвячено висвітленню питання розробки моделі та технології зазначеної вище підготовки.

Сутність формувального етапу експерименту полягала в тому, щоб здійснити ефективне управління процесом формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу на етапі професійної підготовки у вищій школі, надати студентам можливість практичної реалізації гуманного педагогічного процесу в початкових класах, актуалізувати їх творчі можливості шляхом створення відповідних умов.

Дослідження дозволило визначити шляхи підвищення ефективності процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу, а саме: здійснення вузівського педагогічного процесу в умовах духовної взаємодії, психологічного комфорту, інтелектуальної співтворчості (Т.І. Сущенко); впровадження у вищих педагогічних навчальних закладах моделі професійної підготовки вчителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу; методичне забезпечення реалізації гуманістичного потенціалу майбутніх учителів-початківців.

У розділі доводиться, що методологічно дослідження має будуватися на розумінні гуманізації педагогічної процесу як визначенні й утвердженні майбутнім учителем педагогічної позиції, що ґрунтується на безумовному прийнятті унікальності кожної людини як найвищої цінності з огляду на те, що й сам студент повинен бути такою цінністю для всіх суб’єктів педагогічного процесу. Ці ідеї ми продовжували експериментально втілювати в процесі вузівської підготовки, створюючи психологічний клімат прийняття іншої людини (за К.Роджерсом), клімат, у якому відсутній тиск на особистість, і який був особливо важливим для майбутніх учителів початкових класів на етапі розкриття резервів людяності.

Разом з тим, керуючись системним підходом, нами розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу (див. рис. 2). Вона являє собою комплекс взаємопов’язаних елементів педагогічного процесу, які забезпечують формування у студентів особистісних якостей, знань, умінь та навичок, необхідних для успішного здійснення гуманізації педагогічного процесу в початкових класах. Головними компонентами моделі вважаємо мету, зміст, форми організації вузівського навчально-виховного процесу в аудиторний та у позаудиторний час. Важливими факторами впливу на готовність студентів виявилися також їхнє адекватне самооцінювання, самоконтроль та корекційна діяльність результатів підготовки, самовиховання гуманного потенціалу.

В експериментальних групах студентів, відповідно до програми формувального експерименту, були реалізовані вказані вище шляхи підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу. У контрольних групах вузівський навчально-виховний процес був організований традиційним способом. Учасникам експериментальних груп було прочитано спецкурс “Підготовка вчителя-гуманіста початкових класів”, який був проміжною ланкою між теоретичним засвоєнням знань з теорії і методики гуманної педагогіки та їх практичним застосуванням у реальних умовах сучасної початкової школи. Він розрахований на 18 годин, вивчався в сьомому семестрі та введений у навчальні плани факультету ПВПК за рахунок варіативного компоненту.

Експериментально-дослідна програма включала презентацію творів та уроків як педагогів-класиків, так і сучасних; аналіз уроків, виховних заходів гуманістичної спрямованості педагогів-новаторів; запровадження дослідницьких завдань з метою вивчення авторських концепцій щодо здійснення гуманного педагогічного процесу; ділові та рольові ігри; проведення тренінгових вправ з метою підвищення гуманної взаємодії з молодшими школярами, розвитку емпатичних здібностей у майбутніх фахівців; розробку завдань рефлексивного характеру, спрямованих на формування у дітей співчуття, гуманних принципів життєдіяльності.

Під час проходження виробничої (педагогічної) практики студентами проводилися експериментальні уроки, виховні заходи в початкових класах, на яких застосовувалися ігри, цікаві бесіди, тренінгові вправи, розв’язувалися морально-етичні ситуації, що сприяло розвитку в учнів емпатії, почуття власної гідності, полегшувало контактування з учителями.

Усвідомлення студентами реальних вимог, які висуває до їхньої особистості гуманна педагогічна діяльність, сприяло правильній професійно-емоційній орієнтації, розвитку потреби у самовихованні гуманного потенціалу.

На прикінцевому етапі експериментального дослідження було проведено підсумкові зрізи (табл. 1).



Таблиця 1

Порівняльні дані рівнів сформованості готовності до гуманізації педагогічного процесу у майбутніх учителів початкових класів (%)




Групи


Рівень сформованості готовності до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах

Високий

Середній

Низький

Констатувальний етап експерименту

ЕГ

10,2

34,5

55,3

КГ

10,1

36,3

53,6




Прикінцевий етап експерименту

ЕГ

35,1

64,9

-

КГ

23,2

41,7

35,1

Як свідчить таблиця, студенти експериментальних груп, які пройшли всі етапи технології підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу, досягли найвищих результатів, зокрема, у 35,1% респондентів виявлено високий рівень означеної готовності, середній – у 64,9%, низький – не зафіксовано. Доведено, що відмінність рівнів експериментальних та контрольних груп є статично значущою, тому запропонована авторська модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу є ефективною.

У загальних висновках викладено й узагальнено такі основні результати проведеного дослідження:

1. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу є однією з актуальних проблем, що потребує вирішення в сучасних умовах реформування освіти в Україні. Тому найбільш вагомим є не стільки розвиток та зміна усталених теоретичних положень гуманізації педагогічної діяльності вчителів, скільки підвищення якості практичного втілення феномену гуманізації в початкових класах на основі творчого застосування теоретичних уявлень.

2. Теоретико-методологічний аналіз попередніх досліджень у галузі філософії, психології, професійної педагогічної освіти та власний педагогічний досвід дали змогу визначити основні поняття „гуманізація педагогічного процесу в початковій школі”, „готовність майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу”, „гуманістична спрямованість діяльності майбутнього вчителя початкових класів”.

3. Установлено, що під терміном „гуманізація педагогічного процесу в початковій школі” слід розуміти процес зміни й оновлення його змісту, цілей і форм з метою формування в молодших школярів гуманних якостей та гуманістичної свідомості.

4. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що готовність майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу – це складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя до здійснення гуманного педагогічного процесу в початковій ланці освіти. Структурними компонентами готовності визначено:

– мотиваційний (наявність професійних мотивів, усвідомлення сутності гуманізації педагогічного процесу, сформованість бажання працювати в режимі гуманних стосунків);

– змістово-процесуальний (загальноінтелектуальний рівень розвитку; система фахових знань, умінь і навичок гуманізації педагогічного процесу в початковій ланці освіти; практична реалізація знань і вмінь організовувати гуманний педагогічний процес в початкових класах);

– рефлексивний (спрямованість на самопізнання, професійна спрямованість, адекватна самооцінка, самоконтроль, корекційна діяльність).

Готовність майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу не є природженим явищем, вона формується і розвивається в результаті досвіду гуманного самовдосконалення студента. Основою мотиваційного компонента вказаної вище готовності є гуманістична спрямованість. Під гуманістичною спрямованістю діяльності майбутнього вчителя початкових класів ми розуміємо єдність мотиваційно-ціннісних орієнтацій особистості, в основі якої найвищою цінністю виступає людина.

5. За результатами констатувального етапу дослідження здійснено кількісний та якісний аналіз сформованості компонентів та загального рівня готовності студентів-випускників до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах, який, залежно від досягнутих результатів підготовки, може бути високим, середнім або низьким. Кількісний аналіз рівнів сформованості готовності мало чим відрізнявся в експериментальних і контрольних групах. Так, високий рівень готовності до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах було виявлено у 10,2% студентів експериментальних груп та у 10,1% – контрольних. На середньому рівні означеної готовності перебували 34,5% студентів експери­мен­тальних груп і 36,3% – контрольних; низький рівень визначено у 55,3% майбут­ніх фахівців експериментальних груп і 53,6% – контрольних.

На етапі констатувального експерименту виявлена відсутність ґрунтовних психолого-педагогічних знань у респондентів, відчуженість їх від особистості молодшого школяра, слабка обізнаність із гуманістичними концепціями освіти. Ці показники викликали необхідність створення відповідної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу та технології її реалізації.

6. На основі врахування сучасних тенденцій та системного підходу розроблена і теоретично обґрунтована модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу. У запропонованій моделі виділено мету, зміст, форми організації вузівського навчально-виховного процесу, адекватне самооцінювання, самоконтроль та корекційну діяльність результатів підготовки, самовиховання гуманного потенціалу. Технологія впровадження моделі передбачала реалізацію мотиваційного, змістово-процесуального та рефлексивного компонентів.

7. Результати прикінцевого етапу дослідження дають підстави стверджувати, що відбулися відчутні позитивні зміни у рівнях готовності студентів до гуманізації педагогічного процесу в початкових класах. Так, високого рівня готовності досягли 35,1% студентів експериментальних груп та 23,2% – контрольних. Низький рівень готовності у майбутніх учителів початкових класів експериментальних груп не виявлено. У контрольних групах значний контингент студентів (35,1%) залишився на низькому рівні (було 53,6%). Це свідчить про продуктивність розробленої педагогічної технології; необхідність цілеспрямованого формування готовності студентів до гуманізації педагогічного процесу в початковій ланці освіти; доцільність викладання спецкурсу „Підготовка вчителя-гуманіста початкових класів” на старших курсах навчання, особливо перед виходом студентів на виробничу (педагогічну) практику.

Дослідження довело, що професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу стала ефективною при здійсненні вузівського педагогічного процесу в умовах духовної взаємодії, психологічного комфорту, інтелектуальної співтворчості; впровадженні у вищих педагогічних навчальних закладах моделі професійної підготовки вчителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу; методичному забезпеченні реалізації гуманістичного потенціалу майбутніх учителів-початківців.

8. Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати проблеми гуманізації педагогічної діяльності майбутніх учителів початкових класів. Однак його результати не вичерпують усієї повноти висвітлення і не претендують на всебічне розкриття означеної проблеми. До перспективних напрямів подальших наукових пошуків відносимо розробку шляхів розвитку гуманістичної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах вищої педагогічної освіти.


Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Крамаренко А.М. Гуманізація професійного становлення майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 26. – Київ-Запоріжжя, 2003. – С. 50-55.

2. Крамаренко А.М. Гуманізація педагогічного процесу в початковій школі // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 27. – Київ-Запоріжжя, 2003. – С. 32-37.

3. Крамаренко А.М. Гуманістична спрямованість діяльності майбутніх учителів початкових класів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 28. – Київ-Запоріжжя, 2003. – С. 125-129.

4. Крамаренко А.М. Внесок В.О. Сухомлинського в професійно-педагогічну підготовку вчителя початкових класів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 29. – Київ-Запоріжжя, 2003. – С. 187-191.

5. Крамаренко А.М. Проблема підготовки вчителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу в психолого-педагогічних дослідженнях // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 30. – Київ-Запоріжжя, 2004. – С. 56-61.

6. Крамаренко А.М. Забезпечення готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 32. – Київ-Запоріжжя, 2004. – С. 296-302.

7. Крамаренко А.М. Впровадження спецкурсу „Підготовка вчителя-гуманіста у ВНЗ” як один із засобів підготовки майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 33. – Київ-Запоріжжя, 2004. – С. 253-259.

8. Крамаренко А.М. Актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу // Зб. наук. праць БДПУ (Пед. науки). – №2. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 122-130.

9. Крамаренко А.М. Ідеї гуманістичної педагогіки В.О. Сухомлинського у вихованні свободи та відповідальності особистості // Зб. наук. праць ПДПУ ім. В.Г. Короленка. – Вип. 5 (44). – Полтава, 2005. – С. 383-388.

10. Крамаренко А.М. Педагогічне керівництво гуманним самовихованням студентів-випускників педагогічного факультету // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 34. – Київ-Запоріжжя, 2005. – С. 76-83.

11. Крамаренко А.М. Самореалізація гуманістичного потенціалу майбутнього вчителя початкових класів у педагогічній практиці // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 35. – Київ-Запоріжжя, 2005. – С. 68-74.

12. Крамаренко А.М. Гуманізація педагогічного процесу як умова розвитку життєвої компетентності учнів початкових класів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Вип. 36. – Київ-Запоріжжя, 2005. – С. 6-13.

13. Крамаренко А.М. Аксіологічний підхід у підготовці майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу // Зб. наук. праць БДПУ (Пед. науки). – №1. – Бердянськ: БДПУ, 2006. – С. 99-106.

14. Крамаренко А.М. Актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу // Навчання, виховання та розвиток: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 78-79.

15. Крамаренко А.М. Розвиток гуманно-творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Матеріали 3-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2005. – С. 53-55.

16. Крамаренко А.М. Шляхи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до гуманізації педагогічного процесу // Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. – К.: ТОВ „ТК „МЕГАНОМ”, 2005. – С. 25-27.
АНОТАЦІЯ

Крамаренко А.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу. Проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та освітній практиці, визначено специфіку гуманізації педагогічного процесу в початковій ланці освіти, виокремлено сучасні підходи до підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу; уточнено базові поняття дослідження, розроблено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено модель і технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу, визначено критерії та рівні готовності студентів-випускників до гуманізації педагогічного процесу. Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Ключові слова: гуманізація педагогічного процесу в початковій школі, гуманістична спрямованість діяльності майбутнього вчителя початкових класів, готовність майбутнього вчителя початкових класів до гуманізації педагогічного процесу.
АНОТАЦИЯ

Крамаренко А.Н. Подготовка будущих учителей начальных классов к гуманизации педагогического процесса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2006.

Диссертационное исследование посвящено проблеме подготовки будущих учителей начальных классов к гуманизации педагогического процесса. В работе раскрыты теоретико-педагогические основы профессиональной подготовки учителей начальных классов к гуманизации педагогического процесса, проведен исторический анализ развития взглядов на понятие „гуманизация педагогического процесса”, дается характеристика состояния готовности студентов к гуманизации педагогического процесса в начальных классах.

По результатам констатирующего эксперимента выявлено, что традиционная система профессиональной подготовки в педагогическом вузе не способствует формированию у будущих учителей начальных классов готовности к гуманизации педагогического процесса: а) значительная часть студентов не понимает принципов гуманизма; б) наблюдалась отчужденность большей части респондентов от личности младшего школьника; в) в ряде случаев отмечено недооценивание студентами значения гуманистических концепций образования.

Полученные данные подтвердили необходимость организации целенаправленной работы с будущими учителями начальных классов по формированию готовности к гуманизации педагогического процесса. Разработана модель данной подготовки. Предложенная модель – это комплекс взаимосвязанных элементов вузовского педагогического процесса, обеспечивающих формирование у студентов личностных качеств, знаний и умений, необходимых для осуществления гуманизации обучения и воспитания в начальных классах. Такими элементами являются цель, содержание, формы организации педагогического процесса в аудиторное и внеаудиторное время, адекватное самооценивание, самоконтроль и коррекционная деятельность результатов подготовки, самовоспитание гуманистического потенциала. Модель направлена на обеспечение качественной подготовки будущих учителей начальной школы к гуманизации педагогического процесса.

С целью эффективной реализации модели разработана технология подготовки будущих учителей начальных классов к гуманизации педагогического процесса, включающая такие компоненты: мотивационный (профессиональные мотивы, осознание сущности гуманизации педагогического процесса; сформированность желания работать в режиме гуманных взаимоотношений); содержательно-процессуальный: (общеинтеллектуальный уровень развития; система профессиональных знаний, умений и навыков гуманизации педагогического процесса в начальных классах; практическая реализация знаний и умений организовывать гуманный педагогический процесс в начальных классах); рефлексивный: (направленность на самопознание, профессиональная направленность, адекватная самооценка, самоконтроль, коррекционная деятельность).

Особое место в системе профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы занимает разработанный спецкурс „Подготовка учителя-гуманиста начальных классов”. Его основные задачи – способствовать усвоению студентами знаний об основных положениях гуманизации педагогического процесса в контексте зарубежной и отечественной педагогики, развивать коммуникативные умения, умения строить взаимоотношения с младшими школьниками на гуманистической основе, стимулировать развитие саногенного мышления студентов, способствовать развитию гуманных качеств у будущих учителей начальных классов.

Предложены новые подходы к самореализации будущим учителем начальных классов гуманистического потенциала в процессе организации вузовского обучения и воспитания, цель которого мы усматривали в предоставлении максимальных условий не только для познавательного, но и для накопления нравственного, гуманного опыта, развития творчества в сфере морали, обеспечения эмоционального благополучия; вооружения субъектов педагогической деятельности знаниями о психологии человека, навыками эмоционального реагирования на его поведение, улучшения своего здоровья.

Получено практическое подтверждение целесообразности и перспективности использования предложенной модели и технологии, что способствует повышению качества подготовки будущих учителей начальных классов к гуманизации педагогического процесса.

Ключевые слова: гуманизация педагогического процесса в начальной школе, гуманистическая направленность деятельности будущего учителя начальных классов, готовность будущего учителя начальных классов к гуманизации педагогического процесса.
ANNOTATION

Kramarenko A.M. The of training would-be primary school teachers for humanization of educational process. – Manuscript.

Thesis on competing a scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences by the speciality 13.00.04 – theory and methodology of professional education. – Central In-service Teacher Training Institute of the of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.



The thesis is devoted to the problem of training would-be primary school teachers for humanization of educational process. There has been analyzed the slate of the problem under research in pedagogical theory and teaching practice; defined the peculiarities of humanization of educational process in primary school and modern approaches to raising the effectiveness of teacher’s training for humanization of educational process; specified the basic terms of the research; worked out the theoretical grounds and experimental model of training would-be primary school teachers for humanization of educational process; pointed out the criteria of student’s readiness for humanization of educational process in primary school. There has been obtained the proofs of effectiveness and necessity to use the suggested model for improving the quality of training would-be primary school teachers for humanization of educational process.

Key words: humanization of educational process, humane orientation of would-be primary school teachers activity, readiness for humanization of educational process.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка