Будова та функції зорової сенсорної системи



Скачати 284.29 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір284.29 Kb.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
Тема: БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ЗОРОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ.

Мета: вивчити будову та функції зорового аналізатору, виявити закономірності розвитку організму дитини й особливості функціонування його фізіологічних систем на різних етапах онтогенезу.

ХІД РОБОТИ
І Теоретична частина:

1. Поняття про мовленнєві системи.

2. Системний принцип організації фізіологічних функцій в онтогенезі. Загальні принципи функціонування сенсорних систем.

3.Співвідношення між подразненням та відчуттям.

4. Класифікація рецепторів.

5. Механізми рецепції. Кодування інформації рецепторами.

6. Загальний план будови зорового аналізатору.

7. Будова периферичного, провідникового та центрального відділу зорового аналізатору.


ІІ Практична частина:

  1. Схематично представити загальну будову сенсорної системи.

  2. Охарактеризувати закон Вебера-Фехнера.

  3. Представити класифікацію рецепторів.

  4. Пояснити механізм збудження рецепторів, спонтанної активності рецепторів, адаптації рецепторів.

  5. Пояснити механізм кодування сили подразнення, якості подразнення, формування і розпізнавання образів.

  6. Замалювати будову периферичного відділу зорової сенсорної системи.


ІІІ Самостійна робота: Загальні принципи функціонування сенсорних систем.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Що таке мовленнєві системи?

  2. Що таке сенсорні системи та чим вони відрізняються від органів чуття?

  3. У чому полягає системний принцип організації фізіологічних функцій в онтогенезі?

  4. Які загальні принципи функціонування сенсорних систем?

  5. Співвідношення між подразненням та відчуттям.

  6. Класифікація рецепторів.

  7. Поясніть механізми рецепції.

  8. Як відбувається кодування інформації рецепторами?

  9. Згадайте будову зорового аналізатору.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Нейман Л.В., Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи / Нейман Л.В., Богомильский М.Р. - М.: ВЛАДОС, 2003.

  2. Сапин М.Р, Анатомия человека: учеб. для студ. биол. спец. вузов / Сапин М.Р., Билич Г.Л. – М.: Высш шк.., 1989. – 544 с. . С. 4 – 43.

  3. Федонюк Я.І., Анатомія та фізіологія з патологією \ Я.І.Федонюк. – К. : Либідь, 2001.- 700С. с 7 – 23.

  4. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини / Антипчук Ю.П. – К.: Вища школа, 1984. С. 6 – 18.

  5. Савка В.Г. Спортивна морфологія: Навчальний посібник / За ред. Радька М.М. – Чернівці: Книги - 21, 2005. – 196 с. С. 6 - 23

  6. Маринова К.В., Анатомия и физиология детского организма / Маринова К.В., Леонтьева Н.Н. – Просвещение, 1976. С. 6 – 11.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
Тема: БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРУ.

Мета: вивчити будову та функції слухового аналізатору, виявити закономірності розвитку організму людини й особливості функціонування її слухової сенсорної системи на різних етапах онтогенезу, ознайомитися з механізмами хеморецепції (нюхової рецепції, смакової рецепції), соматовісцеральної сенсорної системи (механорецепції, терморкцепції, больової рецепції, пропріоцепції, інтероцепції).

ХІД РОБОТИ
І Теоретична частина:

1. Загальний план будови слухового аналізатору.

2. Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

3. Провідниковий відділ слухової сенсорної системи.

4. Центральний відділ слухової сенсорної системи.
ІІ Практична частина:


  1. Схематично представити будову периферичного відділу слухової сенсорної системи.

  2. Відповісти на питання з чого складається зовнішнє вухо, середнє та внутрішнє.


ІІІ Самостійна робота: Соматовісцеральна сенсорна система.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. У чому полягає системний принцип організації фізіологічних функцій в онтогенезі?

  2. Які загальні принципи функціонування сенсорних систем?

  3. Який загальний план будови слухового аналізатору?

  4. Яка будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха?

  5. Провідниковий відділ слухової сенсорної системи.

  6. Де розташований центральний відділ зорової та слухової сенсорної системи.

  7. Які принципи функціонування хеморецепції та соматовісцеральної сенсорної системи?



ЛІТЕРАТУРА

  1. Сапин М.Р, Анатомия человека: учеб. для студ. биол. спец. вузов / Сапин М.Р., Билич Г.Л. – М.: Высш шк.., 1989. – 544 с. . С. 4 – 43.

  2. Федонюк Я.І., Анатомія та фізіологія з патологією \ Я.І.Федонюк. – К. : Либідь, 2001.- 700С. с 7 – 23.

  3. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини / Антипчук Ю.П. – К.: Вища школа, 1984. С. 6 – 18.

  4. Савка В.Г. Спортивна морфологія: Навчальний посібник / За ред. Радька М.М. – Чернівці: Книги - 21, 2005. – 196 с. С. 6 - 23

  5. Маринова К.В., Анатомия и физиология детского организма / Маринова К.В., Леонтьева Н.Н. – Просвещение, 1976. С. 6 – 11.


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3
Тема: ФІЗІОЛОГІЯ ЗОРУ
Мета: вивчити основні функції зорової сенсорної системи, з’ясувати механізм рецепції, будову та функції зорової сенсорної системи.

План


І Теоретична частина:

  1. Основні функції зорової сенсорної системи.

  2. Світлосприймальна система ока.

  3. Світлопровідна система ока.

  4. Колірний зір.

  5. Сприймання простору.

  6. Обробка зорової інформації.

ІІ Практична частина



  1. Схематично представити шляхи зорового аналізатору.

  2. Що таке діоптрія?

  3. Що таке акомодація ока?

  4. З’ясуйте аномалії рефракції ока: короткозорість, далекозорість.

  5. Що таке астигматизм, аберація?

  6. Функції сльозової рідини.

  7. Замалюйте будову сітківки ока.

  8. Схематично представте будову паличкового і колбочкового фоторецепторів.

ІІІ САМОСТІЙНА РОБОТА

Патологія зорової системи.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ



  1. Які основні функції зорової сенсорної системи?

  2. Світлосприймальна система ока.

  3. Світлопровідна система ока.

  4. Колірний зір.

  5. Як відбувається сприймання простору?

  6. Як відбувається обробка зорової інформації?

  7. Що таке діоптрія?

  8. Що таке акомодація ока?

  9. З’ясуйте аномалії рефракції ока: короткозорість, далекозорість.

  10. Що таке астигматизм, аберація?

  11. Які функції сльозової рідини?

  12. Яка будова сітківки ока?

  13. Вкажіть особливості будови паличкового і колбочкового фоторецепторів.

ЛІТЕРАТУРА



  1. Сапин М.Р, Анатомия человека: учеб. для студ. биол. спец. вузов / Сапин М.Р., Билич Г.Л. – М.: Высш шк.., 1989. – 544 с. . С. 4 – 43.

  2. Федонюк Я.І., Анатомія та фізіологія з патологією \ Я.І.Федонюк. – К. : Либідь, 2001.- 700С. с 7 – 23.

  3. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини / Антипчук Ю.П. – К.: Вища школа, 1984. С. 6 – 18.

  4. Савка В.Г. Спортивна морфологія: Навчальний посібник / За ред. Радька М.М. – Чернівці: Книги - 21, 2005. – 196 с. С. 6 - 23

  5. Маринова К.В., Анатомия и физиология детского организма / Маринова К.В., Леонтьева Н.Н. – Просвещение, 1976. С. 6 – 11.


ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Тема: ФІЗІОЛОГІЯ СЛУХУ.
Мета: вивчити будову та функції слухового аналізатору, слухові процеси на рівні внутрішнього вуха, механізм обробки слухової інформації в ЦНС, механізм сприймання і розрізняння звуків.

ХІД РОБОТИ
І Теоретична частина:

  1. Загальний план будови слухового аналізатору.

  2. Слухові процеси на рівні внутрішнього вуха.

  3. Механізм обробки слухової інформації в ЦНС.

  4. Механізм сприймання і розрізняння звуків.


ІІ Практична частина:

1. Схематично представити завитку.

2. Схематично представити спіральний (кортіїв) орган.

3. Законспектувати слухові процеси на рівні внутрішнього вуха та механізм обробки слухової інформації в ЦНС.


ІІІ Самостійна робота: Патологія слухової системи.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

  1. У чому полягає системний принцип організації фізіологічних функцій в онтогенезі?

  2. Які загальні принципи функціонування сенсорних систем?

  3. Який загальний план будови слухового аналізатору?

  4. Яка будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха?

  5. Провідниковий відділ слухової сенсорної системи.

  6. Де розташований центральний відділ зорової та слухової сенсорної системи.

  7. Охарактеризуйте слухові процеси на рівні внутрішнього вуха.

  8. Який механізм обробки слухової інформації в ЦНС?

  9. У чому полягає механізм сприймання і розрізняння звуків?


ЛІТЕРАТУРА

  1. Сапин М.Р, Анатомия человека: учеб. для студ. биол. спец. вузов / Сапин М.Р., Билич Г.Л. – М.: Высш шк.., 1989. – 544 с. . С. 4 – 43.

  2. Федонюк Я.І., Анатомія та фізіологія з патологією \ Я.І.Федонюк. – К. : Либідь, 2001.- 700С. с 7 – 23.

  3. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини / Антипчук Ю.П. – К.: Вища школа, 1984. С. 6 – 18.

  4. Маринова К.В., Анатомия и физиология детского организма / Маринова К.В., Леонтьева Н.Н. – Просвещение, 1976. С. 6 – 11.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5
БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ДИХАЛЬНОЇ ТА ТРАВНОЇ СИСТЕМ. ГОЛОСОУТВОРЕННЯ (ФОНАЦІЯ).
Мета: вивчити фізіологію дихання, механізми вдиху та видиху, кількісні характеристики дихання, газообмін в легенях і тканинах, регуляцію дихання, будову та функції дихальної системи, механізм голосоутворення.
План.

І Теоретична частина:

А Дихальна система:

  1. Поняття про дихання.

  2. Будова та функції носа.

  3. Будова та функції гортані.

  4. М’язи гортані.

  5. Будова та функції органів дихання.

  6. Кількісна характеристика дихання.

Б Травна система:

6. Верхня та нижня щелепа.

7. Будова та функції порожнини рота.

8. Будова та функції язика.

9. Будова та функції глотки.
ІІ Прктична частина:
1. Охарактеризувати Нижній поверх мовленнєвих систем:


  • легені

  • бронхи

  • трахея

  • діафрагма.

Вони виконують функцію накопичування і видихання необхідного для творення звуків повітря.

2. Середній поверх



  • Гортань:

  • щитовидний хрящ

  • персневидний хрящ

  • пірамідальні хрящі

  • голосові зв'язки.

На цьому поверсі твориться акустичний характер (співвідношення шуму і голосу) звуків.

Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв'язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки.

Видих. У цьому положенні голосові зв'язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину.

Шепіт. У цьому положені голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум.

Голос. Пірамідальні хрящі зближені і міжхрящова щілина закрита. Міжв'язочна щілина дуже вузька, голосові зв'язки напружені і коливаються ритмічно під тиском повітряного струменя. У цьому положенні виникає тон.

3. Верхній поверх



  • фаринкс (порожнина глотки)

  • ротова порожнина

  • носова порожнина

У цих порожнинах, які є своєрідними резонаторами, творяться обертони і резонаторні тони та шуми, що породжує конкретні звуки.


  1. Схематично представити хрящі, зв’язки, суглоби гортані.

  2. Замалювати мязи гортані.

  3. Заповнити таблицю «М’ЯЗИ ГОРТАНІ»:

НАЗВА М’ЯЗА

ПОЧАТОК М’ЯЗА

ПРИКРІПЛЕННЯ

ІННЕРВАЦІЯ

М’язи, що натягують голосові звязки

1










2










М’язи розширювачі голосової щілини

1.










М’язи, що звужують голосову щілину

1










2










3










4










5

























  1. Визначити життєву ємність легень за допомогою спірометра. Результати занести у таблицю. Зробити висновки про вплив фізичного навантаження на показники функціонального стану.




Частота дихання

Життєва ємність легень (ЖЄЛ)

Об’єм грудної клітки

Екскурсія грудної клітки












5. Визначити кількість дихань дітей в різні вікові періоди. Результати занести в таблицю.




№ п/п

Вікові періоди

Кількість дихань

за хвилину в нормі



1

2 – 3 роки




2

4 – 6 років




3

7 років




4

10 років




5

16 років



6. Схематично представити положення голосових зв'язок під час різних функціональних станів.

7. Замалювати еластичний конус гортані, голосові зв’язки та голосову щілину.

8. Заповнити таблицю: «ЗОВНІШНІ М’ЯЗИ ЯЗИКА»



НАЗВА М’ЯЗА

ПОЧАТОК

ПРИКРІПЛЕННЯ

ФУНКЦІЯ

1










2










3









9. Вкажіть функції під’язикової зв’язки язика.

10. Законспектуйте механізм голосоутворення. Дайте відповідь на питання: що таке фонація, звукові фонеми?

ІІІ САМОСТІЙНА РОБОТА: Патологія дихальної та травної систем.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Які функції дихальної системи?

  2. Які процеси включає дихання?

  3. Поясніть нейрогуморальний механізм регуляції дихання.

  4. Які фізіологічні показники дихання Ви знаєте? Яке їх значення?

  5. механізм впливу СО2 на стан дихального центру.

  6. Поясніть механізм першого вдиху.

  7. Які вікові особливості дихальної системи?

  8. Поняття про дихання.

  9. Яка будова та функції носа?

  10. Будова та функції гортані.

  11. М’язи гортані.

  12. Кількісна характеристика дихання.

  13. Яка будова та функції порожнини рота.

  14. Будова та функції язика.

  15. Яка будова та функції глотки?

ЛІТЕРАТУРА



  1. Сапин М.Р, Анатомия человека: учеб. для студ. биол. спец. вузов / Сапин М.Р., Билич Г.Л. – М.: Высш шк.., 1989. – 544 с. . С. 4 – 43.

  2. Федонюк Я.І., Анатомія та фізіологія з патологією \ Я.І.Федонюк. – К. : Либідь, 2001.- 700С. с 7 – 23.

  3. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини / Антипчук Ю.П. – К.: Вища школа, 1984. С. 6 – 18.

  4. Савка В.Г. Спортивна морфологія: Навчальний посібник / За ред. Радька М.М. – Чернівці: Книги - 21, 2005. – 196 с. С. 6 - 23

  5. Маринова К.В., Анатомия и физиология детского организма / Маринова К.В., Леонтьева Н.Н. – Просвещение, 1976. С. 6 – 11.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6
УТВОРЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ (АРТИКУЛЯЦІЯ).
Мета: вивчити механізм голосоутворення, з’ясувати механізм утворення звуків мовлення (артикуляції).
План.

І Теоретична частина:

1. Класифікація голосних звуків.

2. Артикуляція голосних звуків.

3. Класифікація приголосних звуків.

4. Артикуляція приголосних звуків.

ІІ Прктична частина:

1. Класифікація голосних звуків.

2.Артикуляція голосних звуків



Звук [а]
• рот широко відкритий;
• широкий язик спокійно лежить у ротовій порожнині;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові зв'язки вібрують;

Звук [о]
• губи округлені і трохи витягнуті вперед;
• зуби розімкнені;
• спинка язика трохи піднімається до м'якого піднебіння;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові зв'язки вібрують;

Звук [у]
• губи сильно витягнуті вперед;
• зуби розімкнені;
• кінчик язика значно відтягнений від передніх нижніх зубів;
• спинка язика високо піднімається до м'якого піднебіння;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові зв'язки вібрують.

Звук [і]
• губи розтягнуті в «посмішку», утворюють вузьку щілину;
• зуби трохи розкриті, утворюють незначну щілину;
• кінчик язика упирається в нижні зуби;
• передня частина спинки язика високо піднята до твердого піднебіння;
• бічні краї язика щільно стискаються з верхніми бічними альвеолами.

Звук [и]
• рот широко розкритий;
• кінчик язика трохи відтягнутий від нижніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові зв'язки вібрують.

Звук [е]
• губи розтягнуті в сторони і прилягають до зубів;
• зуби розімкнуті;
• кінчик язика опущений і не прилягає до нижніх зубів;
• спинка язика просувається до середньої частини твердого піднебіння;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові зв'язки вібрують.




3. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

4. АРТИКУЛЯЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Звук [п]
• верхня і нижня губа зімкнені;
• язик спокійно лежить у ротовій порожнині або набуває положення наступного голосного звука;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звук [б]
• верхня і нижня губа зімкнені;
• язик спокійно лежить у ротовій порожнині або набуває положення наступного голосного звука ;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [м]
• верхня і нижня губа зімкнені;
• язик спокійно лежить у ротовій порожнині або набуває положення наступного голосного звука;
• м'яке піднебіння опускається та утворює отвір для проходження струменя повітря через ніс;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [т]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик та передня частина спинки язика упирається у верхні зуби та альвеоли;
• бокові краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами, чим створюють перешкоду для повітря;
• струмінь повітря розриває зімкнення між язиком та верхніми зубами;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.


Звук [д]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик та передня частина спинки язика упирається у верхні зуби та альвеоли;
• бокові краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами, чим створюють перешкоду для повітря;
• струмінь повітря розриває зімкнення між язиком та верхніми зубами;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [н]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик язика упирається у верхні зуби та альвеоли;
• бокові краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами, чим створюють перешкоду для повітря;
• струмінь повітря розриває зімкнення між язиком та верхніми зубами;
• м'яке піднебіння опускається і відкриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [к]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору до мўякого піднебіння і утворює з ним зімкнення;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звук [гў]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору до мўякого піднебіння і утворює з ним зімкнення;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [х]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика утворює щілину з мўяким піднебінням ;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.


Звук [г]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а корінь язика наближається до спинки глотки;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [в]
• верхні зуби змикаються з нижнюю губою, утворюючи вузьку щілину;
• язик спокійно лежить біля нижніх зубів;
• м'яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [ф]
• верхні зуби змикаються з нижнюю губою, утворюючи вузьку щілину;
• язик спокійно лежить біля нижніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звук [й]
• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;
• кінчик язика упирається в нижні ясна, а середня частина спинки язика утворює щілину з твердим піднебінням;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [с]
• губи розтягнуті в посмішку;
• зуби розкриті на декілька міліметрів трохи оголені;
• широкий кінчик язика за нижніми зубами;
• спинка язика піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину;
• струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звук [з]
• губи розтягнуті в посмішку;
• зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені;
• широкий кінчик язика за нижніми зубами;
• спинка язика піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину;
• струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.


Звук [ц]
• губи розтягнуті в посмішку або набувають положення наступного голосного;
• зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені;
• кінчик язика за нижніми зубами;
• передня частина спинки язика утворює зімкнення з альвеолами, яке поступово переходить в щілину;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звукосполучення [дз]
• губи розтягнуті в посмішку або набувають положення наступного голосного;
• зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені;
• кінчик язика зімкнений з нижніми зубами;
• передня частина спинки язика утворює зімкнення з альвеолами, яке плавно переходить в щілину;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [ш]
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звук [ж]
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звук [ч]
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• кінчик язика торкається нижніх зубів, а передня частина язика вигнута і піднімається до альвеол і твердого піднебіння, утворюючи зімкнення, яке переходить в щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звукосполучення [дж]
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• кінчик язика торкається нижніх зубів, а передня частина язика вигнута і піднімається до альвеол і твердого піднебіння, утворюючи зімкнення, яке переходить в щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

Звукосполучення [шч]
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднімається до альвеол і утворює з ними щілину;
• середня частина язика опущена
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Звук [л]
• губи набувають положення наступного голосного звука;
• зуби злегка розкриті;
• звужений кінчик язика упирається у верхні різці або альвеоли;
• корінь язика піднімається до мўякого піднебіння;
• бічні краї язика не стискаються з верхніми кутніми зубами, а тому видихуваний струмінь повітря проходить крізь щілину, що утворюється між ними;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.


Звук [р]

• губи набувають положення наступного голосного звука;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднятий до верхніх альвеол та вібрує в інтенсивному струмені повітря;
• бічні краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки вібрують.

5. Фази артикуляції:




  • Екскурсія (приступ) — початковий рух органів мовлення, підготовка їх до вимови звука.

  • Кульмінація (витримка) — положення органів мовлення в момент вимовляння звуків.

  • Рекурсія (відступ) — повернення органів мовлення у вихідне положення.

6. Охарактеризуйте участь артикуляції органів мовлення


За участю артикуляції органів мовлення поділяються на активні і пасивні.

Активні органи

Активні органи мовлення є рухомими. Вони виконують головну роботу при творенні звуків. До них належать:




  • язик

  • губи

  • нижня щелепа

  • м'яке піднебіння

  • язичок.

Проте не у всіх випадках активні органи мовлення беруть участь у артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.



Пасивні органи

Пасивні органи мовлення є нерухомими, і вони виконують допоміжну функцію при творенні звуків. До них належать:



  • зуби

  • альвеоли

  • тверде піднебіння

  • задня стінка зіва

  • верхня щелепа

  • носова порожнина

ІІІ САМОСТІЙНА РОБОТА: Патологія нервової системи.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Яка класифікація голосних звуків?

  2. Як відбувається артикуляція голосних звуків?

  3. Яка класифікація приголосних звуків?

  4. Як відбувається артикуляція приголосних звуків?

ЛІТЕРАТУРА



  1. Сапин М.Р, Анатомия человека: учеб. для студ. биол. спец. вузов / Сапин М.Р., Билич Г.Л. – М.: Высш шк.., 1989. – 544 с. . С. 4 – 43.

  2. Федонюк Я.І., Анатомія та фізіологія з патологією \ Я.І.Федонюк. – К. : Либідь, 2001.- 700С. с 7 – 23.

  3. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини / Антипчук Ю.П. – К.: Вища школа, 1984. С. 6 – 18.

  4. Савка В.Г. Спортивна морфологія: Навчальний посібник / За ред. Радька М.М. – Чернівці: Книги - 21, 2005. – 196 с. С. 6 - 23

  5. Маринова К.В., Анатомия и физиология детского организма / Маринова К.В., Леонтьева Н.Н. – Просвещение, 1976. С. 6 – 11.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7-8

Тема: ПЕРИФЕРИЧНИЙ ТА ЦЕНТРАЛЬНИЙ МОВЛЕННЄВИЙ АПАРАТ.


Мета: вивчити центральні механізми мовлення.

І. Теоретична частина:

1. Види мовлення та їх характеристика.

2.Характеристика понять: “Мова”, “мовлення” і “мовленнєва діяльність”.

3. Принципи функціонування мовленнєвих систем.

4. Провідні шляхи мовленнєвих систем.

5. Сенсорні та моторні зони кори головного мозку.

6. Ценр Брока.

7. Центр Верніке.
ІІ Практична частина:

1. Види мовлення та їх характеристика:

Мовлення людей залежно від різних умов набуває своєрідних особливостей. Відповідно до цього виокремлюють різні види мовлення (Рис. 2.5.6). Окрім вказаних видів, мовлення буває діловим і побутовим, літературним і сленговим, рідним та іноземним тощо.



види мовлення

2. Дайте визначення понять: “МОВА”, “МОВЛЕННЯ”, “МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ”.

3. Схематично представте артикуляційний та сенсорний центри мовлення.

4. Вкажіть функції центрів Брока та Верніке.

5. Схематично представте сенсорні та моторні зони кори головного мозку.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Які види мовлення Ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

2.Чим відрізняються поняття: “Мова”, “мовлення” і “мовленнєва діяльність”?

3. Які принципи функціонування мовленнєвих систем?

4. Що таке аферентний шлях, еферентний шлях?

5. Де розташований ценр Брока? Які його функції?

6. Де розташований центр Верніке? Які його функції?

7. Які структури беруть участь в утворенні мовлення?
ІІІ САМОСТІЙНА РОБОТА:

1. Афазія.

2. Алалія.

ЛІТЕРАТУРА



  1. Сапин М.Р, Анатомия человека: учеб. для студ. биол. спец. вузов / Сапин М.Р., Билич Г.Л. – М.: Высш шк.., 1989. – 544 с. . С. 4 – 43.

  2. Федонюк Я.І., Анатомія та фізіологія з патологією \ Я.І.Федонюк. – К. : Либідь, 2001.- 700С. с 7 – 23.

  3. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини / Антипчук Ю.П. – К.: Вища школа, 1984. С. 6 – 18.

  4. Савка В.Г. Спортивна морфологія: Навчальний посібник / За ред. Радька М.М. – Чернівці: Книги - 21, 2005. – 196 с. С. 6 - 23

  5. Маринова К.В., Анатомия и физиология детского организма / Маринова К.В., Леонтьева Н.Н. – Просвещение, 1976. С. 6 – 11.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ:

Підготувати презентацію на тему:

1. Будова та функції тканин.

2. Будова та функції центральної нервової системи.

3. Будова та функції периферичної нервової системи.

4. Мовленнєвий апарат.

5. Дихальний апарат.

6. Механізм голосоутворення.

7. Вікові особливості нервової системи.

8. Генетичні хвороби.

9. Основи спадковості.

10. Основи мінливості.

Підготувати реферат на тему:

1. Будова та функції нервової тканини.

2. Будова та функції опорно-рухового апарату.

3. Вікові особливості нервової системи.

4. Мовленнєвий апарат.

5. Дихальний апарат.

6. Механізм голосоутворення.

7. Вікові особливості нервової системи.

8. Генетичні хвороби.

9. Патологія центрального мовленнєвого апарату.



10. Патологія периферичного мовленнєвого апарату.


Питання до заліку

МОВЛЕННЄВІ ТА СЕНСОРНІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ПОРУШЕННЯ.


  1. Поняття про мовленнєві системи.

  2. Системний принцип організації фізіологічних функцій в онтогенезі. Загальні принципи функціонування сенсорних систем.

  3. Співвідношення між подразненням та відчуттям.

Класифікація рецепторів.

  1. Механізми рецепції. Кодування інформації рецепторами.

  2. Загальний план будови зорового аналізатору.

  3. Будова периферичного, провідникового та центрального відділу зорового аналізатору.

  4. Загальний план будови слухового аналізатору.

  5. 2. Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

  6. 3. Провідниковий відділ слухової сенсорної системи.

  7. 4. Центральний відділ слухової сенсорної системи.

  8. Основні функції зорової сенсорної системи.

  9. Світлосприймальна система ока.

  10. Світлопровідна система ока.

  11. Колірний зір.

  12. Сприймання простору.

  13. Обробка зорової інформації.

  14. Загальний план будови слухового аналізатору.

  15. Слухові процеси на рівні внутрішнього вуха.

  16. Механізм обробки слухової інформації в ЦНС.

  17. Механізм сприймання і розрізняння звуків.

  18. Будова та функції носа.

  19. Будова та функції гортані.

  20. М’язи гортані.

  21. Види мовлення та їх характеристика.

  22. .Характеристика понять: “Мова”, “мовлення” і “мовленнєва діяльність”.

  23. Принципи функціонування мовленнєвих систем.

  24. . Провідні шляхи мовленнєвих систем.

  25. Сенсорні та моторні зони кори головного мозку.

  26. Ценр Брока.

  27. Центр Верніке.

  28. Класифікація голосних звуків.

  29. . Артикуляція голосних звуків.

  30. . Класифікація приголосних звуків.

  31. . Артикуляція приголосних звуків.

  32. Види мовлення та їх характеристика.

  33. .Характеристика понять: “Мова”, “мовлення” і “мовленнєва діяльність”.

  34. Принципи функціонування мовленнєвих систем.

  35. Провідні шляхи мовленнєвих систем.

  36. Сенсорні та моторні зони кори головного мозку.

  37. Ценр Брока.

  38. . Центр Верніке.

  39. Загальна схема організації сенсорних систем.

  40. Загальна схема організації організму людини.

  41. Фізіологічна система.

  42. Функціональна система.

  43. Системний принцип організації фізіологічних функцій в онтогенезі.

  44. Рефлекторна теорія діяльності нервової системи.

  45. Поняття про нервовий центр.Властивості нервових центрів.

  46. Координація нервових процесів. Координація нервових процесів у дітей та підлітків.

  47. Збудження та гальмування.

  48. Основні функції аналізаторів.

  49. Фізіологія зору.

  50. Механізми зору.

  51. Обробка зорової інформації.

  52. Фізіологія слухового аналізатору.

  53. Слухові процеси у внутрішньому вусі.

  54. Смаковий аналізатор. Нюховий аналізатор.

  55. Дотиковий аналізатор.

  56. Механізми рецепції.

  57. Механорецепція.

  58. Больова рецепція.

  59. Дві сигнальні системи дійсності людини.

  60. Фізіологія мовлення.

  61. Поняття про дихання. Типи дихання.

  62. Механізм вдиху та видиху. Кількісна характеристика дихання.



. Рейтингова оцінка засвоєння студентами навчального матеріалу

КРИТЕРІЇ

Оцінки виконання завдань з дисципліни для студентів Бердянського державного педагогічного університету.



  1. Оцінка за виконання завдань в кінцевому вигляді виставляється за чотирьохбальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “не задовільно”. При цьому використовується десятибальна шкала, яка переводиться в чотирьохбальну систему за такою схемою: “відмінно” – 5 балів, “добре” – 4 балів, “задовільно” 3 балів, “не задовільно” – 0-2 бала.

Оцінка “відмінно” ставиться за:

  • правильне і повне тлумачення основних біологічних понять

  • розуміння суті біологічних процесів та особливостей розвитку дітей;

  • послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу на папері;

  • вміння користуватись довідковою літературою.

Оцінка”добре” виставляється за:

  • правильне і повне тлумачення та аналіз основних категорій, понять біології;

  • розуміння суті біологічних процесів організму людини;

  • обґрунтований виклад матеріалу;

  • допущення окремих несуттєвих помилок.

Оцінка “задовільно” виставляється за:

  • знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу;

  • спрощений виклад матеріалу ;

  • допущення окремих суттєвих помилок;

  • не впевнене користування довідковою літературою.

Оцінка “незадовільно” виставляється за:

  • поверхневі знання;

  • непослідовний виклад матеріалу з допущенням значних помилок;

  • невміння творчо мислити.

Сума балів переводиться на чотирьохбальну систему згідно вище зазначеної шкали.


2.3.1.1. Рейтингова оцінка засвоєння навчального матеріалу для студентів спеціальності:



Вид навчальної роботи

Максимальна кількість балів

МОДУЛЬ № 1

10

Виконання та захист практичної роботи №1.

2

Виконання та захист практичної роботи №2.

2

Виконання та захист самостійної та індивідуальної роботи №1.

1

Підсумковий тест до модуля

5

МОДУЛЬ № 2

10

Виконання та захист практичної роботи №3.

2

Виконання та захист практичної роботи №4

2

Виконання та захист самостійної та індивідуальної роботи №2.

1

Підсумковий тест до модуля

5

МОДУЛЬ № 3

10

Виконання та захист практичної роботи №5.

2

Виконання та захист практичної роботи №6.

2

Виконання та захист самостійної та індивідуальної роботи №3.

1

Підсумковий тест до модуля

5
















МОДУЛЬ № 4

10

Виконання та захист практичної роботи №7.

2

Виконання та захист практичної роботи №8.

2

Виконання та захист самостійної та індивідуальної роботи №4.

1

Підсумковий тест до модуля

5







МОДУЛЬ №5

10

Виконання та захист практичної роботи №

2

Виконання та захист практичної роботи №

2

Виконання та захист самостійної та індивідуальної роботи №5

1

Підсумковий тест до модуля

5







Разом за модулі

50

Модульна контрольна (залік)

50

ВСЬОГО

100



Базова
Курс лекцій «Анатомія, фізіологія і патологія мовленнєвих та сенсорних систем».

Нейман Л.В., Богомильский М.Р. Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи. - М.: ВЛАДОС, 2003.

Богомильский М. Р., Чистякова В. Р. Болезни уха, горла и носа у детей. – М., 2000.

Вознесенский Н. Л., Пальчун В. Т. Болезни уха, горла и носа. — М., 1981.

Пальчун В. Т. Болезни уха, горла и носа: Атлас. — М., 1991.

Овчинников Ю. М. Справочник по оториноларингологии. — М., 1999.

Допоміжна

  1. Гапанович В. Я., Александров В. М. Оториноларингологический атлас. — Минск, 1989.

  2. Исхаки Ю. Б., Калыитейн Л. И. Детская оториноларингология. — Душанбе, 1984.

  3. Вильсон Д. К. Нарушения голоса у детей / Перевод с английского. - М., 1990.

  4. Велицкий А. П. Методика исследования слуховой функции. — М., 1972.

  5. Ермолаев В. Г. Лебедева Н. С, Морозов В. П. Руководство по фониатрии. — Л., 1970.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка