Брежнєва Тетяна Вікторівна



Скачати 464.72 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.09.2017
Розмір464.72 Kb.
  1   2   3
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Брежнєва Тетяна Вікторівна

УДК 94/99 “1949-1954”


Трансформація стратегії НАТО (1949-1954 рр.):

сучасне бачення.

07.00.02 - Всесвітня історія.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Дніпропетровськ

2002

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії

Дніпропетровського національного університету


Науковий керівник: Доктор історичний наук, професор

ЗАВ’ЯЛОВ Анатолій Сергійович,

Дніпропетровський національний університет

професор кафедри всесвітньої історії
Офіційні опоненти: Доктор історичний наук, професор

МАРКОВ Карло Анатолійович

Дніпропетровський національний університет

завідуючий кафедрою теорії держави та права
кандидат історичних наук, доцент

ДАВЛЄТОВ Олександр Рашидович

Запорізький державний університет

докторант кафедри всесвітньої історії.
Провідна установа: Донецький національний університет, кафедра всесвітньої історії
Захист відбудеться “19”червня 2002 р. 0 13 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 в Дніпропетровському

національному університеті за адресою:

49025 м. Дніпропетровськ, пр. ім. Гагаріна, 72, ауд. 307.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці

Дніпропетровського національного університету за адресою:

49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.
Автореферат розісланий “17”травня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Кривий І. О.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Одним із приоритетних напрямів зовнішньої політики України після здобуття незалежності стало забезпечення відповідних чинників національної безпеки країни, серед них - розвиток діалогу і співробітництва з НАТО з широкого кола питань. Стратегічні цілі зовнішньої політики України витікають з національних інтересів і геополітичних пріоритетів: виживання і розвиток, як незалежної суверенної держави, що можливо виключно при поверненні України в світовий цивілізаційний простір як повноцінного і активного суб'єкта міжнародних відносин. Відомо, що не існує ніяких універсальних засобів збереження миру, але є цілий ряд положень - елементарних принципів, почерпнутих з історичного досвіду людства. Отже, щоб досягти миру треба зрозуміти, що таке війна. Більшість помилок мають витоки саме із незнання і неврахування історичного досвіду. Історична наука не повинна бути відокремленою галуззю знання, вона повинна надавати практичні відповіді на виникаючі запитання. Вивчення військово-політичної стратегії НАТО є актуальним сьогодні, тому що вона довела свою дієвість, здатність до активної адаптації до нових реалій та "викликів" часу, а також сприяла трансформуванню Альянсу з виключно оборонного союзу у військово-політичну структуру євроатлантичної безпеки.

Дослідження військово-політичної стратегії НАТО в світі появи нових джерел має виключне значення для історичної науки. Свого часу в радянській історичній літературі приділялося достатньо уваги критичному огляду стратегії НАТО. Однак в силу обмеженості джерельної бази, ступеня наближеності висновків радянських істориків до сталих оцінок щодо військового блоку НАТО (оскільки вибраний період безпосередньо стосується періоду конфронтації - холодної війни) висновки радянських істориків не зовсім об’єктивні. Більшість документів були недоступні для аналізу, тому основні положення стратегії залишились не дослідженими.

Актуальність вивчення військово-політичної стратегії НАТО зумовлюється двома найважливішими аспектами: історичним - необхідність вивчення стратегії НАТО на основі появи документів стратегії НАТО, які раніше були недоступні для її об’єктивного аналізу та політичним - врахування історичного досвіду для формування зовнішньополітичного курсу нашої держави. У цілому, актуальність дослідження полягає у тому значенні, яке має вивчення історії формування та трансформації стратегії військово-політичного Альянсу – НАТО, з яким наша держава має особливі партнерські стосунки.

Об’єктом дослідження є військово-політична стратегія НАТО.

Предметом дослідження є процес трансформації військово-політичної стратегії НАТО з 1949 по 1954 роки.

Метою даного дослідження є аналіз сукупності чинників, під впливом яких військово-політична стратегія НАТО трансформувалась і дістала відповідної форми, а також дослідження теоретичних військових концепцій і військових планів їх практичного застосування, які спричинили цю трансформацію.

У відповідності до мети визначається наступний комплекс дослідницьких завдань:



  • визначення загальнотеоретичних передумов формування військово-політичної стратегії НАТО;

  • висвітлення стратегічних концепцій, які сформувалися протягом 1949-1954 рр. та лягли в основу загальної стратегії Альянсу;

  • аналіз військового планування зазначеного періоду відносно практичного застосування Стратегії НАТО;

  • виявлення сукупності факторів, які спричинили формування, розвиток і зміни стратегії НАТО, та дослідження ступеню їх впливу (як кожного окремо, так і у взаємодії);

  • дослідження основних етапів процесу еволюції стратегії НАТО у 1949-1954 рр.;

  • визначення передумов, чинників впливу та рушійних сил, які спричинили трансформацію стратегії НАТО;

  • проведення порівняльного аналізу основних положень стратегічних концепцій з метою визначення характерних (загальних і відмінних) рис, властивих кожній;

  • оцінка ролі трансформації стратегії НАТО для стратегічного планування Альянсу і подальшого розвитку міжнародних відносин.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період з 1949 р. - року створення першої Стратегічної Концепції НАТО - "Об’єднаної оборони зони Північної Атлантики” - по 1954 р. - прийняття "Нової моделі" Стратегічної Концепції Альянсу. За цей період відбувся процес еволюції військово-політичної стратегії НАТО під впливом як зовнішньополітичних, так і внутрішньоблокових чинників, який призвів до трансформації первинної Стратегічної Концепції.

Географічний регіон даного дослідження окреслений зоною відповідальності Альянсу - територією Північноатлантичного регіону, до складу якого входять території країн, що були членами НАТО в період з 1949-1954 рр.

Методологічною основою дисертації є принципи науково-історичного дослідження, а саме: принципи історизму, наукової об’єктивності, всебічності і конкретизації.

Застосування принципу наукової об’єктивності полягає у доскональному вивченні основних документів Північноатлантичного Альянсу взагалі і зокрема документів щодо створення, формування та розвитку Стратегічної Концепції НАТО, неупередженому підборі та аналізі фактів без виділення одних та ігнорування інших. В своєму дослідженні військово-політичної стратегії НАТО автор намагався уникнути припасування фактів під завчасно сформовані схеми, що стосується як поглядів радянських, так і західних істориків та військових теоретиків, беручи до уваги, що праці вищевказаних вчених були написані у роки "холодної війни" і так чи інакше відображали загальний стан суспільної думки, що породжувало консерватизм та догматизм історичного мислення. Принцип всебічності в дослідженні трансформації військово-політичної стратегії НАТО полягає у виборі і угрупованні фактів, визначенні їх ролі в загальній схемі досліджуваних подій та процесів історії військової теорії. Цей принцип вимагає системного аналізу фактів і служить методологічним засобом правильного підходу до вирішення проблем історії, військової теорії та військової думки. При виборі, аналізі та використанні джерел був застосований підхід, який виходив не з статики, а з динаміки досліджуваних подій та явищ, що дозволяє розкрити процес їх еволюції. Принцип історизму дозволяє досліджувати стратегію НАТО в процесі її виникнення і розвитку, в зв’язку з конкретними умовами, дозволяє виявити загальні риси, властиві військовій стратегії, та особливі риси, властиві стратегії НАТО в досліджуваний період діяльності союзу. Вивчення історії військової теорії неможливо без урахування історичного досвіду минулого, щоб запобігти в майбутньому загрози виникнення війни необхідно пізнати, що таке війна у взаємозв’язку і взаємозалежності з історичними умовами періоду. Уроки та висновки, які зроблені в процесі дослідження військової думки минулого, дозволяють розвивати теорію військового мистецтва і правильно здійснювати прогнозування подальшого розвитку події.

Застосування цих принципів потребує звернення до загальнонаукових (логічний, індукції, аналізу, синтезу) та спеціально-історичних (порівняльно-історичний, історико-генетичний, хронології, періодизації) методів.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній на підставі аналізу нових джерел здійснюється спроба висвітлити процес трансформації стратегії НАТО у початковий період історії Альянсу.

В дисертації запропонована періодизація початкового періоду від формування стратегії до її трансформації, в якій значну роль відіграють зовнішні і внутрішні чинники впливу. Докладно розглянуті основні документи стратегії як загальнотеоретичні, так і перспективні військові плани. Принципово новим є погляд на ту роль, яку зіграло створення інтегрованої військової структури НАТО – Об’єднаних Збройних Сил (ОЗС) НАТО, що докорінно міняло характер цієї організації.

У цілому уточнюються основні положення історіографії радянського періоду, зокрема цілі, принципи і основні напрямки стратегії НАТО, причини переходу від стратегії "стримування" до стратегії "масованої відплати", початку і передумов появи концепції обмежених війн, причин кризових явищ в середині Альянсу і внутрішньоблокових протиріч між країнами-членами НАТО. Розглянуті основні положення військового планування як практичного застосування загальної Стратегії, які не були висвітлені в радянській історіографії.

Зрештою, автором зроблена спроба дослідити передумови, причини і витоки трансформації стратегії Альянсу, яка відбувалася у зазначений період. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні концепції саме трансформації стратегії НАТО від “оборонної” - перша Стратегічна Концепція “Об’єднаної оборони Північної Атлантики” (1949 р.) до “агресивної” - “Нова модель” стратегії НАТО (1954 р.).



Практичне значення дисертації полягає у тому, що вона може бути використана в лекційних курсах з всесвітньої історії Новітнього часу, історії міжнародних відносин, політології, історії військової стратегії та військового мистецтва. ЇЇ матеріали можуть бути використані у подальшій науковій розробці як безпосередньо історії НАТО, політичній і військовій науках, так і для визначення стосунків України з Північноатлантичним Альянсом, стосовно подальшого співробітництва України з Радою Євроатлантичного Партнерства, участі держави у Програмі "Партнерство заради миру", миротворчої діяльності нашої країни, формуванні зовнішньополітичного курсу України.

Реалізація та використання наукових розробок. Дисертаційна робота складає частину досліджень, які виконувалася кафедрою всесвітньої ДНУ, одним із напрямків якої є проведення досліджень по темі “Політична історія країн Європи та Америки ХІХ-ХХ ст.”

Апробація дослідження. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 4 наукових статтях (загальна кількість публікацій – 7), були апробовані на міжнародній науково-практичній конференції “Співробітництво Україна –НАТО як важливий чинник зміцнення системи європейської безпеки (м.Луганськ, жовтень 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Європейський вибір України: внутрішні трансформації та пошук нової ролі у галузі зовнішньої політики та безпеки” (м. Київ, листопад 2001 р.). Дисертація була обговорена на засіданні кафедри всесвітньої історії Дніпропетровського національного університету та рекомендована до захисту.

Структура роботи відповідає поставленій меті та розв’язанню основних завдань дослідження. Згідно з цим, дисертація складається із вступу, чотирьох розділів (які в свою чергу поділяються на підрозділи), висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації - 224 с., список використаних джерел та літератури складає 380 найменувань.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка