Боднар І. М., вчитель початкових класів ліцею №4 Формування екологічної культури молодших школярів



Сторінка8/9
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Перед собою я ставлю мету:

1)Зробити процес навчання, наскільки це можливо, цікавим та раціональним.

2)Систематично використовуючи вправи для розвитку мовного апарату дитини, запобігти можливим відхиленням.

3)Поєднати розумове, моральне, естетичне, художнє, трудове виховання.

Найголовніше в роботі над розвитком мовлення – навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв’язні висловлювання, різні за стилем, композицією і типом мовлення (розповідь, опис, роздум).

Щоб удосконалювати мовленнєву діяльність учнів , ми повинні насамперед вмотивовувати її і спонукати дітей до неї . Це означає , що ми не просто нав’язуємо виконати якусь мовленнєву вправу (наговорити на задану тему) ,а включивши учня у відповідну діяльність , гарантувати мотив .



Завдання кожного вчителя - зробити мовлення дітей змістовним, правильним, чітким, виразним, багатим.

Щоб мовлення дитини успішно розвивалося, треба:

1) виділяти певні слова з цілого мовного потоку,


який діти постійно чують;

2) здійснювати тонкий фонематичний аналіз кожного звуко-


комплексу, тобто розрізняти схожі сполучення звуків (фонеми) і слова;

3) віднести виділене слово до певного об'єкта (ознаки, дії, зв'язку), тобто розуміти слова;

4) узагальнювати однорідні предмети (дії, ознаки, відношення) і називати їх тим самим певним словом;

5) розуміти ціле речення, тобто групу слів, об'єднаних певними граматичними зв'язками; в реченні завжди передана закінчена думка;

6) засвоїти механізм вимови (артикуляцію);

7) засвоїти вміння відбирати в кожному окремому випадку потрібні слова і, організовуючи їх у певні граматичні структури, передавати свої думки в зрозумілих іншим людям реченнях.

Протягом першого року навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп. У цей період словниковий запас молодших школярів активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, засвоєними під час читання, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими. Важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманітною за своїм словниковим складом.

Протягом навчання в 1 класі діти слухають, дивляться і діють (олівцем, ручкою, ножицями), працюють з дидактичним матеріалом. Школярі привчаються слухати пояснення вчителя і стежити за його думкою та вказівками. У 1 класі слухання стає одним з основних видів спеціальної пізнавальної діяльності школяра.

Переступаючи поріг школи, діти мають різний рівень підготовки до першого класу, тому їм потрібен індивідуальний підхід. Зокрема, в першому класі я використовую диференційований підхід до учнів, що відкриває широке поле навчальної діяльності і формує особистісні якості дитини. Діти, які вміють читати, під час самостійної роботи в групах чи парах розвивають лідерські якості та виступають в ролі помічника вчителя.

Кожен урок з читання у першому класі я розпочинаю з артикуляційної хвилинки, де є звуки, які ми вже вміємо творити, та які ще будемо вчитися правильно вимовляти. Також у цей період систематично використовую прийоми звукового аналізу, які сприяють формуванню фонетичного слуху, а отже, усвідомленому сприйманню звука у слові.

Доцільними є вправи на самостійний добір слів із запропонованими звуками, ігри «Упіймайте звук», «Додайте звук, утвори нове слово», «Зміни звук, щоб утворилося нове слово» та ін.

Основним вважаю етап роботи за таблицями. Спочатку я вчу дітей зливати голосні та їх проспівувати, але, перш ніж зливати приголосні звуки з голосними, вчу протягувати приголосні.



Як тільки діти навчилися складати звуки в склади – використовую наступну таблицю. Подібну роботу рекомендую батькам виконувати і вдома 10 – 15 хвилин.




А

О

У

И

І

Е

М

ма

мо

му

ми

мі

ме

Н

на

но

ну

ни

ні

не

В

ва

во

ву

ви

ві

ве

Л

ла

ло

лу

ли

лі

ле

С

са

со

су

си

сі

се

К

ка

ко

ку

ки

кі

ке

П

па

по

пу

пи

пі

пе

Р

ра

ро

ру

ри

рі

ре

Т

та

то

ту

ти

ті

те

Д

да

до

ду

ди

ді

де

З

за

зо

зу

зи

зі

зе

Б

ба

бо

бу

би

бі

бе

Г

га

го

гу

ги

гі

ге

Ґ

ґа

ґо

ґу

ґи

ґі

ґе

Ч

ча

чо

чу

чи

чі

че

Х

ха

хо

ху

хи

хі

хе

Ж

жа

жо

жу

жи

жі

же

Ш

ша

шо

шу

ши

ші

ше

Щ

ща

що

щу

щи

щі

ще

Ц

ца

цо

цу

ци

ці

це

Ф

фа

фо

фу

фи

фі

фе

Дз

дза

дзо

дзу

дзи

дзі

дзе

Дж

джа

джо

джу

джи

джі

дже

Але не тільки при вивченні граматики вдосконалюється навички аудіювання Читаючи художню літературу, газетні тексти, діти опановують багатство рідної мови.

Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами , характерними для різних типів , стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.

Розвивати в школярів навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають вправи на диференціацію звукової форми слова. Наприклад:



Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.

Нора- гора- (кора); сир- тир- (мир);

Галка- гілка- (голка); зірка-дірка-(нірка).

Вправи, спрямовані на вміння аналізувати звуки,розвиток уважності, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості.

Наприклад- Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щоб утворилось нове слово.

Лис- ( лось, ліс ); вага- ( нога,вата); рулет- ( букет, буфет);пічка-(нічка,річка).

Велике значення на уроках мови та читання мають вправи над розвитком загального поняття про будову слова та словотвір, вмінню утворювати нові слова від поданих, добирати спільнокореневі слова, і при цьому розвиваючи мовленнєву діяльність учнів та вміння логично мислити.



« Виконай за зразком» -Прочитайте складені слова, поясніть їх значення та назвіть слова від яких вони утворилися:

Носоріг=ніс+ріг;

Косоокий=косий+око;

Паровоз=пара+возити.

Або: Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.



Зорі+падати= зорепад;

Ліс+парк=лісопарк;

Сніг+ ходити=снігохід…

У ході роботи над текстом з метою усвідомлення змісту тексту учням пропонуються такі завдання:



1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.

2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.

3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.

4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.

5.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.

6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів я.

7.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.

Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох факторів: розуміння слова, речення, цілого тексту.

Особливу увагу слід приділяти вправам на усвідомлення змісту речення.

Для цього відібрати окремі речення, або вилучені з тексту, що читається.

Ось деякі з подібних видів роботи:

Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.

Наприклад, за оповіданням М. Павленко «Моя сестричка» :



а ) Оксанка – моя трирічна сестра.

б) Дочка моєї мами – трирічна Оксанка.

в) Два місяці тому моїй сестрі Оксанці було три роки.
2. «Скласти речення». Кілька речень поділено навпіл і подано в довільному порядку.

Мовчки прочитайте і з єднайте ці частини.Наприклад:

Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.

Але нічого не боїться; можна всього навчитися.

Завдання такого типу дуже потрібні, бо вони привчають дітей розмірковувати над змістом того, що читають, розуміти логічні зв язки між частинами речення.



«Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи:

Літня ніч була…( темною, довгою, місячною, короткою)

Сашко дуже поспішав, він біг так …( швидко, легко, красиво, задушевно)

Всі ці вправи направлені на вдосконалення вміння , яке є важливою складовою частиною загального розуміння цілого тексту.

Працюючи над текстом, необхідно добирати такі завдання , у яких передусім використано:

а ) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;

б) вибір правильного формулювання, правильної відповіді серед кількох запропонованих учителем;

в) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.

Працюючи над розумінням тексту, необхідно добирати завдання кількох рівнів: ( хто? Що? Де? Коли? І так далі)


  • Усвідомлення зв’язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, крок за кроком розгортається думка;

  • вміння відрізняти головне від другорядного;

  • вміння вловити суть, зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;

  • усвідомлення достоїнств чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.

Для досягнення цієї мети слід використовувати такі види роботи:

«Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.

На луках ростуть ромашки лікарські.

Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.

«Дай назву» Вибери влучний заголовок:

Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.

«Знайди вказану частину». Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.

У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.

Пастух був вдячний вірному другові.

4. «Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

5. «Здогадайся що далі?». Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.

Ласунка

Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.

Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…

(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).



Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик.І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.

6. «Переглянь, зрозумій» Це завдання формує вміння вловлювати суть тексту, вирізняти її серед другорядних елементів змісту.


Читання – один з основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, один із важливих засобів формування особистості. Тому так важливо в початкових класах сформувати в учнів технічну сторону читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра.

На уроках читання мовленнєвий розвиток учнів є засобом і результатом читацької діяльності на кожному уроці, незалежно від жанрових особливостей творів і теми уроку. Усі види завдань, які застосовуються для розвитку читацької навички, аналізу творів, розвитку інших здібностей чи якостей читача, вимагають певного рівня мовленнєвого розвитку, що передбачає і розвиток мислення, бо “мова – це канал розвитку інтелекту” (М.І.Жинкін), хоча між рівнем розвитку мовлення і мислення, відзначають психолінгвісти, прямої залежності немає.

Читанню у початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.

У процесі шкільного навчання розширюються функції мовлення, яке виникає і розвивається як засіб засвоєння і передачі знань. Мовлення виявляє себе і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Уроки читання мають величезні можливості для розвитку в учнів грамотного, логічно побудованого і образного мовлення, багатого за своїм структурно-логічним і змістовним складом. Приділяючи спеціальну увагу такому розвитку учнів, учитель готує їх до уважного сприймання художньої літератури. Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби і т. ін.

Значне місце на уроках читання відводиться вправам з розвитку мовлення. Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов'язково слід пояснювати, формуючи в учнів відповідні уявлення й поняття. Також слід виробляти в учнів уміння добирати ті слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку.

Завдання вчителя у проведенні даної роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ з читання і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації.


Використана література

  1. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою – Київ, видавничий дім «Освіта», 2012р.

  2. Савченко О. Я. Навчання і виховання учнів (1, 2, 3, 4 класів). – Київ: Початкова школа, 2004 р.

  3. Ткачук Г.П. Організаційно – методичні поради до уроків позакласного читання на основному і підсумковому етапах // Початкова школа. – 2005. - №6, с. 20 – 24.

  4. М.Д. Захарійчук, В.О. Науменко. Книжка для вчителя. Методика роботи за «Букварем». Київ, «Грамота», 2012р.

  5. Ткачук Г.П. Методичні настанови учителю щодо формування дитини – читача // Початкова школа. – 2008. – №2, с. 11 – 13.

  6. Князева Н. формування читацьких інтересів дитини // Початкова освіта. – 2009. - №9, с.9 – 10.

  7. М.Д. Захарійчук, В.О. Науменко. Буквар. Видавництво «Грамота», 2012р.

  8. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково – методичний посібник / За ред.. О.І. Пометун. – К., А.С.К.,2004 р.

  9. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Науково – методичний посібник. / За ред.. І. Зазюна, О.М. Пехоти. – К.: А.С.К.,2003 р.

  10. Малафіїк І.В. Урок в сучасній школі: Питання теорії і практики. Рівне, 1997.

  11. Газети “Початкова освіта”.

  12. Журнали “Початкова школа”.

Кожокару О.Г.,

вчитель початкових класів ЗОШ №10
Творчі вправи з використанням прислів’ї та приказок

на уроках у початкових класах

Маленька зернина, посіяна в людські

душі у роки дитинства, стає в зрілі роки

могутнім деревом. Усе залежить від того,

яку зернину ми посіємо і в який ґрунт…

В. О. Сухомлинський

Сучасна школа має своєю метою піднести навчання та виховання на новий якісний рівень.

Відомо, яку величезну роль в житті людини відіграє мова. Опанування правильним та образним мовленням – необхідна умова формування соціально-активної особистості.

Уроки української мови та українського читання мають суттєве значення для формування культури особистості та національної самосвідомості школярів. На таких уроках є багато можливостей побачити багатство слова, відчути його красу.

Особливий інтерес викликає народна творчість, яка через віки прийшла до нас у народних творах.

У фольклорних формах К.Д.Ушинський бачив «кращий засіб привести дитину до живого джерела народної мови». Він надавав народній творчості великого значення не лише з дидактичного погляду, а насамперед – з виховного. Великий педагог визначав, що у народній творчості закладаються основи світогляду дитини.

До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів’я та приказки – короткі влучні вислови, що в художній формі типізують різні явища життя. Їх роль у розвитку підростаючого покоління неоціненна. Недарма східні народи називають їх «квітами мови», греки – «домінантною думкою», англійці, французи та італійці – «плодами досвіду».

Для українців прислів’я і приказки – «золоті зерна народної мудрості», оскільки в них втілені найкращі якості, специфічні морально-етичні норми, глибинна життєва мудрість, притаманні українському народу.

Вони є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль та історію. Прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

Застосовуючи їх у своїй педагогічній практиці, я переконалася в тому, що чим більше мова насичена прислів’ями й приказками, тим вона образніша, яскравіша, тим сильніше емоційне враження справляє на слухача або читача. Адже в цих коротких рядках сконцентрована вікова мудрість нашого народу, його досвід, мораль.

Прислів’я – це жанр фольклорної прози, короткий художній твір узагальненого характеру, який подається як сталий образний вислів у формі логічно завершеного судження з висновком, складається з двох частин і, як правило, вживається в переносному значенні.

Приказка – жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатованого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів’я, але без висновку, і вживається в переносному значенні.

Прислів’я і приказки називають ще приповідками; найдавніша їхня назва – притчі. Значущої межі між прислів’ями та приказками не існує, тому їх розглядають як один жанр. Різниця між ними полягає хіба в тому, що приказки будуються як одночленні речення, прислів’я більш розгорнуті.

Прислів’я та приказки є енциклопедією народного життя. Немає такої ділянки побуту, взаємостосунків між людьми, які б не знайшли відображення в народній мудрості. За словами К. Д. Ушинського, в прислів’ях, «як у дзеркалі, відтворені всі сторони життя народу: домашня, родинна, рільнича, лісна, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всіх явищ життя. Вони не тільки відображають різні об’єкти діяльності людини, а й дають свою оцінку, живуть разом із народом його турботами й болями, радіють із його успіхів, палко захищають і стверджують добро, нещадно картають зло».

Перші записи народної творчості, як вважають учені, зробив Аристотель; крім того, прислів’я та приказки трапляються у біблійних оповідях, а у слов’янських літературах – на полях хронік та житейських описів.

А ось деякі факти з історії збирання прислів’їв в Україні:



  • Одним із перших збирачів прислів’їв був відомий український поет XVII ст. Климентій Зіновіїв. Він зібрав понад півтори тисячі прислів’їв.

  • Уперше опублікував невелику добірку прислів’їв у своїй «Граматиці української мови» О. Павловський 1818 року.

  • Окремою збіркою вперше українські прислів’я були надруковані 1834 року. У ній вміщено 607 прислів’їв. Збірка видана за допомогою українського письменника Г. Квітки-Основ’яненка.

  • Найбільшу кількість прислів’їв зібрав, об’їздивши десятки сіл і міст, Іван Франко. Він надрукував їх у 1901-1910 роках у шести книгах «Етнографічного збірника» – тридцять одну тисячу дев’яносто одне прислів’я.

Досліджуючи це питання на практиці, переконалася, що прислів’я та приказки мають силу-силенну застосувань у різноманітних життєвих ситуаціях, оскільки в них закладена швидка мудра відповідь на ряд глибоких, дуже серйозних питань, а часом влучний короткий вислів має більшу виховну силу, ніж довге «читання моралі»: «Шануй людину і тебе шануватимуть», «Без труда нема плода», «Слово не горобець, випустиш – не піймаєш».

Дітей ці фольклорні жанри приваблюють яскравою грою слів, барвистістю мови, ритмікою.

Прагнучи, щоб уроки були не тільки максимально ефективними, а й цікавими, емоційними, я почала використовувати прислів’я і приказки, починаючи з першого класу. Вже в цей час можна залучати учнів до слова, виховувати вміння прислухатися до нього. Пізніше опрацьовуємо ті прислів’я і приказки, які вміщені в «Букварі». Ставлю питання «Чому так кажуть?», «Як ти це прислів’я розумієш?».

Тобто кожне прислів’я вимагає конкретного пояснення змісту, над яким треба поміркувати, використовуючи знання та чуттєвий досвід. Завдяки цьому у дітей розвивається уявлення, розумові здібності, формується усне мовлення, яке потребує логічності у викладі думок.

У другому класі робота значно ускладнюється. Щоб навчити дітей відокремлювати закладену інформацію, розуміти суть прислів’я чи приказки не обмежуюсь запитаннями: «Що означає це прислів’я?» або «Як ви його розумієте?», а намагаюся давати волю дитячій фантазії, пропонуючи учням запитання такого типу:


  • За яких обставин говоримо: «На чолі не написано хто який?», «Хто спішить, той людей смішить»?

  • Про яку людину говорять: «Крутиться, як білка в колесі», «Був на коні і під конем»?

  • Про які особисті якості, риси людини говориться у таких прислів’ях: «Менше говори – більше почуєш», «Під лежачий камінь вода не тече»?

  • Про яке правило поведінки нагадують нам такі прислів’я: «Не кажи «гоп», доки не перескочиш», «Коли не звуть – у гості не йдуть»?

  • Від чого застерігають такі прислів’я: «Довіряй, але й перевіряй», «Не копай під іншим ями, бо сам у неї впадеш»?

Застосовую і завдання на добір прислів’я та приказки до прочитаного твору або визначення з поданих прислів’їв того, що передає головну думку казки.

Наприклад, до української народної казки «Колосок»:



  • «Без труда нема плода»;

  • «Умілому всяка робота легка»;

  • «Добрий початок – половина діла»;

  • «Зробиш сяк-так, а вийде ніяк»;

  • «Хто рано підводиться, за тим і діло водиться».

Спостерігаючи за молодшими школярами, можу стверджувати, що одним із найбільш уживаних дидактичних прийомів у навчанні є дидактична гра, оскільки вона дає можливість успішного розв’язання освітніх і виховних завдань. Гра – це і є та найбільш доступна і природна форма діяльності для дітей, яка усуває авторитарність у стосунках учителя з учнями, створює атмосферу інтересу, емоційного піднесення. Я вважаю, що в умовах гри діти краще засвоюють, легше запам’ятовують матеріал.

З цією метою під час роботи з прислів’ями та приказками у другому класі використовую такі дидактичні ігри:


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка