Боднар І. М., вчитель початкових класів ліцею №4 Формування екологічної культури молодших школярів



Сторінка6/9
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Список використаної літератури

  1. Вашуленко О. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект//Поч.школа—№1,—2011р.—с.48-50.

  2. Ткачук Г. Методичні настанови учителю щодо формування дитини-читача//Поч.школа—№2,—2008р.—с.11-13

  3. Державний стандарт початкової загальної освіти//Поч.школа—№18,--2011р.—с.27

  4. Реалізація державного стандарту в початковій школі—Чернівці—Вижниця: «Черемош» 2012р.

  5. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою.1-4 класи—К.:Видавничий дім «Освіта», 2011р.

  6. Навчання і виховання учнів першого класу: Методичний посібник для вчителів/Упор. Савченко О.Я.—К.: «Початкова школа», 2002р.

Додатки

Тема. Весна-чарівниця

Мета: формувати уміння знаходити твір у книжці-збірці з опорою на її назву та ілюстрації всередині книжки; правильно називати твір, брати участь у колективному обговорені. Розвивати увагу, мислення, зв′язне мовлення. Виховувати любов до природи, почуття прекрасного.

Хід роботи

І. Організація класу

Вже дзвінок нам дав сигнал—

Працювати час настав.

Зовсім часу ми не гаємо—

Працювати починаємо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні у нас особливий урок. Я бачу, що ви трохи схвильовані, але блиск ваших очей свідчить, що ви повні енергії й готові до співпраці.

Що ви очікуєте від цього уроку? (Відповіді учнів)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні, діти, на нас чекає зустріч із прекрасним. Тож будьте пильними та спостережливими. Постараймося, душею відчути те, що нас хвилює. Тому що говорити ми будемо про… А для цього відгадаємо загадку.

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна…

Відгадали? Я…(весна)



IV. Робота над темою уроку

1. Перегляд слайдів «Пробудження весни»

2. Створення ситуації успіху.

—Як ж асоціації викликає у вас слово «весна»?



3. Створення асоціативного куща.

Учитель вивішує на дошці коло-сонечко. Учні по черзі підходять до дошки, знімають смужки із написаними на них асоціаціями і прикріплюють до кола як промінчики.

—Що приносить нам весна?


  • зелень

  • завірюха

  • пахощі квітів

  • ласкаве сонячне проміння

  • гарний настрій

  • збирання врожаю

  • шпаківня

  • веселий спів птахів

  • листопад

  • Великдень

—Чому деякі промінці виявилися зайвими?

4. Розповідь учителя.

Щороку ми з нетерпінням чекаємо приходу весни. Ми рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого краю. Весна… Вже сама згадка про неї пробуджує у серці радість і тривогу. Це свято оновлення й відродження природи. Весну описували в своїх творах поети та письменники, її змальовували в картинах художники, оспівували композитори в музичних творах.



5. Перегляд слайдів «Художники та композитори про весну»

6. Відгадування загадок.

Ще вітер зимовий з дощами гуде,

Ще сніг острівцями блищить де-не-де,

Береза сережки свої розпускає…

Чи ви здогадались коли це буває? (У березні)

Вже пташки вернулися в наш край,

Про весну співають поле й гай,

Ніжаться на сонці трави й квіти,

Вже настав чудовий місяць… (квітень)

Цей місяць весело співає,

Дощами землю поливає,

І зеленіють буйно трави,

То йде веселий місяць… (травень)

7. Читання вчителем української народної казки «Як Квітень до Березня в гості їздив»

8. Колективне відтворення змісту казки.

9. Розглядання книжки.

Учні розглядають книжку, знаходять надписи на обкладинці, ілюстрацію до казки всередині книжки, уважно розглядають її, переконуються в тому, що це саме той твір, який був щойно прочитаний.



10. Рекомендації до діяльності з книжкою.

а) дібрати вдома книги про весну;

б) намалювати малюнок до казки;

в) відшукати народні прикмети про весняні місяці.



V. Підсумок уроку

Тема. Моя Батьківщина—Україна.

Мета:на основі художніх творів формувати в учнів поняття про Батьківщину. Розкрити тему і мету творів із збірки « Моя Батьківщина—Україна». Вчити учнів зіставляти зміст віршів та малюнків до них, міркувати над заголовком. Розвивати увагу, мислення, зв′язне мовлення, емоційні почуття. Розширювати словниковий запас. Виховувати любо до Батьківщини, усвідомлення себе, як невід′ємної частини українського народу.

Хід роботи

І. Організація класу

1. Слово вчителя.

Сонечко, як завжди, прокинулось раненько!

Росою прозорою вмилося гарненько.

Промінчики срібні свої розчесало:

—Добридень, малята, — привітно сказало.

2. Хвилинка спостережень.

—Скажіть, будь ласка, з ким ви зустрілися, йдучи до школи?

—Що побачили?

—Що вас вразило сьогодні? (голубе небо, чисте повітря, легенький вітерець, знайомі і незнайомі люди, товарищі…)

—З яким настроєм прийшли до школи?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Введення казкового героя.

—Йдучи до школи, я зустріла Буквинку і запросила її на урок. По дорозі Буквинка розповіла про те, що букви в будиночку, де вони живуть, дуже сперечалися. Їх цікавить, яке слово найважливіше для всіх людей.



2. Читання «математичного» слова.

Батько – о + ів + щина



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

1.Бесіда

—Що для вас, діти, означає слово «Батьківщина»?



2. Прослуховування вірша Петра Бондарчука «Що таке Батьківщина?».

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

3. Перегляд слайдів про Батьківщину.

V. Робота над темою уроку

1. Вступна бесіда вчителя.

Україна—це наша держава. Ви—українці, її маленькі сини та дочки. Україна—це теплота ваших осель, рідна українська мова, багата природа, високі гори, зелені ліси, бурхливі води. Україна—це красиві міста. Подивіться як їх багато на карті нашої Вітчизни.

—А в якому місті ви народилися?

2. Робота з виставкою книг.

—Є дуже багато гарних книжок. Назвіть ті книги, в яких мова, на вашу думку, йтиме про рідну Батьківщину—Україну.



3. Робота над віршем «Облітав журавель»

а) відгадування загадки;

Прохолоди чиста просинь—

На поріг ступає осінь.

Вдаль від рідної землі

Линуть в вирій… (журавлі)

б) перегляд слайдів про журавля;

в) читання вчителем вірша;

г) обговорення прочитаного;

—Чому журавель облітав сто земель?

(тому що це перелітний птах).

—Яких ще перелітних птахів ви знаєте?

—Чи добре їм живеться на чужій землі?

—Які слова є доказом цього?

д) повторне читання вірша вчителем;

е) вивчення вірша напам′ять;

є) побудова діалогу «Зустріч з журавлем»

—Уявіть, що ви зустріли журавля. Про що б ви його запитали?



4. Ознайомлення із збіркою творів «Моя Батьківщина—Україна».

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Хвилинка- цікавинка.

В українських людей одним із народних символів є криниця. І є такі, що мають назву «журавель». Про виникнення цих криниць існує легенда.



2. Розповідь вчителем легенди.

Колись у сиву давнину мале хлоп′я загубилося в лісі. Воно заблукало і захотіло пити. Хлопчик натрапив у лісі на глибоку криницю, але він не зміг напитися. Де не візьмись, з′явився журавель. Він опустився біля криниці, і нагнувши свою довгу шию, дістав води з неї. Хлопчик напився і подякував журавлеві. У дитини прибуло сил і вона знайшла стежку додому. Після цього випадку в пам'ять про доброго птаха люди почали лаштувати біля криниць пристрої, схожі на журавля, за допомогою яких дістають воду. А назвали таку криницю—журавлем.



3. Перевірка сприймання.

—Чому криницю назвали журавлем?

—Які ще народні символи, крім криниці, ви вже знаєте?

—Які символи України є державними?



4. Загадка-жарт.

Який журавель не літає? (колодязний)



VII. Підсумок уроку

1.Рекомендації:

а) намалювати малюнок до вірша, опрацьованого на уроці;

б) підібрати виставку книг про Батьківщину.

2. Гра «Мікрофон».

Продовжити висловлювання «Моя Батьківщина…»


Бібліотечний урок

Тема. Мої перші книжечки.

Мета: дати інформацію про створення книги. Ознайомити із правилами запису до бібліотеки та користування бібліотечними книжками. Розширити уявлення про «абонемент», «читач». Розвивати увагу, мислення, зв′язне мовлення, емоційні почуття. Розширювати словниковий запас. Виховувати бережливе та шанобливе ставлення до книги, культуру поведінки в бібліотеці.

Хід роботи

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Відгадування загадки.

Де книжки усі стоять

І все знають, і мовчать? (У бібліотеці)



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Екскурсія до шкільної бібліотеки

1.Введення казкового героя.

Звучить музика. Заходить «дівчина-книга»

Дружба з книгою—це свято!

Не було б її у нас,

Ви не знали б так багато

Про новий і давній час.

Де яке на світі диво,

Як вдягатися красиво,

Як зварити їсти смачно,

Як поводитись обачно,

Як це бджоли роблять мед,
Як полагодить мопед,

Як росте мала рослина,

Як створилася людина.

З яких героїв приклад брати,

На дозвіллі в що пограти,

Як Вітчизну шанувати,

Віршик як запам′ятати.

2. Створення ситуації успіху.

—Пропоную вам полетіти в подорож на крилах-сторінках. Але для цього варто сказати: «Дорогий наш книголіт, ти візьми нас у політ»



3. Розповідь бібліотекаря та вчителя про створення книги.

Ліс—наше багатство. Із деревини виробляють тисячі видів продукції. Але ліси—це не тільки джерело сировини. Це і окраса землі, наш вірний помічник у боротьбі за врожай. Ліс допомагає нам бути здоровими. Він неначе величезний фільтр, який очищує атмосферу від забруднення.

Щороку лісники висаджують мільйони саджанців дерев. Вони ростуть 30-35 років до того часу коли їх зрубують і розпилюють на колоди.

Ви ніколи не бачили, як сплавляють ліс річкою? Це дуже цікаве видовище. Здається, ніби казкові риби-велетні пливуть за течією. Ви думаєте, колоди такі слухняні, що спокійно пливуть по річках? Зовсім ні. На допомогу їм приходять сміливі і сильні люди—сплавники. Вони уміло розганяють колоди довгими баграми. Шлях у колод довгий, їм треба допливти до паперової фабрики.

Там з колод знімають кору і перемелюють на стружку. Вона змішується із спеціальними хімічними речовинами і вариться. Утворюється м′яка суміш—целюлоза—волокниста маса. Її перетворюють на аркуш паперу, щоправда, дуже вологий. Цей аркуш висушують. Коли папір стає повністю гладеньким і сухим його згортають у величезні рулони.

Ось так з лісу гігантських дерев ми потрапили до «лісу» велетенських рулонів паперу. І тепер на книжковій фабриці можна надрукувати книгу.



4. Перевірка сприймання почутого та переглянутого за допомогою запитань.

5. Хвилинка-цікавинка.

А чи знаєте ви, що Всесвітній день книги святкується 23 квітня? Це свято прийшло до нас з Каталонії (провінція в Іспанії). Там у день Святого Георгія був звичай дарувати близьким людям книжки й троянди. А з 1996 року День книги почали святкувати у багатьох країнах. А ось 2 квітня є Міжнародним днем дитячої книги. До речі, це день народження найвідомішого казкаря Ганса Христіана Андерсена.



6. Робота з виставкою дитячих книг «Мої перші книжечки»

—Які книги вам знайомі?



7. Розповідь бібліотекаря про правила запису до бібліотеки.

8. Запис дітей до бібліотеки.

9. Рекомендації.

а) розповісти вдома про створення книги;

б)організувати виставку із домашніх книг «Мої перші книжечки»

V. Підсумок уроку

Філіп Т.А.,

заступник директора з НВР в початкових класах ЗОШ №6

Критичне мислення – модель, за якою навчаються найефективніше

Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів –

це шлях найбільш благородний,

шлях наслідування – шлях найлегший,

шлях особистого досвіду –

шлях найгіркіший (Конфуцій).
Радикальні зміни, які відбуваються в сучасному вітчизняному освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, вимагають від педагогів переорієнтації навчально-виховного процесу на забезпечення умов формування учня-громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку. В таких умовах пріоритетними стають здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, здатність адаптувати своє мислення до мислення інших людей. Це завдання є актуальним на кожному етапі шкільної освіти, а її початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення. Йдеться про виховання інтелекту творчої і незалежної особистості, здатної на критично-конструктивне бачення себе, навколишнього світу і своєї ролі в ньому. Критичне мислення є не тільки наслідком демократичного способу життя, але й чинником його формування. Школа тепер має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання. Тому оновлення форм організації навчально-виховного процесу у Національній доктрині розвитку освіти визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики у розвитку освіти.

Немає сумнівів у важливості знань, але варто пам'ятати, що 100% відомого сьогодні нам знання через 20-25 років становитиме тільки 10 чи 15% необхідних знань

Щоб добре засвоїти інформацію, учням треба застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволять ефективно переробляти інформацію у значущі ідеї, які потім можна використовувати на практиці. Іншими словами, учні мають стати тими, хто критично мислить і вчиться. Тому одним із основних завдань сучасної школи є підготовка громадян, здатних критично мислити і на високому інтелектуальному рівні вирішувати проблеми, що стоять перед українським суспільством. Адже люди, які вміють критично мислити:

• чесні самі з собою;

• ними неможливо маніпулювати;

• вони інтелектуально незалежні;

• уміють ставити запитання;

• синтезують здобуті знання;

• формують судження на основі доказів;

• враховують альтернативні точки зору;

• уміють простежувати зв'язки між явищами;

• можуть перемагати сумніви і приймати оптимальні рішення.

„Життя - вічна наука", - говорить народна мудрість. Реалії сьогодення ще раз підтверджують це.

Учитель повинен створити оптимальні умови для розвитку і навчання особистості, яка здатна втілювати оригінальні ідеї, критично мислити, приймати нестандартні рішення.

Тому в сучасній школі головне завдання вчителя не накопичення дитиною інформації, а засвоєння нею інтелектуальних технік, які є складовими культури і невід'ємною частиною змісту освіти. Головним у навчанні має бути інтерес, розвиток пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного ставлення до навчання і результатів своєї праці. Щоб знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти такими навичками:


  • гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

  • самостійно і критично мислити;

  • уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціональ­ного вирішення;

  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;

  • бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • уміти працювати з інформацією;

  • бути комунікабельним, уміти працювати в колективі;

  • уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, формуванням моральних якостей, свого культурного рівня.

Ці навички потрібні всім: учневі на уроці, вчителеві в класі, менеджерові, лікареві, студенту, господині на кухні, покупцеві в супермаркеті.

Критичне мислення допомагає нам навчатися завдяки тому, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо на смак, нюхаємо, торкаємося, робимо, і вчить вдумливо читати, висловлювати думки вголос та на папері, формує самооцінку й самоповагу. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Завдання вчителя - відшукати найменші пагінці таланту дитини і розвивати їх.

Ще Конфуцій говорив: „Навчання без міркування - марна праця". Головне пам'ятати, що критичне мислення - це не критика недоліків, а вміння визначити проблему і виробляти оптимальну стратегію її розв'язання.

На думку Гордона Драйдена та Джаннетт Вос, дві речі повинні сформувати основу шкільної освіти і бути присутніми на всіх інших курсах: уміння тому, як вчитися, і навчання тому, як мислити

Орієнтування учнів на критичне осмислення себе, свого образу, своїх вчинків залежить від уміння педагогів пов'язувати Навчальний матеріал з проблемами, які хвилюють учнів певної школи, віку, класу

Критичне мислення - це здатність людини і самостійно аналізувати інформацію, вміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів, аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнення до пошуку оптимальних рішень, мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій, відкритість до сприйняття інших поглядів. Цілком природно, що відповідно до вікових особливостей школярів ці аспекти критичного мислення спрощуються або ускладнюються.

Отже, важливою умовою успіху у формуванні світогляду сучасних школярів та вихованні їх є вироблення в учнів критичного ставлення до масової культури, зокрема продукції телебачення, формування уміння відбирати те,що збагачує особистість.

В.О. Сухомлинський радив виховувати в учнів прагнення пізнавати навколишній світ, виконуючи складні розумові операції:


  • аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;

  • бачити причинно-наслідкові зв'язки;

  • самостійно, без зовнішнього тиску оцінювати явища навколишньої дійсності;

  • розвивати вміння доказово відстоювати свої думки й погляди, прагнення своєю розумовою та іншою працею щось донесли, утвердити, відстояти;

  • спостерігати.

Отже, критичне мислення - це здатність людини (природна або вихована) до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, наукових знань, думок і тверджень інших людей, вміння визначати їх позитивні та негативні сторони; а також прагнення до кращого, більш оптимального розв'язання проблем, до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій.

Критичне мислення часто називають „спрямованим мисленням", тому що воно спрямоване на досягнення бажаного результату. Професор Девід Клустер дає найбільш зрозуміле і корисне для вчителів визначення критичного мислення. Він називає п'ять складових критичного мислення:

1. Критичне мислення - мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Ми формулюємо свої ідеї, оцінки й переконання винятково самі й для самих себе. Наші учні часто вважають, що достатньо сказати: „Я вважаю.." або „На мою думку...", щоб відповідь була самостійною. Критично мисляча людина не зобов'язана бути зовсім оригінальною. Вона може поділяти чиюсь точку зору, ідею, переконання. Головне, щоб кожен сам вирішував, як йому думати, і міг сформулювати свої думки. Мислити критично можна в будь-якому віці, навіть дошкільнята здатні думати критично, і самостійно. Самостійність - перша і, можливо, найважливіша ознака критичного мислення. Мислення стає критичним, тільки якщо має індивідуальний характер.

2. Інформація з відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Знання створює базу, без якої людина не може мислити критично. Щоб висловити свою думку, потрібно переробити багато фактів, ідей. На уроках учні самі починають розуміти: для того, щоб навчитися мислити на більш високому рівні, потрібно мати знання.

3. Постановка проблеми. Критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно розв'язати. Діти за своєю природою допитливі. Вони помічають щось нове і хочуть дізнатися, що це таке. Основне завдання вчителя, який навчає учнів критично мислити, - це навчити їх ставити запитання та формулювати проблеми, тому що вміння розв'язувати проблеми - шлях до успіху.

4. Чітка аргументація. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Критично мисляча людина може знайти власне розв'язання проблеми й аргументувати його вагомими доказами. Вона усвідомлює, що можливі й інші шляхи розв'язання цієї проблеми, але може довести, що її розв'язання є найкращим.

5. Критичне мислення - це мислення соціальне. Особлива думка перевіряється й удосконалюється, коли нею діляться з іншими. Коли ми обмінюємося думками, то уточнюємо й поглиблюємо свою власну позицію. Тому для формування критичного мислення необхідно використовувати інтерактивні методи: парну й групову роботу, дискусії й дебати‚ проекти і письмові роботи.

Д. Чаффі (автор книги „Шлях мислення. Крок до багатого життя") визначає ознаки, за допомогою яких можна визнати себе як людину, яка критично мислить:



    • відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

    • компетентність — прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

    • інтелектуальна активність — виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

    • допитливість - вміння проникнути в сутність джерел інформації;

    • незалежність мислення - відсутність побоювання не погодитися з групою, здатність до критичного сприйняття думок інших;

    • вміння дискутувати — уважне ставлення до думок інших, вміння висувати ідеї, які об'єднують;

    • проникливість — здатність до проникнення в сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

    • самокритичність - розуміння особливостей.; свого мислення, своїх „окулярів".

Ці якості можна розвивати в учнів у процесі навчання на базі діалогової взаємодії. Цей шлях розвитку критичного мислення був визначений ще Сократом.

Методики критичного мислення пройшли апробацію в різних країнах. Це ґрунтовно досліджена модель, за якою навчатися найефективніше.

Слід виділяти такі етапи:


  1. Сприйняття інформації (доцільно використовувати різні джерела інформації).

  2. Аналіз висновків-інформації.

  3. Зіставлення їх із протилежними точками зору.

  4. Розробка системи доказів на підтримку відповідної точки зору.

  5. Прийняття рішення‚ яке ґрунтується на доказах.

Зміна акцентів у навчанні - це зміна теорії педагогіки.

Якщо традиційна система передбачає, що учень повинен засвоїти матеріал і після цього все робити згідно з вивченими правилами, то технологія розвитку критичного мислення вчить, що правил на всі випадки життя не створено. Потрібно мислити і до того ж самостійно, а не помиляється лише той, хто нічого не робить. Якщо людина мислить, приймає рішення і виконує їх, вона може помилятися. Помилка стає лише одним з варіантів навчання, а негативний результат сприймається теж як результат, який допомагає у пізнанні світу.

Отже, технологія розвитку критичного мислення повністю співзвучна з інноваційним навчанням.

Таким чином,критичне мислення – це складний ментальний процес,який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення/

Модель уроку, згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз :

1.Актуалізація опорних знань. Евокація (встановлення зв'язків).

На цьому етапі учнів треба зацікавити, схвилювати.

Учні активно згадують все, що вже відомо з теми . Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним,адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо .

Навчальний процес – це процес поєднання нового з відомим.

Основні запитання евокації :



  • Як збудити цікавість учнів ?

  • Як відновити у пам’яті попередні знання?

  • Як сформувати думку учнів ?

  • Як спонукати учнів до формулювання запитань ?

Отже, ефективна стратегія евокації створює мотивацію учнів до активного навчання .

Основні форми роботи на фазі евокації :



  • “ мозковий штурм “ ;

  • робота в парах ;

  • робота в групах , “Гроно”,

  • -читання з передбаченням,вільне письмо.

“ Мозковий штурм “ – це ефективний метод колективного обговорення , пошуку рішень , що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми , вираження поглядів усіх учасників . Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання .

“Гроно”-учні використовують список понять Мозкового штурму з даної теми , а потім застосовують метод “Гроно “ для встановлення зв’язків.

Керована діяльність – читання з передбаченням. Потрібно поділити текст на частини і запропонувати учням передбачити , що станеться в наступній частині. Для передбачення використовують заголовок або фрази .

Учитель дає учням короткий перелік слів , вислів із тексту і пропонує парам учнів зробити припущення , як ці слова використано в тексті: Знаю –Хочу знати –Вивчаю.

Невеликі групи або і весь клас, розповідають те, що вони вже знають ,а потім формулюють запитання , на які треба знайти відповіді .

Вільне письмо. Учні вільно пишуть все ,що вони знають , відчувають , чому дивуються щодо теми уроку – до того , як почнеться її опрацювання .

Групова форма роботи – середовище для розвитку критичного мислення та формування ключових компетентностей.

Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги,зникає відчуття страху , скованості. Працюючи в групі, учнів вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.

Робота в групах будується на правилах:


  • один говорить – усі слухають;

  • з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;

  • висловлювати свої думки чітко , лаконічно ;

  • група доручає одному з її членів виступити ;

  • усі цінують час.

Працюючи в групі, в нагороду за уміння слухати та співпрацювати - учні отримують колективну мудрість. Саме така форма роботи створює особливі умови для формування ключових компетентностей. Перш за все, це комунікативні, які передбачають оволодіння способами взаємодії з людьми, вміння спілкуватися усно, письмово; здатність до толерантності у спілкуванні: дотримання культури дискусій, уникнення категоричності, визнання своїх помилок.

Формування соціальних компетентностей відбувається в процесі роботи учнів у групі, де створюються умови для співпраці учнів, організації їх спільних дій, прийняття спільних рішень; де використовуються взаємодопомога, взаємоперевірка, взаємооцінка та самооцінка діяльності.

2. Усвідомлення змісту (фаза побудови знань).

На цьому етапі учнів необхідно ознайомити зі змістом нової інформації (читання, розповідь, експеримент, дослідження). Школярі активно перевіряють власне розуміння того, що читають, чують або досліджують. Вчитель повинен передбачати, як учні будуть вивчати матеріал:

а)демонстрація чи презентація (який зміст будуть презентувати чи вивчати? );

б) пошукова діяльність учня (що буде робити учень під час уроку, щоб зрозуміти зміст нового матеріалу?).

Способи реалізації:

• читання тексту;

• перегляд відео, навчальних фільмів;

• досвід учнів;

• дослідження, робота з додатковою літературою.

Ця фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня.

Тут учні вступають у контакт з новою інформацією,ідеями, працюючи з текстом, історичними документами, відеоматеріалами .

В процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок “Поміч”. При цьому,прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку :

+ - відома інформація ;

! - нова інформація ;

? - здивувала , зацікавила ;

- - заперечує тому , що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина , порівняно з тим,що вже знає.Так виникає зв’язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

Метод “Подвійний щоденник” . Сторінку зошита поділити на дві частини. У першій написати ту інформацію,яка вразила,викликала спогади й асоціації. У другій – описати думки,коментарі, питання,що з цього приводу виникли.

Запитання – Відповідь.

Учні працюють у парах. У ході читання тексту вони ставлять запитання стосовно частин тексту та відповідають на них.

Кероване вивчення.

Учням слід дати письмову інструкцію , яка приверне їхню увагу до ключових частин тексту і спрямує їхні думки. Наприклад, охарактеризувати ставлення головного героя до а)…, б)…, в)… .

3.Рефлексія (фаза розміркування).

Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що :



  • учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали ;

  • розповідають один одному ,записують вивчене;

  • складають схеми, таблиці, малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

- учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами : ”Те що я чую – я забуваю ; те , що я бачу і чую – я трохи запам’ятовую ;те , що я бачу , чую і промовляю , я починаю розуміти“;

- відбувається обмін думками , висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словникового запасу, дає можливість розширити знання за темою,побачити різні підходи до оформлення відповіді,складання схем. А значить,здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти учнів .

Далі наведено низку стратегій, які допоможуть учням на фазі рефлексії

1. Огляд “Подвійного щоденника “Учні діляться тим,що вони записали у своїх щоденниках відгуків Учитель пов’язує подальше обговорення тексту з їхніми відгуками .

2. Написання есе. Учні у вільній формі викладають думки щодо прочитаного. Есе можна писати 5, 10, 20 хв.

3. Збережи останнє слово для мене .Учні виписують цитату,яка схвилювала або найбільше вразила. Із зворотнього боку записують коментар Останнє слово надають “ несміливому “ учневі наприкінці уроку.

П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання:


  • написати , що дізналися з теми ;

  • поставити запитання – “Що залишилось незрозумілим”.

Ці відповіді вчителі використовують під час планування наступного уроку.

Після опрацювання теми учні можуть написати сенкан .

Сенкан – це вислів , який складається з п’яти рядків :

Слово- тема (іменник).

Два прикметники.

Три слова , які визначають дію, пов’язану з темою.

Фраза.

Слово - синонім теми.



Використання цих прийомів створює можливість для формування інформаційних компетентностей. Вони пов’язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією.

Варто залучати учнів до складання опорних конспекті, цікавих ситуативних задач, підсумкових запитань, творчих завдань.

Важливе значення у структурі уроку, який побудований за технологією розвитку критичного мислення, відводиться розминці. Яка ж її роль?

Розминка активізує, організовує дітей, налаштовує на сприйняття нового матеріалу, на співпрацю, є маленьким міцним містком між початком уроку та його основною частиною. З психологічної точки зору розминка - це своєрідний спосіб позбутися негативу, дискомфорту, відчути себе захищено частинкою дружнього колективу. Розминка ззовні схожа на цікаву гру, але несе в собі глибоку інформацію, яка готує ґрунт для сприйняття нового матеріалу.

Пропоную такі вправи для розминки:

1 .„Складіть слово/речення тощо".

Потрібно з букв скласти слово чи з частин скласти речення. Назвати якомога більше назв ознак до слів: осінь, ліс,дівчинка. Вибирається навмання із тексту три слова, не пов'язані за змістом. Необхідно скласти якомога більше речень, включивши всі три слова. Наприклад: зайчик, хлопчик, море:; Хлопчик кинув у море зайчика.

Хлопчик і зайчик купаються в морі.

Хлопчик намалював зайчика, що плаває в морі.

Поставити запитання одночасно до двох слів: деревце, корівка. Скласти ланцюжок слів: море - ера - абрикос - село -озеро.

Хто більше складе слів на одну букву: море, моряк, мороз, метро, морозиво.

2.„Інтерв'ю".

Потрібно протягом зазначеного часу взяти інтерв'ю в однокласника на задану тему.

3. „Компліменти".

Потрібно за 1-2 хвилини написати на аркуші якомога більше компліментів і подарувати аркуш сусідові по парті.

4. „Знайдіть риму".

У кожного учасника (чи пари) картка з записаним словом. потрібно якомога швидше відшукати риму до свого слова і прикріпити картки зі словами па дошці.

5. „Дружнє коло“

Кожна група придумує завдання для іншої групи. Аркуші із завданням передаються до колу від групи до групи, доки не буде никопане завдання.

6.„Знайди друзів".

У кожного учасника картка зі словом. Потрібно знайти „друзів" відповідно до поставленого завдання і об'єднатися в групи. (Теми: дієслово, роди іменників).

7. „Розподіл".

Може проводитися в групі окремо або між групами. Наприклад, потрібно розподілити слова за належністю до різних частин мови. Можна дати завдання кожній групі накреслити таблицю і розподілити слова, довівши правильність виконання. Або ж з усіх поданих слів кожна група повинна вибрати лише свої (іменники, прикметники чи дієслова і т.д.) Слова, які не потрібні певній групі, віддати групі, котрій вони потрібні.

8. „Хочу похвалитися".

Протягом 1-2 хвилин потрібно розповісти про щось радісне і хвилююче. Можна запропонувати тему.

9. „Відгадування загадок".

Відгадування загадок. Група групі придумує і загадує загадки. Можна зробити загадку у вигляді пантоміми.

10. „Я малюю, я пишу".

Пропонується описати або намалювати власні асоціації, викликані певним словом, звуком, образом.

11. „Вірю - не вірю".

Кожне питання починається словами: „Чи вірите ви, що...". Учні погоджуються з цим твердженням чи ні. Наприклад, чи вірите ви, що у слові духмяний пишеться апостроф?

12. „Бліц - опитування по ланцюжку".

Учні ланцюжком задають один одному запитання по прочитаному тексту чи пройденому матеріалу. Вчитель має право зняти запитання, яке не відповідає даній темі або некоректне.

13. „Знайди помилку".

Вчитель у своєму повідомленні допускає помилки, які мають знайти учні. Можна вказати кількість помилок. Виявлення учнями помилок свідчить про глибоке знання предмета і розвиває критичне мислення учнів. Завдання можуть готувати учні вдома самостійно і пропонувати його іншій групі учнів.

14. „Світлофор".

Дуже простий, але ефективний методичний прийом. Світлофор - це довга смужка картону (завдовжки 10-12 см, шириною 5-6 см), яка з одного боку червоного кольору, а з другого - зеленого.

Працює світлофор дуже просто; під час Проведення усного опитування всі учні сигналізують учителеві, чи знають вони відповідь на питання (зелений бік - готовий відповідати, червоний - не готовий). Позитивним моментом у цій ситуації є те, що під час проведення опитування пасивність неприйнятна. Хочеш - не хочеш, а треба підняти картку і сказати, чи знаєш ти це питан­ня.

15. „Вправи на тренування пам'яті й уважності".

Дуже цікавий прийом. Він особливо ефективний, коли учні будуть готові працювати з ним. Попередьте їх заздалегідь, щоб вони уважно читали домашній параграф. Учитель дає учням аркуш, на якому посередині розташований текст, частина вірша, задачі. Завдання полягає в тому, щоб учні змогли написати необхідний текст зверху і знизу наявної фрази. Або спробувати висловити його усно: що ж мало передувати фразі й чим вона повинна була закінчуватися. Учитель може пропонувати учню прочитати текст і при цьому закладкою закриває частину тексту. Учень відтворює цей текст по пам'яті. Клас стежить за підручником і оцінює однокласника.

16. „Сюрприз" чи „подарунок".

Потрібно з заплющеними очима вийняти з ящика предмет чи річ, потім його розглянути, описати.

17. „Шифрограма".

Кожній групі даються однакові завдання. Потрібно чимшвидше виконати завдання і відповіді коротко записати на аркуші паперу.

18. „Склади букет".

Кожна група отримує квітки, вирізані з паперу. Потрібно розповісти усе, що знаєш про цю квітку (Легенди, пісні, вірші, лікувальні властивості, спогади тощо), а потім наклеїти квітку на плакат із зображеною вазою. Утвориться букет. (Ця розминка допомагає в розвитку мовлення).

19. Гра „Продовж рядок".

Лисиця, їжак, вовк...

Опеньки, сироїжки, лисички ...

Сосна, береза, осика...


  1. .Гра .„Впізнай слово".

Яке слово загубило схему?

Сойка

Жайворонок

Соловейко

Хто третій зайвий? Чому? (Сойка). Що спільного у цих словах?

(Звук й, означають назви птахів, відповідають, на питання

хто? ).


21.Лінивий диктант.

Якщо правильна думка, то учні показують сигнальну картку зеленого кольору, а червоного, якщо вони не погоджуються з



  1. У їжачихи було троє їжаченят?

  2. Вони були кругленькі, мов клубочки?

  3. їжаченята зустріли лисичку?

  4. Прикотились клубочки до мами?

5. Мама їх приголубила. .

22. Гра „Знайди пару". Метод „пастка".

(Малюнок зайчика, їжачка, лисички. Треба з'єднати малюнок зі звуковою схемою. До малюнка лисиці невірна схема—пастка).

23. Гра „Знайди зайве".



Собачка, мишка, кінь, корова.

Соловейко, півник, лелека, журавель.

Яблуко, огірок, груша, слива.

Вишня, берізка, абрикос.

24. Гра „Снігова куля".

25. „Побажання".

Протягом 2-3 хвилин потрібно написати чого бажаємо своєму сусідові по парті (на всі літери абетки)

26. Гра „Роз'єднай слова"

Хтодоброзичливоспостерігаєза

тваринаминевтручаєтьсявїхнє

Життяалевпотрібнумитьприходитьнадопомогутой...

Закінчіть міркування розшифрованого вислову: є справжнім охоронцем природи...

27. Гра „Істинне - хибне".

Хибні твердження зловити оплеском і перетворити їх на істинні.

1. В українській мові 6 голосних звуків.

2. На письмі вони позначаються 8 буквами.

3. Букви я, ю, є, ї -завжди позначають два звуки.

4.Голосні бувають дзвінкими і глухими.

28. Гра „Незакінчене речення".

Закінчіть речення:



На минулому уроці ми познайомились із звуком ... [й]

Він позначається буквою ...

29. Гра „Правильна чи хибна думка".

Короткий, влучний вислів повчального характеру - ЦЕ КАЗКА?

Українські народні казки складав народ?

30. Диктант „Так чи ні".

Вчитель зачитує речення із тексту, якщо таке речення є у тексті, то ставлять плюс, а якщо немає, то ставлять мінус.

1. Яблунька росла в саду.

2. Звірі називали її дичкою?

3. її побачила дівчинка.

4. Дідусь вирішив весною забрати яблуньку з лісу.

5. Із неї виросла яблунька семи сортів.

1-; 2 + ; 3-; 4-; 5 + .

31. Гра „Прочитайте із розсипанок прислів'я".

Всі вірного дерево у друга з Краще

виручай коріння друзі друга мов Без

велика друзів, а туга. Людина кишені сили хороші,

без без ніж віддай, біди гроші.

(Без вірного друга - велика туга.

Всі сили віддай, а друга з біди виручай.

Людина без друзів, що дерево без коріння.

Краще друзі хороші, ніжу кишені гроші.)

32. Вправа „Не хочу хвалитися, але я можу...". Діти, які народилися навесні, утворюють коло та висловлюють свої міркування:



Не хочу хвалитися, але я можу навчити свого друга...

Не хочу хвалитися, але я...

33. Гра „Реклама".

Учитель пропонує дітям назвати якомога більше призначень предметів, про який читали на уроці. Серед них можуть бути не тільки реальні призначення, а й уявні та фантастичні.

34. Вправа „Кому і за що".

Діти по черзі передають іграшку чи квітку і кажуть, кому і за що дарують її.

Отже, проведення розминки на уроці об'єднує учнів для навчальної діяльності, заохочує їх до спілкування, встановлює довірливі стосунки між учнями та вчителем; сприяє розвитку мислення, зв'язного мовлення, тренуванню пам'яті .

Таким чином, саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально – виховного процесу , дає можливість створити такі умови ,коли всі учні залучаються до активної , творчої навчальної діяльності , процесу самонавчання , самореалізації , вчаться спілкуватись ,співпрацювати, критично мислити , відстоювати свою позицію.

Отже, наведена методична система дає можливість учителю:



  • активізувати мислення учнів;

  • мотивувати та стимулювати їх діяльність;

  • залучити всіх учнів до творчої ,продуктивної діяльності;

  • активізувати пізнавальний процес ;

  • розвивати пізнавальний процес ;

  • розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;

  • розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги , взаємопідтримку ;

  • формувати ключові компетентності учнів .

Щоб стимулювати критичне мислення , учителю необхідно:

    • виділити учням і забезпечити можливість для використання критичного мислення ;

    • дозволити вільно розмірковувати та висловлювати свої думки ;

    • приймати різноманітні ідеї та думки ;

    • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання ;

    • висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;

    • цінувати критичне мислення учнів .

Щоб почати ефективно практикувати критичне мислення , учні повинні:

  • розвивати впевненість у собі , розуміння цінностей власних поглядів та ідей ;

  • брати участь у процесі навчання ;

  • поважати думки інших ;

  • бути готовими продовжувати чи відкидати міркування , судження.

Таким чином, критичне мислення виявляється продовженням напряму традиційної освіти, котре робить наголос на культивуванні мудрості та на її застосуванні на практиці, у житті.

Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків , піддання їх коректному скептицизмові, зіставлення їх із протилежними точками зору , розробку системи доказів на підтримку відповідної точки зору та обрання позиції , заснованої на цих доказах . Складний процес творчої інтеграції ідей та джерел , переоцінки та перебудови понять та інформації . Критичне мислення спрямоване на певну мету, але може бути й творчим процесом , де цілі не такі вже й ясні .

На мою думку, уведення критичного мислення до навчальної програми обґрунтовано необхідністю покращити показники учнів .

Отже, за допомогою системи критичного мислення учні позбуваються комплексу, через те,що їхня думка не збігається з думкою більшості .

Застосування технології розвитку критичного мислення — один із Шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини.

Таким чином,застосування критичного мислення на уроках сприяє спілкуванню та розумінню думки іншої людини і є необхідною складовою сучасного уроку .


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка