Боднар І. М., вчитель початкових класів ліцею №4 Формування екологічної культури молодших школярів



Сторінка1/9
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.05 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Боднар І.М.,

вчитель початкових класів ліцею №4
Формування екологічної культури молодших школярів

Ще назва є, а річки вже немає…

Ліна Костенко

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря і води у багатьох містах України, виснаження природних багатств досягло критичного рівня.

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Під екологічним вихованням розуміють виховання таких рис характеру, які проявляються у правильній поведінці по відношенню до навколишнього середовища. Така поведінка повинна бути свідомою і безперервною протягом усього життя людини.

Екологічна культура, як риса особистості, повинна формуватися в системі безперервного екологічного виховання, основні ланки якого здійснюють значний вплив на дитину в молодшому шкільному віці:

• сім’я;


• дитячі дошкільні заклади;

• школа;


• позашкільні виховні заклади;

• засоби масової інформації;

• самовиховання.

Завдання екологічного виховання молодших школярів - сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння та навички діяльності людини у природі.

"Гадаємо, — писав В. О. Сухомлинський, — що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо".

Проблема екологічного виховання в теорії та практиці шкільного навчання не нова. Однак особливий інтерес до цієї проблеми виник у 80 роки ХХ ст. Екологічна освіта стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку кожної держави. Зважаючи на цю необхідність, в Україні була створена „Концепція екологічної освіти України”, яка як елемент концепції розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа. В ній зазначено, що „…загальноосвітньому навчальному закладу відводиться провідна і найважливіша роль в екологічній освіті і вихованні учнів”.

Завдання цієї освіти - сформувати систему знань, поглядів і переконань учнів, які забезпечуватимуть громадську відповідальність за стан навколишнього середовища, як основу існування держави, готовність його поліпшувати шляхом прийняття необхідних екологічно грамотних рішень на основі нового стилю мислення і життя у злагоді з природою. Ця провідна ідея має розвиватися від початкової освіти до закінчення школи.

Ефективним засобом формування екологічної культури є екологізація шкільної освіти, яка передбачає включення екологічних аспектів, що пов'язані з основним матеріалом, до складу практично всіх навчальних дисциплін. В основу процесу екологізації повинні бути покладені дидактичні, психологічні, етичні та методичні принципи.

У загальноосвітньому навчальному закладі I ступеню (I – IV класи) забезпечуються:

елементарні знання про природу та взаємозв'язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи;

розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;

розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості;

формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки.

Визначальним у виборі форм і методів екологічного навчання є мета і зміст програмового матеріалу. Необхідно поєднувати різні форми і методи навчання, як традиційні, так і інноваційні.  Доцільно використовувати методи і форми, які здатні актуалізувати ціннісні орієнтації, допомогти дитині усвідомити важливість екологічної проблеми, викликати відповідний емоційний стан, співчуття. Такий стан можна створити за допомогою емоційної розповіді, декламування вірша, показу відео, слайдів, аудіопрослуховування, відвідування парку, лісу і т. ін.   На етапі формування екологічної проблеми ефективною є евристична бесіда, диспут.  Важливе місце в обґрунтуванні взаємодії суспільства і природи займають спостереження під час екскурсій, походів. Спілкування з природою викликає емоційно значимі переживання. Практична діяльність школярів повинна бути орієнтована на вирішення реальних місцевих екологічних проблем. Реальна проблема завжди захоплює школярів. «Чим більше діяльності пов’язаної з активним пізнанням природи, тим глибшим та осмисленим стає бачення оточуючого світу,» - писав В. О. Сухомлинський. Ефективними у вирішенні проблеми будуть і практичні роботи: досліди, виміри, спостереження.

На етапі екологічного прогнозування доречно використовувати такий елемент ЧПКМ як мозковий штурм:


  • Птаха зачинили в клітці, як йому звідти вибратись?

  • Як прожити рибі в лісі, ящірці в річці, черепасі в лузі?

  • Що буде з Землею, якщо перестануть рости дерева?

  • Що буде з Землею, якщо Сонце світитиме постійно?

  • Що буде з Землею, якщо Сонце перестане світити?

  • Повітря подається порціями. Як жити?

  • Що буде, коли в лісі зникнуть гриби?

  • Живі організми не гинуть, тільки розмножуються. До чого це призведе?

  • Що буде з Землею, якщо перестане випаровуватись вода?

  • Птахи покинули ліс. До чого це призведе?

  • Що станеться, коли розтануть льодовики?

Важливе місце у формуванні екологічної культури мають рольові ігри, які розвивають екологічне мислення, емоційність, творчість, самостійність школярів. Цим напрацьовується соціальний досвід в прийнятті екологічно грамотних рішень.

В практиці екологічної освіти широко використовуються ігрові методи. Одним із видів екологічних ігор є еколого-психологічний тренінг .

Вправа «Людина із кори» («Людина з квітів», «Людина із листя», «Людина із плодів».)


  • Дослідіть декілька шматочків кори. Їх можна розглядати,

ощупувати, нюхати, лизати, відкушувати, спробувати відчути вагу (масу) на долоні. Після цього кожен учасник в колі розповідає про свої відчуття, враження, намагаючись дати максимальну інформацію про шматочок кори.

  • Уявіть собі, що кожен шматочок кори перетворився на маленького чоловічка. Цих маленьких чоловічків треба намалювати. Важливо в малюнку відобразити свої відчуття, які отримали при обстеженні кори.

Вправи «Людина з квітів», «Людина із листя», «Людина із плодів» виконуються за аналогією.

Робота в парах особливо цінною є на факультативах, практикумах, коли школярі зайняті науковими дослідженнями, працюють в польових умовах.

У формуванні екологічної культури особливе місце займають дискусії. Проблемність у поєднанні з колективним обговоренням в загальному колі створюють ситуацію “конфлікту” ідей.

Вправа "Екологічна етика"



  • Консультуючись з ведучим, учасники повинні вибрати рослину або тварину, яку б вони зараз або надалі хотіли завести у себе вдома, враховуючи свої домашні умови , можливості і симпатії. Складається план – список обладнання і матеріалів, які необхідно підготувати, раніше ніж тварина чи рослина з’явиться у домі.

  • Скласти етичний кодекс утримання об’єктів живої природи в

домашніх умовах, де зазначаються власні зобов’язання, гарантії, очікування щодо вибраної живої істоти.

Примітка: Особливо ефективна вправа в умовах сімейного тренінгу. В



даному випадку етичний кодекс оформляється у вигляді юридичного документу. Він підписується з однієї сторони всіма членами сім’ї, а з іншої – одним із членів сімейства від імені даної тварини чи рослини. Цей член сім’ї – «адвокат» природного об’єкту, він намагається захищати інтереси рослини чи тварини, і пильнує за виконанням підписаної угоди зі сторони інших членів родини. (Найкраще, коли в ролі адвоката буде дитина спроможного віку).

Логічні ситуації з екологічним змістом:

  • Діти пішли на прогулянку в сад. На кущах вони побачили чудернацьке павутиння. Маленький хлопчик почав його руйнувати пличкою. «Не роби так. Від цього може загинути павучок, загине від голоду,» - зупинила хлопчика мама. (Поясни її слова)

  • Стояли сильні морози. Весь ставок покрився товстим шаром льоду. Старший лісничий взяв бур і почав робити ополонки. «Будете ловити рибу?» - спитали діти. «Ні, - відповів чоловік, - рятуватиму рибок.»

(Що мав на увазі чоловік? Як ополонка може врятувати риб?)

  • У нашої кицьки народились кошенята. Від самого народження вона їх ретельно вилизує. «Навіщо вона це робить, - запитала у бабусі дівчинка, - вони ж такі чистенькі?» (А як думаєте ви ?)

(Щільне облизування кошеняти змушує його роззявляти рота і дихати)

Гра «Відгадай тварину за домівкою»

  • Хатина збудована на річках, біля джерел з гілок і болота (бобер)

  • Хатину видовбав в стовбурі дерева. Спочатку там поживився, а потім оселився. (Дятел)

  • Моя хатина завжди зі мною. (Равлик)

  • Домівка – сплетене мереживо невідомого майстра. (Павук)

  • Моя хатинка схожа на рукавичку. (Ремез)

  • Я полюбляю зліпити хатку з глини під дашком будівлі. (Ластівка)

Математичні задачі екологічного змісту

  • 20 кг макулатури зберігають від вирубування одне дерево. Скільки можна зберегти дерев, зібравши 1 т макулатури?

  • Полюючи на здобич, голодний гепард може мчати зі швидкістю 100 км/год. Яку відстань він пробіжить за 30 хвилин?

  • Найбільша тварина – синій кит – може важити стільки ж, скільки 150 легкових автомобілів. Скільки важить синій кит, якщо автомобіль має вагу 2т?

  • За одну годину 200 осіб видихають 2 кг вуглекислого газу. Скільки вуглекислого газу видихають 20 осіб за 5 годин?

  • Один гектар лісу поглинає 2 кг вуглекислого газу за 1 годину. Скільки кг вуглекислого газу поглине цей ліс за добу?

  • Через неправильне використання щохвилини знищується 50 т родючого грунту. Скільки тонн родючого грунту може стати винищеним через годину?

  • Жираф заввишки 5м 50см, а страус – 2м 50см. На скільки страус нижчий, ніж жираф?

  • Кенгуру за допомогою сильних задніх лап може робити стрибок на 9 м. Скільки метрів він подолає за 5 стрибків?

  • Близько 200 років тому вимерли птахи дронти. В якому році можна було їх побачити?

  • Одна сім’я пташок з’їдає за день 360 слимаків – шкідників городніх культур. Скільки слимаків знищать дві такі сім’ї на 6 днів?

Доречним буде також запропонувати учням самим складати подібні задачі, спираючись на дані, які вони читають у власних енциклопедіях.

Цікаві факти для використання на уроках з метою формування екологічної культури молодших школярів

  • В Україні вже зникло 20 тис. малих річок.

  • Для потреб вугільної промисловості віддано 260 тис. га землі.

  • Відходи промисловості займають 200 тис. га родючих грунтів.

  • У викидах автотранспорту міститься 280 найменувань шкідливих речовин.

  • Щорічно на Землі зникає 11 млн. га тропічних лісів.

  • 884 млн. людей не мають доступу до безпечної питної води.

  • 1000 літрів води потрібно, щоб виростити 1 кг пшениці.

  • Один мешканець України в середньому створює 500 г сміття за день.

  • 46 млн. українців залишають після себе щорічно 8 млн. тонн сміття.

  • Щоб розкластися в природному середовищі, паперу потрібно до 10 років, консервній бляшанці – до 90 років, поліетиленовому пакету – до 200 років, пластмасі – до 500 років, склу – до 1000 років.

  • Незакритий кран знищує 11 тонн води на рік.

  • Медоносна бджола махає крилами зі швидкістю 11400 разів на хвилину. Саме це створює характерне бджолине дзижчання.

  • Для отримання ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар протягом дня.

  • Для отримання одного кілограму меду бджоли повинні зробити до 4500 вильотів.

  • У коня на 18 кісток більше, ніж у людини.

  • Серце кита б'ється лише 9 разів за хвилину.

  • Доросла жаба з'їдає за своє життя більше 3 тонн комарів.

  • Щоб зварити яйце страуса, його потрібно кип'ятити не менше 40 хвилин.

  • Хамелеони можуть викидати свій язик на відстань, рівну половині довжини тулуба.

  • Мураха здатна утримувати вниз головою вантаж масою 500 мг.

З метою підвищення рівня екологічної свідомості як молодших школярів, так і їх найближчого оточення, доцільно використовувати анкетування.


Для батьків:

  • Чи є у вашому домі кімнатні рослини?

  • Чи є у вас вдома тварини?

  • Чи є у вас вдома книги про рослини, тварини?

  • Як часто ви говорите про природу вдома?

  • Чи буваєте ви з дітьми на природі?

  • Чи завжди ви залишаєте місце відпочинку після себе в чистоті?

  • Як ви реагуєте, якщо дитина засмутилась, коли побачила зламане деревце в лісі?

Анкета для учнів:

  • Чи чув ти про поняття «екологія»?

  • Чи говорить вчитель, що потрібно любити природу, її оберігати?

  • Чому, на твою думку, слід оберігати природу?

  • Які уроки чи свята на екологічну тему тобі запам’ятались (за всі роки навчання)?

  • Щоб ти сам хотів зробити для збереження природи?

Анкета для вчителів:

  • У чому, на Вашу думку, полягає суть екологічного виховання?

  • До якої структури виховної роботи Ви б віднесли екологічне виховання?

*морально-етичне виховання;

* естетичне виховання;

* національно-патріотичне виховання;

* фізичне виховання;

* трудове.

- Які уроки Ви використовуєте для формування екологічної культури молодших школярів?

- Які форми роботи Ви використовуєте найчастіше для формування екологічної культури?

- Як часто Ви використовуєте природоохоронну діяльність в позакласній виховній роботі?

*1 раз на тиждень;

*1-2 раз на місяць;

* кілька разів на семестр;

* кілька разів на рік.


Безперервність екологічного виховання здійснюється також за рахунок включення його в позакласну і позашкільну роботу. Щорічний Всеукраїнський конкурс «Колосок», традиційний конкурс «Реклама дитячої книги» (ми представляли книгу О. Дерманського «Бабуся оголошує війну», де яскраво показано, що може стати з Землею, якщо не дбати про її природу). Наші маленькі актори декламували зі сцени, рекламуючи цю книгу:

- Послухай, хлопче, підніми обгортку

3 них виростає купами сміття

Бруд, нечість, різний той непотріб

Ведуть нашу планету в небуття…

…Про це роздумують герої книги,

Що прочитала нещодавно я

І зрозуміла – почуття велике

Відповідальним бути, що Земля – твоя.

Давай, маленький, з себе починати

Не будем звалювать на когось всю біду.

Коли ми навчимося себе поважати

Не знищить жоден посмітюх таку красу!

Екологічне свято «Буду я природі другом» спонукало замислитись над тим, якою неповторною є наша природа і якою вразливою. Діти вкотре переконались, що вони не можуть залишатись осторонь цієї важливої проблеми. Як наслідок – екологічний рейд «Допоможи пташці взимку» . Учні середньої ланки ліцею на уроках трудового навчання виготовили годівниці, а другокласники встановили їх і слідкують за порядком і поповненням пташиних їдалень. Крім того годівниці з’явились за вікном і у багатьох учнів вдома. Екологічна акція «Посади своє деревце» розпочалась тим, що на подвір’ї школи ми висадили кущ калини восени. Сподіваюсь, що навесні ця акція продовжиться не тільки на шкільному подвір’ї.

Сьогодні, коли так швидко змінюється життя, а людина все ще не навчилась бути природі другом, а не господарем, важливо навчити цьому тих, хто житиме на цій Землі завтра. Можливо, подивившись на своїх дітей, часом, дбайливіших і співчутливіших, їх батьки і собі зрозуміють важливість цієї проблеми.

Використана література


  1. Концепція екологічної освіти України // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2002. – № 7. – С. 11.

  2. e-kniga.in.ua Л.В.Пономаренко «Екологічне виховання молодших школярів у процесі навчання»

  3. Освіта.ua. Кірякулова Світлана Іллівна

  4. klasnaocinka.com.ua Сохраненная копия – Похожие Цехмістро Олена Миколаївна

  5. УДК 378:504-057.87 Н.О.Дерій «Використання комплексних методів екологічного навчання у фаховому становленні студентів природничого і гуманітарного профілів»

Карнатовська Г. М.,

вчитель початкових класів ліцею №4
Впровадження принципів гуманної педагогіки в роботі з батьками

Сім’я – цепершочерговесередовище,



де людинаповиннавчитисятворити добро”

В. О. Сухомлинський

Тількиживий приклад виховує”



А. С. Макаренко

«Тільки разом з батьками спільними

зусиллями вчителі можуть дати

дітям велике людське щастя»

В.О.Сухомлинський

Ми живемо в суспільстві змін. Сучасна освіта вже не може функціонувати успішно в традиційно збережених змістових, організаційних та педа-гогічних формах. Відомий академік О.Є.Акімов у своєму останньому виступі висловив мудру думку «Дітям Світла потрібні вчителі Світла». Нова школа, освітня система вимагає нових підходів у навчально-виховному процесі, що передбачає переосмислення базових умов організації шкільного життя. Вчителем Світла має стати кожен. Педагог повинен перевершити самого себе; цілеспрямовано вдосконалювати свій духовний світ, свою моральність, свою професійну майстерність. Вічна педагогічна істина – «Вчитель сам повинен бути вихований» - набуває особливого значення. В даний час, коли на виховання дитини впливають засоби масової інформації, приклади насильства, жорстокості, від педагогів залежить, якою вона стане. Тільки вчитель може прокласти стежину до серця дитини, виховати для суспільства добру, чемну, справедливу, чуйну людину. Від вчителя залежить, якими стануть його вихованці. Без любові до дітей це зробити неможливо. Саме тепер гуманна педагогіка конче необхідна для виховання цілісної, самодостатньої, людяної і високоморальної особистості. Потрібно створити у школі таке середовище і таку систему взаємин, які стимулювали б найрізноманітнішу діяльність дитини, поступово розвивали у неї саме те, що в даний момент може найефективніше розвиватися. Важливим на сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Для розвитку здібностей учнів необхідно створити у класі творчу, доброзичливу, емоційно позитивну атмосферу.

Гуманна педагогіка – інноваційна педагогіка. Вона об'єднує людей, стурбованих долями дітей, а, значить, майбутнім країни, народу. Як правило, в міжнародному русі гуманної педагогіки збираються люди небайдужі і творчі. У Маніфесті гуманної педагогіки сказано: «Ніхто з нас - вчителів, вихователів, батьків - не є маленькою людиною, від якої мало що залежить. Не треба принижувати себе, бо від нас залежить дуже багато чого: ми є основна сила в світі освіти, і тому долі наших дітей в наших руках». «... Наші можливості більш могутні, ніж потужність зовнішніх сил; вони укладені в нашому мистецтві виховання, в тієї мудрості, відданості, терпінні і любові, якими ми наповнюємо наше ставлення до кожної Дитини.

У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на начальний заклад і від того, як організована і реалізована робота з батьками учнів, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Важливим завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім’ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті ліцею, класу.

З-поміж багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливішою є виховна. Однак катаклізми, що відбуваються у сучасному українському суспільстві, та економічні труднощі гальмують адаптацію сім'ї як соціального інституту до нових умов сьогодення, негативно позначаються на її виховній ролі. Вочевидь, що сьогодні сім'я не готова взяти на себе всю відповідальність за соціалізацію дітей.

Моя робота з батьками в ліцеї багатоаспектна і має значні педагогічні можливості. Успіх в організації роботи з батьками великою мірою залежить від особистості й авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватись з батьками, з колегами, з дітьми. Особливе місце в цьому процесі посідає класний керівник який є першим, хто встановлює контакт із сім’єю учня і чия компетентність стає обличчям ліцею.

Під час виховного процесу я і батьки традиційно перебувають у різних ситуаціях, хоча відомо: для того, щоб допомогти учневі, необхідно забезпечити єдність моїх дій і сім’ї. Адже сім’я, як єдиний організм з притаманним йому мікрокліматом, має винятково важливий вплив на дитину.

Сьогодні в Україні немає системи цілеспрямованої підготовки до усвідомленого батьківства. Батьківська освіта стає необхідною і набуває практики в нашому суспільстві, а це кардинально змінює вимоги до змісту, форм і методів сучасних закладів освіти.

Батьки часто неохоче йдуть на збори, тому що остерігаються почути щось негативне про свою дитину. Не можна сварити або говорити про недоліки дітей при всіх. Щоб висвітлити негативні сторони дитини, потрібно розмовляти індивідуально з батьками. На батьківських зборах повинна панувати гармонія. Потрібно готувати на збори цікавий матеріал, щоб загорілись очі й душі батьків. Потрібно щоб радість була всюди – і в навчанні, і в роботі з батьками. Плануючи батьківські збори, я добираю різні форми. Часто батьки стають співучасниками підготовки батьківських зборів. Вони самостійно готують цікаві повідомлення з різної тематики. З великим бажанням батьки переглядають у відеоматеріалах дії та вчинки власних дітей, після яких активно обговорюють, радяться, дають поради один одному.

А тим, хто не прийшов на збори, я розсилаю листи-звернення, в яких розповію про те, що відбувалося на зборах, і закінчую своє звернення словами: «Сподіваюсь на те, що в наступний раз Ви будете шукати можливість прийти на збори, а не привід не приходити».

Необхідно проводити таку роботу з батьками, щоб вони захотіли допомогти собі. «Виховання, – говорив В. О. Сухомлинський, – потрібно починати зі знайомства з сім’єю, з родом».

У роботі з сучасними батьками більшість традиційних форм педагогічної просвіти (лекції, доповіді, загальні консультації тощо) є малоефективними.

Найбільш доцільною формою педагогічного всеобучу батьків вважається позакласна, за якої педагог відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу з групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами сім’ї, широко залучає психолого-педагогічне консультування членів сімей з питань навчання і виховання дітей, тестування й анкетування батьків і дітей, тренінгів, практикумів, рольових ігор тощо, спрямованих на встановлення в сім’ях міцних морально-етичних зв’язків між дорослими і дітьми, атмосфери взаєморозуміння, співробітництва, емоційної співпричетності один до одного.

«Чи існує на сьогоднішній час діалог між батьками, дітьми й учителями?». І як встановити цей діалог? Який же має бути цей діалог?

Звичайно, не таким, яким часто буває у більшості випадків: отримав погану оцінку у школі, означає, що буде відключено комп’ютер, інтернет. Отримав гарну – отримай гроші на кишенькові витрати…

Мені спало на згадку, як колись, слухаючи театральну виставу одного російського класика, я була приємно вражена манерою розмови батька дворянина зі своїм сином, його тактом, прагненням нічим не принизити гідності свого сина, поважаючи його, можливо, навіть і невірну думку, прагненням до дуже делікатної поради, що передбачає запрошення до роздумів, самостійного висновку.

У наш час такі взаємовідносини викликають лише здивування, але ж потрібно відроджувати все гарне, що було напрацьоване століттями. Отже, виходить, що нам необхідно працювати і над собою, перевиховувати і себе! У нас є безцінний зразок великих педагогів, можна спробувати наслідувати його. В.О.Сухомлинський писав листи своєму дорослому синові, й вони разом вирішували різноманітні складні життєві ситуації в його житті. Ш.О.Амонашвілі також писав листи, сповнені любові й добра, до своєї доньки, яка перебувала у … сусідній кімнаті.

Розмовляючи з батьками своїх учнів, переконую, що гуманне спілкування між ними та дітьми повинно бути цілодобово. Тоді діти відкриють свої серця і знайдуть у рідних вірних друзів та порадників.

На всі запитання відповіді можна знайти в Гуманній Педагогіці Ш. О. Амонашвілі. В одній з його статей сказано, що готових рецептів з виховання на всі випадки життя немає навіть у Найвищій Педагогіці. До кожноїдитини у кожному конкретному випадку має бути індивідуальний підхід. Але головне, що необхідно при цьому і червоною ниткою проходить у Гуманній Педагогіці – це Любов! Треба ненавидіти зло, яке встигло пустити коріння в душі дитини (але ж хто винен в цьому?), але не саму дитину! Треба зуміти перемогти зло, і зробити це можна лише тільки за допомогою Любові!

"Умій відчути поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ — радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини.»

Я докладаю зусиль щодо втілення принципів Гуманної Педагогіки у своїй роботі з батьками. Зуміла донести до них певні прийоми виховання дітей, які добре прийняли батьки. Вони, у свою чергу, докладають зусилля з втіленням їх у своїх сім’ях.

Це такі прийоми, як:



  • схвалення поведінки дитини за гарний вчинок, добре виконану ним роботу та ін.;

  • не шукати добу для спілкування, а користуватися кожною хвилиною спілкування;

  • залишати хоча б на 5 хвилин свої батьківські справи й приділяти час дитині;

  • нашіптувати дитині на вушко, тому що діти розучилися слухати, що їм говорять батьки.

Починати все потрібно з Любові. Це благодать Божа! І цієї любові від дорослих не вистачає нашим дітям.

Працюючи з татами та мамами, я докладаю зусиль щоб не нав’язувати їм свого, а намагаємося їх зацікавити темами наших зустрічей, використовуючи такий прийом: «Чого Ви б хотіли дізнатися?». У нас в класі є «Скринька запитань», до якої батьки анонімно протягом певного часу посилають запитання. На всі запитання вони отримують відповіді під час батьківських обговорень. Для повних точних відповідей залучаю психолога та соціального педагога ліцею.

На мою думку, на зборах потрібно обговорювати проблеми й разом шукати розумний вихід із ситуації, що склалася.

Я практикую спільне проведення зборів батьків і дітей, причому розсаджуємо батьків не зі своїми дітьми і це дає неочікуваний позитивний результат. У нас клас люблячих батьків і дітей. Я вважаю, що дуже важливою умовою є зацікавити батьків. Запрошую батьків на майстер-класи та інші заходи, вклеюю «Запрошення» в щоденники дітям, в спілкуванні всіляко проявляю повагу до батьків.У своїй роботі я всіляко намагаюся підкреслити те, що батьки й вчителі повинні йти в одному напрямку.

У нашому класі є дуже гарна традиція влаштовувати родинні свята, у яких беруть участь батьки, бабусі, дідусі. Діти демонструють свої навички та вміння, а з родинної сторони отримують багаті знання про минуле, звичаї та традиції, разом з батьками співають та беруть участь у різних конкурсах. Батьки з великим задоволенням відвідують ці заходи.

У вигляді ігрової терапії було проведено оцінку можливостей, творчої діяльності в житті батьків. Щоб виявляти, наскільки гармонійні їхні дії і спосіб життя, ми влаштували тестування за допомогою малюнків. Батьки малювали сонце – власне «Я» в центрі, а навколо промені, на які наносили показники своєї самооцінки (довжина променів); або круг – колесо життя (типу колеса велосипеда зіспицями):

- професійна діяльність;

- доброта;

- рівень справедливості до дитини;

- стиль виховання;

- любов до дитини;

- позитивні риси характеру (терпіння, доброслів’я та ін.);

- матеріальні можливості сім’ї та ін.

Потім кінці цих променів з’єднувались, створюючи круг або багатокутник (в залежності від того, яке положення показників-променів) і було видно, над якими якостями потрібно ще попрацювати. Яких ще потрібно ресурсів того або іншого показника, щоб досягти гармонійних поєднань.

Вдома батьки давали схоже завдання своїм дітям – намалювати сонечко з собою в центрі і промінчики з показниками:

• фізичне здоров’я;

• бажання навчатися;

• організаційні здібності;

• доброта;

• комунікабельність і т. д.

Дуже важливо навчити дитину оцінювати себе об’єктивно.

Я влаштовували опитування дітям: «Що я б подарував мамі, татові, своїм близьким, якби в мене були необмежені можливості?». Відповіді були дуже гарними. Діти хотіли дарувати батькам здоров’я, щастя, путівки в санаторій та ін.

Результати ще одного тестування показали, щодіти хочуть:

- щоб вчителі любили їх;

- щоб вчителі були добрішими до них;

- щоб батьки займались ними, приділяли більше часу.

Виховання наше стане потужним, якщо зрозуміємо, що у нас крім нього немає іншої зброї проти темряви.

Виховання стане захисним, якщо будемо жити разом з Дитиною в Світі і справами Світу.

Виховання стане переможним, якщо воно буде направлено на розкриття духовного багатства Дитини.

Виховання в цей не світлий час є спасіння душ підростаючих людей.

Лейтмотив: “Сім’я – це те, першочергове середовище, де людина повинна навчатися творити добро”.

Лейтмотив: “Серце Матері – це всесвітня безодня любові, догляду і всепрощення”

Виховувати можна тільки добротою” В. О. Сухомлинський.

Отже, щоб достукатися до дитячого серця, потрібно достукатися до душі родини, в якій виховується Дитина. А для цього варто використовувати принципи гуманності в роботі з батьками



Пам’ятка "Поради батькам"



  1. Не рідше одного разу на місяць відвідуйте школу, дізнавайтеся про успіхи та поведінку своїх дітей. Радьтеся з класоводом, як поліпшити родинне виховання.

  2. Пам’ятайте, що для формування характеру дитини ваш власний приклад має надзвичайно велике значення.

  3. Дотримуйтеся єдиних вимог до всіх членів сім’ї.

  4. Вимогливість до культури поведінки, до задоволеня бажань дітей повинна стати певною традицією у сімейному вихованні дітей.

  5. З повагою ставтеся до одиноких людей, проявляйте милосердя до тих, хто потребує підтримки та вчіть цього своїх дітей.

  6. Будь-які заборони висловлюйте тактовно, не ображаючи дитину.

  7. Правильно оцінюйте вчинки дітей.

  8. Особливу увагу звертайте на розвиток у дітей любові до природи. Людина, у якої не сформовані добрі почуття до природи, не буває, як правило, доброю до людей.

  9. Пам’ятайте, що тільки тепла, дружня атмосфера в сім’ї, уважне і турботливе ставлення її членів один до одного і до людей взагалі, цілеспрямованість впливу батьків сприяють формуванню людини, яка готова робити добрі справи для інших людей.

  10. Шановні батьки, пам’ятайте, що ви покликані облагородити серце маленького громадянина, одухотворити його поривання і бажання вищою людською красою – чуйністю, співчутливістю.

Список використаних джерел

  1. Дунець Л.М. Психологія спілкування. - Хмельницький, 2003. - 142 с.

  2. Аникеева Н.П. Психологическийклимат в коллективе. - М.: Просвещение. – 1991

  3. Амонашвілі Ш.О. Без серця що зрозуміємо. – Хмельницький: Подільський культурно-просвітницький центр М.І.Реріха, 2006

4. «Початкова освіта» № 9, 2011. С.Гаряча «Педагогіка майбутнього», с. 7.

5. «Початкова освіта» № 9, 2011. В.Бак та ін. «Живі небеса гуманної педагогіки», с. 10

6. Інтернет-ресурси

Марковська Л.В.,

вчитель початкових класів СПШ №9

  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка