«Біоритми людини»



Скачати 329.35 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір329.35 Kb.
Тема уроку: «Біоритми людини»

Мета: встановити вплив сонячної активності на організм людини, сформувати поняття про біологічні ритми як одну з основних властивостей всіх живих істот, з’ясувати суть і значення. Навчитися визначати індивідуальний хронобіологічний тип і на основі нього планувати свій розпорядок дня, розвивати уміння аналізувати, порівнювати та робити висновки під час практичної роботи.

Обладнання: таблиці, схеми, проектор, ілюстрації.

Терміни: біологічні ритми, хронобіологія, «жайворонок», «сова», біологічний годинник, сонячна активність.

Тип уроку: урок сприймання і засвоєння нових знань.
Хід уроку

І. Організаційний момент

На основі одержаних знань в кінці уроку поясніть, як ви зрозуміли вислів: «Шануйте свої біоритми, не шкодьте їм через власну неорганізованість і легковажність».



ІІ. Цілепокладання і планування навчальної діяльності

Оголошення вчителем теми і завдань уроку.

План уроку

1. Сонячна активність та функціональний стан людського організму.

2. Cамостійна робота на основі зміни ЧСС (частота серцевих скорочень) визначити власну продуктивність, рівень сприйняття на уроках матеріалу. (Картка №1).

3. Поняття про біоритми. Природа біоритмів.

4. Визначення добового індивідуального ритму на основі картки №2.

5. Поняття про біологічний годинник.

6. Добовий ритм: сон – активність.

7. Практична робота «Біологічні ритми людини. Дослідження сну й активності. Регуляція сну» на основі картки №3.



ІІІ. Сприйняття і засвоєння нових знань.
Вчитель біології

На життєві процеси організмів впливають біологічні ритми – регулярні кількісні та якісні зміни, що відбуваються на молекулярному, клітинному, тканинному, організмовому, популяційному, біосферному рівнях.

Біоритмічність є однією з основних властивостей усіх живих організмів, регулятором функцій тому суттєво поглибити знання про біоритмічність.

Тема уроку: «Біоритми людини»

Мета: встановити вплив сонячної активності на організм людини, сформувати поняття про біологічні ритми як одну з основних властивостей всіх живих істот, з’ясувати суть і значення. Навчитися визначати індивідуальний хронобіологічний тип і на основі нього планувати свій розпорядок дня, розвивати уміння аналізувати, порівнювати та робити висновки під час практичної роботи.

Обладнання: таблиці, схеми, проектор, ілюстрації.

Терміни: біологічні ритми, хронобіологія, «жайворонок», «сова», біологічний годинник, сонячна активність.

Тип уроку: урок сприймання і засвоєння нових знань.

Завдання для І групи було скласти проект про вплив Сонця на біосферу, на організм людини.

ІІ група учнів працювала над проектом «Природа біологічних ритмів».

ІІІ група учнів працювали над проектом «Біологічний годинник».

У захисті проектів беруть участь учасники групи.

Я заохочую уважно слухати один одного. Якщо виникнуть запитання щодо матеріалу, який буде представлений, можете запитувати, можемо обмінюватися думками.

Фронтальне опитування:



Вчитель географії

З курсу географії, біології ви знаєте, що на живі організми впливають фактори навколишнього середовища….

1. Що ви розумієте під поняттям фактори (чинники)?

2. Назвіть групи факторів середовища, які тим чи іншим чином впливають на організм.



  • Абіотичні – компоненти неживої природи (температура, вологість, світло, газовий склад атмосфери, сольовий склад води і т.д.).

  • Біотичні – різні форми взаємодій між особинами в популяціях, між популяціями. Вони можуть бути антагоністичними (конкуренція, паразитизм), взаємовигідними (мутуалізм) чи нейтральними.

  • Антропогенний фактор – різні форми господарської діяльності людини, які змінюють стан середовища.

3. Як на вашу думку, який, із перерахованих факторів є найголовнішим? (Сонце)

Учитель географії. Так, Сонце є головним фактором, який забезпечує життя на нашій планеті.

Зараз ми запрошуємо учасників І групи ознайомити нас із матеріалом, який приготовила для нас І група. Учень демонструє матеріал про Сонце.

Сонце – розпечена газова куля, розташована на відстані 150 млн.км від Землі. Сонце має складну будову. Зовнішній шар - атмосфера, що складається з трьох оболонок. Фотосфера – найнижчий і найгустіший шар атмосфери, завдовжки приблизно 300 км. Наступна оболонка- хромосфера, завтовшки у 12-15 тис. км. Зовнішня оболонка - сонячна корона, сріблясто-білого кольору, висота якої до кількох сонячних радіусів. Вона не має чітких обрисів і з часом змінює форму. Речовина корони постійно витікає в міжпланетний простір, утворюючи так званий сонячний вітер, що складається з протонів (ядер Гідрогену) та атомів Гелію.

Енергія Сонця виділяється в результаті термоядерних реакцій.

Поверхня сонця світиться нерівномірно. Області з підвищеною яскравістю називаються факелами, а зі зниженою - плямами. Їхня поява та розвиток називаються сонячною активністю. У різні роки сонячна активність не однакова й має циклічний характер (з періодом від 7,5 до 16 років, у середньому 11,1 роки).

Часто над сонячною поверхнею з’являються спалахи - несподівані викиди енергії, що досягають Землі вже за кілька годин. Сонячні спалахи супроводжуються магнітними бурями, у результаті яких виникають сильні хаотичні електричні струми, що порушують роботу електромереж, приладів. У сейсмічно активних зонах можуть відбуватися землетруси.



Слід пам’ятати, що отримані сьогодні опіки, можуть нагадати про себе через 20 і більше років і спричинити рак.

Блискавка – видимий вияв енергії. Якщо у приміщення проникає більше природного світла, збільшується продуктивність праці. Більшість денного світла поліпшує сон у людей похилого віку. Виявляється, що вночі добре сплять ті немовлята, які довго перебувають на сонці пополудні.

Грецький лікар Гіппократ був переконаний, що настрій людини залежить від пори року. Зима – сезонна депресія у людей. В багатьох територіях півночі через короткі дні – спостерігається пригнічення від листопада по січень, оскільки не видно сходу і заходу сонця, тому людям важко зносити полярні ночі. Під час такого явища у людей спостерігається пригнічення.
Вчитель біології. Відкрийте свій словник термінів і запишемо поняття:

Сонячна активність – це сукупність нестаціонарних явищ на сонці, утворення сонячних плям, спалахів, факелів, збільшення ультрафіолетового випромінювання.

Демонстрація схеми №1 «Вплив сонячної активності на організм людини».






Біосфера Організм людини

коливання атмосферного стан кровоносної системи,

тиску, вологості повітря, рух нервової системи, психіки,

льодовиків, повені, вулкани, поведінки людини,

землетруси виникнення депресій

На схемі №1 вказано, що сонце впливає на стан кровоносної системи, дихання, на нервову систему… Так, сонце – джерело кисню,який звільняється в процесі фотосинтезу, забезпечує дихання всіх живих організмів. Дихання – це не просто надходження кисню і звільнення вуглекислого газу. Кисень забезпечує виведення кінцевих продуктів розпаду, які утворилися в результаті окисно-відновних реакцій, отже забезпечує обмін речовин, в свою чергу впливає на кровоносну систему, на артеріальний тиск, на життєві процеси в цілому.

На домашнє завдання було задано виміряти протягом доби частоту серцевих скорочень. Зараз з допомогою картки №1 виконаємо самостійну роботу.

Пропоную вам визначити власний добовий ритм і узгоджувати його з розпорядком дня.



2. Cамостійна робота на основі зміни ЧСС (частота серцевих скорочень) визначити власну продуктивність, рівень сприйняття на уроках матеріалу. (Картка №1).
Картка №1
1. На основі зібраних протягом доби даних зміни ЧСС (частоти серцевих скорочень) заповніть таблицю.
Таблиця №2. Зміна ЧСС протягом доби


Прізвище учня

Час

7

9

12

14

16

18

20

22




Показник ЧСС


























































































































2. На основі даних таблиці побудуйте графік (використайте різні кольори). На осі Х показник часу у годинах, на осі У – показник ЧСС.
Графік зміни ЧСС протягом доби


100










































































































90





































































































































80





































































































































70





































































































































60










































































































50




























1 год.

9 год.

12 год.

14 год.

16 год.

18 год.

20 год.

22 год.


3. Зафіксуйте власну продуктивність на уроках, рівень сприймання навчального матеріалу. Зробіть висновки.

3. Поняття про біоритми. Природа біоритмів.

Вчитель географії. Як вам відомо з географії, обертання Землі навколо Сонця, навколо своєї осі, обертання Місяця навколо Землі зумовлюють періодичні зміни світлового режиму, припливи і відпливи. Зараз заслухаємо учасника 2-ї групи, яка працювала над завданням «Біологічні ритми і їх класифікація».
Учень. Періодичні зміни впливають на формування у живих істот біологічних ритмів, добових, сезонних, річних та інших. Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі - добові ритми, зміна дня і ночі, впливає на процеси життєдіяльності та обмін речовин. У людини виявлено понад 100 життєвих функцій, які залежать від часу доби.

Найбільш сильною людина буває з 8 год. І зберігає фізичну активність до 12-ї, до14-ї години. Згодом, тобто з 14-ї, до 17 год. Відбувається новий приплив сил. Уночі, від 2-ї до 3-ї години людина найбільш слабка. У такий спосіб інтенсивність більшості фізіологічних процесів зростає вранці, спадає вночі. Ці дані слід взяти до уваги, плануючи розпорядок дня.



Демонстрація таблиць.

Схема №2. Біоритми
Біоритми
Внутрішні Зовнішні

Дихання, серцебиття, Пов’язані з розташуванням

травлення, виділення тощо. Землі у космічному просторі.
Таблиця №1. Періодичність біоритмів


Назва процесу

Тривалість


Нервовий імпульс

0,001 с

Серцевий цикл

0,8 с

Вдих-видих

8 с

Голодна перистальтика шлунка

30 хв

Зміна дня і ночі

1 доба

Менструальний цикл у жінок

28 діб

Народження потомства

1 рік

Зміна пір року

сезон (3 місяці)

Циклічність сонячної активності (11,2 год.)

багато років


Вчитель біології. Як уже було сказано, що біоритми класифікують на добові сезонні, річні та інші.

Найбільше вивчені вченими добові біоритми. Хоча температура тіла є сталою, та все ж температура тіла коливається протягом доби. Це пов’язано з тим, як вважаєте ви?, що вдень обмін речовин інтенсивніший, що зумовлює підвищення активності організму.

Найбільш гарячою людина буває о 18 год. , найбільш «холодною» - між 1-5 годинами. Коливання температури відзначено в різних людей від +0,6 – 1,3˚С. Приблизно в тому ж ритмі змінюється й частота серцевих скорочень і кров’яний тиск, але о 13год. та о 21-й вона найбільш низька.

Вчитель біології. Найважливішим добовим ритмом людини є чергування сну й неспання. Це співвідношення доволі індивідуальне: зважаючи на періоди працездатності, усіх людей можна поділити на «жайворонків» і «сов». Серед людей – 15-20% «жайворонків», кожна третя людина – сова, приблизно половина людей не помічає цих піків.

«Жайворонки» - енергійно працюють у першій половині дня , у «сов» - підвищена працездатність увечері. Люди, які належать до «жайворонків», відчувають увечері сонливість, рано лягають спати і швидко прокидаються.

«Сови» - прокидаються пізно і пізно засинають, найбільш працездатні в другій половині дня, деякі – навіть пізно ввечері, а то й у ночі. Кожній людині корисно знати власний і індивідуальний ритм роботи, щоб правильно розподіляти і використовувати енергію організму.
4. Визначення добового індивідуального ритму на основі картки №2.
Вчитель географії. Зараз З допомогою Картки №2 визначаємо індивідуальний хронобіологічний тип. Усіх людей можна поділити на «жайворонків», «сов» і «голубів». Серед усіх 15-20% - кожна третя людина – «сова», приблизно половина людей не помічає цих піків – «голуби».

Картка №2

Скориставшись тестом, визначте, до якої категорії («жайворонок», «сова», «голуб») ви належите (психологічний метод тестування).
1. Чи важко вам прокидатися рано-вранці:

а) так – 3;

б) майже завжди – 2;

в) рідко – 1;

г) неважко – 0?

2. О котрій годині ви переважно лягаєте спати:

а) після 1.00 год. - 3;

б) після 23.30 до 1.00 год. – 2;

в) від 22.00 до 23.30 год. – 1;

г) до 22 год. – 0?

3. Який сніданок ви вживаєте:

а) дуже калорійний – 3;

б) не дуже калорійний – 2;

в) одне варене яйце чи бутерброд – 1;

г) чашка чаю або кави – 0?

4. У який час доби виникають роздратування або незначні сварки:

а) у першій половині дня – 1;

б) у другій половині дня – 0?

5. Від чого ви могли б легко відмовитися:

а) від чаю або кави вранці – 2;

б) від чаю ввечері – 0?

6. Чи легко ви під час канікул порушуєте свій режим харчування:

а) дуже легко – 0;

б) легко – 1;

в) важко – 2;

г) зазвичай не змінюю – 3?

7. Зранку вас очікують важливі справи. Наскільки раніше ви ляжете спати увечері:

а) більш, ніж на 2 год. – 3;

б) на годину – дві – 2;

в) менш, ніж на годину – 1;

г) як звичайно – 0?

8. Як ви можете без годинника визначити тривалість 1 хвилини?

а) менше хвилини – 0;

б) більше хвилини – 2?

Ключ до тесту: 0-7 балів – ви «жайворонок», 8-13 балів – ви «голуб» (аритмік), 14-20 балів – «сови». Кожній людині корисно знати власний і індивідуальний ритм роботи, щоб правильно розподіляти і використовувати енергію організму.

Кожен учень одержує картку із запитаннями, із допомогою запитань має визначити свій хронобіологічний тип.
Вчитель біології. Слід зауважити, що характер біоритмів – індивідуальний. Залежно від характеру біоритмів людей можна розділити на кілька біоритмічних типів, чи хронотипів. Хронотип «сови», які пізно лягають спати, найбільш активні в другій половині дня чи ввечері та вночі; «жайворонки» - рано встають, найбільш активні вранці і слабко виражений ранковий тип; «голуби» - однаково активні в різний час доби слабко виражений вечірній тип. Без біоритмів неможлива нормальна взаємодія систем організму. Якщо біоритми порушуються, починається патологія.

Велике значення мають сезонні біоритми. Вони визначають залежність захворюваності від пори року.



5. Поняття про біологічний годинник.

Учень

Біологічний годинник – це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Його робота ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які здійснюються в організмі.

Яку ж будову має живий годинник і в якому органі він розташований? Учені не встановили ще в організмі структур, які відповідають первинні коливання в біологічному годиннику. Є тільки ряд гіпотез, які пояснюють принцип роботи показника часу. Існує думка, що механізм біологічного годинника неможливо розгледіти в мікроскоп, тому що «маятником» може бути молекула білка. Такий маятник коливається дуже часто. Коливання, які задають ритм часові, пов’язані в основному з рухом скручування й розкручування білкових молекул. Існує також інша гіпотеза, за якою маятником біологічного годинника служать ДНК, і-РНК і пов’язані з ними реакції біологічного синтезу.

Не існує ще серед учених спільної думки стосовно механізму, який керує ходом біологічного біологічного годинника. Більшість науковців вважають, що ходом біологічного годинника керує механізм, закладений у самих клітинах.

Багато в організмі є незрозумілих систем коливань, про які нам нічого не відомо. Наприклад, нейрони головного мозку оточені зірчастими клітинами, які називають астроглія. Ці клітини здійснюють одне коливання в чотири хвилини. Чому саме такий ритм, що він відмірює? Можливо, це маятник місячних, сезонних або річних годин? Про сезонний годинник ми майже нічого не знаємо, окрім того, що він може вмикати й вимикати під час певного сезону роботу окремих генів. Так, усім відомо, що багато тварин упадають в зимову сплячку (анабіоз).
6. Добовий ритм: сон – активність.

Сон – це функціональний стан організму під час якого гальмується діяльність кори великого мозку. Сон поновлює енергетичний потенціал організму. Під час сну уповільнюється частота дихальних рухів, стає рідшим пульс, знижується кров’яний тиск та інтенсивність обміну речовин.

Методами електроенцефалограми (ЕЕГ) і полісомнографії доведено існування п’яти стадій сну.

І стадія – неспання. Людина розслаблена.

Під час ІІ – поверхневий сон.

ІІІ і ІV – відповідають фазам глибокого сну.

Перші 4 фази характеризуються зниженням активності кори, розслабленням скелетних м’язів, відсутністю рухів очей. Перші 4 ознаки – це повільний сон. Було помічено, що сон не є однорідним і періодичним, через кожен 70-120 хвилин повільні ритми змінюються швидкими, високочастотними ритмами. Цей період називають швидким сном, триває 20-30 хвилин, а потім знову змінюється повільним. Припускають, що швидко хвильовий сон пов’язаний з аналізом і обробкою інформації, в результаті швидкого сну виникають сновидіння.

Біологічне значення сну полягає у необхідності відновлення енергетичного потенціалу і структур нервових клітин, переведення інформації у довготривалу пам’ять.


7. Практична робота «Біологічні ритми людини. Дослідження сну й активності. Регуляція сну» на основі картки №3.

IV. Узагальнення знань.

Рефлексія. На основі одержаних знань поясніть, як ви розумієте вислів «Шануйте свої біоритми, не шкодьте їм через власну неорганізованість та легковажність».

На основі гри «Так! Ні!» повторимо матеріал.

1. Біоритмічність є однією з основних властивостей усіх живих істот?

2. Усі функції організму мають однаковий ритм інтенсивності?

3. Найважливіший добовий ритм людини – це чергування сну й неспання?

4. Сонячна активність впливає на здоров’я людини?

5. Внутрішній біоритм залежить від стану людини?

6. Біологічний годинник – пристосований механізм?

7. Сон поновлює енергетичний потенціал організму?

8. Сон характеризується активною роботою свідомості?

9. Потреба в сні – це результат обробки інформації, яка зберігається в пам’яті?

10. Усі біоритми мають однакову періодичність?

11. Сонячна активність не впливає на здоров’я людини?


V. Підбиття підсумків уроку

Чи необхідні вам здобуті на уроці знання, для особистого життя?

Що нового дізнались ви?

Що було відомо для вас?

Що сподобалось вам, що не сподобалось?
VІ. Домашнє завдання.

Картка №1
1. На основі зібраних протягом доби даних зміни ЧСС (частоти серцевих скорочень) заповніть таблицю.
Таблиця №2. Зміна ЧСС протягом доби


Прізвище учня

Час

7

9

12

14

16

18

20

22




Показник ЧСС


























































































































2. На основі даних таблиці побудуйте графік (використайте різні кольори). На осі Х показник часу у годинах, на осі У – показник ЧСС.
Графік зміни ЧСС протягом доби


100










































































































90





































































































































80





































































































































70





































































































































60










































































































50




























1 год.

9 год.

12 год.

14 год.

16 год.

18 год.

20 год.

22 год.


3. Зафіксуйте власну продуктивність на уроках, рівень сприймання навчального матеріалу.

Картка №2

Скориставшись тестом, визначте, до якої категорії («жайворонок», «сова», «голуб») ви належите (психологічний метод тестування).
1. Чи важко вам прокидатися рано-вранці:

а) так – 3;

б) майже завжди – 2;

в) рідко – 1;

г) неважко – 0?

2. О котрій годині ви переважно лягаєте спати:

а) після 1.00 год. - 3;

б) після 23.30 до 1.00 год. – 2;

в) від 22.00 до 23.30 год. – 1;

г) до 22 год. – 0?

3. Який сніданок ви вживаєте:

а) дуже калорійний – 3;

б) не дуже калорійний – 2;

в) одне варене яйце чи бутерброд – 1;

г) чашка чаю або кави – 0?

4. У який час доби виникають роздратування або незначні сварки:

а) у першій половині дня – 1;

б) у другій половині дня – 0?

5. Від чого ви могли б легко відмовитися:

а) від чаю або кави вранці – 2;

б) від чаю ввечері – 0?

6. Чи легко ви під час канікул порушуєте свій режим харчування:

а) дуже легко – 0;

б) легко – 1;

в) важко – 2;

г) зазвичай не змінюю – 3?

7. Зранку вас очікують важливі справи. Наскільки раніше ви ляжете спати увечері:

а) більш, ніж на 2 год. – 3;

б) на годину – дві – 2;

в) менш, ніж на годину – 1;

г) як звичайно – 0?

8. Як ви можете без годинника визначити тривалість 1 хвилини?

а) менше хвилини – 0;



б) більше хвилини – 2?

Ключ до тесту: 0-7 балів – ви «жайворонок», 8-13 балів – ви «голуб» (аритмік), 14-20 балів – «сови». Кожній людині корисно знати власний і індивідуальний ритм роботи, щоб правильно розподіляти і використовувати енергію організму.
Таблиця №1. Періодичність біоритмів


Назва процесу

Тривалість


Нервовий імпульс

0,001 с

Серцевий цикл

0,8 с

Вдих-видих

8 с

Голодна перистальтика шлунка

30 хв

Зміна дня і ночі

1 доба

Менструальний цикл у жінок

28 діб

Народження потомства

1 рік

Зміна пір року

сезон (3 місяці)

Циклічність сонячної активності (11,2 год.)

багато років


Практична робота Картка №3










Група «Біоритми людини»



Група «Сонце»




Група «Сон»




Група «Біологічний годинник»



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка