Біологічні ритми людини



Скачати 136.96 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір136.96 Kb.

З. Вербицька

Програма “Біоритми” , яка працює під управлінням операційної системи Windows 95/98 / XP на комп’ютері min i80486 і вище.



Тема: Біологічні ритми людини.
Мета: Встановити вплив сонячної активності на організм людини, сформувати поняття про біологічні ритми як одну з основних властивостей всіх живих істот, з’ясувати їх суть і значення та навчитися визначати індивідуальний хронобіологічний тип і на основі нього планувати свій розпорядок дня, розвивати в учнів уміння аналізувати, порівнювати та робити висновки під час виконання практичної роботи
Обладнання:годинник, підручник, комп’ютер, програми “Біоритми”, “Електронні таблиці Microsoft Excel.”, фломастери.
Терміни: біологічні ритми, хронобіологія, ”жайворонки”, “сови”, “біологічний годинник”, сонячна активність.
Тип уроку: урок формування нових знань
План уроку:
І. Вивчення нового матеріалу.

1. Сонячна активність і функціональний стан людського організму.

2. Поняття про біоритми.

3. Добовий ритм “сон-активність”.

4. Поняття про “біологічний годинник”.

5. Природа біоритмів.

6. Практична робота №5 “Визначення добового індивідуального ритму.

ІІ. Узагальнення вивченого матеріалу.

ІІІ. Домашнє завдання.

І. Вивчення нового матеріалу:


1. Сонячна активність і функціональний стан людського організму.

(Фронтальне опитування.)

1. Назвіть групи факторів середовища, які тим чи іншим чином впливають на організм людини.

2. Який з перерахованих факторів, як на вашу думку є найголовнішим?

Так. Саме сонце, його вплив, сонячна активність є головним фактором, який забезпечує життя на нашій планеті.
(Оголошення вчителем теми та завдань уроку).
Робота зі словничком. Демонстрація на дошці словника термінів.

Сонячна активність – це сукупність нестаціонарних явищ на Сонці: утворення сонячних плям, сонячних спалахів, факелів, протуберанців, збільшення ультрафіолетового випромінювання тощо.

Схема1


Вплив сонячної активності.


Сонце






Коливання атмосферного тиску, температури, вологості повітря. Землетруси, рух льодовиків і айсбергів, великі повені, виверження вулканів тощо.

Стан серцнво-судинної і нервової систем, психіка і поведінка людини.


біосфера організм людини

2. Поняття про біоритми.


У середині минулого сторіччя було встановлено, що зміна сонячної активності відбувається циклічно ( тривалість середнього періоду становить 11,2 року ритмічні зміни сонячної активності змінюють реактивність і функціональний стан різних систем живих організмів.

У 1779 році французький астроном де Меран відкрив явище біологічної ритмічності.


(Робота із словничком)

Біологічні ритми, або біоритми – це регулярні кількісні і якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя – молекулярному, клітинному, тканинному, популяційному й біосферному.
Біоритмічність  є однією з основних властивостей усіх живих істот, важливим регулятором функцій організму. Розрізняють внутрішні й зовнішні біоритми, а також їх розрізняють за періодичністю.

(Розповідь вчителя з демонстрацією схеми 2. “Біоритми”, та таблиці періодичності біоритмів.



Схема 2




Біоритми



Внутрішні Зовнішні

Дихання, серцебиття, травлення, виділення тощо

Пов’язані з розташування Землі у космічному просторі.


Таблиця 1




Назва процесу


Тривалість


Нервовий імпульс

0,001 сек

Серцевий цикл

0,8 сек

Вдих-видих

8 сек

Голодна перистальтика шлунка

30 хв..

Зміна дня й ночі

доба

Менструальний цикл у жінок

28 діб

Народження потомства

рік

Зміна пір року

сезон (3 місяці)

Циклічність сонячної активності (11,2 години)

багато років

Найбільше вивчені вченими добові біоритми. Відомо близько 300 функцій з добовою періодичністю. Так наприклад, протягом доби у людини змінюється температура. Самою “гарячою” людина буває у 18 год., а самою “холодною” між 1-5 годинами. Коливання температури відмічається у різних людей від 0,6-1,3°С. Приблизно у тому ж ритмі змінюється у людини й частота серцевих скорочень і кров’яний тиск, але в 13 годин і в 21 годину воно найбільш низьке.

Відомо, що аналіз крові роблять вранці. Це тому що саме в ці години кровний потік наповнюється молодими еритроцитами, в крові максимум гемоглобіну й цукру.

Навіть фізичне навантаження людина по-різному переносить протягом доби. Самою сильною людина буває з 8 годин. І зберігає фізичну активність до 12 годин дня, потім перерва, коли людина ніби слабне, з 12 до 14 годин, а потім з 14 до 17 години до нього приходить новий прилив сил. Уночі від 2 до 5 голин людина найбільш слаба. Таким чином інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й знижується вночі. Ці дані слід враховувати плануючи, режим дня.

Хоча людина і створила навколо себе штучне температурне середовище та все ж температура її тіла коливається протягом доби як і багато віків тому. Це пов’язано з тим, що вдень обмін речовин інтенсивніший. що зумовлює підвищення активності організму. Ритмічні добові коливання характерні і для артеріального тиску.
Зараз я пропоную вам навчитися визначати свій добовий ритм і узгоджувати його з розпорядком дня.
(Самостійна робота учнів із карткою). Програма Міcrosoft Excel
( Див. додаток Картка 1.)
3. Добовий ритм “сон-активність”.
Найважливішим добовим ритмом людини є чергування сну й неспання. Це співвідношення доволі індивідуально, зважаючи на періоди працездатності усіх людей можна поділити на “жайворонків” і “сов”. Серед “жайворонків” 15-20%, кожна третя людина “сова”, приблизно половина людей не помічає цих піків.

“Жайворонки” (енергійно працюють у першій половині дня), “сови” (підвищена працездатність увечері). Люди, які належать до “жайворонків”, відчувають увечері сонливість, рано лягають спати і швидко прокидаються.

“Сови”, продаються пізно і пізно засинають, найбільш працездатні у другій половині дня, деякі навіть пізно ввечері, а то й уночі. Кожній людині корисно знати свій індивідуальний ритм роботи щоб правильно розподіляти і вірно використовувати енергію свого організму.

Зараз я пропоную вам визначити за допомогою тесту, до якої категорії “сов” чи “жайворонків” ви відноситесь.


(Виконання тестового завдання.)

Самостійна робота учнів у групах по визначенню хронобіологічного типу.


Картка 2.
Скориставшись, тестом, визначте, до якої категорії (“жайворонок”.”сова”, “голуб”) ви належите (психологічний метод тестування).

1. Чи важко вам уставати рано вранці?

а). так, майже завжди – 3;

б). іноді - 2;

в). рідко - 1;

г). дуже рідко - 0.

2. О котрій годині ви переважно лягаєте спати?

а) після першої години ночі - 3;

б). після 23.30 до 1.00 – 2;

в). від 22.00 до 23.30 - 1 ;

г). до 22 години - 0.

3. Який сніданок ви вживаєте після сну?

а) солідний - 3;

б) багатий, але не дуже калорійний - 2;

в). досить одного вареного яйця чи бутерброда - 1;

г). досить чашки чаю або кави - 0.

4. Згадайте ваші легкі роздратування або легкі сварки в школі і вдома. В який час вони найчастіше виникають?

а). у першій половині дня - 1;

б). у другій половині дня - 0.

5. Від чого ви б могли легко відмовитися?

а). від чаю або кави вранці - 2;

б) від вечірнього чаю - 0.

6. Чи легко ви під час канікул порушуєте звички, пов’язані з прийманням їжі?

а). дуже легко - 0;

б). досить легко - 1;

в). важко - 2;

г). зазвичай не змінюю - 3.

7. Зранку вас очікують важливі справи. Наскільки раніше ввечері ви ляжете спати?

а). більш ніж на 2 години - 3;

б). На годину – дві - 2;

в). менше ніж на годину - 1;

г). Як звичайно - 0.

8. Як точно ви можете без годинника оцінити відрізок часу, який дорівнює хвилині? Попросіть товариша по парті допомогти вам при цій перевірці.

а). відрізок вийшов менше хвилини - 0;

б). відрізок вийшов більше хвилини - 2.
2. Оцініть свої можливості за сумою балів, які ви набрали за кожне питання тесту.
3. Запишіть отриманий результат. Ваш хронобіологічний тип.
0-7 балів: ви –“жайворонок”.

8-13 балів: ви “голуб” (аритмік).

14-20 балів: ви “сова”.

Більшість живих істот: люди. тварини, рослини – мають “пристрої часу”, які дозволяють їм вимірювати минулі проміжки часу їхнього життя. Однак з “живими годинниками” пов’язані також і біологічні які “керують” і без нашого відома. Тільки деякі віддалені відчуття свідчать про невпинну роботу пристроїв у нашому організмі. Добові ритми контролюються “біологічним годинником”.


4. Поняття про “біологічний годинник”.
Людині майже не доводиться користуватися власним біологічним годинником. Але бувають ситуації, коли ніякого годинника окрім біологічного у людини немає, а щось потрібно зробити в певний час. Наприклад проснутися в потрібний час, а розбудити нікому і немає годинника. Але вона просинається вчасно.
(Робота зі словничком.)
Біологічний годинник – це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Він ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які здійснюються в організмі.

5. Природа біоритмів.


А тепер ось таке цікаве питання, яку ж будову має живий годинник і в якому органі він розташований?. Учені не встановили ще в організмі структур, які відповідають за життєві ритми і тим більше молекулярних структур, які задають первинні коливання в біологічному годиннику. Є тільки ряд гіпотез, які пояснюють будову показника часу. Так існує думка що механізм біологічного годинника неможливо розгледіти ні в який мікроскоп, тому що “маятником” їх може бути молекула білка. Такий маятник коливається дуже часто. Коливання, які задають ритм часові. пов’язані в основному з рухом

скручування й розкручування білкових молекул. Існує також інша гіпотеза, за якою маятником біологічного годинника служать ДНК,

і-РНК і пов’язані з ними реакції біологічного синтезу.

Не існує ще серед вчених однієї думки стосовно механізму, який керує ходом біологічного годинника. Більшість вчених вважають що ходом біологічного годинника керує механізм, який закладено в самих клітинах.

Багато в організмі є незрозумілих систем коливань про які нам нічого не відомо. Наприклад нейрони головного мозку оточені зірчастими клітинами які називаються астроглія. Так ось ці клітини здійснюють одне коливання в чотири хвилини. Чому саме таки ритм, що він відмірює, можливо - це маятник місячних, сезонних або річних годин? Поки це невідомо. Про сезонний годинник ми майже нічого не знаємо, окрім того що вони можуть вмикати й вимикати на певний сезон роботу окремих генів. Так всім відомо, що багато тварин упадають в анабіоз (зимову сплячку).

Та що там говорити про тварин, люди, які створили навколо себе штучний мікроклімат у зимовий час, не втратили повністю ні сезонні, ні добові ритми. Можна навіть сказати – людина знаходиться у владі добових ритмів.

Наприкінці ХІХ –початку ХХ сторіччя чеський психолог

Г. Свобода і німецький В. Флейс висловили гіпотезу, що протягом життя у кожної людини з моменту народження чергуються три цикли, пов’язані з її фізіологічно. (23 дні), емоційною (28 днів), й інтелектуальною (33 дні) активністю.


(Розповідь вчителя демонстрацією фазограм на моніторі комп’ютера вчителя або вже готової роздрукованої фазограми).
Див. Додаток мал. 1.
Посередині кожного циклу є критичний або нульовий день. Першу половину циклу, яка передує цьому дню, вважають позитивним періодом ( зростання працездатності, фізіологічного, емоційного і емоціонального стану).

Друга половина – негативний період, протягом якого стан організму дещо погіршується. Дану гіпотезу підтримують ряд дослідників і на її основі я пропоную вам зараз визначити свої біоритми. А в кінці уроку ви можете отримати роздруківку графіків ваших біоритмів на місяць.


(Самостійна робота учнів в групах із програмою “BioritmsV4”)

Картка 3.



Інструктивна картка.
1. На робочому столі знаходимо значок “BioritmsV4”

2. Відкриваємо програму подвійним кліком.

3. В текстові поля введіть свої дані: ( по черзі кожного учня вашої групи)

а). Ваше ім’я, нажавши клавішу “+” ви відкриєте вікно “Личность” у якому також необхідно натиснути клавішу “ +”.В полі “Ваше имя” вдруковуємо своє прізвище та ім’я;

б). В текстове поле “Дата вашего рождения” натиснувши клавішу “Вибір” (із трикутничком), вибираємо потрібний вам місяць (натиснувши на назву місяця та рік, користуючись клавішами “вверх”. “вниз”. Далі вибираємо дату народження, виділивши число на календарі у вікні (натискувати слід послідовно два рази).

4. Після зробленого вибору натисніть клавішу “ОК”. А потім

“Выход”.

5. В полі “Ваше имя”, користуючись клавішею вибору (трикутничок) вибираємо своє прізвище зі списку учнів вашої групи. На екрані ви одержите графіки ваших біоритмів на сьогоднішній день.



Біологічний годинник – це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Він ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які здійснюються в організмі.


Вивченням біологічних процесів займається доволі таки молода наука хронобіологія.

Метрономом внутрішньодобового біоритму є гіпоталамус – відділ головного мозку, який регулює життєво важливі процеси. Ученими визначена схема коливання процесів життєдіяльності: максимальна активність і працездатність вранці (8-12 год.), мінімальна активність – у середині дня (12-16 год.), другий максимум увечері (16-22 год.)., найвираженіший мінімум активності вночі і на початку ранку (22-8 год.).


Практична робота №5. “Вивчення індивідуального добового ритму”

А зараз ми в ході практичної роботи для порівняння скористаємось ще одним методом визначенням добового ритму. (Робота з робочим зошитом О. А. Андерсон, М. А. Вихренко “Робочий зошит з біології 9 класу”, К. “Школяр”, 2003 с. 101.

У висновку дайте відповідь на запитання:
1. Чи повністю співпадають внутрішньодобові ритми з ритмами навколишнього середовища?

2. Чи виникають у людини хворобливі явища, якщо виникають, то які, при порушенні погодженості між внутрішніми добовими ритмами й ритмами навколишнього середовища? (Запитання записані на дошці)


ІІ. Узагальнення вивченого матеріалу:

Запишіть на основі одержаних знань на уроці поясніть як ви розумієте вислів:”Шануйте свої біоритми, не шкодьте їм через власну неорганізованість та легковажність”?


ІІІ. Домашнє завдання: § 115. Підготувати повідомлення про вплив антропогенного фактора на організм людини.

Література:

1. Програма “Біологія 6-11 клас”, К., “Шкільний світ”, 2001 р.

2. Календарно-тематичне планування “Біологія” 6-11 клас “Ранок” 2003.

3. М. Н. Шабатура, Н. Ю. Матяш, В. О. Мотузний “Біологія людини” 8-9 клас, К. “Генеза”, 1997 рік.

4. Ю. Г. Симаков “Живые приборы” , М. “Знание” , 1986

Робота з програмою “Біоритми”.

Додаток


Самостійна робота. Картка №1

Інструктивна картка.


1. На основі зібраних вами даних зміни пульсу протягом доби заповніть таблицю. Упишіть у графу таблиці показники частоти пульсу у зазначені години доби всіх учнів групи.


Табл. 2.
Зміна частоти пульсу протягом доби

Прізвище учня

Час

7

9

12

14

16

18

20

22

Показник частоти пульсу

1.

2.

3.

4.

5.

2. На основі табличних даних побудуйте графік для кожного учасника групи

( використавши різні кольори для побудови графіка). На осі Х показник часу у год., на осі Y показник частоти скорочення пульсу.



3. Зафіксуйте свою продуктивність на уроках (1-3; 4-6); сприймання навчального матеріалу.


4. Визначте період підготовки до уроків і вашу продуктивність при цьому5. Порівняйте показники учнів своєї групи. Що спільного і чим різняться результати спостережень учнів? Чим це можна пояснити?
Мал. 1.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка