Ббк 91 о 24 «Я народився І жив для добра І любові»



Скачати 177.82 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір177.82 Kb.





(120 років від дня народження О. Довженка)



Інформаційно-бібліографічний список літератури








ББК 91

О 24
«Я народився і жив для добра і любові» : інформаційно-бібліографічний список літератури/ матеріал підготувала О. І. Гурин; Березнівська центральна районна бібліотека.- Березне, 2014.-11 с. іл..

Шановні читачі!


Пропонуємо Вашій увазі інформаційно-бібліографічний список літератури «Я народився і жив для добра і любові» про унікальну постать в історії України Олександра Довженка.

Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити - Україну, її народ, своїх батьків, природу, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш i письменник, i кінорежисер, i художник, i державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б не взявся - i все виходило талановито. Він завжди мріяв, жив активним громадським життям, любив нове, зміни, любив майбутнє.

Нарис розрахований на користувачів бібліотек, бібліотечних працівників, а також тих, хто не байдужий до творчості письменника.

Матеріал підготувала: зав. сектором ДІБР О.І. Гурин



Видатний режисер, письменник, сценарист
Довженкова літературна доля незвичайна і неповторна. Коли ми говоримо про світлий геній Олександра Петровича, про унікальність та багатогранність його хисту, неможливо, як би не хотілося, обійтися без пафосу… Талановитий, харизматичний, натхненний, Довженко навіки став невід'ємною часткою світової культури, гордістю українського народу. Його творчий доробок є нашим національним багатством, а в глибинах космосу кружляє планета, названа на честь нашого знаменитого співвітчизника.

Він був письменником і кіномитцем, художником і промовцем, публіцистом і критиком. А ще дипломатом, державним діячем, що завжди жив активним громадським життям, цікавився новим, вірив у майбутнє.

Сучасники Олександра Петровича Довженка стверджували, що ніхто

не бачив його пасивним, байдужим або ж заспокоєним. Його звичайний стан – незмінна висока душевна напруга. Зовні стриманий, він завжди був немов наелектризований, готовий до невідкладної дії, до неймовірного злету фантазії.

Довженко висловлював свої погляди всіма притаманними йому засобами – пером і пензлем, статтею і оповіданням, фільмом художнім і фільмом публіцистичним. Принісши в українське кіномистецтво особливу глибину художньої правди став основоположником української школи поетичного кіно, створив новий літературний жанр – кіноповість. Він заслужив славу, шану і честь, створивши чудові фільми, на яких довго будуть вчитися молоді режисери і сценаристи.

У світ мистецтва, світ великої культури, він прийшов з берегів зачарованої Десни, з глибин надр українського народу. В автобіографічності Довженкових творів його індивідуальність, у кожному з них просвічується, як крізь легкий сонячний серпанок, образ рідного краю з його безкрайнім небом і тишею полів, з його задумливими лісами і мовою народу. Він весь свій світ від перших вражень дитинства втілив у фільми, літературу, публіцистику, у все, що сказав і написав.

Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця. Батько й мати були неписьменні. Батько, Петро Семенович Довженко, належав до козацького стану.

Сім'я жила незаможно: землі було немало, проте вона була неродюча. Дітей було 14, тому батько «наймався в підводчики та смолярував». Діти в сім'ї швидко помирали, майже всі не досягнувши працездатного віку. У згадках про дитинство в уяві Олександра Довженка завжди поставали «плач і похорон». Він любив матір, про яку писав: «Народжена для пісень, вона проплакала усе життя, проводжаючи назавжди».

Восени 1903 року батько віддав Сашка до чотирикласної парафіяльної школи.

1907 – був зарахований до Сосницького міського чотирикласного двокомплектного училища.

З 1911 року — студент Глухівського учительського інституту, закінчивши який у 1914 році, отримує направлення до Житомира. Вчителювання його тривало до літа 1917 року.

У буремне лихоліття 1918 — 1920 років Довженко на службі у Червоній Армії. У 1920 р. він брав активну участь у суспільно-політичному житті країни. 1921 року, за наказом Наркомату закордонних справ УРСР, Довженка було зараховано співробітником цього поважного відомства і направлено на роботу за кордон — спочатку до консульства у Варшаву, а згодом у Берлін. Там він продовжує малювати й студіювати малярство.

У 1923 році Довженко повертається в Україну. Доля заносить його до Харкова, на той час столиці України, де він влаштовується на роботу в газету «Вісті», працюючи там карикатуристом та художником-ілюстратором. Згодом він приїжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кіностудії.

У 1928 році Довженко за сто днів знімає фільм «Звенигора» — історію українського народу від сивої давнини до сучасності. У 1930 р., на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики — «Земля».

На початку 1933 року Довженко залишає Київську кінофабрику і переїздить до Москви. Згодом разом з дружиною Ю.Солнцевою та письменником О.Фадєєвим вирушає на Далекий Схід. Мета поїздки — створення сценарію про східні рубежі країни.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 Довженко був військовим кореспондентом, писав схвильовані публіцистичні статті, нариси, оповідання.

У 1943 році на екрани виходить документальний фільм «За нашу Радянську Україну». У травні 1945 року з’являється ще одна стрічка «Перемога на Правобережній Україні». Після війни Олександр Довженко знімає документальний фільм про Вірменію «Рідна країна», у 1949 році — стрічку «Мічурін».

У травні 1949 року Довженко починає нову сторінку своєї біографії – стає викладачем ВДІКу (Всесоюзний державний інститут кінематографії).

У березні 1950 року Олександрові Довженку було присвоєно звання народного артиста Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.

На початку п’ятдесятих років великий режисер займається педагогічною та викладацькою роботою в Інституті кінематографії. Сповнений творчих планів, Олександр Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Йому йшов шістдесят третій рік.

Уже після його смерті виходить вибране О.П.Довженка, дознімаються дружиною Ю.Солнцевою «Поема про море», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна». У 1957 році ім’я Олександра Петровича Довженка було присвоєно Київській кіностудії. У 1958 році Довженка визнано як одного із провідних митців цілої шістдесятирічної історії кіномистецтва. У 1959 році за сценарій фільму «Поема про море» О.П.Довженку посмертно присуджується Ленінська премія.

За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми «Звенигора» та «Арсенал», кіноповість «Земля» були визнані світовою кінокритикою, шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно.

За своє життя він використав лише незначну частку своїх колосальних потенційних творчих можливостей, можна сказати, що він замовк на півслові, адже у планах письменника було створення ще близько 55 літературних творів та кіносценаріїв. Належить він тепер вічності, як невід’ємна частка могутньої світової культури.

Насолоджуймося ж яскравою, неповторною творчістю митця й не забуваймо Довженкове: „Життя прекрасне, інакше люди давно би вже зневірилися в ньому!”, вслухаймося в напутні, заповітні рядки Довженка, скеровані як до сучасників, так і до нащадків: „Я дивлюсь на морські береги, які відпливають в глибоку далечінь, і,

схиливши голову, думаю про всіх трудівників нового моря: „Пошли вам, доле, сили, і прагнень високих, і довгих літ щастя. Спасибі за скарби, що ви мені подарували, за натхнення, за радість життя серед вас. Прийми мою любов, народе рідний, річко велика, і місяцю ясний, і берег мій чистий”.
Мистецька та літературна спадщина.

Фільмографія
Лауреат Міжнародного венеціанського кінофестивалю в 1934 році, лауреат двох Сталінських премій і Ленінської премії, Олександр Довженко до цього дня вражає уяву своїми роботами – глибокими і напрочуд точними.

Олександр Довженко – великий гуманіст, який не мислив себе без людей, своєї діяльності на благо народу, без органічного свого єднання з ними, а через них – з самим життям. „Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм”, – так говорив про себе Олександр Петрович Довженко, помиляючись по суті, можливо, вперше в житті. Історія розсудила по-своєму: належить він тепер вічності, як невід’ємна частка могутньої світової культури, як світосяйний геній українського народу.

Усіх фільмів Довженка Україна досі не має.
Вася-реформатор” 1926 р.

Одеська кінофабрика. О. П. Довженко – автор сценарію і співрежисер.

Жанр: сатирична комедія.

Вася, син фабричної робітниці, з дитинства наданий сам собі і звик до самостійності. За один день Вася примудрився витягнути з води людину, покататися на чужій машині, викрити попа і зловити злодія у себе удома.

Фільм не зберігся.


Ягідка кохання. 1926 р.



О. П. Довженко – автор сценарію і режисер.

Жанр: ексцентрична комедія

Єдина комедія в творчості Олександра Довженко являє собою приклад „радянської комічної”. Її сюжет складають пригоди перукаря Жана Ковбасюка, що намагається позбавитися від свого „незаконно народженого” немовляти. Дізнавшись, що мати дитини добилася в народному суді аліментів, герой обіцяє стати зразковим батьком. Проте тепер йому належить знайти дитя, від якого він тільки що насилу позбавився.
Сумка дипкур'єра. 1927 р.

Одеська кінофабрика. О. П. Довженко –

режисер-постановник .

Жанр: пригоди.

Сценарій М. Заца і Б. Шаранського у переробці О. Довженка.

Темою фільму було вбивство радянського дипломатичного кур'єра Теодора Нетте. Роком раніше цій події було присвячено вірш В. Маяковського „Товаришеві Нетте – пароплаву і людині”.

Сюжетом картини була боротьба довкола сумки з дипломатичною поштою, що залишилася після смерті дипкур'єра. Робітники які співчувають СРСР захоплюють сумку і таємно передають її матросам пароплава, що йде до Ленінграда. Агенти розвідки докладають всі зусилля, щоб захопити сумку. Матроси у свою чергу проявляють чудеса винахідливості, ховаючи її в найнеймовірніших місцях і прагнучи

доставити в СРСР.

Фільм зберігся без 1 і 2 частин.
Звенигора. 1927 р.

Сценарій фільму, написаний М. Іогансоном і Ю. Юртиком, був

настільки перероблений режисером, що автори

демонстративно відреклися від картини. У ній не було сюжету в загальноприйнятому сенсі слова.

Це були фрагменти з тисячолітньої історії України. Тут були епізоди з багатовікової боротьби українського селянства з польською шляхтою, і спогади про варягів, і гайдамацьку вольницю, світова війна 1914-1918 років, і Жовтнева революція і петлюрівська контрреволюція,

білоукраїнська еміграція. Перевантаження „Звенигори” великим і маловідомим глядачеві історичним матеріалом, складні образи-символи – все це робило фільм

малозрозумілим глядачеві, і він швидко зійшов з екранів. Але він показав,

що в особі Довженко до радянської кінематографії увійшов великий

художник з яскравою творчою індивідуальністю.
Арсенал”. 1928 р.

Одеська кінофабрика. О. П.

Довженко – автор сценарію і режисер.

Я поставив собі дві мети: я в

Арсеналі” громитиму український

націоналізм і шовінізм, з іншого боку, буду поетом і співцем робочого класу України, що зробив соціальну революцію. ...Я частенько працював, як працює боєць в бою, не піклуючись про те, чи по правилах рубає він ворога або не по правилах”, – писав Олександр Довженко.


Земля”. 1930 р.



Жанр: драма. Фільм про боротьбу українського селянства

проти куркульства в період організації перших колгоспів.

Оспівує красу і щедрість землі. У Брюсселі-58 в результаті

міжнародного опитування критиків фільм був названий в числі 12 кращих фільмів всіх часів і народів.

Фільм був відновлений в 1971 р. на кіностудії „Мосфільм”. Тут немає відчуття відособленого життя окремої людини, а є відчуття загальності буття, виражене в конкретних характерах. Так само як і життя, не відособлена і смерть. Гине одна людина, тракторист Василь, але це нещастя всіх людей, трагедія загальнолюдська. Тут немає просто яблук і просто кавунів, а є

земля і те, що народжене нею, і все це піднесено до вищого сенсу буття

природи, до філософії людського буття. Тут все – образ, і кожен кадр не

замкнутий своїми рамками він тягнеться вшир, за ним вгадуєш ціле життя,

великий світ.

Але при всій широті погляду на світ, при всій тій висоті, з якою Довженко дивився на життя, особи людські не розмиті віддаляючим серпанком – кожне побачене в неповторній індивідуальності і людській яскравості. „Земля” – неперевершений шедевр і по точності збагнення життя і по силі відкриттів художніх. Саме їй перш за все Довженко зобов'язаний своїм безсмертям.
Іван”. 1932 р.

Фільм-кіноповість. О. П.

Довженко – автор сценарію і режисер свого першого звукового фільму.

На тлі грандіозного будівництва першої п'ятирічки –

спорудження Днепрогеса – розповідається типова історія становлення нової людини. Герой картини, сільський парубок, приходить

на будівництво ГЕС, стає передовим робітником, комуністом.

Нагорода. Кубок Міжнародного кінофестивалю у Венеції-34.
Аероград”. 1935 р.

Мосфільм”. О. П.



Довженко – автор сценарію і режисер.

Жанр: драма.

Початок 30-х років. Далекий Схід. В центрі фільму – боротьба сибіряків проти диверсантів- самураїв, що намагаються зірвати будівництво форпосту східних кордонів СРСР. Назва фільму – ім'я міста, якого немає на карті. Аероград – плід мрії, соціальної фантазії великого кінопоета. Світ фільму розколений на дві конфліктуючі сфери. Нового і старого. Добра і зла. Друзів і ворогів. Світла і тьми. Пристрасті, відповідно тим, що рухали античні трагедії. Фігури сильні, цілісні в обох станах. Лише одні – світлоносні, прекрасні (герої С. Шагайди, С. Столярова). Інші – темні, жахливі (герої Б. Добронравова, С. Шкурата). Всі вони живуть, вмирають, навіть вбивають патетично, урочисто, містеріально. Говорять один з одним через сотні

кілометрів. Звертаються прямо до глядача. Потужність довженківської

поетичної мови тут пригнічує і устрашає. А в інших фрагментах окриляє, чарує.
Щорс”. 1939 р.

Жанр: біографія, історична епопея.

1919 рік. Україна обійнята полум'ям війни. Війська червоних йдуть до Києва. Попереду бій легендарної дивізії з військами Петлюри і армією Драгомірова. Український народ встав на захист своєї землі від іноземних інтервентів, покликаних контрреволюцією, шукаючи захисту в солідарності з Росією...

Битва за нашу Радянську Україну”. 1943 р.



Документальна кінопубліцистична стрічка. О. П. Довженко – автор сценарію і співрежисер.

Яскрава фронтова хроніка, своєрідний монтажний малюнок фільму об'єднують „Битву за нашу Радянську Україну” з кращими кінострічками військових років. Але в цій картині було і щось нове, що вперше так яскраво і цілісно виявилося у військовій кінопублицистиці. Вперше ми почули в такому об'ємі живі голоси учасників подій, що розвертаються на екрані. Документальна стрічка знята за гарячими слідами, справляє тяжке враження! Вперше екран зазвучав не сухим голосом диктора, а передавав особисті думки і відчуття Олександра Довженка. Текст настільки сильний, що місцями кожне слово входить в свідомість, немов забитий цвях.
Мічурін”. 1949 р.

Жанр: біографія, історичний фільм.

Фільм про видатного російського селекціонера Івана

Володимировича Мічуріна. Праця його була справжнім подвигом. Велику частину життя супутником

великого ученого була страхітлива убогість. Довгі роки вчений і його сім'я вимушені були жити впроголодь. Мічурін майже безвиїзно жив в Козлові, місті повіту Тамбовської губернії. Коли ж американці запропонували йому продати свої колекції і перебратися в США, де йому гарантували всі умови для наукової діяльності, він рішуче відповів „ні”.

Фільм чітко ділиться на дві половини: передреволюційну і післяреволюційну. До революції скромний залізничний службовець терпів нужду, поодинці боровся з природою на своїй присадибній ділянці, безуспішно намагаючись добитися підтримки уряду. Після революції селекціонер-самоучка отримав несподівану підтримку революційного уряду, став відразу національним героєм. Він отримує орден Леніна, виступає перед молоддю, яка обожнює його. У його честь

перейменовується місто Козлов.

Отримав Сталінську премію II ступеня (1949).Премію за кращий кольровий фільм на Міжнародному кінофестивалі в Маріанске-Лазне (1949).та приз на Міжнародному кінофестивалі в Готвальдове (1949).
Поема про море”. 1958 р.

Мосфільм”. О. П. Довженко – автор сценарію.



Режисер Ю. Солнцева.

Жанр: драма.

Ігрова кінопоема з елементами анімації про будівельників Каховської гідростанції. Перша роль в кіно Ніни Сазонової (Степаніда), а також відомого ліричного тенор і знавця

української народної пісні Івана Козловського (кобзар).

Винагороди:Почесний диплом – Юлія Солнцева (1962 р.), на Міжнародному

кінофестивалі в Лондоні; Всесоюзний кінофестиваль: Перша премія за виконання чоловічої ролі – Борис Андрєєв, Перша премія авторові сценарію (посмертно) – Олександр Довженко, Особливий Почесний диплом – Юлія Солнцева (1959 р.); Ленінська премія (Посмертно – Олександр Довженко) (1959 р.).
Повість полум'яних літ”.

1960 р.

Мосфільм”.Перший радянський широкоформатний художній фільм.



Автор сценарію. Режисер Ю. Солнцева.

Жанр:військовий фільм, соціальна драма.

1941 рік. Почалася Велика Вітчизняна війна. Колгоспник з Придніпров'я Іван Орлюк став солдатом. Він був учасником перших боїв на Дніпрі і дійшов до Берліна. А повернувшись додому, провів першу

сівбу на звільненій землі.

Винагороди: Приз за кращу режисуру – Юлія Солнцева, на Міжнародному

кінофестивалі в Каннах (1961 р.).
Зачарована Десна” 1964 р.

За однойменною повістю А. П. Довженка.

Жанр: драма.

Про дитячі роки відомого радянського кінорежисера Олександра Довженка, який народився на древній чернігівській землі, біля берегів Десни. Фільм складається з двох частин.

Перша – світ, показаний через враження шестирічного Сашка.

Друга – спогади і міркування Сашка, тепер уже немолодого полковника, що звільняє в ході війни рідне село.
Рекомендована література

про О. Довженка

на сторінках періодичних видань
Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2014 році 120-ти річчя від дня народження Олександра Довженка : розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 144-р// Урядовий кур’єр. Орієнтир. – 2013. – 3 квіт. (№ 62). – С. 14.

Адаменко, М.

Сосниця у серці України [Текст] / М. Адаменко // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2012. - №20. - С. 13-16.



Ільченко Л.

Компаративний аналіз творів Дж. Лондона "Жага до життя" та О. Довженка "Воля до життя" : 6-й клас / Л. Ільченко // Зарубіжна література в школі : науково-методичний журнал. - 2013. - №11/12. - С. 28-33



Бородюк Н.

Зачарована Десна : оспіваний Довженком край поверне в далеку минувшину, подарує зустріч із чудотворним іконами та "теплими" музеями / Н. Бородюк // Урядовий кур'єр. - 2014. - №134/26 лип./. - С. 21



Купцова В.

Про особистісно зорієнтоване навчання : на прикладі вивчення творчості О. Довженка //Дивослово. – 2000. - №7. – С. 44-45



Кроп Т.

Архіви знімають табу. Видано українсько-російський збірник "Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956рр." / Т. Кроп // Урядовий кур'єр. - 2013. - №75/20 квіт./. - С. 18



Літературна вікторина за творчістю Олександра Довженка / В. Битько, С. Бойко, О. Бондаренко та ін // Українська мова та література. - 2012. - № 18. - С. 18

Литвиненко Г.

Колір у прозі Довженка : фрагмент дослідження//Дивослово. – 2001. - №12. – С. 64



Матюшкіна Т.

Збірник статей "Шляхи реалізації компаративної лінії в навчанні літератури" / Т. Матюшкіна // Зарубіжна література в школі : науково-методичний журнал. - 2014. - №13/14. - С. 61-92



Решодько Л.

Експресія думки, образу, деталі в "Зачарованій Десні" О. Довженка і на картинах М. Приймаченко : 11 клас / Л. Решодько // Дивослово : науково-методичний. - 2012. - №1. - С. 16 - 19. - ISSN 0130-5263



Русанова О.

О. Довженко. Кіноповість "Україна в огні" - твір про трагедію українського народу : 11-й клас / О. Русанова // Українська мова та література. Шкільний світ : всеукраїнська газета для вчителів. - 2010. - № 41/42. - С. 15 - 19



Русанова О.

О. Довженко. "Мати" : урок позакласного читання : 8-й клас / О. Русанова // Українська мова та література. Шкільний світ : всеукраїнська газета для вчителів. - 2010. - № 41/42. - С. 24 - 26



Русанова О.

"Щоденник" О. Довженка - документ доби : 11-й клас / О. Русанова // Українська мова та література. Шкільний світ : всеукраїнська газета для вчителів. - 2010. - № 41/42. - С. 20 - 23



Татарчук Л.

"Україна в огні" - твір про трагедію українського народу : урок з використанням інноваційних технологій : 11-й клас / Л. Татарчук // Українська мова та література. Шкільний світ : всеукраїнська газета для вчителів. - 2010. - № 41/42. - С. 27 - 29



Хархун В.

Ревізійна модель війни : "Україна в огні" Олександра Довженка / В. Хархун // Дивослово : науково-методичний. - 2011. - №5. - С. 45 - 49. - ISSN 0130-5263



Фурсова Л.

Створення проблемних ситуацій під час вивчення творчості Олександра Довженка //Дивослово. – 2006. - №4. – С. 11-14



Яновська Л.

Переорювалися і межі нив, і особистості : остання версія відреставрованої "Землі" Олександра Довженка в супроводі живої музики Дахи Брахи" / Л. Яновська, С. Скрябіна // Урядовий кур'єр. - 2014. - №92/24 трав./. - С. 16



Твори О. Довженка
Довженко, Олександр Петрович. Вибране : для ст. шк. віку / О. П.Довженко, Олександр Петрович. Зачарована Десна : [кіноповісті,оповідання] / О. П. Довженко; вступ. ст. та прим. Р. М. Корогодський,худож.-оформ. О. Д. Кононученко. – Х. : Фоліо, 2013. – 219 с.
Довженко, Олександр Петрович. Зачарована Десна. Поема про море:кіноповісті / О. П. Довженко; вступ. ст. В. В. Фещенко, худ. В. Ю.Межевчук. – Одеса : Маяк, 1984. – 160 с.
Довженко, Олександр Петрович (1894-1956 рр.). Україна в огні / О.П. Довженко; худож.-оформ. Б. П. Бублик. – Х. : Фоліо, 2010. – 351 с.
Довженко, О. Арсенал. Земля. Повість полум’яних літ / Олександр Довженко. – Львів: Каменяр, 1982. – 184 с.

Довженко, О. Сторінки щоденника (1941- 1956) / Олександр Довженко. – Київ: Видавництво гуманітарної літератури, 2004. – 383 с.: порт.


Література про життя і творчість

Бабишкін, О. К. Олександр Довженко – публіцист / О. К. Бабишкін. – К., 1989.

Куценко, М. В. Сторінки життя і творчості Олександра Довженка / М. В. Куценко. – К., 1975.

Марочко, В. І. Зачарований Десною: про О. Довженка / В. І. Марочко. – К.,2006.

Панасенко, Т. М. Олександр Довженко / Т. М. Панасенко; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Київ: Укрвидавполіграфія, 2012. – 120 с.

Семенчук, І. Р. Життєпис Олександра Довженка / І. Р. Семенчук. – К., 1991.

Степанишин, Б. І. Дивосвіт Олександра Довженка / Б. І. Степанишин. – К., 1994.

Шудря, М. Геній найщирішої проби: про О. Довженка / Микола Шудря. – К., 2005.


Інтернет-джерела
Авангард. Классика. Элитарное. Довженко Александр [частная колекция фильмов] Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.artkino.info/index.php?categoryID=586. – Назва з титул. екрану. –

Перевірено : 24. 07. 14


Довженко Олександр. Життя та творчість [Електронний ресурс]. –

Текст. дані. – Режим доступу:

http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=61. – Назва з титул. екрану. –

Перевірено : 24.07.14


Олександр Довженко. Слайди з презентації „Олександр Довженко”

[Електронний ресурс]. – Електр. дані. – Режим доступу:

http://teachua.com/arhiv-prezentaci/34-ukrajinska-literatura/1096-oleksandrdovzhenko.

– Назва з титул. екрану. Перевірено : 24.07.14


Олександр Довженко. Біографія [Електронний ресурс]. – Текст. дані.

– Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/biography/dovzhenko1.html. –

Назва з титул. екрану. – Перевірено : 24.07.14
Олександр Довженко. „Мислитель і поет” : документальний фільм

[49 хв.] [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу:

http://www.youtube.com/watch?v=xfNN3mijd0c. – Назва з титул. екрану. –

Перевірено : 24.07.14


УкрЛіб. Бібілотека української літератури [Електронний ресурс]. –

Текст. дані. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/– Назва з титул.



екрану. – Перевірено : 24.07.14__
Зміст
Видатний режисер, письменник, сценарист………………………………………..4
Мистецька та літературна спадщина. Фільмографія………………………………5
Рекомендована література про О. Довженка на сторінках періодичних видань...9
Твори О. Довженка…………………………………………………………………..10
Література про життя та творчість…………………………………………………11
Інтернет-джерела…………………………………………………………………….11



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка