Ббк 74. 266. 3 П55 Передмова



Сторінка5/26
Дата конвертації02.04.2016
Розмір5.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

42
43

концентризму. Учні, закінчуючи восьмирічну школу, повинні були ма­ти уявлення про історію своєї країни і зарубіжних країн з найдав­ніших часів до сучасності. Програма передбачала вивчення у 5-6-х кла­сах елементарних курсів історії стародавнього світу і середніх віків; у 7-8-х класах - елементарного курсу історії СРСР із найважливішими відомостями з нової і новітньої історії, а також Конституції СРСР; у старших 9-11-х класах - систематичних курсів історії СРСР, нової і новітньої історії; у випускному класі - суспільствознавства. Цією структурою усувалися головні недоліки колишньої лінійної побудови. Зникло перевантаження учнів, відкрилася можливість більш широкого застосування активних методів і організації самостійної роботи учнів. Разом з тим, не був проведений достатньо продуманий відбір змісту і відповідних прийомів викладу програмного матеріалу в кожному з кон­центрів. Історія СРСР XIX і XX ст., нова і новітня історія викладалися в підручниках для старших класів конкретніше, ніж у 8-му класі. Обид­ва ступені були неприпустимо зближені, що створювало труднощі у навчанні. Систематичні курси навіть за умови трирічного терміну (9-11-ті класи) виявилися сильно перевантаженими фактичним матері­алом. На весь курс навчання лягав відбиток поспіху і поверхневого вивчення. У результаті 14 травня 1965 р. було прийнято постанову комуністичної партії й уряду «Про зміну порядку викладання історії в школі», яка повертала школу в основному до лінійної структури.

Розглянемо достоїнства навчання, в основі якого лежить концент­ричний принцип побудови шкільного курсу історії. Концентрична структура припускає повернення до досліджуваного матеріалу. Одне і те саме питання розглядається кілька разів у різних класах, причому його зміст поступово розширюється, збагачується новою інформа­цією, зв'язками і залежностями. На перших ступенях навчання дають­ся елементарні уявлення, що поступово поглиблюються і розширю­ються. У цьому випадку в навчання історії вводиться пропедевтичний курс. Принцип концентризму широко розповсюджений у зарубіжній школі і школах пострадянських держав (Велика Британія, Бельгія, Нідерланди, Росія, Литва, Латвія й ін.). Така структура дозволяє ви­вчати різні етапи історії людства з однаковою глибиною.

Досвід інших країн свідчить, що застосування концентризму має ряд переваг, якщо:


  • по-перше, правильно визначений обсяг, специфіка змісту і форми викладу історичного матеріалу в кожному з концентрів відповідно до вікових особливостей. Зміст для основної школи не є зменшеною копією систематичного курсу середньої школи. У кожного концентра своя специфіка відбору матеріалу;

  • по-друге, між відповідними розділами існує розрив у часі (3-4 роки), недоцільним є введення більше двох концентрів (крім пропедевтики);

  • по-третє, є відповідні підручники і навіть навчально-методичні комплекти, що враховують особливості концентричного викладання історії.

Така структура дозволяє: - інтенсифікувати процес вивчення історії; більш чітко синхронізувати курси вітчизняної і загальної історії, и також створити єдиний інтегрований курс;

врахувати можливість у другому концентрі систематизувати й узагальнювати весь історичний матеріал на основі формаційного, цішілізаційного, культурологічного й ін. підходів;

- від подійно-хронологічного принципу вивчення минулого перейти
до проблемного, міжпредметного, тематичного;

- активно використовувати різноманітні методи історичного


дослідження в роботі з автентичними текстами;

- стає можливим природне введення в другому концентрі профіль­


ного і модульного навчання, орієнтованого на інтереси і профорієн-
Гіцію учнів старших класів.

Наприклад, у Франції одні й ті самі періоди історії вивчаються в початковій і середній школі й ліцеї. Протягом трьох останніх років (•» п'яти) учні початкової школи вивчають найважливіші періоди національної історії з давнини до сучасності у європейському і світо-ному контексті, заснованому на ключових подіях і датах, символічних н-юричних фігурах і визначних пам'ятках. До кінця навчання на цьо­му рівні школярі повинні вміти виділяти головні періоди в історії франції за хронологічними межами і пов'язувати їх з певними особи­стостями, головними досягненнями культури, що вивчалися.

У середній школі, яка завершує основну освіту, вивчається фактич­но той же період історії. Відмінність тут - у масштабі і перспективі. Він більш європейський, структурований навколо грандіозних досяг­нень європейської культурної спадщини. Школярі ближче знайом­ії яться з історичними документами і з політичними, економічними, Соціальними і релігійними подіями й явищами різних епох.

У повній середній школі (ліцеї) «моменти історії», що уже вивчали­ся на попередньому етапі, вивчаються знову, але вже на більш високо­му рівні аналізу і міркувань. Курс побудований на принципах синтезу і проблемності і націлений на розуміння сучасного світу (три чверті циклу присвячені тому, що ми називаємо сучасною історією: від рево-іноції 1789 р. до наших днів). У навчальних програмах немає більше дат, що повинні бути заучені напам'ять, замість цього визначені ли­га пня, що мають бути вивчені і прокоментовані; процеси, що мають бути виділені; порівняння, які треба зробити; області знань, що по­мийні бути глибоко проаналізовані. Саме на цьому етапі школярі ре­ально починають вивчати історію як науку, залучаючись до нових теорій, наукових пошуків і особливостей праці істориків.

У досвіді Уельсу (Велика Британія) є оригінальним пошук опти­мального балансу компонентів локальної, регіональної, національної і світової історії в змісті навчального предмета. На першому етапі нав­чання п'яти-, шестирічні діти знайомляться з подіями власного життя,


44

45


життя своєї родини, найближчих околиць і т. п. На другому, у 7-11 років, 60 % навчального часу присвячено історії Уельсу і Британії зі старо­давності до сучасності, а 20 % - відведено локальній історії. На тре­тьому заключному етапі діти 11-14 років вивчають минуле Уельсу і Британії в міжнародному контексті. Час на місцеву історію скоро­чується вдвічі на користь світової історії XX ст.

Сьогодні деякі вчені-методисти пропонують й інші оригінальні підходи до структури шкільної історичної освіти39.



* Подумайте

Обговоріть у парах: у чому полягають основні характеристики кон­центричної системи історичної освіти, яка панувала в Україні за ра­дянських часів.

Перевірте себе



  1. Що таке структура шкільної історичної освіти?

  2. Якими є основні характеристики лінійного та концентричного підходів?

  3. Якими є переваги і недоліки кожного з підходів?

3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні

У 5-12-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної; старша школа (безпрофільна) у структурі 12-річної) історія викладається, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Держав­ному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Пред­ставлено курси історії України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти.

Зміст навчального історичного матеріалу побудований на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентрич-ного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії. Людина розглядається як суб'єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких за­гальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім'я тощо.

Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен з них. Разом з тим, процеси, події і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Такий підхід учитель може за



39 Баханов К. Втілення ідеї «занурювання» у практику навчання історії в школі // Історія в школі. - 2000. - № 11-12. - С 34-38.

46

|< иуючою програмою реалізувати шляхом синхроністичного вивчен­ії ч і а узгодження матеріалу відповідних курсів вітчизняної і всесвіт­ні., її історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв'язків. При плану-н ниіі навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну дня конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих Тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального мате­рі, иіу. Інколи доцільним є поєднане вивчення тем з курсів вітчизняної і всесвітньої історії. Це стосується, наприклад, історії міжнародних ІІдпосин і зовнішньої політики у XX ст., історії Першої і Другої світо-иих війн, окремих питань історії культури тощо.



* Подумайте

Працюючи в парах, дайте відповідь на запитання: чому система істо­ричної освіти в Україні передбачає синхронне вивчення двох окремих курсів та лінійну послідовність їх вивчення? У чому є переваги та можливі проблеми такої побудови?

Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну і, торію та висвітлює тісний взаємозв'язок усіх сфер людського буття. 11 межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духов-Кості, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідноси-Нвм, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє ра-іом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей. Певну увагу приділено регіональній та місцевій історії (Іс­трії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та держав­ші цькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах «історія краю» передбачений насамперед розгляд и і оричного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, сели­ща, села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення кон­кретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і порівняння їх з подіями і явищами, що відбувались на території країни в цілому. Такі ими потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнаваль­ної діяльності, зокрема з елементами досліджень.

'Подумайте

Висловіть свою думку за методом уявного мікрофона на запитання: чому структура змісту шкільної освіти має інтегрований характер?

Програмою передбачено максимальну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності школярів та запобігає їх перевантаженню.

З психолого-дидактичної точки зору систему шкільної історичної ОСВІТИ побудовано на поєднанні діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання. Адже, виходячи з вимог державного стандарту базової і повної середньої освіти, завданням історичної освіти є ово-нодіння особистістю ключовими і предметними компетентностями.

47
Систему побудовано на основі часових норм базового навчально­го плану 12-річної загальноосвітньої школи40.



Послідовність вивчення курсів вітчизняної і всесвітньої історії по класах

Клас

Курси

Кількість годин

5

Вступ до історії

35

6

Історія України Історія стародавнього світу

35

35

7

Історія України Всесвітня історія

35

35

8

Історія України Всесвітня історія

52 35

9

Історія України Всесвітня історія

52 35

10

Історія України Всесвітня історія

35 35

11

Історія України Всесвітня історія

35 35

12

Історія України Всесвітня історія

70

35

У 5-му класі вивчається курс «Вступ до історії». Він є пропедевтич­ним, тобто підготовчим до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, що й визначає його місце в системі шкільних істо­ричних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін. Його початко­вий, елементарний характер обумовлює його зміст і ті вимоги, що ви­суваються до знань та умінь учнів. Головні завдання курсу:

  • викликати захоплення минулим України, прищепити інтерес до його вивчення;

  • сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову;

  • сформувати у дітей елементарні предметно-історичні вміння та навички;

  • поглиблювати загальнодидактичні вміння, потрібні для успішно­го засвоєння історичної інформації в подальшому.

Зміст курсу має забезпечувати формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категорі­альним апаратом та методологією, ознайомлення учнів з найяскра­вішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами. Курс побудований на принципі хронологічної послідовності викладу та емпіричному рівні засвоєння знань про історичний процес. Істо-

40 Див.: Історія в школах України. - 2004. - № 2. - С. 3.

48

ричма пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елемен-і ирні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п'ятикласників Можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні мінімальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну « мрямованість, пов'язані в основному з уміннями читати й розуміти ,і мінований історичний текст, працювати з історичними ілюстрація­ми та адаптованою історичною картою.



Курс історії України у 6-му класі розпочинає систематичне хроно-

'їмо послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі кур-

t V під появи людини на території України до виникнення перших цсржавних утворень східних слов'ян - предків українців. Курс ви­ймається паралельно і синхронно з курсом історії стародавнього світу. ( М5сяг навчальних годин - 1 година на тиждень, всього 35.

'{міст навчального історичного матеріалу з історії України в 6-му класі повністю синхронізовано та інтегровано з курсом історії старо-днимього світу. Вчитель може обрати для себе як варіант паралельного, TUK і послідовного вивчення курсів. Уявлення, які мають сформуватися и учнів 6-го класу в курсі стародавньої історії України, передбачають Початковий рівень розуміння ними загальноісторичних процесів і тен-■ 11 ■ 11 ці й, які складають загальну картину розвитку людства, зокрема син-тсіують знання місцевої, регіональної, вітчизняної, європейської та і нітової історії.

Курс історії стародавнього світу у 6-му класі розпочинає систематич­но хронологічно послідовне вивчення всесвітньої історії. Хроноло-іімііі межі курсу - від появи людини до падіння Західної Римської імперії. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом Старо-дивіі ьої історії України.

Зміст курсу, виходячи з вікових особливостей учнів 6-го класу та про­понованої кількості годин, містить матеріал в обсязі достатньому



<и для створення умов ознайомлення учнів із загальноісторичним

і.і загальнокультурним контекстом історичного періоду світової [і і орії, що вивчається. Навчальний матеріал дозволяє учням засвоїти інання на початковому рівні формування понять та загальних уяв­лень, усвідомлення ними найпростіших причинно-наслідкових, хро­нологічних та просторових зв'язків і тенденцій.

Курс історії України у 7-му класі продовжує систематичне, хроно­логічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі курсу -|ід виникнення держави Київська Русь (ГХ ст.) до середини XVI століття. У 7-му класі учні вивчають історію середніх віків - період V-XV І голіть, яка є складовою частиною шкільного курсу всесвітньої н і орії, логічним продовженням історії стародавнього світу, зако­номірним етапом розвитку історичних знань та досягнень учнів.

Історія середніх віків дозволяє учням простежити за процесом ста­новления сучасної цивілізації в різних її проявах: політичному, еко­номічному, культурному. Важливість курсу пояснюється і тим, що

49

школярі знайомляться із зародженням європейського парламентариз­му, з першими документами про права людини. Значну увагу приділе­но повсякденному життю народів епохи Середньовіччя, що значною мірою допомагає дитині проникнути в суть і своєрідність цієї епохи. Кінцевим результатом навчання має стати формування в учнів почат­кових уявлень про цілісний історичний процес розвитку людства у V-XV ст., формування активної особистості, її умінь і навичок.

У 7-му класі починається формування власне дослідницьких умінь школярів. Семикласники вчаться аналізувати історичні процеси, виділяти головне та другорядне у навчальній інформації, встановлю­вати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати історичні процеси у різних країнах, узагальнювати та практично застосовувати знання, набуті на попередніх уроках та в інших шкільних курсах.

Курс історії України у 8-му класі продовжує систематичне, хроно­логічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі кур­су - від другої половини XVI століття до кінця XVIII століття.

У 8-му класі діти знайомляться з історією нового часу, навчальний матеріал якої є логічним продовженням історії середніх віків. Хроно­логічні рамки курсу - кінець XV - кінець XVIII ст., від Великих гео­графічних відкриттів до визнання незалежності СІЛА.

З метою формування в учнів розуміння цілісності історичного про­цесу, зокрема періоду Нового часу, історія окремих країн і народів розглядається у тісному поєднанні з визначними подіями епохи в цілому. Щоб наблизити дитину до проблем цієї непростої доби, приділяється значна увага матеріальному, культурному, духовному життю людини.

У 8-му класі діти знайомляться з подіями і процесами, які склада­ють суть епохи, перехідної до індустріального суспільства. Важливі економічні питання розглядаються в контексті розвитку науково-технічного прогресу, досягнень суспільної думки, особливостей роз­витку кожної країни.

На цьому етапі навчання зростають вимоги до рівня загально­освітньої підготовки дитини. Активізуються дослідницькі вміння, ускладнюються навчально-аналітичні завдання уроку, поглиблюють­ся проблемні питання, розширюється джерельна база, з якою повинні працювати учні, вдосконалюються картографічні, хронологічні і загальнонавчальні вміння. Значна увага приділяється практичному застосуванню набутих знань.

Кінцевим результатом навчання має стати формування в учнів гли­боких знань з історії Нового часу, системи уявлень про цілісний істо­ричний процес у XVI-XVIII ст.

Курс історії України у 9-му класі продовжує систематичне хроно­логічно послідовне вивчення нової історії України. Хронологічні межі курсу охоплюють XIX ст. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом всесвітньої історії (нові часи).

Курс всесвітньої історії у 9-му класі продовжує систематичне хро-Ііологічно послідовне вивчення нової історії людства і охоплює кінець \ V111 - початок XX ст. Учні знайомляться з подіями і процесами, які і кладають суть цього періоду: процеси формування індустріального і vi пільства, демократизації. Важливі економічні питання розгляда­нні.ся в контексті розвитку наукоЕо-технічної революції, досягнень І \ч 11 ільної думки, особливостей розвитку кожної країни.

Досягнення учнями навчальних результатів можливе тільки за умов застосування вчителем особистісно-орієнтованого підходу до на-ичально-виховного процесу, поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності дев'ятикласників на уроках як вітчизняної, так і всесвітньої історії. Обов'язковим є застосування таких форм організації навчального процесу, як семінари, практичні заняття, дискусії тощо. Бажаним є підготовка учнями усних та письмових доповідей, повідомлень, рефе­ратів, їх взаєморецензування та взаємоперевірка.

*Подумайте



Об'єднайтесь у малі групи, оберіть одну з паралелей шкільної освіти з 5-го до 9-го класу. Використовуючи текст даного посібника та інші джерела знань (насамперед діючу програму для загальноосвітніх нав­чальних закладів), охарактеризуйте часові межі, особливості змісту і завдань окремих курсів історії в 5-9-х класах та визначте місце кожного з них у загальній системі.

Перевірте себе

  1. Якими є основні риси сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні?

  2. Що таке синхронізоване викладання курсів вітчизняної та всесвіт­ньої історії?

  3. Що таке інтегрований підхід до викладання?

Перевірте свої знання з теми

  1. Чи дозволяє зміст шкільних курсів історії відповідно до діючої програми з історії для 5-9-х класів реалізувати загальні цілі та зав­дання шкільної історичної освіти в Україні?

  2. За яким підходом: лінійним чи концентричним ви б побудували наступну програму з історії для середніх шкіл?

  3. Уявіть собі, що ви завтра починаєте працювати вчителем історії в одному з класів основної школи. Яких ще знань про конкретні істо­ричні курси вам бракує? Де ви будете їх шукати?

Як провести практичне заняття з теми

Оберіть один з історичних курсів основної школи і, виходячи з вимог і змісту діючої програми, складіть тематичне планування. Завдання можна виконувати в парах або малих групах.



50

Тема 3

ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

І»июманітних відомостей, історичної інформації, що відбиває кон­центрований соціальний досвід людства у навчальному історичному Мйтеріалі. Система відомостей історичної науки відтворює наукову Картину розвитку суспільства в цілому, людської цивілізації, розкри-и,к історичну реальність і дає можливість її пізнання людиною та відби-інсться у свідомості учнів у вигляді історичних знань.








1. Основні компоненти змісту історичної освіти. 2. Історичні факти і їх класифікація. 3. Теоретичний матеріал в історичних курсах. 4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями на­вчального історичного матеріалу. 5. Співвідношення фактів і те­орії в курсах основної школи.

Основні поняття теми: зміст освіти, історичний факт, історич­на подія, явище, процес, класифікація історичних фактів, емпірич­ний і теоретичний рівні засвоєння знань, історичні поняття, історичні зв'язки, індуктивний і дедуктивний шляхи формування понять.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка