Ббк 74. 266. 3 П55 Передмова



Сторінка25/26
Дата конвертації02.04.2016
Розмір5.43 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

3. Структура інтерактивного уроку історії

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:



Структура інтерактивного уроку

1. Мотивація.

Ціль цього етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі і виклика­ти інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бу­ти запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т. д. Займає не більше 5 % часу заняття.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних


результатів.

Ціль - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тоб­то того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5 % часу).




290

291


3. Надання необхідної інформації.

Ціль - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для еконо­мії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту можна подава­ти інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно - прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. (Приблизно 10 % часу заняття).

4. Інтерактивні вправи - центральна частина заняття.

Ціль - засвоєння і застосування знань, умінь, навичок відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елементу така:



  • Інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання за­вдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.

  • Об'єднання в групи і/або розподіл ролей.

  • Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання в співро­бітництві один з одним.

  • Презентація результатів виконання вправи.

Інтерактивна частина заняття займає, як правило, близько 60 %' його часу.

5. Підсумки оцінювання результатів уроку.


Ціль - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено
на уроці, ч

досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запи­тань: що нового дізналися, яких навичок навчилися, чи може це бути корисним у житті? Крім того, можна поставити запитання і щодо про­ведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, Що потрібно змінити в майбутньому? Важливо, щоб самі учні (учасни­ки) змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для підведен­ня результатів бажано лишати до 20 % часу уроку.

^Подумайте

Працюючи в парах, повторіть основні елементи структури інтерак­тивного уроку та поясніть, чому інтерактивний урок не включений у класифікацію уроків за основною дидактичною метою, яка розгля­далася у попередніх темах.

Спробуємо дослідити, як такі підходи можуть бути реалізовані на прикладі уроку історії в 7-му класі.

292

Перейдемо до розгляду уроку на тему: «Найдавніші землероби та скотарі на території України»207. План змісту уроку:



  1. Поява землеробства й скотарства за неоліту.

  2. Трипільська культура. Господарство, побут, духовне життя.

  3. Скотарі Степу. Очікувані результати уроку Після цього уроку учні зможуть:




  • розповідати про появу землеробства і скотарства;

  • показувати на карті територію розселення трипільців;

  • описувати господарство, побут і духовне життя трипільців;

  • характеризувати спосіб життя скотарських племен;

  • висловлювати власне ставлення до значення появи землеробства і скотарства у житті людства.

Почніть урок з мотивації пізнавальної діяльності учнів. Нагадайте їм, наприклад, про казку американського письменника Р. Кіплінга «Кішка, яка гуляла сама по собі», де стверджується, що першою свій­ською твариною була кішка. Запропонуйте учням за методом уявного мікрофона відповісти: чи погоджуються вони з такою думкою? Чому?

Вислухайте 2-3 відповіді учнів, не коментуйте.

Потім задайте додаткові запитання:


  • Чим свійська рослина відрізняється від дикої?

  • А свійська тварина?

  • Як ви думаєте, як з'явились перші свійські тварини?

- Чи знаєте ви з історії стародавнього світу, коли (в який період
історії людства) це відбулося?

За 2-3 хвилини вислухавши відповіді учнів, спитайте їх, чому, на їхню думку, буде присвячений цей урок. Потім оголосіть тему уроку: «Найдавніші землероби та скотарі на території України». Обов'язко­во запишіть її на дошці, так само як і очікувані результати уроку.

Прочитайте з учнями формулювання результатів і наголосіть, що наприкінці уроку ви перевірите, чи досягнуто цих результатів.

Надання нової інформації.

Запишіть на дошці слово «неоліт» і запропонуйте учням пояснити його значення, підкресліть, що новий кам'яний вік (УІ-ІУ тис. до н. є.) був відзначений великими змінами у житті людства, насамперед тим, що людство опанувало нові заняття і новий спосіб життя. Необхідний матеріал для цього є у будь-якому посібнику, наприклад: І.А. Коляда, К.І. Крилач, С.П. Юренко «Історія України» (підручник для 6-7 кл. -К., 1998. - С. 20-37) або В. Власов «Історія України» (підруч. для 7 кл. / За ред. Ю.А. Мицика. - К., 2004. - С. 16-27).

293


Запропонуйте учням попрацювати в парах за таким завданням. Завдання для парної роботи

Домовтеся зі своїм сусідом або сусідкою по парті, хто з вас буде № 1, а хто № 2.

Якщо ви № 1, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Нові прийоми обробки каменю» і «Кераміка», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

Якщо ви № 2, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Прядіння і ткацтво» та «Скотарство і землеробство», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

По закінченні індивідуальної роботи по черзі перекажіть один од­ному зміст своєї частини параграфа. Кожен переказ не повинен бути довшим за 2 хв. Той, хто слухає, має задати тому, хто розповідає, не менше ніж 1 запитання і вислухати відповідь.

Під час роботи учнів у парах стежте за тим, як відбувається процес взаємонавчання, нагадуйте учням про час і необхідність переходити від одного етапу роботи до іншого. Дуже важливо витримати часові межі: 1) індивідуальне читання учнями тексту: 3 хв; 2) переказ ма­теріалу партнером №1:2 хв; 3) запитання партнера № 2 до партнера № 1 і відповідь на нього - 1 хв; 4) переказ матеріалу партнером № 2: 2 хв; 5) запитання партнера № 1 до партнера № 2 і відповідь на нього. В цілому ця робота має завершитись за 9 хв.

Потім можна перейти до наступної частини змісту уроку, заува­живши, що «за даними археологів на території України за часів неоліту і наступної доби - енеоліту було чимало осередків землероб­ства і скотарства. Одна з культур, яка отримала назву "Трипільська"-за назвою села на Київщині, неподалік якого були вперше знайдені залишки діяльності давніх землеробів. Археологічні дані свідчать, що трипільці прийшли на територію України з Малої Азії і згодом опану­вали величезні простори».

Зверніться до карти і покажіть території, на яких розселились


трипільці, чітко називаючи кожну. Потім запропонуйте учням, дивля­
чись на велику карту (або карту у відповідному атласі), записати в
зошиті речення: «Племена трипільської культури жили на великих
просторах від ... до ... Це були регіони України

Через 1-2 хвилини перевірте і відкоригуйте записи. Зауважте та­кож, що «час існування і розквіту трипільської культури археологи визначають IV—III тис. до н. є.».

Об'єднайте учнів у трійки208 та розподіліть між ними завдання з опанування 3-х частин тексту: 1) заняття і господарювання трипільців;

2) житло і побут; 3) духовне життя. Запропонуйте їм протягом 2-3 хвилин прочитати відповідний текст.

По завершенні читання дайте кожній трійці аркуш паперу А4 і за­пропонуйте протягом 4-5 хвилин виконати таке завдання.

Завдання для роботи в трійках

Протягом 3^4 хвилин обміняйтеся з членами своєї групи інфор­мацією, яку ви прочитали (не витрачайте більше 1 хвилин на кожну розповідь). Порадьтеся і на чистому аркуші паперу спробуйте нама­лювати образ, символічний малюнок або картину з життя трипільців. Визначте доповідача і підготуйтеся до представлення і пояснення своїх малюнків класу.

По завершенні роботи в трійках дайте їм можливість презентувати результати діяльності. (Вивішуйте малюнки на дошці за допомогою скотча). На кожну презентацію відведіть не більше 1 хвилини (всього 5-7 хвилин).

Переходячи до останньої частини змісту уроку, запитайте, чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів. Коротко за 2-3 хвилини розкажіть про особливості середньостогівської та ямної культури.

Потім запропонуйте учням у парах за допомогою підручника виконати письмове завдання: заповнити пусті місця у тексті відпо­відно до інформації підручника.

Учні працюють над реченнями:

1) Середньостогівська культура існувала у ... тис. до н. є. на тери­


торіях Вони займались переважно ... скотарством. Відгінне ...

- це відгін... навесні і повернення

2) ...культура існувала від середини 3 до початку 2 тис. до н. є. її решт­
ки є на території від ... до ... Ямники займалися ... Назва культури похо­
дить від ... Найбільшим багатством у них вважалась ...

Перейдіть до підведення підсумків уроку, поставивши перед учня­ми запитання:



Які основні питання ми сьогодні розглядали?

Коли і як виникли землеробство і скотарство?

Якими були головні риси трипільської культури?

Чим відрізнявся спосіб життя скотарів степу від життя три­пільців?

Чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів від способу життя давніх збирачів і мисливців?

Наприкінці уроку залучіть учнів до аргументованих висловлювань на тему: «Я вважаю, що прилучення людей до землеробства і скотар­ства є найбільшим досягненням давньої людності, тому що...». Для полегшення висловлювань напишіть першу частину речення на дошці. Вислухайте 2-3 відповіді учнів, звертаючи увагу на кількість і якість наведених аргументів.




294

295


Як домашнє завдання запропонуйте дітям написати есе з 5-7 речень-аргументів з викладенням своєї позиції щодо поставленого запитання.

Знов зверніть увагу учнів на очікувані результати уроку і попросіть учнів оцінити себе за кожним з них по 12-бальній системі. Спитайте про найнижчі й найвищі оцінки. Поясніть, що якщо їх не задовольняє рівень досягнутих результатів, вони можуть підвищити його, працю­ючи вдома.



* Подумайте

Працюючи в малих групах, проаналізуйте наведений конспект уроку і визначте, чим відрізняється такий урок від уроків активної моделі, що ви бачили під час педагогічної практики.

Проведення інтерактивного уроку історії дозволяє нам бути впев­неними, що наші учні можуть пояснити зміст опрацьованого ма­теріалу, встановити зв'язки між попереднім матеріалом і тим, що вив­чався сьогодні, продемонструвати певний рівень умінь і навичок, вис­ловити своє ставлення до матеріалу вивченої теми.

Запропоновані нові підходи до проектування уроку або іншого відрізка навчально-виховного процесу безумовно потребують по­дальшого осмислення і поступового запровадження у практику на­вчання не тільки історії, а й інших предметів, оскільки саме навчання, орієнтоване на реальні, чіткі, вимірювані, зрозумілі, життєво значущі результати, може сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави.

Перевірте себе



  1. Якими є основні елементи структури інтерактивного уроку?

  2. Дайте коротку характеристику кожного з них.

  3. Якою є методика інтерактивного уроку?

Перевірте свої знання з теми

  1. Надайте характеристику основних моделей навчання історії у су­часній школі.

  2. Надайте характеристику інтерактивних методів навчання історії.

  3. Надайте характеристику інтерактивних технологій у навчанні історії.

  4. У чому особливості інтерактивного уроку.

Як провести практичне заняття з теми

Проведіть декілька практичних занять з цієї теми у формі практикуму.



  1. Об'єднайтесь у малі групи та підготуйте план-конспект інтерак­тивного уроку. Представте його групі для аналізу і оцінки.

  2. За представленим планом-конспектом змоделюйте урок в ака­демічній групі та проаналізуйте його за складеною вами схемою аналізу.

Тема 15

СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ



1. Функції і форми перевірки результатів навчання історії. 2. Су­часні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії. 3. Технологія оцінювання рівнів навчальних до­сягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетент-нісного підходу.

Основні поняття теми: перевірка, оцінка, контроль, результати навчання, типи, види, функції контролю, критерії і показники оцінювання, технологія оцінювання.

1. Функціїі форми перевірки результатів навчання історії

Проблема перевірки та оцінювання результатів навчання є однією з центральних у методиці. Слід зазначити, що функції перевірки ніколи не зводилися тільки до контролю. Перевірка та оцінювання результатів навчання є важливим стимулом самостійної роботи школярів, ефектив­ним способом виховання відповідальності, працьовитості, сумлінності учнів. Систематична перевірка має забезпечувати поповнення, поглиб­лення, уточнення і систематизацію знань, закріплення і розвиток умінь застосовувати їх на практиці. Вчені вважають також, що в ході пере­вірки результатів навчання можливий розвиток мови і мислення учнів. Крім того, «дані опитування дозволяють учителю перевірити результа­ти не тільки самостійної роботи учнів, але й своєї власної діяльності, отже, дають можливість, усуваючи помилки і недоробки, підвищувати науковий рівень викладання і методичну майстерність»209. «Аналіз і узагальнення результатів навчання в різних школах визначають кри­терії дня перевірки й удосконалювання програм, навчальних посіб­ників, методичних рекомендацій»210. Таким чином, перевірка оцінюється вченими як важливий з погляду на завдання освіти, виховання і розвит­ку учнів етап процесу навчання історії, що разом з іншими сприяє до­сягненню загальних цілей шкільної історичної освіти.

У 50-х - на початку 70-х рр. XX ст. більшість з педагогів під по­няттям «результати навчання історії» розуміли тільки знання учнів.

209 Вагин А.А. Методика обучения истории в школе. - М., 1972. - С. 153. 2іо Методика обучения истории в средней школе / Отв. ред. Ф.П. Коров-кин. - М., 1978. - Ч. 1. - С. 184.


10 6-402

297


Наприкінці 70-х рр. на зміст перевірки почали дивитися значно шир­ше. Як і раніше, основним компонентом підготовки учнів вважалися знання, визначені державною програмою і підручниками. Головними вимогами до них були усвідомленість, міцність і оперативність. Але історична інформація розрізнялася за ступенем значущості й від­повідно підлягала первинній (поточній), відстроченій і підсумковій пе­ревірці. Міцному запам'ятовуванню і глибокій перевірці підлягали опорні факти і теоретичні висновки, що оцінювалися як віхи істо­ричних процесів і важливі світоглядні ідеї. Відносно другорядні факти, дати, імена, подробиці подій складали зміст тільки первинної пере­вірки.

Було визнано, що у навчанні історії перевіряється не тільки за­своєння учнями вивченого матеріалу, але їхня здатність і уміння само­стійно пояснювати явища громадського життя, здобувати знання з різних джерел і відтворювати їх стосовно різних проблем. Вимоги до рівня пізнавальних умінь розроблялися відповідно до вікових можли­востей школярів. Під виховною результативністю навчання історії розумілося: засвоєння світоглядних ідей і здатність самостійно обґрун­товувати і застосовувати їх до пояснення й оцінки суспільних явищ, до визначення власної поведінки; особистісне відношення школярів до фактів минулого і сучасності; відношення учнів до історії як до науки і предмета викладання, характер мотивації навчальної діяльності.



*Подумайте

Обговоріть у парах, яким чином в методиці 70-х рр. XX ст. змінюва­лись уявлення вчених про функції і зміст перевірки результатів на­вчання історії.

Форми перевірки, що пропонувались у педагогічній теорії і прак­тиці, прямо залежали від підходів до ролі і змісту даного етапу в про­цесі навчання історії. Довгий час основною формою обліку, пере­вірки знань і контролю за роботою учнів вважалося фронтальне опитування, усні відповіді учнів у дошки і бесіди з класом по раніше вивченому матеріалу (В.Г. Карцов, О.І. Стражев). Увага педагогів зверталася на неприпустимість простого відтворення учнями текстів підручника чи розповіді вчителя. У наукових працях розроблялася методика організації ефективного опитування, що поєднує у собі повторення і закріплення знань з питань попередніх уроків; навчання школярів «правильному викладу, поясненню й оцінці досліджуваного історичного матеріалу, підведення до марксистського розуміння історії; контроль і оцінку знань учнів із заданого уроку» (О.І. Стра­жев). У таку схему перевірки результатів навчання не вписувалися інші форми організації опитування, наприклад паралельне виконання різними учнями індивідуальних завдань у дошки й у зошитах і пись­мові роботи.

О.О. Вагін - методист 60-70-х рр. XX ст. - ставився до питань організації і способів перевірки вже більш лояльно. Вважаючи усне опитування «основним методом перевірки знань», він допускав мож­ливість використання ігрових прийомів для повторення понять, дат, подій, а також письмових і графічних завдань, рекомендував комбіну­вати різні способи перевірки й обліку знань залежно від віку і рівня підготовки школярів.

Ще більш вільними і різноманітними форми і способи перевірки результатів навчання історії стали у 70-80-х рр. XX ст., насамперед за рахунок виділення декількох етапів їхнього відстеження і підвище­ної уваги до самостійної роботи школярів. Безпосередньо в процесі вивчення нового матеріалу {первинна перевірка) ставилася задача визначити рівень засвоєння основних фактів і ознак понять, розумін­ня нових способів дій з історичним матеріалом, ступінь емоційності ставлення до нього, глибину й усвідомленість оцінок, висновків, ідей. Для цього, поряд із традиційними бесідами, рекомендувалося складання різних типів планів, заповнення контурних карт, вирішен­ня хронологічних задач, логічних і проблемних завдань, розв'язання яких будується на основі роботи із різноманітними історичними дже­релами.

Сьогодні у методичній науці поточний контроль (первинна пере­вірка) здійснюється на всіх макроетапах уроку історії. Особливість цього виду контролю полягає в тому, що він є компонентом процесу оволодіння темою, що вивчається. Це визначає його основні цілі: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ни­ми та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок школярів, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу.

Результати поточної перевірки, яка за правилом є самостійним ета­пом у структурі уроку, фіксуються в оцінних судженнях або балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час засвоєння, систе­матизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах може виставлятися тільки за достатньо повні і пра­вильні відповіді.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є формою зворотного зв'язку, основою для запобігання відставанню окремих учнів, раціонального управління пізнавальною діяльністю класу, від­повідного коригування методики роботи вчителя на уроці, запорукою досягнення поурочних цілей.

* Подумайте

Працюючи в малих групах, оберіть конкретну тему уроку та запро­понуйте завдання поточного контролю засвоєння учнями матеріалу, визначте місце цих завдань на уроці та їх основні дидактичні цілі.


298

299


У радянські часи методисти надавали більшого значення відстро­ченій перевірці, оскільки вона створювала можливість спостерігати «рух первинно засвоєних знань, умінь і емоцій - їхнє осмислення, зба­гачення, закріплення, перетворення в переконання й ідеї»211. Для цьо­го рекомендувалися такі прийоми: усні, відносно розгорнуті відповіді з матеріалу підтеми чи цілої теми, усні короткі відповіді учнів з місця, письмові і графічні відповіді на дошці, фронтальні письмові і графічні відповіді. Причому завдання для розгорнутих відповідей пропонува­лося індивідуалізувати стосовно до рівня розвитку учня.

Відстрочена перевірка результатів навчання і сьогодні є провідним типом і включає періодичний та тематичний види контролю. Періо­дичний контроль (перевірка і оцінювання) спрямовується на визначен­ня й оцінювання сформованості знань та загально предметних та спеціально предметних умінь і навичок, якими оволодівають учні у процесі навчання історії. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється протягом певного періоду шляхом організації фронталь­ної та індивідуальної діяльності школярів.



Тематичний контроль (перевірка і оцінювання), як правило, здій­снюється після опанування конкретної теми за навчальною програ­мою з історії. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, зміст її має бути розподілений на логічно завершені частини -підтеми. Якщо ж тема невелика за обсягом, то її об'єднують з однією або кількома наступними темами. Розподіл або об'єднання тем здій­снюється не механічно, а з урахуванням їх змісту та структури. Тема­тичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що він спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння учнями системою основних елементів знань і способів діяльності, вміннями застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлюва­ти оцінні судження.

Він здійснюється, зазвичай, шляхом виконання тематичної роботи, що організується за допомогою різних методів і прийомів, вибір яких зумовлюється насамперед цілями навчання, особливостями змісту: його обсягом, рівнем узагальнення тощо та віковими можливостями школярів.



*Подумайте

Працюючи в малих групах, оберіть конкретну тему уроку та запро­понуйте завдання для відстроченого контролю на уроці історії, ви­значте його місце на уроці та основні дидактичні цілі.

Наприкінці вивчення великих за обсягом тем методикою ставилося завдання «виявити якість знань учнів про історичні процеси за їхньою

періодизацією і закономірностями, розуміння законів розвитку суспільства, здатності їх обґрунтовувати і застосовувати до пояснення фактів»2'2 під час підсумкової перевірки, що відбувалась на спеціальних повторювально-узагальнюючих уроках. З цією метою учителя вико­ристовували фронтальні повторювально-узагальнюючі бесіди, син­хроністичні таблиці, що охоплюють великий період часу і події в різних країнах і регіонах світу, розгорнуті плани, таблиці, контурні карти та ін. У сучасній методиці також виділяється спеціальний тип уроку систематизації та узагальнення знань, який проводиться на­прикінці вивчення розділу програми, на останньому уроці семестру або навчального року. Основною вимогою до організації пізнаваль­ної діяльності учнів на таких уроках є забезпечення їх максимальної мисленнєвої та навчальної активності шляхом застосування активних та інтерактивних технологій, методів і прийомів навчання.

"Подумайте

Працюючи в малих групах, оберіть конкретну тему уроку та запро­понуйте завдання для підсумкового контролю на уроці історії, визначте його місце у процесі навчання та основні дидактичні цілі.

Зазначимо, що радянським вченим-методистом Н.Г. Дайрі у про­цесі багаторічної експериментальної роботи в школі було встановле­но, що різні форми і прийоми перевірки неоднаково виявляють результативність навчання, специфічно впливають на виховання працьовитості, формування знань і розвиток учнів. Він вивчав можли­вості традиційних прийомів у визначенні рівня знань учнів, у діагно­стиці їхніх пізнавальних здібностей, сформованості світоглядних ідей і заявляв про необхідність грамотного поєднання різноманітних спо­собів організації контролю результатів навчання.

Отже, аналіз даної проблеми дозволяє визначити наступні функції перевірки та оцінювання (контролю) результатів навчання історії: діагностичну, прогностичну, коригуючу, навчальну, розвивальну, ви­ховну, стимулююче-мотиваційну.

Діагностична функція перевірки та оцінювання результатів навчан­ня історії пов'язана із визначенням видів знань і вмінь, їх якісних характеристик, властивостей та рівнів оволодіння ними відповідно до поставлених цілей. Це дає змогу вчителеві виявити прогалини і по­милки в знаннях і вміннях, з'ясувати причини їх виникнення і відпо­відно коригувати навчально-пізнавальну діяльність школярів та спо­соби управління нею. Отримані результати перевірки та оцінювання результатів навчання історії використовуються з метою прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, перед-



300

301


бачення рівня її результативності у варіативних умовах, тобто забез­печують можливість корекції навчальних впливів учителя.

Навчальна функція перевірки та оцінювання результатів навчання історії полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь шко­лярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності, з одного боку, та вимога повноти й обгрунтованості відповідей - з іншого - за­безпечують систематизацію й узагальнення учнями засвоєного змісту. Спонукання учнів до використання результатів спостережень, при­кладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання завдань на перевірку зумовлює осмис­лення, усвідомлення та закріплення матеріалу, практичне і теоретичне застосування знань за зразком у подібних та нових ситуаціях.

Перевірка та оцінювання результатів навчання сприяє розвитку во­лі, уваги, мислення, пам'яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активно­сті і самостійності, тобто маєрозвивальну функцію. У процесі перевірки та оцінювання результатів навчання історії можна цілеспрямовано формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, а також розви­вати розумову рефлексію, тобто вміння обмірковувати свої дії, кри­тично оцінювати їх і свідомо ставитися до учіння.



Виховна функція перевірки та оцінювання результатів навчання історії, яка реалізується через правильну організацію цього процесу, розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особи­стості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, само­стійності. Адже результати індивідуальних зусиль під час перевірки стають предметом суспільного обговорення й оцінювання.

Оцінка у процесі навчання школярів є й одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності. Цю функцію у поєднанні з іншими мотивами учіння вона виконує, якщо розкриває перед школярами перспективи успіху, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

Здійснення контролю (перевірки й оцінювання) на уроках історії в основній школі визначається відповідними принципами. Найваж­ливішими серед них є такі:

а) систематичність. Вона зумовлена, по-перше, дидактичною до­


цільністю здійснення перевірки й оцінювання на всіх етапах процесу
навчання; по-друге, необхідністю перевірки й оцінювання кожного
учня на кожному уроці у зв'язку з психологічними особливостями
розвитку пізнавальних процесів у школярів і оволодіння ними
учінням як провідним видом діяльності;

б) всебічність, яка передбачає визначення рівня оволодіння учнями


знаннями, вміннями і навичками за їхніми основними параметрами
відповідно до цілей, поставлених у процесі навчання;

в) індивідуалізація, зумовлена різним рівнем розвитку дітей та особ­ливостями контролю (перевірки й оцінювання).

Психологами доведено, що сам факт контролю як особливого виду діяльності, яка вимагає самостійності та оцінювання, порушує «психо­логічну рівновагу» учнів, збуджуючи або пригнічуючи їх. За таких об­ставин виявити справжній рівень навчальних досягнень досить важко. Тільки індивідуальний підхід дає змогу зняти у дітей психологічне на­пруження, створити в процесі перевірки умови для повної реалізації їх суб'єктивних можливостей і об'єктивного оцінювання вчителем. Важ­ливо, щоб індивідуалізація ґрунтувалася на єдності загальних вимог до всіх учнів із урахуванням індивідуальних особливостей кожного.

* Подумайте

Працюючи в парах, спробуйте охарактеризувати функції та принци­пи контролю результатів навчання на уроках історії на прикладах вашого власного досвіду навчальної діяльності.

Перевірте себе


  1. Якими є типи і види контролю результатів навчання, чим вони від­різняються з точки зору завдань перевірки та методики їх організації на уроці історії?

  2. Які ви знаєте функції та принципи організації контролю результатів навчання учнів історії? Чи є для вчителя важливим реалізувати ці функції та принципи у навчанні? Відповідь обґрунтуйте прикладами.

1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка