Ббк 74. 266. 3 П55 Передмова



Сторінка18/26
Дата конвертації02.04.2016
Розмір5.43 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26

Опорний конспект з теми «Дискусія у навчанні історії»

Терміни. Дискусія - це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Дискусією в дидактиці називають технологію навчан­ня, яка ґрунтується на обміні думками з певної проблеми.

Дискусія на занятті є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначи­ти власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Основні питання

  1. Як вибрати тему, питання, що обговорюється.

  2. Як учителю підготуватись до проведення дискусії.

  3. Як учні готуються до дискусії. <

  4. Як провести дискусію на уроці.

  5. Як узагальнити та оцінити результати дискусії.

І. Як вибрати тему, питання, що обговорюється

  1. Шляхом пошуку в навчальному змісті дискусійних питань, які є важливими і актуальними для учнів, учителя і суспільства в цілому.

  2. На основі результатів опитування учнів по темах досліджувано­го курсу.

  3. На основі аналізу учнями певної кількості історичних джерел, які містять протилежні інтерпретації та погляди щодо значимих історич­них подій.

Питання, що обговорюється, має бути сформульоване проблемно, щоб підходи до його висвітлення були різновекторними.

II. Як учителю підготуватись до проведення дискусії

  1. Підібрати літературу за темою дискусії (хрестоматійні джерела, статті і т. п.). Література має містити різноманітні точки зору з питан­ня, що обговорюється.

  2. Познайомити учнів з питанням дискусії та переліком літератури, що має бути опрацьована.

  3. Надати учням план дискусії, за яким вони можуть підготуватись до обговорення: попрацювати з літературою, довідниками, підготува­ти собі нотатки тощо.

/7/. Як учні готуються до дискусії

  1. Ознайомитись із запропонованою літературою.

  2. Зробити необхідні короткі виписки за запропонованим планом.

  3. Отримати індивідуальні чи групові консультації.

IV. Як провести дискусію на уроці

  1. Повторити з учнями основні правила участі в дискусії.

  2. Сформулювати і пояснити тему та очікувані результати дискусії.

  3. Сформулювати дискусійне питання.




  1. Провести теоретичний аналіз дискусійного питання: визначити основні напрями обговорення.

  2. Уважно відстежувати процес обговорення, робити проміжні уза­гальнення.

  3. Якщо потрібно, задавати запитання для пожвавлення обгово­рення.

  4. Слідкувати за дотриманням правил та часом.

  5. Виділити достатньо часу для заключної частини і попросити са­мих учнів підвести підсумки за такою схемою:

а) якими були найбільш переконливі аргументи обох сторін? Пере­
рахуйте їх;

б) якщо під час обговорення виникли додаткові запитання, де мож­


на отримати інформацію.

V. Як узагальнити та оцінити результати дискусії

  1. По ходу дискусії викладач та спостерігачі записують у спеціаль­но підготовлену таблицю з прізвищами учасників заохочувальні бали. Вони надаються за чітке дотримання теми, правил дискутування, за цікаву і вчасно подану інформацію, за вдале залучення до участі в дис­кусії інших членів групи.

  2. Окремим учасникам можуть бути записані і штрафні бали. Вони нараховуються за перебивання виступу свого товариша, за відхилен­ня від теми обговорення, за намагання говорити лише самому і не слу­хати інших і т. п.

3. У процесі підготовки вчитель заготовляє листки оцінювання
роботи учнів. У них у вигляді таблиці записується вид діяльності, за
який можна давати заохочувальні та штрафні бали.

№ п/п

Вид діяльності

Кількість балів

Прізвище

1

Визначення позиції учасника в дискусії

+ 2




2

Формування сутнісного зауваження

+ 1




3

Використання аргументів та джерел інформації

+ 2




4

Залучення до дискусії інших учасників

+ 1




5

Наведення уточнюючих питань

з метою подальшого розвитку дискусії



+ 1




6

Виявлення протиріччя в аналізі явища

+ 2




7

Пасивність у дискусії

-1





186

187


Продовження таблиці

* Подумайте



По закінченні дискусії учитель підводить підсумки. З метою


закріплення одержаних знань у ході дискусії він може дати групі пись­
мове завдання за варіантами. ,

Література до конспекту. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний збір­ник. - К, 2004. - С 72-79.

Пометун Е., Фрейман Г. Дискуссии в обучении истории / В сб.: Современные методы в современном образовании. Тезисы научно-практической конференции. 23-24 марта 2004 г. - М., 2004. - С. 42-50.

Пометун О., Гупан Н. Методика проведення оцінювальної дискусії із студентами у вищих навчальних закладах / У зб.: Проблеми пенітен­ціарної теорії та практики // Щорічний бюлетень Київського інститу­ту внутрішніх справ. - 2002. - № 4. - С. 45-51.

Що дає використання опорних конспектів даного типу? Такі опорні конспекти застосовуються як на лекціях, так і при самостійній підготов­ці до уроків учнів переважно старших класів. В основній школі вони по­винні мати спрощений вигляд. За наявності такого конспекту на лекції слухачі мають у своєму розпорядженні більше часу слухати лектора, мислити і міркувати разом з ним, брати участь в уявному і словесному діалозі при розв'язанні проблемних питань і задач, обговоренні вузло­вих ідей і положень. Наявність опорного конспекту звільняє слухачів від необхідності вести текстуальний запис лекції, оскільки її основні орієнтири в них уже є. У викладачів немає побоювань, що в зошитах не буде ніяких записів. Разом з тим, у ході лекції слухачі можуть внести в зошит найбільш важливу і цікаву інформацію. Для цього в опорному конспекті залишається вільне місце.

Обов'язкова умова успішної роботи учнів з опорним конспектом такого типу на лекції - попереднє ознайомлення з його структурою, щоб знати, де, у яких місцях буде потрібно внести необхідні записи, познач­ки. Оскільки опорний конспект за обсягом завжди буває невеликим, зробити це нескладно і не вимагає значних витрат часу. Якщо ж опор­ний конспект використовується у самостійній підготовці, роль лектора виконує книга. У конспекті зазначено, де можна знайти матеріал для пояснення тих чи інших положень. Звертаючись до рекомендованої літе­ратури, учень робить необхідні виписки.



Працюючи в парах, визначте основні складові та функціональні завдан­ня такого типу опорних конспектів.

Другий тип опорних конспектів (основний) є системою умовних позначень-сигналів, що містять необхідну для засвоєння інформацію, що «розкривається» при їхній розшифровці.

Такіеймволи і знаки виявляють сутність і взаємозв'язки історич­них процесів і явищ. Вони мають відповідати певним уявленням учнів. Наприклад, поняття «торгівля» може бути відображено як кораблик, що пливе, землеробство - мотика, монархія - корона. Сукупність та­ких символів утворює так звану блок-схему чи піктографічний лист.

Символи можна підрозділити на дві групи - інформативні і наскрізні. До першої групи відносяться ті умовні знаки, що позначають явища, конкретно-історичні поняття, несуть у собі інформацію про яку-небудь сторону, частину історичного процесу. До другої групи - символи, що позначають загальноісторичні поняття, зв'язки і тенденції історичного розвитку.

Початком роботи учителя є створення системи наскрізних і інфор­мативних символів за тим чи іншим курсом історії. Потім починається розробка блок-схеми до конкретного уроку, визначення ключового символу. Він має відбивати головне поняття, суть уроку, бути яскра­вим і таким, що легко запам'ятовується. Так, у темі «Господарство і життя стародавніх греків у ХІ-ІХ ст. до н. є.» таким наскрізним симво­лом економіки і господарства виступає візок (малюнок); у темі «Пое­ми Гомера "Іліада" й "Одіссея"» символом культури є розкрита книга; у темі «Релігія давніх греків» умовним символом може стати хрест. Лист з опорними сигналами і буде являти собою такий збільшений символ.

Відповідно до плану зміст уроку розбивається на значеннєві части­ни. Кожна з них позначається наскрізним символом, його доповню­ють інформативні символи, що відображають головні факти, явища, процеси. За допомогою стрілок і певного порядку розміщення сим­волів розкривається взаємозв'язок історичних явищ і процесів.

У змісті теми «Господарство і життя стародавніх греків у ХІ-ІХ ст. до н. є.» виділяються три значеннєві частини і визначається, що учні повинні засвоїти в кожній з них.

Землеробство і скотарство

Ремесло, морепла­вання, торгівля

Суспільний лад

Ґрунт - кам'янистий; потрібно 3-4 оранки перед посівом; основна с/г культура - ячмінь; залізне знаряддя праці - плуг, мотика; дефіцит пасовищ, розвиток дрібного тваринництва

Ткацтво, гончарна справа, виготовлен­ня взуття; низький рівень кораблебуду­вання; торгівля про­дуктами с/г і ремесла

Утворення сусідської общини; майнова нерівність; посилення влади вождів і старійшин


188

189


Потім виділяються ключові слова і разом з інформативними сим­волами складаються значеннєві частини схеми.

Тепер завданням є показати взаємозв'язки значеннєвих частин і розкрити головну ідею уроку (див. малюнок). У схему включаються також завдання і запитання, відповіді на які учні дають на основі змісту символів.

По темі «Господарство і життя стародавніх греків у ХІ-ІХ ст. до н. е.»:


  1. ґрунтуючись на описі щита Ахілла, даного в поемі Гомера «Одіс­сея», доведіть, що в греків уже існувала нерівність;

  2. поясніть, до яких змін у суспільному житті греків приводило вдосконалення знарядь праці і розвиток господарства;

  3. доведіть, що в Греції в IX ст. до н. є. завершився перехід від пер­вісного суспільства до рабовласницького.

Схеми можуть по-різному використовуватися на уроках. Засто­совуються вони при вивченні нового матеріалу багаторазово, три-чотири рази. Перший раз учитель викладає матеріал, використовую­чи різні прийоми розповіді чи проводячи евристичну бесіду, залучаючи образотворчу і предметну наочність, технічні засоби навчання (15 хви­лин). У цей час схема, заздалегідь намальована на дошці, схована від учнів.

Потім схема демонструється у короткому вторинному поясненні (5 хвилин). На цьому етапі вчитель ставить перед учнями запитання. Потім учні переносять символи в зошити (5 хвилин). Далі проводить­ся бесіда, під час якої учні словесно відтворюють основні положення схеми, дають відповіді на запитання, міркують, доводять, зіставляють елементи схеми з текстом підручника, документами.





Це ж завдання вони отримують як домашнє. Крім того, їм треба за­пам'ятати символи, уміти відтворити їх письмово і дешифрувати усно. Учням також пропонується розфарбувати окремі частини схеми у певні кольори, наприклад: явища, процеси розвитку господарства -зеленим; явища громадського життя - блакитним; прояви соціальної боротьби - рожевим. Оскільки такі схеми дозволяють засвоювати фак­ти стисло, охоплюючи зміст двох-трьох параграфів, то застосовують­ся вони-не на кожному уроці. У цьому випадку на інших уроках є час для розвитку інших умінь та компетенцій учнів.

На початку наступного уроку школярі по пам'яті відтворюють опорні сигнали в зошитах (10 хвилин). Для цього схема розбивається на значеннєві частини й учні отримують завдання по кожній з них. Завдання за варіантами включають самостійне формулювання питань за схемою і передбачають відповіді на них. Перевірка робіт прово­диться прямо на уроці сильними учнями, що першими закінчили ви­конання завдання.

Одночасно декілька учнів по черзі можуть відповідати вчителю біля столу, відтворюючи усно частини блок-схеми. За необхідності та­кий варіант перевірки знань замінюється поелементним відтворенням схеми декількома учнями на дошці, у той час як з класом організовуєть­ся вікторина, диктант понять, хронологічний чи географічний (з ви­користанням контурних карт) диктанти.

Використання схем на уроках дає бажаний ефект тільки в системі, тобто коли даний вид наочності застосовується з уроку в урок: від вступного до повторювально-узагальнюючого уроку кожної теми чи розділу. Для уроків узагальнення має бути розроблена спеціальна блок-схема, завдання якої сконцентрувати увагу учнів на головних провідних ідеях теми чи розділу. Це ті ж символи, але в нових сполу­ченнях і взаємозв'язках.

Досвід викладання з використанням блок-схем на уроках протягом ряду років, порівняння результатів навчання в експериментальних і контрольних класах, де викладання велося із застосуванням тра­диційної методики, показало, що цей вид навчання має переваги. За­стосування схем значно підвищує рівень розуміння учнями основних питань навчального змісту, складного матеріалу. Вони вільно оперу­ють знаннями, краще засвоюють причинно-наслідкові, хронологічні й інші зв'язки. Різноманітність форм і методів організації уроку підви­щує інтерес учнів до предмета, формує їхню історичну свідомість143.

143 Гупан Н.Н., Фрейман Г.О., Пометун Е.И. Преподавание истории Укра­ины XX века с использованием графической наглядности: Пособие по мето­дическому обеспечению курса истории Украины для вузов. - Луганск, ЛГПИ, 1994; Гупан Н.Н., Фрейман Г.О., Пометун Е.И. История Украины (1939 - пер­вая половина 90-х годов) с элементами графической наглядности. - Луганск: ЛГПИ, 1995.


190

191







Господарство та життя стародавніх греків у XI—IX ст. до н. є.

* Подумайте

Працюючи в парах, а потім в четвірках, порівняйте два типи опорних конспектів та визначте, який з них є, на вашу думку, більш ефектив­ним. Свою позицію обґрунтуйте.

Перевірте свої знання з теми



  1. Які функції виконує наочність у навчанні історії та як вона класи­фікується?

  2. Якими є види образної наочності та як організувати роботу з ни­ми на різних рівнях пізнавальної діяльності учнів?

  3. Якими є види умовно-графічної наочності та як організувати ро­боту з ними на різних рівнях пізнавальної діяльності учнів?

  4. Що таке опорний конспект та якими є його види? Як працювати з опорними конспектами на уроках?

Як провести практичне заняття з теми

Проведіть заняття у вигляді практикуму.

1) Працюючи в малих групах, виберіть 1 -2 засоби наочності до кон­
кретної теми одного з курсів історії в основній школі та підготуйте
фрагмент уроку з використанням цього засобу на різних рівнях піз­
навальної діяльності учнів.

Представте підготовлений фрагмент уроку в академічній групі та об­говоріть кожну з презентацій за запитаннями: на якому рівні пізнаваль­ної діяльності було організоване навчання; які результати навчання можна спрогнозувати у цьому випадку; які пізнавальні здібності дітей можна діагностувати за допомогою цього завдання?

2) Підготуйте до заняття переліки засобів образної наочності до окре­
мих курсів, що є наявними у посібниках та інших джерелах, та обмі­
няйтеся інформацією з іншими студентами групи.

192


Тема 11

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ



1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії. 2. Комп'ютер на уроці історії.

Основні поняття теми: технічні засоби навчання, класифікація, аудіовізуальні засоби навчання, комп'ютер як засіб навчання іс­торії, інформаційно-комп'ютерні технології, освітні електронні ресурси.

1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії

До технічних засобів навчання (ТЗН) відносяться статичні наочні засоби: екранні (кінофільми чи кінофрагменти, навчальні відеокасети, діафільми, діапозитиви, кодопозитиви), зорово-звукові (аудіозаписи, компакт-диски, аудіо чи комп'ютерні програми).



Аудіовізуальні засоби навчання історії можна розділити на чотири групи: а) навчальні діафільми, діапозитиви й інші засоби статичної ек­ранної проекції; б) навчальне радіо і звукозапис; в) навчальне кіно; г) телебачення.

Застосування ТЗН дозволяє активізувати увагу учнів, підвищити їхній інтерес до історичної інформації, створити умови для розвитку як чуттєвої, так і розумової сфери особистості, забезпечити образність у пізнанні історії, економію часу. Яскравість і емоційність вражень, створюваних за допомогою аудіовізуальних засобів, стимулює мис­лення, творчу уяву, інтереси школярів. Особлива виразність аудіовізу­альної інформації відкриває широкі можливості для виховного впливу на учнів.

Застосування ТЗН, крім того, обумовлене інтенсифікацією су­часного процесу вивчення історії: значно зростає обсяг історичної інформації при скороченні годин на її засвоєння. Використання ТЗН дозволяє представити учням навчальний історичний матеріал у най­більш компактному і зручному для сприйняття, економному за часом вигляді.

* Подумайте

Проведіть невеличкий «мозковий штурм» із запитання: які можли­вості оптимізації навчання історії надає використання ТЗН?
193


У діафільмах і діапозитивах використовуються зображення різного характеру. У посібниках для середніх класів широко застосовуються картини і малюнки, що реконструюють у художній формі фрагмент історичної реальності, історичні карти та карти-схеми. Діафільми по­казують у малюнках послідовний хід історичних подій.

Працюючи із серіями діапозитивів і з діафільмами, учитель відби­рає їх і визначає послідовність демонстрації відповідно до плану і ло­гіки викладення матеріалу. У більшості навчальних діафільмів з історії текст розкриває зв'язки між зображеннями і містить загальні висновки.

Підвищенню самостійності учнів сприяє демонстрація діафільму із закритими субтитрами (у діафрагмі проектора прокладається закри­ваюча їх смуга щільного чорного паперу). Учні, спираючись на наявні знання, повинні впізнати та назвати історичні явища, що містяться на кадрах, і пояснити їх.

Особливо ефективним є одночасний показ на екрані двох діапози­тивів чи двох кадрів з різних діафільмів за допомогою двох проек­торів, наприклад для зіставлення на екрані схем, зображень пам'яток, портретів тощо. Такий варіант проекції може полегшити порівняння пам'ятників архітектури чи образотворчого мистецтва, зіставлення натуральних зображень зі схематичними. Так, на екран проектуються зображення пам'ятників Єгипту, Дворіччя, Стародавньої Греції, Візантії, Арабського халіфату. Учням пропонується завдання: визна­чити, у яку епоху з'явилися ці пам'ятники, народи якої країни їх ство­рили. Якщо на попередніх уроках на основі діафільмів порівнювалась культура Стародавніх Єгипту і Греції, то на уроці закріплення знань учні не тільки розповідають про духовні досягнення двох цивілізацій, але і підкріплюють свої слова кадрами з діафільмів «Культура Старо­давнього Єгипту» і «Культура Стародавньої Греції».

Підсумком такої роботи може стати таблиця:

Назва пам'ятника

Місце розташування

Час створення (століття)










Самостійний аналіз і інтерпретацію школярами нових для них зо­бражень стимулюють спеціальні діафільми, призначені для уроків повторення.

До статичних екранних засобів навчання також відносяться тран­спаранти для кодоскопа. За допомогою кодоскопа вчитель проектує на екран малюнки, креслення, нанесені на прозору плівку. Для показу явища в розвитку частини схеми поетапно накладаються одна на одну. Крім того, це створює умови для поєднання екранної проекції і робо­ти з підручником, картою та іншими посібниками.

У багатьох школах учителі створюють для кодоскопа саморобні посібники, широко використовуючи його різнобічні можливості. Ма­теріали до кодоскопу готуються звичайно заздалегідь. Велика робоча поверхня апарата дозволяє вчителю й у ході уроку робити на плівці фломастером малюнки і написи.

' Подумайте

Працюючи в парах, визначте, у чому полягають особливості роботи зі статичними ТЗН на уроках історії.

До звукових посібників відносяться записи на магнітній плівці, радіо­передачі тощо. Серед них найбільшу значимість для навчального проце­су мають посібники, створені на основі документальних джерел: це роз­повіді учасників, свідків історичних подій, інтерв'ю з видатними людьми. Можливість почути голоси історичних діячів і безпосередніх учасників подій підвищує емоційність засвоєння історичного матеріалу. Учні пере­живають події разом з оповідачами, голоси яких вони чують.

Радіопостановки, радіокомпозиції на історичні теми й спеціальні на­вчальні радіопередачі реконструюють історичну реальність у художній формі. Учитель має підготувати учнів до свідомого засвоєння передачі, поставити завдання, перевірити їх виконання після передачі, організу­вати підсумкову бесіду за її змістом, що включається в загальну систе­му історичних знань школярів. Добре зарекомендував себе прийом зо­рової конкретизації окремих фрагментів радіопередач. З цією метою після чи під час прослуховування передачі можна продемонструвати кадри з діафільму, діапозитиви, картини. Якщо в школі є власне радіо, творча діяльність школярів може бути спрямована на підготовку пере­дач чи радіопостановок з історичної тематики за результатами власних досліджень. Ефективною може бути робота історичного радіоклубу, проведення усних історичних журналів та радіоподорожей в історичне минуле тощо.

Загальними рисами навчального кіно і телебачення є їх динамічність і наявність зорового і звукового рядів. Кіно і телебачення належать до найбільш економічних за часовими витратами засобів передачі знань. Щільність інформації в навчальному фільмі дозволяє розгорнути перед школярами в доступній формі велику кількість навчального історично­го матеріалу.

У навчальних фільмах з історії використовуються документальні зйомки, зокрема кінохроніка, уривки з історико-художніх фільмів, на­турні зйомки історичних пам'ятників. Навчальне телебачення з історії широко використовує телевізійні лекції, а також телеекскурсії в музеї, на виставки, до меморіальних історичних пам'ятників. Телевізійна драматизація реконструює історичну реальність. Ця форма телепере­дач з історії може широко застосовуватись у роботі зі школярами серед­ніх класів. Екранні динамічні засоби навчання демонструють твори мистецтва і предмети матеріальної культури з різних боків, що допома­гає зосереджувати увагу на найбільш важливих рисах і властивостях об'єкта.

Дуже важливе попереднє знайомство вчителя зі змістом викорис­товуваного на уроці фільму, телепередачі, діафільму, оскільки деякі кінофільми і телепередачі містять лише частину матеріалу, що має бу-




194

195


  • історичні факти в них можуть бути представлені у надзвичайно чи хоплюючий спосіб, часто за допомогою методів, з якими учні знайомі по інших видах програм;

  • вони створюють сюжетно-тематичні картини й історичні рекой струкції, наприклад завдяки старій кінохроніці чи історичній рекон­струкції учням передається відчуття місця і часу;

  • вони наближають учня до минулого і конкретизують події, що відбулися багато років тому в таких місцях або країнах, про які учні знають не так багато;

  • вони дозволяють учням зрозуміти суть життєвого досвіду, думок, почуттів і відносин людей, безпосередньо пов'язаних з конкретною подією чи історичним явищем.

Однак викладач історії також має враховувати потенційний вплин, що може здійснювати телебачення поза межами класної кімнати. Про­тягом тижня деякі учні проводять біля телевізорів стільки ж часу, скільки у школі. Тому важливо формалізувати цей вид навчання, нада­ючи учням інформацію про телебачення як посередника, а також за­гальні уявлення про телебачення, необхідні для аналізу його продукції. Учні повинні розуміти, що телебачення не є нейтральним, об'єктивним і відкритим, як здається. Образи, які воно створює, відбираються і ре­дагуються з тим, щоб відповідати певним критеріям привабливості для глядачів або смакам і потребам певних сил чи власників телеканалів.

Учням необхідно пояснити, що коли вони використовують теле­візійні програми, кінохроніку і фільми як історичне джерело, то вони повинні побачити за екранними образами і почути за текстом звуко­вих коментарів:



  • контекст, у якому створювалися дана кінохроніка і фільми;

  • організації, що їх виготовили;

  • аудиторію, для якої вони призначені;

  • мету, з якою вони були створені;

  • спосіб, в який збирався матеріал, як перевірявся, редагувався і зіставлявся з іншими джерелами;

  • вплив використовуваної технічної апаратури і прийомів145.

* Подумайте

Працюючи в парах, визначте, які вимоги до вчителя висуває сучасна методики опрацювання телебачення на уроках історії, чому об'єк­тивно зростає його роль у навчанні, з якими складностями можна зустрітись при використанні даного виду ТЗН.

Перевірте себе

1) Які засоби навчання історії відносяться до ТЗН і як вони кла­сифікуються?

145 Страдлинг Р. Викладання історії Європи XX ст. - К., 2003. - С 241.


  1. Чим відрізняється методика роботи зі статичними та динамічними ТЗН у навчанні історії?

  2. Якою є методика роботи з аудіо ТЗН на уроках історії?

  3. Якою є методика роботи з діапозитивами та діафільмами на уро­ках історії?

  4. Якою є методика роботи з кінофільмом і кінофрагментом?

  5. Якою є методика роботи з інформацією телебачення?

1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка