Ббк 74. 266. 3 П55 Передмова



Сторінка15/26
Дата конвертації02.04.2016
Розмір5.43 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26

Як працювати з документом (6 кл.)

  • Хто автор документа? Хто ще брав участь у підготовці документа? Що ви знаєте про цих людей? Що додатково ви змогли довідатися про авторів з досліджуваного документа?

  • Коли був написаний чи створений документ? Як це можна зро­зуміти з його змісту? Яке значення має час написання документа?

- Де відбулися описувані події? Як це можна зрозуміти з його
змісту? Яке значення має місце, у якому відбулися описувані в доку­
менті події?

107 Умбрашко К.Б. Развитие творческого мышления на уроках // Преподавание истории в школе. - 1996. - № 2. - С. 30.

154

- Які факти наведені в документі? Які висновки можна зробити на



їх основі?

- Якою була причина створення документа? Який привід для його

створення?

- Як досліджуваний документ допоміг вам довідатися більше про

історичну подію, яку він відображує?

Як працювати з документом (7-9 кл.)

Походження тексту:



  • хто написав цей текст?

  • коли він був написаний?

  • до якого виду джерел він відноситься?

- це повний текст чи фрагмент?

-якщо це фрагмент тексту, хто і чому вибрав саме цю частину

тексту?

Зміст тексту:



  • яким є зміст тексту?

  • які факти описуються?

-як автор пояснює причини, викладає хід і визначає значення

історичних подій?

Достовірність інформації тексту:


  • чи був присутній автор під час події, яку описує, чи взяв інфор­мацію з первинних джерел?

  • коли написано документ: відразу чи багато пізніше самої події?

Упередженість у тексті.

Усі тексти певною мірою упереджені, оскільки різні люди, залежно від їхніх поглядів і переконань, тлумачать ті самі факти по-різному. Автор може створювати документ із якоюсь метою, щоб отримати якусь вигоду. Упередженість можна знайти у використанні автором особливих прикметників, у підборі фактів.

- Якими є погляди автора? До чого він закликає і що засуджує? Чиї

інтереси він виражає?

- Чи є автор представником певної точки зору чи він пропонує свій

погляд на події?

- Як автор ставиться до описуваних подій та їхніх учасників? Чи є

в автора особливі симпатії, переваги?



  • Якою мовою пише автор?

  • Чи є дане джерело єдиним свідченням про цю подію? Чи є інші дже­рела, як вони описують подію? Яке з джерел більш достовірне і чому?

  • Кому співчуває автор? Як він ставиться до описуваних подій? Чи можна вважати документ достовірним і неупередженим?

Розглянемо, як працюють ці пам'ятки на конкретних прикладах. Так, на уроці історії стародавнього світу у 6 класі використовується фрагмент документа «Опис нещасть країни»:

«Підняли люди заколот проти царської влади, установленої богом. Столиця зруйнована в одну годину. Цар захоплений бідними людьми.

155

Начальники країни рятуються втечею. Чиновників убито. Знищено списки, за якими збирали податки. ...Це нещастя для серця мого. О, як скорботно мені через нещастя цього часу».

Учням може бути поставлено завдання: прочитайте документ, по­ставте до нього запитання, щоб переконатися в його достовірності. Це завдання учні виконують, спираючись на пам'ятку.

У сучасній методичній літературі можна зустріти й авторські мето­дики опрацювання історичних документів108.

*Подумайте

Працюючи в малих групах, складіть перелік прийомів навчальної робо­ти з історичним документом, які треба сформувати в учнів в основ­ній школі. Порівняйте результати роботи різних груп. Спробуйте визначити, чи будуть відрізнятись ці переліки для різних класів, чим саме і чому?

Перевірте себе


  1. За якими критеріями і як класифікуються історичні документи?

  2. Що таке історичне джерело та історичний документ, і чому важ­ливо розрізняти їх види?

  3. Які прийоми навчання застосовує вчитель у роботі з історичним документом?

3. Художня та науково-популярна література у навчанні історії

Методисти дореволюційної школи звертали велику увагу на чи­тання учнями книг історичного змісту. «Історія як наука про минуле тільки тоді може уявитися учневі у вигляді живої картини, коли він має масу її характерних рис і деталей». Саме історичне читання надає уч­неві ці характерні риси «історичного життя»109.

Як відомо, художня література, використовувана на уроці, до­помагає конкретизації історичного матеріалу і формуванню в учнів яскравих образів минулого, що є складовою частиною їх історичних уявлень. Художня книга дозволяє підтримувати увагу учнів, сприяє розвитку інтересу до предмета. Фрагменти творів учитель застосовує, щоб ввести учнів в історичну обстановку чи відтворити колорит епо­хи, дати картинний чи портретний опис. Використання на уроках створених письменниками і поетами художніх історичних образів, яскравих розповідей про події минулого підвищує емоційність сприй-

108 Задорожна Л. Навчити працювати самостійно (інтеграційний метод
роботи з історичними документами) // Історія в школах України. - 2004. -
№5.- С 7-11.

109 Желтов В., Токин В. Опыт методики элементарного курса русской
истории. - М., 1913. - С. 147.

няття учнями матеріалу, підсилює його виховний вплив, сприяє фор­муванню особистісного ставлення до історичних явищ і діячів.

Умовно художню літературу підрозділяють на дві великі групи. Це літературні джерела досліджуваної епохи й історична белетристика. До джерел історичних знань відносяться твори, автори яких є безпо­середніми свідками чи учасниками описуваних подій. Вони створю­ють своєрідні документи епохи, що слугують для пізнання минулого. Ці джерела не завжди зрозумілі учням, і на уроці використовують­ся лише фрагменти, заздалегідь відібрані вчителем. Так, звертаючись до найдавнішої пам'ятки давньоруської літератури кінця XII ст. «Сло­ва о полку Ігоревім», учитель допомагає учням усвідомити заклик невідомого автора до руських князів припинити міжусобиці й об'єднати­ся в боротьбі проти спільної небезпеки - зовнішнього ворога.

До історичної белетристики належать художні твори про дослі­джувану епоху, створені письменниками пізнішого часу. Книги істо­ричної белетристики, що реконструюють історичну дійсність, як пра­вило, написані на основі наукового дослідження минулого, вивчення історичних джерел, наукових досліджень і монографій. Збагативши себе історичними знаннями, автор відтворює історичне минуле у формі художнього твору.



* Подумайте

Працюючи в парах, визначте, за якими критеріями класифікуються твори художньої літератури, що використовуються як історичні джерела. Чи треба вчителю-практику знати цю класифікацію? Чому? Ще влітку при складанні тематичного планування вчитель на ос­нові фонду дитячих бібліотек складає списки книг для позакласного читання і підбирає за курсами художні твори для поглибленої роботи в класі і вдома. Критеріями відбору служать наукова історична і худож­ня цінність книжки. Крім того, враховуються доступність, відповід­ність віку, виховне значення книги.

Учитель знайомить учнів з рекомендаційним списком художньої літератури, показує деякі книжки зі списку, дає короткі анотації. Після цей список бажано вивісити в кабінеті історії.

Існують різні прийоми використання вчителем книжки на уроках. Так, для учнів 5-6 класів підбираються фрагменти сюжетного і кар­тинного опису, характеристики історичних осіб, уривки для персоні­фікації і драматизації подій під час розповіді на уроці. Вибірка з книг і включення в розповідь вчителя окремих образів, картин, характе­ристик потрібні й у випадку, якщо твір у повному обсязі за формою і змістом недоступний учням.

Під час підготовки тексту художнього твору до відтворення на уроці варто продумати, що менш суттєве в уривках варто скоротити,




156

157


як зробити зв'язки між ними, якими повинні бути переходи110. Фраг­менти творів мають бути короткими, влучними.

Продумується також використання книжок, відомих учням з уроків літератури чи позакласного читання. Так, при вивченні теми «Стародавня Індія» учні самі можуть розповісти про природу Індії, згадавши повість Р. Кіплінга «Мауглі».

Фрагмент художнього твору допоможе доповнити і конкретизува­ти застосовувані на уроці документи про реформацію та селянську війну в Німеччині. У книзі німецького письменника Р. Швейхеля «За волю» описується враження, яке справило на селян читання «Дванад­цяти статей»: «Усюди цей маніфест селянських прав потрясав монас­тирі й абатства, замки і ворожі селянам міста. Затріщали, захиталися, завалилися грізні стіни, і небо почервонило кривавою загравою по­жеж, і навіть колиска гордого імперського роду, замок Гогенштауфен, під натиском селян запалав гігантським смолоскипом волі, опроміню­ючи шлях повсталому народу далеко по всій країні»111.

У роботі вчителя на уроці художня книжка найчастіше застосовуєть­ся для цитування чи переказу окремих уривків (літературної ілюст­рації). Перш ніж зупинитися на сюжеті книжки, учитель надає інфор­мацію про автора, і якщо потрібно, то коротко розповідає про зміст книжки. Потім пропонує учням запитання і завдання, а після читання уривка проводить за ними бесіду. Матеріал художнього твору надалі входить у повторення і перевірку знань учнів. Так, характеризуючи іспанського короля Филипа II, учитель може розповісти про його ди­тинство по книзі Ш. де Костера «Легенда про Уленшпигеля»112.

Існують різні способи застосування книжки учнями на уроках історії. Це, насамперед, читання на уроці уривків книжки як джерела історичних знань. При відтворенні фрагментів книжки на уроці треба наголошувати на необхідності читання уривків виразно, інтонацією підкреслюючи текст. Це ж відноситься до читання монологів, наприк­лад прощання із селом Жанни Д'Арк із книги Ф. Шиллера «Орлеан­ська діва».

Учні мають аналізувати історичний твір з позиції відповідності його історичній науці; рецензувати; самостійно працювати над текс­том книжки, підбираючи приклади, складаючи анотації. В анотації їм пропонується враховувати таке:



  1. Епоха (період), подія (явище), відбиті у творі.

  2. Найбільш важливі і яскраві події твору.

  3. Історичні й типові персонажі і колізії, що відбувалися з ними.

  4. Ставлення автора до описуваних подій і героїв.

110 Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятель­
ности и умственное развитие учащихся. - М., 1968. - С. 12.

111 Швейхель Р. За свободу. - М., 1939.

112 Костер Ш. де. Легенда об Уленшпигеле. - М., 1951. - С. 33-34.

5. Висловлення власної думки про книжку та оцінка її художньої

цінності.

Велике значення мають художні твори у моральному вихованні учнів. Дізнаючись про вчинки історичних особистостей, учні часто переносять себе в ті ж умови, співчуваючи герою. Проте мало тільки привертати увагу учнів до героїчних вчинків видатних осіб. На уро­ках варто піднімати питання про доцільність тих чи інших дій, про по­рядність, гідність, добросердя, вірність дружбі.

Як у виховних, так і в навчальних цілях доцільно застосовувати художньо-історичні книжки на уроках повторення.

Застосування історичної інформації в науково відпрацьованій та систематизованій формі у вигляді науково-популярних видань, ста­тей, довідкових матеріалів тощо підвищує ефективність шкільного навчання історії. Цей вид тексту може забезпечити засвоєння учнями системи знань, локалізованих у часі та просторі. Важливим є те, що опрацювання учнями науково-популярної та довідкової літератури створює умови для формування у них умінь самостійно працювати з такими видами текстів і на цій основі обґрунтовувати та аргументувати власні судження та висновки.

Використання науково-популярної та довідкової літератури можли­ве у три основні способи: по-перше, як джерела знань при підготовці до уроку; по-друге, як органічної частини історичного навчального матеріалу, що викладається вчителем, по-третє, як засобу організації самостійної пізнавальної діяльності. Можна залучати учнів до слов­никової роботи з такою літературою, пропонуючи завдання на пошук визначення нових понять, порівняння визначень чи ознак понять, то­чок зору щодо розглядуваних подій і явищ. Треба заохочувати учнів до підготовки невеличких повідомлень, що розширюють їх історичні уявлення та стимулюють інтерес до предмета. У 8-9 класах учням можна пропонувати підготовку історичних творів, есе і невеличких рефератів чи тез. Може бути застосовувана також значна кількість прийомів роботи з іншими видами текстів.

Опрацювання таких видів текстів у навчанні історії є обов'язковою умовою підвищення предметної компетентності учнів.



* Подумайте

Працюючи в малих групах, складіть перелік прийомів навчальної ро­боти учнів з художньою та науково-популярною літературою, які треба сформувати в учнів в основній школі. Порівняйте результати роботи різних груп. Спробуйте визначити, чи будуть відрізнятись ці переліки для різних класів, чим саме і чому?

Перевірте себе

1) За якими критеріями і як класифікуються тексти художньої та на­уково-популярної літератури?




158

159


  1. Чому важливо розрізняти їх види?

  2. Які прийоми навчання застосовує вчитель у роботі з художньою та науково-популярною літературою?

4. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії

У попередніх пунктах цієї теми ми вже говорили, що у навчальних текстах історичні події, явища і процеси завжди певним чином інтер­претуються.

Очевидно, що історія як наука не відноситься до числа абсолютно точних, раціональних, безпристрасно об'єктивних. Хоча автори шкільних програм, підручників, учителі історії орієнтовані на те, щоб «уникати як схованих, так і явних оцінних суджень... Вони не повинні бути ані апологетами, ані наклепниками. Вони також повинні утри­муватися від переносу в минуле сучасних і особистісних підходів, що було би анахронізмом»113. Проте природа упередженості, необ'єктив-ності, перекручування історичного минулого складніша і багатогран-ніша, ніж це може здаватися на перший погляд. Невипадково Рада Європи присвятила цьому питанню велику програму досліджень і міжнародних зустрічей, що діє вже три десятиліття.

Провідними в аналітичних доповідях і методичних рекомендаціях, за результатами досліджень, є два поняття з близькою семантикою: bias і prejudice. Експерти Ради Європи уточнюють значення кожного з них. Поняття «bias» (англ.: пристрасть, упередженість, необ'єктивність) застосовують до інтерпретацій історії, коли автори описують, зобра­жують реальність, порушуючи баланс підходів і виражаючи власну (упереджену) точку зору. Вона може бути наслідком позиції самого автора чи джерела, чи походити від критерію, використовуваного при доборі джерел. Такі упередження можуть носити навмисний характер чи допускатися несвідомо. У зв'язку з цим виникає запитання: чи мо­жуть взагалі джерела і принципи добору фактів бути неупередженими?

Поняттям «prejudice» (англ.: упередження, упереджена думка, забо­бон, пересуд) зображують, характеризують емоційний склад розуму, коли людина, висловлює думки, незалежно від реальності, очевид­ності, заперечуючи, ігноруючи або замовчуючи її. Це також може бу­ти навмисним або несвідомим. Можливо, не всі погодяться з тим, що природа пристрастей, упереджень (bias) криється в історичному мис­ленні, в той час як пересуди, забобони абсолютно з ним несумісні. Історичний контекст може бути розгорнутий об'єктивно, але його добір (формування) носить, звичайно, упереджений характер.

Пристрасті, упередження і пересуди часто зв'язують ще з одним по­няттям - «indoctrination» (англ.: навіювання ідей, ідеологічна обробка).

Однак це поняття відрізняється від попередніх. Indoctrination - це про­цес, за допомогою якого люди намагаються переконати інших, схили­ти їх до прийняття певних ідей і відносин, замовчуючи відомі факти, подаючи їх вибірково, навмисно підкреслюючи, виділяючи окремі аспекти минулого. Отже, indoctrination - це спроба впровадити чи увічнити пересуди за рахунок використання упереджених джерел114.

"Подумайте

Працюючи в малих групах, визначте, з якими поняттями пов'язаний термін «інтерпретація». Чому Рада Європи приділяє таку велику увагу цій проблемі? Придумайте приклади з навчального історичного матеріалу основної школи, які, на вашу думку, відповідають термінам «bias», «prejudice», «indoctrination». Поясніть різницю та зв'язок між ними. Представте свої думки в академічній групі, ско­риставшись технологією «коло ідей».

У рамках міжнародного семінару «Інноваційні підходи до вивчен­ня та викладання історії в школі», який проходив в Україні за під­тримки Міністерства освіти і науки України спільно з Європейською асоціацією викладачів історії EUROCLIO у 2003 p., значну увагу бу­ло приділено цьому важливому питанню. Воно розглядалось з точки зору того, як застерегтись у навчальному процесі від навіювання уч­ням певних пристрастей, упереджень і пересудів, притаманних сучас­ним підручникам з історії та іншим засобам навчання.

Іншим аспектом цього питання, який обговорювався під час семі­нару, була проблема впливу на учнів різних інтерпретацій, тлумачень, трактувань історичних подій і процесів, з якими вони стикаються на сторінках преси, в кіно або на телебаченні чи в комп'ютерних іграх. Наприклад, останнім часом інформація про цікаві та яскраві події минулого, в центрі яких завжди знаходяться мужні та цікаві постаті героїв та чарівних героїнь, доходить до учнів з історичних фільмів, зокрема голівудських. Зрозуміло, що така інформація часто не має нічого спільного з історичною правдою, а є інтерпретацією, версією авторів фільму, яка підкоряється законам кінематографа як особливо­го жанру мистецтва. Історичні образи, закріплені таким шляхом у свідомості учнів, не тільки є дуже далекими від історичної реальності, але й упередженими. Накладаючись у дітей на певні історичні уявлен­ня про минуле, які вони отримали (або не отримали) на уроках історії, ця версія подій може сприйматись як об'єктивна, науково-історична.

Єдиною можливістю протистояти такому впливу є розвиток в учнів умінь аналізувати та оцінювати різні інтерпретації історичного процесу, критично ставитись до них. Така робота стає передумовою, підґрунтям розвитку критичного мислення, допомагає дітям усвідо-




160

113 Teaching about Europe / By Margaret Sherman. London, Cassell, 1991, p. 36.



110 Teaching History in the New Europe / By John Slater. London, Cassell, 1995, p. 92.

6 6-402 161



мити, що історія не завжди є об'єктивною, що не існує єдиної істини щодо минулого, надає можливість посісти власну позицію, виробити свій погляд щодо історичних фактів і свідчень.

Насамперед зазначимо, що різні підручники та посібники, які існу­ють сьогодні в освітньому просторі України, поєднуючись з власними поглядами вчителів різних поколінь, також часто створюють у свідо­мості учнів авторські, достатньо суб'єктивні версії минулого. Інколи вони значно відрізняються одна від одної. Якщо додати до цього при­таманне інколи вчителям бажання дати «останню» відповідь на всі запитання, то результатом такого навчання є скоріше створення на тлі історії певних міфів та легенд, які стають надбанням учнів і формують у них стереотипне негнучке мислення, історичні «штампи» та забобони.



* Подумайте

Працюючи в парах, поясніть, чому проблема інтерпретації є важли­вою для навчання учнів в основній школі. Чи існує ця проблема в Україні? Обґрунтуйте свою думку прикладами.

Щоб запобігти некритичному сприйняттю учнями історичної інформації, недостатньо тільки навчити їх досліджувати джерела. Важливим є також розвиток вмінь аналізувати та критично оцінюва­ти інтерпретацію минулого, що міститься в будь-якому джерелі. Робо­та з розвитку таких умінь має бути закладена в середину історичного матеріалу в межах програми і конкретного уроку. Тому, працюючи з будь яким текстом, джерелом, вчитель повинен пояснювати і демон­струвати учням цю суб'єктивність, а учні повинні її знаходити, іден­тифікувати і розуміти.

Основними принципами щодо методики роботи над інтерпрета­ціями, які обговорювались на семінарі, є такі положення:


  • історичні інтерпретації завжди незавершені (тобто автори зосере­джують увагу тільки на тому, що їм цікаво, пропускаючи, замовчуючи інше);

  • вони завжди поєднують докази (доведені факти) і витвори автор­ської уяви, тобто загальним правилом «творення такої історії» є: історію частково «знаходимо» у джерелах - частково уявляємо;

  • на інтерпретацію завжди впливають турботи, потреби і питання сьогодення, які забарвлюють погляд автора на минуле;

  • на тлумачення, трактування минулого завжди впливає власний досвід, знання та погляди, пристрасті та пересуди того, хто описує.

Разом з тим, оскільки вчителі і учні завжди працюють з інтерпре­таціями історичного процесу, насамперед у підручниках, а також, оп­рацьовуючи під час уроку ті чи інші джерела і засоби навчання, треба визначити основні підходи до відбору, які саме інтерпретації треба вивчати. Ключовим питанням при цьому буде не «правильність» тієї чи іншої інтерпретації, а те, які факти, докази і яким чином викорис-

тав інтерпретатор. Наприклад, інтерпретація археологів спирається на дані розкопок, інтерпретація автора підручника - на збалансований розгляд позицій, точок зору всіх сторін, які задіяні в суспільному конфлікті; інтерпретація авторів художнього твору обумовлена розвит­ком сюжету фільму і може не відповідати реальним історичним подіям. Таким чином, працюючи з учнями, над навичками аналізу та оцін­ки інтерпретацій треба пам'ятати:



  • в інтерпретації завжди комбінуються, поєднуються факт, думка автора і авторська уява, адже треба вчити учнів відрізняти ці елемен­ти один від одного;

  • будь-яка інтерпретація, трактування історії має цінність тільки, якщо спирається на докази, факти;

  • відмінність в інтерпретаціях, тлумаченнях, поясненнях однієї і тієї самої події, періоду, процесу тощо у різних авторів може пояснюва­тись метою викладення, призначенням певній аудиторії та (або) осо­бистістю автора;

- академічна історія є не більш об'єктивною, ніж популярна.
Безумовно, коли ми розкриваємо перед учнями на конкретних

прикладах «механізми» та способи інтерпретування, привчаємо їх до думки про суб'єктивність будь-якого погляду на історію, головною небезпекою стає формування в них певного нігілізму по відношенню до історичної науки та історичної правди взагалі. Така небезпека є ре­альною і потребує обережного ставлення, насамперед розвитку умінь школярів відрізняти думку від факту. Крім того, існує вірогідність, що учні будуть надавати всім точкам зору рівного значення: як тим, які базуються на фактах, так і тим, які їм суперечать.

Вчителі, які замислюються над цими питаннями, інколи приходять до висновку, що навчати учнів аналізувати та критично осмислювати історичні інтерпретації дуже складно, оскільки незрозуміло: яким са­ме інтерпретаціям ми мусимо навчати школярів та якою є методика такого навчання. Крім того, частина вчителів має сумніви, чи здатні учні зрозуміти такі «дорослі» речі, чи не буде ознайомлення з багато-аспектністю розуміння історичного процесу заплутувати їх? Нарешті доводом «проти» є також розповсюджена думка, що розвиток кри­тичного мислення та аналізу інтерпретацій потребує багато додатко­вого часу.

"Подумайте

Працюючи в парах, визначте, які завдання стоять перед вчителем у навчанні учнів опрацюванню інтерпретацій. Чи відповідають такі завдання віковим особливостям учнів основної школи? Чому?

Якими ж можуть бути загальні методичні підходи до організації роботи учнів над вміннями аналізувати інтерпретації історії і створю­вати власну інтерпретацію на основі фактів і джерел?




162

163


Треба зауважити насамперед на тому, що аналіз учнями інтерпре­тацій ефективний тільки за умови, коли він є органічною частиною більш широкого вивчення теми, розділу матеріалу. Іншими словами, учні потребують достатньо глибокого знання загального історичного контексту, історичних фактів і подій перед тим, як вони почнуть пра­цювати з інтерпретаціями. Наприклад, опрацювання декількох оцінок однієї події може бути завершальним моментом вивчення теми і виглядати як порівняння. Так, завершення теми «Національно-виз­вольна війна українського народу» (8 клас) може бути представлене у вигляді такого завдання.

У багатотомній історії України (1983 р.) написано, що в результаті договору 1654 р. «Україна, що знаходилась у становищі колонії Речі Посполитої, у складі Російської держави, одержала право на самоуп­равління... Історичне значення возз'єднання України з Росією поляга­ло у тім, що назавжди закріплювалася єдність двох братніх народів. У складі Російської держави Україна знайшла порятунок від гноблен­ня шляхетської Польщі та поглинення султанською Туреччиною»115.

У підручнику 2001 р. зауважується: «Згідно з документами, за­твердженими під час українсько-московських переговорів 1654 року, встановлювались міждержавні відносини, що не обмежували незалеж­ності України. Адже договір між двома державами загалом був рівно­правний і (за умови дотримання) взаємовигідним. Водночас він був незавершений, недосконалий, діяв нетривалий час (кілька років) і то­му дуже швидко втратив чинність»116.

Яка з цих точок зору є, на вашу думку, найбільш прийнятною? Чому в цих підручниках такі різні оцінки одних подій?

У темі «Київська Русь за часів роздробленості» (7 клас) завдання може бути пов'язане з інтерпретуванням академічної історії.

Н. Полонська-Василенко з приводу причин розпаду Київської Русі писала: «Перша з них - надто великі розміри держави: вона була най­більшою в Європі і до складу її входили не лише українці, але й цілий конгломерат народів, об'єднаних владою спільної династії та церк­ви... Поки на чолі держави стояв могутній князь, як Володимир чи Ярослав, які тримали в покорі своїх синів, державне правління було більш-менш добре зорганізоване. Але якщо князі, корилися батьковій волі, ...то волі старшого брата, дядьки, а іноді і племінника, вони спротивлялися»117.

Порівняйте цю точку зору з поглядами автора вашого підручника. Чи погоджуєтесь ви з такою характеристикою причин розпаду Київсь­кої Русі? Чому?

115 История Украинской ССР. В 10-ти томах. Т. 3. - К., 1983. - С 75-76.

116 Власов В. Історія України: 8 клас. - К., 2001. - С. 128.

117 Полонська-Василенко Н. Історія України. - Т. 1. - К., 1995. -
С. 179—180.

Учнів треба навчити опрацьовувати широкий спектр історичних інтерпретацій, включаючи академічну історію, історичну белетристику, фонди музеїв, фільми, дані народного фольклору тощо. Тому звернен­ня учителя на початку уроку, під час мотивації пізнавальної діяль­ності, до інтерпретації минулого, добре відомої їм з художньої літера­тури чи з фільму зацікавлює учнів, зосереджує увагу на вивченні теми.

Наприклад, на уроці з теми «Хрестові походи» (7 клас) завдання може виглядати таким чином.

Вальтер Скотт у відомому романі «Айвенго» змальовує образ ко­роля Ричарда І, за прізвиськом Левове Серце, як хороброго воїна, спра­ведливого правителя, захисника народу і помічника ображених.



Порівняйте цю характеристику з тою, яка міститься у підручни­ках та документах. Яка з них, на вашу думку, є більш об'єктивною? Чо­му? Чому автор змалював свого героя саме так?

А на уроці, пов'язаному з вивченням у 7-му класі теми «Боротьба народів Європи та Азії проти чужоземних загарбників» можна поста­вити завдання так.

Відомий радянський фільм «Олександр Невський» яскраво описує боротьбу новгородських воїнів проти хрестоносців. Одним з централь­них героїчних образів фільму є князь Олександр Невський, який очо­лює руські дружини у переможній битві на Чудському озері. Автори фільму відверто закликають глядачів захопитись цією постаттю як патріотом і захисником країни. Як ви думаєте, чому у фільмі не відоб­ражені взаємовигідні стосунки Олександра Невського як новгородсько­го князя з монголо-татарами, які завершились отриманням від Орди ярлику на збір данини з усіх земель колишньої Київської Русі?

Залучення учнів до створення ними власних інтерпретацій історії може бути дуже корисним шляхом розуміння ними загальних підходів до того, як і чому з'являються історичні інтерпретації. Прикладом мо­жуть бути такі завдання (їх можна пропонувати на будь-якому істо­ричному матеріалі, починаючи з учнів віком 13-14 років):



1) Рекламна кампанія.

Ви є фахівцем туристичного бізнесу. Ваша компанія намагається створити новий туристський маршрут по старовинному українському місту Умань. Для того щоб забезпечити приток туристів, вам треба розробити рекламну листівку, яка розрахована на людей, яких ба­жаєте зацікавити.

Перед тим як починати працювати над текстом листівки:

а) ознайомтесь з основними подіями історії міста та описом пам'яток;

б) вирішіть, на кого розрахована ваша листівка: на молодь, на
батьків, які відвідують місто разом з дітьми; на людей середнього
віку, які подорожують наодинці, тощо.

Вирішіть також, який образ міста ви будете створювати: спокій­ний? Таємничий? Запрошуючий? Збуджуючий? Романтичний? Чи якийсь інший?




164

165


Оберіть з запропонованих вам фотографій історичних пам'яток міста тільки 2 фотографії, які ви можете вмістити в текст.

Використовуйте слова, що відображають ваші почуття, коли уяв­ляєте собі таку подорож, але будьте лаконічними і зрозумілими, па­м'ятайте, що рекламна листівка складається з декількох речень.



2) Створюємо музейну експозицію.

Ви - працівник місцевого історичного музею. Вашим завданням є підготувати фотографії, що відображають історію вашого міста на­прикінці XIX ст. Вони будуть вміщені в загальноукраїнське видання, тому вам доручили відібрати тільки 5 фотографій. Але вони повинні відобразити всі сторони суспільного життя якомога повніше і продемон­струвати особливості вашої місцевої історії в цей період порівняно з іншими регіонами України.

Ви повинні також придумати текст, який буде супроводжувати ваші фотографії.

Аналіз різних інтерпретацій подій може бути основою для написання учнями творчих робіт. Прикладом такого завдання може бути таке.

Історики радянських часів стверджували, що утворений у 1815 році «Священний союз» був реакційною організацією, спрямованою на при­душення революції в Європі. Проте засновники цієї організації -монархи Росії, Австрії і Пруссії - вважали її першою міжнародною європейською організацією в історії, яка стабілізувала міжнародні відносини після завершення наполеонівських війн.

Яку з оцінок ви вважаєте більш обґрунтованою? Підберіть макси­мальну кількість аргументів та занесіть їх у таблицю.

Союз - знаряддя реакції

Союз - стабілізуючий фактор

Ваша власна позиція (якщо є)










Учні можуть виконувати творчі роботи з аналізу інтерпретацій мину­лого як есе, тобто короткої письмової роботи, яка висвітлює власну по­зицію учня відносно спірного дискусійного питання. Але бажано допо­могти учням навчитись структурувати письмові роботи такого типу.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка