Археологія Київської Русі робоча навчальна програма



Скачати 327.85 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір327.85 Kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра археології та музеєзнавства

УКЛАДАЧ:

ас. Іванисько С.І.


Археологія Київської Русі
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів 1 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"

спеціальності 8.030304 - Археологія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 20 р.



Протокол №
Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.
Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2010
Навчальна програма з дисципліниАрхеологія Київської Русі

Укладач:

к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна



Лектор:

к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна


Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________20 р.




ВСТУП

Дана дисципліна є "Археологія Київської Русі" викладається на 1 курсі 1 семестру підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" в обсязі 72 години, з них лекцій – 34 год., самостійна робота – 38 годин та форма підсумкового контролю (залік).


Мета та завдання навчальної дисципліни

Курс "Археологія Київської Русі" має на меті на основі археологічних джерел ознайомити студентів з основними категоріями та поняттями з дисципліни, тенденціями суспільного, культурного, економічного, етнічного розвитку населення України за Княжої доби.

Курс "Археологія Київської Русі" передбачає вивчення питань загального культурно-історичного розвитку Київської Русі, типів давньоруських пам’яток, систем розселення, забудови давньоруських населених пунктів, хронологію окремих комплексів та будівельних горизонтів, основ соціально-економічного та етнокультурного розвитку давньоруського населення, напрямку та характеру торгівельних зв’язків тощо.
Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни "Археологія Київської Русі" є детальне вивчення археологічних пам’яток (міст, укріплених та неукріплених поселень, могильників), різних категорій давньоруської матеріальної та духовної культури, етнічних процесів та питань соціально-економічного розвитку Київської Русі .


Вимоги до знань та вмінь студентів.
Студенти повинні знати:

  • основні поняття та терміни курсу;

  • джерела до вивчення археології Київської Русі;

  • загальну характеристику опорних давньоруських пам’яток;

  • принципи визначення хронології та періодизації;

  • типи поселенських структур, оборонних, житлових та господарських споруд;

  • типи поховального обряду;

  • основні проблеми вивчення господарського розвитку Русі;

  • типи давньоруських знарядь праці, зброї, прикрас, кераміки тощо;

  • основні типи культових споруд Південної Русі;

  • основні проблеми вивчення етнічних процесів на території Русі.


Студенти повинні вміти:

  • опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;

  • орієнтуватись у науковій та періодичній археологічній літературі з археології Київської Русі, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;

  • орієнтуватись в основних типах матеріальних решток давньоруського часу;

  • застосувати отримані теоретичні знання при проведенні наукового дослідження;

  • працювати з науково-методичними посібниками.


Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.

Спеціальна навчальна дисципліна "Археологія Київської Русі" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як "Музеєзнавство", "Охорона культурної спадщини: юридичні та практичні аспекти", "Проблеми методики польових археологічних досліджень", "Історія археології".


Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).



Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовному модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий контроль – 60 балів).




Змістовий модуль 1.

Основні типи пам’яток та споруд Київської Русі.

Змістовий модуль 2.

Економіка, культура, релігія та етнічні процеси населення Київської Русі.

Залік

20 залікових балів

20 залікових балів

60 балів

Самостійна робота

Модульний контроль

Самостійна робота

Модульний контроль

10 балів

10 балів

10 балів

10 балів


Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.


Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція – 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми – 7-8 балів

- тема розкрита неповно – 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня – 3-4 бали

- розкритий лише окремий аспект – 1-2 бали

- реферат не зарахований – 0 балів


Тестування

На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.


Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи з двох питань (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 4 бали;

в) неповна відповідь – 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 бал.



Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

На заліку з курсу "Археологія Київської Русі" студент отримує 3 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 20 балів.


Критерії оцінювання з окремих завдань:

  • глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 16-20 балів;

  • розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 11-15 балів;

  • лаконічне розкриття проблеми – 6-10 балів;

  • неповне розкриття проблеми – 1-5 балів;

  • відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.




СУМА

БАЛІВ

НАЦІОНАЛЬНА
СИСТЕМА
ОЦІНЮВАННЯ


90-100

Зараховано


85-89

75-84

65-74

60-64

35-59

Незараховано

1-34

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

лекції

Назва лекції

Кількість годин

лекції

самостійна робота

Змістовний модуль 1.

Пам’ятки та споруди доби Київської Русі.

1.

Вступ. Джерела, історіографія та методика археологічного дослідження культури Київської Русі.

2

2

2.

Сільські поселення доби Київської Русі. Сільська культура.

2

2

3.

Давньоруські житлові та господарські споруди.

2

2

4.

Укріплення доби Київської Русі.

2

2

5.

Давньоруське місто та міська культура.

2

4

6.

Давньоруська культова архітектура.

4

4

7.

Поховальні пам’ятки доби Київської Русі.

1

2

Модульний контроль

1




Змістовий модуль 2.

Економіка, культура, релігія та етнічні процеси населення Київської Русі.

8.

Господарство та економічні відносини часів Київської Русі за даними археології.

6

8

9.

Соціальній устрій Київської Русі за даними археології. Демографія Київської Русі.

1

1

10.

Військова справа Київської Русі.

1

1

11.

Матеріальні об’єкти духовної культури населення Київської Русі.

1

1

12.

Християнізація Київської Русі.

1

1

13.

Культурогенез Київської Русі за даними археології.

4

4

14.

Етнічний склад населення Київської Русі за даними археології.

2

2

15.

Питання хронології та періодизації

1

2

Модульний контроль

1




ВСЬОГО

34

38

Змістовий модуль 1.

Пам’ятки та споруди доби Київської Русі.
Тема 1. Вступ. Джерела, історіографія та методика археологічного дослідження культури Київської Русі (2 год.).

Актуальність та ступінь наукової розробленості теми. Місце курсу в системі підготовки спеціалістів-археологів. Мета і завдання курсу.

Основні різновиди історичних джерел для вивчення Київської Русі. Загальний огляд письмових джерел часів Київської. Лінгвістичні дані про особливості формування та культурного розвитку населення Київської Русі. Дані антропології як джерело реконструкцій. Зразки образотворчого мистецтва давньоруської доби як історичне джерело.

Можливості археології, специфіка археологічних джерел. Історія археологічного дослідження давньоруських пам’яток. Проблема співпадання історичного джерела та об’єкта археологічної реконструкції. Дані суміжних наук. Перспективи співставлення джерел різних видів.

Специфіка методики дослідження пам’яток Княжої доби. Історіографія давньоруської доби. Сучасні концепції та проблеми у вивченні давньоруської історії та археології, досягнення вітчизняних вчених у їх розробці. Деякі аспекти історії та культури давньоруського населення в історичній та археологічній літературі ХІХ-ХХ ст.

Проблема шляхів формування давньоруської держави в російській, радянській та сучасній історичній і археологічній літературі. Виникнення назви «Русь» в історіографії.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Поняття «археологія Київської Русі», «історичні (писемні) джерела», «середньовічний період», «економіка Київської Русі», «літописні племена», «варязьке питання».

  2. Сучасні підходи до етнічної та культурно-історичної інтерпретації державних об’єднань східних слов’ян ІХ-ХІІІ ст.


Тема 2. Сільські поселення доби Київської Русі. Сільська культура. (2 год.)

Неукріплені поселення Київської Русі: вісі, села, погости, слободи, сільця, селища. Складності археологічного вирізнення неукріплених поселень часів Київської Русі. Історія археологічного вивчення давньоруських неукріплених поселень.

Загальна характеристика сільських поселень Південної Русі. Формування давньоруської поселенської структури. Топографія та планування неукріплених поселень. Типи, система та густота забудови, господарська спрямованість. Ритміка формування неукріплених поселень.

Господарство давньоруського селянина. Сільськогосподарські угіддя часів Київської Русі. Господарча спеціалізація давньоруського села. Особливості сільських ремесел. Особливості речового матеріалу неукріплених поселень.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Етнічність та екологічність в способі устрою основних різновидів давньоруських неукріплених поселень.

  2. Давньоруське місто та сільська округа: проблема взаємовідношення.


Тема 3. Давньоруські житлові та господарські споруди (2 год.).

Історія археологічного вивчення давньоруського житла. Загальна характеристика житлобудівництва Південної Русі: конструкції, типи інтер’єру, способи планування, опалювальні споруди. Хронологічна еволюція давньоруського житла та його генетичне підгрунття. Питання реконструкції дерев’яних будівель за матеріалами Київського Подолу. Господарські будівлі. Печі. Інженерні споруди.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Садиби в планувальній структурі давньоруських поселень.

  2. Регіональні, етнічні та господарські особливості житлових та господарських комплексів.


Тема 4. Укріплення доби Київської Русі. (2 год.)

Історія археологічного вивчення давньоруських укріплених поселень.

Фортифікація Київської Русі та її регіональні особливості. Укріплені поселення Київської Русі: хронологія та археологічна класифікація. Топографія укріплених поселень. Планувальна структура. Давньоруські городища. Загальна характеристика фортець і замків Південної Русі.

«Змійові вали». Постугнянська, Посульська і Пороська системи оборони. Укріплення Києва. Золоті ворота. Загальна система оборони давньоруської столиці.


Завдання для самостійної роботи (2год.)

  1. Церкви та монастирі як особливий тип укріплень.

  2. «Гради» і «двори» давньоруських літописів та західноєвропейські замки: спільне та особливе.


Тема 5. Давньоруське місто та міська культура. (2 год.)

Історія археологічного дослідження давньоруських міст. Поняття «давньоруське місто». Давньоруське місто: передумови та шляхи виникнення.

Загальна характеристика міст Південної Русі. Головні ознаки та типи давньоруського міста. Дитинець і посад. Склад населення міст. Міста як ремісничі центри. Основні функції давньоруських міст за даними археології.

Археологічні особливості стольних градів Київської Русі. Особливості міської культури: виробництво предметів розкошу, розвиток монументальної кам’яної архітектури.

Найвидатніші міста часів Київської Русі на терені сучасної України: Київ, Чернігів, Новгород-Сіверський, Переяслав, Галич та ін.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)


  1. Прийняття християнства та його вплив на урбаністичні процеси на території Русі.

  2. Специфіка давньоруського міста у порівнянні з Західною Європою та Стародавнім Сходом.

  3. Значення міст в розвитку духовної культури Київської Русі.

  4. «Міська культура».


Тема 6. Давньоруська культова архітектура. (4 год.)

Історія вивчення давньоруської архітектури.

Загальна характеристика культової архітектури Південної Русі. Розвиток будівельної техніки. Артілі будівельників. Вплив візантійської та західноєвропейської культури на архітектурні ансамблі.

Стильові етапи давньоруської культової архітектури. Формування різних архітектурних шкіл Київської Русі. Давньоруські храми Києва, Чернігова тощо.

Палацова кам’яна архітектура.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)


  1. Дерев’яна скульптура та монументальне кам’яне зодчество.

  2. Регіональні стилістичні особливості.

  3. Архітектурний декор.


Тема 7. Поховальні пам’ятки доби Київської Русі. (1 год.)

Історія вивчення поховальних пам’яток давньоруської доби.

Загальна характеристика могильників Південної Русі та типи поховальних пам’яток. Поховальні пам’ятки Київської Русі й їх зміна в часі: еволюція обрядовості та причини зміни традицій. Дружинні кургани. Чорна могила, дружинні поховання в Києві та Шестоаиці. Князівські гробниці. Саркофаг Ярослава Мудрого. Поховання церковних служителів, ремісників, торгівців тощо.

Релікти язичницького обряду у поховальних пам’ятках раннього періоду.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Динаміка розвитку поховального обряду та регіональні особливості за часів Київської Русі.

  2. Скандинавські поховання на території Київської Русі.


Основна література до змістового модуля 1

  1. Алєксєєва Т.І. Антропологічний склад населення давньоруських міст. // Матеріали з антропології України. 1969, вип. 4

  2. Археология Украинской ССР. К., 1986, т. 3

  3. Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. М., 1944

  4. Арциховский А.В., Янин В.Л. Новгородские грамоты на бересте. М., 1978

  5. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. К., 1989

  6. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. К., 1968

  7. Греков Б.Д. Київська Русь. М., 1953

  8. Давня історія України. К., 1997, т. 3

  9. Довженок В.Й. Про типи городищ Київської Русі. // Археологія, 1975, т. 26

  10. Довженок В.Й. Феодальний маєток епохи Київської Русі. // Археологія, 1958, т. 8

  11. Довженок В.Й., Гончаров В.К., Юра Р.О. Давньоруське місто Воїнь. К., 1966

  12. Древняя Русь. Быт и культура. // Археология СССР М., 1997

  13. Древняя Русь. Город, замок, село. // Археология СССР. М., 1985

  14. Етнічна історія давньої України. К., 2000

  15. Історія української культури. К., 2001, т. 1

  16. Каргер М.К. Древний Киев. М., Л., 1958, 1961, т. 1, 2

  17. Куза А.В. Малые города Древней Руси. М., 1989

  18. Кучера М.П. Давньоруські городища на Правобережжі Київщини. // Дослідження з слов'яно-руської археології. К., 1976

  19. Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья. К., 1987

  20. Кучера М.П. Слов'яно-руські городища VIII-XIII ст. між Саном і Сіверським Дінцем. К., 1999

  21. Мезенцева Г.Г. Давньоруське місто Родень. Княжа Гора. К., 1968

  22. Моргунов Ю.Ю. Посульская граница: этапы формирования и развития. Курск, 1998

  23. Новое в археологии Киева. К., 1981

  24. Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). К., 2005

  25. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище (VI-XIII в.) // Древнее жилище народов Восточной Европы. М., 1975

  26. Раппопорт П.А. Очерки по истории русского военного зодчества Х-ХІІІ ст. // Материалы и исследования по археологии СССР. 1956, № 52

  27. Рыбаков Б.А. Древняя Русь. М., 1963

  28. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII-XIII вв. М., 1982

  29. Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. К., 1991

  30. Свод древнейших письменных известий о славянах. М., 1991, 1994, ч. 1, 2

  31. Седов В.В. Восточные славяне в VI-XIII вв. // Археология СССР. М., 1982

  32. Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина. К., 1982

  33. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. К., 1998

  34. Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-єкономической истории. К., 1987

  35. Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. Чернігів, 1999

  36. Янин В.Л. Я послал тебе бересту. М., 1975



Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.
Контрольні запитання до змістового модуля І

  1. Основні різновиди історичних джерел для вивчення Київської Русі. Можливості археології, специфіка археологічних джерел.

  2. Історія археологічного дослідження давньоруських пам’яток. Специфіка методики дослідження пам’яток Княжої доби.

  3. Сучасні концепції та проблеми у вивченні давньоруської історії та археології, досягнення вітчизняних вчених у їх розробці.

  4. Проблема шляхів формування давньоруської держави в російській, радянській та сучасній історичній і археологічній літературі.

  5. Виникнення назви «Русь» в історіографії.

  6. Історія археологічного вивчення давньоруських неукріплених поселень. Складності археологічного вирізнення неукріплених поселень часів Київської Русі.

  7. Загальна характеристика сільських поселень Південної Русі. Топографія та планування неукріплених поселень. Типи, система та густота забудови, господарська спрямованість. Господарча спеціалізація давньоруського села.

  8. Ритміка формування неукріплених поселень.

  9. Історія археологічного вивчення давньоруського житла.

  10. Загальна характеристика житлобудівництва Південної Русі: конструкції, типи інтер’єру, способи планування, опалювальні споруди.

  11. Хронологічна еволюція давньоруського житла та його генетичне підгрунття.

  12. Питання реконструкції дерев’яних будівель за матеріалами Київського Подолу.

  13. Господарські та інженерні споруди давньоруського часу.

  14. Садиби в планувальній структурі давньоруських поселень.

  15. Історія археологічного вивчення давньоруських укріплених поселень.

  16. Фортифікація Київської Русі та її регіональні особливості.

  17. Укріплені поселення Київської Русі: хронологія та археологічна класифікація.

  18. Топографія укріплених поселень. Планувальна структура.

  19. Загальна система оборони давньоруської столиці.

  20. Історія археологічного дослідження давньоруських міст.

  21. Поняття «давньоруське місто». Давньоруське місто: передумови та шляхи виникнення.

  22. Головні ознаки та типи давньоруського міста. Особливості міської культури: виробництво предметів розкошу, розвиток монументальної кам’яної архітектури.

  23. Склад населення давньоруських міст. Дитинець і посад. Особливості міської культури: виробництво предметів розкошу, розвиток монументальної кам’яної архітектури.

  24. Основні функції давньоруських міст за даними археології.

  25. Археологічні особливості стольних градів Київської Русі.

  26. Історія вивчення давньоруської архітектури.

  27. Загальна характеристика культової архітектури Південної Русі. Розвиток будівельної техніки. Артілі будівельників. Вплив візантійської та західноєвропейської культури на архітектурні ансамблі.

  28. Стильові етапи давньоруської культової архітектури. Формування різних архітектурних шкіл Київської Русі.

  29. Регіональні стилістичні особливості культової архітектури.

  30. Палацова кам’яна архітектура.

  31. Архітектурний декор.

  32. Історія вивчення поховальних пам’яток давньоруської доби.

  33. Загальна характеристика могильників Південної Русі та типи поховальних пам’яток.

  34. Поховальні пам’ятки Київської Русі й їх зміна в часі: еволюція обрядовості та причини зміни традицій.

  35. Дружинні кургани.

  36. Князівські гробниці. Поховання церковних служителів, ремісників, торгівців тощо.

  37. Релікти язичницького обряду у поховальних пам’ятках раннього періоду.

  38. Динаміка розвитку поховального обряду та регіональні особливості за часів Київської Русі.


Типове завдання модульного контролю 1.


  1. Проблема шляхів формування давньоруської держави в російській, радянській та сучасній історичній і археологічній літературі.

  2. Загальна характеристика могильників Південної Русі та типи поховальних пам’яток.



Змістовий модуль 2.

Економіка, культура, релігія та етнічні процеси населення Київської Русі.
Тема 8. Господарство та економічні відносини часів Київської Русі за даними археології. (6 год.)

Сільське господарство та домашні промисли часів Київської Русі за даними археології.

Ремісництво Київської Русі: металургія та металообробка, деревообробка, обробка кістки, шкіри та каменю, ювелірна справа, керамічне та скловарне виробництво.

Розвиток торгівлі та обміну в Київській державі. Гроші та грошові системи Давньої Русі. Економічні відносини часів Київської Русі. Міжнародні торгівельні зв’язки Київської Русі за даними археології.


Завдання для самостійної роботи (8 год.)

  1. Еволюція промислів як традиційного виду господарської діяльності східних слов’ян.

  2. Трансформація відношень власності у ранньофеодальну добу за даними археології.

  3. Регіональна специфіка ремісництва та його роль в системі господарювання та в процесі державотворення.

  4. Ювелірна справа і обробка скла та їх значення в процесі соціальної диференціації суспільства.

  5. Давньоруська кераміка: типологія та хронологія. Прикраси та їх регіональна специфіка.

  6. Вислі актові печатки.

  7. Значення торгівлі в процесі культурогенезу населення часів Київської Русі.


Тема 9. Соціальній устрій Київської Русі за даними археології. Демографія Київської Русі. (1 год.)

Процес майнової та соціальної диференціації за даними археології. Завершення формування ранньофеодальних класів та прошарків: історія та археологія.

Соціальна стратифікація панівного стану на Русі. Час, передумови та шляхи виокремлення князя та князівської дружини за даними археології. Основні етапи зміни князівської влади за часів Київської Русі за даними археології.

Феодально залежні верстви населення. Православне духовенство як окрема верства давньоруського населення.Рівень контактів різних верств населення.

Проблема палеодемографії часів Київської Русі.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Проблема співставлення результатів дослідження поховань та поселень різних типів.

  2. Заміна родових відносин територіальними зв’язками.


Тема 10. Військова справа Київської Русі. (1 год.)

Типи зброї та спорядження вершника: традиції та інновації. Еволюція предметів озброєння протягом Х-ХІІІ ст.


Завдання для самостійної роботи (1 год.)

  1. Умови формування комплексу давньоруської зброї за А.М. Кирпичніковим та В.Й. Довженком.


Тема 11. Матеріальні об’єкти духовної культури населення Київської Русі. (1 год.)

Сакральні пам’ятки ранніх та східних слов’ян. Святилища слов’ян І тис. н.е.: топографія, типологія, культова архітектура.

Антропоморфна язичеська скульптура. Збруцький ідол. Культова атрибутика.

Язичницькі вірування східних слов’ян: дані археології, етнографії та фольклористики. Етапи розвитку слов’янського язичества за Б.О. Рибаковим. Світ та антисвіт. Свійські тварини та культова практика східних слов’ян.

Божества окремих племен, спроби введення монотеїзму для консолідації Давньоруської держави.
Завдання для самостійної роботи (1 год.)


  1. Вода, вогонь, хліб, небесні світила як культові об’єкти давніх слов’ян.


Тема 12. Християнізація Київської Русі. (1 год.)

Прийняття християнства та зміни в матеріальній культурі Київської Русі. Сучасні підходи до прийняття християнства населенням Київської Русі.

Процес заміни язичества християнством за даними археології.

Історія монастирів Київської Русі.

Збереження язичеських традицій в матеріальній культурі та світогляді населення Київської Русі. Проблема співвідношення впливу дохристиянських вірувань та християнства на матеріальну культуру та побут населення часів Київської Русі.

Значення прийняття християнства для давньоруського населення.


Завдання для самостійної роботи (1 год.)

  1. Відбиття у духовній культурі боротьби з степовими кочовиками.


Тема 13. Культурогенез Київської Русі за даними археології. (4 год.)

Проблема формування культури Київської Русі в історичній та археологічній науці.

Зразки давньоруської писемності серед археологічних матеріалів. Графіті та епіграфічні пам’ятки. Берестяні грамоти як історичне та археологічне джерело. Освіта та освітянські заклади за даними археології. Наукові знання давньоруського населення.

Мистецтво Київської Русі. Театральні дійства. Музика. Живопис, іконографія, фрески та мозаїки. Художнє ремісництво.


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

  1. Література та бібліотеки Київської Русі.

  2. Художні ремесла Київської Русі та їх збереження їх традицій в сучасному прикладному мистецтві.

  3. Проблеми міської та сільської культури за часів Київської Русі.

  4. Основні напрямки культурних зв’язків Київської Русі.


Тема 14. Етнічний склад населення Київської Русі за даними археології. (2 год.)

Проблема визначення етнічних компонентів за археологічними даними.

Проблема існування давньоруської народності за матеріалами археологічних пам’яток та письмових джерел.

Проблема етнічної атрибуції населення Київської Русі у дореволюційній історіографії, погляди з Москви та з Києва. Сучасні підходи до проблеми в історіографії. «Варязьке питання».

Літописні племена часів формування Русі. Основні напрямки етнічних процесів часів Київської Русі. Поліетнічність давньоруської держави.

Кочові народи степів (хозари, печенегі, торки, половці) та Київська Русь: характер зв’язків та їх наслідки. Місце неслов’янського населення в етнічному розвитку населення Київської Русі.

Значення татаро-монгольської навали для формування локальних особливостей культури окремих князівств протягом ХІІ-ХIV ст. за даними археології.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Культурні зв’язки між східними, західними та південними слов’янами за письмовими джерелами та за археологічними даними.

  2. Археологічні свідоцтва зв’язків київських князівств із Західною Європою та Візантією.


Тема 15. Питання хронології та періодизації. (1 год.)

Типологія та хронологія різних категорій матеріальної культури Київської Русі. Датуючі можливості давньоруського керамічного комплексу. Умовність понять «Київська Русь», «Давня Русь», «Україна-Русь». Спадщина Київської Русі. Проблема походження українського народу в сучасній історіографії.



Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Історична та археологічна періодизація Київської Русі..

  2. Питання дендрохронології (за матеріалами Новгорода, Старої Ладоги, Смоленська, Києва та ін.).


Основна література до змістового модуля 2


  1. Алєксєєва Т.І. Антропологічний склад населення давньоруських міст. // Матеріали з антропології України. 1969, вип. 4

  2. Археология Украинской ССР. К., 1986, т. 3

  3. Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. М., 1944

  4. Арциховский А.В. Русская дружина по археологическим данным. // ИЖ, 1939, № 1

  5. Арциховский А.В., Янин В.Л. Новгородские грамоты на бересте. М., 1978

  6. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. К., 1989

  7. Асєєв Ю.С. Мистецтво Київської Русі., К. 1989

  8. Бидзиля В.И., Вознесенская Г.А., Недопако Д.П., Паньков С.В. История черной металлургии и металлобработки на территории УССР. К., 1983

  9. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. К., 1989

  10. Вагнер Г.К. Канон и стиль в древнерусском искусстве. М., 1987

  11. Высоцкий. С.А. Киевские граффити XI-XVII вв. К., 1985

  12. Греков Б.Д. Київська Русь. М., 1953

  13. Давня історія України. К., 1997, т. 3

  14. Довженок В.Й. Військова справа в Київській Русі. К., 1950

  15. Довженок В.И. Землеробство Давньої Русі. К., 1961

  16. Дослідження з слов'яно-руської археології. К., 1976

  17. Древности славян и Руси. М., 1988

  18. Древняя Русь. Быт и культура. // Археология СССР М., 1997

  19. Древняя Русь. Город, замок, село. // Археология СССР. М., 1985

  20. Етнічна історія давньої України. К., 2000

  21. Історія української культури. К., 2001, т. 1

  22. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. // Свод археологических источников. 1966, вип. Е1-8

  23. Ключевский В.О. Курс русской истории. М., 1956, т. 1, ч. 1

  24. Колчин Б.А., Черных Е.Н. Дендрохронология Восточной Европы. М., 1977

  25. Моця А.П. Погребальные памятники южнорусских земель ІХ-ХІІІ вв. К., 1990

  26. Моця О.П. Давньоруська народність. // Український історичний журнал. 1990, № 7

  27. Моця О.П. Етнічні процеси на території України за давньоруські часи. // Старожитності Русі-України. К., 1994

  28. Моця О.П. Населення південноруських земель ІХ-ХІІІ ст. (За матеріалами некрополів). К., 1993

  29. Новое в археологии Киева. К., 1981

  30. Плетнева С.А. Кочевники средневековья. Поиски исторических закономерностей. М., 1982

  31. Плетнева С.А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях. // МИА, 1958, № 62

  32. Плетнева С.А. Половцы. М., 1990

  33. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Религиозное "двоеверие" на Руси в ХІ-ХІІІ вв. (по материалам городищ-святилищ). // Культура славян и Русь. М., 1998

  34. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища древних славян. М., 1993

  35. Рыбаков Б.А. Древняя Русь. М., 1963

  36. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII-XIII вв. М., 1982

  37. Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. М., 1998

  38. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. М., 1987

  39. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. М., 1981

  40. Свердлов М.Б. Генезис и структура феодального общества Древней Руси. Л., 1983

  41. Седов В.В. Восточные славяне в VI-XIII вв. // Археология СССР. М., 1982

  42. Седов В.В. Древнерусская народность. Историко-археологическое исследования. М., 1999

  43. Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян. М., 1979

  44. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. К., 1992

  45. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. К., 1998

  46. Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-єкономической истории. К., 1987

  47. Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. К., 1999

  48. Толочко П.П. О социальной структуре древнерусского ремесла. // Древности славян и Руси. М., 1988

  49. Щапов Я.Н. Большая и малая семья на Руси VIII-XIII в. // Становление раннефеодальных славянских государств. К., 1972

  50. Щапова Ю.Л. Об особенностях древнерусского ремесла. // Древности славян и Руси. М., 1988

  51. Щапова Ю.Л. Стекло Киевской Руси. М., 1972

  52. Янин В.Л. Денежно-весовые системы русского средневековья домоногольского времени. М., 1965

  53. Янин В.Л. Я послал тебе бересту. М., 1975


Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля 2

  1. Сільське господарство та домашні промисли часів Київської Русі за даними археології.

  2. Сільське господарство: структура та регіональні особливості.

  3. Зміни у сільському господарстві за часів Київської Русі.

  4. Основні напрями розвитку ремісництва в Княжу добу.

  5. Давньоруська металургія та металообробка. Знаряддя та технологічні прийоми.

  6. Керамічне та скловарне виробництво.

  7. Обробка дерева, кістки та каміння.

  8. Ювелірна справа. Прикраси та їх регіональна специфіка.

  9. Ювелірна справа і обробка скла та їх значення в процесі соціальної диференціації суспільства.

  10. Давньоруська кераміка: типологія та хронологія.

  11. Прикраси та їх регіональна специфіка.

  12. Розвиток торгівлі та обміну в Київській державі.

  13. Гроші та грошові системи Київської Русі.

  14. Міжнародні торгівельні шляхи: дані археології та історії.

  15. Соціальна стратифікація на Русі.

  16. Заміна родових відносин територіальними зв’язками.

  17. Проблема палеодемографії часів Київської Русі.

  18. Типи зброї та спорядження вершника: традиції та інновації.

  19. Святилища слов’ян доби Київської Русі: топографія, типологія, культова архітектура та атрибутика.

  20. Антропоморфна язичеська скульптура. Збруцький ідол.

  21. Етапи розвитку слов’янського язичества за Б.О. Рибаковим.

  22. Божества окремих племен, спроби введення монотеїзму для консолідації Давньоруської держави.

  23. Прийняття християнства та зміни в матеріальній культурі Київської Русі.

  24. Прийняття християнства в Давній Русі.: витоки, перебіг, значення.

  25. Сучасні підходи до прийняття християнства населенням Київської Русі.

  26. Процес заміни язичества християнством за даними археології.

  27. Збереження язичеських традицій в матеріальній культурі та світогляді населення Київської Русі.

  28. Значення прийняття християнства для давньоруського населення.

  29. Шляхи формування та розвитку давньоруського мистецтва.

  30. Зразки давньоруської писемності серед археологічних матеріалів.

  31. Література. Бібліотеки Київської Русі. Освіта та освітянські заклади за даними археології. Наукові знання давньоруського населення.

  32. Мистецтво Київської Русі. Театральні дійства. Музика.

  33. Живопис, іконографія, фрески та мозаїки давньоруського часу.

  34. Художнє ремісництво. Декоративно-прикладне мистецтво.

  35. Проблема існування давньоруської народності за матеріалами археологічних пам’яток та письмових джерел.

  36. Літописні племена часів формування Русі. Процес зникнення відмінностей літописних племен за даними археології.

  37. Проблема визначення етнічних компонентів за археологічними даними (скроневі кільця, специфіка поховального обряду та ін.).

  38. Основні напрямки етнічних процесів часів Київської Русі. Поліетнічність давньоруської держави.

  39. Місце неслов’янського населення в етнічному розвитку населення Київської Русі.

  40. Кочові народи степів (хозари, печенегі, торки, половці) та Київська Русь: характер зв’язків та їх наслідки.

  41. Значення татаро-монгольської навали для формування локальних особливостей культури окремих князівств протягом ХІІ-ХIV ст. за даними археології.

  42. Історична та археологічна періодизація Київської Русі.

  43. Питання дендрохронології (за матеріалами Новгорода, Старої Ладоги, Смоленська, Києва та ін.).

  44. Типологія та хронологія різних категорій матеріальної культури Київської Русі.

  45. Датуючі можливості давньоруського керамічного комплексу.

  46. Умовність понять «Київська Русь», «Давня Русь», «Україна-Русь». Спадщина Київської Русі.



Типове завдання модульного контролю 2.

  1. Сільське господарство Київської Русі: структура та регіональні особливості.

  2. Місце неслов’янського населення в етнічному розвитку населення Київської Русі.

Запитання на іспит

  1. Основні різновиди історичних джерел для вивчення Київської Русі. Можливості археології, специфіка археологічних джерел.

  2. Історія археологічного дослідження давньоруських пам’яток. Специфіка методики дослідження пам’яток Княжої доби.

  3. Сучасні концепції та проблеми у вивченні давньоруської історії та археології, досягнення вітчизняних вчених у їх розробці.

  4. Проблема шляхів формування давньоруської держави в російській, радянській та сучасній історичній і археологічній літературі.

  5. Виникнення назви «Русь» в історіографії.

  6. Загальна характеристика сільських поселень Південної Русі. Топографія та планування неукріплених поселень. Типи, система та густота забудови, господарська спрямованість. Господарча спеціалізація давньоруського села. Ритміка формування неукріплених поселень.

  7. Загальна характеристика житлобудівництва Південної Русі: конструкції, типи інтер’єру, способи планування, опалювальні споруди. Хронологічна еволюція давньоруського житла та його генетичне підгрунття.

  8. Питання реконструкції дерев’яних будівель за матеріалами Київського Подолу. Садиби в планувальній структурі давньоруських поселень.

  9. Господарські та інженерні споруди давньоруського часу.

  10. Фортифікація Київської Русі та її регіональні особливості.

  11. Укріплені поселення Київської Русі: хронологія та археологічна класифікація. Топографія укріплених поселень. Планувальна структура.

  12. Загальна система оборони давньоруської столиці.

  13. Поняття «давньоруське місто». Давньоруське місто: передумови та шляхи виникнення. Головні ознаки та типи давньоруського міста. Особливості міської культури: виробництво предметів розкошу, розвиток монументальної кам’яної архітектури.

  14. Склад населення давньоруських міст. Дитинець і посад. Особливості міської культури: виробництво предметів розкошу, розвиток монументальної кам’яної архітектури. Основні функції давньоруських міст за даними археології.

  15. Археологічні особливості стольних градів Київської Русі.

  16. Загальна характеристика культової архітектури Південної Русі. Розвиток будівельної техніки. Артілі будівельників. Вплив візантійської та західноєвропейської культури на архітектурні ансамблі. Палацова кам’яна архітектура.

  17. Стильові етапи давньоруської культової архітектури. Формування різних архітектурних шкіл Київської Русі.

  18. Загальна характеристика могильників Південної Русі та типи поховальних пам’яток.

  19. Поховальні пам’ятки Київської Русі й їх зміна в часі: еволюція обрядовості та причини зміни традицій.

  20. Дружинні кургани. Князівські гробниці. Поховання церковних служителів, ремісників, торгівців тощо.

  21. Релікти язичницького обряду у поховальних пам’ятках раннього періоду.

  22. Сільське господарство та домашні промисли часів Київської Русі за даними археології.

  23. Основні напрями розвитку ремісництва в Княжу добу.

  24. Давньоруська металургія та металообробка. Знаряддя та технологічні прийоми.

  25. Ювелірна справа і обробка скла та їх значення в процесі соціальної диференціації суспільства.

  26. Розвиток торгівлі та обміну в Київській державі.

  27. Гроші та грошові системи Київської Русі.

  28. Міжнародні торгівельні шляхи: дані археології та історії.

  29. Соціальна стратифікація на Русі.

  30. Заміна родових відносин територіальними зв’язками.

  31. Проблема палеодемографії часів Київської Русі.

  32. Типи зброї та спорядження вершника: традиції та інновації.

  33. Святилища слов’ян доби Київської Русі: топографія, типологія, культова архітектура та атрибутика. Антропоморфна язичеська скульптура. Збруцький ідол.

  34. Етапи розвитку слов’янського язичества за Б.О. Рибаковим.

  35. Божества окремих племен, спроби введення монотеїзму для консолідації Давньоруської держави. Прийняття християнства та зміни в матеріальній культурі Київської Русі.

  36. Прийняття християнства в Давній Русі.: витоки, перебіг, значення.

  37. Сучасні підходи до прийняття християнства населенням Київської Русі.

  38. Процес заміни язичества християнством за даними археології.

  39. Збереження язичеських традицій в матеріальній культурі та світогляді населення Київської Русі.

  40. Значення прийняття християнства для давньоруського населення.

  41. Шляхи формування та розвитку давньоруського мистецтва.

  42. Зразки давньоруської писемності серед археологічних матеріалів.

  43. Література. Бібліотеки Київської Русі. Освіта та освітянські заклади за даними археології. Наукові знання давньоруського населення.

  44. Мистецтво Київської Русі. Театральні дійства. Музика.

  45. Живопис, іконографія, фрески та мозаїки давньоруського часу.

  46. Художнє ремісництво. Декоративно-прикладне мистецтво.

  47. Проблема існування давньоруської народності за матеріалами археологічних пам’яток та письмових джерел.

  48. Літописні племена часів формування Русі. Процес зникнення відмінностей літописних племен за даними археології.

  49. Проблема визначення етнічних компонентів за археологічними даними (скроневі кільця, специфіка поховального обряду та ін.).

  50. Основні напрямки етнічних процесів часів Київської Русі. Поліетнічність давньоруської держави.

  51. Місце неслов’янського населення в етнічному розвитку населення Київської Русі. Кочові народи степів (хозари, печенегі, торки, половці) та Київська Русь: характер зв’язків та їх наслідки.

  52. Значення татаро-монгольської навали для формування локальних особливостей культури окремих князівств протягом ХІІ-ХIV ст. за даними археології.

  53. Історична та археологічна періодизація Київської Русі. Питання дендрохронології (за матеріалами Новгорода, Старої Ладоги, Смоленська, Києва та ін.).

  54. Типологія та хронологія різних категорій матеріальної культури Київської Русі. Датуючі можливості давньоруського керамічного комплексу.

  55. Умовність понять «Київська Русь», «Давня Русь», «Україна-Русь». Спадщина Київської Русі.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка