Анкетні дані піб вчителя: Чорний Віктор Миколайович Місце роботи: Марганецька гімназія Досвід роботи



Скачати 216.85 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір216.85 Kb.


Анкетні дані

ПІБ вчителя: Чорний Віктор Миколайович

Місце роботи: Марганецька гімназія

Досвід роботи: педагогічний стаж – 3 роки

Контактні дані: м.Марганець, вул. Степна, б. 48, тел. 0501963191, 0970444835. Ел. пошта – vikar2825@gmail.com

Інститут обдарованої дитини НАПН України

Всеукраїнський конкурс :


"Творчий вчитель - обдарований учень"

Конкурсна робота

Авторський розвивальний навчальний урок

Японія. Повоєнне реформування країни. «Японське економічне диво».

Вчителя історії

Чорного В. М.

Марганець 2014

Актуальність даної роботи полягає в тому , що зараз не тільки економіка, або політика перебуває у скрутному становищі, але й держава взагалі. Тому вважаємо, що існує нагальна потреба досліджувати та вивчати досвід передових країн світу для з’ясування можливих варіантів шляхів виходу з кризового стану.

Тема: Японія. Повоєнне реформування країни. «Японське економічне диво».

Мета:


освітня:

  • розглянути післявоєнний стан Японії,

  • характеризувати пояснювати суть японського «економічного дива»,

  • визначити особливості розвитку Японії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

розвиваюча :

  • розвивати логіку мислення,навички дискусії;

  • вміння самостійно працювати з джерелами;

  • робота в групах і толерантне ставлення до товаришів;

  • розвивати вміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, працювати з різними історичними джерелами, висловлювати власні судження; вдосконалювати навички критичного аналізу історичних подій і давати їм власну оцінку;

виховна:

  • виховувати активну громадянську позицію, непримиримість до насилля, почуття відповідальності за власні вчинки, турбота про майбутнє країни;

  • виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні дати: 3 травня 1947 р., 7 вересня 1951 р.

Основні поняття: «Японське економічне диво», патерналізм, дзайбацу

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

«Країна сонця що сходить» , крім того , що це найбільш східна держава і вони перші на землі зустрічають сонце , так і сама назва країни японською , а так само їх національний прапор позначає сонце. Країна, яка поєднує стародавні традиції та найсучасніші технології, займає одне із панівних міст у світі за соціально-економічним розвитком.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель, - Які асоціації виникають у вас при слові «Японія»?

IІІ. Актуалізація опорних знань.

Запитання і завдання:

1. Назвіть дату закінчення ІІ світової війни?

2. Які політичні та економічні наслідки спіткали повоєнну Європу та Азію?

ІV. Вивчення нового матеріалу.



Розповідь вчителя

1.Повоєнний стан Японії

На відміну від Німеччини, окупованій союзниками під час боїв на її власній території, Японія була окупована через два тижні після капітуляції. При цьому США перешкодили створенню зон окупації країн-переможців у Японії. Оскільки співвідношення сил СРСР і західних держав на Далекому Сході було зовсім іншим, ніж у Європі, а радянський внесок у розгром Японії був внесений лише на останньому етапі Тихоокеанської війни в умовах фактично оголошеної «холодної війни», Москва була змушена з цим погодитися. У результаті американські війська під командуванням генерала Макартура окупували Японію одноосібно, хоча формально представляли інтереси всіх країн, що воювали з Японією.

Підписавши беззастережну капітуляцію, Японія тим самим як мінімум прийняла умови Потсдамської декларації. Перед державами, які перемогли Японію, стояло завдання такого післявоєнного врегулювання в цій країні, яке запобігло б відродження її як агресивної сили. Це було можливо тільки за допомогою демократизації, ліквідації поміщицького землеволодіння як джерела самурайського авантюризму, розпуску монополістичних угруповань - дзайбацу як джерела агресії, демілітаризації і покарання військових злочинців для науки на майбутнє.

Робота з поняттями і термінами

Дзайбацу — (яп.,власність) японський термін, що означає «грошовий клан» або конгломерат. Він використовувався з XIX до першої половини XX століття для іменування великих сімей, контролюючих банківські та індустріальні об'єднання (картелі, синдикати).

У Японії була введена одна з найбільш демократичних у світі буржуазних Конституцій, написана фахівцями пропагандистського відділу штабу Макартура і перекладена на японський (самі японські юристи підготували кілька вкрай реакційних варіантів Конституції, з якими країни-переможці не могли погодитися). Не наважившись на ліквідацію інституту Імператорської влади, автори Конституції , що було проголошена 3 листопада 1946 р. і вступила в силу 3 травня 1947 р обмежили її декоративними функціями,. Вона гарантувала демократичні свободи, обмежила статус імператора до «символу держави і єдності нації», і також установила норму, за котрою Японія назавжди відмовилася від створення власних Збройних Сил, війни, як суверенного права нації, та загрози чи застосування збройної сили як інструмента зовнішньої політики. Проведеною за наполяганням держав аграрною реформою завершився розпочатий в епоху Мейдзі процес дефеодалізаціі.



Робота з документом

Конституція Японії (набрала чинності з травня 1947 р.)

(Витяг)


Розділ І

Стаття 1. Імператор є символом державності і єдності народу, його статус визначається волею японського народу, якому належить суверенна влада.

Стаття 2. Імператорський трон є династичним і успадко¬вується відповідно до Закону про імператорську родину, прийнятого парламентом.

<...>

Розділ II

Відмова від війни.

Стаття 9. Щиро прагнучи до міжнародного миру, заснованого на справедливості та порядку, японський народ на ві¬чні часи відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від загрози або застосування збройної сили як засобу розв'язання міжнародних спорів.

Для досягнення мети, вказаної у попередньому абзаці, ніколи в майбутньому не будуть створюватися сухопутні, морські, і військово-повітряні сили так само, як і інші засоби війни. Право на ведення державою війни не визнається...

Перетворення 1945 - 1947 рр.. звільнили японський імперіалізм від його загрозливих військово-феодальних характеристик, відкрили можливість буржуазно-демократичного розвитку. Однак США не поспішали з підписанням Мирного Договору та припиненням окупації: їх влаштовувало еластичне бездоговірне становище Японії в умовах «холодної війни». На другому етапі окупації (1948 - 1951 рр.) Вашингтон робить ставку на перетворення Японії на свого союзника на Далекому Сході (замість гомінданівського Китаю, що доживав останні дні). З цією метою США створюють сприятливі умови для діяльності проамериканських сил і ускладнюють можливості лівих партій Японії, Після проведення низки профілактичних заходів, що забезпечують лояльність японського уряду, Вашингтон виніс на Сан-Франциску конференцію 1951 р. проект Мирного Договору переможців з Японією. На конференції, скликаній у розпал корейської війни, неминуче повинні були виникнути розбіжності по тексту Договору.

Всього в роботі мирної конференції брало участь 52 країни. Ряд країн, постраждалих від японської агресії найбільшою мірою, запрошені не були (КНР, КНДР, МНР, ДРВ), Індія і Бірма відмовилися від участі, але були представлені всі латиноамериканські країни і Люксембург. Оскільки проамериканська більшість конференції не бажала вносити поправки в підготовлений держдепартаментом проект Договору, радянська делегація покинула її і мирного Договору між СРСР (Росією) і Японією досі немає.

Після війни в окупованій американськими військами Японії проводяться реформи, які мали ліквідувати мілітаристсько-фашистські порядки. Найважливішими в економічному відношенні були дві реформи.

Перша: у 1945 р. було видано закон про ліквідацію дзайбацу. Однак і тепер серед провідних фінансових груп Японії залишаються Міцуї, Міцубісі, Сумімото. Чому?

Закон про ліквідацію дзайбацу підготував Ясуда, глава однієї з груп. Потім цей проект був схвалений іншими і тільки після цього був прийнятий державою. Цим законом були ліквідовані головні холдинг-компанії груп. У результаті функції керівництва групами перейшли до банків. Справа в тому, що в складі кожної дзайбацу був і банк, який називався так само, як і група в цілому (Банк Міцуї, Банк Міцубісі і т.д.). Щоправда, ці банки тепер були перейменовані, але потім відновили і колишні назви. За виключенням банку Ясудао, який зберіг нову назву - Фудзі, за назвою священної гори японців. Групи при цьому втратили сімейний характер: банки не були в такій сімейній власності, як холдинги. Втім, втрата сімейного характеру фінансовими групами - загальна закономірність, так що рано чи пізно це мало статися і з фінансовими групами Японії.

Крім того, провідні промислові компанії за законом 1945р. були «розукрупнені», як і в Німеччині. Але надалі з ними відбулося те ж, що і з розукрупнення концернами ФРН, - шляхом злиття вони стали поновлюватися в колишньому обсязі.

До 70-х років «велика четвірка» зберігала пануюче положення в японській економіці. Потім на провідні місця висунулися дві нові групи «Дайіті» і «Санва», і тепер вже «велика шістка» панує у господарстві Японії.

Було б невірно називати японські фінансові групи дзайбацу, але вони мають суттєві особливості, що відрізняють їх від європейських і американських. Промислові компанії не повинні піклуватися про фінансування виробництва за рахунок свого прибутку: фінансуванням, інвестиціями займається банк, який очолює групу. Природно, банк має більше можливостей для масованих інвестицій. Промислові компанії не мають дбати і про збут продукції, про завоювання ринків: цим займаються торговельні компанії, які є у складі кожної групи. Таким чином, усередині груп - чіткий розподіл праці, тобто більш тісні зв'язки між їх складовими частинами, ніж усередині груп інших країн. Не випадково на японських виробах ми бачимо марки «Міцуї», «Міцубісі», тоді як на європейських чи американських ми не зустрінемо марки з назвою групи, наприклад, «Каліфорнійська» або «Комерційний банк». У цьому відношенні японська група наближається до величезного концерну, до складу якого, проте, входять і банки, і торгові компанії.

Другою з повоєнних господарських реформ була аграрна реформа 1947 - 1949 рр. Реформа полягала в тому, що держава примусово викуповувала у поміщиків землю, причому, якщо поміщик жив у селі, у нього залишали 3 га, а якщо він був «відсутнім», у нього викуповувалася вся земля. Земля викуповувалася за гроші, але в результаті інфляції реальна вартість викупних сум до кінця проведення реформи знизилася до 5-7% дійсної вартості землі.

Викуплену у поміщиків землю держава продавала селянам, що орендували цю землю, в розстрочку на 24 роки. У результаті поміщицьке землеволодіння було практично знищено, з орендарів селяни стали власниками землі, причому для решти орендарів орендна плата скоротилася вдвічі.

Це була буржуазна реформа. Вона ліквідувала паразитичне напівфеодальні землеволодіння. Але розвитку великих капіталістичних господарств у Японії перешкоджає аграрне перенаселення. Як і раніше головна фігура в сільському господарстві тут - дрібний фермер на ділянці землі менше гектара. Середня площа землі на одне господарство в Японії - як і раніше 1 га.

Але навіть незважаючи на такі дрібні розміри господарств реформа викликала зростання сільськогосподарського виробництва. З 1946 по 1970 р. воно зросло більш ніж удвічі. Адже до реформи значна частина доходів селян вилучали з сільського господарства і йшла на паразитичне споживання поміщиків. Тепер ці гроші залишаються в господарстві і вкладаються у виробництво. Тому почав швидко підвищуватися технічний рівень землеробства, наприклад, в умовах дрібного землеволодіння стала проводитися «мала механізація»: «ручні» трактори з набором підвісних інструментів, малі універсальні електромотори і т.п.

У 50-70 рр. ХХ ст. економіка Японії розвивалася вищими темпами, ніж економіка інших країн світу. Завдяки цьому частка Японії у світовому виробництві за цей же період зросла з 3,5 до 9,3%.



«Мізковий штурм»

Поміркуйте та обговоріть:якими заходами можна було цього досягнути.

Учні виступають заздалегідь отриманими завданнями.( 3 учнів)

(Повідомлення учнів і доповнення вчителя з переглядом слайдів)



  • Чайна церемонія.

  • Дзен-буддизм.

  • Японські особливості у військовій справі.

Проблемне питання:

Який досвід розвитку економіки доцільно використати для підйому економіки України?

2.Японське «економічне диво» і його причини

Робота з термінами і поняттями

Япо́нське економі́чне ди́ворізке збільшення в країні масштабів виробництва, прогресивні зрушення в структурі її економіки1950-1970-х рр., а так само значне посилення ролі країни в міжнародних економічних відносинах.

Розповідь вчителя.

Промислове виробництво до кінця війни скоротилося в 10 разів у порівнянні з довоєнним рівнем. Тому природно, що відновлення тут тривало довше, ніж в інших країнах: довоєнний рівень виробництва був відновлений тільки в 1952 р. Але більш істотно інше: відновлення відбувалося на старій технічній основі, тобто того технічного оновлення, яке відбувалося в ході відновлення в інших країнах, тут не було. Японські промисловці сподівалися як і раніше вигравати на дешевизні праці та відновлювали галузі, які не потребують великих капіталів і високої техніки, але багато живої праці.

Але до кінця періоду відновлення з'ясувалося, що в нових умовах старі методи соціального демпінгу неефективні: Японія все більше втрачала колишнє становище у світовій економіці. Тоді лідери господарства Японії різко змінили пріоритети і почалося Японське «економічне диво»: за темпами зростання основних економічних показників Японія випередила весь світ.

З 1950 р. по 1970 р. середньорічні темпи зростання промислового виробництва склали близько 15%. До 1990 р. промислове виробництво Японії зросло, порівняно з рівнем 1938 (або 1952) р., в 21,1 рази. Високими залишаються і темпи Японії і в останні десятиліття: з 1970 по 1990 р. промисловість Японії збільшила виробництво в 2,2 рази. За основними економічними показниками - валового національного продукту і промислового виробництва - Японія вийшла на 2-е місце в капіталістичному світі. Вона зайняла 1-е місце в світі по виробництву судів, сталі (що особливо дивно - 1-е місце зайняла країна, яка не має ні руди, ні вугілля), автомобілів, ряду електро-і радіотоварів і т.д. У чому полягають причини господарських успіхів Японії?

1. Особливий характер та особливі умови оновлення основного капіталу.

В інших країнах при післявоєнному відновленні промисловість оснащується новітньою технікою, тобто відбувається технічний стрибок. При цьому змінюється і структура промисловості: на перший план висуваються новітні галузі. Але в Японії ступінь військових руйнувань зажадала особливо повного оновлення основного капіталу. Більш того, це оновлення, технічне переоснащення промисловості відбувалося не під час відновлення, а пізніше, отже, на більш високому технічному рівні.

Технічне переозброєння японської промисловості та пов'язані з ним структурні зміни можна розділити на два етапи. З другої половини 50-х рр.. починається освоєння нових технологічних процесів і нових галузей виробництва. У цей період промисловість Японії переключається з трудомістких галузей виробництва на капіталомісткі, тобто вимагають не настільки великої кількості живої праці, але зате великих капіталовкладень, високої кваліфікації робітників. Це означало скорочення питомої ваги легкої промисловості, особливо текстильної, і прискорений розвиток нових галузей - автомобільної, електротехнічної, виробництва синтетичних матеріалів. З середини 60-х рр.. розпочався другий етап перебудови - перехід до кібернетизації виробництва, до наукомістких галузей.

Швидкість технічної перебудови підвищувало обставина, що замість самостійних науково-технічних розробок Японія пішла шляхом придбання в інших країн їх науково-технічного досвіду, покупки патентів та ліцензій. Це виявилося дешевше і швидше. Один приклад. Концерн Дюпонів 11 років розробляв процес виробництва нейлону, витративши на це 25 млн. дол Японська компанія «Тойо Рейон» купила патент на виробництво нейлону у Дюпонів за 7,5 млн. дол Ці 7,5 млн. дол вона виплатила Дюпонам за 1951 - 1959 рр.., отримавши за ці роки тільки експорту нейлону на 90 млн. дол

Таким чином, заощаджувалися навіть не стільки гроші, скільки час. До цього Японію змушували обставини: за розрахунками японських фахівців, до середини 50-х рр.. її промисловість у науково-технічному відношенні відставала від передових країн на 20-25 років, і починати з самого початку означало закріпити відставання.

2. Особливі форми експлуатації праці і висока питома вага капіталовкладень в національному доході.

Тут до сих пір в господарство інвестується близько третини валового національного продукту. При цьому 70% капіталовкладень робиться не за рахунок прибутку самих промислових корпорацій, а за рахунок банківського кредиту. Остання обставина пояснюється зазначеної вище особливістю японських фінансових груп.

Близько третини капіталовкладень становлять «заощадження приватних осіб». Іншими словами, японці порівняно мало витрачають на своє споживання, економлять, а заощаджені гроші кладуть у банк або купують на них акції промислових підприємств. Це пов'язано з особливостями експлуатації праці в Японії. Зарплата тут набагато виросла в порівнянні з часами «соціального демпінгу», але залишається нижче, ніж в інших країнах, по відношенню до вартості виробленої продукції. Питома вага видатків на оплату праці у вартості продукції в Японії в 2-3 рази нижче, ніж в інших країнах (у США цей показник - 32%, в Англії - 27%, а в Японії - 11%). Так, у вартості італійських автомобілів «Фіат» зарплата складає 31%, а у вартості відповідних японських - 6,6%. У вартості електротехнічної продукції західнонімецької корпорації «Сіменс» зарплата - 41%, а в японської «Хітачі"» - 14%. Ще раз варто підкреслити, що мова тут йде не про абсолютну величину реальної зарплати, яка в Японії відповідає середньому рівню європейських країн, а про витрати на оплату праці у вартості продукції. Це частка витрат визначається продуктивністю праці, технічним і організаційним рівнем виробництва та іншими факторами.

Патерналізм, який був характерний для японської промисловості початку століття, зберігся до нашого часу, правда, у значно змінених формах. Так, для Японії характерно довічне прикріплення працівника до підприємства. Це прикріплення, звичайно, забезпечується не примусом, а економічними чинниками. Заробітна плата початківця працівника відносно низька, але вона збільшується щорічно надбавками за вислугу років, так що робітник у віці 45 років заробляє у 2,5 рази більше, ніж початківець робітник. Природно, перейшовши в іншу фірму, працівник повинен починати з найнижчого рівня зарплати. Крім того, зі збільшенням стажу роботи подовжується і відпустку, розширюються деякі привілеї, і збільшується в майбутньому пенсія. У цих умовах життя робочого виявляється пов'язаної з процвітанням фірми. У деяких компаніях навіть у звичаї починати робочий день з колективного виконання гімну фірми. Природно, це підвищує продуктивність праці.

Робота з поняттями і термінами.

Патерналі́зм (лат. paternus — батьківський) — благочинна діяльність, спрямована на задоволення інтересів трудящих.

Піклування держави про своїх громадян, фірми — про своїх працівників, однієї країни — про іншу.

Переконання в тому, що держава, уряд зобов'язані забезпечувати потреби громадян за рахунок держави, брати на себе всі турботи про них.

Крім того, в японській промисловості велика увага приділяється соціально-психологічним чинникам. Адміністрація вживає заходів для згуртування членів трудового колективу, для організації сімейного відпочинку. Тому, наприклад, там сусіди по виробничій бригаді звичайно намагаються замінити відсутнього або виправляють його помилки. Прийнято вважати, що фірма - це єдина родина, яка піклується про своїх членів.

Пенсія в Японії - це одноразова видача суми, складеної з розрахунку по одному місячному окладу за кожен пророблений рік. Оскільки більше пенсіонер від підприємства вже нічого не отримає, він намагається ці гроші вкласти в справу, тобто купує на них акції. Очевидно, це пов'язано і з третиною капіталовкладень за рахунок заощаджень приватних осіб.

Крім того, в Японії існує така практика: виробничі операції, які не вимагають високої техніки, але вимагають багато живої праці, великі фірми самі не виконують, а передають дрібним, іноді навіть напівкустарним, закладам. Це обходиться значно дешевше.

3. Висока питома вага витрат на розвиток господарства пов'язаний і з низькими військовими витратами.

Згідно японської конституції військові витрати не можуть перевищувати 1% валового національного продукту. Вони ростуть, тому що росте сам національний продукт.

Мілітаризація в Японії заборонено конституцією, в якій сказано: «Японський народ назавжди відкидає війну як суверенне право нації і загрозу застосування сили як засіб вирішення міжнародних питань. Право оголошення країни в стані війни не буде визнаватися».

4. Нарешті, пояснення високих темпів зростання японської промисловості було б неповним без аналізу особливостей державного регулювання економіки.

У Японії державі належить більше третини основних виробничих фондів, 20% валового національного продукту виробляється за державними замовленнями. Через державний бюджет проходить 30% валового національного продукту.

Економічним плануванням займається орган, який так і називається – «Управління економічного планування». У ньому беруть активну участь представники фінансових груп і корпорацій. Парламент ні в розробці, ні в затвердження планів участі не приймає. Тут вважають, що планування господарства має бути справою тих, у чиїх руках реально знаходиться господарство. У цьому сенсі планування суворо централізовано: рада корпорацій і груп планує своє майбутнє. Плани приймаються групами і корпораціями до неухильного виконання: санкції за порушення підуть не від держави, а від «своїх», що значно болючіше.

Розробляються плани двох видів - загальнодержавні та галузеві. Мета загальнодержавних планів - забезпечити певні темпи зростання. Для досягнення цієї мети план намічає по кожній галузі обсяг капіталовкладень, які повинні робити самі корпорації. Мета галузевих планів - ліквідувати слабкі місця японської економіки, тобто забезпечити зростання тих частин господарства, які не можуть обійтися без державної допомоги. Якщо загальнодержавні плани забезпечуються приватними інвестиціями, то галузеві - державними.

Робота в парах

Основні тези які пояснюють економічне диво записати, вибравши головне з тексту підручника .

Роль Японії у світовій економіці.
Японія - один з лідерів сучасного світу. З виробництва цілого ряду промислових товарів (автомобілів , суден , відеомагнітофонів , промислових роботів , металообробних верстатів ) країна посідає провідне місце в світі. Японія є найбільшим фінансовим центром світу , її банки «Токіо - Міцубісі» , « Міцуї » входять до десятки найбільших банків у світі. Це єдина країна , яка витрачає на науково-дослідницьку діяльність понад 3 % ВВП. За національним доходом на душу населення Японія вийшла на 3 місце в світі після Швейцарії та Люксембургу. У країні працює 20 АЕС. Хоча рівень заробітної плати японського робітника в 4 рази нижче , ніж у розвинених країнах . Сьогодні японський робочий один з найбільш « дорогих» робітників у світі , спосіб життя японця відрізняється широким проникненням електронної та комп'ютерної техніки в побут , а також високим ступенем автомобілізації .

V. Узагальнення та систематизація знань

Відповідь на проблемне завдання.

Дискусія.

VІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати параграф підручника.

2.Скласти сенкан до слова Японія.

3.Порівняти особливості «Японського економічного дива» з аналогічними в Німеччині та Італії

ДОДАТОК 1

Конституція Японії (набрала чинності з травня 1947 р.)

(Витяг)


Розділ І

Стаття 1. Імператор є символом державності і єдності народу, його статус визначається волею японського народу, якому належить суверенна влада.

Стаття 2. Імператорський трон є династичним і успадко¬вується відповідно до Закону про імператорську родину, прийнятого парламентом.

<...>

Розділ II

Відмова від війни.

Стаття 9. Щиро прагнучи до міжнародного миру, заснованого на справедливості та порядку, японський народ на ві¬чні часи відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від загрози або застосування збройної сили як засобу розв'язання міжнародних спорів.

Для досягнення мети, вказаної у попередньому абзаці, ніколи в майбутньому не будуть створюватися сухопутні, морські, і військово-повітряні сили так само, як і інші засоби війни. Право на ведення державою війни не визнається...

Конституція Японії (набрала чинності з травня 1947 р.)

(Витяг)


Розділ І

Стаття 1. Імператор є символом державності і єдності народу, його статус визначається волею японського народу, якому належить суверенна влада.

Стаття 2. Імператорський трон є династичним і успадко¬вується відповідно до Закону про імператорську родину, прийнятого парламентом.

<...>

Розділ II

Відмова від війни.

Стаття 9. Щиро прагнучи до міжнародного миру, заснованого на справедливості та порядку, японський народ на ві¬чні часи відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від загрози або застосування збройної сили як засобу розв'язання міжнародних спорів.

Для досягнення мети, вказаної у попередньому абзаці, ніколи в майбутньому не будуть створюватися сухопутні, морські, і військово-повітряні сили так само, як і інші засоби війни. Право на ведення державою війни не визнається...

ДОДАТОК 2



Дзайбацу — (яп.,власність) японський термін, що означає «грошовий клан» або конгломерат. Він використовувався з XIX до першої половини XX століття для іменування великих сімей, контролюючих банківські та індустріальні об'єднання (картелі, синдикати).

Япо́нське економі́чне ди́во — різке збільшення в країні масштабів виробництва, прогресивні зрушення в структурі її економіки1950-1970-х рр., а так само значне посилення ролі країни в міжнародних економічних відносинах.

Патерналі́зм (лат. paternus — батьківський) — благочинна діяльність, спрямована на задоволення інтересів трудящих.

Піклування держави про своїх громадян, фірми — про своїх працівників, однієї країни — про іншу.

Переконання в тому, що держава, уряд зобов'язані забезпечувати потреби громадян за рахунок держави, брати на себе всі турботи про них.


Список використаних джерел

Енамура Н. Цукамото Х. Опыт послевоенной Японии в реформировании экономики//Вопросы экономики.-1992.-№11.-С.82

История / Общество // http://miuki.info/category/istoriya/

Линкевич А. К осмыслению опыта экономического развития Японии (современный капитализм)// Российский экономический журнал.-1992-№10- С.86

Маляров И. Японский прорыв// Свободная мысль.-1991.-№15.-С.102-110

Сказка про Японию // http://el-astra 09.narod.ru/Others/Japan/poem1.html

Укрінформ-новини // http://svit.ukrinform.ua/Japan/japan.php?menu=default

Факультет истории и международных отношений КемГУ // http://www.history.kemsu.ru/?q=node/26



Японская чайная церемония // http://www.coffee.ee/index.php?option=com_content&view=article&catid=36:tee-jook&id=62:jaapani-teetseremoonia&Itemid=76&lang=ru


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка