Анкета для педагогічних працівників. Самоаналіз уроку як засіб підвищення ефективності професійної діяльності педагогічного працівника



Скачати 190.31 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір190.31 Kb.
ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»



Організація самоосвіти

педагогічних працівників

ліцею


м. Черкаси
Автор:Юрченко А.В.методист ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»


Рецензент: Сокол К.М. – заступник директора Черкаського ОНМЦПТО

Посібник містить основні шляхи організації самоосвітньої діяльності педагогічних працівників навчального закладу, аспекти вибору змісту і форм самоосвітньої роботи, напрямки реалізації та етапи самоосвіти викладачів, анкети, які спонукають педагогічних працівників до самоосвіти. Рекомендований до використання заступникам директора та методистам ПТНЗ


Підготовлено до друку навчальною частиною ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»
Черкаси, вул. Онопрієнка, 4
Зміст



  1. Вступ

  2. Самоосвіта як безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

  3. Аспекти вибору змісту і форм самоосвітньої роботи педагогічних працівників.

  4. Основні компоненти самоосвітньої діяльності.

  5. Напрямки реалізації самоосвітньої діяльності педагогічних працівників.

  6. Рівнево-кваліфікаційна диференціація при організації самоосвітньої діяльності.

  7. Етапи самоосвіти за принципами рівневі-кваліфікаційної диференціації.

  8. Діагностична карта педагогічної оцінки та самооцінки готовності педпрацівника до саморозвитку.

  9. Анкета, яка спонукає педпрацівників до самоосвіти.

  10. Анкета для педагогічних працівників.

  11. Самоаналіз уроку як засіб підвищення ефективності професійної діяльності педагогічного працівника.



Удосконалення методичної майстерності –

це передусім самоосвіта,

особисті ваші зусилля,

спрямовані на підвищення власної культури праці

і в першу чергу культури мислення.

В.Сухомлинський

Людина прагне досконалості. Учитель - це суспільна особистість, до якої постійно привернута увага багатьох людей: учнів, батьків, колег. На викладачеві сконцентрована увага, тому він повинен постійно бути більш досвідченим, більш розвиненим за інших. Освіта, яку він отримав - це платформа, на яку можна в процесі самоосвіти покластись. Самоосвіта в останній час - дуже актуальне питання розвитку професійних здібностей викладача.

Створення ефективної системи самоосвіти педагогічних працівників - це одне з найголовніших завдань методичної роботи у навчальному закладі.

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:



  • « Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». Закон України «Про освіту»

  • « Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників,

їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». Національна доктрина розвитку освіти

Виходячи з цього, головними завданнями післядипломної педагогічної освіти та методичної служби ліцею стали питання стимулювання самоосвіти і саморозвитку педпрацівників та надання своєчасної методичної допомоги у даному напрямку.




Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

Самоосвіта є основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи. Самоосвіта в ліцеї здійснюється індивідуально або колективно. Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність вчителя і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.

Досконала організація самоосвіти залежить від багатьох факторів. Багато залежить від мотивів самоосвіти, об’єктивної і суб’єктивної значущості, теоретичної і практичної підготовки, ступеня оволодіння вміннями здійснювати самоосвітню роботу, фізіологічного й емоційного стану та інших факторів.
Аспекти вибору змісту і форм

самоосвітньої роботи викладачів


  • Опрацювання законодавчих та нормативно-правових документів з питань освіти;

  • Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем (у відповідності до науково-методичної проблеми школи);

  • Вивчення передового педагогічного досвіду;

  • Робота над індивідуальною психолого-педагогічною проблемою, докурсовим та післякурсовим завданням.


Основні компоненти самоосвітньої діяльності



  1. Стартовий інтелектуальний потенціал – це певний обсяг знань, умінь та навичок, набутих учителем. При постійному саморозвитку педпрацівника постійно удосконалюється рівень інтелектуальної компетентності вчителя, а саме:

    • стан науково-теоретичної підготовки;

    • стан психолого-педагогічної підготовки;

    • стан методичної підготовки.

  2. Мотиви формування безперервної самоосвіти.

Під мотивацією розуміють сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які збуджують педагога до діяльності та надають їй певного смислу. Серед мотивів найчастіше зустрічаються:

  • прагнення до постійного самовдосконалення;

  • прагнення до самовираження ;

  • прагнення самореалізації та самоствердження особистості;

  • професійне зростання;

  • розширення кругозору;

  • наявність пізнавальної зацікавленості;

  • створення позитивного іміджу серед учнів, батьків, колег;

  • підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;

  • отримання нагород.

Психологи виділяють в структурі мотивації такі компоненти:

- самосвідомість,

- самовиховання,

- самонавчання.



  1. Навички самостійного оволодіння знаннями – це навички, набуті на підставі власних психофізіологічних особливостей та удосконалені у процесі життєдіяльності:

  • читання;

  • слухання;

  • спостереження;

  • експеримент.

  1. Уміння розумової діяльності:

  • чуттєве пізнання;

  • техніка мислення;

  • вибір проблем та шляхів рішення.

  1. Уміння самоорганізації пізнавальної діяльності – це вибір джерел пізнання:

  • вибір форм самоосвіти;

  • планування;

  • організація робочого місця;самоорганізація; самоаналіз.


Напрямки реалізації самоосвітньої діяльності педпрацівників



Орієнтовний план реалізації самоосвіти викладачів


п/п

Зміст заходів

Мета заходу

Результат

1.

Збір інформації щодо організації самоосвіти

Аналіз основних інформаційних джерел, методичної літератури, документів, перспективних ідей

Скласти перелік основних джерел для інформування педагогічного колективу

2.

Створення плану науково-методичної роботи

Діагностування індивідуальних можливостей педпрацівників

Надання допомоги у складанні індивідуальних планів самоосвіти

3.

Створення системи семінарів-тренінгів

Підвищення професійної майстерності викладачів

Втілення перспективних педагогічних ідей у практику

4.

Організація обміну досвідом

Висвітлення надбань членів педагогічного колективу

Індивідуальна робота з викладачами

5.

Проведення педагогічних рад

Узагальнення роботи педагогічних працівників, методичних комісій, творчих груп

Удосконалення і конкретизація роботи


Рівнево-кваліфікаційна диференціація

при організації самоосвітньої діяльності
При організації самоосвітньої діяльності неприпустимо формально ставитися, тобто висувати однакові вимоги, до викладача-початківця та викладача із стажем. При переході педагогічних працівників від однієї кваліфікаційної категорії до іншої методична служба ліцею будує самоосвітню роботу з удосконалення рівня професійної майстерності згідно з результатами атестації. На кожному наступному етапі зміст та результати роботи значно відрізняються від попереднього. Кожного разу, докладаючи більше зусиль до самоосвітньої роботи над собою, педпрацівники переходять на більш високий рівень самоосвіти і , як наслідок, підвищують кваліфікаційну категорію.

Етапи

самоосвіти педагогічних працівників

за принципами рівнево - кваліфікаційної диференціації
І етап – профадаптаційний (зі спеціаліста на ІІ категорію);

ІІ етап – самовизначення (з ІІ категорії на І категорію);

ІІІ етап – самоактуалізація (з І категорії на вищу);

ІV етап – самореалізації (з вищої категорії на здобуття методичних звань).

І етап самоосвіти вчителя – профадаптаційний

( зі спеціаліста на ІІ категорію )



Форми самоосвіти

Індивідуальні

Колективні

Стажування

Відвідування школи молодого спеціаліста.

Навчання у процесі контролю та експертної оцінки методичної служби ліцею

Пасивна участь у різноманітних семінарах внутріліцейного рівня.

Відвідування уроків викладачів-наставників.

Методичні консультації

Зміст самоосвіти

  • Пошук базових педагогічних ідей.

  • Виявлення своїх слабких сторін та можливостей професійного росту.

  • Поповнення педагогом базових знань (дидактичних, методичних, психолого-педагогічних, загальнокультурних ) згідно з результатами діагностики.

  • Формування професійно важливих умінь і навичок.

  • Ознайомлення з системою роботи колег.

  • Моделювання особистої системи роботи.

  • Оволодіння технологією розробки індивідуальної системи роботи.

  • Вироблення концепції педагогічної діяльності.


ІІ етап самоосвіти вчителя – самовизначення

( з ІІ категорії на І категорію )



Форми самоосвіти

Індивідуальні

Колективні

Навчання у процесі контролю та експертної оцінки керівників школи молодого спеціаліста.

Активна участь у різноманітних семінарах внутріліцейного рівня.

Відвідування уроків викладачів-наставників.

Участь у роботі творчих груп.

Зміст самоосвіти

  • Розвиток професійно важливих умінь і навичок.

  • Вивчення передового педагогічного досвіду.

  • Пошук оригінальних педагогічних прийомів навчання.


ІІІ етап самоосвіти вчителя – самоактуалізація

( з І категорії на вищу )



Форми самоосвіти

Індивідуальні

Колективні

Розробка програм експериментальної роботи.

Активна участь у різноманітних семінарах, конференціях, виставках.

Складання авторських методичних рекомендацій.

Розробка авторських програм.



Участь у роботі районних та обласних творчих груп.

Публікації в пресі.




Презентація досвіду роботи.




Проведення авторських семінарів.




Зміст самоосвіти

  • Суттєве оновлення теоретичної моделі системи роботи новими формами та методами діяльності.

  • Розробка методичних продуктів.

  • Осмислення власного досвіду та його систематизація.


ІV етап самоосвіти вчителя - самореалізація

( з вищої категорії на здобуття методичних звань)



Форми самоосвіти

Індивідуальні

Колективні

Наставництво.

Керівництво школою молодого спеціаліста.

Майстер – клас.

Участь в апробації навчально-методичного комплексу.

Видавнича діяльність.

Участь у роботі обласних творчих груп.

Експертна робота.




Проведення серії відкритих заходів.




Авторські курси.




Зміст самоосвіти

  • Визначення оптимального варіанта взаємозв’язку компонентів системи та їх особливості.

  • Розповсюдження особистого досвіду.

  • Науково-дослідницька діяльність.

  • Експериментальна робота.

Діагностична карта педагогічної оцінки

та самооцінки готовності вчителя до саморозвитку
Мета: оцінити та визначити рівень сформованості у викладача вмінь та навичок саморозвитку

Прізвище, ім’я, по батькові _______________________________________

Який предмет викладає __________________________________________

Стаж роботи __________




І. Мотиваційний фактор ( 9 – 81 бал )




1

Усвідомлення особистої та суспільної значущості безперервної освіти в педагогічній діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2

Наявність стійких пізнавальних інтересів у педагогіці та психології

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3

Почуття обов’язку та відповідальності

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4

Допитливість

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5

Прагнення отримати високу оцінку свого саморозвитку

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6

Потреба у психолого-педагогічній самоосвіті (ППС)

1 2 3 4 5 6 7 8 9

7

Потреба у самопізнанні

1 2 3 4 5 6 7 8 9

8

Рангове місце ППС серед 9 найбільш значущих для вчителя видів діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9

9

Впевненість у своїх силах

1 2 3 4 5 6 7 8 9




ІІ. Когнітивний компонент ( 6 – 54 бали )




1

Рівень загальноосвітніх знань

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2

Рівень загальноосвітніх умінь

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3

Рівень педагогічних знань та вмінь

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4

Рівень психологічних знань та вмінь

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5

Рівень методичних знань та вмінь

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6

Рівень спеціальних знань

1 2 3 4 5 6 7 8 9




ІІІ. Морально-вольовий компонент ( 9 – 81 бал )




1

Позитивне ставлення до процесу навчання

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2

Критичність

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3

Цілеспрямованість

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4

Прагнення

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5

Працездатність

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6

Вміння доводити справи до кінця

1 2 3 4 5 6 7 8 9

7

Самостійність

1 2 3 4 5 6 7 8 9

8

Сміливість

1 2 3 4 5 6 7 8 9

9

Самокритичність

1 2 3 4 5 6 7 8 9




ІV.Гностичний компонент ( 16 – 144 бали )




1

Вміння ставити і вирішувати пізнавальні задачі

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2

Гнучкість та оперативність мислення

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3

Спостережливість

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4

Схильність до аналізу педагогічної діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5

Креативність та її прояв у педагогічній діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6

Схильність до синтезу та узагальнення

1 2 3 4 5 6 7 8 9

7

Пам’ять та її оперативність

1 2 3 4 5 6 7 8 9

8

Вміння слухати

1 2 3 4 5 6 7 8 9

9

Вміння володіти різними видами читання

1 2 3 4 5 6 7 8 9

10

Вміння виокремлювати та засвоювати конкретний зміст

1 2 3 4 5 6 7 8 9

11

Вміння доводити та відстоювати власні твердження

1 2 3 4 5 6 7 8 9

12

Вміння систематизувати, класифікувати

1 2 3 4 5 6 7 8 9

13

Вміння бачити протиріччя та проблеми

1 2 3 4 5 6 7 8 9

14

Вміння переносити знання й уміння у новій ситуації

1 2 3 4 5 6 7 8 9

15

Вміння відмовитися від усталених шаблонів

1 2 3 4 5 6 7 8 9

16

Незалежність суджень

1 2 3 4 5 6 7 8 9




V. Організаційний компонент ( 7 – 6 бали )




1

Вміння планувати час

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2

Вміння планувати свою роботу

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3

Вміння перебудовувати систему діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4

Вміння працювати в бібліотеці, Інтернеті, з комп’ютером

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5

Вміння орієнтуватися в класифікації джерел

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6

Вміння володіти різними прийомами фіксації прочитаного

1 2 3 4 5 6 7 8 9

7

Вміння користуватися оргтехнікою та банком комп’ютерної інформації

1 2 3 4 5 6 7 8 9




VІ. Здатність до самоуправління у педагогічній діяльності ( 5 – 45 балів)




1

Самооцінка самостійної особистої діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2

Здатність до самоаналізу та рефлексії

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3

Здатність до самоорганізації та мобілізації

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4

Самоконтроль

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5

Працьовитість та старанність

1 2 3 4 5 6 7 8 9




VІІ. Комунікативні здібності ( 5 – 45 балів )




1

Здатність акумулювати і використовувати досвід самоосвітньої діяльності колег

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2

Здатність до співпраці та взаємодопомоги у професійному педагогічному саморозвитку

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3

Здатність організувати самоосвітню діяльність інших

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4

Здатність відстоювати свою точку зору та переконувати інших у процесі дискусії

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5

Здатність уникати конфліктів у процесі спільної діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9


Примітка: після заповнення діагностичної карти оцінки та самооцінки готовності до саморозвитку підраховується загальна кількість балів:

0 – 240 балів – низький рівень готовності до саморозвитку;

240 – 400 балів – середній рівень готовності до саморозвитку;

400 – 522 бали – високий рівень готовності до саморозвитку.

Зведений результат:

________ балів;

__________________________________ рівень готовності до саморозвитку.

Анкета,

яка спонукає педпраціника до самоосвіти
1. Які книги, статті зі свого фаху Ви прочитали за цей рік? _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які матеріали з психології, методики, педагогіки Ви вивчили за цей рік?______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Якою педагогічною технологією Ви володієте?___________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________



4. Які уроки потребують найбільшої теоретичної підготовки?_______

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



5. У чому Ваша творча вдача?____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________



  1. Які матеріали на виставку «Профтехосвіта Черкащини» Ви підготували за 5 років?______________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Анкета для педагогічного працівника


  1. Які форми самоосвіти, підвищення кваліфікації є для Вас найбільш ефективним?

2. Яку педагогічну, психологічну і методичну літературу Ви читаєте?

а) систематично

б) періодично

3. Кого із педпраціників ліцею Ви назвали б майстром-педагогом?

4. Які проблеми навчання учнів ліцею вас найбільше хвилюють ?

5. Що найкраще виходить у Вас при проведенні уроків?

6. Що найкраще виходить у Вас при проведенні виховної роботи?

7. Які труднощі у вашій роботі і чим Ви їх пояснюєте?

8. Чи бувають у вашій роботі складні ситуації? У чому вони полягають?

9. Що не задовольняє вас у роботі?

10. Чи є у Вас проблеми:

а) у взаєминах з колегами по роботі

б) у спілкуванні з учнями

в) у спілкуванні з батьками

11. Які знання Ви б хотіли поповнити:

а) шляхом самоосвіти

б) в роботі методичної комісії

в) на курсах підвищення кваліфікації

12. Чи задоволені Ви своєю роботою? Якщо так, то напишіть, що приваблює Вас у роботі викладача?

13. Як покращити роботу педколективу?

14. Якби Вам знову прийшлось вибирати професію, чи обрали б Ви професію викладача?

Самоаналіз уроку як засіб підвищення ефективності

професійної діяльності вчителя

Одним із головних завдань у підвищенні ефективності діяльності викладача є визначення поняття «кінцевий результат навчання». Нове професійне мислення викладача повністю орієнтоване на вдосконалення професійних знань, педагогічної техніки й технології, без яких він не зможе досягти необхідного конкретного результату. Основним інструментом професійної діяльності викладача є самоконтроль за досягненням кінцевого результату навчання учнів.

Результативність аналізу навчального процесу здебільшого залежить від того, наскільки об’єктивні висновки. Єдині вимоги до уроку і його аналізу враховуються не тільки під час контролю за навчальним процесом, але й під час організації різноманітних форм методичної роботи.

Велику цінність для формування вміння адекватної самооцінки представляє взаємовідвідування уроків. Під впливом суджень колег викладач по-новому оцінює методи, прийоми, які використовує на уроці, оцінює зміст уроку. Викладачі ліцею конструюють урок, проводить, аналізують його, підбивають підсумки. Тому серед багатьох факторів, що визначають успіх своєї роботи, головним є потреба й уміння аналізувати свою діяльність і діяльність учнів, з якими працював на уроці. Тільки аналіз і самоаналіз уроку забезпечують творчий підхід до навчання.

Самоаналіз уроку дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:


  • викладач краще усвідомлює систему своєї роботи,

  • швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,

  • робить викладача психологічно захищенішим, впевненішим у собі,

  • поліпшує якість планування наступних уроків,

  • стимулює розвиток творчого мислення й діяльності викладача.

Що дає самоаналіз для керівника (заступників директора, методиста, старшого майстра), який відвідує уроки?



  • Знання рівня мислення педагогічного працівника;

  • Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради педпрацівнику;

  • Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні плюсів і мінусів та їхніх причин;

  • Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

Перш ніж вимагати від педагогічних працівників самоаналізу уроків, доцільно ознайомити колектив з методикою такого самоаналізу.

Прогнозовані очікувані результати:

  1. Підвищення загального рівня професійної майстерності педагогічного працівника.

  2. Підвищення рівня професійної підготовки.

  3. Покращення усіх видів педагогічної компетентності:

- інтелектуальної,

- психологічної,

- комунікативної,

- дидактичної,

- методичної.


  1. Моделювання особистого перспективного досвіду роботи.

  2. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу

5.1. Створення соціально-психологічних умов для становлення особистості кожного учня.

5.2. Підвищення якості знань, умінь та навичок учнів.



5.3. Розвиток інтересу до предмета.

5.4. Підвищення вихованості учнів.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка