Анкета для батьків ст. 33 Анкета для учнів ст. 34 Заняття для батьків «Щоб досягти успіху»



Скачати 334.45 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір334.45 Kb.
Шпір Борис Борисович практичний психолог

Усть-Чорнянської ЗОШ І-ІІІ ст.

Тячівського району, Закарпатської області


Психологічний супровід

випускника загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів

на період екзаменів, незалежного державного оцінювання, вступних іспитів тощо



Зміст
Вступ. Стрес. Актуальність проблеми............ ст. 3

Цільовий соціальний захист дитини………… ст. 6

Програма з цільового захисту дитини.......……ст. 8

Вправи. Методи саморегуляції в умовах стресу.. ст.11



Стрес та екзамен. Заняття з елементами тренінгу.

Заняття 1. Екзамен – гість, якого варто зустріти..ст.13

Заняття 2. Зустріч з екзаменом…………………ст.16

Заняття 3. Що таке оцінка……………………....ст.18

Заняття 4. Екзамен та здоров’я ..……………….ст.20

Заняття 5. Підготовка до екзамену………...….ст.22



Як подолати стрес

  1. Засоби боротьби зі стресом……………….ст.24

  2. Релаксаційна гімнастика………………….ст.26

  3. Індивідуальна релаксація…………………ст.30

До батьківських зборів

Анкета для батьків ………………………….ст.33

Анкета для учнів …………………………….ст.34

Заняття для батьків «Щоб досягти успіху»...ст.35

Методика виявлення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації у стресі………………ст.42

Використана література ………………...ст.47


Вступ.
Стрес. Актуальність проблеми.
Перед кожним випускником школи кінцем навчання повстає ланцюг запитань: «Ким бути? Куди піти вчитись? Як вибудувати своє майбутнє?» І тоді в розгублені не можливо знайти жодної відповіді. А тут ще й недоречним являється незалежне тестове оцінювання. «Що це? Які питання? Чи зможу це я?»,– ще одна низка запитань. Від так взагалі внутрішній психічний стан випускника охоплює незрозумілий психічний стан – стрес.

Стрес – це емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою ситуацією.

Стресовими станами будуть дії в разі необхідності самому швидко реагувати в разі небезпеки, виносити миттєві рішення, поведінка в ситуації, що несподівано змінилась. Щоб вміти виділити стресовий стан, слід його зрівняти з такими критеріями:



  • Постійна дратівливість – порушення гармоній у відчутті та відносинах.

  • Частий головний біль – неуважність, пасивне мислення.

  • Відчуття занадто великої вимогливості до власної особи зі сторін іншого – самоприниження, страх, відчуття безпорадності.

  • Упевненість, що вас не поважають – занижена самооцінка.

  • Тимчасове відчуття браку повітря – вплив на фізичне здоров’я та самопочуття.

  • Занепокоєність, що з’являється без видимої причини – порушення комфорту у самопочутті.

Якщо все з перерахованого є, то значить ви в стані звичайного стресу. В ньому важко здійснювати цілеспрямовану діяльність. Процеси розподілення і переключення уваги також не врегульовані. Виникає загроза загального гальмування чи повної дезорієнтації діяльності.

Навички і звички залишаються без змін і можуть заступити усвідомлювані дії. За стресу можливі помилки сприйняття (наприклад, визначення чисельності супротивника, що несподівано з’явився), пам’яті (забування добре відомого), неадекватні реакції на несподівані подразники…

А втім, у деяких людей незначний стрес може викликати приплив сил, активізацію діяльності, особливу ясність і чіткість думок, сценічні емоції.

Наполеон писав про одного зі своїх маршалів: «Ней мав розумове осяяння тільки серед ядер, у громі битви; там його окрім, його холоднокровність та енергія були незрівнянні, але він не умів так само готувати свої операції в тиші кабінету, вивчаючи карту».

Не можна визначити наперед, чи викличе дана ситуація стресовий стан людини. Поведінка у стресовій ситуації багато в чому залежить від особистісних особливостей людини:


  • Від уміння швидко оцінювати ситуацію;

  • Від навичок миттєвої орієнтації за несподіваних обставин;

  • Від вольової зібраності, рішучості, доцільності дій і розвитку витримки;

  • Від наявного досвіду поведінки в аналогічних ситуаціях.

Подібно до вище вказаного в шкільному середовищі випускник також підлягає певним процесам стресового стану:



    • Погана зорієнтованість у вивченому матеріалі;

    • Забуванні того, що знав і навчився;

    • Різні фізіологічні реакції: тремтіння рук, ніг, голосу; підвищення тиску; підняття температури; погіршення зору; часте кашляння; дратівливість…

Але бувають й випадки, коли, навпаки, учень не розуміє як і звідки йому вдалось справитись з даним завданням. Та цей випадок рідкісний і на нього не слід зазвичай розраховувати.

Можна поставити запитання: «Стрес – добре чи погано? » Цим ми намагаємось з’ясувати чи має він право взагалі існувати як стан в психічному просторі. Звичайно що так. Стрес має на це право. Але щоб він проходив як один зі звичайних психічних станів, що є невід’ємною частиною нашого психічного існування, слід вміти ним керувати.


Цільовий соціальний захист дитини
Поради класному керівнику та вчителям пре випускних класів загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів
Роль класного керівника – організація виховної, навчальної роботи, соціального захисту та психологічної підтримки учнівського колективу. Таким чином, робота класного керівника з дітьми є практично єдиною можливістю заповнити вакуум, у якому опинилась дитина. Діти потребують реальної підтримки та допомоги від класного керівника. Адже з ним вони пройшли спільну стежину досягнення знань в середній і старшій шкільній ланці. Часто класний керівник замінює в формуванні дитину роль батьків. Таким чином утворюються та відносини між ним та учнями.

Під соціальним захистом у цілому розуміється цілеспрямована, свідомо регульована на всіх рівнях суспільства система практичних соціальних, політичних, правових, психолого-педагогічних, економічних, медико-екологічних і духовних заходів, які забезпечують нормальні умови й ресурси для фізичного, розумового й духовно-морального формування, функціонування й розвитку дітей, запобігання обмеження їхніх прав і людської гідності.

Соціальний захист як функція класного керівника – це в першу чергу комплекс психолого-педагогічних заходів, які забезпечують оптимальний соціальний розвиток дитини й формування її індивідуальності, адаптацію до існуючих соціально-економічних умов.

У вузькому розумінні значення соціального захисту учня для класного керівника – діяльність спрямована на захист дітей, які опинились в особливо скрутному стані, психологічних стресах. Сюди належать діти з багатодітних родин, діти-сироти, діти-інваліди, діти-біженці та інші. Інколи в такому стані може опинитись і соціально захищений учень. Особливо в часі передекзаменаційної підготовки.

Соціальний захист дітей – це соціально-захисна робота з усіма дітьми, їх батьками за різними напрямками. Реалізуючи цю програму класний керівник повинен іти від гострих миттєвих ситуацій до випередження подій, спираючись на точний прогноз, захищаючи дитину від можливих проблем, які перед нею можуть постати.

Діяльність класного керівника з реалізації цієї функції має здійснюватись у наступних напрямках:



  1. соціальний захист процесу формування та розвитку особистості дитини і її індивідуальності. Завданням класного керівника тут є створення умов для реалізації кожною дитиною свого внутрішнього потенціалу. Для цього класний керівник повинен знати кожного з своїх вихованців, інтереси, потреби, бажання, особистісних особливостей.

  2. соціальний захист середовища формування та розвитку дитини. У реалізації цього напрямку дуже важливе співробітництво класного керівника з родиною дитини і з іншими інститутами виховання.

  3. захист прав учнів.

  4. цільовий соціальний захист у всіх його розуміннях.



Програма з цільового захисту дитини
Основною формою роботи, яка дозволяє охоплювати весь клас є класні години з участю представників психологічної та соціальної служб. Ця робота в собі охоплює:

  • згуртовування колективу учнів;

  • закладання моральних орієнтирів;

  • сприяє праці на ціннісному рівні;

  • стимулює здатність до міркувань;

  • допомагає дитині у саморозвитку;

  • забезпечує профілактичний ефект;

  • працює на перспективу;

  • допомагає зняти гостроту проблем а інколи повністю вирішити їх упродовж однієї зустрічі з психологом (стану стресової напруги);

  • дозволяє працювати зі значною кількістю людей одночасно;

  • не вимагає тривалої підготовки;

  • має доступну форму подання інформації;

Залучаючи до співпраці практичного психолога і соціально педагога, класний керівник, на виховних годинах має можливість формувати в учнів вміння протистояти стресовим станам. Знаючи кожного учня свого класного колективу індивідуально, класний керівник може стати добрим дорадником та спів супроводжувачем для учня у подоланні стресу.

Хвилювання в учнів випускного класу в період передекзаменаційної підготовки виражається по-різному: від істерик до демонстрації «над спокою» і показної байдужості. Це залежить від особистісних особливостей і життєвого досвіду. Не менш стривоженими майбутніми іспитами дорослі (батьки й вчителі) намагаються допомогти учневі. Ця допомога також має широкий діапазон засобів залежно від поведінки, що спостерігається в учня: від обвинувачень до бездіяльності й закликів більше часу приділяти навчанню до заклинань: «Ну що ти так хвилюєшся? Мені однаково, яку оцінку ти здобудеш!»

Ці «традиційні» способи лише дозволять дорослим виплеснути свою тривогу, а учневі, нажаль, допоможуть мало, скоріше – навпаки. Наше завдання допомогти класному керівнику допомагати своїм учням. Як це можливо зробити?
Розглянемо конкретні приклади екзаменаційного стресу. У тих учнів, для яких важливий результат іспитів, перед іспитом виникає стан тривоги:


  • підвищується артеріальний тиск;

  • підсилюється потовиділення.

При цьому поведінка учнів буває різною:

  • одні зосереджено дочитують ті розділи підручника, у засвоєнні яких невпевнені, словом, приходять у стан підвищеної мобілізації та готовності до іспитів;

  • інші, навпаки, метушливо перегортають підручник, тому, що не в змозі зосередитись на одному розділі; зі страхом прислухаються до розповідей тих, хто вже склав іспит і переконують себе, що не можуть відповісти на жодне із запитань. – коротше кажучи, перебувають у панічному стані. Діяльність таких школярів є повністю дезорганізованою.

Ці форми поведінки відображають ступінь емоційної напруженості. Деякі діти, беручи білет, першої митті навіть не можуть прочитати та зосередитись. Подібна ситуація й незалежним зовнішнім оцінюванням, коли перед дитиною знаходиться тестова бланка. Надалі їхня поведінка відрізняється рівнем підготовки. Якщо вони переконуються самі (автотренінг),що пам’ятають матеріал, їм вдається поступово заспокоїтись й знайти правильні відповіді. Однак справжньої впевненості в собі вони так і не знаходять: нерідко екзаменатору варто поставити бодай одне не дуже складне питання, і вони розгублюються, утрачаючи здатність мислити. Подібне й при тестуванні6 один зайвий варіант правильної відповіді у варіантах мислення, учень почне всі відповіді ставити під сумнів.

Після іспитів такі учні повністю вичавлені, як лимон, і мають єдине бажання відіспатись (незалежно від того,як вони спали в ніч перед іспитом). Якщо ж питання здаються учню незнайомими, ось тут не рідко слід очікувати катастрофічного стану – раптово виявляється, що вони забули навіть те, що знали.

І навпаки, ті учні, які мобілізовуються перед іспитом, навіть зіткнувшись із складнощами запитань, проявляють винахідливість, у них раптово спливають у пам’яті знання, про які вони навіть не здогадувались.

Переконавшись у тому, що йому хочуть поставити небажану оцінку (нижче за ту, на яку він претендує), такий учень попросить поставити йому додаткові запитання ( у варіанті екзаменаційного оцінювання усного).

Пропонуємо класному керівнику матеріал на допомогу у роботі з учнівським колективом щодо психологічного супроводу та соціального захисту учня перед екзаменами.

Вправи
Методи саморегуляції в умовах стресу


  1. Сидіть спокійно близько двох хвилин, очі заплющте. Уявіть приміщення, в якому ви знаходитесь спочатку спробуйте обійти подумки всю кімнату (уздовж стін), а потім пересувайтесь по всьому периметру тіла – від голови до п’яток і назад.




  1. Уважно стежте за диханням, дихайте носом. Зосередьтесь на своєму спокійному подиху упродовж 1-2 хвилин (немов зосередившись на одній точці). Спробуйте не думати ні про що інше.




  1. Зробіть неглибокий вдих, на мить затримайте подих. Одночасно різко напружте всі м’язи на кілька секунд, намагаючись відчути напруження в усьому тілі. На видиху розслабтеся. Повторіть тричі.




  1. Зробіть глибокий вдих і затримайте подих – грудні м’язи напружені. Відчуйте це напруження, а потім зробіть різкий видих, розслабте грудну клітку, повторіть тричі.




  1. Злегка підійміть обидві руки, розчепіривши пальці якомога ширше – начебто граєте на піаніно, намагайтеся охопити якомога більшу кількість клавішів. Фіксуйте це положення пальців упродовж декількох секунд, намагаючись відчути напруження. Потім розслабтесь, руки вільно опустіть на коліна. Повторіть тричі



Стрес та екзамен.
Групові заняття з використаннями елементів тренінгу у роботі психолога з випускниками для подолання стресової напруги перед, під час, після екзаменів, незалежного державного тестування.

Пропонуємо вам деякі рекомендації щодо подолання стресових станів у випускників шкіл. Можливо використання їх психологами у старшій школі під час психологічного супроводу допоможе випускникам досягти значно кращих показників в успішності при складанні незалежного тестування, екзаменів а з часом – іспитів при вступі до вищих навчальних закладів.


Програма супроводу побудована методом комплексу вправ з використанням елементів тренінгу. Це дає можливість її учасникам (випускникам шкіл) отримати не тільки психологічну просвіту – теоретичні знання, але взяти активну участь на практиці у вирішенні питань з даної проблематики.


Заняття 1.
Екзамен – гість, якого варто зустріти.

(Загальна тривалість заняття – 85 хвилин)

Необхідний матеріал: ватман, маркер (фломастери), скоч, листочки для вправи «Поштова скринька», поштова скринька.

Хід заняття:


  1. Знайомство. (Тривалість 10 хвилин)


Метою є актуалізація процесу знайомства у групі.

Психолог пропонує всім учасникам сісти в коло. За довільною формою («Усмішка по колу», «Передай іншому», «Давай познайомимось») пропонується назвати своє їм’я і вказати на деякі з позитивних власних якостей особистості.




    1. Що це таке? (Тривалість 30 хвилин )


Метою є актуалізація уявлень та знань про екзамен.

Далі кожному роздає приготовлені листочки з фломастерами, на яких вони записують все, що їм приходить в асоціацію зі словом «Екзамен». Після написання кожен зачитує свою відповідь. Так використовується можливість: для учнів скласти загальну картину про те, що таке екзамен; для психолога це міні-діагностичний трюк про психічний стан учасників та наявність автономного чи веденого учнем стресового стану.

Психолог пропонує в такий спосіб кожному з учасників провести знайомство з подією, яка їх очікує. Зазвичай вона й супроводжується виникненням і наявністю стресового стану.

Коли кожен з учасників зачитав свої коментарі, листочки з записами опускаються до поштової скриньки. Це дає можливість психологічно віддалити наявність такої події на потім. При цьому психолог пропонує учням зрозуміти, що екзамен – це немов лист, який потрібно отримати. І що кожен вже знає, що це таке і не буде здивований при його наявності в часовому просторі свого життя. Водночас це є першим кроком приготування до прийняття наявності стресового стану в періоді – « До…» певної події і вмінні орієнтуватись у його супроводі.




    1. Вундеркінд. (Тривалість 30 хвилин)


Метою є утворення умов для звернення уваги на особистісні якості учнів, які можуть допомогти при екзамені.
Для цього можливо запропонувати розділитись учасникам на певні групи (чисельність у кожній групі становить залежно від кількості всіх учасників). Кожній групі психолог пропонує скласти портрет справжнього вундеркінда, який не має жодного страху перед складанням екзаменів (незалежного тестування, іспитів).

Для виконання цього завдання є одна умова: особа вундеркінду повинна містити в собі позитивні якості (які допомагають успішно скласти іспити і так далі), які є в учасників групи. Можливо використовувати хоча б по одній якості від кожного учасника; при цьому не можливо залишити поза увагою жодного з учасників груп.

Після закінчення роботи знову пропонується представлення своїх версій на загал класного колективу. Це дає можливість усім учасникам психологічно адаптуватись до наявності «умовного (створеного ними) стороннього» – вундеркінду, який зможе скласти іспит без жодних проблем. Окрім того вони підсвідомо налаштовують себе на те, що їх сторонній – складені частинки кожного з них. А це значить – що вони також зможуть, як і він здолати труднощі екзаменаційної пори. Це другий крок до адаптації ними психологічного супроводу стресового стану.


    1. Узагальнення. (Тривалість 15 хвилин).


Метою є обмін набутою інформацією, її систематизація.

На великому ватмані маркером або фломастером записуються узагальнені характеристики вундеркінду класу. Його можна помістити поруч з класним кутком. Це буде умовна фотографія успішності класного колективу, взірець для наслідування а також психологічна підтримка у супроводі учнями стресового стану.




Заняття 2.
Зустріч з екзаменом.

(Загальна тривалість заняття – 70 хвилин)
Необхідний матеріал: тестові бланки (екзаменаційні квитки), ватман, фломастери, маркер, скоч.
Хід заняття:


  1. Вступ . (Тривалість 10 хвилин).

Метою є повернення до матеріалів попереднього заняття.

Щоб розпочати зустріч з умовним гостем – екзаменом, психолог нагадує учасникам заняття про отримані результати на попередньому занятті. Пропонує ще раз класом прочитати якості вундеркінда (зазначені на ватмані), які є частинками цілого класного колективу. Тим самим вказати, який потужній він є.




  1. Відповідь на екзамені. (Тривалість 45 хвилин).

Метою є утворення умов для репетиції відповідей на екзамен із урахуванням якостей утвореного вундеркінда.
Психолог знову проводить розподіл учасників на групи як і в попередній вправі. Пропонує їм спробувати себе в період перебігу екзамену – тобто, зустрічі з ним. Для проведення цієї вправи психолог може використовувати довільні запитання, навіть несумісні за змістом.

Наприклад:

№10. Як вирощувати домашню птицю у стані вічної мерзлоти?

№17. Розкажіть про феміністичних поглядах Баби Яги.

№21. Розкажіть про нездоровий спосіб життя Кощія Невмирущого.

№30. Скільки трикутників містить наше сонце?

Звичайно що чітких відповідей на ці питання не існує. Важливу роль відіграє групова відповідь і наявність бажання її творити. При виникненні труднощів у цьому процесі ведучий може запропонувати навіюванням увійти в зміст завдання певними пропозиціями.


  1. Рекламний щит. (Тривалість 15 хвилин).

Метою є створення памятки, поділ досвідом.

Учням пропонується на ватмані зробити записи у вигляді пам’ятки. Текст повинен містити відповіді для учнів на питання «Як поводитись на екзамені?» це дає можливість утворити позитивну психологічну атмосферу при зустрічі з екзаменом і знову ж – психологічному супроводі наявного стресу. Записи фіксуються на ватмані і розміщуються поруч ватману з описом вундеркінду класу (з попереднього заняття).


Заняття 3.
Що таке оцінка…

(Загальна тривалість заняття – 70 хвилин)

Необхідний матеріал: листочки для запису, папірці двох кольорів, плакат з попереднього заняття, фломастер, скоч.
Хід заняття:

  1. Вступ. (Тривалість 10 хвилин).

Метою є актуалізація знань з попереднього заняття.

Проаналізувавши рекламний плакат з попереднього заняття, психолог пропонує учасникам заняття стати на мить екзаменаторами. Він пропонує їм встановити критерії за якими вони можуть оцінити відповідь на екзамені. При потрібно вказати якими мають бути відповіді, щоб отримати вищий бал. Критерії оцінювання за найкращу відповідь на найвищий бал записують на листочки для запису і поміщають на дошці.




  1. «Відгадай, яка оцінка?» (Тривалість 50 хвилин).

Метою є утворення уяви про оцінку на екзамені.

Клас ділиться на дві групи (за кольорами двох видів кольорових листочків). Одні учні – по 3 в групі; інші – екзаменатори – по одному. Завдання для учнів: записати оцінку на яку вони бажають дати відповідь і залишити її у ведучого. Потім дати свою версію заготовленої відповіді а екзаменатор повинен відгадати на яку оцінку відповіли учні (яку зазначили і залишили у ведучого). Психолог може вводити зміну через непередбачені запитання. Тема відповідей – довільна.




  1. Реклама – 2. ( Тривалість 10 хвилин ).

Метою є асиміляція досвіду.

На основі набутого досвіду виготовляється другий рекламний плакат з зазначенням критеріїв гарної відповіді. Також розміщається у класі з тією ж метою.




Заняття 4.
Екзамен та здоров’я.

(Загальна тривалість заняття – 60 хвилин )
Необхідний матеріал: бланки з зображенням контур людини, кольорові олівці, плакат з контурним зображенням чоловіка, маркер, скоч.
Хід заняття:

  1. Вступ. (Тривалість 10 хвилин).

Мета – встановлення проблеми заняття.

Учасники знову діляться на групи і отримують олівці з аркушами, на яких зображена контуром людина. Перед ними повстає завдання – замалювати різним и кольорами ті зони людини, де є вплив екзаменаційного ризику і саме якого. Наприклад: голова – перевантаження; серце – страх.



  1. «Перша допомога» (Тривалість 35 хвилин).

Метою є утворення умов для усвідомлення піклування про своє здоровя в період екзаменаційної пори.

Завданням є зуміти встановити види допомоги тим частинам тіла, які заштриховані на аркуші як зони впливу ризику. Наприклад: очі – читати в гарно освітленому приміщені, не лежачи, не дивитись довго телевізор… з відповідей утворюється система правил, яка записується на ватмані і розташовується поруч біля матеріалів з попередніх занять.



  1. Підсумок. (Тривалість 15 хвилин).

Метою є обмін досвідом.

Психолог зачитує результати зі схеми, при цьому їх спільно обговорює з класом.


Заняття 5.
Підготовка до екзамену (ДПА та іншого).

(Загальна тривалість заняття – 65 хвилин )

Необхідний матеріал: папір для малювання, бланк з запитаннями, інший – з відповідями на них, кольорові олівці, ножиці, скоч.

Хід заняття:


  1. Вступ. (Тривалість 10 хвилин).

Метою є визначення проблеми заняття.

Психолог пояснює важливість даної теми та проблематики, якої вона торкається.



  1. Круглий стіл. (Тривалість 40 хвилин ).

Метою є актуалізація досвіду з даної проблеми.

Щоб круглий стіл розпочав роботу, утвореним групам запропоновано аркуш з запитаннями:



  • За який термін до екзаменів потрібно почати готуватись?

  • В яку пору дня краще готуватись до екзаменів?

  • В яких умовах потрібно проводити підготовку до екзаменів?

  • Що може покращити ефективність підготовки до екзаменів?

  • За який час до початку екзаменів потрібно приходити до навчального закладу?

  • Яким за рахунком краще відповідати?

Відповіді зводяться до загалу, фіксуються доповненням до попередніх плакатів і розміщуються поруч.

  1. Емблема. (Тривалість 15 хвилин ).

Метою є психологічний підсумок занять.

Після проведення всіх занять учасники виготовляють емблему з гаслом: «До іспитів завжди готовий!» Її розміщають біля всього виготовленого на попередніх заняттях настінного матеріалу. Психолог підводить підсумки всіх занять, спостерігаючи за психологічною готовністю давати опір, психологічно супроводжувати стресові стани в кожного з учасників.

На закінчення можна спільно по колу подарувати декілька речень: «Ми стали сильнішими!», «Ми зможемо все!» і так далі. Далі всі дякують за участь і готуються до наступних цікавих зустрічей з психологом на тему «Як подолати стрес».



Як подолати стрес
Індивідуальні та групові вправи, автотренінги для процесу зменшення та зняття психологічної напруги в стресовому стані.

1. Засоби боротьби зі стресом.

Щоб подолати активно перебіг стресового стану пропонуємо декілька цікавих порад:



  • Включити музику і потанцювати;

  • Послухати спокійну (інструментальну, класичну) музику;

  • Поспілкуватись з рідними, друзями;

  • Взяти участь у колективних (спортивних) іграх;

  • Спробувати рішати кросворди;

  • Кататись на роликах, ковзанах, лижах, велосипеді;

  • Зробити коротеньку прогулянку; бажано б , за можливості, до природи;

  • Дивитись на зелень (зелений колір заспокійливий);

  • Спостерігати за водоспадом, слухати дзюркотіння струмка;

  • Грати в комп’ютерну гру (тільки не агресивного змісту);

  • Попрацювати: по господарству, на городі, на балконі - саджати та поливати квіти;

  • Погратись з домашніми тваринками (за їх наявності);

  • Використати тілесну терапію – зробити собі масаж (голова, вуха, шия);

  • Записувати собі те, що викликає стрес – зробити аналіз;

  • Зробити маленький автотренінг – уявити собі щось гарне, приємне (переключити увагу);

  • Лягти відпочити, спати тощо.



2. Релаксаційна гімнастика.
Але не завжди з вище перерахованого вдається легко розпочати і зробити. Тому можливо на початку, під час стресового стану, провести невеличку релаксацію з використанням дихальної гімнастики. Цю гімнастику можливо робити самому вдома або з цілим класом на продовженні занять з метою подолання стресових станів.

Сама релаксація має позитивну лікувальну дію:



  • Підвищує довільність процесів і самоконтролю над власними станами;

  • Зняття зайвого психофізичного напруження, адже енергія людини імпульсивна;

  • Переключення на іншу діяльність;

  • Просто заспокоєння;

  • Усвідомлення себе.

Релаксаційна (розслаблю вальна) гімнастика допоможе зняти психологічну напругу в організмі. Тож зробити її можна так:
« Медитація»

  1. сядьте зручніше, щоб відчути себе комфортно;

  2. заплющте очі і уявіть собі прогулянку…на березі моря (можна обрати довільне середовище прогулянки);

  3. що ви побачите? Синє, ніжно гойдаючи хвилями море, золотий гарячий пісок, яскраве сонечко, зелень пальмового гілля, синє небо з білими хмаринками, чайки, що кружляють над хвилями…;

  4. ви вслухаєтесь і чуєте шум прибою, і вам стає спокійно і затишно. В далині море виглядає тихим і спокійним і ви намагаєтесь бути такими самими;

  5. ви вдихаєте морське повітря. Воно прохолоне і свіже… вдихніть його повільно через ніс і видихніть втричі повільніше через рот. Потім ще глибше вдихи… і так декілька разів.

  6. спробуйте дихати не животом а діафрагмою. Вона розташована над шлунком. Робіть потужні глибокі вдихи;

  7. покладіть руку на живіт і зробіть повільний вдих. Якщо рука підіймається, значить ви дихаєте правильно. Продовжуєте дихальні вправи.

Після цього у вас в голові почнеться процес. Кисень заповнить ваші легені і потрапить до крові. Потім доправиться нею до голови і ви відчуєте: полегшення в організмі в цілому; ясність думок; приплив енергії; бадьорість; життєву радість і оптимізм. А це значить – ви подолали стрес. Розплющте очі, протягніться і посміхніться. Далі продовжуйте заплановані вами види діяльності, перешкодою яким був ваш стресовий стан.

«Потягнулись і зламались»
Займіть комфортне положення у груповому колі (або особисто сам – якщо це індивідуальне виконання вправи). Руки і все тіло тягнемо вгору. Контролюйте положення п’яток. Їх не слід відривати від підлоги. Далі продовжуємо:

    • долоні начебто зламались і звисли;

    • руки зламались в ліктях і звисли;

    • руки зламались в плечах і звисли;

    • повисла голова;

    • тіло зламалось впоперек;

    • підітнулися коліна;

    • повністю зламались і лягли на підлогу.

Лягли на підлогу і відпочиваємо. Слід відпочивати так, щоб відчути розслабленим ціле тіло.
«Чарівний художник»

Ця вправа виконується в парі. Один виконує роль художника, інший – полотно (його спина), на якому художник малює. При цьому він може розповідати про свій.

Художник починає ніжними дотиками до спини малювати чарівну картину. Витвір вголос. Потім проходить заміна ролей. У дітей з підвищеною тривогою у стресовому стані виникає напруга. Ця вправа тілесною терапією допоможе її зняти.
«Вогонь надії»

Уявіть собі безнадійну темряву. І вмить загоряється вогник. Біля нього так тепло і затишно (при груповому заняття він є умовно в центрі кола). Але його досить мало і тепла не відчувати. Та ми можемо його зробити більш палаючим за допомогою нашого подиху. Для цього необхідно зробити швидкі вдихи і видихи, щоб нашим диханням його розпалити. Процес дихання знову активізує кисневе забезпечення організму і приведе в норму наш психічний стан.



«Колобок»

Знову тілесна терапія. Робота в парі. Один пекар, інший – тісто, з якого слід виготовити колобка.

За рецептом починаємо додавати: молоко, яєць, цукру, борошна, водички … і замішуємо тісто. Процес замішування супроводжується лагідними рухами (масажем): голови, плечей, долонь, спини, живота, колін поки не сформуємо умовного колобка. Потім заміна ролей.

«Відображення»

Вправа колом. На початку робиться дихальна вправа із затримкою дихання. Потім сусідам пропонується (почергово із зміною ролей) стати відображенням внутрішнього стану сусіда. Потрібно мімікою зобразити радість, гнів, здивування. При цьому активно працюють мімічні м’язи обличчя. Потім знову закінчити дихальними вправами. І помінятись ролями.




3. Індивідуальна релаксація
«Чудесна усмішка»

Кожен день слід починати з зустрічі з власним «я» біля дзеркала. Розслабтесь, гляньте на себе. Адже ви сьогодні продовжуєте життя. У вас попереду багато можливостей здійснити свої мрії та плани. Усміхніться собі і скажіть: «Я подобаюсь собі, я вірю в себе і зможу! Сьогодні чудовий день і гарна погода в моїй душі.» від так ви зробите позитивний заряд на цілий день.



« Думки лихі – геть!»

Щоб подолати психічне напруження вдома, включіть довільну швидку музику. Спробуйте за її ритмом порухатись. Фізичне навантаження, дихальна гімнастика під час нього допоможуть зняти психічну напругу.


«Музичний політ»

Для цієї вправи використаємо вище згадані поради релаксації з використанням музики. Включаємо довільну заспокійливу мелодію і вслухаємось в неї з уявою про щось хороше і приємне. Цим редагуємо в собі психічний стан, тобто впливаємо на корекцію стресу.



«Бездна»
Для цієї вправи слід використати вашу уяву. Уявіть, що перед вами глибока бездна. Ви стоїте край неї. Розслабтесь і умовно киньтесь до неї. Ви починаєте відчувати політ падіння. Робіть все, що починаєте відчувати: кричіть, махайте руками, коливайте цілим тілом, підстрибуйте тощо. В одну мить замріть у положенні, в якому опинились. Відчуйте, що через ваші дії ви звільнились від негативної енергії і починаєте аналізувати свій стан. Потім ви відчуваєте легкість і стрімголове підняття догори з цієї бездни. Вниз до неї потрапили ваші негативні емоції. Так ви виринете з безодні, залишивши в ній свій стресовий стан.


ДО БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ


Аdocumentsнкета для батьків
П І П батьків _____________________________________

Батьки(П І П учня)____________________________________

Дата заповнення __________________

Інструкція: зазначте довільним значком ваш варіант відповіді на лінійці.
1. Як ви ставитесь до можливих невдач дитини?

___гостро реагую (вербально; з фізичним покаранням)

___маю невдоволення з невдач дитини

___сприймаю цілком спокійно



2. Як ви реагуєте, якщо дитина отримала низький бал?

___сварю


___обмежую у вільному часі,спілкуванні з друзями, через яких дитина почала гірше навчатись

___досліджуємо причини неуспіху, намагаємось допомогти



3. Чи забороняєте ви дитині займатись улюбленими справами, якщо вона має низьку успішність?

___найчастіше так

___ інколи (вибірково)

___ні


4. Чи притаманні членам вашої родини надмірні вимоги до вашої дитини?

___так, є

___в деякій мірі

___ні


5. Як ви реагуєте на успіх дитини?

___заохочую матеріально (гроші, купую речі за її бажанням)

___хвалю, морально підтримую

___не звертаю на це уваги


documents


Анкета для учнів
П І П дитини______________________________________

Дата заповнення ______________________



Інструкція: зазначте довільним значком ваш варіант відповіді на лінійці
1. Як реагують ваші батьки на вашу низьку успішність?

___сварять

___омежують у вільному часі

___намагаються допомогти



2. Чи отримуєте ви покарання за низьку успішність?

___так, сварять

___так, обмежують у моєму вільному часі

___ні, вони намагаються краще мені допомогти



3. Хто з батьків допомагає вам у навчанні?

___мама


___батько

___ вони виконують тільки роль контролерів



4. Як ви долаєте невдачі у навчанні?

___займаюсь додатково

___звертаюсь про допомогу до вчителів

___сподіваюсь на диво



«Щоб досягти успіху»
Мета: сприяти психічному здоров’ю учасників навчально-виховного процесу, допомогти батькам створювати оптимальний психологічний супровід в стосунках з дитино, вирішувати психологічні ситуації, пов’язані зі стресовою напругою дитини-випускника.

Підготовча робота: анкетування батьків і учнів.

Методи і прийоми: бесіда, моделювання ситуації, робота в групах, техніки: «Я - повідомлення», подолання гніву, агресії, стресу.

Обладнання:ситуаційні картки, памятка для батьків, анкети, релаксаційна музика.

Форма проведення: батьківські збори у формі активного психологічно-соціального навчання.

Для проведення батьківських зборів доцільним буде наперед роздати анкетні бланки для батьків та їх учнів. Це допоможе регулювати хід зборів у певному руслі просвітницької та навчальної роботи для продуктивного досягнення поставленої мети та цілі.

За результатами анкетування психолог і класний керівник отримують окреслене коло проблем, з якими найчастіше зустрічаються учні в сімейних колах при невдачах у досягненні успіху:

- надто емоційне переживання з приводу невдач (загроза стресу)

- успішність (її відсутність) – орієнтир розвитку дитини

- за встановлення високих вимог батьки не знають, як допомогти дитині.



Хід заняття

І. Вступне слово.

Любов до дитини. Найчастіше вона виражається у хворобливому сприйнятті невдач дитини: занадто емоційному переживанні з приводу навчання, низьких балів, успішності. Інколи оцінювання починають вважати як основний критерій розвитку дитини. При цьому не звертають уваги на задатки, здібності дитини в іншому напрямку. Ігнорують її захопленнями, реалізацією на них вільного часу дитиною, обмежуючи її в тому. Саме це найчастіше стає причиною пригнічення дитини, і зовсім не стимулює її до досягнення висот успішності. А найголовніше – в період передекзаменаційного навчання, підготовці до екзаменів, виборі професії, формуванні власної життєвої позиції це спричиняє загрозу утворенню гострої стресової ситуації. Інколи така ситуація може породжувати замкнутість дитини в собі, спроби до суїциду, втеч з дому та іншого.

Як ставитись до неуспішності, власного вибору дитини, її невдач? Що необхідно зробити, щоб ваше ставлення до дитини в цій проблематиці позитивно впливало та допомагало дитині?
ІІ. Моделювання психологічної ситуації

Вправа «Подаруй комплімент»: батьки сідають в коло, отримують від ведучого іграшку і передаючи один одному говорять компліменти.

Робота в групах.

Розділити батьків на три групи. Кожна з них обирає одну з трьох пір року. Далі кожній групі запропоновано завдання – розглянути психолого-педагогічну ситуацію і дати відповіді на запитання, що пропонуються на картках.



Ситуація 1. Ваша дитина навчалась добре. Але за період останнього року ви помітили в неї погіршення успішності.

Ваші дії в цій ситуації.

Ситуація 2. Ваша дитина, зазвичай, весела, усміхнена, говірка. Сьогодні вона повернулась додому сумною. Пройшла до своєї кімнати, зачинилась в собі, не реагує на ваші звернення, дзвінки друзів тощо.

Ваші дії в цій ситуації.

Ситуація 3. Ваша дитина повернулась не отій годині, про яку ви домовлялись; не виконала те завдання, яке ви їй доручили.

Ваші дії в цій ситуації.
Батьки обговорюють ситуації, пропонують свої варіанти рішення. Психолог та класний керівник, що бере участь у цьому заході аналізують відповіді батьків.

Психолог (або вчитель): Дитині щодня потрапляє багато зауважень, що наповненні негативною оцінкою. Такі зауваження завдають значної шкоди самооцінці дитини.

Звичайно, на це у дитини спрацьовує інстинкт самозахисту і виникає бажання захиститись. Тому вона починає сперечатись, обурюватись, доводити, що ви не праві. А дехто починає думати: «мені вже все одно, так що продовжуйте в цьому дусі…».Врешті-решт дитина стає «глухою» до ваших зауважень. Крім того в неї і так багато проблем. А одна із них – наявність стресу від очікування екзамену, незалежного оцінювання. Тому важливим є в цей період підтримати дитину, спілкуватись з нею, підбадьорюючи її. Вона повинна відчути вашу підтримку. Адже повертаючись зі школи, дитина несе в собі стрес додому. Тут важливим є утворення сприятливої психологічної атмосфери для релаксації, зняття напруги, відчуття опори від вас.



ІІІ. Техніки.

Психолог пропонує батькам знайомство з техніками. Першою є – «Я – повідомлення». Батьки отримують картки.



Картка №1.

«Я – повідомлення»

- подія – «коли..» (опис небажаної ситуації).

- ваша реакція – «Я відчуваю…», «Мене хвилює»(опис ваших почуттів).

- бажаний вихід – «Мені хотілося б, щоб…» (опис бажаного варіанту).

Ознайомлюючись з цією методикою, батьки знову аналізують ситуації, використовуючи техніку «Я – повідомлення».

Картка №2.

«Три частинне зауваження»

Психолог: Одним із засобів впливу на дитину є зауваження. Важливо правильно зробити зауваження, щоб воно було ефективним, приносило користь. Є кілька видів зауважень, на які діти реагують захисною реакцією, і ці зауваження тільки сприяють посиленню стресового стану дитини. Наприклад: наказ, погроза, нотація, повчання, насміхання, допит, розслідування.

Метод «Мікрофон» (кожен з батьків презентує приклад одного із зауважень).

Ведучий запитує учасників техніки: «Як би ви відреагувала на такі зауваження?»



(Батьки можуть використати такі варіанти: не зреагую ніяк; ображуся; огризатимусь; почну сперечатись)

Ведучий: бачите, що такі зауваження, як ви й самі зазначили, не принесли жодної користі для досягнення цілі. Тому пропоную три частинне зауваження.

Структура три частинного зауваження:

  1. Безоцінний опис поведінки.

  2. Значимий ефект поведінки.

  3. Почуття, які виникають.

При використанні цієї конструкції слід бути готовим до того, щоб:

- фіксувати увагу на переживаннях, а не на особистості іншого;

- спілкуватися тоном, що демонструє увагу і повагу;

- уникати критики і зауважень;

- уважно слухати іншого.

Зауваження ефективне тоді, коли партнери по спілкуванню усвідомлюють, що саме становить проблему.



Відпрацювання техніки три частинного зауваження.

Ведучий: Наводжу вам варіанти зауважень. Спробуйте визначити вид зауваження, сформуйте зауваження правильно. Отже, об’єднаємось в групи – Сонце, Місяць, Зірка.

  • Зірка. Негайно облиш всі справи і за 15 хвилин покажи мені виконане завдання (Наказ).

  • Сонце. Інші діти, на відміну від тебе, в таких ситуаціях поводяться дуже відповідально (Нотація).

  • Місяць. Я розумію, що займатись своїми справами цікавіше, ніж готувати завдання ( Інтерпретація ).

IV. Підсумок зборів

Разом з психологом батьки складають правила для батьків і розробляють рекомендації:



  1. Перед розмовою заспокойтесь

  2. Не чекайте від дитини миттєвого успіху.

  3. В будь-якому випадку дайте дитині зрозуміти, що ви її любите і, по можливості, підтримаєте її.

  4. Хваліть виконавця, критикуйте виконавця.

  5. Пригадайте дитині колишні успіхи та підбадьорте її до можливості досягнення інших.

  6. допоможіть дитині зрозуміти, що не все так погано; що можливо досягти завжди успіху, потрібно тільки обрати інший для цього шлях.

  7. Не забороняйте дитині займатись своїми улюбленими справами.

Ведучий: Чи справдилися ваші очікування після нашої зустріч? Коли ми разом, ми сильні, у кожного із нас є чим поділитись один із одним. Станемо у коло, поділимось своїми враженнями, відчуттями, досвідом і станемо сильнішими.

Підсумкова вправа «Подарунок»

Батьки стають у коло і дарують один одному свої побажання.





Методика виявлення

нервово-психічної стійкості,

ризику дезадаптації в стресі
Інструкція: дайте відповідь «так» або «ні».

  1. Інколи мені в голову приходять такі думки, що краще про них нікому не розказувати.

  2. У мене така компанія , де всі стараються у всьому постояти одне за одного.

  3. Інколи у мене бувають приступи непередбачуваного та безпричинного сміху або плачу, з якими я ніяк не можу справитись.

  4. Бували випадки, коли я не дотримувався обіцянки.

  5. У мене часто болить голова.

  6. Інколи я говорю неправду.

  7. Раз в тиждень без видимої причини я раптово відчуваю жар у всьому тілі.

  8. Бувало, що я говорив про речі, в яких не розуміюсь.

  9. Буває, що я нервую.

  10. зараз мені важко надіятись на те, що я чогось досягну в житті.

  11. Буває, що я відкладаю на завтра те, що потрібно зробити сьогодні.

  12. я з радістю беру участь у шкільному і громадському житті.

  13. Сама важка боротьба для мене це боротьба з самим собою.

  14. М’язові судоми і посмикування у мене бувають дуже рідко.

  15. Інколи, коли я погано себе почуваю, я буваю роздратованим.

  16. Мене мало цікавить моє майбутнє.

  17. В гостях за столом я поводжусь краще ніж вдома.

  18. Якщо мені не загрожує покарання від міліціонера, то я переходжу вулицю там, де мені хочеться, а не де слід цього робити.

  19. Я вважаю, що в нашій сім’ї такі ж хороші стосунки як у більшості сімей моїх знайомих.

  20. Мені часто говорять, що я дратівливий.

  21. Страх з невідомого оточення у мене буває рідко.

  22. В іграх мені подобається вигравати.

  23. Останнім часом я почуваю себе добре.

  24. Зараз моя вага постійна: я не повнію і не худну.

  25. Мені приємно, коли серед моїх знайомих є відомі люди – це підвищує мене у власних очах.

  26. Я б спокійно зреагував, коли б у когось з моєї родини були проблеми через порушення закону.

  27. Серед моїх знайомих є люди, які мені не дуже подобаються.

  28. Коли я намагаюсь щось сказати, то часто помічаю, що у мене тремтять руки.

  29. Я думаю, що я приречена людина.

  30. Я дуже рідко сперечаюсь з членами нашої сім’ї.

  31. Буває, що з кимось трошки пліткую.

  32. Часто я бачу сни, про які краще нікому не розповідати.

  33. Бувало, що при обговоренні деяких питань я, особливо не задумуючись, погоджувався з думкою інших.

  34. В школі я засвоюю матеріал повільніше, ніж інші.

  35. Моя зовнішність влаштовує мене.

  36. Я впевнений в собі.

  37. Раз на тиждень чи частіше я буваю дуже збудженим і схвильованим.

  38. Хтось керує моїми думками.

  39. Щоденно я випиваю незвичайно багато води.

  40. Буває, що непристойний жарт викликає у мене сміх.

  41. Найщасливіший я буваю тоді, коли сам.

  42. Хтось намагається вплинути на мої думки.

  43. Я люблю казки Андерсона.

  44. Навіть серед людей я почуваю себе одиноким.

  45. Мене злить, коли мене підганяють.

  46. Мене дуже легко збити з пантелику.

  47. Я легко втрачаю терпіння з людьми.

  48. Мені часто хочеться померти.

  49. Бувало, що я «нехтував» почату справу бо боявся, що не впораюсь з нею.

  50. майже кожен день відбувається щось, що лякає мене.

  51. У мене рідко буває поганий настрій.

  52. Я заслуговую строгого покарання за свої вчини.

  53. У мене були незвичайні містичні переживання.

  54. Мої переконання і погляди непохитні.

  55. У мене бували періоди, коли через хвилювання я втрачав сон.

  56. Я запальна людина.

  57. Мені здається , що нюх у мене не гірший ніж у інших.

  58. Все у мене виходить погано, не так, як треба.

  59. Я майже завжди відчуваю сухість у роті.

  60. Переважно я почуваюся змученим.

  61. Інколи я відчуваю, що є на грані нервового зриву.

  62. Мене дуже дратує, що я забуваю, куди кладу речі.

  63. Я дуже уважно відношусь до того, як я одягаюсь.

  64. Пригодницькі оповідання мені подобаються більше, ніж розповіді про кохання.

  65. Мені дуже важко пристосуватись до нових умов середовища.

  66. Мені здається, Що по відношенню саме до мене часто поступають несправедливо.

  67. Я часто почуваю себе несправедливо ображеним.

  68. Моя думка часто не співпадає з думкою оточуючих.

  69. я часто почуваюсь втомленим від життя і мені не хочеться жити.

  70. На мене частіше звертають увагу, ніж на інших.

  71. У мене бувають головні болі і головокружіння через переживання.

  72. Часто у мене бувають періоди, коли мені нікого не хочеться бачити.

  73. Мені важко прокинутись у визначений час.

  74. Якщо в моїх невдачах хтось винен, я не залишу його непокараним.

  75. Я вередливий.

  76. Мені відомі випадки, коли мої родичі лікувались у невропатологів і психіатрів.

  77. Інколи я приймаю заспокійливі засоби.

  78. У мене є позбавлені волі родичі.

  79. Бувало, що мені погрожували залишитись в школі на другий рік.


Обробка даних.

Підраховується сума балів правильних відповідей, які відповідають «ключу»: «ТАК» питання:3, 5, 7,10,16, 20, 26, 28, 29, 32, 34, 37, 38,39, 41, 42, 44, 45, 46,47, 48, 49, 50, 52, 53, 55, 56, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79.

«НІ» питання: 2, 12, 13, 14, 19, 21, 23, 24, 30, 34, 35, 36, 43, 46, 51, 54, 57, 64.

Методика має шкалу для перевірки щирості відповідей:

«ТАК» питання: 1, 4,6,8,9,11,15,17,18,22,25,27,31,33,40.

Починати підведення підсумків слід з перевірки щирості відповідей респондента: якщо по даній шкалі опитуваний набирає 5 і більше балів, результати опитування недостовірні, або людина намагається показати себе кращою, ніж є насправді.



Інтерпретація результатів:
Нервово-психічна нестійкість тим більша, чим більше отриманих балів. Отриманий бал порівнюється з умовною шкалою МПС; вона в інтервалі від 1 до 10 пунктів. Чим більше значення пункту умовної шкали, тим більша нервово-психічна стійкість.


Отримані бали МПС

Пункти шкали МПС

Значення пунктів шкали МПС

33 і більше

29-32


23-28

18-22


1

2

3



4

Чим нижчий пункт, тим більша нервово-психічна нестійкість в стресі.

14 – 17

5

Середня

11-13

9-10


7-8

6

5 і менше



6

7

8



9

10


Чим вищі пункти, тим більша нервово-психічна стійкість і менший ризик дезадаптації в стресі.



Використана література

  • Практикум по психологическим играм с детьми и подростками. М.Р.Битянова, издательство «Питер» 2006год.

  • Школьная тревожность: дигностика, профиактика, коррекция. А.В.Микляева, П.В.Румянцева, издательство «Речь» 2006год.

  • Уроки психологической защиты. Игорь Вагин, издательство «Питер» 2004 год.

  • Психологія і педагогіка. В.С.Лозниця, видавництво Київ «ЕксОб» 1999 рік.

  • Газета «Психолог», видавництво «Шкільний світ», №23-24, 2007 рік.

  • Газета «Психолог», видавництво «Шкільний світ», №18, 2008 рік.

  • Газета «Психолог», видавництво «Шкільний світ», №17, 2008 рік.

  • Газета «Психолог», видавництво «Шкільний світ», №2, 2007 рік.

  • Методика виявлення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації в стресі «ПРОГНОЗ», Санкт-Петербурзької військово-медичної академії, 2008 рік.

  • Позакласний час плюс, видавництво Київ, №2, 2007 рік.

  • Класні години з психологом, О.В. Скворчевська, О.С. Нурєєва,видавництво «Основа», 2008 рік.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка