Аналіз професійної діяльності



Скачати 239.77 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір239.77 Kb.
АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для того, щоб проаналізувати особливості певної професії, учень повинен уміти поділяти єдиний процес трудової діяльності на окремі характеристики, диференціювати їх, узагальнювати і виділяти основні ознаки, що визначають зміст і структуру професійної праці. Основою для формування у школярів здатності до аналізу професійної діяльності є професіографія, тобто опис характеристик певної професії. Серед цих характеристик використовують такі ознаки професійної діяльності:



  • Технологічні (мета і засоби праці)

  • Соціально – психологічні (самостійність, індивідуальність, колективність праці)

  • Емоційно – вольові (ступінь напруженості й відповідальності).



КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПІВ ПРОФЕСІЙ ЗА Є. КЛІМОВИМ.

Тип професій

Вид діяльності

Предмет праці

Основні вимоги до праці

Людина - людина

Виховання, навчання, управління, медичне, побутове, правове, інформаційне обслуговування.

Людина, групи людей, колектив, військові підрозділи, шкільні та навчальні класи, групи дитсадків.

Здатність установлювати взаємини з людьми, допомога в оволодінні основами наук, акуратність, пунктуальність, доброта, готовність прийти на допомогу іншій людині, привітність, доброзичливість, самокритика, володіння собою, спостережливість, емоційна стійкість, розподіл уваги, логічність мислення, високі показники пам’яті.

Людина – техніка

Створення, монтаж, складання, експлуатація, управління, ремонт.

Машини, механізми, агрегати, технічні системи, об’єкти, транспортні засоби.

Високий рівень інтелекту, сприймання, координація рухів, точність, технічне мислення, стійкість нервової системи, витримка, стійкість уваги, здатність до її розподілу і переключення, високі показники оперативної, зорової пам’яті, організованість, цілеспрямованість, витривалість.

Людина - природа

Вивчення, дослідження, видобування, вирощування, догляд, профілактика захворювань.

Об’єкти живої та неживої природи, земля, атмосфера, корисні копалини, рослини, тварини.

Здатність установлювати причинно – наслідкові зв’язки, аналітичне мислення, вміння передбачати та оцінювати мінливі природні фактори, профілактика захворювань, багата уява, оперативне мислення, спостережливість, наполегливість, відповідальність.

Людина- знакова система

Обчислення, підрахунки, виконання креслень, схем, переклади текстів з однієї мови на інші, упорядкування, збирання, аналіз та зберігання інформації, ведення записів.

Тексти, цифри, формули, мови, коди, умовні позначення, поняття, звукові сигнали, карти, схеми.

Високі вимоги до точності зорового сприймання та його обсягу, концентрація уваги, довгочасна пам’ять, логічне мислення, зорові уявлення, вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, емоційна стійкість, терпіння, воля, точність рухів, відповідальність, організованість.

Людина – художній образ

Художнє відображення дійсності, проектування, моделювання, відтворення, створення образів, виготовлення художніх виробів, копіювання.

Художній образ, музика, предмети образотворчого мистецтва, скульптура, літературні твори, технічна естетика, витвори прикладного мистецтва.

Добре розвинений художній смак, просторове мислення, концентрація та стійкість уваги, спостережливість, творча уява, образне мислення, емоційність, наочно- образна пам’ять, здатність до перевтілення, яскравість зорового сприймання, точність сприймання кольору та відтінків.

У межах кожного типу професій за ознакою мети праці поділяється на три класи: гностичні, перетворювальні, пошукові.

Приклади гностичних професій: контролер, коректор, друкарні, соціолог, мистецтвознавець, дегустатор та ін..

Приклади перетворювальних професій: токар, педагог, бухгалтер, слюсар, ремонтник та ін..

Приклади пошукових професій: біолог – дослідник, інженер – конструктор, програміст та ін..
За ознакою основних знарядь, засобів праці в межах кожного класу можна виділити чотири відділи професій:

  1. Професії ручної праці.

  2. Професії машинно- ручної праці.

  3. Професії, пов’язані з використанням автоматизованих та автоматичних систем.

  4. Професії, у яких використовуються функціональні засоби організму людини.


За умовами праці професії умовно можна поділити на чотири групи:

  1. Праця в умовах звичайного побутового мікроклімату у приміщенні.

  2. Праця на відкритому повітрі.

  3. Праця в незвичайних умовах (під водою, під землею та ін.)

  4. Праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров’я і життя людей.


Для формування у школярів здатності до аналізу професійної діяльності використовують такі методичні прийоми:

  • Навчання уміння виявляти класифікаційні ознаки професійної діяльності, проводити порівняльний аналіз професій і складати формули професій.

  • Повідомлення відомостей про схожі професії, порівняння різних професій на основі загального критерію при організації професійних проб.

  • Розробка спеціальних описів професій, що розкривають специфіку типу професій, дають стислу характеристику технологічних, психологічних параметрів діяльності професіонала, формулу професій.

  • Включення в практику індивідуальної профконсультації аналізу характеристик професійної діяльності.

  • Використання виділених класифікаційних критерій і формул професії для оцінки здатності учнів до аналізу професійної діяльності.

У процесі активного одержання професіографічної інформації, глибокого вивчення й осмислення змісту праці і його вимог до особистості формується здатність учнів до аналізу професійної діяльності.

ОРГАНІЗАЦІЙНО – ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ.
Для того, щоб учні могли усвідомлено обирати професію, потрібно мати певну програму формування свідомих дій школярів. Одним із варіантів такої програми дій є схема побудови особистого професійного плану. ( ОПП). Вона охоплює такі компоненти:

  1. Усвідомлення цінності чесної праці ( ціннісно-моральна основа самовизначення)

  2. Загальна орієнтація в соціально- економічній ситуації країни та прогнозування її змін (прогнозування майбутньої престижності професії та прийнятності того чи іншого способу життя, пов’язаного з нею).

  3. Усвідомлення необхідності отримання професійної освіти.

  4. Загальна орієнтація в світі професійної праці.

  5. Усвідомлення головного смислу свого життя і відповідної професійної діяльності.

  6. Виділення далекої професійної мети ( мрії) та її узгодження з іншими важливими життєвими цілями.

  7. Виділення близьких і найближчих професійних цілей( як етапів і шляхів досягнення мети).

  8. Знання конкретних виділених цілей: професій, навчальних закладів, місць роботи.

  9. Уявлення про власні недоліки та переваги, які можуть вплинути на досягнення намічених цілей.

  10. Знання шляхів самовдосконалення і напрямів підготовки до професійної праці, а також шляхів та способів найбільш оптимального використання своїх переваг для досягнення намічених цілей.

  11. Уявлення про можливі зовнішні (об’єктивні) перешкоди на шляху до цілей (хто і що може завадити).

  12. Знання напрямів подолання зовнішніх перепон.

  13. Система резервних варіантів вибору на випадок невдачі з основним варіантом.

  14. Початок практичної реалізації ОПП, спроба щось зробити (наприклад, самостійні заняття, відвідування курсів, заняття з репетитором тощо), що дасть можливість поглибити інформацію про професії і своєчасно внести в ОПП відповідні корективи.


МЕТА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Одним із головних завдань профорієнтаційної роботи школи є формування в учнів готовності до професійного самовизначення. Для оцінки готовності старшокласників до професійного самовизначення використовують такі критерії:



  • Мотиваційний (сформованість ієрархії мотивів вибору професії, наявність стійкого інтересу до певної професії, сформованість професійних намірів);

  • Когнітивний (здатність до самоаналізу; здатність до аналізу професій; наявність профінформаційних знань; адекватна самооцінка);

  • Практичний (наявність обґрунтованого особистого професійного плану та здійснення практичних заходів щодо його реалізації).

Мотиваційний компонент визначає ставлення старшокласника до вибору майбутньої професії, а його основними показниками прояву є наявність відповідних інтересів та намірів, мотивів вибору професії.

Когнітивний компонент готовності до професійного самовизначення характеризується наявність знань щодо індивідуальних особливостей, інформованість про світ професій, поінформованість щодо вимог, які висуває обрана дана професія, до індивідуальних характеристик людини.

Практичний компонент передбачає наявність в учня вмінь розробляти особистий професійний план та здійснювати заходи щодо його реалізації. До практичного компоненту готовності до вибору професії здебільшого включають професійно важливі знання, вміння, професійно важливі якості особистості.
ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНІВ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ


Рівень

Особливості прояву

Високий

За мотиваційним критерієм: наявність чітких мотивів вибору професії, в ієрархічній структурі яких переважають мотиви, пов’язані з її змістом, чітко виражені професійні інтереси, майбутня професія обрана.

За когнітивним критерієм: високий рівень здатності до самоаналізу та аналізу професій, володіння інформацією про світ професій та кон’юнктуру ринку праці, адекватна самооцінка.

За практичним критерієм: наявність реалістичного, повного особистого професійного плану, реалізація конкретних заходів з оволодіння майбутньою професією.

Середній

За мотиваційним критерієм: опосередкована мотивація вибору професії, диференціація професійної діяльності за ступенем привабливості, визначення ближньої професійної перспективи (навчальний заклад тощо).

За когнітивним критерієм: середній рівень здатності до самоаналізу та аналізу професій, володіння неповною та несистематизованою інформацією про світ професій та кон’юнктуру ринку праці, незначно завищена або занижена самооцінка.

За практичним критерієм: наявність професійного плану на найближчу перспективу, плану дій з його реалізації.

Низький

За мотиваційним критерієм: переважання мотивів, пов’язаних із зовнішньою привабливістю професій, відсутність професійних інтересів, питання вибору професії особистістю не актуалізоване, вибір професії відбувається під впливом зовнішніх чинників.

За когнітивним критерієм: низький рівень здатності та аналізу професій, відсутність професіографічних знань.

За практичним критерієм: відсутність особистого професійного плану.



ФОРМИ І МЕТОДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Профорієнтаційна робота в школі відбувається за такою схемою:

Підготовчий етап – здійснюється від народження та протягом навчання дитини в школі. На цьому етапі завдання професійної орієнтації – спостереження, виявлення, обґрунтування та створення відповідних умов для розвитку індивідуальності кожного окремого учня. Вони реалізуються шляхом включення дитини в різноманітні форми навчально – трудової діяльності (громадська, спортивна тощо)

Основний етап. Завдання профорієнтаційної роботи полягає у підготовці старшокласників до самостійного та свідомого вибору майбутньої професії. Реалізуються означені завдання за рахунок сукупності форм та методів активізації професійного самовизначення (спеціалізований курс з основ вибору професії, профконсультаційна допомога, розвиток необхідних у майбутньому професійно важливих якостей у процесі профільного навчання тощо).

Уточнюючий етап. Форми та методи профорієнтаційної роботи спрямовані на допомогу випускникам шкіл та студентам професійних навчальних закладів у конкретизації фахової підготовки.

Завершальний етап. Специфіка форм та методів визначається завданнями допомоги випускникам у працевлаштуванні та формуванні індивідуального стилю професійної діяльності на конкретному робочому місці.

ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ .


  1. Разові форми проводяться у випадку , коли необхідно актуалізувати проблему вирішення професійного самовизначення. Її тривалість може сягати не більше однієї академічної години. Методика проведення означеної форми має таку послідовність: а) встановлення контакту з учнем та створення відповідної атмосфери; б) визначення та формування проблем, її актуалізація разом зі старшокласниками; в) визначення мети та обговорення можливих дій; г) уточнення варіантів вирішення проблем; д) узагальнення результатів взаємодії та формування позитивної мотивації на виконання прийнятого рішення.

  2. Короткотривалі форми реалізуються протягом трьох – п’яти зустрічей, кожна з яких триває не більше однієї академічної години. Як правило, таку форму роботи доцільно використовувати зі старшокласниками , які потребують змістовної інформації професіографічного та діагностичного характеру для ствердження у власному професійному виборі.

  3. Середньотривалі форми як правило, використовуються в тих випадках, коли вирішення актуальної проблеми учня неможливе під час короткотривалої зустрічі. Така форма роботи налічує 10 – 15 контактів профорієнтатора й учня. Здебільшого вона використовується в тих випадках, коли проблеми професійного самовизначення старшокласників глибші і супроводжуються іншими особистісними проблемами.

Залежно від кількості учнів організаційні форми поділяються також на:

  1. Індивідуальні

  2. Групові

  3. Колективні


Інші форми профорієнтаційної роботи.

  • Усний журнал

  • Конференція

  • Диспут

  • Творчі конкурси

  • Круглий стіл

  • Екскурсії

Приклади творчих конкурсів:

  • Фотоетюди та малюнки про професію.

  • Літературні роботи (науково – фантастичні розповіді, нариси та ін.)

  • Технічні конструкції, макети, прилади тощо.

  • Дизайнерські роботи.



Приклад плану конференції на тему «Професійна праця в умовах ринку»

План конференції:



  1. Вступне слово вчителя.

  2. Сучасні вимоги до працівників усіх галузей виробництва.

  3. Якості, необхідні для сучасного бізнесу.

  4. Ознайомлення з професіями, що виникають у нових економічних умовах.

  5. Заключне слово.



МЕТОДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ.
Під методами слід розуміти способи спільної діяльності педагога і учнів, які забезпечують підготовку школярів до професійного самовизначення. Методи поділяються на пояснювально – ілюстративні або репродуктивні. (бесіда, розповідь, пояснення, лекція, демонстрація та ілюстрація явищ і процесів), інформаційно – пошукові (проблемний приклад, евристичні бесіди, методи організації дослідницької діяльності , спостереження, робота з навчальною та дослідницькою літературою), активні (ділові ігри, метод занурення з елементами гри, «мозковий штурм», контекстне навчання, ігри – вправи, аналіз ситуацій, тематичні дискусії, виробничі задачі з використанням технічних, технологічних, економічних ситуацій, змагальні методи тощо).

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОЇ ВИХОВАНОСТІ І СХИЛЬНОСТІ ДО ПЕВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Методика №1

« Твої професійні наміри».
Мета : визначити професійні інтереси учнів.

Класний керівник пропонує учням дати об’єктивні відповіді на запитання анкети.



  1. Прізвище, ім’я.

  2. Клас, школа.

  3. Професія батьків.

  4. Якою професією ти хочеш оволодіти після закінчення школи.

  5. Хто вплинув на твій вибір?

  6. Що тебе найбільше приваблює в даній професії?

  7. Назви труднощі, які виникають у процесі роботи за обраною тобою професією.

  8. Оціни за п’ятибальною шкалою свою впевненість у правильності вибору професії.

  9. Назви три професії, за якими ти міг працювати , якщо не зможеш оволодіти названою вище (запиши за ступенем важливості для себе).

  10. Яку професію тобі радять обрати батьки?

  11. Чим ти любиш займатися у вільний час?

  12. Який гурток ти хотів би відвідувати після уроків?

  13. Назви свої улюблені навчальні предмети.

  14. Назви необхідні якості для роботи за обраною професією.

  15. Вивчення яких предметів треба приділяти більше часу, щоб краще підготуватися до оволодіння обраною тобою професією.


Методика № 2

« Професійні можливості».
Мета : визначити професійну спрямованість учнів.

  1. Учням пропонують записати таблицю із зазначеними професіями

  2. У кожному квадраті закресліть небажану для вас професію і залишіть по одній, найбільш привабливій.

  1. Продавець.

  2. Учитель початкових класів.

11. Слюсар.

12.Радіомонтер.



21. Садівник.

22. Зоотехнік.



31. Кресляр.

32. Друкарка.



41. Маляр.

42. Гравер.



  1. Токар.

  2. Автослюсар.

13. Ветлікар.

14.Тваринник.



23.Плановик.

24. Радіооператор.



33. Архітектор.

34. Фотограф.



43. Учитель старших класів.

44. Нянька.



  1. Геолог.

  2. Грунтознавець.

15. Економіст.

16. Оператор.



25. Актор.

26. Шліф.-пол.



35. Вих. д/сад.

36. Офіціант.



45. Майстер зв.

46. Швея.



  1. Коректор.

  2. Програміст.

17. Художник.

18. Музикант.



27. Викл. техн.

28. Адмін. уст.



37. Шофер.

38. Лісничий.



47. Агроном.

48. Біолог.



  1. Модельєр.

  2. Шліфувальник.

19. Викладач вузу.

20. Лікар.



29. Інженер – буд.

30. Ел. монтаж.



39. Лісничий.

40. Пасічник.



49. Телегр.

50. Поліграф.






  1. У кожному вертикальному стовпчику співставляють між собою п’ять професій і оцінюють за п’ятибальною системою ( краща –«5», до «1»).

  2. Те ж виконайте по горизонталі, проставляючи оцінки у верхньому куті.

  3. Складіть таблицю у квадратах.


Л Т П З Х

Т П З Х Л

П З Х Л Т

З Х Л Т П

Х Л Т П З

  1. По кожній букві порахуйте кількість балів із двох оцінок у кожному квадраті (5 квадратів по кожній букві).

  2. Результати занесіть у таблицю.

Кількість балів

Місце за значенням

Л Т П З Х


  1. Розшифруйте коди літер:

Л: людина – людина;

Т: техніка – людина;

П: людина – природа;

З: людина – знакова система;

Х: людина – художній образ.


Методика № 3

« Пізнавальні та професійні інтереси.»
Мета:

визначити пізнавальні та професійні інтереси учнів та проаналізувати здобуті результати.

1 . З метою визначення інтересів до певного виду діяльності пропонується перелік запитань.

2. У графі « Листок відповідей» під кожними номером, що і номер запитання поставте ( ++), якщо вам подобається те, про що запитують, якщо просто подобається – ( + ), якщо не знаєте, вагаєтесь – (0), якщо не подобається –( - ) і якщо дуже не подобається – ( - - ).

3. Кількість плюсів та мінусів у кожному рядку підраховується окремо.

4. Результати записуються у вільні клітинки навпроти кожного рядка: у верхній – кількість плюсів, у нижній - кількість мінусів.

5. Після підрахунку плюсів та мінусів виділяють три – чотири рядка, у яких виявиться найбільша кількість плюсів.

6. Якщо серед них буде кілька рядків з однаковим числом плюсів, то будемо вважати, що найбільш переваженому інтересу відповідає рядок, у якому найменше мінусів.

Опитувальник « Карта інтересів»

Чи любите ви( хотіли б ви, чи подобається вам)?



  1. Уроки фізики.

  2. Уроки математики.

  3. Уроки хімії.

  4. Читати книжки або статті з астрономії.

  5. Читати літературу з біології.

  6. Читати про досліди на тваринах.

  7. Читати про сільськогосподарські рослини і тварини.

  8. Читати про ліс.

  9. Читати про твори класиків світової літератури.

  10. Читати газети, журнали, дивитися телепередачі, слухати радіо.

  11. Уроки історії.

  12. Відвідувати театри, музеї, художні виставки.

  13. Читати про геологічні експедиції.

  14. Читати про різні країни , їх економію, державний устрій.

  15. Організовувати друзів на виконання певної роботи, керувати ними.

  16. Читати про міліцію.

  17. Читати про моряків, льотчиків.

  18. Читати про роботу вихователя, вчителя.

  19. Знайомитися з будовою і роботою верстатів.

  20. Готувати обіди.

  21. Читати про будівельників.

  22. Турбуватися про порядок і затишок приміщення, у якому ви живите, навчаєтеся, працюєте.

  23. Читати про досягнення техніки, радіотехніки.

  24. Знайомитися з будовою побутових електроприладів і радіоприладів.

  25. Читати науково – популярну літературу про відкриття у фізиці.

  26. Читати науково – популярну літературу про математику.

  27. Дізнаватися про нові досягнення у галузі хімії ( із журналів, Інтернету, радіо- і телепередач тощо).

  28. Дивитися телепередачі про космонавтів.

  29. Вивчати біологію.

  30. Цікавитися причинами хвороб і засобами їх лікування.

  31. Вивчати ботаніку.

  32. Проводити час у лісі.

  33. Читати літературно – критичні статті.

  34. Активно брати участь у громадській роботі.

  35. Читати науково – популярну літературу про математику.

  36. Слухати симфонічну музику.

  37. Дізнаватися про нові родовища корисних копалин.

  38. Дізнаватися про географічні відкриття.

  39. Обговорювати поточні справи і події.

  40. Встановлювати дисципліну серед ровесників.

  41. Подорожувати по країні.

  42. Пояснювати учням, як розв’язувати складні завдання, як правильно складати речення.

  43. Вивчати нові інструменти.

  44. Відвідувати уроки обслуговуючої праці.

  45. Дізнаватися про нові досягнення в галузі будівництва.

  46. Відвідувати фабрики, підприємства.

  47. Знайомитися з будовою механізмів, машин.

  48. Читати про досягнення в галузі радіотехніки.

  49. Пізнавати нові фізичні явища.

  50. Розв’язувати складні математичні задачі.

  51. Проводити досліди з хімії, стежити за протіканням хімічних реакцій.

  52. Спостерігати за небесними світилами.

  53. Вести спостереження за рослинами.

  54. Робити перев’язку, надавати першу медичну допомогу.

  55. Вирощувати тварин і доглядати за ними.

  56. Збирати гербарії.

  57. Писати розповіді і вірші.

  58. Спостерігати за поведінкою і життям людей.

  59. Брати участь у роботі історичного гуртка, розшукувати матеріали, що свідчать про події минулого.

  60. Декламувати, співати в хорі, виступати на сцені.

  61. Збирати матеріали, цікавитися їх походженням.

  62. Вивчати природу рідного краю.

  63. Організовувати різні заходи у школі.

  64. Звертати особливу увагу на поведінку людей.

  65. Відвідувати гурток автолюбителів, обслуговувати автомобіль.

  66. Проводити час з маленькими дітьми ( читати їм книжки, допомагати щось пізнавати ).

  67. Виготовляти різні деталі і предмети.

  68. Організовувати харчування під час походів.

  69. Бувати на новобудовах.

  70. Шити одяг.

  71. Збирати і ремонтувати механізми велосипедів, швейних машин, годинників.

  72. Ремонтувати побутові електроприлади і радіоприлади.

  73. Займатися у фізичному гуртку.

  74. Займатися у математичному гуртку.

  75. Готувати розчини, змішувати реактиви.

  76. Відвідувати планетарій.

  77. Відвідувати гурток біології.

  78. Спостерігати за хворими.

  79. Спостерігати за природою і вести записи спостережень.

  80. Садити дерева і доглядати за ними.

  81. Працювати зі словником і літературними джерелами.

  82. Швидко переключатися із одного виду роботи на інший.

  83. Виступати з доповідями на історичну тематику.

  84. Грати на музичних інструментах, малювати або вирізати по дереву.

  85. Описувати мінерали.

  86. Брати участь у географічних походах.

  87. Виступати з повідомленням про становище в країні.

  88. Допомагати працівникам міліції.

  89. Брати участь у гуртку юних моряків.

  90. Брати участь у вихованні молодших.

  91. Уроки праці.

  92. Давати поради знайомим при купівлі одягу.

  93. Спостерігати за роботою будівельників.

  94. Знайомитися зі швейним виробництвом.

  95. Робити моделі літаків, кораблів, планерів.

  96. Збирати радіоприймачі та електроприлади.

  97. Брати участь в олімпіаді із фізики.

  98. Брати участь у математичних олімпіадах.

  99. Розв’язувати задачі з хімії.

  100. Брати участь у роботі астрономічного гуртка.

  101. Проводити досліди з тваринами.

  102. Вивчати функції організму і причини виникнення хвороб.

  103. Проводити досліди з метою вирощування нових свійських тварин.

  104. Бути активним учасником Товариства охорони природи.

  105. Брати участь у диспутах, читацьких конференціях.

  106. Аналізувати явища і події дня.

  107. Цікавитися минулим нашої країни.

  108. Проявляти інтерес до історії і теорії розвитку мистецтва.

  109. Здійснювати тривалі і нелегкі походи, під час яких доводиться напружено працювати за даною програмою.

  110. Складати географічні карти, збирати інші географічні матеріали.

  111. Вивчати політичний устрій різних країн.

  112. Отримувати інформацію про роботу юриста.

  113. Відвідувати гурток юних космонавтів.

  114. Спостерігати за роботою вчителя.

  115. Бувати на підприємстві різних форм власності.

  116. Надавати людям різні послуги.

  117. Брати участь у будівельних роботах.

  118. Знайомитися з виготовленням промислових товарів.

  119. Розбиратися у технічних схемах і кресленнях.

  120. Користуватися точними вимірювальними приладами і здійснювати розрахунки за отриманими даними.

  121. Проводити досліди з фізики.

  122. Виконувати роботи, що вимагають математичних правил і розрахунків.

  123. Бути асистентом у викладача при проведенні дослідів з хімії.

  124. Зберігати відомості про інші планети.

  125. Читати про діяльність біологів.

  126. Стежити за санітарно – гігієнічними станом приміщень.

  127. Доглядати за сільськогосподарськими машинами і знаряддями праці.

  128. Знайомитися з веденням лісового господарства.

  129. Вивчати походження слів і окремих висловів.

  130. Вести щоденник, писати замітки.

  131. Вивчати історичне минуле інших країн.

  132. Неодноразово дивитися у театрі одну і ту ж саму п’єсу.

  133. Читати про життя і діяльність відомих геологів.

  134. Вивчати географію нашої планети.

  135. Вивчати біографію політичних діячів.

  136. Давати оцінку вчинкам товариша, знайомого, літературного героя тощо.

  137. Читати книжки про засоби пересування.

  138. Навчати і виховувати дітей.

  139. Спостерігати за працею робітників.

  140. Постійно спілкуватися з людьми.

  141. Проектувати будівельні об’єкти.

  142. Відвідувати виставки творів побутового обслуговування.

  143. Виконувати креслення , проектувати машини.

  144. Розбиратися у радіосхемах.


Листок відповідей і дешифратор до «Листка відповідей».



1

25

49

73

97

121

фізика

сума

2

26

50

74

98

122

математика




3

27

51

75

99

123

хімія




4

28

52

76

100

124

астрономія




5

29

53

77

101

125

біологія




6

30

54

78

102

126

медицина




7

31

55

79

103

127

Сільське господарство




8

32

56

80

104

128

Лісове господарство




9

33

57

81

105

129

філологія




10

34

58

82

106

130

журналістика




11

35

59

83

107

131

історія




12

36

60

84

108

132

мистецтво




13

37

61

85

109

133

геолог




14

38

62

86

110

134

географія




15

39

63

87

111

135

Громадська діяльність




16

40

64

88

112

136

право




17

41

65

89

113

137

транспорт




18

42

66

90

114

138

педагогіка




19

43

67

91

115

139

Робітничі спеціальності




20

44

68

92

116

140

Сфера обслуговування




21

45

69

93

117

141

будівництво




22

46

70

94

118

142

Легка промисловість




23

47

71

95

119

143

техніка




24

48

72

96

120

144

електротехніка





ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ ( тематика бесід).

1.У світі професій.

2. Як уникнути труднощів при виборі професії.

3. Шлях до майбутнього.

4. Школа…, а далі?

5.Кроки до професії.

6. Ось професія найкраща.

7. Ти і ринок праці.

8. Риси та якості фахівця.

9. Чи готовий я до вибору професії?

10. Держава потребує професіоналів.

11. Здоров’я і вибір професії.

12. Коли робота – в радість.

13. Я обираю своє майбутнє.

14. Наполеглива праця – сенс життя.

15. Професія і спеціальність. Що спільного і відмінного між цими поняттями?

16. Підліткова праця : правознавчий аспект.

17. Трудові канікули.

18. Професії нашого часу.

19. Знайомимося з маловідомими професіями.

20. Чи обов’язково бути студентом ?
ЛІТЕРАТУРА.


  1. Закатнов Д.О., Жемера Н.В. Твоя майбутня професія. Посібник із профорієнтації, -К.:Українська книга, 1999.

  2. Підготовка до професійного навчання і праці. Навчально – методичний посібник за ред.. Г.О.Балла, П.С. Перепелиці.- К.: Наукова думка, 2000.

  3. Уніят С, Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. – Тернопіль ; Підручник і посібник, 1997.

  4. Павлютенков Є.А. Ким бути ? – К.: Молодь, 1989.

  5. Нісімчук А.С., Падалко О.С . Сучасні педагогічні технології. Навчальний посібник – К.: Просвіта, 2000.

  6. Клімов Є.А . Психологія професіонального самовизначення., 1996.

  7. Клімов Є. А. Психолого – педагогічні проблеми професіональної орієнтації., 1983.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка