Аналітична довідка за результатами дослідження практик академічної доброчесності у вищих навчальних закладах України



Сторінка3/10
Дата конвертації12.09.2017
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Розділ 2. Результати огляду сайтів ВНЗ


Після завершення першої частини цього етапу дослідження на сайтах 27 ВНЗ було знайдено кодекси честі студента або його аналоги (що становить 15,5% генеральної сукупності) та на сайтах 19 ВНЗ – етичні кодекси викладача або його аналоги (11% від загальної кількості досліджених сайтів ВНЗ).

Частина цих документів містить етичні засади для різних категорій учасників навчального процесу, відповідно є спільними для викладачів та студентів. Було виявлено 6 подібних загальних кодексів честі та ще 4 загальні аналоги, що мають іншу назву, але відповідають за змістом. Ці документи враховувались і у зрізі кодексів честі студента, і у зрізі етичних кодексів викладача.


2.1. Кодекс честі студента. Огляд сайтів. Контент-аналіз


Розглянемо результати зрізу кодексів честі студента. Майже половина (13; 48%) знайдених документів є кодексами честі, призначеними виключно для студентської спільноти; ще 4 (15%) ВНЗ мають аналоги кодексу честі студента (діаграма 1).

Діаграма 1. Форми наявності кодексу честі студента.

Утім, наявність документа ще не вказує на його якість. По-перше, у п’яти ВНЗ подібні документи було знайдено тільки на сайті окремого факультету або ж лише для окремого факультету, а на сайті Чернівецької філії Київського національного торговельно-економічного університету було знайдено кодекс, що відрізняється від кодексу самого університету і має більш якісний зміст. Це скоріше показник автономності структурних підрозділів цих ВНЗ. По-друге, усі знайдені документи відрізняються за обсягом, формою та змістом. Умовно за формою та обсягом їх можна поділити на:

- повноцінні документи (мають вигляд нормативних документів: складаються з кількох розділів, преамбули, достатньо деталізовані);

- брошури, які зазвичай видаються при вступі або розміщуються як ознайомчий текст (складаються з 2-3 текстових частин і містять загальні твердження);

- прості короткі переліки основних рис студента (викладені стисло й одним абзацом, уподібнено до присяги);

- окремо варто виділити ті випадки, коли положення кодексу честі або його аналогу фігурують окремим розділом в інших нормативних документах, оскільки це має вигляд повноцінного нормативного документа, але змістовно складається усього з 2-3 текстових частин.



Таблиця 3. Форма представлення кодексу честі студента та його аналогів




Повноцінний документ

Брошура

(2-3 текстові частини)

Простий короткий перелік

Розділ в іншому документі

Окремий кодекс честі студента

6

5

2

-

Складова загального кодексу честі (норми якого поширюються на всіх представників академічної спільноти)

4

-

1

1

Аналог кодексу честі студента з іншою назвою

2

2

-

-

Складова загального аналогу кодексу честі

2

-

1

1

Загалом

14

7

4

2

Подивитись, які саме ВНЗ мають відповідну форму документа можна в додатку 2.

Загалом у вигляді повноцінного нормативного документа представлена половина знайдених кодексів або їх аналогів (14 з 27). Таким чином, лише для половини ВНЗ, що мають кодекс честі або його аналог (і менш ніж десятої частини генеральної сукупності), він сприймається як нормативний документ, який може фактично впливати на принципи навчання студентів. З іншого боку, як можна побачити в першому рядку таблиці 3, більше половини того, що називається саме «кодексом честі студента», – це короткі брошури-пам’ятки чи переліки деклараційного характеру, що виголошуються на посвяті в студенти. Тобто для іншої частини ВНЗ, які мають кодекс честі, це поняття сприймається як набір загальних фраз, із яким студент ознайомлюється лиш раз при вступі (якщо ознайомлюється), аби за час навчання успішно його забути. Цей висновок підкріплює і той факт, що згідно з результатами контент-аналізу відповідальність за порушення прописана майже в усіх повноцінних нормативних документах та, за винятком одного випадку, не згадується в брошурах і переліках.

У підгрупі кодексів честі, що є спільними для всіх учасників освітнього процесу, повноцінні документи домінують над більш стислими формами. На це вплинуло те, що до цієї підгрупи кодексів відноситься кодекс честі НТУУ «КПІ», що побудований за принципами іноземних кодексів, та кодекси честі двох ВНЗ, які повторюють його тези. Додатково ці два кодекси ілюструють відмінність у дотриманні етичних норм авторами ідей. Так, якщо в кодексі честі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника є пряме посилання на кодекс честі НТУУ «КПІ» як такий, що був взятий за приклад, а тези первинного кодексу честі були переосмислені, упорядковані за пріоритетністю та в деяких положеннях доповнені відповідно до потреб університету, то в кодексі честі Таврійського державного агротехнологічного університету немає вказівки на першоджерело документа, хоча єдине, що автори з цього ВНЗ змінили в кодексі НТУУ «КПІ», це абревіатура назви навчального закладу в усіх випадках її згадування в тексті.

Під час контент-аналізу документів так чи інакше у формулюванні положень частини кодексів прослідковуються й інші запозичення. Так, наприклад, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара за свій кодекс честі взяв першу частину кодексу честі Криворізького національного університету; однакові за змістом і кодекси Національного авіаційного університету та Одеської національної академії зв’язку ім. О. Попова.

Щодо змістової складової контент-аналіз показав, що найбільше згадуються принципи академічної доброчесності в тих кодексах, при створенні яких укладачі орієнтувались на міжнародні зразки: кодекс честі НТУУ «КПІ» (та його «копії» з ТДАУ та ПНУ ім. В. Стефаника) та «Морально-етичний мінімум» юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Ці документи поширюються як на студентів, так і на викладачів, та мають значно частіший за інших рівень згадування критеріїв самостійності виконання завдань і поваги до авторського права (таблиця 4). У цих кодексах прописана чітка процедура формування комісії, що має контролювати його дотримання та приймати рішення щодо порушників. Разом з тим на відміну від кодексу НТУУ «КПІ», у кодексі Чернівецького університету майже відсутні визначення основних понять, що може викликати юридичні колізії.

Єдина філія, що потрапила в нашу генеральну сукупність (Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету), посіла п’яте місце за рахунок активного згадування загальних принципів доброчесності (чесність, порядність, сумлінність, етична поведінка) у своєму тексті. Ще п’ять ВНЗ можна відзначити як ті, що належним чином згадали у своїх кодексах (або аналогах) вимоги до самостійного виконання завдань (не списувати, не використовувати сторонніх предметів чи допомогу сторонніх осіб при складанні іспитів, не користуватись послугами сторонніх осіб при написанні робіт та виконанні завдань з курсу тощо): Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Запорізька державна інженерна академія, Національний авіаційний університет, Одеська національна академія зв'язку ім. О. Попова.



Таблиця 4. Результати контент-аналізу кодексів честі студента та їх аналогів.

Назва ВНЗ

Загальні принципи

Самостійність виконання завдань

Повага до авторського права

Зміст загалом

Визначення ключових понять

Відповідальність за порушення

Визначено, хто вирішує, чи було порушено кодекс

Загальний бал

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

8

10

5

23

5

1

2

31

Таврійський державний агротехнологічний університет

8

10

5

23

5

1

2

31

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

8

10

5

23

5

1

2

31

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича



9

8

2

19

1

0,5

2

22,5

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

9

3

0

12

3

0,5

1

16,5

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

5

4

1

10

1

1

1

13

Дніпропетровський університет митної справи та фінансів

7

1

1

9




1




10

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

4

4

1

9




1




10

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

5

2

0

7

2







9

Запорізька державна інженерна академія

2

4

0

6




1

1

8

Національний університет «Одеська юридична академія»

6

0

0

6

1

1




8

Національний авіаційний університет

1

4

1

6




1




7

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова

1

4

1

6




0,5




6,5

Криворізький національний університет

3

0

1

4




1

1

6

Херсонський державний університет

2

1

1

4

1







5

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

3

0

0

3










3

Харківський національний технічний університет сільського господарства

імені Петра Василенка



3

0

0

3










3

Чернігівський національний технологічний університет

2

0

0

2




0,5




2,5

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

0

1

0

1




0,5

1

2,5

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

2

0

0

2










2

Херсонський національний технічний університет

1

1

0

2










2

Донбаська державна машинобудівна академія

1

0

0

1










1

Миколаївський національний аграрний університет

1

0

0

1










1

Київський університет імені Бориса Грінченка

1

0

0

1










1

Харківський державний університет харчування та торгівлі

1

0

0

1










1

Київський національний торговельно-економічний університет

0

0

0

0










0

Житомирський державний технологічний університет

0

0

0

0










0

Розгорнутий варіант матриці оцінювання змісту подано в додатку 3.

Загалом результати контент-аналізу показали, що однією з проблем нині існуючих кодексів честі або їх аналогів є те, що часто в них більша увага приділяється загальним принципам (при тому не завжди уточнюється, що саме мається на увазі під чесністю, порядністю тощо); менша – нормам щодо самостійності виконання завдань (майже в половині документів вони не згадуються, ще в чотирьох – згадуються побіжно); і зовсім мало в подібних документах фігурують принципи поваги до авторського права.

Додатково варто відзначити тенденцію як в кодексах честі для студентів, так і в кодексах честі для всіх представників академічної спільноти згадувати таку норму, як повага та толерантність до інших учасників академічного процесу. За новим законопроектом «Про освіту», ця норма є складовою академічної доброчесності викладача, але відсутня у визначенні академічної доброчесності студента. Хоч ця норма як вимога до студентів і не має очевидного зв’язку з оцінюванням успішності, утім її було б доцільно додати як ще один критерій академічної доброчесності студента, оскільки толерантність мала б бути двостороннім процесом. Наприклад, якщо до колеги-студента інші ставитимуться не толерантно, це може призвести до надмірної поблажливості або надмірного засудження з боку викладача, що в будь-якому випадку є упередженим ставленням. Так у студента, який зазнає утисків з боку інших студентів, може знизитись рівень мотивації до успішності.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка