Аналітична довідка за результатами дослідження практик академічної доброчесності у вищих навчальних закладах України



Сторінка2/10
Дата конвертації12.09.2017
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

1.2. Методологія


Для забезпечення валідності інформації, дослідження проводилось у два етапи:

1. Огляд сайтів, що проводився з 17 березня по 1 квітня 2016 року і мав на меті знайти кодекси честі, етичні кодекси та приписані процедури протидії плагіату на сайтах державних та комунальних ВНЗ III-IV рівнів акредитації;

а. Після підготовки другого етапу дослідження було проведено контент-аналіз кодексів та їх аналогів, що були знайдені під час першого етапу;

2. Опитування представників адміністрацій ВНЗ щодо існуючих практик сприяння академічній доброчесності, що почалось 4 квітня і закінчилось 24 червня 2016 року.


1.2.1. Огляд сайтів державних та комунальних ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації та контент-аналіз кодексів


На початку проведення дослідження було поставлено завдання передусім зафіксувати наявну ситуацію щодо публічного доступу до офіційних документів чи інших текстів, що містять принципи академічної доброчесності. Враховуючи додатковий намір убезпечити цей зріз від впливу самого факту проведення дослідження, першим етапом дослідження стала перевірка сайтів державних і комунальних вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації на наявність:

- Кодексу честі студента (або аналога з іншою назвою, у якому фігурують принципи академічної доброчесності здобувача освіти);

- Етичного кодексу викладача (або аналога з іншою назвою, у якому фігурують принципи академічної доброчесності викладача);

- Опублікованого положення про протидію плагіату (або ж його аналогів чи принаймні публічних згадувань про практику перевірки робіт на плагіат).

Додатково планувалось перевірити наявність курсу академічного письма або його аналогів, проте пілотна апробація інструментарію показала, що, по-перше, на багатьох сайтах важко знайти перелік курсів, які викладаються; по-друге, якщо опис курсу академічного письма є у відкритому доступі, важко оцінити відповідність його змісту необхідним критеріям. Вивчення цього питання довелось перенести до наступного етапу дослідження.

Перші два пункти перевірялись лише для ВНЗ, що підпорядковані МОН, оскільки в медичних ВНЗ і вишах, що підпорядковуються силовим міністерствам, є своя специфіка етики поведінки, що унеможливлює порівняння кодексів честі цих вишів з аналогічними документами звичайних ВНЗ. З іншого боку, оскільки поняття плагіату є уніфікованим (як і авторське право), ці ВНЗ були включені до вибірки, коли йшлося про перевірку на наявність прописаних процедур протидії плагіату. Отже, наявність кодексів перевірялась у 172 ВНЗ, а питання плагіату було перевірено для 206 ВНЗ.

Ймовірним недоліком даного методу було те, що попри намагання уникнути впливу дослідження на цей етап, ми не могли виключити події, що відбувалися в країні, зокрема актуалізацію в медіа-просторі Проекту сприяння академічної доброчесності, тому не виключено, що до першої презентації проекту ситуація з доступністю документів, які запроваджують норми дотримання доброчесності, могла бути гіршою.

Сайти перевірялись за інструкцією, наведеною в додатку 1. Після перевірки сайтів на наявність кодексу честі студента й етичного кодексу викладача або їх аналогів для знайдених текстів було проведено контент-аналіз.


Контент-аналіз кодексів та їх аналогів


Предметом контент-аналізу було визначено академічну доброчесність здобувачів освіти (для кодексів честі студента) та доброчесність педагогічних і науково-педагогічних працівників (для етичних кодексів викладачів). За основу для категоріальної матриці було взято визначення поняття, що наведено в законопроекті «Про освіту», тлумачення складових пунктів 2 та 3 статті 35 цього ж законопроекту, а також ключові структурні елементи американських кодексів честі.

Згідно з проектом закону «Про освіту», зміст вияву академічної доброчесності дещо відрізняється для різних типів учасників освітнього процесу:



«2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними і науково-педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право;

- контроль за дотриманням цих вимог здобувачами освіти;

- повагу до здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, незалежно від будь-яких обставин і ознак.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

- посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право.»

Можна помітити, що з наведених підпунктів два є досить близькими за змістом – посилання на джерела інформації у разі запозичень та дотримання норм законодавства про авторське право. При аналізі їх було згруповано в підкатегорію «Повага до авторського права», до якої було віднесено такі норми, як «правильність посилань на запозичення» та «відсутність плагіату».

При оцінюванні не лише змістової складової, а й структури документів ми орієнтувались на міжнародний досвід, оскільки іноземні, зокрема американські, системи честі довели свою дієвість. Унаслідок огляду декількох кодексів честі американських університетів було визначено основні структурні елементи сучасних кодексів честі іноземних університетів, а саме:

- сама обітниця (часто містить тези «не брехати, не списувати та не красти», або ж просто «дотримуватися кодексу честі»);

- основні порушення, зміст яких концептуалізується у відповідному розділі;

- розділ санкцій, передбачених за порушення;

- розділ, присвячений тим, хто виносить вердикт за порушення (в основному це окремий орган – Комітет честі, – принципи формування якого так само прописуються в кодексі).

Для етичного кодексу викладача варіації структури є більш різноманітними, але в різних варіантах спільним є розгорнуті визначення можливих порушень та чітко прописана відповідальність за них.

Отож, для обох типів документа: як кодексу честі студента, так і етичного кодексу викладача – ми оцінювали дві основні категорії, а саме: зміст та структуру.

Для категорій змісту ми виділили підкатегорії, кожну з яких характеризує кілька одиниць аналізу. За одиниці виміру останніх було прийнято фрази (наведені індикатори чи близькі до них за змістом). Індикатори були виділені після пілотного аналізу трьох кодексів честі – НАУ, КПІ та юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Відповідно для кожного кодексу підраховувалась частота вживання в тексті фраз-індикаторів або їх синонімів (оскільки словесне формулювання тих саме ідей в інших кодексах подекуди відрізнялось).

У категорії структури відзначалась наявність чи відсутність двох підкатегорій – заходів та відповідальних осіб, а також кількість ключових понять, для яких було наведено розгорнуте визначення.

Категоріальна сітка


Таблиця 2. Категоріальна сітка для контент-аналізу кодексу честі студента

Категорія

Підкатегорія

Одиниці аналізу

Індикатори

Зміст

Загальні принципи

Чесність (у широкому значенні)

- поводитись чесно

- поводитись гідно

- не брехати

- свідомо не висувати неправдивих тверджень

- не брати участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю

- не підроблювати та не використовувати підроблених документів, що стосуються навчання чи посадового становища в університеті



Добросовісність

- добросовісність

- сумлінність



Порядність

- поводитись порядно

- заборонено навмисне нанесення шкоди роботі інших студентів, викладачів або співробітників

- не допускати непристойної поведінки


Етична поведінка

- дотримуватись етичних норм

- дотримуватись етичної поведінки



Самостійність виконання завдань

Не використовувати сторонню допомогу при складанні іспитів

- не використовувати під час контрольних заходів заборонених допоміжних матеріалів або технічних засобів

- заборонено проходження процедур контролю знань підставними особами

- не списувати


Самостійно виконувати навчальні завдання

- самостійно (крім випадків, які санкціоновано передбачають групову роботу) виконувати навчальні та дослідницькі завдання

- не здавати різними особами робіт з однаковим змістом як результату навчальної чи наукової діяльності

- не купляти в інших осіб чи організацій з наступним поданням як власних результатів навчальної та наукової діяльності


Чесність (при виконанні завдань, атестаційних робіт тощо)

- не шахраювати

- вчасно та сумлінно виконувати необхідні навчальні, дослідницькі та робочі завдання

- робити оригінальну роботу для кожної дисципліни.

- забороняється фальсифікація або фабрикація інформації, наукових результатів та наступне використання їх в академічній роботі

- не наводити посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;


Не надавати допомогу в здійсненні актів академічної нечесності

Повага до авторського права

Поважати результати чужої наукової праці

  • наводити посилання при цитуванні чужих праць

  • поважати результати чужої праці

  • поважати наукові та навчальні здобутки інших

  • не вносити до списку авторів статей, монографій, підручників тощо осіб, які не брали участі в отриманні наукових результатів

Не вдаватись до плагіату

- не видавати результатів чужої праці за свої під час здійснення навчальної, наукової та трудової діяльності

- не вдаватись до плагіату



Структура

Визначення ключових понять

Кількість ключових понять (із зазначених одиниць аналізу), до яких наведено розгорнуте визначення

Відповідальність за порушення

Критерій зарахування: визначено принаймні межі можливої відповідальності за порушення; 0,5 – визначено одну з меж.

Визначено, хто вирішує, чи було порушено кодекс

Критерій зарахування: 1 - визначено особу чи орган, що приймає рішення; 2 – визначено критерії або процедури вибору особи/органу

Таблиця 2. Категоріальна сітка для контент-аналізу етичного кодексу викладача

Категорія

Підкатегорія

Одиниці аналізу

Індикатори

Зміст

Загальні принципи

Чесність (у широкому значенні)

- поводитись чесно

- поводитись гідно

- не брехати

- не брати участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю

- не підроблювати та не використовувати підроблених документів, що стосуються навчання чи посадового становища в університеті

- забороняється фальсифікація або фабрикація інформації, наукових результатів та наступне використання їх в академічній роботі



Добросовісність

- добросовісність

- сумлінність


- використовувати в роботі тільки надійні та достовірні джерела інформації

Порядність

- поводитись порядно

- забороняється навмисне нанесення шкоди роботі інших студентів, викладачів або співробітників



Етична поведінка

- поводитись етично

- не перевищувати повноважень



Повага до здобувачів освіти та їхніх батьків, толерантність і справедли-вість

Повага до учасників академічного процесу, толерантність

- толерантність

- не виявляти дискримінацію

- поважати честь, гідність та особисту недоторканність особи, незважаючи на її стать, вік, матеріальний стан, соціальне становище, расову приналежність, релігійні та політичні переконання


Забезпечення рівноправності студентів

- запобігати виникненню конфлікту інтересів

- уникати упередженого ставлення до певних студентів чи несправедливого надання переваг певним студентам

- уникати отримання нагород чи заохочення спроб використання негідних методів задля того, щоб отримати перевагу в навчальній діяльності

- не приймати хабарі і не стимулювати хабарництво



Не надавати допомогу в здійсненні актів академічної нечесності

Контроль та пропагування академічної чесності

Пропагування принципів академічної чесності серед студентів

- сприяти попередженню різних видів порушень під час навчально-виховної, науково-інноваційної й інших видів діяльності

- нагадувати колегам про неприпустимість порушення академічної чесності



Контроль за нечесною поведінкою студентів і колег

- сприяти викоріненню різних видів порушень під час навчально-виховної, науково-інноваційної та інших видів діяльності.

- здійснювати контроль за плагіатом у роботах



Повага до авторського права

Поважати результати чужої наукової праці

- наводити посилання під час цитування чужих робіт

- поважати результати чужої праці



- не вносити до списку авторів статей, монографій, підручників тощо осіб, які не брали участі в отриманні наукових результатів

Не вдаватись до плагіату

- не видавати результати чужої праці за свої під час здійснення навчальної, наукової та трудової діяльності

- не вдаватись до плагіату



Структура

Визначення ключових понять


Кількість ключових понять (із зазначених одиниць аналізу), до яких наведено розгорнуте визначення

Відповідальність за порушення

Критерій зарахування: визначено принаймні межі можливої відповідальності за порушення; 0,5 – визначено одну з меж.

Визначено, хто вирішує, чи було порушено кодекс

Критерій зарахування: 1 - визначено особу чи орган, що приймає рішення; 2 – визначено критерії або процедури вибору особи/органу


1.2.2. Опитування адміністрацій ВНЗ щодо існуючих практик


Завданням наступного етапу було дізнатись передусім номінальні практики профілактики плагіату представників адміністрацій ВНЗ, а також виявити, чи можуть вони надати інформацію щодо нормативних документів, про які йдеться в дослідженні (положення протидії плагіату, кодекс честі студента й етичний кодекс викладача). Додатково було включено блок питань, пов'язаних з наявністю курсу академічного письма.

Опитування проходило шляхом розсилання усім адміністраціям державних і комунальних ВНЗ III-IV рівня акредитації (підпорядкування МОН та МОЗ) посилання на електронну форму, яку необхідно було заповнити. Для підвищення response rate, перше повідомлення надсилалось на особисті пошти ректорів з персональним зверненням (якщо цю інформацію можна було знайти на сайті вишу). Загалом було надіслано 108 персональних листів ректорам з копією на загальну пошту ВНЗ та 78 листів лише на загальну пошту. Після перших двох тижнів опитування на загальні пошти 150 вишів, що не відповіли протягом першої хвилі, було розіслано нагадування, унаслідок чого додалось ще 25 відповідей. Станом на 30 травня з часу розсилання опитувальника пройшло більше місяця, але заповнили форму представники лише 67 ВНЗ (36% від загальної кількості ВНЗ, що були включені до вибірки), тому ми не мали змоги робити узагальнені висновки в запланований термін (до 1 червня). Через це 31 травня співробітниками МОН було розіслано лист підтримки дослідженню тим ВНЗ, які ще не заповнили форму, хоч ми і розуміли, що це може вплинути на щирість наданих відповідей. Оскільки і після цього не було набрано необхідної кількості відповідей, 15 червня розсилалось останнє нагадування. Зрештою, підсумки були підведені після 24 червня, коли ми отримали відповіді від 139 (74%) респондентів.

Питання зачіпали усі завдання дослідження, але фокус цього етапу було спрямовано на практики перевірки робіт на плагіат та програми, які при цьому використовуються.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка