Алгоритм розв’язання конфліктної педагогічної ситуації Перший етап



Скачати 156.62 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір156.62 Kb.
Алгоритм розв’язання конфліктної педагогічної ситуації

Перший етап умовно називається «стоп!» і спрямований на оцінку вчителем ситуації та усвідомлення власних емоцій. Цей етап необхідний для того, щоб не нашкодити дитині поспішними діями і не ускладнити взаємини з нею. Тільки в тих випадках, коли ситуація є небезпечною для життя та здоров’я дитини, потрібно діяти швидко й рішуче. Але подібні ситуації трапляються не так часто, тому в решті випадків рекомендується, скориставшись паузою, запитати себе: «Що я зараз відчуваю?», «Що я зараз хочу зробити?», після чого необхідно перейти до другого етапу.

Другий етап починається з питання «чому?», що ставиться педагогом самому собі. Суть цього етапу полягає в аналізі мотивів і причин вчинку дитини. Це дуже важливий етап, оскільки саме причини визначають засоби педагогічної дії. Щоб правильно визначити мотиви поведінки дитини, педагогові необхідно вміти розуміти мову невербального спілкування (демонстративний погляд; нудьгуючий або зосереджений на чомусь вигляд тощо).

Третій етап полягає в постановці педагогічної мети, формулюється у вигляді питання «що?» - «Що я хочу одержати в результаті своєї педагогічної дії?» (відчуття страху в дитини або усвідомлене відчуття провини).

Педагогічна дія повинна бути спрямована не проти особистості дитини, а проти її вчинку. Дитина повинна чітко усвідомлювати, що саме цього разу вона повелася погано. Важливо показувати дитині в кожному конкретному випадку, що ви приймаєте її такою, якою вона є, розумієте її, але в той же час не схвалюєте її дій. Такий підхід, не принижуючи дитину, здатний викликати в неї позитивну поведінку.



Четвертий етап полягає в обранні оптимальних засобів для досягнення поставленої педагогічної мети і відповідає на питання «як?» - «Як досягти бажаного результату?». Продумуючи способи і засоби досягнення педагогічної дії, учитель повинен залишати свободу вибору за дитиною. Майстерність педагога проявляється в умінні створити такі умови, щоб дитина могла зробити вибір, а не примушувати дитину поводитися «як слід». Виходячи з цього, він запропонує декілька варіантів дитині, але найпривабливішим для неї зробить оптимальний варіант і тим самим допоможе зробити правильний вибір.

Педагог-майстер використовує широкий арсенал педагогічних засобів, не застосовуючи загрози, насмішки, записи в щоденнику, скарги батькам. Названі способи малоефективні й свідчать про низький рівень професіоналізму. Відмова від подібних засобів від самого початку педагогічної діяльності надає величезні можливості для творчості педагога, дозволяє зробити процес спілкування з дитиною радісним і плідним.



П’ятий етап - це практична дія педагога. Цей стан є логічним завершенням усієї попередньої роботи розв’язання педагогічної ситуації. Саме на цьому етапі реалізується педагогічна мета через певні засоби і способи відповідно до мотивів дитини. Успіх практичної дії вчителя залежатиме від того, наскільки точно він зміг сформулювати педагогічну мету, наскільки правильно обрав оптимальні способи досягнення поставленої мети і наскільки вміло втілив їх у реальному педагогічному процесі.

Професійний педагог знає, що результати педагогічних дій, як правило, віддалені в часі, тому він діє немовби «на виріст», спираючись на краще в дитині.



Шостий етап - завершальний в алгоритмі розв’язання педагогічної ситуації. Він являє собою аналіз педагогічної дії та дозволяє оцінити ефективність спілкування педагога з дітьми, порівняти поставлену мету з досягнутими результатами і сформулювати нові перспективи.

Варіанти конфліктних педагогічних ситуацій

Робота з педагогічними ситуаціями може будуватися таким чином: групі педагогів (3-5 осіб) пропонується ситуація і конкретне завдання до неї. Членам групи необхідно знайти свій варіант розв’язання ситуації та охарактеризувати її за такими критеріями:



  • Визначення мотивів поведінки учнів;

  • Оцінка конструктивності дій учителя;

  • Обрання способів взаємодії вчителя й учня;

  • Одержаний результат і передбачувана післядія.

Ситуація 1. «Контрольна»

Опис ситуації

Лунає дзвоник на урок. Учитель бачить, що завдання для контрольної роботи, написане ним на дошці, стерте.



Можливий варіант розв’язання

Учитель: «Хай той, хто це зробив, напише завдання ще раз, а за час, що залишився, ви повинні будете виконати цю контрольну роботу».



Ситуація 2. «Урок стоячи»

Опис ситуації

Урок почався як завжди. Учитель увійшов до класу. Учні для вітання підвелися. Але після слів педагога: «Доброго дня, сідайте», - усі продовжували стояти.



Можливий варіант розв’язання

Необхідно, щоб учні самі зрозуміли, що сидіти на уроці зручніше, ніж 45 хвилин стояти. Один із способів досягти цього – почати урок як завжди, не акцентуючи уваги на тому, що клас стоїть.



Ситуація 3. «Прикраса»

Опис ситуації

Урок англійської мови в 10-му класі вела молода вчителька. Під час уроку, проходячи по класу, вона зупинилася біля парти Віті. На сукні вчительки Вітя помітив прикрасу із бурштину і сказав: «Теж мені, каніфоль начепила».



Можливий варіант розв’язання

Спокійним, тихим голосом розповісти притчу про химерний морський камінь, який приносить щастя жінці, зігріваючи її своїм теплом.



Ситуація 4. «Незвичайне застосування стільця»

Опис ситуації

Учителька музики входить у 8-й клас. За останньою партою сидить довгий «акселерат» з розпатланим волоссям. На голові в нього стілець. Увесь клас поглядає то на вчительку, то на цього учня, чекаючи її реакції.



Можливий варіант розв’язання

Учитель: «Що, вже і цим місцем сидять?» Увесь клас вибухнув від сміху. Учень почервонів. Він явно був збентежений і тепер не знав, що йому робити. Учитель спокійно почав урок. Стілець було повернено на місце.



Ситуація 5. «Запізнення»

Опис ситуації

Наталка регулярно спізнюється на перший урок. Ось і сьогодні вкотре вона входить у клас через 15 хвилин після дзвінка, коли урок в самому розпалі.



Можливий варіант розв’язання

Учителеві слід не звернути жодної уваги на це запізнення (звикнув); похвалити Наталку за те, що вона прийшла на цілих 15 секунд раніше, ніж зазвичай, - прогрес; улаштувати «урочисту» зустріч «Її Величності Наталці» з бурхливими аплодисментами всього класу і захопленими вигуками вчителя.



Ситуація 6. «Система»

Опис ситуації

Учні 6-го класу вирішили зірвати урок історії в молодої вчительки (працювала в школі другий рік), яка підміняла хворого колегу. Учні, як з’ясувалося пізніше – 5-6 хлопчиків, домовилися «хрюкати». Коли вчителька увійшла до класу, пролунав відповідний звук, але вона не реагувала, оскільки не знала, що це: «система» чи випадковість. Свою «атаку» вона повела після другого випадку…



Можливий варіант розв’язання

Учитель: «Дякую, Вітя, нагадав. У суботу я зі своїм класом (вона була класним керівником у паралельному класі) запланувала екскурсію на ферму. Хто з вас побажає, можу взяти із собою. Вітя нам допоможе перекладати. Мені вже від дітей доводилося чути про твоє захоплення, але не думала, що це так серйозно. Допоможеш, Вітю?» Урок пройшов успішно. Охочих заважати не виявилося.



Ситуація 7. Увійдіть»

Опис ситуації

Урок біології в 9-му класі веде молода вчителька. Через 5 хвилин після початку уроку з шумом розчиняються двері і, зухвало запитавши дозволу увійти до класу, на порозі зупиняються троє «важких» учнів. Учитель вимагає, щоб вони увійшли до класу так, як повинні учні школи. Вони виходять у коридор. Через хвилину двері відчиняються знову, і учні вповзають до класу рачки…



Можливий варіант розв’язання

Учителька звертається до класу: «Діти, у нас є можливість поспостерігати, як пересувалися далекі предки первісних людей». І трьом учням, що стоять рачки: «Будь ласка, проповзіть на свої місця». У класі - вибух сміху. Збентежені жартівники не витримують, підводяться і поспішають на свої місця. Учителька дякує їм і продовжує урок.



Варіанти конфліктних педагогічних ситуацій

Робота з педагогічними ситуаціями може будуватися таким чином: групі педагогів (3-5 осіб) пропонується ситуація і конкретне завдання до неї. Членам групи необхідно знайти свій варіант розв’язання ситуації та охарактеризувати її за такими критеріями:



  • Визначення мотивів поведінки учнів;

  • Оцінка конструктивності дій учителя;

  • Обрання способів взаємодії вчителя й учня;

  • Одержаний результат і передбачувана післядія.

Ситуація 1. „ Завдання ”

Учень розв’язує задачу з фізики біля дошки. Учитель довго добивається від учня правильного розв’язання. Нарешті учень говорить: „ А ви самі не знаєте, як вона розв’язується”. знайдіть вихід із ситуації.



Ситуація 2. „ Зауваження ”

У відповідь на зауваження вчителя: „ Як ти розмовляєш з учителем? ” – учень говорить: „ Людина, яка неправильно вимовляє слова „піджак” і „коридор” взагалі не має права бути вчителем ”. що відповість учитель?



Ситуація 3. „Двійка”

Отримавши двійку на уроці англійської мови, учень шумно і демонстративно сідає і починає грубо висловлюватися на адресу вчителя. Дії вчителя.



Ситуація 4. „Важкий учень”

Конфлікт відбувся між молодою вчителькою музики і учнем 6-го класу Ігорем, важким, запальним хлопчиком із неблагополучної сім’ї, який не користується в класі авторитетом. Тривав урок музики, учителька оголосила оцінки за вікторину, проведену на минулому уроці. Ігорю здалося, що вчителька занизила йому оцінку. Він грубо обізвав її та вийшов із класу. Вчителька веліла переказати Ігорю, щоб до неї на урок він більше не приходив. Як установити нормальні взаємини між учнем і вчителем музики?



Ситуація 5. „Пустун”

Миколка, кмітливий, енергійний і непосидючий п’ятикласник, постійно дратує вчительку своїм базіканням в вертлявістю. Не допомогло пересаджування на першу парту. Дисциплінарні зауваження лише на декілька хвилин заспокоюють пустуна. І ось одного разу, не витримавши перешіптування хлопчика з сусідом, педагог рішуче заявила: „Наступного разу без батька або матері на урок не з’являйся!” Засмучений п’ятикласник кулею вилетів із класу. Чи можна вважати поведінку школяра конфліктною? Чи конструктивна педагогічна тактика, обрана вчителькою? Який би вихід з цієї ситуації запропонували ви?



Ситуація 6. „Сміливий вчинок”

Артем, учень 6-го класу, на перерві виліз у вікно і, пройшовши по карнизу повз наступні три вікна, знову вліз у клас. Класний керівник бачила по очах своїх вихованців, яке враження справив на них вчинок хлопчика. Деякі шепотілися між собою: „Оце так! Який він сміливий, нічого не боїться”. Класний керівник добре розумів, що серед дітей знайдуться ті, хто захоче повторити цей „героїчний вчинок"„. І в той же час було зрозуміло, що Артем діяв сміливо. Ваші дії?



Ситуація 7. „Порушник тиші”

У 5-му класі – урок російської літератури. Учитель читає учням вірш. Тишу порушує якийсь скрип. Учитель помічає, що Іванко навмисне розгойдується на стільці, привертаючи до себе увагу всього класу. Учні вже не слухають учителя, а деякі наслідують приклад Іванка. Ваші дії?



Ситуація 8. „Конфлікт”

У дівчинки зіпсувалися взаємини з класним керівником. На її уроках Оля не відповідає, на спроби з’ясувати ситуацію говорить грубощі або вперто мовчить. Прохання і вимоги не виконує, порушує дисципліну, причому робить це демонстративно, підкреслюючи свою неповагу до вчительки. Що б ви порадили вчительці?



Ситуація 9. „Портфель”

Учень 10-го класу на уроках історії та суспільствознавства займався з великим небажанням. Учителька не змогла знайти контакт із учнем, часто робила йому грубі зауваження з приводу його ставлення до занять. Учень у відповідь на це навмисно порушував дисципліну. Одного разу він так поводився на уроці, що вчителька попросила його вийти з класу. Учень відмовився виконати прохання вчительки. Тоді вона підійшла до його столу, взяла портфель і викинула в коридор. Учень підійшов до столу вчительки, узяв її сумку і кинув уздовж класу. Як розв’язати цю ситуацію?



Ситуація 10. „Жучок”

У 5-му класі вчився Вова, учень дуже грубий і недисциплінований. Клас він тримав у своїх руках. Учителів не слухався і цим пишався. У школу прийшла нова вчителька. Вова вирішив провчити її, а собі додати слави. Коли вчителька прийшла на урок, він як черговий доповів і раптом щось сунув їй у руку. Молода вчителька скрикнула, потім зрозуміла, що це жучок, зроблений з котушки з гумкою... Як реагувати їй на цю ситуацію?



Ситуація 11. „Стілець”

Учителька співу працює в школі перший рік. Вона класний керівник 4-го класу. У цьому класі в неї починається урок. Коли вона хотіла сісти на стілець, учень, що стояв за її спиною, відсунув стілець – і вчителька впала... Як їй діяти далі?



Завдання на усвідомлення напруженості педагогічної діяльності

Пропоную завдання на усвідомлення напруженості педагогічної діяльності та питання для обговорення. Цей матеріал можна використати для проведення тематичної педагогічної ради для всіх категорій учителів.



Вправа „Напруженість учителя”

Інформація для роздумів

Більш ніж 80 % учителів мали високий рівень ситуативної напруженості (за методикою Спілбергера), а 60 % - постійної напруженості. Це дуже тривожні факти: вони свідчать перш за все про професійну непридатність. Крім того, такі результати виявилися у тих педагогів, хто пропрацював 10 – 15 років.



Питання для обговорення

  • У чому полягає різниця між звичайним напруженням та напруженням учителя під час спілкування з дітьми? Проілюструйте свої думки прикладами зі шкільного життя.

  • Як співвідносяться напруження і конфліктність у педагогічному спілкуванні?

Вправа „ Професійне здоров'я вчителя ”

Інформація для роздумів

Не є секретом, що професія вчителя належить до стресогенних і вимагає від нього значних резервів самовладання та саморегуляції... Недивно, що вчителювання, як професійна група, відзначається вкрай низькими показниками фізичного і психічного здоров'я. І ці показники знижуються в міру збільшення стажу роботи в школі.

Лише 34 % обстежених педагогів перебувають у зоні психологічного благополуччя. Вони здатні впоратися з негативним впливом життя на психологічному рівні. Близько 40 % мають помірні нервові розлади, їм необхідна спеціальна психологічна допомога. Психофізична втома сприяє розвитку патології душі і тіла, психосоматичних захворювань, вона поступово і неухильно переходить у психологічну й тілесну депресію – страшну хворобу нашого століття.

Питання для обговорення


  • Якими є причини зниження рівня психічного і фізичного здоров'я педагогів?

  • Як можна зберегти „ психофізіологічний потенціал ” педагога?

Вправа „ Емоційне напруження школярів ”

Інформація для роздумів

Життя кожної дитини відзначається емоційним напруженням, яке в несприятливих стресогенних обставинах може обернутися на психологічний зрив... До 10-го класу 45-50 % школярів мають різні форми неврозів, відхилення в розвитку нервової системи.

Останнім часом спостерігається значне погіршення етично-психологічного клімату в школах. У підлітків переживають високий рівень тривожності, зниження оптимістичного сприйняття майбутнього, переживання душевного дискомфорту, агресивність, конфліктність поведінки. У більшості ( близько 65 % ) домінує низький рівень настрою, у третини – середній, високий – у менш ніж 10 %. У старших класах значно збільшується кількість учнів із низьким рівнем настрою ( 70 % ). Середній рівень констатується лише у 20 %, високий – у 5 %. Багато хто з семикласників і дев'ятикласників переживають розчарування і життєвий песимізм.

Завдання з аналізу інформації


  • Проаналізуйте наведені дані досліджень і дайте їм психологічну оцінку.

  • Запропонуйте способи поліпшення емоційно-психологічного клімату в школах.

Вправа „ Конфлікти вчителів з учнями: хто винен? ”

Інформація для роздумів

Аналіз результатів опитування старшокласників показав, що кожен другий з них у взаєминах із учителями переживають конфліктні ситуації... Причину емоційного напруження в шкільній обстановці вони часто вбачають у позиції вчителя, його ставленні до них. Багато хто з опитаних учнів пояснив неблагополучний емоційний стан у школі особистісними якостями вчителів; три чверті опитаних назвали педагогів, які не люблять дітей, і майже половина, за їх оцінками, байдужа до своїх вихованців; менше третини мають нелюбимого вчителя; тільки одна п’ята сподівається на допомогу вчителя в скрутну хвилину. Таке ставлення учні пояснюють несправедливістю вчителів – 36 %; грубістю і нетактовністю – 45 %; байдужістю до них – 43 %; небажанням зрозуміти учня – 40 %.

Педагоги теж відзначили, що переживають конфліктні взаємини з учнями ( 65 % ). Шістнадцять відсотків учителів визнали, що учні нерідко викликають у них роздратування, злість. Здібні факти свідчать про те, що настрої педагогів нерідко переважають негативні емоції та негативні реакції на вчинки й дії учнів; байдужість до інтересів і настрою школярів, їх емоційного стану: переживань, радощів, успіхів або неуспіхів. Аналіз отриманих даних дозволяє говорити про дискомфортні взаємини в системі „ вчитель – учень ”, що визначає підвищене емоційне напруження негативної спрямованості.

Завдання з аналізу інформації


  • Дайте психолого-педагогічний коментар наведеним статистичним даним.

  • Запропонуйте власний проект гуманізації школи.

  • Проведіть конкурс індивідуальних або групових проектів.

Вправа „ Продуктивний спосіб подолання труднощів у педагогічному спілкуванні ”

Інформація для роздумів

Продуктивний спосіб подолання вчителем складнощів у взаємодії з учнем, по суті, є творчим, оскільки характеризується сприйняттям ситуації як творчого завдання, розв’язання якого виявляє логіку процесу взаємодії, внутрішню структуру ситуації. Обирання способу подолання труднощів припускає з'ясування справжніх мотивів поведінки учня, ухвалення рішення про зміну ставлення до учня, спрямоване формування і розвиток своїх професійно значущих особистісних якостей.



Питання для обговорення

  • У чому різниця між продуктивним і непродуктивним способами розв’язання конфліктної педагогічної ситуації?

  • Які продуктивні стратегії подолання труднощів у педагогічному спілкуванні вам відомі? Опишіть їх на прикладі конкретної педагогічної ситуації.

Вправа „ Учитель очима учнів ”

Інформація для роздумів

Що заважає багатьом учителям „ відповідати ” своїй професії та робіть їх своєрідними „ персонами нон-грата ” в очах учнів? Проведені на Заході конкретні дослідження дають характерологічну оцінку цій категорії вчителів. Їхня несправедливість, черствість, що проявляються у взаєминах з учнями, безрозсудні, деколи навіть безглузді вимоги до них, анти гуманність і агресивність, але разом з цим безхарактерність, непослідовність, байдужість до особистої дитини, підлітка, не кажучи вже про недобросовісне викладання – ось, мабуть, основні негативні чинники, що штовхають учнів на конфронтацію – часто непримиренну – зі школою.



Питання для обговорення

Як ви думаєте, чи співпадають оцінки школярів країн Заходу і наших учнів щодо вчителів, яким не властивий професіоналізм особистості?



Завдання з аналізу ситуації

  • Продовжте перелік професійно неприйнятих для вчителя особистісних якостей.

  • Збудуйте ієрархію ( починаючи з головних ) особистісних проявів учителя, що штовхають школярів на конфронтацію з ним.

  • Проведіть груповий конкурс на оригінальний опис ( усний або письмовий ) конфлікту на уроці, ініційованого вчителем...

Вправа „ Професіоналізм особистості вчителя ”

Завдання А

Оберіть 10 із 30 особистісних якостей учителя, що найбільш ускладнюють, на ваш погляд, педагогічну взаємодію.

Вправа виконується індивідуально, а потім у групах по 4 – 5 осіб. У групі виробляється єдність думок з цього питання. Висловитися повинен кожен, висуваючи аргументи на користь обрання тієї або іншої якості. Після завершення обговорення представник кожної групи зачитує груповий список обраних якостей, аргументуючи його.

Список особистісних якостей учителя


  1. Запальність. 16. Прискіпливість.

  2. Прямолінійність. 17. Нетактовність.

  3. Квапливість. 18. Брехливість.

  4. Різкість. 19. Безпринципність.

  5. Себелюбство. 20. Лукавство.

  6. Упертість. 21. Нещирість.

  7. Образливість. 22. Дратівливість.

  8. Мстивість. 23. Добросердя.

  9. Сухість. 24. Амбітність.

  10. Педантичність. 25. Злісність.

  11. Повільність. 26. Агресивність.

  12. Необов’язковість. 27. Підозрілість.

  13. Забудькуватість. 28. Злопам’ятство.

  14. Нерішучість. 29. Удавання.

  15. Упередженість. 30. Байдужість.


Завдання Б

Оберіть 10 із 30 особистісних якостей вчителя, які мають вирішальне значення в подоланні педагогічних конфліктів. Робота проводиться у той же спосіб, що й у завданні А.



Список особистісних якостей учителя

  1. Справедливість. 16. Упевненість у собі.

  2. Терпимість. 17. Ініціативність.

  3. Тактовність. 18. Імпровізаційність.

  4. Відповідальність. 19. Рішучість.

  5. Оптимізм. 20. Доброзичливість.

  6. Принциповість. 21. Терплячість.

  7. Вимогливість до себе. 22. Артистизм.

  8. Вимогливість до дитини. 23. Емпатійність.

  9. Самоповага. 24. Цілеспрямованість.

  10. Повага до особистості дитини. 25. Любов до дітей.

  11. Доброзичливість. 26. Акуратність.

  12. Емоційність. 27. Енергійність.

  13. Самовладання. 28. Діловитість.

  14. Урівноваженість. 29. Альтруїзм.

  15. Демократичність. 30. Великодушність.


Вправа „ Почуття гумору ”

Інформація для роздумів

Почуття гумору зазвичай виявляється в умінні відшукати смішну рису там, де, здавалося б, немає нічого смішного. Це уміння не в усіх однаково розвинене, хоча в житті смішне та серйозне не тільки є сусідами, але іноді неподільні. Неважко відшукати смішне навіть у найнеприємнішій ситуації, що трапилася з кимось іншим. Побачити смішну сторону неприємної події, що стосується тебе самого, набагато важче, тим більше це важко в ситуації загрози. Щоб піднятися над неприємною ситуацією і знайти в ній комізм, потрібна велика сила духу.



Завдання з аналізу інформації

  • Використовуючи свої спостереження, опишіть проблемну ситуацію, у якій гумор допоміг учителеві „ загасити ” педагогічний конфлікт.

  • Опишіть конфліктну ситуацію, у якій гумор учителя викликає комунікативні ускладнення.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка