Актуальність опанування проблем етнічної психології під час вивчення курсу „



Скачати 53.02 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір53.02 Kb.
АКТУАЛЬНІСТЬ ОПАНУВАННЯ ПРОБЛЕМ ЕТНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ „психологія спілкування

Фоміна Л.В., Ніколаєва А. О.

Харківський національний медичний університет

Оскільки процеси глобалізації, що поширюються у світі, вимагають уміння спілкуватися та досягати домовленості між людьми різних національностей, соціальних верств і груп, опанування „Психології спілкування” іноземними студентами є важливим елементом навчального процесу. Проте набуття знань ускладнюється тим, що більшість слухачів є представниками різних етнічних спільностей, з відмінними національними самосвідомістю, особливостями культури, релігійними, економічними, правовими традиціями. Тому реалії життя українців, які могли б стати за приклад при розв’язанні психологічних задач, для більшості студентів з інших країн є екзотичними, такими, що потребують додаткового пояснення. Нові технології навчання вимагають обов’язкового врахування ментальності студентів. Використання „інструментарію” етнопсихології, тобто понять та категорій етнокультури – мови, обрядів, звичаїв, вірувань, магії, міфів, мистецтва, моралі – допомагають кращому засвоєнню основних положень предмета. Аналіз міфології, фольклору, архетипів і установок колективного підсвідомого надають можливості вивчити ціннісно – смислові утворення етнічних суб’єктів, оскільки саме вони є визначальними в структурі етнічної ментальності. Ментальність виступає цілісним виявленням духовних напрямків, які не обмежуються сумою форм суспільної свідомості (релігії, мистецтва), а є специфічним відбиттям дійсності, обумовленим процесом життєдіяльності етноса у певному географічному, історичному та культурному просторі. Етнічна ментальність по суті є системою образів, уявлень, які стимулюють і регулюють поведінку індивідів в конкретних культурних і соціальних умовах.

Соціальні норми, які є об’єктом вивчення „Психології спілкування”, можуть мати деякі відмінності у представників різних етнічних груп. Психологічна норма етносу – це своєрідна межа прийнятності соціальної норми. Особа, яка знаходиться в її ореолі, може зазнавати осуду з боку громади, якщо чинить щось таке, що суперечить соціальній нормі. Якщо ж об’єкт знаходиться за межами психічної норми, його визнають недієздатним, суспільство відмовляється визнавати його.

Зростання ролі етнічної самосвідомості на сучасному етапі історичного розвитку, що знайшло своє обґрунтування в роботах В.І. Козлова, П.І. Кушнева, О.С. Бароніна, А.Г. Погрібного, висуває вимоги до формування готовності особи сприймати ті чи інші явища національного життя та міжетнічних подій, і, залежно від сприйняття, діяти відповідним чином у конкретній ситуації.

Завдання викладача полягає у формуванні позитивної настанови на базі практики індивіда до соціального оточення, ситуацій, ідей, процесів і систем. Утворюються настанови і по відношенню до соціально-економічних спільнот, враховуючи ті з них, з якими представники етнічних груп знайомі не тільки з власної практики, а й опосередковано.

За своєю структурою настанова об’єднує елементи раціонального та емоційного підходів до об’єктів при провідній ролі емоційного. Тому вона ніколи не буває нейтральною, оскільки визначає або позитивне, або негативне ставлення до об’єкта. Спільною рисою у настановах є те, що суб’єктивно вона здається її носієві найкращою та найправильнішою. Далеко не завжди індивід усвідомлює наявність у себе настанов та їхній вплив на власну соціальну поведінку. Якщо в результаті дій якихось факторів виникає негативне ставлення до певних соціально-етнічних груп, то будь-яка інформація про їхніх представників буде сприйматися спотворено, а вчинки щодо них стануть соціально небезпечними. Одним з провідних завдань „Психології спілкування” є формування позитивного ставлення, оскільки на ранніх стадіях розвитку особистості структурні компоненти настанови порівняно легко змінити завдяки новому досвіду. Пізніше її структура стає більш жорсткою, особливо у тих, хто протягом тривалого періоду реагував на певні події конкретним, прийнятим для оточуючих чином.

Опанування способів розв’язання конфліктів, вивчення їхньої сутності, об’єктивних і негативних умов виникнення стане, на нашу думку, більш результативним, якщо студенти будуть ознайомлені з теоріями виникнення суперечок між етнічними групами. Подібна акцентуація проблеми є особливо актуальною сьогодні, коли національні конфлікти спалахують у різних точках планети. Трагічні події в Іраку, Косово, Афганістані, Конго, Індії, Чечні тощо є наслідками ситуацій, за яких супротивник оцінюється через протиріччя, що існують між прагненнями та метою тієї чи іншої сторони, антагонізму, з протилежного визначення систем цінностей, а також через негативне упереджене ставлення.

Корисним, на нашу думку, буде вивчення біологічної, географічної та етнічної гіпотез існування конфліктів, теорії „авторитарної особи”, висунутої американськими психологами Т.Адорно, Н.Санфордом та Д.Левінсоном, етнічних і національних забобонів. Необхідно зробити наголос на психологічних причинах збереження упередженості, що витікають з соціально-економічних умов існування людей. Однією з них є спроба знайти джерело психічного задоволення від відчуття уявної зверхності, яке є у представників груп етнічної більшості, що знаходиться на нижній сходинці соціальної драбинки через важке матеріальне становище. Відсутність реального престижа при порівняно низькому соціальному становищі компенсується ілюзійним престижем від усвідомлення власної приналежності до вищої раси.

Небезпека національних забобонів полягає в тому, що сприйняття представників іншої національності спотворена, виникає відчуття тривоги та недовіри, спроби обмеження у їхніх правах, зневага до творчих та інтелектуальних здобутків. Реакцією на це стає прагнення утвердити особистісну повноцінність будь-якими методами, що призводить до міжетнічних конфліктів.

Названі проблеми можуть бути предметом обговорення на практичних заняттях курсу „Психологія спілкування”. Адже усвідомлення наявності проблеми – прямий шлях до її розв’язання. Важливо навчити студентів упевненості у можливості контролювати ситуацію. Про актуальність цього моменту свідчить експеримент, проведений Р. Уотерменом і Т. Петером. Двом групам людей було запропоновано розв’язати складні загадки. З глибини приміщення було чути шум, що заважав роботі. Одній з груп було просто наказано вирішити задачі, а іншій показано кнопку, якою можна було вимкнути шум. Група з вимикачем впоралася з завданням у п’ять разів швидше з меншою кількістю помилок. Однак парадокс полягав у тому, що вимикачем ніхто не скористався. Таким чином, істотним виявилося саме усвідомлення того, що ситуацію можна контролювати. Ця особливість психіки людини може бути використана у ролі одного з методів профілактики національних конфліктів. Можливість контролювати ситуацію, поєднана з відчуттям власної відповідальності, сприятиме нормалізації становища та зниженню ймовірності ексцесів на будь-якому ґрунті, зокрема, національному.

Корисним може стати також ефект уважного ставлення, відомий у психології під назвою „хоуторнського ефекта”. При спробі підвищити результативність праці на заводі компанії „Western Electric” у США, психолог Е. Мейо виходив з того, що вона залежить тільки від умов роботи.

Покращили один із факторів – освітлення – результативність збільшилася. Коли ж експериментатор, готуючись до поліпшення іншого фактора, зменшив освітлення – результативність знову зросла. Таким чином головний вплив здійснювали не самі умови роботи, а увага до людей.



Результати цього експерименту особливо актуальні для студентів – майбутніх лікарів, чиє слово може і повинно стати цілющим для пацієнтів. Важливо, щоб, опанувавши „Психологією спілкування”, студенти могли свідомо використовувати психологічні фактори організації життя суспільства, що надасть змогу уникнення або розв’язання різноманітних, зокрема, міжетнічних конфліктів.
ЛІТЕРАТУРА:

  1. А. Баронин. Этническая психология. – К., 2000.

  2. А. Пиз. Язык телодвижений. – М., 1995.

  3. Е. Рогов. Психология общения. – М., 2001.

  4. Социальная психология и философия. – М., 1983.

  5. Спенсер Г. Основание психологии. – М. 1998.

  6. А. Погрібний. Раз ми є, то де? – К., 2003.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка