Актуальні проблеми філології І методики викладання мов



Сторінка12/15
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.89 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

У початковій школі вивчення нiмецької мови дозволяє закласти основи комунікативних навичок, необхідних й достатніх для їхнього подальшого розвитку й удосконалювання в курсі вивчення цього предмета.


Для формування комунікативної компетенції потрібен досить тривалий строк, тому що учням потрібно з перших років ознайомитися з іноземною мовою, як засобом спілкування. Це означає,що вони повинні вчитися розуміти іншомовну мову на слух (аудіювання), виражати свої думки засобами досліджуваної мови (говоріння), читати, тобто розуміти іншомовний текст,читати про себе, і писати, тобто навчитися користуватися графікою і орфографією іноземної мови при використанні письмових завдань,спрямованих на оволодіння читанням й усним мовленням,або вміти письмово викладати свої думки. Дійсно, щоб закласти основи по кожному з перерахованих видів мовної діяльності, необхідне накопичення мовних засобів, що забезпечують функціонування кожного з них на елементарному комунікативному рівні, що дозволяє перейти на якісно новий ступінь їхнього розвитку надалі.

Початковий етап важливий тому, що від того, як проходить навчання на цьому етапі, залежить успіх в оволодінні предметом на наступних етапах. Саме на початковому етапі реалізується методична система, покладена в основу навчання іноземній мові, що з перших кроків дозволяє вчителеві ввійти в цю систему й здійснювати навчально-виховний процес відповідно до його основних положень.

Як відомо, побудова початкового етапу може бути різною відносно мовного матеріалу, його обсягу, організації, послідовності у формуванні й розвитку усної й письмової мови; врахуванню умов, у яких здійснюється навчально-виховний процес; розкриття потенційних можливостей самого предмета в рішенні виховних і розвиваючих завдань,що стоять перед школою.

У початковій школі ставиться мета закласти основи комунікативної компетенції, тобто сформувати в учнів мінімальний рівень володіння іноземною мовою, що дозволяє їм іншомовне спілкування на елементарному рівні. Навчання іноземної мови у початковій школі надає найбільш сприятливі можливості для формування в школярів комунікативно-пізнавальних потреб й інтересів, що забезпечують позитивну мотивацію навчання, тому що ґрунтується на таких психологічних особливостях дітей, як пластичність природних механізмів засвоєння мови, інтенсивне формування пізнавальних процесів, швидке запам’ятовування мовної інформації, особлива здатність до імітації, відсутність мовного бар’єру.

Молодший шкільний вік у силу специфіки провідної для цього віку діяльності – гри, дає можливість уже на початковому етапі реалізувати комунікативну спрямованість навчання. У процесі оволодіння навчальним матеріалом переважна більшість дітей 6-7 років орієнтується на конкретні ознаки речей й явищ. Тому в процесі викладання німецької мови вчитель повинен взяти активну участь у формуванні й розвитку в молодших класах теоретичного мислення, опираючись при цьому на те, що в дитини вже є. Що ж може бути опорою з навчання німецької мови на початковому етапі?

Суттєву роль при навчанні іноземної мови в початкових класах відіграє наслідуваність, що надає собою мимовільне й довільне прямування якому-небудь зразку, прикладу й проявляється у відтворенні мовленнєвого або не мовленнєвого поводження, учинків. Саме наслідуваність лежить в оволодінні іноземної мови на імітативній основі, оскільки лексичний і граматичний матеріал щонайкраще засвоюється на імітативно-свідомій основі.

Найважливішою властивістю всякої розумової і практичної діяльності є увага. У молодших школярів краще розвинена мимовільна увага, ніж довільна, тобто дитина в цьому віці легко зосереджується на барвистих і рухливих предметах, але важко освоює нудний (без картинок) текст. Успіх навчальної діяльності більшою мірою залежить саме від довільної уваги, тому дуже важливо в молодших школярів розвивати саме цей вид уваги.

Має значення для оволодіння німецькою мовою такий психологічний процес, як сприйняття. Саме в молодших класах здійснюється перехід від змішаного, фрагментарного сприйняття до розчленованого, осмисленого відбиття речей, подій. Особливим завданням для вчителів є розвиток уміння логічно й послідовно будувати мову, перебудовувати матеріал у значеннєві блоки. Це особливо важливо для розвитку пам’яті. У цьому віці відбувається перехід до значеннєвого запам’ятовування, тому необхідно навчати дітей спеціальним способам навчання мовного і мовленнєвого матеріалу, розподіляти його за часом.

Тісно пов'язаний з пам’яттю й мисленням такий психічний процес, як уява. Розрізняють мимовільну й довільну, репродуктивну й творчу уяву. У творчій уяві відтворюються й реконструюються ситуації й образи, що не мають місця у дійсності. Одним із проявів вищезгаданого виду уяви є персоніфікація. На її основі може так само відбуватися процес навчання лексичній й граматичній сторони іноземної мови.

Успішне формування навичок й умінь німецької мови здійснюється на основі ретельно відпрацьованого й методично організованого мовного і мовленнєвого матеріалу. Причому на початковому етапі учні опановують комунікативним механізмом, достатнім для реалізації іншою мовою спілкування на елементарному рівні.

Чому навчання німецької мови на початковому етапі набуває комунікативної спрямованості? Тому, що мова – рідна чи іноземна – служить засобом спілкування, засобом прийому та передачі інформації про навколишню дійсність в природних умовах соціального життя, і як така вона повинна розглядатися при її вивченні в школі. При навчанні цього предмету не передбачається особливий додаток знань про навколишню дійсність, в усякому разі в умовах школи і, особливо на початковому етапі його вивчення, як це відбувається при вивченні школярами інших предметів, таких, як ботаніка, біологія, фізика, хімія, але розширюється уявлення про іншомовну культуру країни через мову, і розширюється загальний кругозір. Вивчення іноземної мови дає учням лише можливість опановувати засобами сприйняття і вираження думок про предмети, явища, їхні зв’язки і відносини за допомогою нової для них мови, яка виступає в двох формах: усній і писемній. Оволодіння цими формами спілкування і має входити в комунікативну мету навчання предмету «іноземна мова».

Мова, будучи засобом спілкування, потребує того, щоб її «тримали в робочому стані», тобто завжди готовою до використання у виникаючих ситуаціях спілкування. Тому оволодіння цією шкільною дисципліною неодмінно зв’язане з цілеспрямованою, чітко організованою практикою у вживанні засвоюваного матеріалу в усній і письмовій формах спілкування в тих умовах, які мають загальноосвітні навчальні заклади.

Зі специфіки предмета «німецька мова» випливає, що учні повинні опановувати мовою, що вивчається як засобом спілкування, вміти нею користуватися в усній і писемній формах.

Усна форма включає володіння розумінням усної мови на слух – аудіюванням і вираження своїх думок іноземною мовою – говорінням.

Письмова форма передбачає оволодіння графічною мовою, тобто розумінням друкованого тексту – читанням і використанням графічної системи для вираження думок – письмо.

В умовах навчання іноземної мови в загальноосвітньому закладі, зокрема, на початковому етапі, повинні бути закладені міцні основи всіх видів мовленнєвої діяльності. До кінця початкового етапу навчання іноземної мови в плані спілкування учень повинен вміти:

– привітатися, привітати, прощатися, відповісти на привітання, привітати з днем народження, привітати з Новим роком, звернутися з проханням, питанням, вибачитися, подякувати, попросити, запропонувати, запросити, привернути увагу, наказати зробити що-небудь, не дозволяти зробити що-небудь;

– висловити згоду, незгоду, бажання, небажання, несхвалення;

– повідомити співрозмовнику, хто він, де живе, навчається, про своє хобі;

– описати зовнішність своїх близьких, друзів, школу, квартиру, спонукати співрозмовника до мовної спiвпрацi.

Основною практичною метою навчання німецької мови в середній школі є формування в учнів лексичних навичок. Значну роль відіграє у цьому процесі граматична правильність побудови речення, яке виражається, перш за все, в правильному слововживанні, тобто у поєднанні слів за його нормами, воно відрізняється від правил поєднання їх еквівалентів у рідній мові. Це неспівпадіння зумовлено розбіжністю в лексичних системах двох мов.

В аналітичних і напіваналітичних мовах, до яких і відноситься німецька мова, необхідно сформувати мовні синтаксичні навички структурного оформлення різних типів речень або навички словоположення в простих і складних реченнях. Тому вся робота над активним граматичним матеріалом, який починається з його введення і пояснення, повинна бути спрямована на досягнення саме цієї мети.

Сутність же відбору лексики, виробленого в навчальних цілях полягає в тому, щоб з безлічі слів, стійких словосполучень і мовних кліше, що входять в лексичний склад даної мови, виділити ту частину, яка за своїм складом і обсягом відповідає цілям та умовам даного курсу навчання. Відібраний мінімум лексики повинен з достатньою надійністю забезпечувати розвиток мовленнєвих умінь і навичок, необхідних за вимогами програми, бути посильним для даного контингенту учнів у рамках готівкової сітки годин, сприяти вирішенню загальноосвітніх і виховних завдань.

У методиці розроблено систему принципів комплексного відбору лексики і граматики, яка враховує всі основні сторони їх зв’язку: семантичну цінність, стилістичну забарвленість, сполучуваність, багатозначність, словотвірну цінність. Визначено і чітко розмежовані негативні принципи відбору.

Принцип свідомості лежить в основі всіх методів, використовуваних при оволодінні граматикою; в рамках кожного методу встановлюється своє співвідношення теорії з практикою. Будь-яке слово має, по-перше, бути комунікативно значущим для дитини, по-друге, вступати у семантичні та граматичні зв’язки з іншими словами. Як стверджує Є.І. Негневицька, «відразу після введення слова необхідний перехід до дії з ним, побудови висловлювання» [1, c.20]. Побудова висловлювання лежить вже в області граматики. Отже, освоєння лексичного матеріалу у відриві від граматики неможливо.

Величезну роль при введенні лексичних одиниць відіграють асоціативні зв’язки, тому при пред’явленні нової лексики «…потрібно давати не ізольовані за значенням слова, розкидані в тексті, не слова в віршику, пісеньці, а знайомити учня відразу з групою слів, що позначають якийсь шматок дійсності» [2, c.23].

Для успішного засвоєння лексичного матеріалу необхідно:

а) ознайомлення дітей не з ізольованими словами, а з групами слів, пов’язаними семантичною або фонетичною асоціацією;

б) формування мотиву для ознайомлення зі словом семантичної групи;

в) інтеріоризація лексики через систему ігор, а не механічне запам’ятовування слів за списком;

г) включення нових слів в систему відносин, що вже склалася між відомими дітям словами та їх групами;

д) узгоджене знайомство з лексичним матеріалом і тими граматичними операціями, які дозволяють ввести його в мовну діяльність.



Список використаної літератури

1. Негневицька Є. I. Іноземна мова для самих маленьких: вчора, сьогоднi, завтра / Негневицька Є. I. // Iноземнi мови в школi. – 1987. – №6. – С. 20.

2. Негневицька Є. I. Іноземна мова для самих маленьких: вчора, сьогоднi, завтра / Негневицька Є. I. // Іноземні мови в школi. – 1987. – №6. – С. 23 –26.
Т. О. Заболотная,

учитель русского и английского языков, зарубежной литературы


дидактические возможности использования комплексного анализа художественного текста

на уроках русского языка
У статті показано можливості використання художнього тексту (на прикладі поетичних творів Н. Матвєєвої) на уроках російської мови в лінгводидактичних цілях. Доведено, що комплексний аналіз тексту на уроці російської мови сприяє кращому запам’ятовуванню лексичних одиниць; навчає правильного вживання лексичних одиниць; збільшує словниковий запас учнів; формує читацький смак і розуміння прекрасного.

Ключові слова: текстоцентричний підхід навчання мови; урок російської мови, комплексний аналіз тексту.

В статье показаны возможности использования художественного текста (на примере поэтических произведений Н. Матвеевой) на уроках русского языка в лингводидактических целях. Доказано, что комплексный анализ текста на уроке русского языка способствует лучшему запоминанию лексических единиц; учит правильному употреблению лексических единиц; увеличивает словарный запас учащихся; формирует читательский вкус и понимание прекрасного.

Ключевые слова: текстоцентрический подход обучения языку, урок русского языка, комплексный анализ текста.

The article defines the possibility of using a literary text (for example, poetry N. Matveeva) at Russian lessons in lingvodidactic purposes. It proved that a comprehensive analysis of the text during the Russian language lessons contributes to a better memorization of lexical units; teaches proper use of lexical units increasing vocabulary of students, influencing the readers’ taste and understanding of beauty.

Key words: Tekstotsentrichesky approach, language learning, Russian language lessons, a comprehensive analysis of text.
Современная школа ориентирована на коммуникативное обучение языкам. Данный принцип связан с формированием языковых, речевых, коммуникативных умений учащихся. Поэтому вопросы развития речи, повышения уровня культуры устной и письменной речи школьников являются одними из актуальных в обучении русскому языку. Развитию этих умений учащихся, обогащению их словаря способствуют лексико-стилистическая работа, обучение разнообразным видам анализа языковых и речевых единиц, в том числе и текстов.

Положения методики обучения русскому языку, разработанные в трудах С. А. Алентиковой, Е. В. Архиповой, М. Т. Баранова, Н. И. Демидовой, Т. А. Ладыженской, М. Р. Львова, Г. Н. Приступы, Т. Г. Рамзаевой, О. Г. Тимченко, Т. И. Чижовой и др., стали основой для дальнейших поисков учителей-практиков и лингводидактов.

Уровень речевой культуры школьников, к сожалению, пока остается невысоким. Использование учащимися жаргонов, просторечий, обилие «модных» заимствованных слов, употребляемых порой неоправданно, порождает «стилистическую неряшливость, ошибочное словоупотребление» (В.В. Лолуа). Для повышения культуры речи необходимо постоянное приобщение учащихся к богатствам русской лексики и, прежде всего, к образцам высокохудожественных текстов.

Цель статьи – показать возможности использования художественного текста (на примере поэтических произведений Н. Матвеевой) на уроках русского языка в лингводидактических целях.

Вопросы, связанные с анализом текста, очень важны при проведении уроков русского языка. Одним из направлений современной методики преподавания русского языка является текстоцентрический подход, то есть обучение на основе текста. Использование текста в качестве главного методического средства на уроке помогает в единстве реализовать три цели: образовательную, развивающую и воспитывающую. Анализ текста, соединяющий наблюдения над его разными особенностями, необходим для формирования грамотной устной и письменной речи, для формирования навыков свободного владения языком.

К комплексному анализу текста сегодня обращаются многие методисты, преподаватели вузов, учителя школ [1; 2; 3]. При комплексном анализе текста, подчеркивают современные исследователи, не должен нарушаться основной принцип – «учёт единства формы, содержания и функции рассматриваемого языкового явления».

На наш взгляд, особенно важным является анализ авторских текстов без изменений и сокращений, так как именно такая работа способствует глубокому проникновению в структуру художественных образов, возможность учащимся почувствовать всю красоту языка, учит бережному и трепетному отношению к слову. Подбор текста должен осуществляться с учётом возраста школьников, в соответствии с темой урока и с теми понятиями, которые должны быть усвоены.

Приведём конкретные примеры работы с текстами – стихотворениями Новеллы Матвеевой – на уроках русского языка в 9 классе при изучении темы «Сложное предложение». Все тексты подобраны с учётом темы того или иного урока, задания сформулированы таким образом, чтобы помимо уяснения нового материала урока, учащиеся могли повторить различные темы, уже известные им.

Тема: Сложноподчинённые предложения с придаточными определительными.

Материал для повторения: обособленные обстоятельства, правописание имён прилагательных.

Цель урока: познакомить учащихся с придаточными определительными, со средствами связи в данных предложениях, учить находить предложения с придаточными этого вида в тексте.

После изучения темы и знакомства с материалом учебника целесообразно записать текст под диктовку. Это стихотворение Н. Матвеевой «Мне кажется...»

Мне кажется...

Мне кажется порой, что умерли стихии –

Такие, как Земля, Огонь, Вода и Воздух.

А заменили их... какие-то другие –

Из приготовленных на беззаконных звёздах;

Что до сих пор трава, наш друг многовековый,

Напрасной зеленью сияла перед нами;

Что кто-то изобрёл закон природы новый,

Повелевающий расти ей – вверх корнями!

Что в джунгли отпустил шарманщик обезьянку,

Но джунглей больше нет; их царственное платье

Сорвали, вывернули, с криком, наизнанку!

Мне кажется, о них — век буду горевать я,

И плакать буду я – счастливцам на потеху

По истинным слезам и подлинному смеху.

Задания к тексту:



  1. Найдите в тексте сложные предложения с придаточными определительными. Аргументируйте свой ответ.

  2. Определите средства связи в данных предложениях. Какими членами предложения являются здесь союзные слова.

  3. Произведите синтаксический разбор второго предложения

  4. Какие художественные средства использовал писатель.

  5. Найдите в тексте имена прилагательные с удвоенной –НН- в суффиксе, объясните написание.

Тема: Сложносочинённое предложение.

Материал для повторения: однородные члены предложения, правописание приставок, вводные слова, прямое и переносное значение слов.

Цель урока: знаками препинания в ССП и бессоюзных предложениях.

Жил кораблик, веселый и стройный,

Над волнами как сокол парил.

Сам себя, говорят, он построил.

Сам себя, говорят, смастерил.

Сам смолою себя пропитал,

Сам оделся и в дуб и в металл,

Сам повел себя в рейс –

Сам свой лоцман,

Сам свой боцман,

Матрос,

Капитан.

Шел кораблик, шумел парусами,

Не боялся нигде ничего.

И вулканы седыми бровями

Поводили при виде его…

Шел кораблик по летним морям,

Корчил рожи последним царям,

Все ли страны в цвету,

Все ль на месте –

Все записывал, все проверял.

Шел кораблик, о чем-то мечтал,

Все, что видел, на мачты мотал,

Делал выводы сам –

Сам свой лоцман,

Сам свой боцман,

Матрос,

Капитан.

Задания к тексту могут быть предложены по вариантам:

I вариант. Найти в тексте ПП, выделить грамматические основы. Ответ аргументировать.

II вариант. Найти в тексте сложные предложения, определить, как связаны предикативные единицы в составе СП. Ответ аргументировать.

После выполнения этих заданий работа может быть продолжена следующим образом:

  • Найти ССП, определить средство связи между частями, объяснить постановку знаков препинания.

  • Найти в тексте сочинительные союзы, указать, что они связывают.

  • Как можно озаглавить этот отрывок?

  • Если бы вам предложили сделать иллюстрацию к этому стихотворению, что бы вы нарисовали?

  • Какие картины природы предстают перед вами при чтении данного текста?

Практически на каждом уроке может быть предложено небольшое творческое задание. Например, написание миниатюры по теме данного текста или небольшого эссе, с использованием различных средств создания художественной образности.

Тема урока: Сложное предложение. Основные виды сложных предложений.

Материал для повторения: ПП, подчинительная и сочинительная связь в предложениях; типы сказуемых.

Цель урока: формирование умения распознавать различные виды СП в тексте, закрепление умения постановки запятой в СП.

Солнечный зайчик

Я зайчик солнечный, снующий

По занавескам в тишине,

Живой, по заячьи жующий,

Цветы обоев на стене,

На грядке стрельчатого лука,

Насквозь проникнувший зарю,

Из полумрака, полузвука

Рождаюсь я – и говорю:

Я зайчик солнечный, дразнящий,

И если кинусь я бежать,

Напрасно зайчик настоящий

Меня старается догнать.

По маслянистым кольцам дыма,

По крышам, шпалам, парусам

Лучом восхода к небесам…

Бегу, привязан я незримо.

Я зайчик солнечный, блестящий,

Я неба плоть, я солнца кровь!

И там, где зайчик настоящий,

Крадет капусту и морковь…

Цела морковь, жива капуста,

В росинках яблоня блестит,

И нет ни чваканья, ни хруста,

Где зайчик солнечный гостит.

Я не беру, не отнимаю,

Я отдаю!

Я всех люблю! Всех понимаю!

Для всех танцую! Всем пою!

Данный текст позволяет повторить различные орфографические и пунктуационные правила:



    1. Правописание согласных в корне слова.

    2. Знаки препинания в предложении с однородными членами.

    3. Корни с чередующимися гласными.

    4. Найдите в тексте имена прилагательные с удвоенной –НН- в суффиксе, объясните написание.

После записи текста и в процессе записи могут быть предложены следующие задания:

  • Найдите в тексте простые предложения. Выделите грамматические основы, объясните постановку знаков препинания. Произведите Синтаксический разбор первого простого предложения, встретившегося в тексте.

  • Найдите в тексте сложные предложения. По какому признаку вы это определили? Подчеркните грамматические основы предложений в составе сложного. Чем выражено подлежащее, чем сказуемое. Определите типы сказуемых.

Заданий может быть предложено больше или меньше в зависимости от уровня того или иного класса. Таким образом, на одном уроке учащиеся демонстрируют владение языковыми нормами, проводят элементарный лингвистический анализ, учатся адекватно воспринимать авторский текст, аргументировано излагать свою точку зрения и создавать свой собственный текст.

Урок-семинар на тему: «Комплексный анализ текста»

(с элементами ключевых слов на материале стихотворений Н. Матвеевой)

Цель урока: проверить умение учащихся анализировать (находить изученные явления в тексте, давать их грамматическую характеристику, определять особенности их употребления в данном тексте, анализировать средства языка, выражающие основную мысль текста); обобщить и систематизировать материал по указанной теме; развить умение работать с текстом, самостоятельно подбирать материал к докладу (реферату); воспитывать умение правильно выражать свои мысли в устной и письменной форме, а также выступать перед аудиторией.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка