Академія медичних наук україни міністерство охорони здоров'я моз україни інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського амн україни організація протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідемії туберкульозу



Скачати 425.61 Kb.
Сторінка3/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір425.61 Kb.
1   2   3   4   5

Профілактичні заходи. У тих випадках, коли вагітна хвора на туберкульоз, профілактику зараження МБТ майбутньої дитини починають напередодні її народження. Протитуберкульозний диспансер направляє вагітну в стаціонар для лікування. Якщо вагітна хвора на активну форму туберкульозу і хоче зберегти вагітність, її пологи повинні відбутися в пологовому відділенні для хворих на туберкульоз або в пологовому будинку, в якому можна забезпечити ізоляцію хворої від інших породіль.


Запобігання інфікування МБТ і захворювання на туберкульоз дитини в таких випадках починають з хіміопрофілактики впродовж трьох місяців. Надалі після негативної туберкулінової проби проводять вакцинацію БЦЖ й ізоляцію дитини від хворої матері. Повторний курс хіміопрофілактики в цих випадках проводять через дев’ять місяців після щеплення. З перших днів дитину годують донорським молоком. Здорове немовля на 7-8 день переводять в сиротинець до припинення бактеріовиділення у матері.

У випадку, коли дитина народжується від здорової матері, але з вогнища інфекції (сімейного чи квартирного), новонароджених дітей на період формування імунітету після проведення щеплення БЦЖ ізолюють на 6-8 тижнів. Для цього дитину затримують в пологовому будинку або госпіталізують хворого на туберкульоз у лікарню і проводять остаточну дезінфекцію. У випадку проведення вакцинації БЦЖ з дотримуванням ізоляції хіміопрофілактику ізоніазидом проводять через 8 місяців після щеплення БЦЖ впродовж двох місяців, а надалі двічі на рік по два місяці протягом двох років за показанням.

Таким же чином проводять хіміопрофілактику після ревакцинації БЦЖ дитини з вогнища інфекції відомого диспансеру.

У тих випадках, коли дитина є в контакті з хворим (випадковий, раніше невідомий контакт) у період формування імунітету після щеплення БЦЖ, хіміопрофілактику призначають незалежно від давності щеплення, проводять впродовж трьох місяців і повторюють через півроку.

Дітям із вогнища туберкульозної інфекції з масивним бактеріовиділенням, яке встановлено бактеріоскопічно (якщо в мазку є не менше 5 колоній в одному полі зору, ймовірність висіву дуже висока) або методом посіву, при рості більше 20 колоній, хіміопрофілактику проводять тримісячно двічі на рік (весною і восени) впродовж двох років. При наявності обтяжливих чинників (багатодітні, неповні, асоціальні сім'ї, незадовільні житло-побутові умови, недотримування санітарно-гігієнічних правил поведінки) курси хіміопрофілактики проводять впродовж трьох років.

Дітям із вогнищ, де є хворі з мізерним бактеріовиділенням, встановленим лише методом посіву, при рості не більше 20 колоній, хіміопрофілактику проводять тримісячно двічі на рік (весною і восени) впродовж року.

При продовженні контакту з бактеріовиділювачем понад два-три роки та при контакті з хронічним бактеріовиділювачем, що спостерігається у ІБ групі диспансерного обліку, курс хіміопрофілактики повторюють:

- коли у бактеріовиділювача спостерігається загострення процесу;

- коли у дитини діагностовано віраж туберкулінових реакцій;

- коли у інфікованої дитини виникла гіперергічна реакція на туберкулін або відмічається стійке збереження реакції з інфільтратом 12 і більше міліметрів, посилення попередньої сумнівної або позитивної реакції на 6 і більше міліметрів, чи менше, ніж на 6 мм, але при утворенням інфільтрату 12 і більше міліметрів;

- після неспецифічних хвороб (пневмонія, загострення рецидивуючого бронхіту), які часто повторюються, та дитячих інфекційних хвороб, що знижують опірність організму;

- після загострення хронічної супутньої хвороби;

- після оперативного втручання.

У випадку виявлення у невідомого протитуберкульозному диспансеру хворого на автопсії активного туберкульозу, смерті хворого на туберкульоз, який при житті виділяв МБТ, або виїзді бактеріовиділювача за межі області хіміопрофілактику проводять одним курсом.

Дітям, котрі мали контакт з бактеріовиділювачем у дитячих дошкільних закладах, та дітям, яких ізолювали від бактеріовиділювача, хіміопрофілактику проводять одним курсом упродовж трьох місяців.

Новонародженим із вогнища туберкульозної інфекції хіміопрофілактику проводять через два-вісім тижнів після вакцинації. На цей період новонародженого ізолюють. Для цього дитину направляють у сиротинець або госпіталізують бактеріовиділювача та проводять остаточну дезінфекцію вогнища інфекції.

Дітям, у яких при первинному обстеженні в диспансері, у зв'язку з виявленням у сім'ї бактеріовиділювача, була негативна туберкулінова проба, проводять тримісячний курс хіміопрофілактики. Надалі, якщо впродовж останніх двох місяців дитина не хворіла, після негативної туберкулінової проби повторюють ревакцинацію БЦЖ незалежно від віку (при наявності післявакцинного рубця – через три роки від попереднього щеплення). Після ревакцинації дитину ізолюють у санаторні заклади. Надалі хіміопрофілактику проводять залежно від небезпеки вогнища.

При контакті з бактеріовиділювачем з первинною стійкістю МБТ до ізоніазиду можливе призначення флуренізиду дозою 8 мг/кг маси тіла (впродовж такого ж періоду як при застосуванні ізоніазиду ) та етамбутолу дозою 20-25 мг/кг маси тіла.


У IV групі (підгрупа Б - контакт з хворим, в якого не виявлено МБТ) фтизіатром спостерігаються:

- діти дошкільного й шкільного віку, що контактують з хворим на туберкульоз, який спостерігається у I та V А групах диспансерного обліку;

- новонароджені, які народились від матері, що хворіла на туберкульоз в минулому;

- діти до трирічного віку, що контактують з хворим на туберкульоз, який спостерігається у будь-якій диспансерній групі (окрім бактеріовиділювачів) та вперше виявленим хворим на неактивний туберкульоз;

- всі діти з родин тваринників, що працюють на несприятливих щодо туберкульозу фермах, та родин, що мають хворих на туберкульоз сільськогосподарських тварин.

У підгрупі Б дітей спостерігають упродовж усього терміну перебування хворого на туберкульоз у I та V А диспансерних групах.

Дітей з родин тваринників, що працюють на несприятливих щодо туберкульозу фермах, а також з родин, що мають хворих на туберкульоз тварин, спостерігають у підгрупі Б до оздоровлення тваринницького господарства. Надалі всіх інфікованих дітей, які не мають обтяжливих чинників, переводять під нагляд педіатра, інфікованих з обтяжливими чинниками переводять у VI Б диспансерну групу, залишаючи під наглядом фтизіатра.

Контрольні строки спостереження двічі на рік.

Обсяг обстеження:

- аналіз крові та сечі (при контрольованій хіміопрофілактиці щомісячно упродовж курсу);

- туберкулінодіагностика - з шестимісячного віку двічі на рік;

- рентгенологічне обстеження (оглядова рентгенограма один раз на рік, при появі позитивної реакції на туберкулін, її наростанні та наявності проявів інтоксикації і легеневої симптоматики - рентгенограма у прямій проекції та томограма через площину середостіння, при необхідності рентгенограма у боковій проекції).


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка