А. Б. Веліховська Організація навчально-виховного процесу з математики у 2011 – 2012 навчальному році



Сторінка1/4
Дата конвертації26.04.2016
Розмір1.08 Mb.
  1   2   3   4
А. Б. Веліховська

Організація навчально-виховного

процесу з математики

у 2011 – 2012 навчальному році

Інструктивно-методичний лист

Текст наведено в авторській редакції

Укладач: А. Б. Веліховська, методист із математики

лабораторії методики викладання

природничо-математичних дисциплін

Миколаївського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Рекомендовано науково-методичною радою

Миколаївського обласного інституту післядипломної

педагогічної освіти, протокол від 31.05.11 № 3.

Миколаїв: ОІППО, 2011. – 76 с.

Кафедра природничо-математичної освіти

Лабораторія методики викладання природничо-математичних дисциплін

Лабораторія редагування та видавничої діяльності

Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Саморозвиток школярів шляхом оволодіння математичними

знаннями й видами діяльності; забезпечення їх математичної

грамотності для свідомого вибору профілю подальшого

навчання.

Фахівці з методики викладання математики, які складають навчальні програми для шкіл різного профілю,часто ставлять запитання про те, які саме розділи математики необхідні у тій чи іншій професії. У наш час стрімкого розвитку науки й техніки, нових технологій, коли деякі

професії відмирають, а на їх місці виникають нові, відповісти

на це запитання досить важко. Враховуючи широкий спектр

професій, ще важче передбачити майбутні професії учнів

конкретного навчального закладу. Програми мають

забезпечити базову математичну підготовку на випадки

різних професій. Таким чином якість математичної підготовки молодого

покоління – індикатор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні нових технологій, сприймання наукових технічних ідей. А тому, без належної математичної підготовки є неможливим повноцінна освіта сучасної людини. Викладання математики у загальноосвітніх навчальних

закладах області здійснюється відповідно до нормативно-

правового забезпечення освітньої галузі.


Нормативно-правове забезпечення

освітньої галузі "Математика":

– Закон України «Про середню загальну освіту»;

– Концепція загальної середньої освіти;

– Концепція профільного навчання в старшій школі;

– Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних

закладів на 2001–2002 – 2010–2011 навчальні роки,

затверджених наказом МОН України від 25.04.01

№ 342;


– Державний стандарт базової і повної середньої освіти

(освітня галузь «Математика»);

– Концепція математичної освіти;

– Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.

«Математика, 5-11 класи» – Київ: Навчальна книга,

2003.


– Концепція Державної Цільової соціальної програми

підвищення якості природничо-математичної освіти

до 2015 року.

– Положення про класи з поглибленним вивчення

окремих предметів в загальноосвітніх навчальних

закладах


– Навчальні плани загальноосвітніх навчальних

закладів, які працюють за науково - педагогічним

проектом «Росток»;

– Типові навчальні плани для 10-11 класів (відповідно

до Наказу МОН України №834 від 27.08.10).

Тексти всіх вищеназваних нормативно-правових

документів можна знайти на сайті «Математика.

Миколавікі» (http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/

МиколаВікі) у розділі «Нормативно-правове забезпечення

освітньої галузі «Математика».

В умовах становлення і розвитку високотехнологічного

інформаційного суспільства в Україні виникає необхідність

підвищення якості та пріоритетності шкільної природничо-

математичної освіти, включення природничо-математичних

предметів до навчальних планів усіх рівнів освіти,

поліпшення природничо-математичної підготовки учнів.

Фундаментальна природничо-математична освіта є одним

із основних факторів розвитку особистості, що потребує

оновлення її змісту з урахуванням суспільних запитів, потреб

інноваційного розвитку науки та виробництва,

запровадження сучасних методів навчання, поліпшення

якості підготовки та видання навчально-методичної

літератури, удосконалення механізмів оцінювання

результатів навчальної діяльності. Реформування потребує

також підготовка та система підвищення кваліфікації

вчителів природничо-математичних предметів.

Отримання якісної шкільної природничо-математичної

освіти є однією з найважливіших гарантій реалізації

громадянами їх інтелектуального потенціалу, вирішальним

фактором утвердження соціальної справедливості та

політичної стабільності.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування

необхідності її розв’язання програмним методом .

Причинами виникнення проблеми є: недосконалість

змісту шкільної освіти внаслідок невизначеності

пріоритетних напрямів навчання, перевантаження

природничо-математичних предметів фактологічним і

другорядним матеріалом; низька якість окремих підручників

із природничо-математичних предметів; незадовільний стан

матеріально-технічного забезпечення загальноосвітніх

навчальних закладів.

Результати участі учнів 4-х і 8-х класів у міжнародних

порівняльних дослідженнях якості шкільної природничо-

математичної освіти підтверджують нездатність українських

школярів використовувати набуті знання та вміння у

реальних ситуаціях повсякденного життя. Такі недоліки

зберігаються до закінчення школи, про що свідчать

результати аналізу виконання випускниками завдань

зовнішнього незалежного оцінювання з природничо-

математичних предметів; недостатній рівень кваліфікації

педагогічних кадрів, значна частина яких є пенсійного або

передпенсійного віку, а також недосконалість системи

відбору та професійної підготовки, низький рівень мотивації

молоді щодо вибору професії педагога, низький відсоток

випускників вищих педагогічних навчальних закладів, які

працюють за фахом, внаслідок невисокого рівня заробітної

плати та невирішеності соціально-побутових питань за

місцем роботи.

Разом з тим, існує ціла низка професійно-математичних

питань, що мають місце в курсі вивчення математики з 5-го

до 11-го класу, які також впливають на низький рівень знань

із предмета.

Протягом 2010-2011 н.р. було проаналізовано дані

питання та визначено ряд шляхів щодо вдосконалення

методики викладання шкільної математики.

Професійно-математичні питання,

що мають місце в курсі вивчення математики

з 5-го до 11-го класу

1. Проблема наступності «початкова школа - середня

ланка (ступінь)», коли проявляються: розбіжність в методиці

розв'язування задач, рівнянь та в рівнях складності завдань...

ШЛЯХ: удосконалити Програму вивчення математики, а,

відповідно, й підручники, й дидактичні матеріали у

співставленні 3-4 класів з 5-6 класами.

2. Проблема вивчення геометричного матеріалу в 5-му

класі в рамках вивчення теми «Натуральні числа» - вона для

багатьох учнів «губиться» серед різноманітності завдань на

розрахунки з натуральними числами.

ШЛЯХ: виділити в 5 класі окрему тему для вивчення всіх

відомостей з основ геометрії: відрізок, кут, тощо та вивчати її

після вивчення «Натуральних чисел», а закріплювати її

«Повторенням» наприкінці навчального року (з дробовими

значеннями вимірів, одночасно відпрацьовуючи дії з

розрядними одиницями).

3. Проблема розвитку просторової уяви підлітків та

можливості практичного застосування математичних знань.

ШЛЯХ: В Програму 6-го класу ввести той геометричний

матеріал, що вже колись був - «Циліндр. Конус» - як основи

стереометрії, та як продовження вивчення тіл (наступність з

5-го класу: паралелепіпед, куб - многогранники, циліндр,

конус, куля - тіла обертання).

4. Проблема вивчення основних «китів» шкільного курсу

алгебри: формул скороченого множення та їх застосування,

розкладання на множники кількома способами та інших, що

закладаються в 7-му класі.

ШЛЯХ: як основу якісного вивчення алгебри в

подальшому, закріпити результативний заліковий модуль за

курс «Алгебра -7» шляхом письмової роботи, та за

результатом якої пропонувати учням, що стають 8-

класниками додаткове (поглиблене) вивчення математики або

в конкретному класі, або на факультативі - в рамках

передпрофільної освіти.

5. Проблема вивчення основних «китів» шкільного курсу

геометрії: аксіом, теорем, властивостей фігур, та інших, що

закладаються в 7-8-х класах.

ШЛЯХ: як основу якісного вивчення геометрії в

подальшому, закріпити модуль за курс «Геометрія - 7-8»

шляхом усного заліку та за результатами якого пропонувати

учням, що стають 9-класниками додаткове (поглиблене)

вивчення математики або в конкретному класі, або на

факультативі - в рамках передпрофільної освіти.

Мета такої роботи в середній школі: надати учням

можливість переходити в клас/групу учнів на заняття, де

поглиблено вивчатиметься певний предмет, зокрема -

математика. Темою та змістом таких занять має бути

«паралельна» шкільному курсу математика з доповненнями

стосовно варіанті (способів, випадків) розв'язування

тематичних задач. По завершенню 9-го класу - вибір

профільної освіти...

6. Найбільш гостра проблема - проблема міжпредметних

зв'язків, від якої потерпають: географи, коли раніше за

математиків знайомлять з мапою та використовують

масштаб; фізики, коли використовують стандартний вид

числа або пояснюють степені та будують графіки функцій;

хіміки, коли складають пропорції або з відповідної формули

виражають одну зміну через іншу, ... Від цієї проблеми

страждають і самі ж викладачі математики, бо учні не бачать,

де, коли і як саме використовують математичні твердження,

закони, для чого їм потрібні набуті знання, уміння, навички.

ШЛЯХ: У 7-му класі ввести Програмою вивчення

«Стандартного вигляду числа» та «Степені з цілим

показником», «Наближені обчислення» та вивчати їх окремо

на практичних прикладах із переходом одиниць вимірювання

в єдину систему (паралельно з початком вивчення фізики) та

розрахунками атомних мас (паралельно з початком вивчення

хімії).

7. Проблема послідовності вивчення тем в курсі



«Геометрія - 9». На сьогоднішній день, сучасна Програма

пропонує «Початкові відомості зі стереометрії», яку

доцільніше, на наш погляд, буде вивчати на початку 10-го

класу.


ШЛЯХ: Передбачити Програмою наступну послідовність

вивчення тем: 1.Многокутники. Правильні многокутники.

Подібність многокутників. 2.Вектори на площині. 3.

Декартові система координат. 4. Геометричні перетворення

фігур на площині. 5. Розв'язування трикутників. 6. Векторний

метод (узагальнення курсу «Геометрія 7-9» за рахунок

вилучення теми «Початкових відомостей зі стереометрії»

через застосування векторного методу розв'язування задач.

7. Повторення. Резерв.

8. Проблема вивчення розділу «Тригонометрія» у 10-х

класах.

ШЛЯХ: ввести тему «Тригонометричні тотожності» в



курс «Алгебра 9» (вивчати паралельно з вивченням теми

геометрії «Розв'язування трикутників» за рахунок збільшення

годин на вивчення «Алгебри 9».

На це все, до речі - те, що ми колись мали, замало 4-х

годин на вивчення математики в середній ланці (ІІ ступені)

навчання!!!

9. Проблема вимушеної зміни профілю навчання у

старшокласників (через зміну місця проживання, а значить і

школи; через бажання змінити профіль навчання в рамках

однієї школи; ...). Наприклад, це відчувається, коли до 11-го

класу суспільно - гуманітарного профілю приходить учень (із

іншої школи, міста) та «має знати» показникові, степеневі та

логарифмічні функції й приступати до вивчення границь,

похідної, але весь цей час він навчався за іншим профілем і

тепер змушений самотужки надолужувати ці розділи...

ШЛЯХ: Передбачити зміни в Програмах профільного

навчання в 10–11-х класах із метою паралельного

вивчення тем у різнопрофільних класах (не лише

математики).

10. Проблема наповнюваності профільних класів, яка,

звісно, має можливість бути розглянутою на місцевому рівні,

але, частіше за все, не може бути розв'язаною через брак

коштів у місцевих бюджетах.

ШЛЯХ: 1) Закріпити законодавчо на державному рівні

максимальну кількість учнів для відкриття профільних класів

- не більше 20 осіб.

2) Передбачити поділ класу фізико-математичного

профілю на групи для практично-семінарських занять із

фізики, математики та інформатики.

Розв’язання цих проблем можливе за умови об’єднання

зусиль центральних органів виконавчої влади та місцевих

органів управління освітою шляхом виконання Державної

цільової соціальної програми підвищення якості природничо-

математичної освіти на період до 2015 року.

Основними завданнями Програми є:

– поліпшення матеріально-технічної та методичної бази

загальноосвітніх навчальних закладів з природничо-

математичних предметів;

– підвищення рівня навчального, навчально-

методичного та науково-методичного забезпечення

діяльності навчальних закладів;

– підготовка та підвищення рівня професійної

компетентності вчителя;

– підвищення доступності, якості та відкритості

природничо-математичної освіти.

Завдання Програми дасть змогу:

– поліпшити якість шкільної природничо-математичної

освіти;


– зміцнити матеріально-технічну та навчально-

методичну базу загальноосвітніх навчальних закладів;

– застосувати новітні інформаційно-комунікаційні

технології під час вивчення предметів природничо-

математичного циклу;

– створити умови для подальшого розвитку інтересу

учнівської молоді до природничо-математичних наук;

– забезпечити розвиток системи перепідготовки та

підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

загальноосвітніх навчальних закладів.

– створити умови для розвитку наукових досліджень у

галузі математики, фізики, хімії, біології, географії,

що у подальшому сприятиме розвитку інноваційної

економіки на основі інтеграції освітньої, наукової та

виробничої діяльності.

Зрозуміло, що всі вище зазначені проблеми впливають на

якість підготовки випускників до складання зовнішнього

незалежного тестування, а також на здатність майбутніх

студентів опанувати програмний матеріал не тільки з вищої

математики, а також і сумісних дисциплін.



Кадрове забезпечення галузі «Математика»

Ефективність навчального процесу значною мірою

залежить від рівня фахової майстерності педагогів.

Математику в нашій області викладають 1294 вчителя. Із них:

спеціалістів вищої категорії - 515 (39 %);

спеціалістів І категорії - 469 (35,4 %);

спеціалістів ІІ категорії - 158 (12,2 %);

спеціалістів - 152 (11,7 %).

Звання «старший учитель» мають 209 (16,1%) педагогів,

«учитель-методист» - 114 (8,8 %), нефахівцями є 13 (1%)

учителів, що викладають математику.

Останнім часом в області спостерігається тенденція щодо

поліпшення кадрового складу вчителів математики. Однак за

збільшенням кількості вчителів першої та вищої категорії не

можна не помітити, що значно зменшилась кількість молодих

спеціалістів.

Досвідчені фахівці досягають високих результатів у

навчанні учнів, застосовуючи в практичній діяльності сучасні

педагогічні технології, новітні форми та методи навчання.

Одні здійснюють це через упровадження групової форми

організації навчальної діяльності учнів, особистісно

зорієнтованих технологій, методу проектів. Інші вчителі

використовують педагогічні програмні засоби з математики

та професійно-орієнтовані технології.

Багаторічний досвід учителя-методиста Миколаївського

муніципального колегіуму Крисинської І.В. переконав її, що

на кожному уроці необхідно розвивати духовно-емоційну

сферу школярів. Вона намагається так викладати математику,

щоб діти, сприймаючи її предмет як засіб пізнання

практичного досвіду людини, його впорядкування, бачили в

ній «найвищу філософську науку», яка захопила б їхню уяву

силою людського розуму, дала пізнати насолоду відкриттів,

пробудила бажання знати, творити. Учитель так організує

навчання, щоб на заняттях працювали не тільки думка та

пам'ять, а й емоції, виникало натхнення.

Учитель Рудчук Т.М. має високий рівень

професіоналізму, володіє ефективними формами організації

навчально-виховного процесу, виявляє творче ставлення до

педагогічної діяльності. Велику увагу приділяє підвищенню

якості навчання, формуванню інтересу учнів до предмета.

Основними прийомами в її професійній діяльності є

постановка проблемних, нестандартних питань, розв’язання

логічних задач, диференційований підхід до навчання,

використання комп’ютерних технологій. Особливу увагу

Тетяна Миколаївна приділяє роботі з обдарованими учнями,

використовує на уроках творчі завдання. Тетяна Миколаївна

є членом методичної ради вчителів математики міста

Миколаєва, очолює групу вчителів по підготовці к ЗНО,

проводить відкриті уроки для слухачів курсів підвищення

кваліфікації при Миколаївському обласному інституті

післядипломної педагогічної освіти.

Альперина Т.Д., вчитель математики Миколаївського

морського ліцею ім. професора Александрова активно

впроваджує в роботу інноваційні методи навчання. Тамара

Давидівна є автором спецкурсу з математики, який інтегрує

знання з математики та інформатики. Програма спецкурсу

отримала схвальні відгуки на обласному конкурсі спецкурсів

(І місце у номінації «Математика») і зараз направлена до

МОУМС України, для участі у Всеукраїнському конкурсі

програм спецкурсів і факультативів.



Підвищення кваліфікації вчителів математики

Однією з продуктивних форм професійного становлення

педагогів є курси підвищення кваліфікації. За останні п’ять

років їх пройшли 113 % від запланованої кількості вчителів

математики. У зв´язку із зміною Положення про атестацію

педагогічних працівників ця кількість має тенденцію до

збільшення.

Відповідально ставляться до проходження курсової

підготовки управління (відділи) освіти Миколаївської,

Вознесенської міських рад, Арбузинської, Баштанської,

Доманівської, Жовтневої, Миколаївської, Новоодеської та

Снігурівської райдержадміністрацій.

Поглибленню фахових знань слухачів сприяють: постійне

оновлення змісту курсів із урахуванням новітніх наукових

досягнень; урізноманітнення форм та методів навчання;

залучення іногородніх лекторів; співпраця з науковцями

Миколаївського державного університету ім.

В.О.Сухомлинського, Чорноморського державного

університету ім. П. Могили, Національного університету

кораблебудування ім. адмірала Макарова, Інституту

інноваційних технологій і засобів навчання АПН України.

Протягом 2010-2011 н.р. було розроблено нову освітньо-

професійну програму. На її підставі оновлено навчально-

тематичні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів

математики, зміст яких відбиває процеси модернізації

математичної освіти, а тематика враховує особливості змісту

освітньої галузі «Математика», яка визначається Державним

стандартом базової і повної середньої освіти. Також, у

контексті нового змісту математичної освіти, слухачам курсів

пропонуються нові спецкурси з актуальних проблем розвитку

математичної освіти, які дозволяють підготувати педагогів до

викладання предмету в умовах сучасної школи, а саме:

«Нестандартні методи розв´язування рівнянь, нерівностей та

систем які містять параметри»; «Основи розробки

професіограми вчителя математики»; «Використання сервісів

Веб 2.0 у професійній діяльності вчителів математики».

На жаль, останнім часом із-за браку фінансування, певна

кількість учителів змушені проходити курси підвищення

кваліфікації за очно-заочною формою навчання. А це впливає

на якість результатів навчання. Згідно з проханнями вчителів,

наступного року в МОІППО запланована одна з груп,

учасники якої будуть проходити курсову підготовку за очно-

дистанційною формою. Тому вже сьогодні, районним

(міським) відділам (управлінням) освіти рай(міськ)держ-

адміністрацій необхідно визначитися, хто із учителів має

достатньо навичок роботи в Інтернети, щоб наступного року

пройти таке навчання. В подальшому МОІППО планує

збільшити кількість таких груп.

Оперативно запроваджено різні форми підвищення кваліфікації. Поліпшенню якості та результативності роботи вчителів у міжкурсовий період сприяє науково-методичний

та інформаційний супровід, що здійснюється МОІППО у співпраці з методистами РМК (ММЦ), районними (міськими) та шкільними методичними об’єднаннями. Із цією метою

педагоги залучаються до участі в обласних науково- практичних конференціях, семінарах, методичних активах керівників районних (міських) методичних об’єднань тощо.

Робота районної методичної служби

Пріоритетними напрямами у роботі РМК, районних і

шкільних методичних об’єднань сьогодні є підготовка

вчителів до викладання математики в сучасному

інформаційному суспільстві за новими програмами.

Методична робота – важлива складова післядипломної

педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів,

спрямованих на підвищення кваліфікації та професійний

розвиток майстерності кожного педагогічного працівника,

розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів

навчальних закладів, досягнення позитивних результатів

навчально-виховного процесу. Вона має ґрунтуватися на

сучасних досягненнях науки з урахуванням досвіду

діяльності педагогів і конкретного аналізу результатів

навчально-виховного процесу.

Аналіз планів роботи РМО на 2010-2011 навчальний рік

свідчить, що відділами (управліннями) освіти

рай(міськ)держадміністрацій проводиться відповідна робота

щодо вирішення цього питання. Заплановано обговорення

нових програм із математики відповідно до реалізації

принципу наступності у вивченні математики. Запроваджено

нові форми методичної роботи, проводяться семінари,

тренінги, майстер класи.

Основною організаційною формою колективної

(групової) методичної роботи залишаються методичні

об´єднання. Головна мета їхньої діяльності полягає в

активізації творчого потенціалу кожного вчителя – члена

методичного об’єднання.



Завдання методичного об’єднання:

1. Сприяти професійному, культурному і творчому

зростанню педагогів, надавати допомогу у розвитку та

підвищенні професійної майстерності.

2. Забезпечувати своєчасне вивчення нормативних

документів, виконання нормативних вимог до навчання і

виховання учнів.

3. Вивчати і впроваджувати в практику сучасні технології

навчання, застосовувати різні форми і методи проведення

уроку.


4. Допомагати вчителям в організації самоосвіти,

професіограм та особисто орієнтованих траєкторій розвитку

професійної майстерності.

5. Виявляти, узагальнювати та розповсюджувати досвід

творчо працюючих педагогів.

6. Розробляти навчальні, науково – методичні, дидактичні

матеріали, створювати банк даних завдань ІІ (районного)

етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із математики.

7. Створювати оптимальні умови для пошуку та розвитку

обдарованих учнів та учнів, які цікавляться математикою.

Сприяти залученню їх до участі у конкурсах, олімпіадах,

турнірах, МАН.

8. Проводити огляди кабінетів, конкурси педагогічної

майстерності серед педагогів методичного об’єднання.

Дуже добре поставлена робота районних методичних

об’єднань міст Миколаєва, Первомайська, Вознесенська,

Баштанського, Березанського, Доманівського,

Новоодеського, Жовтневого та Снігурівського районів.

Проте, досі не на задовільному рівні залишається робота

шкільних методичних об’єднань. У певній кількості закладів

робота методичних об´єднань проводиться формально.

Основною формою роботи в них є доповіді, реферати та

виступи на засіданнях. Хоча, кожен із учителів знає, що

найбільш ефективними формами роботи з дорослими є

активні форми (майстер-класи, тренінги, фестивалі, круглі

столи).


Також, не витримує ніякої критики документація цих

об´єднань. Аналізи роботи м/о за рік написані загальними

фразами, не містять ніякої конкретної інформації, не

визначають проблем викладання математики у навчальному

закладі та причинно-наслідкових зв’язків неуспішності

учнів.
Аналіз роботи методичного об´єднання повинен бути

написаним за такою схемою і містити інформацію за такими

напрямами:

– Основні завдання, які стояли перед м/о на початку

навчального року.

– Аналіз по кожному напряму окремо, із указанням

основних досягнень і недоліків, які було виявлено під

час його вирішення.

– Загальна характеристика і аналіз досягнень учнів із

предмету (статистичні дані, причини недоліків, план

їх усунення, форми подальшого контролю).

– Стан ведення шкільної документації (зошити із

контрольних робіт і робочі зошити учнів, календарне

планування вчителів, якість наданих звітів).

– Форми і результати підвищення кваліфікації вчителів

(проблемні питання, форми знайомства із ними,

наслідки атестації, участі у конкурсах фахової

майстерності, самоосвіта).

– Досвід учителів математики (виступи на педрадах,

статті у фахових журналах, оприлюднення матеріалів

на веб-порталах, результати роботи над проблемними

темами).

– Результати взаємовідвідування уроків та виконання

обов´язків учителями.

– Напрями діяльності М/о на наступний рік.

Аналіз м/о за минулий рік, повинен містити конкретну і

достовірну інформацію з указанням прізвищ учителів.

На початку року, спираючись на аналіз м/о обирає

завдання на новий навчальний рік.




Орієнтовний перелік завдань м/о (кафедр) учителів

математики (предметів природничо-математичного

циклу) на 2011 – 2012 н.р.

1. Поглиблене вивчення методики викладання

математики (предметів природничо-математичного ціклу),

методики вивчення складних розділів програми (указати

розділи) з демонстрацією відкритих уроків.

2. Використання диференціації навчання, спрямованої на

створення оптимальних умов для виявлення та розвитку

інтересів і здібностей учнів.

3. Упровадження сучасних підходів щодо організації

навчального процесу на уроках математики (предметів

природничо-математичного циклу).

4. Вивчення вікової педагогічної психології, вікових та

індивідуальних особливостей дітей.

5. Екологічне та економічне виховання учнів.

6. Врахування вікових та індивідуальних психологічних

особливостей учнів на уроках, а особливо при адаптації учнів

5-го класу.

7. Позакласна та позашкільна робота з учнями.

8. Систематичне вивчення стану навчальних досягнень

учнів.


9. Організація самоосвіти вчителів.

10. Застосування інформаційно-комунікаційних

технологій із метою:

– розробки методів самостійної пошукової і

дослідницької роботи учнів у ході використання

навчальних проектів;

– навчання учнів методами колективного вирішення

проблеми;

– поєднання методів загально класної, групової

роботи учнів і вчителів;

– інтенсивного використання ПК і «без паперової»

технологій як інструмента повсякденної

навчальної роботи учнів та вчителів;

– організація спільної роботи вчителів різних

предметів при інтегруванні навчальних

дисциплін;

– підготовка вчителів до роботи за новими

методами й організаційними формами навчання,

до інтенсивного використання засобів мережних

технологій у навчальному процесі.

11. Розвиток у школярів пізнавального інтересу до

вивчення предметів природничо-технологічного циклу.

12. Формування в учнів уявлень про цілісність природи

та місце людини в ній.

13. Розвиток логічного мислення, творчості, уяви на

уроках та вміння застосовувати знання на практиці.

14. Продовження роботи над спрямованістю кожного

предмету природничо-математичного циклу на розвиток

життєвих компетенцій у дітей.

Для розробки плану реалізації проблемних питань

методичного об´єднання можна скористатися SWOT –

аналізом для кожного напряму роботи.



Проблемне питання:

Сильні боки



Можливості



Слабки боки



Небезпека, загрози

Важливе місце в роботі методичного об’єднання посідає



робота із обдарованими учнями та учнями, які цікавляться

математикою.



Орієнтовний план роботи методичного об’єднання

вчителів математики з обдарованими учнями

Мета: вчасне вивчення і максимальний розвиток

інтелектуальних та творчих здібностей дітей із високим

рівнем здібностей до вивчення предметів природничо-

математичного циклу.



Завдання: пошук і цілеспрямований відбір обдарованих

дітей, створення банку даних про них; розробка та

впровадження ефективних методик та технологій

диференційованого виявлення дітей із високим рівнем

здібностей; забезпечення умов для інтелектуального та

морального розвитку дітей; спрямування роботи з батьками

на розвиток здібностей їхньої дитини.

Оцінювання: результати гармонічний розвиток

особистості обдарованої дитини, й самореалізації через

наукову, пошуково–дослідницьку та творчу діяльності.

Матеріали для організації роботи м/о (Цілі і задачі

шкільної математики на сучасному етапі розвитку освіти ,

методичні об'єднання, положення про методичне об'єднання,

критерії і рівні оцінки діяльності методичних об'єднань,

план-завдання для проведення адміністративного контролю з

теми "Роботи методичного об'єднання вчителів", карти

роздуму) знаходяться на сайті «Математика. Миколавікі»

(http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/МиколаВікі) у

розділі «Керівникові методичного об´єднання вчителів

математики».

Карти знань

Теоретичною основою розробки індивідуальної траєкторії

формування професійної компетентності вчителя є

системний підхід щодо визначення готовності вчителя до

виконання всіх видів професійної діяльності за допомогою

інноваційних технологій. Однією з головних умов

формування професійної компетентності вчителів є

правильно визначена мета застосування освітніх технологій у

професійній діяльності, яка: визначає склад, обсяг, форми

збору і використання інформації; шляхи створення та

забезпечення ефективної діяльності Віртуальних

педагогічних Інтернет-спільнот; організацію і проведення

наукових досліджень.

Спостереження, аналіз та оцінка виконання професійних

обов’язків із позиції системного підходу є важливою умовою

реалізації наукового підходу моделювання індивідуальної

освітньої траєкторії формування професійної компетентності

вчителя методом розробки ментальних карт (Карт знань) у

системі безперервної освіти.

Новою але надзвичайно ефективною формою роботи

колективу над проблемними питаннями більшість учених

сьогодні визнає технологію розробки Карт знань.

Карти знань (майндмеппінг ментальні карти, карти

роздумів, концепт-карти) – це зручна і ефективна техніка

візуалізації мислення і альтернативного запису. У сучасному

розумінні – спосіб зображення процесу загального

системного мислення за допомогою схем.

Карти знань використовуються для створення,

візуалізації, структуризації і класифікації ідей, а також як

засіб для навчання, організації, розв´язання задач, ухвалення

рішень, при написанні статей. Реалізується у вигляді

діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші

поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального

поняття або ідеї. У основі цієї техніки лежить принцип

«радіантного мислення», що відноситься до асоціативних

розумових процесів, відправною крапкою або точкою дотику

яких є центральний об'єкт. Подібний спосіб запису дозволяє

карті пам'яті необмежено рости і доповнюватися. В

українських перекладах термін може звучати по-різному –

«карти розуму», «карти пам'яті», «інтелект-карти», «майнд-

мепі».

Вважається, що техніка concept mapping була розроблена



Джозефом Новаком (Joseph D. Novak) в Корнелльском

університеті в 1970-і роки як засіб інтенсифікації навчального

процесу при викладанні наукових дисциплін.

На ринку пропонується цілий ряд програм класу concept

mapping (FreeMind, Xebece, Mindomo, CmapTools, Mindjet

MindManager Pro 6, TheBrain, Microsoft Visio, Aibase, 3D

Topicscape, AXON Idea Processor), причому безкоштовні

версії часом мають не менш розвинену функціональність, чим

платні.

Індивідуальну траєкторію формування професійної



компетентності вчителя можна розглядати як доцільний

вибір ним змісту, форм, методів, технологій, прийомів

освіти на основі узгодження індивідуальних цілей, потреб,

мотивів інтересів працівника та цілей, вимог освітньої

організації (навчального закладу, установи).

Переваги, пов’язані з організацією навчання й розвитку

вчителів на основі реалізації індивідуальної освітньої

траєкторії формування професійної компетентності:

1) розширення можливостей освітнього простору,

можливість вибору найефективніших, найзручніших для

працівника шляхів і способів неперервної освіти;

2) зростання професійної компетентності й кваліфікації

вчителя, що забезпечує його цінність і

конкурентоспроможність;

3) формування й розвиток навичок використання ІКТ-

технологій, що урізноманітнює сфери професійної

діяльності;

4) вибір найзручнішого й найекономного шляху

отримання освіти (частіше без відриву від основної роботи)

надає можливості кар’єрного росту й підвищення рівня

життя вчителя;

5) вмотивованість освіти впливає на мотивацію до праці й

створює умови для задоволення навчально-педагогічною

діяльністю (перехід від ідеї «задоволений учитель краще

працює» до ідеї «ефективна праця надає задоволення»);

6) послаблення стресу та підвищення здатності вчителя

пристосовуватись до змін і роботи в сучасному

інформаційному суспільстві.

Моделювання індивідуальної траєкторії освіти та

самоосвіти вчителя відбувається виходячи з внутрішніх

потреб та мотивів особистості та впливу зовнішнього

середовища.

Більш детальну інформацію щодо організації роботи

вчительського колективу методом розробки Карт знань ви

зможете знайти на сайті: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/

index.php/Карти_знань. Скачати безкоштовну програму

FreeMind для роботи з Картами знань можна на сайті:

http://freemind.en.softonic.com.

23

Сучасний урок математики

Урок, як основна форма організації навчально-виховного

процесу, органічно доповнюється іншими формами навчання.

Частина з них розвивалася паралельно з уроком, тобто в

рамках класно-урочної системи (екскурсії, консультації,

домашня робота, навчальні конференції, додаткові заняття),

інші запозичені з лекційно-семінарської системи та

адаптовані з урахуванням віку учнів (лекції, семінари,

практикуми , заліки, іспити). До допоміжних форм організації

педагогічного процесу відносяться ті з них, які спрямовані на

задоволення різноманітних інтересів і потреб дітей

відповідно до нахилів і здібностей. До них відносяться

факультативи та різноманітні форми гурткової та клубної

роботи.


Сучасний урок – це урок, який характеризується

наступними ознаками:

1. Головною метою уроку є розвиток кожної особистості,

в процесі навчання і виховання.

2. На уроці реалізується особистісно-орієнтований підхід

до навчання.

3. На уроці реалізуються ідеї гуманізації і гуманітаризації

освіти.


4. На уроці реалізується діяльнісний підхід до навчання.

5. Організація уроку динамічна і варіативна.

6. На уроці використовуються сучасні педагогічні

технології.

Структура сучасного уроку – це послідовність,

взаємозв'язок і взаємодіїя між собою окремих етапів уроку.

Такий урок повинен мати свою структуру. Учитель сьогодні

вільний у виборі структури уроку, яка сприятиме високій

результативності навчання, виховання і розвитку. Структура

уроку змінюється в результаті використання на уроках нових

технологій навчання. Отже, розглянутий підхід дає підставу

виділити можливий максимальний набір етапів уроку,

утворюють його макроструктуру:

1. Організаційний.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація суб'єктивного досвіду учнів.

4. Етап вивчення нових знань і способів діяльності.

5. Первинна перевірка розуміння вивченого.

6. Закріплення вивченого.

7. Застосування вивченого.

8. Узагальнення та систематизація.

9. Контроль і самоконтроль.

10. Корекція.

11. Інструктаж щодо домашнього завдання.

12. Підведення підсумків навчального заняття.

13. Рефлексія.

Для формулювання найбільш повної, коректною та

«сучасної» системи вимог до сучасного уроку розглянемо

вимоги до уроку різних педагогів. Отже, найважливіші з

дидактичних вимог до уроку: 1) чіткість визначення

навчальних завдань уроку, виділення з них головною і

другорядною, 2) єдність освітніх і виховних завдань; 3)

визначення оптимального змісту і відбору навчального

матеріалу, відповідно до його завдань та можливостей, що

обумовлені рівнем підготовки учнів, забезпечення уроку

необхідним обладнанням, 4) вибір найбільш раціональних

методів і прийомів навчання, використання їх із урахуванням

дидактичних завдань уроку та особливостей навчального

матеріалу на кожному його етапі, забезпечення пізнавальної

активності учнів, поєднання колективної роботи з

самостійністю кожного учня, 5) зв'язок змісту уроку з

життям, із практикою, з раніше пройденим матеріалом; 6)

організаційна чіткість уроку.

В. А. Онищук виділяє загальні вимоги до уроку, що

випливають із завдань, які суспільство ставить перед

школою. Коротко їх можна сформулювати так: 1) озброювати

учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями; 2)

формувати в учнів міцні навички та вміння, 3) підвищувати

виховний ефект навчання на уроці; 4) здійснювати всебічний

розвиток учнів; 5) формувати в учнів самостійність, творчу

активність, ініціативу як стійкі якості особистості, вміння

творчо вирішувати завдання, 6) формувати у школярів уміння

самостійно вчитися, набувати і поглиблювати чи

поповнювати знання, працювати з книгою, опановувати

навичками і вміннями і творчо застосовувати їх на практиці;

7) формувати у дітей позитивні мотиви навчальної діяльності,

пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потреба в розширенні

і придбанні знань, позитивне ставлення до навчання; 8)

виховувати в учнів працьовитість. У реальній дійсності всі ці

вимоги тісно пов'язані між собою.

Наведемо дидактичні вимоги до уроку:

– організаційна чіткість проведення уроку, правильна

постановка освітньої та виховної цілей і конкретних

завдань уроку;

– забезпечення пізнавальної активності дітей на уроці,

раціональне поєднання різноманітних методи

навчання з проблемними;

– дотримання і творча реалізація на уроці всіх

дидактичних принципів в їх єдності та взаємозв'язку;

– здійснення постійного зв´язку матеріалів даного і

попереднього уроків на основі відтворення учнями і

корекції учителем опорних знань і практичного

досвіду, узагальнення та систематизації знань і понять

(засвоєних на даному уроці, з вивченими раніше);

– залучення учнів до активної пізнавальної діяльності,

самостійного набуття знань; організовація

закріплення знань не тільки за допомогою їх

відтворення, а й на основі виконання різних

пізнавальних завдань.

Із метою популяризації досвіду учителів математики ЗНЗ

області МОІППО опублікував на обласному порталі

«Математика МиколаВікі» розгорнуті конспекти сучасних

уроків математики. До цього ресурсу ввійшли розробки:

створені вчителями під час проходження ними курсів

підвищення кваліфікації; матеріали учасників конкурсу

«Учитель року»; розробки уроків учителів, які претендували

на присвоєння звання «вчитель-методист»; матеріали

відкритих уроків, словом всіх тих вчителів кому було чим

поділитися зі своїми колегами.

Об'єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів

як ефективний засіб створення умов для

рівного доступу до якісної освіти

Із метою контролю за якістю навчального процесу один

раз на 5 років здійснюється вивчення стану викладання

предмета. Відділами (управліннями) освіти

райдержадміністрацій (міськрад) стан викладання

математики в загальноосвітніх навчальних закладах вивчався

без порушень. Проте аналіз змісту наказів, протоколів рішень

педрад показав, що досить часто рекомендації є

формальними, містять загальні фрази, а не визначення

конкретних проблем та шляхів їх розв’язання.

Підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів,

оновлення професійних знань учителя позитивно впливають

на ефективність навчального процесу, показниками якого є

рівень навчальних досягнень учнів, результати їх участі в

олімпіадах, конкурсах, турнірах, форумах тощо.

У 2012 році заплановано вивчення знань, вмінь та

навичок учнів із математики у ЗНЗ області. Результати

перевірки буде заслухано на колегії управління освіти і науки

облдержадміністрації (орієнтовно: жовтень-грудень).

Стан викладання математики вивчався протягом 2010-

2011 н.р. у Миколаївському морському ліцеї, ліцеї «Педагог»

Миколаївської міської ради, Вознесенській районній гімназії

Вознесенської міської ради, Мішково-Погорілівському

спеціалізованому школі-інтернаті, Лисогірській школі-

інтернаті, Вознесенській спеціальній школі-інтернаті

Миколаївської обласної ради.

Під час експертизи було визначено рівень навчальних

досягнень 1302 учнів 9-х, 11-х класів. Тексти контрольних

робіт складено відповідно до чинних програм, із урахуванням

профілю класу. Вони містили теоретичні питання, якісні,

розрахункові та графічні задачі. Визначено, що початковий

рівень виконання робіт показали 32,3 % учнів; середній –

39,2 %; достатній – 27,3 % ; високий – 8,2 %.

Як свідчать результати контрольних робіт, учні загалом

розуміють суть основних математичних законів і

закономірностей. Вони засвоїли фактологічні знання з

математики, відтворюють основні ознаки математичних

понять, застосовують отримані знання при розв’язуванні

задач, в основному дотримуються вимог щодо їх оформлення.

Проте припускаються значної кількості помилок

обчислювального характеру (а це програма початкової школи

та 5-6-х класів), погано пам’ятають матеріал, вивчений у

минулому навчальному році, не завжди можуть застосувати

здобуті знання для пояснення практично орієнтованих

завдань, продемонструвати здатність використовувати їх у

практичній повсякденній діяльності.

Під час виконання контрольних робіт із алгебри

найбільше помилок учні 9-х класів допускали при:

– оцінюванні значення виразів за властивостями

нерівностей;

– геометричній інтерпретації розв’язків нерівності на

числовій прямій;

– аналізі умови задачі, формулюванні думки;

з геометрії при розв’язуванні прикладних задач із

застосуванням алгоритму розв’язування трикутників. Також,

дуже складно діти розв’язують задачі з планіметрії в яких

необхідно поділяти фігуру на складові.

Найбільшої корекції потребують знання учнів 11-х класів

із алгебри, які вони демонструють під час:

– знаходження похідної складеної функції;

– дослідження функції за допомогою похідної та

побудові графіків функцій;

з геометрії:

при конструюванні складних тіл із простіших;

при обчисленні елементів геометричних тіл із метою

застосування цих навичок для обчислення об’ємів та

площ поверхонь.

– Загальні причини виявлених недоліків:

– збільшення обсягу навчального матеріалу при

зменшенні годин на його вивчення;

– недостатня мотивація життєвої необхідності

отримання математичних знань;

– недооцінювання значення якісних, графічних та

експериментальних задач у навчальному процесі;

– недостатнє використання гуманітарного потенціалу

навчального матеріалу.

Порівняння результатів контрольних робіт із річними та

семестровими оцінками свідчить, що оцінювання навчальних

досягнень учнів не завжди є об’єктивним.
Ведення шкільної документації

Для здійснення контролю за дотриманням вимог щодо

присудження золотих і срібних медалей випускникам

загальноосвітніх навчальних закладів у травні 2011 року було

здійснено перевірку класних журналів за 10 клас (2009 –

2010 н. р.) та за 11 клас (2010-2011 н.р.) щодо виконання

навчальних планів і програм та відповідності оцінювання

досягнень у навчанні претендентів на нагородження медаллю

згідно з вимогами п.2.1., п.2.2. Положення про золоту медаль

«За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За

досягнення у навчанні». Результати перевірки та матеріали

експертизи навчальних закладів у 2010-2011 н.р. дозволили

визначити основні проблеми, які виникають під час ведення

вчителями математики шкільної документації.

У «Положенні про загальноосвітній заклад»,

затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від

27.08.2010. № 778 в п. 86 записано, педагогічні працівники

закладу зобов’язані: … вести відповідну документацію.»

Шкільна документація, яку веде вчитель математики:

класні журнали (тематичні сторінки), журнали

факультативних занять, журнали гурткової роботи, журнали

індивідуальних занять, журнали з техніки безпеки, учнівські

зошити для контрольних робіт і робочі зошити, щоденники

учнів.
Календарне планування

Складання тематичних планів належить до виняткової

компетентності вчителя. При цьому слід урахувати багато

чинників, зокрема рівень підготовки учнів конкретного класу,

підручники, за якими працюють навчальному закладі,

методику викладання, психолого-емоційний стан, вікові та

фізичні можливості учнів.

Адміністраціям шкіл необхідно

більш ретельно перевіряти календарні плани вчителів із

метою виконання всіх вимог щодо якісного планування

навчальних занять. Календарне планування навчального

матеріалу здійснюється вчителем на підставі навчальних

програмах.

Бажано, щоб у навчальному закладі календарно-

тематичні плани всіх учителів математики були складені за

єдиним (найбільш оптимальним для даного закладу) зразком.

Це дозволить адміністрації закладу та керівникові

методичного об’єднання зробити перевірки планів більш

ефективною і якісною, а самим вчителям краще

орієнтуватися в них у разі заміни.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України

№ 240 від 23.06.2000 р. «Про затвердження Інструкції з

ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних

закладах I - III ступенів.», відповідно до наказу Міністерства

освіти і науки України № 297 від 17 травня 2005р. «Про



подолання проявів бюрократизму в освіті» поурочний план

може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.

Розробка планів проведення навчальних занять є

компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.

Учитель може:

– самостійно складати календарний план, на основі

програм та критеріїв оцінювання навчальних

досягнень учнів, рекомендованих Міністерством

освіти і науки України, структуру і форму яких

визначати самостійно;

– користуватися календарними планами з друкованою

основою (з доопрацюванням), вносити до них,

відповідні корективи згідно програм та критеріїв

оцінювання навчальних досягнень учнів,

рекомендованих Міністерством освіти і науки

України, адаптувати їх до можливостей класу.

Учитель має право самостійно вибрати термін і форму

зберігання поурочних планів (урок, тема, місяць, семестр,

навчальний рік). Досвідчені педагоги, які мають достатній

досвід педагогічної роботи, вищу категорію, педагогічні

звання, якісні показники в навчально-виховному процесі,

методичні наробки з дозволу шкільної адміністрації (наказ

або питання на педагогічній раді) можуть користатися

поурочними планами, складеними за попередні роки (за

умовою, що використовуються незмінні навчальні програми

та підручники), вносити до них у разі потреби відповідні

доповнення і корективи.

У поурочному плані об’єктивно виправданими

елементами є дата, тема, мета (освітня, виховна, розвиваюча),

обладнання уроку. В ньому відображаються основні питання

змісту навчального матеріалу, форми, методи й прийоми його

опрацювання, навчальні засоби та інші компоненти

навчального процесу, які істотно впливають на досягнення

мети уроку. Структура поурочного плану залежить від типу

уроку (урок засвоєння, нових знань, комбінований,

узагальнення і систематизації тощо). При викладанні 2-3-х

навчальних предметів учителями малокомплектних шкіл, під

час складання поурочних планів варто враховувати,

насамперед, що важливим резервом удосконалення навчання

є систематичне використання підручника й навчальної книги

для організації самостійної пізнавальної діяльності учнів на

всіх етапах уроку та під час виконання домашніх завдань.

Згідно з вимогами МОНМС України, загальноосвітні

навчальні заклади можуть використовувати в організації

навчально-виховного процесу лише навчальні програми,

підручники та навчально-методичні посібники, що мають

відповідний гриф Міністерства освіти і науки України або

схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з

питань освіти. Вчитель може використовувати навчально-

методичні посібники з розробками поурочних планів, що

мають відповідний гриф, вносити до них відповідні

корективи згідно програм та критеріїв оцінювання

навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством

освіти і науки молоді та спорту України.

Неприпустимо нав´язувати батькам учнів (можна лише

рекомендувати) купувати той чи інший підручник

(навчально-методичну літературу) без їхньої на це згоди.



У «Положенні про загальноосвітній заклад»,

затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від

27.08.2010. № 778 в п. 59 записано, що «директор

загальноосвітнього навчального закладу забезпечує контроль

за виконанням навчальних планів і програм…»:

Директор школи в наказі «Про розподіл



функціональних обов’язків» може покласти обов’язки

по контролю за виконанням навчальних планів і

програм на заступника з навчально-виховної роботи.

Адміністратор здійснює контроль за підготовкою



календарного планування з метою виконання

навчального матеріалу.

У результаті перевірки календарних планів заступник



директора з навчально-виховної роботи готує графік

проведення практичних, лабораторних і контрольних

робіт із предметів інваріантної складової навчального

плану, а також наказ «Про календарне планування

вчителями роботи на навчальний рік». В грудні на

нараді при директорі слухається питання «Про

виконання навчальних програм за І семестр», а в

червні готується наказ «Про виконання навчальних

програм в 2011 – 2012 н.р.

До системи контролю за веденням шкільної



документації входить перевірка класних журналів,

зошитів, щоденників учнів, журналів груп

продовженого дня, факультативних занять,

предметних гуртків.

Систематична перевірка ведення зошитів сприяє



покращенню грамотності учнів, каліграфії, охайності

в записах, відповідальності вчителя за якість та

періодичність перевірки зошитів. За результатами

перевірки учнівських зошитів може бути виданий

наказ по школі.

Перевірка ведення учнівських щоденників дає



можливість виявити обсяг завдань з кожного

предмета, завантаженість учнів протягом тижня,

виставлення оцінок класним керівником у щоденник,

акуратність ведення записів, ознайомлення батьків з

успішністю учнів.

Журнали

Перевірка якості ведення сторінок із математики в

журналах дозволила зробити висновки, що більшість вчителів

дотримуються вимог пояснювальних записок та листів

Міністерства освіти і науки України про викладання

математики. Записи в журналах охайні, чітко простежується

виконання практичної частини програм, контрольних робіт,

ведення тематичного обліку знань, наявність оцінок за

ведення зошитів. Указані всі види робіт. Учителі об’єктивно

підходять до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Кількість контрольних робіт, проведених у минулому та в

поточному роках, відповідають програмовим вимогам і

методичним листам Міністерства освіти і науки України про

викладання математики.

Однак є й суттєві недоліки. Проблема коректного

застосування 12-бальної системи оцінювання навчальних

досягнень учнів виникла з моменту її запровадження і не

втратила своєї актуальності. На сьогодні в навчальних

закладах системи загальної середньої освіти обов’язковими

видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і

підсумкове, а основним видом оцінювання - тематичне. Воно

є обов’язковим, і бал, отриманий учнем, має відображати

реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми.

У школах Миколаївської області є вчителі математики,

які недостатньо знайомі з правилами оформлення

предметних сторінок журналів, зокрема з математики. Ці

вчителі виставляють семестрове оцінювання на підставі лише

оцінок за контрольні роботи, у той час як, вивчення кожної

теми (8-12 годин) закінчується підсумковим тематичним

оцінюванням навчальних досягнень учнів. Воно повинно

містити: по-перше, кілька занять, на яких із огляду на

результати поточного усного опитування і самостійних робіт

вивчений матеріал систематизується та узагальнюється,

розв’язуються задачіівправи; по-друге, тематичну

контрольну роботу, перед якою доцільно провести

самостійну роботу підготовчого характеру. Неприпустимо

оцінювати всю тему лише однією оцінкою. Особливо тоді,

коли на її вивчення відводиться 32 години.

Поточне виставлення оцінок учням із математики може

проводитись безпосередньо під час занять або за

результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей,

письмових робіт тощо. При цьому поточне оцінювання, у разі

його застосування вчителем, має відігравати стимулюючу,

заохочувальну та діагностичну, але не каральну функцію.

Слід наголосити на неприпустимості виправлення оцінок

у журналах. Такі порушення найбільше трапляються в

учителів математики м. Миколаєва.

В інструктивно-методичних листах про вивчення

математики рекомендовано проводити тематичне оцінювання

учнів через 8-12 уроків. У класах профільного спрямування

відводиться неоднакова кількість годин. Саме тому для

визначення необхідної кількості тематичних оцінювань,

необхідно відведену кількість годин доцільно поділити на

десять. Виконання контрольних робіт (заліків, тестів тощо) є

обов’язковою умовою для тематичного оцінювання.

Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою

«н».

Дата проведення занять записується дробом, чисельник

якого є датою, а знаменник місяцем поточного року.

У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі

практичних і семінарських занять) дата кожного уроку

(практичного заняття, семінару) і тема записується окремо.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та

контролю роблять у формі називного відмінка : «зошит», а не

«За зошит», «І семестр», а не «за І семестр», «практична

робота», а не «за практичну роботу» тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за

12 бальною системою (шкалою) і його результати

позначаються цифрами від 1 до 12.

У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а

(не атестований(а))

Завдання для домашньої роботи обов´язково повинні бути

рівневі. певна частина (2-3 завдання) повинна бути

запропонована усім учням класу, а інша частина (1 – 2

завдання) учням, які мають високий рівень знань або

цікавляться математикою.

Теми повинні бути конкретизовані. Тобто кожного уроку

(пари уроків) повинна бути записана окрема тема.

Неприпустимо декілька уроків поспіль записувати одну й ту

саму тему уроку (наприклад «Розв´язування рівнянь»).
Контрольні роботи

Для контрольного тематичного оцінювання

передбачаються окремі зошити (для кожного предмета), що

зберігаються протягом навчального року, в

загальноосвітньому навчальному закладі.

Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один

раз. Усілякі переписування порушують вимоги нормативних

документів. Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів і

виставляються в журнал у відповідній колонці з числом. У

разі відсутності учня на контрольній роботі в колонці

ставиться «н».

Якщо учень був відсутнім під час виконанням класом

контрольної роботи, він не втрачає шансу її написання до

кінця семестру. Тому доцільно у журналах, після колонки к/р

(контрольна робота) залишати пусту клітинку (без підпису),

для того, щоб не позбавляти можливості учнів визначити

рівень знань та вмінь із даної теми. Якщо контрольну роботу

виконували всі учні класу, то таку колонку залишати не

потрібно.

У разі, якщо контрольну роботу учнем було написано

після виставлення йому тематичної з теми, оцінка за

контрольну є домінантною для виставлення семестрової

оцінки.

Адміністраціям шкіл необхідно враховувати той факт, що

сьогодні, практично всі види робіт, що визначають рівень

знань, умінь та навичок учнів із математики проводяться у

письмові формі (к/р, тести, експертні/адміністративні

контрольні зрізи, ЗНО) тому необхідно створювати всі умови

для неупередженого оцінювання учнів із предмету.

У вищих навчальних закладах до складання сесії

допускаються лише ті студенти, які вчасно виконали і

захистили всі контрольні і практичні роботи. Таким чином,

готуючи дітей до навчання у вищому навчальному закладі

школа повинна забезпечити наступність і формування

відповідальності за вчасно виконані завдання.

Необхідно звернути увагу на той факт, що зошити для

контрольних робіт повинні знаходитися в навчальному

закладі і не підлягають винесенню з нього. Корекційна робота

(робота над помилками) повинна проводитися учнями в

зошиті для контрольних робіт під час перебування у

навчальному закладі.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка