8 клас Українська мова контрольне читання мовчки тексту мета



Скачати 85.87 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір85.87 Kb.
8 клас Українська мова

КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТУ

Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності восьмикласників: правильно писати слова на вивчені орфографіч­ні правила та слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуа­ції; перевірити якість оформлення роботи (охайність, акурат­ність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність ви­правлень); здійснити перевірку здатності учнів мовчки читати незнайомий текст наукового стилю з належною швидкістю, ро­зуміти його, запам'ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.
ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання конт­рольного читання мовчки. Проведення інструктажу щодо написання й перевірки рівня розуміння прочитаного тексту.



ІV. Проведення читання мовчки тексту

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця
ЖІНКА В ПРАВОВІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Свобода і честь за часів Київської Русі вважалися незаперечними та не­порушними цінностями кожної вільної людини і належали до великої хартії



свободи раннього українського середньовіччя. Окремі постанови тодішнього карного права охороняли життя жінки й навіть її честь. Так, у договорі ру­синів з німцями 1195 р. сказано, що образа жіночої честі карається вирою, а це було рівнозначним покаранню за вбивство вільної людини.

«Руська Правда» захищає майнові права і гідність незаміжньої жінки. Визначає за нею право на успадкування землі.

Давньоруське право зрівняло жінку у правах з чоловіком. Незаперечним є той факт, що й родинне право в епоху Давньої Русі було досить добре роз­виненим. Уже «Устав Володимира» кваліфікує як злочин викрадення наре­ченої, колотнечу між чоловіком і жінкою за маєток і таке інше.

Церква закріплювала за собою насамперед право на ухвалення шлюбу. Багато уваги присвячує родинним справам і ролі в них жінки «Устав Ярос­лава».

В XI — XIII століттях заміжня жінка, яка належала до вищих суспіль­них станів, могла мати власне «жіноче» майно і розпоряджатися ним на свій розсуд до кінця свого життя.

Перша згадка про повноваження жінок на володіння певним майном міс­титься в одній із найраніших юридичних пам'яток Давньої Русі — Договорі 911 р. Олега з Візантією, що утвердив право жінки зберегти за собою части­ну спільного з чоловіком майна.

Українські жінки вищих суспільних станів за часів Великого князівства Литовського мали широку свободу і правову незалежність, майже не поступаючись у повноті своїх громадських прав чоловікам. Майнова незалежність жінок вищих суспільних станів давала їм право голосу і в органах місцевого самоврядування, бо лише володіння осідлістю було тоді підставою для участі в місцевих сеймиках.

Суспільне становище української жінки-шляхтянки відрізнялося від ста­новища чоловіка хіба тим, що жінки при живих братах наслідували тільки четверту частину батьківщини, материзну ж відбирали всю.

Особливістю українського звичаєвого права була материзна. Так звала­ся нерухомість (частіше — наділ землі), що входила до посагу. Материзна не належала до загальносімейного майна, не ділилася між окремими члена­ми сім'ї, а передавалася по жіночій лінії.

За часів запорізького козацтва стає помітною тенденція до ідеалізації об­разу жінки й особливо жінки-матері. Козацька звичаєвість хоч і пропагувала серед січовиків безшлюбність, однак виховувала, особливо у парубків, шано­бливе ставлення до жінки-матері, сестри, дружини чи коханої дівчини, що відбилося в козацьких піснях.

Приклади шанобливого й рівноправного ставлення до жінки подибуємо й у легендах та переказах про козацькі часи. У переказі «Як дівка Христя була кошовим» йдеться про жінку — козацького ватажка. А переказ «Настина Могила» розповідає про долю жінки-воїна, яка носила шаровари, ко­зацьку шапку і воювала не гірше за чоловіка-козака. За переказом, записа­ним краєзнавцем А. Ковальовим, у повстанні під проводом Якова Острянина (1638 р.) активну участь брала дружина козацького сотника Семена Мото­ри — Варвара.

Картина правового становища жінки на українських землях у другій по­ловині XVI — першій половині XVII ст. була б неповною без аналізу став­лення до жінки громадського («копного») суду селян і міщан. Ці суди були найстаршими на українських землях судами. Жінка — міщанка, і навіть селянка — була повноправною учасницею громадського суду.

У XVI — середині XVII ст. свідчення чоловіків і жінок уважалися на укра­їнських землях рівноцінними. Однак уже від середини XVII ст. в українську судову практику проникає зверхність чоловічого свідчення над жіночим. У збірниках українського права XVIII ст. перевага чоловічого свідчення над жіночим була остаточно закріплена. Проте непригніченість української жінки в сім'ї, її рівноправність із чоловіком у вихованні дітей і веденні домашньо­го господарства, освіченість іще довго були основними чинниками ставлення до неї.

. Кривошиїї, 539 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Якій проблемі присвячено текст?
А Етичній.

Б Соціально-побутовій.

В Суспільно-політичній.

Г Моральній.

2. До якого стилю мовлення належить прочитаний текст?
А Наукового.

Б Офіційно-ділового.

В Публіцистичного.

Г Художнього.

3. У який історичний період жінку зрівняно у правах із чоловіком?
А В епоху Давньої Русі.

Б За часів запорізького козацтва.

В За часів Великого князівства Литовського.

Г У XVIII ст.

4. У якому документі міститься перша згадка про повноваження жінок на володіння певним майном?

А В «Уставі Володимира».

Б У Договорі 911р. Олега з Візантією.

В В «Уставі Ярослава».

Г У «Руській Правді».

5. Яка жінка могла мати власне «жіноче» майно й розпоряджатися ним
на свій розсуд до кінця свого життя?


А Заміжня жінка-міщанка.

Б Незаміжня жінка-шляхтянка.

В Заміжня жінка-шляхтянка.

Г Багатодітна жінка-селянка.

6. Яким синонімом можна замінити виділене слово у словосполученні копкий суд?

А Громадський.

Б Народний.

В Конституційний.

Г Апеляційний.

7. Яке значення має слово материзна?
А Загальносімейне майно.

Б Державна підтримка.

В Спадок від батька.

Г Спадок від матері.

8. Який термін не вживається в тексті?
А
Давньоруське право.

Б Звичаєве право.

В Карне право.

Г Політичне право.
9. Установити відповідність між назвами переказів та змістом їх.

А »Як дівка Христя 1 Йдеться про активну участь дружини ко-

була кошовим». зацького сотника Семена Мотори — Варва-

Б »Настина Могила». ри — у повстанні під проводом Якова Ост-

В Переказ, записаний рянина.

краєзнавцем А. Ко- 2 Йдеться про жінку — козацького ватажка.
вальовим. З Розповідається про долю жінки-воїна, яка


носила шаровари, козацьку шапку і воюва­ла не гірше за чоловіка-козака.

10. Сформулювати тези, скориставшись поданими початками їх.

А Церква закріплювала за собою насамперед право на...

Б Українські жінки вищих суспільних станів за часів Великого князів­ства Литовського мали...

В За часів запорізького козацтва стає помітною тенденція до...

Г У XVI — середині XVII ст. свідчення чоловіків і жінок уважалися...

Ключ

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Правильні відповіді

В

А

А

Б

В

А

Г

Г

А-2

Б-3


В-1

А- ухвалення шлюбу.

Б – широку свободу і правову незалежність.

В – ідеалізації образу жінки.

Г – рівноцінними.



Кількість балів

0,5

0,5

0,5

1

1

1

1

1

1,5

4

V. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІ. Підсумок уроку


  1. Домашнє завдання

1. Скласти 5-6 тестових завдань з теми «Слова-речення і вигуки»
на знаходження «зайвого» компонента, вибір правильної відповіді, уста-
новлення відповідності тощо.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка