6. Вища нервова діяльність (внд), фізіологічні основи поведінки



Сторінка1/3
Дата конвертації10.09.2017
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3

Змістовий модуль 14. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ

Конкретні цілі



  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження вищої нервової діяльності: утворення, збереження і гальмування умовних рефлексів; подразнення й пошкодження структур переднього мозку, що беруть участь у вищих інтегративних функціях НС.

  • Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій та їх роль у формуванні вроджених і набутих форм поведінки організму.

  • Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й пояснювати структуру цілісного поведінкового акту (функціональну систему поведінки).

  • Пояснювати механізми формування емоцій, їх роль у поведінкових реакціях організму на підставі фізіологічних критеріїв емоцій.

Тема 6. Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки

1. Теоретичні питання заняття.



1.1 Поняття про вищі інтегративні функції нервової системи, методи її дослідження: викликані потенціали, ЕЕГ.

1.2 Внесок І.М. Сєченова, І.П. Павлова в розвиток наукових досліджень ВНД.

1.3. Фізіологічні основи поведінки.

1.4. Внутрішні потреби організму. Біологічна мотивація. Мотиваційне збудження.

1.4. Потреби й мотивації, їх фізіологічні механізми, роль у формуванні поведінки.

1.5. Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Інстинкти, їх значення для пристосувальної діяльності організму.

1.6. Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки, їх значення для пристосувальної діяльності організму.

1.7. Механізми утворення тимчасового зв’язку.

1.8. Безумовне гальмування умовних рефлексів.

1.9. Згасаюче й незгасаюче гальмо.

1.10. Умовне гальмування, класифікація.

1.11. Значення тренування гальмівних процесів у вихованні дитини.

1.12. Закон силових відносин.

1.13. Позамежне гальмування та його роль у клінічній патології.

1.14. Емоції, їх види, нейрофізіологічні механізми формування, біологічна роль, теорії емоцій: центральна теорія У.Кеннона, інформаційна теорія П.В. Симонова. Розвиток емоцій.

1.16. Вплив тривалого емоційного напруження при дії стресових факторів на стан вісцеральних систем організму.

1.17. Тестування за системою «КРОК-1».

1.18. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.

Тема: Реєстрація та аналіз ЕЕГ.

Мета роботи: ознайомитись з методом електроенцефалографіі; визначити на ЕЕГ альфа-ритм та зміни його при деяких функціональних пробах.

Обладнання: електроенцефалограф, спирт, вата.

Самостійна робота студентів.



Запис ЕЕГ проводять на багатоканальному електроенцефалографі. Пацієнт сідає в зручне крісло, на лобних і потиличних буграх фіксують електроди (попередньо знежирити шкіру спиртом) і з’єднують їх із приладом. Записують ЕЕГ у спокійному розслабленому стані з заплющеними та розплющеними очима, при дії звукових подразників та під час виконання математичних дій.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.



Студенти вклеюють у протокол фрагмент ЕЕГ, позначають та аналізують її за частотою та амплітудою в різних станах.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота 2.

Тема: Утворення рухового їжодобувного умовного рефлексу в тварини.

Мета роботи: оволодіти методикою утворення рухового їжодобувного рефлексу в кроля.

Обладнання: камера для утворення умовних рефлексів, кролик, морква.

Самостійна робота студентів.

Утворення рухового умовного хапального рефлексу.

При спробі кролика схопити моркву, прив’язану до кільця, автоматично подати їжу з кормушки. Сполучення захвату кільця та подачу їжі повторювати до тих пір, поки не виробиться стійкий хапальний умовний рефлекс (кролик буде тягнути зубами кільце без моркви).

Утворення умовного рефлексу на звуки метронома (120 ударів за хвилину).



Метроном потрібно включати перед тим, як кролик прямує до кільця і вимикати його після того, коли їжа, яка дається кролику у відповідь на хапання кільця під час дії метронома, буде спожита. Повторні включення метронома робити з інтервалом 3-5 хвилин. Рефлекс вважається виробленим, якщо при включенні метронома кролик підходить до кільця і смикає його.

  1. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.

Результати записати в протокол за формою:

№ сполучення умовного і безумовного подразників

Час дії умовного подразника

Час дії безумовного подразника

Реакції тварини

1.

30ll

15ll




2.










3.










4.










5.










6.










7.










Зробити висновок за яких умов утворюються умовні рефлекси.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота 3.

Тема: Утворення у щура захисного умовного рефлексу уникнення

Мета роботи: утворити у щура захисний умовний рефлекс уникнення та згасити його

Обладнання: щур, спеціальна камера з металевою підлогою, через яку пропускають електричний струм, секундомір

Самостійна робота студентів.

Посадити щура в камеру, спостерігати за його поведінкою в нових умовах. Визначити поріг його больової чутливості. Збільшити силу подразнюючого струму в 1,5 рази вище порогового рівня. Спершу застосувати тільки больовий подразник, замкнути ланцюг електричного струму, і спостерігати за реакцією щура – як тільки він опиниться на дерев’яній підставці, струм вимкнути. Повторити кілька разів з інтервалом 1-2 хв. Потім поєднати звуковий та електричний подразники: спочатку увімкнути метроном, а через 5 с – електричний струм. Через 5 с їх спільної дії метроном вимкнути. Як тільки щур опиниться на дерев’яній підставці, розімкнути ланцюг електричноно струму. Повторювати доти, доки щур не стане вистрибувати на підставку під час дії метронома без електричного подразнення.

Після цього повторюють дію звукового подразника з інтервалом 30-40 с без підкріплення больовим. Підраховують, після кількох подразнень умовний рефлекс згас.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.



У протоколі описати поведінку щура на всіх етапах досліду. Зазначити, скільки потрібно було проводити спроб для утворення рефлексу уникнення й після скількох подразнень без підкріплення рефлекс згас. У висновках зазначити, за яких умов утворюються та гальмуються умовні рефлекси.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.

Тестування за системою „КРОК – 1”:




1. Людина сиділа в кріслі з заплющеними очима, коли задзвонив телефон. Як зміниться у неї ЕЕГ?

  1. Бета-ритм зміниться на тета-ритм.

  2. Альфа-ритм зміниться на бета-ритм.

  3. Підсилиться альфа-ритм.

  4. Підсилиться тета-ритм.

  5. Тета-ритм зміниться на альфа-ритм.

2. На ЕЕГ у потиличних відведеннях зареєстровано альфа-ритм. Яким є стан досліджуваного?

  1. Глибокий сон.

  2. Спокій із заплющеними очима

  3. Спокою з розплющеними очима

  4. Стрес

  5. Стан наркозу

3. Експериментатор хоче виробити у собаки слиновидільний умовний рефлекс. Що з наведеного доцільно використати як умовний подразник?

  1. Звук помірної гучності

  2. Сухарі

  3. М’ясо

  4. Електричний струм

  5. Надто гучний звук

4. Як зветься реакцiя, яка виникає у курчати пiсля вилуплення з яйця слiдом за першим побаченим рухомим об'єктом

  1. Орiєнтовний рефлекс

  2. Безумовний рефлекс

  3. Імпринтiнг

  4. Умовний рефлекс

  5. Усi відповіді вірнi

5. У ході експерименту в тварини виробили умовний харчовий рефлекс на звуковий сигнал 1000 Гц. На інші звуки, наприклад, тони 900 Гц и 1100 Гц умовного харчового рефлексу не виникало. Що лежить в основі цього явища?

  1. Згасаюче гальмування.

  2. Зовнішне гальмування

  3. Позамежне гальмування.

  4. Диференційоване гальмування.

  5. Запізнююче гальмування

6. Студент старанно конспектує лекцію. Якість конспектування значно погіршилась, коли сусіди стали розмовляти. Який вид гальмування умовних рефлексів є причиною цього?

  1. Зовнішнє

  2. Позамежне

  3. Згасаюче

  4. Диференційоване

  5. Запізніле

7. Під час довгої засухи річка пересохла. Тварини деякий час продовжували приходити на місце водопою, а потім припинили приходити. Який вид гальмування умовних рефлексів зумовив зміну поведінки тварин?

  1. Позамежне

  2. Зовнішнє

  3. Згасаюче

  4. Диференційоване

  5. Запізнююче

8. Яке значення в діяльності людини має запізнення як вид внутрішнього гальмування?

  1. Відволікання, переключання уваги

  2. Забування

  3. Тактовність, вихованість, вміння чекати

  4. Пізнання, розрізнення, навчання

  5. Концентрування уваги

9. Збільшення сили й тривалості умовного подразника привело до гальмування умовного рефлексу. Вкажіть вид гальмування.

  1. Зовнішнє.

  2. Позамежне.

  3. Згасаюче.

  4. Диференційоване

  5. Запізнююче

10. Якi фази спостерiгаються в процесі розвитку позамежного гальмування?

  1. Генералiзацiї, спецiалiзацiї

  2. Спецiалiзацiї, парадоксальна, гальмiвна

  3. Генералiзацiї, зрiвнювальна, гальмiвна

  4. Зрiвнювальна, парадоксальна, ультрапарадоксальна, гальмiвна

  5. Парадоксальна, генералізації, спеціалізації.



Ситуаційні задачі

1. Описати поведінку свійської тварини, яку довго не годували. Пояснити механізми такої поведінки. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Як виробити корисні звички та позбутися шкідливих у домашніх тварин. Пояснити з точки зору фізіологічних механізмів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Література



  • Гжегоцький М.Р., Філімонов В.І., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г. Фізіологія людини. – К.: Книга плюс, 2005. – 496 с.

  • Ганонг В.Ф. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ.. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, в. Шевчук, о. Заячківська. – Львів. БаК. – 2002.- 784 с.

  • Нормальна фізіологія / Під ред. В.І. Філімонова: - К.: Здоров’я. – 1994. – 608 с.

  • Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів / В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М. Бєлан [та ін.]; за редакцією В.Г. Шевчука. – Вінниця : Нова Книга, 2012. – 448 с.

  • Guyton AC, Hall JE: Textbook of Medicai Physiology, 10th ed. Saunders. – 2005. – 1064 p.

Змістовний модуль 15.

ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Конкретні цілі:


  • Аналізувати вікові особливості вищої нервової діяльності (поведінкових реакцій) організму.

  • Трактувати властивості (сила, врівноваженість та рухомість) основних нервових процесів збудження й гальмування, що обумовлюють тип нервової системи.

  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження типів нервової системи у людини.

  • Пояснювати механізми інтегративної діяльності на основі аналізу ролі різних структур нової кори головного мозку.

  • Пояснювати механізми інтегративної діяльності нової кори головного мозку при формуванні мови в людини й оцінювати її стан на підставі фізіологічних критеріїв.

  • Пояснювати механізми інтегративної діяльності головного мозку, що обумовлюють процеси свідомості, мислення, пам’яті, сну та його видів.

Тема 7. Типи вищої нервової діяльності

1. Теоретичні питання заняття.



1.1 Характеристика властивостей основних нервових процесів , які покладені І.П.Павловим в основу ділення на типи ВНД.

1.2. Типи загальні для людини та тварин.

1.3. Типи вищої нервової діяльності, їх класифікація, методи дослідження.

1.4. Особливості вищої нервової діяльності людини.

1.5. Темпераменти у людей.

1.6. Своєрідність реакцій людини в залежності від типологічних властивостей нервової системи.

1.7. Становлення типу нервової системи у дитини. Роль виховання.

1.8. Тестування за системою „КРОК-1”.

1.9. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.

Тема: Визначення типологічних властивостей та темпераментів людини.

Мета роботи: засвоїти визначення властивостей нервових процесів та темпераментів у людини за допомогою методів психологічного тестування.

Обладнання: психологічні тести (таблиця Анфімова, тест Бєлова, тест Айзенка) і персональні компютери.

Самостійна робота студентів.

Робота 1. Визначення сили нервових процесів за допомогою теппінг-тесту.

Тест базується на зміні максимального темпу руху кисті. Дослідження проводять графічним методом реєстрації темпу руху. Для цього на аркуші паперу, який поділений на шість квадратів, по 5 см. у кожному квадраті у максимальному темпі ставте крапки олівцем або ручкою. Переходьте з одного квадрата в інший за годинниковою стрілкою, не перериваючи роботи. За командою „почали” ставте крапки у першому квадраті, через 5 с за командою „два” - у другому квадраті і т.д. при переміщені руки від одного квадрата до іншого не зупиняйте і не уповільнюйте руки. Після закінчення тесту у кожному квадраті перерахуйте кількість крапок, з’єднуючи їх лінією. Заповніть таблицю. На підставі цих даних побудуйте криву працездатності, на якій за початкову точку береться кількість рухів за перші 5 с. За типом кривої дайте характеристику сили нервових процесів досліджуваного.
Розподіл квадратів для здійснення теппінг-тесту.


1



2

3

6

5

4


Динаміка максимального темпу руху кисті.




Час, с

0-5

6-10

11-15

16-20

21-25

26-30

Кількість крапок


















Графік динаміки максимального темпу руху кисті.



Темп руху,

к-ть крапок

























60






















55






















50






















45






















40






















35






















30






















25






















20






















15






















10






















5






















0 5 10 15 20 25 30 час, с
Опуклий тип: максимальний темп рухів спостерігається перші 10-15 с, а потім може зменшуватися нижче початкового рівня. Такий тип кривої свідчить про сильну нервову систему, характеризує ефект сумації нервових центрів.

Рівний тип: максимальний темп утримується приблизно на одному рівні протягом всього часу (± 2 коливання). Спостерігається у осіб із середньою силою нервових процесів.

Низхідний тип: зниження темпу протягом всього часу роботи, починаючи з 6 с, характеризує слабку силу нервової системи.

Проміжний тип (між рівним та низхідним): перші 10-15 с темп рухів утримується на одному рівні, а потім – знижується. Це свідчить про середньо-слабкий тип нервових процесів.

Увігнутий тип: початкове зниження темпу змінюється його відновлення до початкового рівня, що характеризує слабкий тип нервових процесів.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.



Порівняйте результати визначення сили нервових процесів за допомогою теппінг-тесту з характеристикою вашого темпераменту.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота 2. Визначення функціональної рухливості нервових процесів, об’єму, продуктивності та стійкості уваги.



Дослідження проводиться з використанням коректурної проби Анфімова. Таблиця Анфімова складається з 1600 знаків, розташованих в 40 рядках по 40 значків, якими є вісім літер українського алфавіту: А, В, Е, И, К, Н, С, Х, які слідують одна за другого в довільному порядку. Протягом чотирьох хвилин кожен студент повинен з максимальною швидкістю при перегляді таблиці зліва - направо та зверху - донизу викреслювати літеру „В” та не викреслювати її в сполученні „НВ”.

Після виконаної роботи розрахуйте показники:



  1. Кількість проглянутих рядків __________________________________________

  2. Загальну кількість знаків, яку продивилися за чотири хвилини – S __________

  3. Кількість викреслених знаків – С ______________________________________

  4. Кількість пропущених знаків – О ______________________________________

  5. Кількість невірно закреслених знаків – М _______________________________

  6. Час використання роботи – t = 4 хвилини = 240 сек.

Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.

  1. Функціональну рухливість нервових процесів в %, приймаючи за 100% 35 переглянутих рядків:

100% - 35 рядків

Х% - кількість рядків Х =

Оцінка результатів:

висока функціональна рухливість – 90 – 100% і більше,

середня – 70 – 89%

низька – 60 – 69%

  1. Розрахуйте:

а) об’єм уваги – кількість переглянутих знаків за чотири хвилини.

б) стійкість уваги – А за формулою: А = С – М/С + О

в) продуктивність уваги Е = А х S

Таблиця Анфімова



СХАВСХЕВИХНАИСНХВХВКЕНАИСВХВХЕНАИСНЕВХАК

ВНХИВСНАВСАВСНАЕКЕАХВКЕСВОНАНСАИСИАВХЗКИ

НХИСХВХЕКВХИВХИСНЕИНАИЕНКХКИКХЕКВКИСВХИН

ХАКХНСКИСВЕКВХНАИСНХЕКХИСНАХСКВХКВИАВСИХ

ИСНАИКАЕХКИСИАНКХЕХЕИСНАХКЕКХВИСНАИХВИКХ

СНАИСВИКХВАИСНАХЕКЕХСИАКСВЕЕВЕАИСНАСНКИВ

КХКЕКНВИСНКХВЕХСНАИСКЕСИКНАЕСИКХКВИХКАКС

АИСНАЕХКВЕНВХКЕАИСНКАНКНВЕВНКВХАВЕИВИСНА

КАХВЕИВНАХИЕНАИКВИЕАКЕИВАКСВЕИКСНАВАКЕСВ

НКЕСНКСВХИЕСВХКНКВСКВЕВКНИЕСАВИЕХЕВИАИЕИ

КХКЕКНВИСНКХВЕХСНАИСКЕСИКНАЕСИКХКВИХКАКС

ЕВХКХСНЕИСНАНСНКВКХВЕКЕВКВНАИСНАИСНКЕВКХ

АВСНАЕХКВЕНВХКЕАИСНКАНКНВЕВНКВХАВЕИВИСНА

ВИКИВСНАВСАВСНАЕКЕАХВКЕСВОНАНСАИСИАВХЗКИ

НКЕХВИВНАЕИСНВИАЕВАЕНХВХВИСНАЕИСКАНВЕКЕХ

КЕИВСХЕВИХНАИСНХВХВКСНАИСВХВХЕНАИСНЕВХАК

ЕАКИВСНАВСАВСНАЕКЕАХВКЕСВОНАНСАИСИАВХЗКИ

ИСНСХВХЕКВХИВХИСНЕИНАИЕНКХКИКХЕКВКИСВХИН

ВХВХНСКИСВЕКВХНАИСНХЕКХИСНАХСКВХКВИАВСИХ

САНАИКАЕХКИСИАНКХЕХЕИСНАХКЕКХВИСНАИХВИКХ

ЕКХИСВИКХВАИСНАХЕКЕХСИАКСВЕЕВЕАИСНАСНКИВ

ЕХВЕКНВИСНКХВЕХСНАИСКЕСИКНАЕСИКХКВИХКАКС

ИСНХАЕХКВЕНВХКЕАИСНКАНКНВЕВНКВХАВЕИВИСНА

ХВЕВЕИВНАХИЕНАИКВИЕАКЕИВАКСВЕИКСНАВАКЕСВ

АВЕСНКСВХИЕСВХКНКВСКВЕВКНИЕСАВИЕХЕВИАИЕИ

ВНСЕКНВИСНКХВЕХСНАИСКЕСИКНАЕСИКХКВИХКАКС

СИАКХСИЕИСНАИСНКВКХВЕКЕВКВНАИСНАИСНКЕВКХ

НАИНАЕХКВЕНВХКЕАИСНКАНКНВЕВНКВХАВЕИВИСНА

КЕВИВСНАВСАВСНАЕКЕАХВКЕСВОНАНСАИСИАВХЗКИ

ВКЕХВИВНАЕИСНВИАЕВАЕНХВХВИСНАЕИЕКАНВЕКЕХ

КИСХЕВХЕКВХИВХИСНЕИНАИЕНКХКИКХЕКВКИСВХИН

АЕНХНСКИСВЕКВХНАИСНХЕКХИСНАХСКВХКВИАВСИХ

ИСКАИКАЕХКИСИАНКХЕХЕИСНАХКЕКХВИСНАИХВИКХ

ИЕХИСВИКХВАИСНАХЕКЕХСИАКСВЕЕВЕАИСНАСНКИВ

КВХЕКНВИСИКХВСХСНАИСКЕСИКНАЕСИКХКВИХКАКС

НХИХАЕХКВЕНВХКЕАИСНКАНКНВЕВНКВХАВЕИВИСНА

ИЕНВЕИВНАХИЕНАИКВИЕАКЕИВАКСВЕИКСНАВАКЕСВ

НАИСНКСВХИЕСВХКНКВСКВЕВКНИЕСАВИЕХСВИАИЕИ

ХКВЕКНВИСНКХВЕХСНАИСКЕСИКНАЕСИКХКВИХКАКС

АИСХААИКХАЕВЕХКСНВИВАИСНАХКНВХЕКИАХИНАИС

Робота 3. Визначення переважаючого типу темпераменту у людини за допомогою психологічного тесту (А. Белов)

Самостійно читайте типові для певного темпераменту риси й у відповідному рядку ставте знак “+”, якщо на вашу думку вам властива названа риса. Підрахуйте кількість плюсів у кожному рядку й загальну кількість плюсів у всіх рядках. Розрахуйте частку кожного темпераменту (%) у загальній структурі темпераменту. Формула визначення темпераменту:



де С - сангвінік, Ф - флегматик, Х - холерик. М - меланхолік - перші літери назви темпераменту (Т); с, ф, х, м - кількість плюсів у відповідному рядку; з — загальна кількість плюсів (с + ф + х + м).

У кінцевому вигляді „формула темпераменту" може мати, наприклад, такий вигляд:

Т = 35% С + 14% Ф + 30% X + 21 % М

Це свідчить, що даний темперамент на 35% - сангвінічний, на 14% - флегматичний, на 30% - холеричний і на 21% - меланхолічний.

Якщо кількість позитивних відповідей з якогось типу темпераменту складає 40% і більше, це означає, що даний тип темпераменту є домінуючим.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Психологічний тест




Холерик

  1. Непосидючий, метушливий

  2. Невитриманий, запальний

  3. Нетерплячий

  4. Різкий, прямолінійний

  5. Рішучий, ініціативний

  6. Впертий

  7. Дотепний, меткий

  8. Працює ривками

  9. Схильний до ризику

  10. Незлопам'ятний, необразливий

  11. Мова швидка, заплутана, супроводжується жестикуляцією

  12. Неврівноважений, схильний до гарячковості

  13. Агресивний, («забіякуватий»)

  14. Нетерпимий до недоліків

  15. Має виразну міміку

  16. Здатний швидко вирішувати й діяти

  17. Прагне до нового

  18. Має різкі, поривчасті рухи

  19. Наполегливий у досягненні мети

  20. Схильний до різких змін настрою.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка