4 лінія Психіатрія – «Обстеження хворого на шизофренію»



Скачати 144.58 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір144.58 Kb.
4 лінія

Психіатрія

«Обстеження хворого на шизофренію»



Збір скарг і анамнестичних даних у паціента

  1. Зібрати скарги у хворого на просту форму шизофренії (2 хв).

  2. Зібрати скарги у хворого на кататонічну форму шизофренії (2 хв)

  3. Зібрати скарги у хворого на гебефренічну форму шизофренії (2 хв)

  4. Зібрати скарги у хворого на просту форму шизофренії (2 хв)

  5. Зібрати анамнез у хворого на параноїдну форму шизофренії (2 хв)

  6. Зібрати анамнез у хворого на кататонічну форму шизофренії (2 хв)

  7. Зібрати анамнез у хворого на гебефренічну форму шизофренії (2 хв)

  8. Зібрати анамнез у хворого на параноїдну форму шизофрені (2 хв)


Клініко-психопатологічне дослідження

  1. Дослідити розщеплення психіки на першому рівні у хворого на шизофренію(2 хв) .

  2. Дослідити розщеплення психіки на другому рівні у хворого на шизофренію(2 хв) .

  3. Дослідити розщеплення психіки на третьому рівні у хворого на шизофренію (2 хв).

  4. Дослідити наявність синдрому Кандінського-Клерамбо (2 хв)

  5. Дослідити наявність якісних порушень сприймання (2 хв)

  6. Дослідити наявність кількісних порушень сприймання (2 хв)

  7. Дослідити наявність порушень мислення у хворого на шизофренію (2 хв)

  8. Дослідити наявність кататонічного синдрому (кататонічний ступор) (2 хв)

  9. Дослідити наявність кататонічного синдрому (кататонічне збудження) (2 хв)

  10. Дослідити наявність онейроїдного синдрому(2 хв)

  11. Дослідити наявність апато-абулічної деформації особистості у хворого на шизофренію (3 хв)

  12. Дослідити наявність параноїдного синдрому у хворого на шизофренію (2 хв)

  13. Дослідити наявність парфренного синдрому у хворого на шизофренію(2 хв)

  14. Дослідити наявність порушень емоцій у хворого на шизофренію (2 хв)

  15. Дослідити наявність деформації особистостіу хворого на шизофренію (2 хв)



Інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстеження


  1. Оцінити дані експериментально-психологічного дослідження у хворого на шизофренію (5 хв)

  2. Інтерпретація галюцинацій (істинні, псевдогалюцинації) (5 хв).

  3. Оцінити аміназиново-еозинофільну пробу. (5 хв).


Зібрати скарги у пацієнта хворого на просту форму шизофренії

  1. Коли проявились перші озаки вашої хвороби?

  2. Як проявилися перші ознаки хвороби?

  3. Чи є у вас скарги на небажання щось робити?

  4. Чи цікавитися ви навколишніми подіями так, як цікавилися раніше?

  5. Чи вам подобається проводити час на самоті?

  6. Вам подобається бути наодинці з собою, своїми думками, аніж в товаристві іших людей?


Зібрати анамнез у пацієнта хворого на просту форму шизофренії


  1. Коли проявились перші озаки вашої хвороби?

  2. Як проявилися перші ознаки хвороби?

  3. Чи є у вас бажання щось робити?

  4. Чи цікавитися ви навколишніми подіями так, як цікавилися раніше?

  5. Чи вам подобається проводити час на самоті?

  6. Вам подобається бути наодинці з собою, своїми думками, аніж в товаристві іших людей


Зібрати скарги у пацієнта хворого на параноїдну форму шизофренії

  1. Чи скаржитесь ви на відчуття безпідставної тривоги? (маяченна настороженість)

  2. Чи є у вас відчуття того, що щось неминуче повинно трапитися? (маяченна настороженість)

  3. Чи є у вас неприємні відчуття в різних органах, і ви впевнені шо щось чи хтось впливає на це? (сенсорний автоматизм)

  4. Чи є у вас відчуття того, що хтось може читати ваші думки, або ви сожете читати думки інших людей? (ідеаторний автоматизм)

  5. Чи буває у вас некерований плин думок, що мучають вас? (ментизм)



Зібрати анамнез у пацієнта хворого на параноїдну форму шизофренії


  1. Коли проявились перші озаки вашої хвороби?

  2. Як проявилися перші ознаки хвороби?

  3. Чи є у вас відчуття безпідставної тривоги? (маяченна настороженість)

  4. Чи є у вас відчуття того, що щось неминуче повинно трапитися? (маяченна настороженість)

  5. Чи є у вас неприємні відчуття в різних органах, і ви впевнені шо щось чи хтось впливає на це? (сенсорний автоматизм)

  6. Чи є у вас відчуття того, що хтось може читати ваші думки, або ви можете читати думки інших людей? (ідеаторний автоматизм)

  7. Чи буває у вас некерований плин думок, що мучають вас? (ментизм)


Зібрати скарги у пацієнта хворого на кататонічну форму шизофренії


  1. Коли проявились перші ознаки вашої хвороби?

  2. Як проявилися перші ознаки хвороби?

  3. Чи є у вас скарги на відчуття м”язового та мовного заціпеніння? (кат.ступор)



Зібрати анамнез у пацієнта хворого на кататонічну форму шизофренії



  1. Коли проявились перші ознаки вашої хвороби?

  2. Як проявилися перші ознаки хвороби?

  3. Чи буває у вас відчуття м”язового та мовного заціпеніння? (кат.ступор)

  4. Чи буває у вас нецілеспрямоване дуже сильне збудження? (кат. збудження)

5. Чи були у вас в родині люди з схожою хворобою?
Зібрати скарги у пацієнта хворого на гебефренічну форму шизофренії

  1. Коли проявились перші озаки вашої хвороби?

  2. Як проявилися перші ознаки хвороби?

3. Слід звернути увагу на поведінку пацієнта, чи відповідає вона його віку. Пацієнт малодоступний контакту. Поведінка пацієнта дурашлива, смішна, дитяча. Спостерігається розщеплання психіки на третьому рівні (коли настає розщеплення психіки коли настає дисоціація психічних процесів у сфері психіки).




Зібрати анамнез у пацієнта хворого на гебефренічну форму шизофренії


  1. Коли проявились перші озаки вашої хвороби?

  2. Як проявилися перші ознаки хвороби?

3. Слід звернути увагу на поведінку пацієнта, чи відповідає вона його віку. Пацієнт малодоступний контакту. Поведінка пацієнта дурашлива, смішна, дитяча. Спостерігається розщеплання психіки на третьому рівні (коли настає розщеплення психіки коли настає дисоціація психічних процесів у сфері психіки).

Рівні розщеплення психіки:

1 рівень: розщеплення єдності між внутрішнім Я та навколишнім світом.

Основним проявом є наростаючий аутизм, тобто емоційна байдужість у всьому,що не стосується аутистичного ядра, а також негативізм.

У розмові необхідно відмітити наступні скарги: «мені все байдуже», «мене насправді нічого не обходить», «не відчуваю у собі життя», тільки «порожнечу в собі і навколо себе», «не можу ні кохати, ні ненавидіти». Під час бесіди звернути увагу на гіпомімічність, зниження або втрату почуття гумору, безініціативність, відсутність планів на майбутнє, зниження чи втрату зацікавленості до рідних, друзів, того,що відбувається у сім’ї, на роботі, в державі, стереотипії у мовленні та поведінці, відсутність емоційної чи якоїсь іншої реакції на співрозмовника (не дивиться, не відповідає на запитання, не виконує інструкцій або виконує навпаки). Відчуття, що до хворого «не достукатись».

Приклади запитань:

Чим ви займаєтесь? Хто зараз прем’єр-міністр? Скільки вартує буханка хліба?


2 рівень: розщеплення між функціонуванням різних сфер психіки («гра симфонічного оркестру без диригента»).

Пацієнт може говорити одне, відчувати інше, а робити щось третє.

Приклади таких недоречностей:

«Я дуже хочу знайти собі дівчину, щоб створити сім’ю!”( при цьому пацієнт цілими днями дивиться телевізор і не проявляє ніякої ініціативи,щоб здійснити задумане – розщеплення між мисленням та волею).

«Я знаю,що повішусь на дереві, коли мені буде 33 роки»( пацієнт це декларує із радісним виразом обличчя – розщеплення між мисленням та емоціями,паратимія).
3 рівень: розщеплення психіки всередині однієї із сфер.

При цьому можуть з’являтися наступні клінічні феномени:



  1. с-м «позитивного» чи «негативного двійника». Варто запитати, чи впізнає хворий близьких та незнайомих людей;

  2. Символізм мислення (наприклад, пацієнт розповідає, що не може спілкуватися з жінками у червоному одязі, бо це означає «СТОП», як на світлофорі);

  3. Резонерство та поява неологізмів ( пацієнт «безплідно мудрує» на віддалені від реальності теми);

  4. Паралогічність мислення, коли судження не відповідає умовиводу. Наприклад, «літак летить, бо пасажирів чекають їхні родичі».

  5. Розірваність мислення, коли мова складається із випадкових слів та словосполучень. Наприклад, «який сенс у валентності структур має випитий кілограм муки».

  6. Амбівалентність та амбітедентність, тобто одночасна наявність у свідомості хворого протилежних думок, емоцій чи спонукань. Приклад: «ви мені так подобаєтесь, що я вас ненавиджу»





Розлади сприймання у хворих на шизофренію

  1. Чи відчуваєте ви як у вас під шкірою щось лазить?

Сенестопатії – комплексні незвичайні непприємні відчуття в тілі, з переживаннями переливання, переміщення, перетікання

  1. Чи буває так що ви сидите в пустій кімнаті і чуєте як хтось говорить?

Галюцинація — сприйняття об’єкта чи сенсорного образу, яке виникає без наявності реального об’єкта, але супроводжується впевненістю в тому що цей об’єкт існує. В даному випадку-слухова.


  1. Чи буває так що у вас в голові хтось говорить?

Псевдогалюцинації - сприйняття об’єкта чи сенсорного образу, яке виникає без наявності реального об’єкта, але супроводжується впевненістю в тому що цей об’єкт існує. Виникає відчуття поробленого, вкладеного. В даному випадку-слухова.

4.Чи буває так, що вам здається що світ змінився, став неживим, несправжнім?

Дереалізація виражаєтся в зміні:

– кольору

- розмірів і форми

- темпу і часу

5. Чи буває так, що вам здається що ви стали якимось іншим, не таким, може пустим, може несправжнім?

Деперсоналізація виражаєтся в наступних симптомах:

— зміни «Я», своєрідні відчуття трансформації власної особи, частіше негативні, що супроводжуються страхом зійти з розуму, переживанням власної непотрібності, пустоти, втрати бажань.

- зміни схеми тіла, подовження, вкорочення кінцівок

- розщеплення «Я», що проявляється у відчутті наявності в собі двох і більше осіб

6. Чи немає у вас відчуття що ви це вже десь бачили?

Симптом «уже баченого» - вперше бачене здається знайомим

7. Чи немає у вас відчуття що ви це вже десь чули?

Симптом «уже чутого» - вперше почуте здається знайомим



Розлади памяті у хворих на шизофренію

Не порушується



Розлади мисленняу хворих на шизофренію

  1. Чи буває у вас таке що раптово пропадають думки?

Шперунг – раптова, короткочасна зупинка плину думок.

  1. Чи буває у вас таке що у вас буває багато думок, уявлень, які ви не можете зупинити?

Ментизм – мимовільний, безперервний, некерований наплив думок, образів, уявлень, що мають обтяжливий характер

  1. Поясніть мені, будь ласка, чому ви попали в лікарню

Резонерство - доводи хворого не ґрунтуються на реальних фактах, хворий безплідно говорить, не висвітлюючи суті запитання

  1. Розкажіть мені які стосунки у вас в сімї.

Паралогічне мислення – виявляється порушенням логіки висловлювання. Поняття замінюються символами та знаками, зрозумілими лише хворому. Виглядає як необґрунтовані безглузді висновки.

  1. Розкажіть мені про свою сімю.

Розірване мислення – проявляється втратою смислових зв’язків між поняттями, хоча граматична та синтаксична основи речення збережені.

  1. Розкажіть про що ви постійно думаєте.

Мислення аутистичне – мислення відірване від реальності. Асоціації виникають на основі ідей, уявлень, відчуттів,пов’язаних з хворобливими домінуючими переживаннями. Хворі замкнені, тримаються осторонь, ні з ким не спілкуються.

  1. Розкажіть хто вас хоче отруїти.

Маячні ідеї отруєння – хворий переконаний, що його хочуть отруїти. Не піддаються переконанню.

  1. Розкажіть про свій винахід.

Маячні ідеї винаходу - хворий переконаний в тому що він зробив великий винахід, який допоможе людству.

  1. Розкажіть, хто в вас вселився.

Маячіння одержимості – хворий переконаний що в його тіло хтось вселився, якісь міфічні істоти, духи, певні тварини.

  1. Розкажіть хто на вас впливає.

Маячні ідеї впливу – хворий переконаний що причиною змін в його організмі є хтось, що на нього впливають променями, апаратами, гіпнозом.
Протокол обстеження хворого для виявлення кататонічного ступору і збудження

  1. Попросіть хворого пройтись по палаті.

Якщо хворий не рухається і не відповідає (мутизм), то це може бути кататонічний ступор.

  1. Спробуйте зігнути руку хворого.

Якщо вам це не вдалося, то є підвищення м’язового тонусу.

  1. Спробуйте підняти ногу хворого.

Якщо він застиг в такій позі, то це ступор з восковою гнучкістю (каталепсія).

  1. Нахиліть голову хворого у правий бік.

Якщо хворий перехилив її в лівий, то це ступор з негативізмом.

  1. Якщо хворий застиг в ембріональній позі і не рухається – спробуйте розігнути його.

Якщо вам це не вдалося, то це ступор з заціпенінням.

  1. Поспостерігайте за хворим.

Якщо він співає, декламує вірші, приймає театральні пози, викрикує заклики, танцює, то це екстатичне збудження.

  1. Якщо хворий кудись біжить, наносить удари оточуючим, потім раптово застигає і знову починає бігти, то це імпульсивне збудження.

  2. Якщо хворий робить гримаси, немотивовано веселий, плоско жартує, стає раптово агресивний, то це гебефренічне збудження.

  3. Якщо дії хворого мають агресивний, руйнівний характер, він чинит опір, самопошкоджується, але при цьому мовчить, то це німе збудження.


Протокол обстеження хворого для виявлення онейроїду

  1. Запитайте хворого: „Що ви бачите?”

Якщо хворий описує захопливі подорожі, космічні польоти, перебування в древніх цивілізаціях і т.п., то це може свідчити про онейроїд.

  1. Запитайте хворого: „Ким ви зараз являєтесь?”

Якщо хворий описує себе учасником цих подій, відчуває себе перевтіленим в інших істот, це може свідчити про онейроїд.

  1. Запитайте хворого: „Що відбувається з часом?”

Якщо хворий каже, що час „застиг”, „іде переривчасто” або „рухається в зворотньому напрямку”, це може свідчити про онейроїд.

  1. Запитайте хворого: „Де ви зараз знаходитесь?”

Якщо хворий каже, що одночасно і тут і там або описує своє місцеперебування згідно видінь, це може свідчити про онейроїд.

  1. Якщо хворий не реагує на вас, знаходиться в стані ступору або кататонічного збудження, то це пік онейроїду.

  2. Після виходу хворого з цього стану запитайте: „Чи пам’ятаєте ви, що з вами відбувалось?”

Якщо хворий пам’ятає свої фантастичні переживання, то це був онейроїд.

  1. Запитайте хворого: „Чи пам’ятаєте ви, що з вами було в реальності?”

Якщо хворий згадує частково або нічого не пам’ятає, то це був онейроїд.
Протокол обстеження хворого для виявлення апато-абулічної деформації

  1. Запитайте хворого: „Чи хочете ви виписатись з лікарні?”

Якщо хворого це мало цікавить, то це свідчить про пасивність, відсутність ініціативи.

  1. Запитайте хворого: „Чи цікавить вас те, що відбувається з вами?”

Якщо ні, то інтерес до оточуючого втрачений.

  1. Запитайте хворого: „Чи охоче ви ходите в трудмайстерню?”

  2. Запитайте хворого: „Хто є зараз президентом?”

Якщо не знає, то це зниження інтелектуальної активності.

  1. Попросіть хворого розповісти анекдот.

Якщо не може, то страждає почуття гумору.

  1. Попросіть хворого описати пейзаж за вікном.

Якщо описує маловиразно, однотонно, без емоцій, то це може бути симптомом апато-абулічного синдрому.

  1. Запитайте хворого: „Чи добрий у вас апетит?”

  2. Запитайте хворого: „Чи приваблюють вас гарні жінки?”

Якщо ні, то є зниження потенції.

  1. Запитайте хворого: „Як давно ви хворієте?”

Якщо 6-15 років, то це може бути апато-абулічний дефект.


Розлади емоцій у хворих на шизофренію

  1. Що зображено на малюнку ?

Емоційне сплощення – необоротна наростаюча недостатність яскравості емоційних проявів, втрата переживань, холодність, спустошеність в емоційній сфері.

  1. Що цікавить вас в житті ?

Апатія – стан емоційної тупості, байдужості, бездумності. Ніщо у хворого не викликає інтересу, емоцій.

  1. Як ви ставитесь до свого батька ?

Амбівалентність емоцій – хворий одночасно переймається двома протилежними почуттями

  1. Чому ви були такі веселі, коли поступали в стаціонар ?

Паратимія – почуття, що не відповідає причині (кількісній і якісній ), яка його зумовила
Протокол обстеження хворого для виявлення деформації особистості при шизофренії


  1. Запитайте хворого: „Чи не почали ви останнім часом втомлюватися більше ніж звичайно, чи допомагаєте ви рідним в домашній роботі?”

Якщо втомлюється і немає бажання виконувати роботу, яку виконував раніше, то це легкі зміни особистості, які характерні для хворих на віддалених етапах шизоафективного розладу.

  1. Запитайте хворого: „Як ви ставитесь до своєї мами?”

Якщо хворий беземоційно описує своє ставлення чи взагалі не реагує на ваше запитання, то це свідчить про емоційне збіднення, аутизм, які можуть спостерігатися в ремісіях приступоподібної шизофренії.

  1. Заперечте хворому. Наприклад, хворий каже, що він володар світу, а ви відповідаєте „Ні, насправді ви хворий і знаходитесь в лікарні”

Якщо хворий агресивно відстоює своє твердження, то це може бути психопатоподібний дефект.

  1. Запитайте хворого: „Чи є у вас відчуття, що ви „стали іншим”?”

  2. Запитайте хворого: „Чи спілкуєтесь ви з сусідами по палаті, чи любите заглиблюватися в свої роздуми?”

  3. Запитайте хворого: „Чи навчилися ви чомусь новому за останній час?”

  4. Попросіть щоб хворий описав свій звичайний день і чи дотримується він цього розпорядку щодня?

Якщо так, то є стереотипізація життєвого укладу.

  1. Запитайте хворого: „Чи можете ви самостійно прийти до лікаря щоб обговорити особливості лікування?”

Якщо ні, то спостерігаються явища психічного інфантилізму.

  1. Поспостерігайте за хворим. Чи не помітили ви екстравагантного одягу, вичурної мови, жестів?

Якщо так, то зміни особистості по типу фершробен.

  1. Запитайте хворого: „Який зараз місяць?”

Якщо відповідь не по темі, наприклад: „Сьогодні почалася революція” або хворий щось бурмоче і на вас не реагує, то це може свідчити про виражені зміни особистості при кінцевих станах резидуальної шизофренії.

Оцінити дані експериментально-психологічного дослідження мислення хворого на шизофренію:

1.Узагальнення:назвіть одним словом: корова, кінь, віслюк, свиня;

2.Виключення: виключіть слово, що не відповідає родовому поняттю: сміливий, хоробрий, злий, рішучий, відважний;

3.Визначення та розрізнення: визначіть, яка різниця між дитиною та карликом; річкою та озером.

4.Класифікація: Беріть 40 карточок із зображеннями одягу, тварин, овочів та інших предметів. Розкладіть карточки на групи із зображеннями

так, щоб у кожній групі були однорідні предмети.

5. Розуміння переносного змісту прислів’їв та метафор: поясніть, як ви розумієте фразу ,,золоті руки ’’, ,,яблуко від яблуньки недалеко котиться ’’.

6. Дослідження осмислення: осмислення розповіді, картинки з безглуздостями.

7. Опосередковане запам’ятовування ( метод піктограм): я буду називати слова, які вам необхідно запам’ятати. Для полегшення запам’ятовування робіть замальовку кожного поняття, проте позначати поняття цифрами чи буквами не бажано: веселе свято, голодна дитина, сміливий вчинок, беззубий дід, щастя, перемога, ворожнеча, багатство, мрія, розум, нудьга,надія.

Диференціальна діагностика істинних та псевдогалюцинацій:

Зорова модальність:


  1. Чи бачите ви інколи речі, недоступні для інших людей?

  2. Що саме ви бачите?

  3. Де знаходяться ці образи по відношенню до вашого тіла: поза його межами чи всередині?

  4. Чи може хто-небудь інший бачити ці образи?

  5. Чи супроводжується виникнення цих образів відчуттям насильництва, зробленості?

  6. Чи супроводжується бачення цих образів якимись вашими діями?


Слухова модальність:

  1. Чи чуєте ви інколи звуки, але не бачите об’єкту, якей їх створює?

  2. Що саме ви чуєте?

  3. Звідки походить звук, який ви чуєте: ззовні чи з вашої голови чи тіла?

  4. Чи відчуваєте ви, що ваші думки звучать вголос і хто-небудь окрім вас може їх чути?

  5. Чи може хтось навмисне примушувати вас слухати ці звуки?

  6. Чи чують інші люди ці звуки?


Смакова, нюхова,тактильна, вісцеральна модальності:

  1. Чи відчуваєте ви інколи неприємний чи незвичний смак чи запах?

  2. Чи завжди ви знаєте звідки він походить?

  3. Чи відчувають його інші люди?

  4. Чи відчуваєте ви посторонні відчуття на вашій шкірі?

  5. Чи здається вам, що ваші внутрішні органи змінилися? Як саме?

  6. Чи відчуваєте ви , що хтось навмисне примушує вас відчувати ці відчуття?



Кінестетична модальність:

  1. Чи відчуваєте ви інколи, що рухи вашого тіла відбуваються незалежно від вашої волі, під зовнішнім впливом?

  2. Чи відчуваєте ви інколи ви говорите речі, говорити яких не хочете, але якась зовнішня сила примушує вас це робити?

5.Аміназиново-еозинофільна проба.


У хворого вранці визначають кількість еозинофілів в переферичній крові натще,а потім через 30 хв. Після внутрішньом”язевої ін”єкції 1 мл 2,5 % розчину аміназину. Збільшення загальної кількості еозинофілів більш як на 30 % з великим ступенем вірогідність свідчить про наявністьМД, а при шизофренії – навпаки, зменьшиться на 30 % і більше.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка