’373. 7:[811. 112. 2: 070] німецькі фразеологізми з національно-культурним потенціалом у газетно-публіцистичному стилі



Скачати 144.66 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір144.66 Kb.
УДК 81’373.7:[811.112.2:070]
НІМЕЦЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ У ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ
Марковська А.В.

Миколаївський національний аграрний університет
Фразеологія як галузь загального мовознавства протягом останніх десятиліть привертає до себе все більшу увагу словесників, дослідників-мовознавців, істориків, етнологів, лінгвістів, літераторів, мистецтвознавців, педагогів, журналістів. Вона, як і мова, є скарбницею народу, здобутком його мудрості та культури, узагальнюючи багатий матеріал про історію певного суспільства, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії та сподівання. Особливу роль у втіленні національно-культурної самосвідомості народу та його ідентифікації відіграють фразеологізми, що виникають на основі образного уявлення про дійсність і відображають побутово-емпіричний, соціально-історичний та духовний досвід мовного колективу (О.А. Зубач [5], М.Л. Ковшова [7], Н.В. Любчук [9], F. Kraas [18], J. Sternkopf [20]).

Мета статті визначити особливості функціонування німецьких фразеологізмів з національно-культурним компонентом на матеріалі сучасних газетно-публіцистичних текстів. Стаття присвячена дослідженню семантики німецьких фразеологічних одиниць (далі − ФО), в яких до процесу семіозису залучено образ, пов’язаний з етнокультурно специфічним фрагментом життєвого світу німецькомовного суспільства.

Газетні та журнальні тексти мають активну комунікативну, стилістичну та прагматичну значимість і дозволяють дослідження стійких словесних комплексів у комунікативному контексті. Газетно-публіцистичні фразеологізми найбільш наглядно демонструють спосіб життя, географічне положення, історію народу, традиції тої чи іншої суспільності, яка об’єднана однією культурою. Фразеологічні звороти у сучасній пресі віддзеркалюють культурний досвід народу, виконуючи роль культурних стереотипів.

Лінгвісти завжди розглядали фразеологізми як систему різноструктурних та різноманітних стійких сполук (Ш. Бали [1], В.В. Виноградов [4]). Дослідження І.І. Чернишової зроблено відносно ФО німецької мови загалом, його теоретична вагомість має безпосереднє відношення і до газетно-публіцистичних стійких словосполучень зокрема. Згідно з її класифікацією розрізняють три класи фразеологізмів, що активно функціонують у пресі [14, с. 39]: а) фразеологічні єдності; б) фразеологічні вислови; в) фразеологічні сполучення. Інші сталі словосполучення І.І. Чернишова відносить до стійких словесних комплексів нефразеологічного типу. До них, на її думку, належать: 1) лексичні єдності; 2) фразеологізовані утворення, що відрізняються від фразеологічних одиниць не одиничною, а серійною з’єднуваністю та структурою семантики (у їх специфіку можна пояснити наявністю у дієслова особливого лексико-семантичного варіанта); 3) модельовані (типові) утворення. W. Fleischer [17] дотримується аналогічної думки. Він вважає врахування багатоплановості феномену фразеологізму важливішим за розподіл згідно з якоюсь класифікаційною системою. Критерії класифікації він виводить із суті фразеологізму. Зі сторони ідіоматичності він розрізняє абсолютно ідіоматичні, частково ідіоматичні та неідіоматичні фразеологізми преси. За ступенем стабільності науковець виділяє фразеологізми з унікальним компонентом і без нього. Окремо W. Fleischer аналізує прислів’я та крилаті вислови. Семантична структура як власне фразеологізмів, так і багатьох прислів’їв та приказок містить вище згаданий «національно-культурний компонент значення», який виражається національно-культурними маркерами: безеквівалентною, конотативною та фоновою лексикою. Крім цього, багато цих є національно-маркованими на рівні всього змісту цих одиниць. Прислів’я, що вживаються у німецькомовній пресі, впливають на читача конкретною інформацією, яка по суті є результатом колективного досвіду поколінь.

Як стверджує Г.Я. Солганик, для газетно-публіцистичного стилю характерне прагнення до створення фонду специфічних фразеологічних засобів [12, с. 68]. Дослідник розробив структуру газетної лексики, засвоєння якої стає важливим для вивчення фразеологізмів преси, що займають значне за вагомістю місце у складі газетної лексики. Таким чином, газетну та журнальну фразеологію і лексику складають наступні розряди: 1) суспільно-політична фразеологія (суспільно-політична лексика); 2) позитивно-оцінні ФО, негативно-оцінні ФО, модально-оцінні ФО (газетно-оцінна лексика); 3) фразеологія, яка пов’язана з позначенням часу та місця подій (газетно-неоцінна лексика).

Так, H. Burger [16], W. Fleischer [17] та інші, взявши за основу своїх досліджень аналіз фразеології в аналітичних статтях мас-медіа, дійшли висновку, що фразеологізмам, які зустрічаються у газетно-публіцистичному стилі, як вже зазначалося раніше, притаманні всі ознаки загальномовних ФО. Аналогічної думки у дослідженні фразеологізмів німецької мови Т.М. Зикова [6], Н.Г. Лисецька [8], а також фразеологізмів австрійського варіанту німецької мови В.Г. Малигін [10] та інші. Рушійною силою розвитку будь-якої системи, у тому числі й мовної, є внутрішні та зовнішні чинники. Під внутрішніми розуміють лінгвальні ознаки виникнення ФО, а під зовнішніми – екстралінгвальні, що знаходяться за межами мови як такі, що потрапляють із навколишнього середовища і є пов’язаними перш за все зі специфікою історичного розвитку суспільства, зміною форм спілкування, прогресом культури та техніки тощо.

Когнітивний напрям у лінгвістичних дослідженнях породив розуміння мови як явища мисленнєвого, адже мова, як широко відомо, не тільки виникає як наслідок роздумів соціума про себе та навколишнє середовище, але й уособлює (зберігає, накоплює та передає) інформацію про світ (тобто мовну картину світу певного соціуму), а у своєму реальному вияві (тобто у мовленні) вона ще і формує мислення індивіда [2; 15]. Фразеологічне значення містить як понятійний зміст, так і категоріальне значення, а також має й третій чинник – суспільне відображення. У процесі створення фразеологізму, який зумовлений переосмисленням вільного словосполучення, відбувається семантична перебудова сполучуваних слів, унаслідок чого компоненти ФО позбавляються предметної співвіднесеності та частково або повністю втрачають властиве їм раніше лексичне значення й номінативну функцію. Деактуалізація лексичних значень компонентів призводить до їхньої десемантизації [3, с. 26]. У результаті цього процесу фразеологізм починає набувати семантичного значення в цілому, тобто створюється його цілісне фразеологічне значення. При цьому відзначається така закономірність: чим більше фразеологічні компоненти втрачають предметну співвіднесеність, тим меншу лексичну самостійність вони мають і, таким чином, тим цілісніше значення такого фразеологізму, й навпаки.

Фразеологічне значення відрізняється від лексичного значення слова насамперед своєю своєрідністю, що виявляється у вторинному відтворенні картини світу, збагаченому досвідом інтелектуально-емоційного освоєння носіями мови відповідної дійсності. Щодо внутрішньої форми фразеологізмів, то це – не складова частина фразеологічного значення, а цілком самостійне, етимологічне значення, що існує разом із актуальним. Традиційно під внутрішньою формою розуміється «мотивуюча ознака, що лягла в основу назви предмета чи явища» та «саме внутрішня форма робить фразеологізми образними одиницями мови» [13, с. 5]. Із поняттям внутрішньої форми ФО тісно пов’язане поняття вмотивованості ФО. В.М. Угринюк визначає вмотивованість ФО як «кількісну та якісну характеристику внутрішньої форми», а також він зауважує, що «вмотивованість – суто синхронне явище, пов’язане з переосмисленням та втратою початкового трактування фразеологізму, вона може змінюватися з часом і цим вона відрізняється від етимології» [13, с. 6].

Отже, фразеологічне значення витлумачено в роботі як ментальну сутність, що активується у свідомості носіїв мови інформацією, безпосередньо пов’язаною з мовною формою (мотиватором значення). Вмотивованість фразеологізмів має образну природу. Центром образа, що утворює мотиваційне підґрунтя ФО, є його внутрішня форма, яка відіграє роль «посередника» між вторинними значеннями мовних одиниць і втіленим у знаках первинного найменування колективним досвідом народу.

Етнокультурна проблематика стає надзвичайно актуальною саме для антропоцентрично зорієнтованої фразеології, оскільки вона стосується того шару значення ФО, котрий традиційна фразеологія вважає компетенцією психології та логіки. Етномаркованими є фразеологізми, що характеризують денотат шляхом апеляції до уявлень носіїв мови про той або інший феномен національної культури – духовної або матеріальної. Елементом, що визначає етнокультурну специфіку ФО, є їх внутрішня форма, яка, фіксуючи в семантичній структурі фразеологізму вербальні асоціації, викликає образне уявлення про позначуване.

Таким чином, особливу увагу дослідники сьогодні звертають на одну із важливих складників мовного образу світу – фразеологічну. Словосполучення «фразеологічний образ світу» або «фразеологічна картина світу» скоріше наукова модель, аніж термін, що позначає певний фрагмент дійсності. Фразеологічна система будь-якої мови має національно-культурну специфіку. Той чи інший об’єкт у певній культурі існує у специфічному оточенні властивому лише даній культурі, має культурно обумовлені асоціативні зв’язки.

Фразеологічний фонд мови загалом і газетно-публіцистичного стилю зокрема зазнає впливу національної культури, субкультури, культури інших народів. Німецькі фразеологізми з національно-культурним компонентом відображають найрізноманітніші звичаї, традиції, вірування та побут німецькомовного суспільства: професійну діяльність, військову справу, мореплавство, науку, мистецтво, літературу тощо. Наведемо приклади.

Auf plötzliche Einfälle könne man nur bauen, wenn der rote Faden sitze (Frankfurter Allgemeine Zeitung, 16./ 17. Februar 2008, S. 7).

Фразеологізм der rote Fade (“Grundmotiv” [19, S. 206]) походить з твору відомого німецького письменника Й.В. фон Гете «Фауст», має значення «провідна ідея, основна думка, лейтмотив» [11, т. 1, с. 190].



Der blaue Engel. Mythos Marlene Dietrich. Der einzige deutsche Weltstar ist als preußische Madonna im Kino auferstanden. Das umstrittene Werk mit Кatja Flint läuft am 24. März an (Die Woche, 12.03.00, S. 32).

Der blaue Engel“betrunkenes Mädchen” (п’яна дівчина) [21, S. 207]. Цей фразеологізм у німецькій мові пов’язаний із художнім фільмом Der blaue Engel” (перший звуковий німецький фільм, створений за романом Г. Манна Professor Unrat” (1905) режисером Джозефом фон Штенбергом. Зі стрічкою німецька публіка познайомилася 1-го квітня 1930 р.). Наведена словникова дефініція свідчить про те, що фразеологізм der blaue Engel побудований, на нашу думку, на концептуальній метафорі, що сучасна жінка не є янголом. Наявність компоненту blau у складі зазначеної фразеологічної одиниці пояснюється тим фактом, що однією з мотивуючих ознак нового найменування є «п’яний», а компонент blau має у своєму конотативному макрокомпоненті таку ознаку. У сучасній німецькомовній пресі цей фразеологізм вживається також як описове ім’я Марлен Дітріх, відомої німецької кіноактриси, яка виконала першу свою роль, роль головної героїні зазначеного фільму.

Dieser Kollege geht ganz in seiner Funktion auf. Warum im Büro personlich werden? Hier geht es doch vor allem um die Sache! Die beherrscht er allerdings auch aus dem Effeff, was seine E-Mails unterstreichen sollen (Wirtschaftswoche, 2.02.2008, S. 13).

Фразеологізм beherrschen aus dem Effeff (etw. hervorragend beherrschen, die Wendung stammt aus Kaufmannsprache und gibt die Aussprache von “ff” wieder. [19, S. 182]) має значення «зуби з’їсти», тобто «добре розбиратися» [11, т. 1, с. 163]. Цей фразеологізм визначається своїм національномовним забарвленням, оскільки його походження пов’язане з комерсантською, торгівельною діяльністю, а саме із вимовою слова Kaufmännisch («комерційний / торгівельний») у німецькій мові та слова fein («гарний / чудовий / багатий / знатний»), звідси і поєднання двох літер “ff” в слово «ефееф» (Kaufmännisch = sehr fein; f = fein), що є яскравим прикладом національного німецькомовного фразеологізму у пресі.

Наприклад, прислів’я eine Schwalbe macht keinen Sommer (ein einzelnes positives Anzeichen, ein hoffnungsvoller Einzelfall lässt noch nicht auf eine endgültige Besserung der Situation schließen [19, S. 691]) відоме у різних країнах та слов’янських мовах (наприклад, укр. мова) звучить як «одна ластівка весни не робить» [11, т. 2, с. 181], а в німецькій мові – Sommer, тобто «літа», хоча виник фразеологізм із міфології (з оповідань Езопа) та має інтернаціональне розповсюдження. Але у цьому прислів’ї дуже яскраво відображається національна німецькомовна картина світу: в позначенні пори року «літа» замість «весни». Поясненням цього факту може бути те, що до Німеччини ластівки прилітають у травні та в’ють гнізда у найбільш спекотні місяці літа, тобто в червні та липні, а на територію України перші ластівки прилітають у квітні. Наведемо приклад вживання зазначеного фразеологізму: Hätte Senor Catalejo die Regel ausgelegt, wie es Kollegen taten, hätte er Grosso wegen einer Schwalbe gelb zeigen müssen, aber eine Schwalbe keinen Sommer macht, entschied er Elfer, als wäre er ein Deus ex Maschina im letzter Sekunde – für Totti und Italia, das obenauf war unds die Socceroos Down Under (Die Presse, 28.06.2006, S. 11).

До німецьких ФО з національно-культурним потенціалом також відносимо фразеологізми, що утворилися в німецькомовних країнах. Наприклад, в Австрії вони мають своє національномовне забарвлення.



Übrigens was sich William Faulkner der heiklen Balance durchaus bewusst, die sein Werk in der Schwebe hielt (Die Zeit, № 26, 19 Juni, 2008, S. 49).

Фразеологічна одиниця in der Schwebe halten утворилася шляхом розширення компонентного складу фразеологізму австрійського походження in der Schwebe (österr.): noch nicht entschieden, noch offen [19, S. 694], «що-небудь залишається нерозв’язаним, невирішеним»; «що-небудь висить у повітрі» [11, т. 2, с. 182].

Або, наприклад, фразеологізми, що мають швейцарське походження. Особливо це стосується досліджуваних одиниць із газети “Neue Zürcher Zeitung”.

Die Schwelle des Anstandes wird immer mehr heruntergeschraubt. Heute finden es manche nicht mehr unanständig, Ihnen einen Schlötterling anzuhängen. Das war früher anders (Neue Zürcher Zeitung, 15.06.2003, S. 87).

Фразеологізм einen Schlötterling anhängen (schweiz. mundartnah. “Schlötterling” ist die Schweizer mundartnahe Bezeichnung für eine anzügliche Bemerkung) – jmdm. Übles nachreden [19, S. 673], має значення «про когось злословити, говорити погане».

До німецьких національномовних фразеологізмів відносяться також ФО зі стилістично-зниженим забарвленням. Наведемо приклади.

Die Rosa Liste bekommt vor allem im Wahlkampf viel Unterstützung. Bei den letzten Stadtratswahlen kämpften stets 80 rosa Kandidatinnen um die wenigen erwartbaren Mandate (Tageszeitung, 15.09.2009, S. 5).

Фразеологічна одиниця die Rosa Liste у сучасній німецькомовній пресі є назвою громадського руху сексуальних меншин Німеччини. Використання компонента Rosa цілком очевидне, оскільки рожевий вважається кольором деяких сексуальних меншин. Аналізована фразеологічна одиниця, на нашу думку, виникла за аналогією утворення вже існуючої die schwarze Liste – «список злодіїв, розбійників» (Aufstellung verdächtiger missliebiger Personen [19, S. 693]) та безпосередньо має національне, німецькомовне забарвлення. Але окрім власної культури на становлення фразеологічного фонду впливали життя та культура інших народів, із якими контактували німці.



Rotlicht ist legal [заголовок] … Amsterdam ist seit über 100 Jahren für seinen Rotlicht-Bezirk bekannt, auch wenn Prostitution in den Niederlanden erst seit dem Jahr 2000 legal ist (Süddeutsche Zeitung, 20.12.2007, S. 14).

Rotlicht ist legal є яскравим прикладом фразеологічного виразу з національномовним стилістично-зниженим компонентом, має значення «проституція легальна», «район червоних ліхтарів» (Rotlicht-Bezirk) в Амстердамі давно вже був місцем будинків розпусти, тому «червоне світло» та «червоні ліхтарі» асоціюються в німецькомовних країнах з проституцією.

Розвиток мови є наслідком взаємодії зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (системних, власне мовних) закономірностей. Відповідно, і чинники, що визначають розвиток мови, також поділяються на внутрішні й зовнішні. Безумовно, слід мати на увазі, які внутрішні чинники, що сприяють розвитку мови, теж визначені соціальною природою мови, тільки їм властива більша самостійність. Внутрішні чинники – це можливості, які мова має у своєму розпорядженні для забезпечення нових потреб суспільства. Зовнішні чинники – це «соціальне замовлення» на нові мовні одиниці, ті вимоги, що суспільство ставить перед мовою, й умови, в яких вона функціонує та розвивається. Як результат цих процесів постає потреба в номінуванні нових реалій матеріального та духовного світу. Газети, журнали, Інтернет-видання стають найбільш чуттєвими регістраторами нових тенденцій у мові, в тому числі й появи фразеологічних новоутворень. Засоби масової інформації породжують велику кількість фразеологічних інновацій з національно-культурним потенціалом. Наведемо приклад.



Blaue Zone hat Zukunft. Im Kreuzviertel wurden zwei Drittel der Verkehrsschilder eingesparrt. Den Schilderwald sollte sie auslichten und den Verkehrsteilnehmern wieder mehr Eigenverantwortung übertragen. Mit großen Erwartungen trat die sogenannte Blaue Zone im Herbst 1997 in Teilen der Altstadt an (Süddeutsche Zeitung, 10.01.01, S. 36).

Фразеологічне новоутворення blaue Zone позначає в столиці Баварії місця для паркування власного транспорту біля дому лише для мешканців цього дому. Поява фразеологізму в пресі стала можливою завдяки ініціативі мешканців центральної частини Мюнхена, які позначають цю зону дорожніми знаками синього кольору.

Наприклад, фразеологічна інновація Und das ist gut so – пішла від Клауса Воверайта (соціал-демократична партія), бургомістра Берліна, який ужив це висловлювання у своїй першій промові (після того, як офіційно оголосив, що він гомосексуаліст).

Doch spätestens nach der Wahl wird die nächste Gesundheitsreform kommen. Und das ist auch gut so (Tagesspiegel, 28.06.01, S. 12).

Фразеологічна інновація Schwarz-Rot-Gold у наступному контексті не виступає як позначення трьох кольорів прапора Німеччини, а як назва країни «Німеччина». Отже, замість назви країни (Deutschland), яка відома всім, автор використовує фразеологізм Schwarz-Rot-Gold для створення прагматичного впливу на читача. Якщо автор писав би тільки (Deutschland) у статті, це не впливало б на читача, тобто не сприяло б викликати у нього патріотичне піднесення настрою, емоції: Keine Frage Grün ist in. Und Schwarz-Rot-Gold rennt dabei an der Spitze. So bedrohlich die Berichte über den Klimawandel sind, für den Standort Deutschland erwächst daraus (Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, 8.04.2007, S. 17).

Таким чином, газетно-публіцистична фразеологія в кожній мові визначається своєю національно-культурною забарвленістю. У проведеному дослідження проаналізовані приклади функціонування німецьких фразеологізмів з національно-культурним потенціалом у сучасних газетних та журнальних текстах: 1) ФО з національно-культурним компонентом, які відображають найрізноманітніші звичаї, традиції, вірування та побут німецькомовного суспільства: професійну діяльність, військову справу, мореплавство, науку, мистецтво, літературу тощо; 2) ФО з національно-культурним потенціалом, що утворилися в німецькомовних країнах; 3) національно-мовні ФО зі стилістично-зниженим забарвленням та 4) фразеологічні інновації з національно-культурним компонентом. Фразеологічний склад кожної мови можна класифікувати не тільки з боку структури, семантики, стилістичного забарвлення, походження фразеологізмів, а й з боку відбиття у фразеології національної мовної картини світу. Особливості національного світосприйняття передаються у системі фразеологізмів як комплексно, так і окремими своїми компонентами, їх первісним значенням, їх загальним змістом, пов’язаним з особливостями побуту, звичаїв, історії, культури, умов життя певного народу.

Нові аспекти взаємодії лінгвістики, когнітології, культурології, філософії розширили межі змісту аналізу мовних явищ, чим зумовили ефективність семантичних досліджень. Національно-культурна інформація, зафіксована у газетно-публіцистичних фразеологізмах, стосується моральних, етичних, релігійних поглядів, традицій та практичного досвіду. Кожна мова містить фразеологізми, що органічно пов’язані з історією, традиціями, звичаями, різноманітними проявами життя того чи іншого народу. Цілісний пласт мовного розмаїття шліфується упродовж століть та формується у фразеологізмах. Виступаючи в ролі експонентів культурних знаків, фразеологізми сучасної німецькомовної преси не лише зберігають пам’ять про образну вмотивованість значення, а й відтворюваність із покоління в покоління, «передають» відтворене в їх культурних конотаціях світорозуміння носія мови. Отже, перспективним є подальше вивчення специфіки фразеологізмів з національно-культурним потенціалом, які допомагають визначити певні культурні компоненти у їх значенні та простежити формування нового значення фразеологізмів у сучасному житті країни − усе це стає актуальним зараз, у зв’язку зі зростаючим інтересом мовознавчих наук всебічно вивчати етнокультурні та національно-мовні особливості різних народних спільнот.


Література


  1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы фразеологии языка : пер. с фр. / Балли Ш. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 416 с.

  2. Беляевская Е. Г. Когнитивные основания изучения семантики слова / Е. Г. Беляевская // Структуры представления знаний в языке. – М. : ИНИОН, 1994. – С. 87–110.

  3. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика : Курс лекций по английской филологии / Болдырев Н. Н. – Тамбов : Изд-во Тамбов. ун-та, 2001. – 123 с.

  4. Виноградов В. В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины / В. В. Виноградов // Лексикология и лексикография : избр. тр. – М. : Наука, 1977. – С. 118–139.

  5. Зубач О. А. Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колоростичним компонентом у сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О. А. Зубач. – Д., 2007. – 22 с.

  6. Зыкова Т. Н. Лексикографическое описание глагольных фразеологизмов в толковых словарях современного немецкого языка : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Т. Н. Зыкова. – К., 1992. – 19 с.

  7. Ковшова М. Л. Культурно-национальная специфика фразеологических единиц (Когнитивные аспекты) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка” / М. Л. Ковшова. – М., 1996. – 22 с.

  8. Лисецька Н. Г. Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові: когнітивний та функціональний аспекти : дис. ... канд. філол. наук. : 10.02.04 / Лисецька Наталія Григорівна. – Л., 2003. – 218 с.

  9. Любчук Н. В. Німецькі фразеологізми з етнокультурологічним компонентом та проблеми їх відтворення при перекладі : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 / Любчук Наталія Володимірівна. – К., 2004. – 298с.

  10. Малыгин В. Т. Австрийская фразеология в социокультурном аспекте : монографія / В. Т. Малыгин. – Санкт-Петербург : Образование, 1999. – 198 с.

  11. Німецько-український фразеологічний словник / [авт.-уклад. В. І. Гаврись, О. П. Пророченко]. – в 2 т. – К. : Рад. школа, 1981. – Т. 1. – 416 с.; Т. 2. – 382 с.

  12. Солганик Г. Я. Лексика газеты / Г. Я. Солганик. – М. : Высшая школа, 1981. – 114 с.

  13. Угринюк В. М. Типологія вмотивованості фразеологічних одиниць сучасної німецької мови (кількісні та якісні характеристики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / В. М. Угринюк. – К., 1993. – 16 с.

  14. Чернышева И. И. Фразеология современного немецкого языка / Чернышева И. И. – М. : Высшая школа, 1970. – 200 с.

  15. Шемякина Н. В. Авторська репрезентація у мові сучасної французької преси (структурно-семантичний та комунікативно-прагматичний аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Н. В. Шемякина. – К., 2000. – 18 с.

  16. Burger H. Phraseologie / Burger H. – Berlin : Erich Schmidt Verlag GmbH & Co., 1998. – 224 S.

  17. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache / Fleischer W. – Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 1997. – 299 S.

  18. Kraas F. Idiome und Schriftsprache im Widerstreit. Sprache als Symbol überkommener Enge und Ausdruck ethnolinguistischen Selbstbewusstseins bei den Rätoromanen Graubündens / Kraas F. // Sprache, Symbole und Symbolverwendungen in Ethnologie, Kulturanthropologie, Religion und Recht. – Berlin, 1993. – S. 479.

  19. Redewendungen. Wörterbuch der deutschen Idiomatik 3., überarbeitete und aktualisierte Auflage / [Hrsg. vom Wissenschaftlichen Rat der Dudenredaktion : M. Wermke, K. Kunkel-Razum, W. Scholze-Stubenrecht]. – Band 11. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 2008. – 959 S.

  20. Sternkopf J. Bedeutungsschichten in phraseologischen Einheiten / J. Sternkopf // Deutsch als Fremdsprache. – 1992. – H. 2. – S. 95–99.

  21. Wörterbuch der deutschen Umgangssprache / [H. Küpper]. – Stuttgart : Ernst Klett Verlag für Wissen und Bildung GmbH, 1995. – 960 S.


Джерела ілюстративного матеріалу


  1. Die Presse, 28.06.2006.

  2. Die Zeit, № 26, 19 Juni, 2008.

  3. Die Woche, 12.03.00.

  4. Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, 8.4.2007

  5. Frankfurter Allgemeine Zeitung,16./ 17. Februar 2008.

  6. Neue Zürcher Zeitung, 15.06.2003.

  7. Süddeutsche Zeitung, 10.01.0120, 12.2007.

  8. Tageszeitung, 15.09.2009.

  9. Tagesspiegel, 28.06.01.

  10. Wirtschaftswoche, 2.02.2008.


Summary
This article is devoted to the problems of research German-language phraseologisms in the newspaper style. It focuses on the semantic and stylistic peculiarities of German-language phraseologisms with national cultural component. The functioning aspect of ethno-culturally marked phraseological units in the German-language press has been shown. This article deals the questions of phraseological meaning, inner form of phraseologisms and the formation of phraseological innovations with national potential in the German language press. Phraseological units with national cultural potential in the modern German-language press are characterized with the purpose of studying a language picture of the world.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка