3222 навчально-методичні матеріали із загальної стилістики для студентів спеціальності 030301 «Журналістика» заочної форми навчання



Сторінка1/6
Дата конвертації27.04.2016
Розмір1.02 Mb.
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

3222 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ СТИЛІСТИКИ

для студентів спеціальності 6.030301 «Журналістика»

заочної форми навчання

Суми


Сумський державний університет

2012
Навчально-методичні матеріали із загальної стилістики / укладач О. П. Садовнікова. – Суми : Сумський державний університет, 2011. – 88 с.



Кафедра журналістики та філології

Передмова
Навчальна дисципліна «Загальна стилістика» є складовою циклу професійної підготовки фахівців за спеціальністю «Журналістика», оскільки сучасний темп життя, інтенсивний розвиток інформаційних технологій вимагають від журналіста вмінь правильно, переконливо висловлюватися, швидко сприймати будь-яку форму мовлення, виділяти з нього необхідну інформацію для прийняття рішень, правильно спілкуватися в будь-якій мовленнєвій ситуації.

Загальна стилістика визначає основні поняття і стилістичні категорії, теоретично обґрунтовує принципи і методи стилістичних досліджень. Цей курс вивчає універсальні стилістичні засоби мови та закономірності її функціонування залежно від змісту, мети, ситуації і сфери спілкування, тобто загальне про функціональні стилі. У предметі загальної стилістики поєднано два аспекти: системно-структурний, що стосується будови і системи мови, і комунікативно-прагматичний, який охоплює функції мови, сферу її поширення в суспільстві і способи використання. Відповідно до цих аспектів у курсі загальної стилістики вивчають стилістику ресурсів (описову стилістику) і функціональну стилістику. У зв’язку із цим вивчення загальної стилістики має як теоретичне, так і практичне спрямування, що вимагає від студента великої уваги до кожного її аспекту: теоретичні знання є підґрунтям для набуття практичних умінь і навичок грамотно користуватися мовними засобами в різних сферах суспільного життя.

Мета викладання дисципліни «Загальна стилістика» полягає в тому, щоб розкрити стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі; домогтися засвоєння основних понять теоретичної та практичної стилістики, оволодіння стилістичними нормами літературного мовлення; виробити чуття естетики мовлення, уміння працювати над своїм словом і стежити за мовленням інших. У зв’язку із цим основними завданнями курсу є:

  • ознайомлення студентів із основними поняттями та категоріями стилістики;

  • характеристика стилів української літературної мови і функціональних стилів мовлення;

  • вивчення стилістичних ознак (значень, забарвлень) мовних одиниць усіх рівнів як реальних, так і потенційних стилістичних ресурсів мови;

  • учити використовувати стилістичні засоби для експресивного вираження інтелектуального, емоційно-вольового й естетичного змісту мовлення; редагувати тексти з помилками й конструювати стилістично довершений текст будь-якого стилю та жанру;

  • формування мовного чуття та естетичного смаку мовців;

  • піднесення рівня культури мовного спілкування.

Для успішного виконання означених завдань студентам пропонуються плани практичних занять і завдання до них, перелік питань до екзамену, що охоплює як питання, які розглядаються в межах аудиторного часу, так і винесені на самостійне опрацювання, завдання для індивідуальної роботи. Короткий словник стилістичних термінів допоможе майбутнім журналістам зорієнтуватися в змісті теоретичних питань і практичних завдань, виконати індивідуальну роботу, що в свою чергу є передумовою належної підготовки до екзамену.

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

З КУРСУ «ЗАГАЛЬНА СТИЛІСТИКА»


Тема

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота

Індивід. завдання


ТЕМА 1. Вступ. Стилістика як лінгвістична наука.

2




18




ТЕМА 2. Методи стилістики.







18




ТЕМА 3. Основні поняття стилістики.

4

2

20




ТЕМА 4. Проблема класифікації та жанрової диференціації стилів мовлення.







16




ТЕМА 5. Стилі сучасної української мови.

2

4

16




ТЕМА 6. Стилістичні засоби української мови




1

16

4

ТЕМА 7. Стилістичні фігури. Стилістичні прийоми.




1

16

4

Всього

8

8

124

4

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
Тема «Основні поняття стилістики»
Теоретичні питання


  1. Стиль. Стилі мови. Поняття функціонального стилю. Індивідуальний функціональний стиль. Експресивний стиль.

  2. Мовна норма. Літературна норма. Стильова норма. Стилістична норма. Підвиди стилістичних норм.

  3. Контекст. Види контекстів: ситуативний контекст (одиничний ситуативний контекст, соціально-історичний контекст); лінгвістичний контекст (лексичний, синтаксичний, стилістичний); за обсягом (мікроконтекст, макроконтекст, мегаконтекст).

  4. Експресивність, її різновиди (інгерентна, адгерентна).

  5. Конотація. Узуальна конотація. Оказіональна конотація.

  6. Стилістичне значення (аксіологічне, емотивне, образно-експресивне, функціональне). Функціональне стилістичне значення.

  7. Текст як категорія лінгвостилістики. Ознаки тексту (цілісність, зв’язність, членованість, лінійність, інформаційність, завершеність).


Завдання до самопідготовки


  1. Опрацюйте теоретичний матеріал. Дайте визначення основних понять стилістики (за словником).

  2. Прочитайте виразно наведений уривок. Проаналізуйте його за такою схемою:

  1. визначте тему, основну думку;

  2. подумайте, чи можна наведений уривок назвати текстом. За якими ознаками ви це визначили?

  3. з’ясуйте вид контексту для виділених фрагментів, обґрунтуйте свою думку;

  4. виділіть лексеми з емоційно-експресивним значенням, з’ясуйте вид експресивності;

  5. знайдіть слова із конотативним значенням, проаналізуйте його.

… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям i димом, потрясаючи ревом пустелі i нетрі i вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок i не з пагод Тибету - він знявся десь з громохкого центру країни «чудес», вилетів з чорного пекла землі людоловів i гнав над просторами... Над безмежжям Уралу... Через хащі Сибіру... Через грізний, понурий Байкал... Через дикі кряжі Зайбакалля... Через Становий хребет, - звивався над ним межи скель i шпилів... Високо в небі, сіючи іскри й сморід, летів i летів у безмежній ночі.

… То не фіктивна потвора з наївних китайських казок i не легендарний дракон Далай-лами. Нi, то реальний, то єдино реальний, справжній дракон, найбільший i найстрашніший з усіх драконів. Анi Микита Кожум’яка, анi сам Юрій Переможець не в силі б його подолати. На сталевих лапах, з вогненним черевом, з залізною пащею жахкотiв він, немов щойно вилетів з пекла. Шістдесят коробок-вагонiв - шістдесят суглобів у дракона. Спереду вогненноока голова - велетенський двоокий циклоп - надпотужний паротяг «Й.С.» (Йосиф Сталін). Ззаду - такий же надпотужний паротяг «Ф.Д.» (Фелікс Дзержинський).

Шістдесят суглобів у дракона - то шістдесят рудих домовин, i в кожній з них повно поглинених жертв, повно живих мертвяків. Крізь заґратовані діри дивилися тоскно грона мерехтливих очей, - дивились крізь темряву десь на утрачений світ, десь туди, де лишилась країна, осяяна сонцем, де лишилась Вітчизна, озвучена сміхом дитинства i юності рано одтятої, де лишилася мати... родина... дружина... Мерехтіли грона очей i летіли десь у темряву чорну, у прірву. Ними натоптане черево вщерть у дракона.

I тягне їх циклопічний "Й. С.", i підпихає їх демон "Ф.Д.". В цілому ж - то є е т а п , то є "ешелон смерті", - етапний ешелон ОГПУ - НКВД.

Дракон.

Іван Багряний




  1. Проаналізуйте стильове значення наведених груп слів:

Згідно із наказом; відповідно до постанови Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України; з урахуванням вимог до…; на виконання наказу; у зв’язку із сімейними обставинами; порядок денний; в обговоренні взяли участь; відповідальність покладено на ... ; за згодою сторін.


З огляду на проблему дослідження; на погляд дослідника; розглянуто такі питання; увагу зосереджено на таких аспектах; актуальність теми визначається; слушним здається зауваження; порушується питання; проблема не вичерпується.


  1. Серед запропонованих слів виберіть доречні для різних стилів і типів мовлення. Побудуйте зі словами однієї із визначених вами груп слів міні-текст на самостійно обрану тему у доречному стилі і жанрі мовлення.

Священний, видатний, чистий, народна пісня, українське слово, плекаймо мову, письменник, глибока пошана, мовна політика, мовленнєва культура, соціальний статус, учитель, Закон про мови, державність, національна свідомість, національна культура, мовна спадщина, засіб спілкування, літературна мова, розділи науки про мову, мовні норми, комунікативні ознаки мовлення.




  1. Охарактеризуйте стилістичне значення (емотивне, аксіологічне, образно-експресивне, функціональне) виділених слів:

***

Що є іще, крім ніжності? Гаї,


овіяні ласкавими вітрами.
Палають квіти. Всі вони - мої.
Вночі нам світить айстра кольорами.

А взагалі - де айстра, де зоря?


Твої слова - як вранішня молитва.
Співає гай. Не видно вівтаря
за золотим іконостасом літа.

Струмують ночі руслами світань.
І хилять квіти заспані голівки.
Що є іще, крім ніжності? Спитай
у тої айстри або в тої зірки.

Оксана Пахльовська



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2
Тема «Стилі мовлення»

Теоретичні питання

  1. Стильова диференціація сучасної української літературної мови: традиційні і сучасні погляди.

  2. Науковий стиль. Виникнення і розвиток наукового стилю. Сфера використання й жанри, в яких реалізується науковий стиль. Завдання і функції наукового стилю. Мовні особливості наукового стилю. Підстилі наукового стилю, їх загальна характеристика (власне науковий, науково-популярний, науково-навчальний, виробничо-технічний, науково-публіцистичний).

  3. Офіційно-діловий стиль. З історії виникнення й розвитку офіційно-ділового стилю. Сфера використання й жанрове розмаїття. Основні функції офіційно-ділового стилю. Провідні стильові риси. Підстилі офіційно-ділового стилю, їх загальна характеристика (адміністративно-канцелярський, дипломатичний, законодавчий).

  4. Публіцистичний стиль. З історії становлення і розвитку публіцистичного стилю. Сфера використання, завдання і функції публіцистичного стилю. Характеристика мовностилістичних засобів публіцистичного стилю. Підстилі публіцистичного стилю (власне публіцистичний, газетно-публіцистичний (інформаційний), художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний).


Завдання до самопідготовки

  1. Підготуйте повідомлення про стильову диференціацію сучасної української літературної мови, заповніть таблицю:

Функціональні стилі сучасної української мови

Стилі мовлення

Підстилі мовлення

Сфера функціонування

Науковий

1) власне науковий;

2) науково-дидактичний;

3) науково-популярний


1) дисертація, монографія, наукова стаття, наукова доповідь;

2) підручники …


3) …

Офіційно-діловий







Публіцистичний







Художній







Розмовний







Епістолярний







Конфесійний










  1. Охарактеризуйте кожен із стилів, що розглядатимуться на практичному занятті за схемою, наведеною у таблиці (заповніть таблицю для кожного із стилів окремо):

Специфічні риси ________ стилю мовлення

Властивість

Зміст

Основна функція




Мета мовлення




Сфера використання




Основні жанри






Характерні мовні засоби

Спосіб викладення матеріалу

(загальні якості мовлення, логіка викладу, рівень експресії тощо)


Лексичні засоби


Граматичні засоби





  1. Визначте стиль, підстиль, жанр і характерні мовні особливості наведених текстів.

1) Сучасний медіа-текст має висвітлювати найбільш актуальні та проблемні питання суспільного життя, бути не лише інформаційно насиченим, а й виразним, емоційно-оцінним, максимально доступним, забезпечувати задоволення інтелектуальних, естетичних потреб суспільства. Інформативність є характерною лише для деяких жанрів, де завдяки відбору потрібних фактів і характеру їх викладення вона стає підпорядкованою більш важливій, а саме – агітаційно-пропагандистській функції публіцистичного стилю. Названа функція обумовлює гостру потребу публіцистики в оцінних засобах вираження. У зв’язку із цим публіцистичний стиль оперує виразово-зображувальними мовними ресурсами: різноманітними тропами, стилістичними і риторичними фігурами (з посібника).
2) Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
3) Публіцистика за своєю внутрішньою природою була засобом цілеспрямованого, іноді тенденційного, впливу на аудиторію, нав’язуванням аудиторії певних поглядів, спонуканням до відповідних вчинків. Щоб успішно функціонувати у сучасних умовах, публіцистика має позбутися властивої їй у минулому войовничості, посилити свої аналітично-дослідницькі начала, вміння всебічно аргументувати, логічно переконувати, об’єктивно викладати різні погляди. Сучасна публіцистика має бути інформаційно насиченою, інтелектуально глибокою, відповідати найвищим стандартам наукового мислення. Водночас вона повинна бути цікавою, володіти широким арсеналом іронії, дотепності і, за змогою, лаконічною, зважаючи на колосальні потоки інформації. Отже, мова повинна йти не про «обвал», як дехто пише, публіцистики, не про її відмирання, а про відповідність сучасним реаліям життя. На першому плані — компетентність автора, його здатність розібратися у сучасних тенденціях розвитку. Не випадково найкращими публіцистами сьогодні є авторитетні філософи, соціологи, політологи, здатні до образного, небанального мислення».

Володимир Здоровега




  1. Напишіть невеликі за обсягом (до 1 сторінки) твори на одну, самостійно обрану, тему у різних стилях мовлення. (Зауваження: у кожному із творів має бути один предмет, який розглядатиметься автором). Прослідкуйте за мовними засобами, які ви добиратимете у кожному із творів. Чим зумовлюється різниця у їх виборі?




  1. Визначте, якому стилю мовлення відповідають такі ознаки:

а) повідомлення фактів державного чи приватного значення; офіційність, конкретність змісту, чіткість, стислість, логічна послідовність; канцелярські штампи і шаблони, розповідні речення, найчастіше монологічна форма тексту;

б) діяння, вплив на читача або слухача, переконання в правильності висловлених думок; пропагандистський характер, точність, логічність доводів, урочистість, піднесеність, офіційність, експресивність; суспільно-політичні слова, емоційно забарвлені слова і вирази, речення різної структури, найчастіше монологічна форма викладу;

в) презентація наукових понять і висновків, пояснення причин явищ, опис істотних ознак, властивостей предмета наукового пізнання; точність, стислість, послідовність в розгляді предмета думки, узагальнений, абстрагований, логічний характер умовиводів; лексика емоційно-нейтральна, значна кількість термінів, речення різної структури, монологічна форма викладу.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3
Тема «Стилі мовлення»
Теоретичні питання


  1. Художній стиль. З історії становлення і розвитку художнього стилю мовлення. Функції і сфера використання художнього стилю. Взаємодія художнього стилю з іншими функціональними стилями. Основні риси художнього стилю мовлення. Жанри художнього стилю (епічні (прозові – епопея, роман, повість, оповідання, нарис), ліричні (поема, балада, пісня, поезія), драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль), комбіновані (ліроепічний твір, драма-феєрія, усмішка тощо).

  2. Розмовний стиль. Розмовно-побутовий стиль як різновид літературної мови. Сфера використання, функції. Провідні стильові риси, мовностилістичні засоби.

  3. Епістолярний стиль. Історія розвитку епістолярного стилю мовлення. Особливості епістолярного стилю мовлення: основні функції, сфера використання, жанри, характерні мовні засоби. Міжстильовий статус епістолярію.

  4. Конфесійний стиль мовлення. Історія розвитку конфесійного стилю. Основні функції, сфера використання. Підстилі конфесійного стилю (власне конфесійний, конфесійно-популярний, конфесійно-навчальний, конфесійно-обрядовий, конфесійно-публіцистичний), жанри, характерні мовні засоби.


Завдання до самопідготовки


  1. Охарактеризуйте кожен із стилів, що розглядатимуться на практичному занятті за схемою, наведеною у завданнях до самопідготовки практичного заняття №2.

  2. Визначте стиль, підстиль, жанр і характерні мовні особливості наведених текстів.


1)

— Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить. 

— Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо. 

— Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

— То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо. 

— Якби на мене, то я б посватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована! 

— Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, яку баби.

— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка. 

— І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить. 

— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо.

— То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, — сказав Лаврін. 

— Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє... 

— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

— Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.
І.Нечуй-Левицький

2)

3. ІХ. 1963

Літо, начинене фізичним і моральним безсиллям, - позаду. Осінь стала на поріг, і я з надією дивлюся в її ще прозорі очі. Убога, скупа осінь цього літа! Чого я дочекаюсь від такої жебрачки? Вона ж вигадує навіть на шматку хліба.

Ціле літо я справді сидів на дикому острові. І як би не поїздка в Канів до «Жайворонка», то й згадати нічого було б. У Каневі я познайомився також з художницями А.Горською та Г.Зубченко. особливо легко врізалося взаємопорозуміння між мною та А.Горсько.

Друзі мої принишкли, про них не чути й слова. Друковані органи стали ще бездарнішими і зухвалішими. «Літературна Україна» каструє мою статтю, «Україна» знущається над віршами. Кожен лакей робить що йому заманеться. Як тут не світитися вдячністю, як не молитися щовечора й щоранку за тих, хто подарував нам таку вільготність. До цього можна ще й додати, що в квітні були зняті мої вірші у «Зміні», зарізані у «Жовтні», потім надійшли гарбузи з «Дніпра» і «Вітчизни».

Ай, ай, ай весело! Всі ми під пресом.

Так воно треба задля прогресу.

В.Симоненко



3)

Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство твоє, нехай буде Воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хляба нашого сущого дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. Не введи нас у випробування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.


4)

Молитва до мови

Мово! З чорнозему, рясту, любистку, м’яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душу козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд, хрещений, талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя, що пили Тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово.

Стаю перед Тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних, і повернися до нашої хати, звідки Тебе було вигнано, вернись до краю, де «чорніше чорної землі блукають люди». То чорнобильські лики чорнобильської України, покарані Всевишнім за безпам’ятство.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом від лісів — до моря, від гір — до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю. Русь-Україну возвелич! Порятуй народ її на віки!

К. Мотрич

5)

***


Криши, ламай, трощи стереотипи!

Вони кричать, пручаються, — ламай!

Хоч давня звичка з профілем Ксантиппи

благає, плаче, просить: «Не займай!»


Відкинь її в м’яку дрімоту спалень.

Вона тобі нелюба. Ти болиш.

Гори. Щезай в пожежах самоспалень,

в гірких руїнах власних попелищ!


Обвуглюйся. З дияволом грай в теніс.

Згори на попіл в думах і літах.

Хай вилітає не той самий фенікс,

а зовсім інший, неймовірний птах.

Ліна Костенко


  1. Доберіть із періодичних видань зразки текстів художньої публіцистики, епістолярію, науково-публіцистичного, конфесійно-публіцистичного підстилів мовлення.




  1. Підготуйте проект листа на самостійно обрану тему до редакції однієї з регіональних газет .


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка