2008/№2 Засновники



Сторінка2/7
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.81 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

портрет гімназії





У 2007 році Бродівська гімназія ім. І. Труша відзначала 10-річчя свого відродження. Ця подія стала значимою для педагогічного та учнівського колективів, батьків, громадськості міста. Ювілей – добра нагода для підсумків, узагальнень і окреслення задумів на майбутнє.

Пропонуємо Вам матеріали з досвіду роботи педагогічного колективу гімназії.



Забезпечення науково-теоретичної та загальнокультурної підготовки учнів – пріоритетне завдання відродженої гімназії
Демидчук Оксана


Наше суспільство робить крок від постіндустріальної цивілізації до цивілізації інформаційних технологій. Воно все гостріше відчуває потребу в людях, які матимуть фундаментальні знання, будуть активно розбудовувати суспільну інфраструктуру, використовуючи найсучасніші технології. Підготувати нову генерацію національної інтелектуальної еліти відповідно до змінених суспільних умов, зрозуміло, має школа. Саме від якості, обсягів та інтенсивності роботи освітян над інтелектуальним, морально-духовним, творчим розвитком та вдоскона-ленням школярів залежить майбутнє нашої держави. Особливої ж уваги педагогів потребують обдаровані діти, які, навчаючись у школі, виявляють особливий інтерес до вивчення загальноосвітніх предметів, демон-струють творчі здібності та мають значний природний потенціал. Пробудити сили інтелекту й творчі можливості учня, надихнути його на заняття науково-дослід-ницькою та творчою діяльністю й озброїти сучасними методами наукового пошуку, зорієнтувати його у широкому спектрі науко-вої проблематики і навчити доцільно реалізовувати й правильно оформлювати свої інтелектуальні та творчі набутки – ці та багато інших завдань постають перед учителем, який працює з обдарованими шко-лярами.

Під поняттям обдарованість треба розуміти сукупність здібностей, які дають змогу індивіду досягати вагомих результатів в одному або кількох видах діяльності.

Пошук здібних і обдарованих дітей – це система роботи, що починається з проведення Дня відкритих дверей для учнів 4-х класів та їхніх батьків, під час якого відбувається:

а) знайомство з гімназією, її історією, традиціями, досягненнями;

б) предметні олімпіади з української мови і математики;

в) психологічне тестування.

За результатами олімпіади окремі учні зараховуються у гімназію. Ми проводимо низку заходів, які знайомлять громадськість із навчальним та виховним процесом у нашому закладі: реклама у ЗМІ (районна газета, радіо, телебачення), фотовиставки, концерти у місті й селах району.

Щороку до гімназії вступає, крім випусків базової початкової школи, 5-10 учнів із інших шкіл міста та району, що зобов’язує навчальний заклад створити всі умови для їхнього навчання та виховання. У зв’язку з цим на початку кожного навчального року опрацьовується навчальний план, який за 10 років зазнав суттєвих змін та доповнень. Деякі факультативи, гуртки відійшли у минуле, зате з’явилися нові, що зумовлено переходом гімназії від двох профілів до чотирьох, удосконаленням роботи, підви-щенням фахового рівня вчителів, освоєнням ними нових спецкурсів (ділове мовлення, основи етики і естетики, біофізика, захист прав споживача, мікроекономіка та ін.). Для розвитку творчих здібностей у гімназії створено літературну студію “Дзвін”, гурток художнього слова, драматичний гурток, художню студію, клуб “Інтелектуал” та ін.

Суттєві відмінності у кількості тижневих годин відповідно до обраного учнем профілю відображено у навчальному плані.

У 1–4-х класах (пропедевтичний курс) усі учні навчаються за єдиним навчальним планом, проте мають право вибору факультативів, гуртків, секцій, студій, клубів, де можуть розвивати свої здібності й уподобання, удосконалювати й поглиблювати знання з того чи іншого предмета. Варіативна частина навчального плану пропонує вивчення етики християнської моралі, російської мови, хореографії, двох іноземних мов тощо. Цей курс передбачає психолого-педагогічні спостереження шляхом діагностування учнів, індивідуальну роботу з гімназистами, їхню участь у малій предметній олімпіаді, клубах пізнавально-розвивальної гри “Ватра” – тобто пошук себе, своїх нахилів, здібностей, обдарувань. Тоді ж проводиться консультування батьків. Це і є підготовчий етап до вибору профілю.

П’ятий клас гімназії – це у нас ще допрофільне навчання. Учні мають право вибирати з двох профілів: природничо-математичного та суспільно-гуманітарного, що дає їм можливість зробити крок до осмисленого вибору вужчої профілізації у 6–7-х класах, що тісно пов’язано із вибором майбутньої професії. Суттєво допомагає у цьому психолог гімназії, який проводить різноманітні психологічні тестування з огляду на профорієнтацію. Ми також вводимо поділ класу на групи при вивченні таких предметів, як алгебра, геометрія, фізика, хімія, українська література та ін. Пропонуємо курси на вибір: екологія, громадянська освіта, “Молодь на роздоріжжі”.

Профільне навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно орієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Саме таким є навчання у 6–7-х класах, у яких учням пропонується чотири профілі: математичний, гуманітарний, економічний і природничий. Перше, що відрізняє їх, це кількість годин на вивчення того чи іншого предмета в інваріативній частині. Збільшення кількості годин дає змогу вчителеві заглиблюватися у навчальний матеріал, наповнювати урок завданнями творчого характеру, конструктивними вправами, проблемними питаннями, завданнями на порівняння або такими, які вимагають пропонувати власну ідею і формулювати ставлення до проблеми, а також нестандартними завданнями, індивідуальною роботою із здібними учнями. Така робота вчить здобувати знання самостійно, розвиває їхній потенціал, нахили та здібності. Ми пропонуємо також вибірково-обов’язкові предмети (спецкурси) відповідно до профілю, а саме: учні гумані-тарного профілю вивчають ділове мовлення, політологію, психологію, релігієзнавство, історію держави і права; математичного про-філю – задавдання з параметрами, рівняння з модулями; економічного – мікроекономіку, захист прав споживача, математику в економіці; природничого – біофізику, задачі з біології.

Поглиблювати знання з окремих предметів гімназисти мають можливість на заняттях факультативів, олімпіадних груп, під час індивідуальних занять. Це дає можливість формувати професійний науковий і практичний стиль мислення, що є однією з цілей профільного навчання.

На сучасному етапі актуальною є особистісно орієнтована модель навчання, основні ознаки якої – взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. У технологіях навчання та виховання стає пріоритетною модель суб’єктивної взаємодії. І сьогодні актуальними є слова В. Сухомлинського, викладені у книжці “Сто порад учителеві”: “Немає абстрактного учня. Майстерність і мистецтво, навчання і виховання полягають у тому, щоб роз-кривати сили і можливості кожної дитини. Дати їй радість успіху в розумовій праці”. Гімназія сприяє задоволенню потреб учнів у навчанні, вихованні і розвитку шляхом впровадження діалогової взаємодії, співпраці вчитель – учень, забезпечення суб’єкт – суб’єктної діяльності.

Ще одним напрямком діяльності гімназії, що сприяє творчому розвиткові і формуванню у вихованців певної системи творчо-інтелектуальних та предметно-перетво-рювальних знань і умінь є пошуково-дослідницьке товариство “Джерело”, створе-не у 2001 р. За цей час учні під керівництвом педагогів захистили 76 проектів, 24 з яких були визнані кращими (до уваги береться актуальність теми, вміння подати проект, глибина розкриття питання) і нагороджені іменними стипендіями І. Труша (300 грн), М. Тарнавського (250 грн), М. Осадци (200 грн).

Належна увага в гімназії приділяється проведенню шкільних предметних олімпіад та підготовці учнів до районних, обласних, Всеукраїнських предметних олімпіад.




Переможці олімпіад

Навчальний рік

Районні

Обласні

Всеукраїнські

1997–1998

35







1998–1999

50

1




1999–2000

52

3




2000–2001

52







2001–2002

51

5

2

2002–2003

51

3




2003–2004

49

4

1

2004–2005

53

5




2005–2006

45

4




2006–2007

64

9
















Всього

502

34

3

З 1998 р. наші гімназисти – активні учасники Міжнародної математичної гри “Кенгуру” (346 учасників, 43 із них одержали відмінний результат), з 2005 р. – Всеукраїнського природничого інтерактив-ного конкурсу “Колосок” (30 учасників, 1 з них одержав золотий “Колосок”), а з 2006 р. – Всеукраїнської гри з фізики “Левеня” (21 учасник і 12 добрих сертифікатів).

Гімназисти – учасники і переможці конкурсів та фестивалів різних рівнів, починаючи від місцевих і до всеукраїнських.

Сподіваємось, що випускник гімназії, маючи високий рівень соціальної адаптації, займе своє місце в суспільстві.




Простір для розвитку здібностей, талантів, обдарувань гімназистів




Література

1. Звіти про роботу гімназії 1997–2007 рр.

2. Накази “Про результати предметних олімпіад” 1997–2007 рр.


Залучення учнів середніх шкіл до пошуково-дослідницької роботи з історії та краєзнавства
Корчак Андрій


Як і в будь-якій іншій дисципліні, на уроках історії учень повинен не лише відтворювати, а вміти здобувати нові знання. Звичайно, це він зможе зробити, якщо його максимально залучати до пошуково-дослідницької роботи.

Почати потрібно з викладу методології історії, яка під силу вже учневі 8-го класу. Звичайно, не потрібно говорити про якісь складні методи, а зупинитись на елемен-тарних, без яких взагалі не можна говорити про розуміння історії і, звичайно, про пошуково-дослідницьку роботу.

Що ж є тим головним в методології історії, що повинен знати кожен? Введемо поняття “джерела” як тексту, який вперше наводить (подає) нам якийсь факт чи декілька фактів, а часто і їхню оцінку*. І друге поняття “істо-ріографічної праці” – аналізу фактів, взятих з історичних джерел тим чи іншим істориком. Зрозумівши це, справжній знавець історії повинен усвідомити таке:

- вся історія написана на основі джерел і є чиєюсь суб’єктивною оцінкою тих чи інших фактів;

- потрібно окреслити кілька найважливіших для себе проблем, оскільки охопити все неможливо;

- із заданої теми потрібно спочатку знайти першоджерела, дослідити їх, і лише потім брати до уваги історіографічні праці;

- для того, щоб робити максимально об’єктив-ні висновки, потрібно відкинути всі суб’єк-тивні, ідеологічні (конфесійні, шовіністичні, політичні тощо) упередження, йти за логікою подій та емпіричною інтуїцією;

- отримані висновки слід викласти в окремій публікації чи доповіді на конференції, представивши їх принаймні тим людям, які цікавляться цією проблемою і можуть висловити критичні зауваги чи надати цінні доповнення;

- слід розуміти, що найцікавіше і, можливо, найповніше можна обговорити проблему, якщо з її приводу існує декілька протилежних точок зору. Потрібно пам’ятати, що в супе-речках часто можна максимально наблизи-тись до істини.

Спробуємо трохи відійти від теорії і звернутись до практики. Може виникнути елементарне запитання: як і коли займатись викладом методології історії? Варіанти можуть бути різними: на звичайних уроках, аналізуючи документи, які подаються, як додатки до параграфів в підручниках історії, на консультаціях, під час проведення пошуково-дослідницької роботи, на заняттях гуртків, при вивченні спецкурсів.

У Бродівській гімназії ім. І. Труша елементи методології історії розглядаються на заняттях краєзнавчого гуртка, де діти вивчають минуле Бродів та Бродівщини. Це, наприклад, можуть бути теми: “Чи дійсно існувало давньоруське місто Броди?”, “Коли ж все-таки була закладена ідеальна планувальна система міських вулиць та площ Бродів?” тощо. Учні розглядають різні, часом суперечливі точки зору, висувають логічні аргументи на користь кожної з них.

Подолавши цей перший методологічний етап, можна починати залучати учнів до пошуково-дослідницької роботи. Насамперед визначимо, що саме ми розуміємо під поняттям пошуково-дослідницької роботи. У широкому розумінні це може бути як робота на уроці – аналіз тієї чи іншої ситуації на основі джерел, так і висококваліфікована наукова праця. У вужчому розумінні можна говорити про процес творення самої історії – постановку проблеми та її вирішення або іншими словами – формулювання теми та її розкриття, що в кінцевому результаті має вилитись в окреме історичне дослідження.

Отож, як залучати учнів до роботи? Для прикладу, наведемо дві можливості. Це ро-бота з живими свідками минулого та робота з писемними документами. Детальніше оха-рактеризуємо кожен з цих варіантів.

Варіант перший – робота з живими учас-никами минулого. Це, звичайно, збір спо-гадів. Здавалось би, що робота в заданому напрямку вже проводиться, але і тут є певні нюанси. По-перше, зібрані спогади пере-важно не представлені у вигляді публікації з коментарями або ж наукової статті, а по-друге, вони є інтелектуальною власністю тих людей, які ці спогади збирали. Успішність пошуково-дослідницької роботи безумовно залежить від наукового керівника. Керівник повинен окреслити тему, скласти план ро-боти, пояснити мету та основні завдання, що їх мають вирішити учні, дати загальну характеристику ситуації того періоду історії, який буде досліджуватись.

Важливим є і те, що вчитель повинен підготувати учня до роботи із живим свідком, до сприйняття доволі суб’єктивної, супереч-ливої та заангажованої інформації, особливо коли це стосується подій Другої світової війни. Якщо це можливо, він повинен ознайомити учнів з особливостями характеру тієї чи іншої людини. Невід’ємним елементом роботи є підготовка або використання спеціальних питальників.

Після отримання усної інформації, її слід упорядкувати і обов’язково перенести на папір (електронні носії в цьому випадку менш надійні, хоча інформація повинна дублю-ватись і на них). Остаточні результати дослід-ження – чи це упорядковані спогади, чи це наукова праця – в ідеалі краще опублікувати. Якщо ж немає такої можливості, їх бажано передати за актом у місцевий історико-краєзнавчий музей (якщо такий є), залишив-ши копії в себе та своїй школі.

Варіант другий – робота з письмовими джерелами, яку ми вважаємо більш сер-йозною та складнішою. Насамперед мусимо зламати стереотип, згідно з яким історичним джерелом вважається будь-яка книжка, яка містить історичну інформацію. Тому кожен науковий керівник мусить ознайомити школярів з азами джерелознавства, пояснити, що тільки на основі першої інформації робиться якийсь висновок; ознайомити з поняттями “архівні документи”, “документи установ, підприємств”, “опубліковані доку-менти”, “мемуарна література”, “періодика” тощо; навчити відрізняти джерельну інформацію від історіографічної.

Великою проблемою у цій роботі може бути незнання мов. У зв’язку з перебуванням нашого краю у складі різних держав, велика кількість джерельної інформації написана старослов’янською, латинською, німецькою, польською та іншими мовами, не кажучи вже про різноманітні варіанти суржиків та діалектів. Отже, треба вчити мови, залучати знавців мов або працювати тільки з україно-мовними та російськомовними джерелами.

Ще одна важлива річ, яку в жодному разі неможливо оминути. Вчитель-керівник му-сить добре знати джерельну та історіо-графічну базу з тієї чи іншої теми, яка може бути доступною для школярів. Слід також розуміти, що учень навряд чи отримає доступ в обласні архіви та наукові бібліотеки. Те саме можна сказати про районні архіви та відділення РАЦС. Але у шкільних музеях, районних історико-краєзнавчих музеях, районних бібліотеках учні можуть працю-вати. Якщо є можливість, варто використо-вувати Інтернет. Слід також пам’ятати про приватні архіви та бібліотеки. В усьому цьому повинен орієнтуватись науковий керів-ник, щоб не відправляти своїх вихованців невідомо куди і за чим.

Крім того, керівник має знати, наскільки досліджувана тема вже висвітлена, щоб ще раз не винаходити те саме колесо.

Також керівник повинен ознайомитися з планами всіх інтелектуальних заходів, які проводять районний історико-краєзнавчий музей чи відділ освіти, цікавитись, що відбувається в області і державі. У свою чергу і районні відділи освіти повинні всіляко ініціювати та підтримувати пошуково-дослід-ницьку діяльність у вивченні історії, краєз-навства та інших суміжних дисциплін, допо-магати отримувати потрібну інформацію. Також відділам освіти потрібно обов’язково проводити виїзні засідання методоб’єднань (семінари) для керівників шкільних музеїв, на яких можна буде обмінятись досвідом, нала-годити співпрацю, розпочати спільні проекти.

Цікавим прикладом може бути діяльність пошуково-дослідницького товариства “Дже-рело” при Бродівській гімназії ім. І. Труша, де щороку учні з вчителями захищають цікаві дослідницькі проекти. Хотілось би охарактеризувати деякі з них.

У 2004 р. учні 7-А (11) класу – Кулінець П., Сех З. та Дзвінник М. працювали над проектом “Значення ідеології П. Полтави в українській суспільно-політичній думці ХХ ст.” Метою проекту було ознайомити учнів з працями ідеолога збройної боротьби ОУН-УПА та аналіз цих праць. Результати дослідження були опубліковані в брошурі з однойменною назвою, в якій, крім передмови, біографічної довідки, був поданий короткий виклад основних думок (ідей) П. Полтави (Федуна), порівняльний аналіз його ідеології з ідеологією таких теоретиків українського націоналізму, як Д. Донцов та В. Липинський, роздуми про значення цих ідей та їхній вплив на процес боротьби ОУН–УПА за незалеж-ність України. Згодом за результатами цього проекту була опублікована окрема стаття. Сам же проект було відзначено премією ім. М. Тарнавського.

У 2007 р. ми працювали над двома проек-тами. Першим з них були зйомки доку-ментального фільму “Галичина поч. ХХ ст. словами Й. Рота”. До проекту були залучені учні 5-Б та 5-В (9-х) класів Слотюк І. та Лугова О., які працювали безпосередньо з творами письменника (на жаль, у перекладі), не вивчаючи жодних критичних статей чи матеріалів.

Інший проект був спрямований на нала-годження міжпредметних зв’язків між істо-рією України, всесвітньою історією, краєзнав-ством та англійською мовою. Вивчаючи історію Голокосту на території Бродівщини, 15 учнів 6-А та 6-Б класів (10-х), а саме: Гром’як В., Гула С., Гуляйгродська У., Квасниця Ю., Лисик А., Лисик В., Малиш О., Менько С., Новацький Р., Онисько Н., Сарахман М., Стельмах О., Ханик Р., Шин-карчук М., Шинкарчук Х. під керівництвом вчителя англійської мови Лисик Г. І. здійсни-ли переклад книги “Light in Darkness” з англійської на українську мову. Це спогади колишнього жителя містечка Щуровичі (сьогодні село Радехівського району) Сімона Стерлінга, опубліковані його донькою Філліс Якобс. У часи Другої світової війни цей чоловік разом зі своєю дружиною Софі перебували у Бродівському гетто, втратили там свого сина Зигмунда, а потім чудом врятувались, рік переховуючись у лісах над Стиром. У процесі праці учні отримали навички перекладацької роботи, а також – навички роботи зі спогадами, як історичним джерелом. Обидва проекти було відзначено премією ім. І. Труша.







Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес Бродівської гімназії ім. І. Труша

Мельник Юрій


Сьогодні інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система нав-чання. Нині якісне викладання не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет.

Впровадження ІКТ у навчально-виховний процес – не самоціль, а важливий засіб забез-печення якісних показників роботи, реалізації завдань, визначених статутом Бродівської гімназії ім. І. Труша.

У жовтні 2003 року на засіданні науково-методичної ради Бродівської гімназії ім. І. Труша було створено творчу групу вчителів (координатор Мельник Ю. В., члени: Михальчук Л. М., Явна І. Б., Мартинюк І. С., Паньків Г. Й.), члени якої розробили відпо-відний практичний порадник, провели відкри-ті уроки з використанням комп’ютерної тех-ніки і випустили збірник “Використання ком-п’ютера при вивченні загальноосвітніх пред-метів”. У Всеукраїнському конкурсі “Ціка-винки навчання”, що проводив журнал “Все для вчителя” у 2004 році, ці матеріали зай-няли ІІ місце.

Для впровадження ІКТ у навчальний процес була необхідна ґрунтовна підготовка вчителів-предметників. У Бродівській гімназії ім. І. Труша цьому сприяли:



  • комп’ютерні курси у 1999–2004 рр.;

  • тренінги за програмою Intel (2004–2006 рр.);

  • тренінги за програмою Microsoft (2006–2008 рр.);

  • тренінги з оволодіння мультимедійним комплексом (2007 р.);

  • методична робота з цієї теми у предметній групі, творчій групі науково-методичної ради.

У результаті понад 40% вчителів гімназії володіють комп’ютерною технікою, а 20% використовують її для проведення уроків.

У 1998 р. ми почали викладати інфор-матику з 3 (7) класу. Це дає змогу вже у 3 класі застосовувати ІКТ на уроках загальноосвітніх предметів. Вагомий внесок тут здійснив віртуальний центр з грома-дянської освіти за Програмою розширення доступу до навчання в мережі Інтернет, який спонсорувався посольством Сполучених Штатів Америки в Україні у 2001–2005 рр. У цьому центрі гімназисти засвоювали інтер-нет-технології, вивчали правила спілкування у всесвітній мережі, брали участь в інтернет-вікторинах, обговореннях. Гімназисти є постійними учасниками Інтернет-олімпіад, які проводять Одеський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та Націо-нальна Академія управління. За 5 років участі ми здобули дві перемоги та кілька призових місць.

Локомотивом у впровадженні ІКТ у навчально-виховний процес є діяльність твор-чих груп науково-методичної ради. За період з 2003 до 2007 року таких груп було створено три: 2003–2004 н.р., 2006–2007 н.р., 2007–2008 н.р.

Перша група складалася з 5 вчителів, друга налічувала 8 педагогів, а у третій працює вже значна частина педагогічного колективу (понад 15). Завдання цих груп такі:



  • Поглиблене вивчення теорії ІКТ;

  • Апробація використання ІКТ на уроках загальноосвітніх предметів;

  • Поширення кращих зразків, демонстрація переваг ІКТ серед педагогічного колективу.

У Бродівській гімназії функціонує два повноцінні мультимедійні класи (з 2001 р.), відкритий доступ до мережі Інтернет (2001 р., з 2003 – необмежений), мультимедійний комплекс: проектор та ноутбук (2007 р.). Упродовж 2001–2008 рр. формуємо бібліотеку електронних засобів навчання, яка сьогодні налічує понад 30 електронних програмних засобів. У першому семестрі 2007–2008 н. р. проведено уроків:

  • з використанням ППЗ – 24;

  • з використанням мережі Інтернет – 59;

  • з використанням мультимедійного комп-лексу – 36.

Використано мультимедіа:

  • під час святкування 15-річчя “Дивограю” та 10-річчя відродження гімназії;

  • для презентації гімназійної газети “Ватра” в обласному конкурсі друкованих шкільних видань;

  • у науково-теоретичній конференції “Гімна-зія у Бродах: від минувшини до сьогодення”;

  • в гімназійному конкурсі “Супервикрутас”;

  • на Всеукраїнській підсумковій конференції за програмою “Школа як осередок розвитку громади”.

У методичній роботі:

  • Презентація вчителями власного досвіду ро-боти на серпневій педагогічній нараді (2007 р.);

  • Презентація роботи предметних груп над проблемою Особистісно орієнтоване навчан-ня, виховання та управління як засіб забезпе-чення розвитку особистості (січень 2008 р.).

У грудні 2007 року було проведено опитування серед старшокласників, як вони оцінюють використання інформаційно-кому-нікаційних технологій у навчально-вихов-ному процесі. Гімназисти визначили такі переваги у використанні ІКТ:

  • Швидкість здобуття додаткової інформації (понад 60% опитаних).

  • Легше вчитись (понад 25%).

  • Раціональність використання часу (понад 20%).

  • Об’єктивність оцінювання, перевірки знань (понад 20%).

  • Цікавіше вчитися (понад 25%).

30% респондентів вважають головним не-доліком можливе погіршення здоров’я, а понад 50% взагалі недоліків не вбачають. А на запитання, чи потрібно використо-вувати ІКТ, майже 100% відповіли ствердно.

Вчителі також вважають, що використання ІКТ на уроках формує в учнів інтерес до навчання, дає змогу здійснювати міжпред-метні зв’язки, створює умови для розвитку учнів, самоперевірки знань, економить час, розвиває комунікативні здібності.

Тепер мріємо про належне програмне забезпечення, хочемо, щоб кожен вчитель вільно володів комп’ютерною технікою, щоб робоче місце вчителя було комп’юте-ризоване. Прагнемо комп’ютеризувати про-цес управління школою, придбати достатню кількість мультимедійних комплектів, інте-рактивних класних дошок.

Сьогодні не можна не враховувати поши-рення новітніх технологій навчання, які спонукають до створення принципово нових, електронних засобів навчання із забезпечен-ням доступу до практично безмежних за обсягами ресурсів наукової і навчальної інформації. А це ставить перед освітою прин-ципово нові завдання щодо навчання молоді цілеспрямованого пошуку необхідної інфор-мації, її критичної оцінки, самостійного опанування необхідними знаннями та уміння-ми, формування життєвих компетентностей, що забезпечить активну безстресову соціа-лізацію молодої людини в сучасному ринко-вому суспільстві.




Роль засобів масової інформації у громадському вихованні гімназистів
Паньків Галина


Головна мета Бродівської гімназії ім. І. Тру-ша – забезпечити загальнокультурну, науково-теоретичну, гуманітарну підготовку здібних і обдарованих учнів, виховати всебічно розви-нену особистість з високим рівнем соціальної адаптації [2].

Виходячи з головної мети, визначено пріо-ритетні завдання гімназії, одним з яких є формування національної свідомості, духов-ності і поваги до національної культури, виховання загальнолюдських цінностей, утвердження духовної єдності українського народу, формування активної громадянської позиції [2].

Щоб реалізувати це завдання, є чимало дієвих виховних засобів, але віддаємо пере-вагу гімназійним засобам масової інформації.

Чому?


Тому що гімназійні ЗМІ дають можливість:

а) інформувати про життя гімназії учнів, батьків, громадськість міста;

б) активізувати участь класних колективів у гімназійному конкурсі “Дорожімо честю гімназиста”;

в) пропагувати кращі вчинки, досягнення гімназистів;

г) розвивати учнівське самоврядування як на рівні класу, так і на гімназійному рівні;

д) зосереджувати зусилля учнів, вчителів, класних колективів на розв’язанні проблем;

е) розвивати творчі, комунікативні здіб-ності гімназистів;

є) навчати учнів азів журналістської майстерності;

ж) об’єднати гімназійну громаду;

з) формувати активну життєву позицію.

А починалось усе із класних стіннівок, які відображали успіхи і проблеми класних колективів і знаходили місце в учнівських куточках. А потім була рукописна газета “Сигнал”, яку отримував кожен клас. Завдан-ням “Сигналу” було оперативно повідомляти про найактуальніші події з життя гімназії. Випускали газету члени великої учнівської ради. Це вимагало чимало зусиль, часу, енергії. Невдовзі у “Сигналу” з’явилися конкуренти – друковані стіннівки, такі як “Невісточка цікавого пера”, “СК і його я”, “БУЦ” (газета інтелектуального клубу “Ерудит”), “Алгоритм”, “Х- спорт”.

Все це було недосконале, нагадувало радше гру. Мріяли про серйозну фахову газету, яка увібрала б в себе досвід своїх попередниць, мала відповідний логотип, дизайн, періодичність, відповідала вимогам періодичного видання.

Тоді відбулися ділові переговори з головним редактором районної газети “Голос відродження” Б. Зробком, працівниками районної друкарні, і спільно було прийнято рішення про створення друкованої стіннівки “Гімназист”. Вже 11 квітня 2001 р. ми отримали свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації № 507 серія ЛВ [1].

А 25 травня 2001 р. вийшов перший номер газети “Ватра” – чотири друковані сторінки формату А-4. Відтоді газета виходить з періодичністю двічі на місяць.

Наша газета – передплатне видання. Твор-ці газети – учні з вчителями-наставниками.

У нас працює дві редколегії, які дотри-муються таких принципів:

а) планування кожного номера з враху-ваннями пропозицій гімназистів;

б) залучення до роботи над номером учнівської громади, позашкільних структур;

в) системність і цілеспрямованість;

г) дотримання традицій і постійне онов-лення;

д) вивчення думки громади, визначення рейтингу рубрик;

е) підведення підсумків і аналіз кожного номера.

У 2006 р. “Ватра” відсвяткувала своє п’ятиріччя, а в червні 2007 р. побачив світ її сотий номер. Пройшли роки, у становленні газети були успіхи й невдачі, але завжди нас підтримували журналісти районної газети “Голос відродження”.

Сьогодні газета “Ватра” об’єднала довкола себе гімназистів, педколектив, батьків, громадськість міста, випускників гімназії. Вона стала трибуною для пропаганди здіб-ностей, талантів, обдарувань гімназистів, джерелом інформації на годинах просвіти. “Ватра” має своє обличчя. Найактуальніші рубрики такі: “Офіційно”, “Колонка редакто-ра”, “Знайомтесь: гімназист”, “Сорока на хвості принесла” і т. п.

Редколегії газети започаткували роботу дискусійного клубу, на засідання якого виносять найважливіші питання шкільного життя. “Ватра” тісно співпрацює з учнівсь-кою громадою, до послуг якої є “Поштова скринька”. На сторінках нашого видання постійно друкуються поради психолога як для гімназистів, так і для батьків. На сторін-ках “Ватри” виступають представники влади, правоохоронних органів, цікаві люди.

“Ватра” стала центром громадського виховання гімназистів, зайняла чільне місце у системі ЗМІ, які діють сьогодні в гімназії.







На перший погляд, здається, навіщо стільки всього: і газети, і радіо? Але кожна з названих структур знайшла своє місце у системі ЗМІ.

Гімназійні ЗМІ – це різноманітність, періодичність, систематичність у роботі редколегій.

Принципи:

Оперативно

Своєчасно

Гласно


Гуманно до учня

Свобода слова

Без цензури

Чільне місце у системі ЗМІ займає радіо.

Крім редколегій “Ватри”, у гімназії працює ще три редколегії:


  • “Ватромаячок” – редколегія пізнавально-розважального центру “Ватра”;

  • “Радіо” – редколегія ВГР;

  • “Клейнод” – редколегія дирекції.

У живому ефірі відбувається знайомство з гімназистами, пропагуються добрі вчинки, піднімаються проблеми, на гарячу лінію запрошуються “герої” “гарячих” подій, засуд-жується негативне, підводяться підсумки конкурсу “Дорожімо честю гімназиста”. До речі, дирекція на рівних змагається із редколегією “Ватромаячка”.

Вже стало традиційним щороку у травні проводити свято ЗМІ, на якому визначаємо найкращу редколегію, найкращих дописува-чів газети, найкращу рубрику газети, радіо. Та не тільки відзначаємо успіхи, але й сміливо говоримо про наболіле, проблеми, перспективи газети.

Як бачимо:


  1. Гімназійні ЗМІ – це дієвий засіб фор-мування громадської позиції школярів;

  2. Гімназійні ЗМІ – органічна складова системи навчально-виховної роботи;

  3. ЗМІ позитивно впливають на форму-вання гімназійної громади, об’єднуючи зу-силля учнів, батьків, вчителів у навчально-виховному процесі.

Наші здобутки:

2002 р. – перший Всеукраїнський фести-валь шкільної преси “Ліга. Тура. Еко” (м. Во-лодимирець). Нагороджені грамотою та “Зо-лотим пером” за журналістську майстерність.

2003 р. – І місце в обласному конкурсі шкільних друкованих видань, проведеному газетою “Високий замок”.

2003 р. – ІІ Всеукраїнський фестиваль шкільної преси “Ліга. Тура. Міф” (м. Луцьк). Нагороджені грамотою за актуальне інтерв’ю.

2004 р. – І місце в обласному конкурсі шкільної преси та друкованих видань, який проводився Головним управлінням освіти та науки Львівської облдержадміністрації.

2005 р. – Заохочувальний приз та диплом в обласному конкурсі друкованих видань загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

2006 р. – Участь у Всеукраїнському кон-курсі шкільних періодичних видань “Голоси молодих”.

2007 р. – ІІ місце в обласному конкурсі шкільних друкованих видань.

А як оцінюють “Ватру” батьки, гімна-зисти? Журналісти газети постійно проводять соціологічні опитування з цього приводу. Подаємо далі результати опитування батьків, проведеного у травні 2005 р. (газета №15 (67), 2005 р.) [3].


  1. Чи є ваші батьки читачами “Ватри”? “Так” – відповіли 63 %, “інколи” – 20 %, “ні” – 17 %.

  2. Систематично читають “Ватру” – 70 %, “інколи” – 26 %, “ні” – 4%.

У травні 2007 р. (газета №15 (99), 2007 p.) [3] було опитано 55 школярів 3–4-х класів. Пропонувалися такі питання:

1) Чи читаєш ти газету “Ватра”?

а) читаю, бо цікаво – 41 учень;

б) вимагає класний керівник – 5;

в) нечасто – 1;

г) читаю іноді – 3.

2) Які рубрики найцікавіші?

“Сорока” – 42;

“Знайомтесь: гімназисти” – 15;

“Цікава зустріч” – 8;

“Офіційно” – 14.

3) Які рубрики неактуальні?

Таких немає – 31.

Серед небажаних рубрик виділяють “Офіційно”, “Колонку редактора”.

З 78 опитаних старшокласників:

1. Завжди читають сторінку “Старшо-класник” – 71%;

Інколи – 22%;

Не читають – 7%.

2. Чому читають?

Подобається, цікаво – 57%;

На просвіту, для отримання інформації – 43%.

3. “Читацькі симпатії”.

“Твій стиль” – 37%;

“Поговоримо”, “VIP- персона” – 19%.

4. Як читають батьки?

Завжди – 70%;

Не цікавляться життям старшокласників – 30%.

Сьогодні ми мріємо про кольоровий ди-зайн, про повнішу передачу журналістських повноважень учням, про оновлення змісту газети, про нові рубрики.





Джерела та література

1. Підшивка газети ”Ватра” // Матеріали кабінету заступників директора Бродівської гімназії ім. І. Труша.

2. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого видання газети “Ватра”.

3. Статут Бродівської гімназії ім. І. Труша.




Проектна діяльність пошуково-дослідницького товариства “Джерело” Бродівської гімназії ім.І.Труша: досвід і перспективи
Гавданович Богдана


Сучасне суспільство потребує кваліфікова-них, ініціативних фахівців, які максимально використовують свої творчі здібності, опера-тивно оволодівають інформацією, уміють працювати як самостійно, так і в колективі.

Та не кожен може сьогодні задовольнити запити суспільства. Тільки дуже здібні фа-хівці, лідери, пишаються незмінними успі-хами, а інші переживають поразку за пораз-кою. Як допомогти їм самореалізуватися, стати конкурентноспроможними? Ці питання стоять чи не перед кожним закладом освіти. На третьому році своєї діяльності Бродівська гімназія імені Івана Труша визначилась зі своїм вибором – зупинилась на роботі з проектами, створивши пошуково-дослідниць-ке товариство “Джерело”.


Дещо з історії пошуково-дослідницького товариства “Джерело”

З ініціативи науково-методичної ради гімназії восени 2001 року було розроблено положення “Про пошуково-дослідницьку ро-боту у Бродівській гімназії ім. І. Труша”. А вже у червні 2002 року відбувся перший захист пошуково-дослідницьких робіт (проек-тів). Тоді ж товариство назвали “Джерело”.

Метою цієї пошуково-дослідницької робо-ти є об’єднання творчих та інтелектуальних зусиль педагогічного і учнівського колективів гімназії для дослідження актуальних проблем регіонального масштабу, розвитку здібностей і обдарувань учнів через участь у Всеукраїн-ському та міжнародних проектах, формуван-ня навичок роботи у телекомунікаційній мережі, впровадження у практику нових педагогічних технологій.

З числа охочих вчителів та учнів ство-рюються динамічні пошуково-дослідницькі групи, які займаються:



  • телекомунікаційними проектами (Все-українські, регіональні, Міжнародні);

  • історико-краєзнавчими дослідженнями;

  • природничо-екологічними дослідженнями;

  • економічно-соціальними дослідженнями;

  • історією гімназії;

  • міжнародними проектами;

  • педагогічними інноваційними технологіями.

Як народжується проект?



Крок перший:

У листопаді–грудні кожного року пропо-нується перелік тем. Вчителі та учні вільні у виборі теми: або вибирають із запропо-нованого переліку, або мають власну пропозицію.



Крок другий:

Формуються групи з учнів та вчителів. Як правило, в кожній групі є: вчитель-коорди-натор, наставник і 3–5 учнів.



Крок третій:

Пошуково-дослідницька робота: збір матеріалів, зустрічі з представниками влади, керівниками підприємств, цікавими людьми, очевидцями певних історичних подій, поїздки у межах району, області.



Крок четвертий:

Опрацювання і оформлення зібраних мате-ріалів у вигляді книжечок, папок, розгорток, дискет, відеофільмів. Тематика пошуково-дослідницьких робіт різноманітна.

Щороку у червні на розширеному засі-данні науково-методичної ради за участю громадськості відбувається презентація представлених проектів.

У кожному проекті чітко визначено тему, мету, очікуваний результат, шляхи реалізації. При захисті проектів до уваги береться актуальність теми, уміння її подати, глибина розкриття, дотримання регламенту.

Кращі проекти відзначаються грошовими іменними стипендіями.


  • Імені І. Труша – 300 грн (засновник – Бродівська гімназія).

  • М. Тарнавського – 250 грн (засновник – Бродівський історико-краєзнавчий музей).

  • М. Осадци – 200 грн (засновник – церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста в особі отця Ярослава Царика).

Всі інші представлені роботи відзна-чаються заохочувальними преміями.

Рішення про призначення грошових іменних стипендій приймає журі, до складу якого входять директор гімназії та його заступники, голова ради гімназії, представ-ники відділу освіти, музею, доброчинці.

Матеріали пошуково-дослідницького това-риства зберігаються в музеї історії гімназії та методичному кабінеті. Але крапку на цьому не ставимо, бо робимо наступний крок, теж не менш важливий. Проекти продовжують жити, оскільки знаходять активне засто-сування на уроках загальноосвітніх предме-тів, годинах класного керівника, у про-світницьких заходах.
Які маємо результати?

Необхідно відзначити, що робота у пошу-ково-дослідницькому товаристві “Джерело” проводиться не від випадку до випадку, а уже відпрацьована певна система. Протягом семи років проведено 6 громадських захистів проектів. Пошуково-дослідницькою роботою за цей час було охоплено понад 200 гімназистів, понад 40 вчителів. За цей час учні під керівництвом педагогів захистили 76 проектів, 24 з яких визнані найкращими і були нагороджені іменними грошовими стипендіями.

Проекти були визнані кращими на таких рівнях:

- районному – “Йододефіцит – загроза ви-нищення нації” (вчитель хімії Дудчак Г.М.);

- обласному – “Екологічний проект” (вчи-тель біології Грицаїшин Н.І.);

- Всеукраїнському – “Дніпра жива вода” (вчитель хімії Дудчак Г.М.);

- Міжнародному – “По кому б’є дзвін” (вчитель історії Кметь В.Б.).

Під час роботи над проектами учні набувають досвіду у вирішенні реальних проблем, здобувають необхідні знання, вміння, навички, у них формується внутрішня мотивація (потреба) до саморозвитку і самовдосконалення, а це у свою чергу стає підґрунтям соціальної адаптації особистості в сучасних умовах.


Наші перспективи

Досвід роботи над проектами засвідчує, що молодь досить активна, коли вона бере участь у вирішенні важливих питань. Переконливий приклад цьому – діяльність молодіжного екологічного парламенту. Так, акція «Очисти річку», зініційована парла-ментом, отримала широку підтримку серед шкіл міста.

Ми сьогодні чітко усвідомлюємо, що той, хто перестає розвиватися, удосконалюватися, приречений на неуспіх. І тому постійно шукаємо ідеї, підходи для творчої само-реалізації кожного гімназиста.


Література

1. Національна доктрина розвитку освіти. Ч.ІІ, 2002 р.

2. Положення про пошуково-дослідницьку роботу у Бродівській гімназії ім. І.Труша, 2001 р.

3. Статут Бродівської гімназії ім. І.Труша, 2004 р.






Бродівська гімназія ім. І. Труша як громадсько-активна школа

Присяжнюк Надія

Громада процвітає, якщо



її члени садять дерева,

у затінку яких їм ніколи не

доведеться сидіти”.

Давньогрецьке прислів’я


Громадсько активні школи – діти програ-ми “Школа як осередок розвитку громади”, який реалізується Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” з 2003 р. за підтримки фонду Чарльза Стюарта Мотта (www.mott.org) та Міжна-родного фонду “Відродження” (www.irf.kiev.ua).

1 вересня 1997 р. – здійснився акт історич-ної справедливості, відродилася гімназія, історія якої розпочалася ще у 1865 р. Австрійська гімназія ім. кронпринца Рудоль-фа, польська – ім. Ю. Коженьовського і, нарешті, український навчальний заклад но-вого типу з міцними традиціями, усвідомлен-ням свого історичного минулого і, одночасно, – відкритий до змін, до впровадження сучасних освітніх технологій.

Стратегічні цілі і напрямки розвитку відродженої гімназії чітко визначені у її статуті та Концепції розвитку, де зокрема виписано і таке завдання: виховати розвинену особистість з високим рівнем соціальної адаптації, а також такий принцип діяльності, як поєднання у керівництві закладом освіти державного управління і громадського самоврядування.

Ми розглядаємо ГАШ у гімназії не як самоціль, а як оптимальний засіб (в умовах переходу від державного до державно-громадського управління школою) розвитку взаємовигідного партнерства, розвитку спіль-ноти, участі громади у процесах управління школою, надання шкільних ресурсів для забезпечення потреб спільноти, формування у молоді звичок і навичок, необхідних для активної громадської позиції сьогодні і завтра.


Кроки до успіху

  • Створення ради ГАШ (координатор проекту – вчитель інформатики Ю. Мельник). Визначено її функції, серед яких найважли-віші: координувати, рекомендувати, бути сполучною ланкою, заохочувати, допомагати, ініціювати.

  • Збір інформації та її опрацювання – механізм збору інформації оновлено. Чільне місце відведено проведенню опитувань учнів, батьківської громади, педагогічного колекти-ву, громадськості міста, з залученням ко-респондентів газети “Ватра”, психолога, з використанням спецвипусків для батьків – “У вечірню годину про Вашу дитину”, прямої телефонної лінії.

Особливо актуальним у гімназійних ЗМІ має бути метод інтерв’ю.

  • Проведення ефективних зборів. Участь членів педколективу у тренінгах (10–12 чле-нів), зініційованих фондом “Крок за кроком”, дає можливість сформувати навички лідера – фасилітатора, стати тренером програми, оно-вити бачення ролі зборів, процедури їхньої підготовки та проведення з використанням інтерактивних технологій.

  • Стратегічне планування: “Єдиний шлях довідатись про майбутнє – це винайти його” (Том Ламберт). Опрацьована педколективом модель випускника гімназії, визначення пріоритетів розвитку гімназії у річному плані, опрацювання проектів досягнень вчителя, навчальної діяльності учнів, визначення ре-сурсів, критеріїв успіху, очікуваних ре-зультатів, використання методу “Дерево проблем” – і все для того, щоб у щоденній праці не випустити з поля зору головної мети гімназійної освіти. Головними стратегічними питаннями для нас є:

  1. Де ми є зараз?

  2. Де ми хочемо бути?

  3. Як нам туди потрапити?

    • Неперервний навчальний процес у “Майстер-класі” Всеукраїнського фонду “Крок за кроком”.

У гімназії:

а) створено бібліотеку видань фонду, що нараховує понад 30 екземплярів газет, жур-налів, фахових видань;

б) члени ради ГАШ пройшли відповідний навчальний курс і стали тренерами проекту (4 чол), двоє з них брали участь у між-народних тренінгах в Угорщині, Молдові;

в) з 2003 р. представники гімназії брали активну участь у 15 семінарах, круглих столах, тренінгах;

г) постійно вивчаємо досвід інших ГАШ і поширюємо власний.
Перші успіхи

Де дізнатись про це?



  • З буклету “Бродівська гімназія ім. І Труша – ГАШ” (з досвіду роботи) – 2005 р. Презентація відбулася під час роботи Круглого столу за участю лідерів ГАШ, а також представників в/о з Луцька, Коломиї, Чернігова, Комсо-мольська, Макіївки та Алчевська.

  • буклет “Бродовская гимназия им. И. Труша – общественно-активная школа. Из опыта работы – 2006 г.”. Презентовано під час роботи “Круглого стола” за участю ліде-рів ГАШ з Молдови, а також з шкіл району, партнерів проекту (Заболотцівська, Конюш-ківська, Гаї-Дітковецька, Ясенівська).

  • буклет “Благодійний фонд сприяння відродженню і розвитку гімназії”.

  • звіти Всеукраїнського фонду “Крок за кроком”, січень 2003 р., лютий 2005 р.

  • вісник програми “Школа як осередок розвитку громади” – жовтень 2005 р., травень 2003 р. та інші, де поширено напрацювання гімназії як ГАШ.

  • у матеріалах міжнародної конференції (Київ 3-5. 11. 2005 р.) за участю представни-ків ГАШ Угорщини, Росії, Польщі, Білорусії, Чехії та інші.

“Демократизація”, “волонтерство”, “партнер-ство” – ключові терміни, на яких базується гімна-зійна ГАШ.









Найважливіші події, факти, імена.

    • За останні п’ять років у гімназії реалізовано шість міжнародних програм.

    • Гімназія – учасник коаліції Міжнарод-ної програми “Демократизація України – програма мaлих проектів” ( 2004-2006 рр.)

    • У межах вищезгаданої програми най-успішнішою була роботa інтегрованого літнього спортивного табору, де відпочивали учні гімназії і неповносправні діти з Бро-дівського районного товариства захисту дітей-інвалідів “Надія” та реабілітаційно-пе-дагогічного центру “Струмок” .

    • Розгортання проектної діяльності у пошуково-дослідницькому товаристві “Дже-рело” (створено у 2001р.). 15 проектів відзна-чено іменними стипендіями М. Осадци, М. Тарнавського, І. Труша. Їхні засновники – Благодійний фонд “Спілка без імені”, Бро-дiвський історико-краєзнавчий музей, Бро-дівська гімназія ім. І. Труша.

    • Успішно діють міжнародні проекти обміну (Польща, Швейцарія, Австрія).

    • Розгортає роботу молодіжна організація “Майбутнє – дітям”. Лише у 2006 р. зразко-вий вокально-хореографічний ансамбль “Ди-вограй” представив п’ять концертних прог-рам для громадськості району і міста.

    • Благодійний фонд “Сприяння відрод-женню і розвитку гімназії” щороку ініціює доброчинні акції, залучаючи до їхнього про-ведення учнівський колектив гімназії, інших шкіл міста, району.

    • Діяльність інтелектуального клубу “Що? Де? Коли?” вийшла за межі гімназії. Учасниками ігор дедалі частіше стають учні інших шкіл міста, району, педколеджу ім. М. Шашкевича.

    • Особливо активізувалась робота гімна-зії як ГАШ у рік 10-річчя її відродження. У святкових програмах літературної студії “Дзвін”, художньої студії “Мистецька па-літра”, у заходах з вшанування пам’яті І. Тру-ша, І. Созанського, відкритій першості району серед команд “Що? Де? Коли?” брали участь майже 100 учнів різних шкіл району, громада міста, с. Висоцько.

    • З ініціативи завідувача музею історії гімназії А. Корчака у 2005 р. було відкрито постійнодіючу фотовиставку “Броди: погляд в минуле і сучасне”.

Вагомий вклад у розвиток гімназії як ГАШ вносять: Ю. Мельник – координатор проекту “Школа як осередок розвитку громади”, В. Кулінець – художній керівник Зразкового вокально-хореографічного ансамблю “Диво-грай”, І. Мартинюк – президент Благодійного фонду “Сприяння відродженню і розвитку гімназії”, Г. Паньків – заступник директора гімназії, член ради ГАШ, А. Корчак – голова ради музею історії гімназії, І. Явна – член ра-ди ГАШ, С. Менько – керівник літературної студії “Дзвін” та інші.
Значні зміни сталися у гімназії з того часу, як вона набула статусу пілотної школи ГАШ. У нас формується переконання, що ГАШ – це:

  • дієвий спосіб відтворення втраченого відчуття спільноти у громаді;

  • крок у переході до децентралізованої моделі управління та розвитку освіти, громадянського суспільства.

Мине час, нові школи стануть учасниками програми, принесуть нові ідеї, новий досвід, а отже, відкриються нові перспективи для змін, змін на краще, які нам так необхідні.




Ансамбль Дивограй скарбниця українського фольклору на теренах Малого Полісся

Кулінець Володимир


Дирекція середньої школи №1 міста Броди 1992 р. під керівництвом Надії Михайлівни Присяжнюк вирішила створити гурток народ-ного танцю під орудою балетмейстера Воло-димира Кулінця та музичного керівника Івана Савчука.

Перед нами постало складне запитання: яким має бути ансамбль, що має бути осно-вою його програми?

Усім відомо, що географічно м. Броди належить до Малого Полісся, але слід заува-жити, що в складних процесах становлення культури важливу роль відіграє не тільки місцеве населення, а й сусідство етнічних територій. Бродівський район розташований поблизу межі Галичини та Волині, за декілька десятків кілометрів починається Поділля, не так далеко до Карпат та Польщі. Таке специ-фічне розташування Бродівщини та багато-віковий влив культур зумовили непросте формування місцевого фольклору. На фольклорному матеріалі Бродівщини і по-чалась створюватися програма ансамблю.

З давніх часів танець на Поліссі вико-нувався під спів учасників, і тільки радянська хореографічна школа знищила справжні осно-ви народної хореографії, акцентуючи увагу на класицизмі рухів та на штучних, базованих на ідеології постановках хореографів. Одним із зразків поєднання танцю і пісні у західному регіоні України був заслужений вокально-хореографічний ансамбль “Галичина” під ке-рівництвом Ярослава Чуперчука. Але тодішня комуністична влада приклала усіх зусиль, щоб цей колектив перестав існувати у такому форматі.

Ми поставили перед собою мету, щоб основою програми ансамблю стали вокально-хореографічні композиції Малого Полісся та сусідніх регіонів. Незабаром танцювальний гурток переріс у вокально-хореографічний ансамбль з назвою “Дивограй”.

Для постановок номерів програми ми неодноразово запрошували корифея поліської хореографії, творчого наставника нашого ансамблю, заслуженого діяча мистецтв Украї-ни, керівника заслуженого ансамблю танцю України “Полісянка” Віктора Семеновича Марущака. З його легкої руки з’явилися такі постановки, як: “Бродівщина вітає”, “Бро-дівська полька”, танець-гра “Хустинка”, молодіжний танець “Ремінець”, вокально-хореографічні композиції “Вийди, Грицю, на вулицю” та “Карпатські візерунки”. До тан-цювальних номерів та вокально-хореогра-фічних композицій увійшло багато фольклор-них танців, які виконувалися нашими пред-ками на нашій етнічній території чи у наближених до неї районах.

Після створення концертної програми в ансамблю “Дивограй” почалося бурхливе творче життя. За останні роки ансамбль побу-вав у Франції, чотири рази у Польщі, двічі у Німеччині та п’ять разів в Австрії, де брав участь у різних міжнародних фестивалях народного фольклору та проектах.

2000 р. – ансамбль бере участь у творчому звіті художніх та професійних колективів Львівської області, присвяченому 10-й річ-ниці Незалежності України (палац “Україна”, Київ);

2002 р. – колективу присвоєно звання “Зразковий”.

2002 р. – ансамбль виграв гранд-проект “Дивограй” – скарбниця фольклору Малого Полісся України”, який фінансувався по-сольством Нідерландів у межах програми Матра КАП.

2003 р. – “Дивограй” бере участь у круїзі-фестивалі Всеукраїнського благодійного Фон-ду Надії і Добра за маршрутом: Львів – Одеса – Артек – Херсон – Запоріжжя – Хортиця – Київ – Львів;

2004–2005 рр. – ансамбль є співвиконав-цем проекту “Ми є одна громада” програми “Демократизація України: програма малих проектів”;

2006 р. – ансамбль “Дивограй” проводить показовий урок для учасників Всеукраїнсь-кого семінару обласних голів методичних об’єднань з хореографії на тему: “Методика роботи з вокально-хореографічним колективом”;

2007 р. – відбулися святкові заходи до 15-річчя з часу заснування ансамблю “Дивограй”;

За ці роки ансамбль багато разів ставав дипломантом та лауреатом обласних фести-валів “Різдвяні канікули”, “Сокальські при-тупи”, “Галицькі барви”, “Сурми звитяги” та фестивалів-конкурсів ім. Ярослава Чуперчука та Павла Вірського.

Колектив має два склади учасників. В основному складі займається 30 учнів 7–11-х класів, які готові до виступів з повною програмою на сцені, є ще 20 учасників підго-товчого складу, які детально вивчають хо-реографічні номери. Тижневе навантаження для учасників основного складу – 11 годин. При ансамблі працює шестирічна хореогра-фічна студія народного танцю, у якій навчаються діти з різних шкіл м. Броди віком 6–11 років.

Новий стимул для свого розвитку “Ди-вограй” отримав після приходу до нього молодого музичного керівника – Віталія Володимировича Целюха. Для музичного супроводу художніх номерів було створено оркестр народних музик з числа кращих викладачів музики Бродівської школи есте-тичного виховання. Ансамбль “Дивограй” може проводити концертну програму, яка складається з 20-ти танцювальних, вокально-хореографічних та оркестрових номерів.

Багато разів у різних країнах, на міжна-родних фестивалях народного фольклору учасники ансамблю “Дивограй” з великим успіхом представляли українське танцюваль-не мистецтво. Приємно було дивитися, з якою гідністю та піднесенням діти виконують наш національний гімн, несуть наш національний прапор і з якою відповідальністю та само-віддачею відпрацьовують художні номери, щоб якнайкраще представити нашу державу. Тоді діти відчувають себе не лише учасни-ками вокально-хореографічного ансамблю “Дивограй”, а й представниками великої української нації.

Хочемо вірити в те, що випускники “Ди-вограю” будуть саме тими носіями мистець-кої хореографічної спадщини нашого народу, які у майбутньому докладуть максимум зусиль для її збереження.


Перші кроки до Європи, а відкриємо весь світ

Явна Ірина


Конституція України (стаття 18) гласить:

Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Три головні напрями зовнішньої політики України:


  1. Розвиток двосторонніх міждержавних відносин.

  2. Європейська інтеграція.

  3. Багатостороння дипломатія.

Ми не політики і не дипломати, але вже давно візитною карткою Бродівської гімна-зії ім. І. Труша стали поїздки до Почаєва та Золочева, Львова та Києва, Луцька та Колодяжного, Тернополя та Яремче, Сколе та Славська, Хотина та Кам’янця-Поділь-ського, Кривчого та Рівного, Канева та Берестечка, Підгірців та Умані, Кременця… Вивчення історії та культури нашого краю тісно пов’язане і з історією інших країн, тому сталі міжнародні зв’язки гімназії – це не випадковість, не данина моді, а зако-номірність та реалії сьогодення.

Ми живемо у Європі, потроху інтегрує-мося в європейський світ, ми хочемо вчитися у Європи. Які ж наші перші кроки на цьому шляху?

І – участь у програмах:

Австрійського бюро кооперації (вчитель Б. Мельник).

Сороса – Фонду Відродження (Крок за кроком: вчителі Ю. Мельник, І. Мартинюк, Р. Сокур, І. Явна).

FISE ARL (Академія місцевого розвитку: підприємець Б. Семчук, вчителі І. Явна, М. Ковальчук).

PIE (Партнерство в освіті: вчитель О. Гуляйгродська).

FLEX (Програма обміну майбутніх лідерів: учні К. Пилип’юк, С. Петрович, В. Цикунова, В. Байцер, Т. Тимочко).

EUROREGION BUG (Партнерство без бар’єрів: підприємці Б. Семчук, Г. Кудрик, вчитель І. Явна).

Діяти демократично (Міжнародний семі-нар з питань молодіжної політики: вчителі Б. Мельник, Т. Трінька, Н. Присяжнюк, учні О. Котова, П. Кулінець).

NCEE (Програма підготовки тренерів. Національна Рада з економічної освіти США: вчитель І. Явна).

Археологія Причорномор’я (вчитель А. Корчак).


ІІ – активна життєва позиція

  • бажання вчитися

  • бажання відкривати себе і свій талант іншим

  • бажання відкривати світ для себе та інших

Нас знають:

Львів


Одеса

Столиця України – Київ.

Столиця Австрії – Відень – 1995 р. (Пресбаум – 1999 р., Пулкау, Кремс – 2000 р.).

Столиця Румунії – Бухарест – 2002 р.

У Польщі – Познань (Могільно – 2006 р.) Люблін (Белжице – 2004 р., Бистриця – 2005 р.).

Столиця Білорусі – Мінськ – 2003 р.

Столиця Литви – Вільнюс – 2003 р.

Столиця Росії – Москва (Туапсе – 2007р., Санкт-Петербург – 2007р.).

Столиця Угорщини – Будапешт – 2003 р.

Столиця Швейцарії – Берн (Цюрих, Аадорф – 2005 р.)

У Німеччині – Аахен – 2001 р.

Столиця Молдови – Кишинів – 2006 р.


То коли це сталося?

1993 р. Австрія

1997 р. США

2000 р. Франція

2001 р. Німеччина

2002 р. Румунія

2003 р. Угорщина, Литва, Білорусь

2004 р. Польща

2006 р. Молдова

2007 р. Росія


Що за цим стоїть?

Співпраця учнівського колективу, вчи-тельського колективу та батьківської громади.




  • Україна – Австрія

У 1993 р. започатковано дружні та ділові зв’язки з однією із кращих гімназій Австрії – гімназією Секре-Кюр (“Гаряче серце”) у Відні. Завдяки підтримці та старанням доб-рих друзів з Австрії – радника Міністерства закордонних справ доктора Бернґарда Штільфріда, колишньої львів’янки Марії Дзерович, професора Хорста Лянга, дирек-тора гімназії Секре-Кюр Оскара Майєра, о. Дзеровича, п. Інгофнера, Лесі Цибенко – представника австрійського бюро коопера-ції, Богдани Мельник – вчителя німецької мови – щороку група Бродівських гімна-зистів, які виявили особливу наполегливість у вивченні німецької мови, упродовж двох тижнів навчаються у відповідних класах австрійської гімназії, проживаючи в роди-нах своїх ровесників, спілкуються зі своїми австрійськими друзями та їхніми батьками, вдосконалюють мову.

Географія перебування бродівських гім-назистів на австрійській землі розширилася, коли влітку 1999 р. чотирнадцять наших учнів проходили стажування з німецької мови у м. Пресбаум поблизу Відня, а у 2000 р. шістнадцять учнів – у м. Кремс, що знаходиться за 60 км від столиці Австрії.

Перед від’їздом додому наші учні завжди проходять тестування і отримують оцінки з усіх навчальних дисциплін, з розмовної і писемної німецької мови.

Звичайно ж, і вчителі, котрі супровод-жують дітей, отримують багато нових знань з методики викладання німецької мови, демократизації процесу навчання та вихо-вання, і за допомогою австрійських колег систематично поповнюють гімназійний ка-бінет іноземної мови посібниками з німець-кої та англійської мов, навчальними відео-касетами.



  • Україна –Угорщина

Ігор Мартинюк – вчитель фізики, тренер програми “Громадсько-активна школа”, Наталія Софій – координатор програми.

  • Україна – Молдова

Юрій Мельник – вчитель інформатики, координатор, тренер програми “Школа як осередок розвитку громади”.

  • Україна – Франція – Німеччина – Польща

Володимир Кулінець та Віталій Целюх – керівники Зразкового вокально-хореогра-фічного ансамблю “Дивограй”.


  • Україна – Польща

Ірина Явна – вчитель географії та еконо-міки, тренер програми “Підготовка трене-рів”, Богдан Семчук – підприємець, з 2006 р. міський голова Бродів, Збігнев Дишусь, директор гімназії ім. Івана Павла ІІ (м. Бєлжице), Гіронім Румяновський, дирек-тор гімназії ім. Л. Вавжиняка (м. Могільно), Єжи Баначек, директор школи (м. Бистриця).

Співпраця Бродівської гімназії та гім-назій Республіки Польща бере початок з грудня 2003 р. Група бродівчан (Б. Семчук, М. Сірко, І. Явна) успішно пройшли 2-й тур у проекті “Академії місцевого розвитку. FISE. Варшава” в м. Ужгороді. У 2004 р. група бродівчан проходила півторамісячне стажування у польських гмінах і школах (Люблін, Кросно, Белжице, Білгорай, Дукля, Ніджиця, Косчєржина).

Вже 10–18 червня 2004 р. перша група гімназистів гостювала у Белжице. Зустрічі з представниками місцевих громад, з учнями, їхніми батьками і наставниками, з мерами і старостами Белжице, Любліна, а також чудовий відпочинок сприяли прагненню підтримувати зв’язки, поглиблювати спів-працю. Та й хіба можна було забути Казімеж Дольни, Наленчув, подорож на пароплаві Віслою, Майданек, Всепольський фестиваль коней, подорож Розточчям…

У 2005 р. на карті наших зв’язків з’явилося м. Бистриця (захопливі знайом-ства з учнями, спільний відпочинок, вело-сипедні прогулянки), у 2006 – м. Могільно (неймовірна краса давньої столиці Польші – м. Гнєзно, м. Познань відкривали для нас свої історичні таємниці, а панорама Біску-піна нагадала нам фрагменти фільму “Вогнем і мечем”). Приємно, коли тебе цінують, поважають, чекають… І ми це знаємо і відчули, коли приймали наших гостей з Польщі у себе.



  • Україна – США

Наші випускники та учні К. Пилип’юк (1997–1998 рр., штат Вісконсін), С. Петро-вич (1998–1999 рр., штат Огайо), В. Цику-нова (2000–2001 рр., штат Кароліна), В. Байцер (2000–2001рр., штат Вашингтон), Т. Тимочко (2005–2006 рр., штат Масса-чуссетс) та наші вчителі Олена Гуляй-гродська (англійської мови), 2003 р., Чикаго, Вашингтон, та І. Явна (географія та основи економіки), 2007 р., Нью-Йорк, Чикаго, Вашингтон, Ошкош.



  • Волонтери Корпусу миру

Дженіффер Вілсон (штат Каліфорнія) 1998–2000 рр.

Колтер Кісс (штат Огайо) 2001–2003 рр.

Чед Гедден (штат Вісконсін) 2004–2006 рр.

Моніка Грехем (штат Вашингтон) 2007–2009 рр.



  • Україна – Швейцарія

Роже Кеммлер, директор школи в м. Аадорф, вчитель німецької мови Богдана Мельник.

Кожна поїздка наших гімназистів до Австрії, Польщі, Швейцарії, Німеччини допомагає їм відкривати для себе євро-пейські надбання, ознайомитися з мовою, звичаями, культурою, традиціями, побутом різних народів. Також кожна поїздка наших гімназистів відкриває європейцям своєрідне вікно до самобутньої України, до її багатств і краси.

За 14 років в Австрії, крім “Дивограю”, побувало 8 груп, 141 учень та 16 вчителів:

1995 р. 29 + 8

1997 р. 15 + 2

1998 р. 16 + 2

2001 р. 17 + 2

2002р. 15 + 2

2003р. 7 + 1

2006р. 12 + 2

2007р. 14 + 2
За 3 роки в Польщі побувало 9 груп (175 учнів та 36 вчителів).

З Польщі до нас приїжджали 4 групи (50 учнів, 66 дорослих).


Відвідали Швейцарію 2 групи (31 учень та 6 вчителів)

2002 р. 15 + 2

2005 р. 16 + 4

Статистика свідчить, що українці люблять подорожувати. У 2006 р. кількість україн-ців, які відвідали Європу, становила 16,9 млн осіб., у тому числі з Бродівської гімназії – 122 осіб. Потік туристів в Україну в цьому ж році становив 18,9 млн осіб. У тому числі до Бродівської гімназії приїхало 113 + 640 = 753 осіб.

А що далі?

Зустріч друзів з Польщі у квітні 2008 р. та нові маршрути і поїздки…

Пізнання і взаємозбагачення. Відкриття самобутньої України для європейців.




Теорія. практика. досвід.


Інформативний компонент змісту навчання

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка