200-років з Дня народження Великого Кобзаря, поета, художника та філософа



Скачати 149.97 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір149.97 Kb.

ВИЩЕ КОМЕРЦІЙНЕ УЧИЛИЩЕd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ



http://investigator.org.ua/wp-content/uploads/%d0%a2%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%81-%d0%a8%d0%b5%d0%b2%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be.jpg

200-років

з Дня народження Великого Кобзаря, поета, художника та філософа

Тараса Григоровича Шевченка

d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

9 березня 2014 року український народ відзначає 200 років від Дня народження Т.Г.Шевченка.http://cs616628.vk.me/v616628403/52b0/apnh5lqyk_a.jpg

Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу.



Тарас Шевченко (1814 – 1861) – життя та творчість

Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 р. в селі Моринці на Черкащині в родині селянина-кріпака. У сусідньому селі Кирилівці проминули дитячі роки майбутнього поета. Рано залишився сиротою. Перша освіта у сільського дяка; виявив великий хист до малювання і складання віршів. 1831 р. – переїхав з паном Енгельгардтом до Петербурга, де навчався в майстра-живописця Василя Ширяєва; 1838 р. Т. Шевченка викуплено з кріпацтва завдяки відомим художникам Івану Сошенку, Карлу Брюллову, Олексію Венеціанову, поету Євгену Гребінкці (гроші виручено за продаж створеного К. Брюлловим портрета В. Жуковського). Т. Шевченко вільний слухач Академії мистецтв у Петербурзі.1840 р. вийшла перша збірка поезій Т. Шевченка «Кобзар», яка розпочала новий етап в історії української літератури. 1841 р. – окремим виданням видруковано поему «Гайдамаки».d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg


1843, 1845 рр. у складі археографічної комісії Шевченко відвідує Україну. 1843 р. опубліковано драму «Назар Стодоля». 1844 р. поема «Сон». 1844 р. – окремими книжками вийшли поема «Гайдамаки», і поема російською мовою «Тризна». 1845 р. опубліковано твори «Кавказ», «Наймичка». 1845 р. – після закінчення академії повернувся в Україну, увійшов до таємної політичної організації Кирило-Мефодіївського товариства. Опубліковано послання «І мертвим, і живим…», вірші «Заповіт», «Минають дні, минають ночі…», історичні твори «Великий льох», «Холодний Яр»; видав альбом «Живописна Україна». 1847 р. при арешті Шевченка до рук жандармів потрапила рукописна збірка «Три літа», підготовлена поетом до друку. У неї увійшли такі твори: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Єретик» і десятки поезій. До 1905 р. ця збірка пролежала в жандармських архівах. Лише окремі поезії збірки, що випадково залишилися в приватних руках, поширювалися в Україні. 1847 1857 рр. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за написання гостросоціальних віршів Шевченко був засланий рядовим солдатом до Орської фортеці, а згодом – в Оренбург та Новопетровське укріплення. 1848р. – брав участь в Аральській експедиції, під час якої створив серію живописних полотен, написав поеми «Княжна», «Варнак», «Москалева криниця» та ін., вірші «І виріс я на чужині…», «Якби ви знали, паничі…», «У нашім раї на землі…» тощо. 1857 р. П. Куліш опублікував поему «Наймичка» без Імені автора. 1858 р. повернення до Петербурга. 1859 р. подорож в Україну. 1860 р. одержав звання академіка-гравера. Цього ж року побачило світ нове видання «Кобзаря». 10 березня 1861 р. – помер Т. Г. Шевченко в Петербурзі. 22 травня 1861 р. – перепохований у Каневі на Чернечій (нині Тарасовій) горі.http://cs616628.vk.me/v616628403/52b7/qqiypi-qbhg.jpgd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

Цікаві факти з життя Т. Шевченкаd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

1. Маловідомою є версія того, що пан Павло Васильович Енгельгардт і його слуга Тарас Шевченко по батькові були рідними братами. Їхній батько - пан Василь Енгельгардт - все життя прожив холостяком, залишивши, правда, після себе трьох синів і двох дочок. Але визнав він тільки одного свого незаконного нащадка - Павла Васильовича. Тарас же народився, коли пану було близько 59 років. Тоді в Європі незаконнонароджених дітей аристократів називали бастарда, в Росії - байстрюком. Їх зневажали, але поява на світ «плодів кохання» кріпаків та панів було явищем досить поширеним.

2. Спочатку в метриці Тараса було зазначено лише ім'я його матері - Агафія. Майже відразу після пологів кріпачка померла, і в документах дитини з'явилися вже зовсім інші записи, за якими його батьком був вказаний кріпак Григорій Іванович Шевченко. Але цікавий такий факт: перед самим народженням дитини Григорій з дружиною переїхали в село Кирилівка, а коли Тарасу виповнилось два роки, сім'я знову повернулася в село Моринці. Загадкове переміщення сім'ї Шевченка можна пояснити просто: так була збережена таємниця зв'язку пана з кріпачкою.

3. Свого часу відомий художник Карл Брюллов охрестив пана Енгельгардта-молодшого «найбільшою свинею в торжковскіх туфлях». Вступивши в спадкові права, молодий пан намагався відповідати "татонькові"-аристократу: керуючому було наказано з кріпаків дітей набрати дюжину хлопчаків, придатних до роботи кухаря, лакея, кучера, форейтора, домашнього живописця. Так 14-річний Тарас потрапив в кухарчуки. У його обов'язки входила вся "чорна" робота по кухні: він повинен був виливати помиї, носити дрова, чистити каструлі. Потім приїхав панич та перевів Тараса на посаду козачка і забрав його з собою у Вільно. Правда, перед цим він відправив хлопчика у Вільшани - на навчання до відомого місцевого художника-самоука.http://svitlytsia.crimea.ua/viewimg.php?f=images/articles/2013_12459.jpg&hsize=150

4. Два роки навчання в церковно-парафіяльній школі - це основна освіта Тараса Григоровича. Багатьма знаннями майбутня гордість української літератури Шевченко був зобов'язаний першій віленській красуні, баронесі Софії Григорівні Енгельгардт. Чарівна пані вчила козачка говорити польською і французькою. Але основні знання Тарас отримав від тамтешніх лакеїв. d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

5. До кінця життя Тарас Григорович писав страшенно безграмотно. Ось витяги з одного його листа, відправленого братові: «Брате Микито треба б'тобі погавкати та я не сирдитий. Не хай буде так Як робіця .... За цілуй старого діда Івана за мене, і поклонися всій рідні Нашій Яка є ... Скажи іваново Федерці не хай він' до мене напишу листа окрім. - Та тілько не по московському а то й читати не буду - Кланяйся йому. Залишайся здорова - Твій брат тарас' Шевченко ». т.г.шевченко. начерки на листі до брата микити шевченка. 1840, 2 березня. с.-петербург. папір, чорнило, перо. відділ рукописів та текстології інституту літератури ім. т.г. шевченка нан україни, ф. 1, № 239.d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

6. Тарас Григорович був щасливчиком, тому що йому таланило на добре ставлення людей, які зустрічалися йому протягом життя. Після приїзду в Петербург Енгельгардт, бажаючи мати особистого домашнього художника, визначив свого кріпака на підготовку до одного з майстрів живописних справ. Одного разу, коли Тарас малював з натури мармурові скульптури Літнього саду, він познайомився з Іваном Максимовичем Сошенком. У молодих людей виявилося багато спільного: мало того, що вони були земляками, але додатково обидва захоплювалися живописом. Фраза «не було б Сошенка - не було б Шевченка» містить багато істини. Іван познайомив Тараса з багатьма художниками, і Шевченко став своїм у світських салонах Петербурга. Друзі розсварилися через ...жінку: Сошенко був закоханий у Машеньку, племінницю господині квартири, яку знімав, а Тарас почав крутити з дівчиною роман. Але потім друзі все-таки помирилися. А коли Шевченко помер, Іван Максимович супроводжував труну з поетом в Україну. http://i041.radikal.ru/0711/1e/b83bb0f1a9b8.jpg

7. У Шевченка є дві могили: адже спочатку його поховали в Петербурзі, на Смоленському кладовищі, де зараз встановлено пам'ятний камінь, і тільки через два місяці труну з тілом покійного перевезли на Батьківщину, до Канева.

© 2010 — 2012 FreePapers.rud:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

Пам'ятники Тарасу Григоровичу Шевченкуd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

Пам'ятники Тарасу Григоровичу Шевченку встановлені в усіх обласних центрах України, багатьох містах і селах держави, а також у численних столицях і містах за кордоном. Загалом, в Україні і світі понад 1100 пам'ятників поету. Це найбільша кількість монументів, встановлених одній особі, якщо не враховувати вождів тоталітарного режиму і невідомих солдатів.http://cs616628.vk.me/v616628403/531d/yuebymjzvns.jpg

На території МАУПhttp://cs616628.vk.me/v616628403/5316/gpbqutpkmb0.jpg

Пам'ятник перед червоним корпусом http://cs616628.vk.me/v616628403/5334/tdrqo8hidcc.jpgd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

КНУ в Києві http://cs616628.vk.me/v616628403/533b/ellxrmh-eom.jpg

http://cs616628.vk.me/v616628403/5342/z-ho-xqsvo4.jpg



Монумент Шевченкові на площі Кінських у Празі.

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Парижі

Монумент у Будапешті


d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpgd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

http://cs616628.vk.me/v616628403/535e/ufb-teebzcy.jpghttp://cs616628.vk.me/v616628403/5365/lx7dlwdu4zc.jpg

Погруддя Шевченка у Скоп'є Пам'ятник Шевченкові в Оттаві (Канада) (Республіка Македонія) http://cs616628.vk.me/v616628403/5349/h9nhyo7l2v8.jpg



http://cs616628.vk.me/v616628403/538a/4rfol3ikxiy.jpg

Пам'ятник Тарасу Шевченку в районі Палермо, Буенос-Айрес (Аргентина)

Фрагмент пам'ятника у Вашингтоні.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку

http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку



Патріотичні погляди Тараса Григоровича Шевченкаd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

У національному світогляді Шевченка основну роль грають три символи: перший символ — це слава. Коли-небудь він говорить про славу, тобто славне минуле тепер поневоленого народу, то має на думці національну традицію. Другий символ це слово, а розуміє під ним Шевченко національну культуру. А третій символ — це правда, тобто загальнолюдські вимоги. Отже Шевченків національний демократизм, або краще сказати — широко продуманий демократичний націоналізм, є саме і отією розгоновою силою до дії, до боротьби за Україну.

Щоби збудити химерну волю треба громадою обух сталить”

І оцей поетичний заклик до одностайної, односердечної дії в ім’я України і для України, це неначе другий «Заповіт». Він зовсім зриває з традицією тодішньої української політичної думки, що була підправлена чи то автономізмом чи опортунізмом, філософією непротивлення злу, або по сучасному висловлюючись, всякому пацифізмові. Він стає на шлях безкомпромісної революційної боротьби з усякою неволею й усякою тиранією. А від цього прометейського бунту до чину, до дії, і то збройної — один тільки крок: один тільки крок до символічної, вигостреної громадою, сокири. І тут саме вперше в історії української духовності, притолоченої важким московським чоботом царя Миколи І., на весь ріст стає сильно і чітко поставлена ідея національної та державної волі, концепція великого Вашингтона з його новим і праведним законом. І в такому відношенні Шевченко, як суворий аналітик сучасного і справедливий суддя минулого, стає на п’єдестал пророка і креслить візії майбутньої України, кажучи: „А свого Вашингтона таки діждемося колись! . І врешті — в розвитку націонтворчої ідеології Шевченко, який, не бувши політиком, поклав тверді основи під напрямні політичної дії України, а не бувши вождем — визначив шляхи для збройного чину, залишає нам свій Заповіт. Залишає нам вінець своїх, кров’ю серця писаних бажань, віри і сподівань. Бо нічим іншим, як символом національної віри є саме Шевченків «Заповіт», що є наче б то нашим другим національним гімном.d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpgd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpgc:\users\татьяна\desktop\шевченко\shev-11.jpg



d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

Коротку, але як же вимовну характеристику Шевченка дає Іван Франко:

„Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком — і вказав нові, світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любов до людей в ненависть і погорду . . . Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всезростаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори”. c:\users\татьяна\desktop\шевченко\11.jpg

c:\users\татьяна\desktop\шевченко\p_25604_1_gallerybig.jpg

http://www.npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ifon_kifi_Filosofiya%20polituku/140.htmld:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg



Святкування 200-річчя з Дня народження Тараса Шевченка у Вищому комерційному училищіd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

12 березня 2014 року в стінах Вищого комерційного училища Київського національного торігвельно-економічного університету відбувся урочистий захід присвячений святкуванню двохсотої річниці з Дня народження Великого Кобзаря, поета, художника та філософа Тараса Григоровича Шевченка. Організатор якого вчитель української мови Подолян Олена Федорівна назвала «величною музичною композицією» на тему: «Безсмертний геній Кобзаря». Упродовж всього концерту на екрані інтерактивної дошки був представлений кінофільм в пам’ять Т. Шевченка. Учні декламували багато пророчих віршів Кобзаря. \\192.168.0.200\photos\!2014\03-12 т.г. шевченко\dsc_1058.jpg

В супроводі ніжної та спокійної пісні виконаної на фортепіано учнем Іллюшко Олександром прозвучав вірш «Лілея» нашим соціальним педагогом Вахняк Лідія Степанівна. Також, зі сцени пролунав могутній «Заповіт» митця, поета і батька української мови, покладений на сучасну музику у стилі реп, одним із учнів третього курсу, Котлярем Сергієм.

Завершилася наша «музична композиція» піснею героя праці України Василя Зінкевича «Шлях до Тараса». Захід з новою силою запалив учнівську любов до рідної України, мови, та змусив задуматися над сутністю людського життя. \\192.168.0.200\photos\!2014\03-12 т.г. шевченко\dsc_1049.jpgc:\users\татьяна\desktop\шевченко\dsc_1075.jpgd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg



Виставка учнівських газетd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

З нагоди святкування 200 років від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка у стінах нашого навчального закладу було проведено багато заходів. Одним з них був конкурс учнівських настінних газет. Учні проявили творчий підхід до виконання робіт. Це були і портрети Кобзаря, ілюстрації до творів, історії з життя та вірші. Кожен мав змогу помилуватися роботами в коридорі училища.\\192.168.0.200\photos\!2014\03-12 т.г. шевченко\dsc_1017.jpg



c:\users\татьяна\desktop\шевченко\qcczacnkcao.jpgc:\users\татьяна\desktop\шевченко\ktdcv48scqg.jpgc:\users\татьяна\desktop\шевченко\v-kyodx8194.jpgd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg\\192.168.0.200\photos\!2014\03-12 т.г. шевченко\dsc_1028.jpgc:\users\татьяна\desktop\шевченко\vitqhq9bd8o.jpg

Огляд творчості: http://cs616628.vk.me/v616628403/52be/tcojc-ig3hs.jpg

Т. Шевченко залишив по собі збірку поезій «Кобзар», 9 повістей (із 20-ти задуманих), п’єсу «Назар Стодоля», декілька уривків інших драматичних творів, щоденник, листи. Поетична збірка «Кобзар» названа в народі Книгою Правди. Це «епоха в історії духовного розвитку цілого народу українського», бо вона «відразу відкрила немов новий світ поезії» (І. Франко). Перше видання «Кобзаря» припадає на 1840 р., Часи миколаївської реакції, коли переслідувалося кожне вільне слово, у суспільстві панували страх, ненависть, підозра, доноси, наклепи, продажність. Поява збірки стала благодатною зливою в суспільній пустелі. У Першому виданні «Кобзаря» було лише 8 творів. Відкривався він програмним віршем «Думи мої, думи мої,.-», у якому поет висловив свої гіркі роздуми й болісні переживання з приводу становища українського народу, гнівний протест проти національного й соціального гніту. До збірки увійшли ранні твори Шевченка: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови…»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Образ кобзаря, народного співця, виразника народних дум і прагнень українського народу фігурує в багатьох творах Т. Шевченка, вказуючи на високе призначення мистецтва та його роль у суспільному житті. Твори з «Кобзаря» поширювалися а великою швидкістю,їх переписували, вчили напам’ять. Назву книжки перенесли на автора, додавши епітет «Великий». І тому Тарас Шевченко відомий у всьому світі як Великий Кобзар, співець життя народного. У 1844 р. твори, що увійшли в перше видання «Кобзаря, разом з поемою «Гайдамаки» були перевидані окремою книжкою під назвою «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки Тараса Шевченка». Видання «Кобзаря» 1860 р. позначилося схвальними рецензіями. Шевченка було назнано народним поетом, у нього «коло дум і почуттів перебуває в цілковитій відповідності зі змістом і ладом народного життя»(М. Добролюбов). У 1876 р. всі поетичні твори Т. Шевченка українською мовою було видано в Празі двомі томами (другий містив нелегальні вірші та поеми).d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

http://lessons.com.ua/taras-shevchenko-1814-1861-biog..d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

Чому Тараса Шевченка поховали в Каневі?d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpgd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

У червні 1859 року в Україну (він її не бачив вже 12 років) повертаєтьсяТарас Шевченко. Він відвідує свого друга Михайла Максимовича — першого ректора Київського університету, який жив на хуторі неподалікКанева на лівому березі Дніпра. В тиші Михайлової гори Тарас Шевченко часто сидів під п'ятисотлітнім дубом, який зберігся досьогодні і називається «дубом Шевченка». Звідти він милувався канівськими горами. Був Шевченко і в містах та селах повіту: Пекарях, Луці, Межиріччі. Намалював пейзажі «Коло Канева», «В Межиріччі».

Поет мріяв поселитися на одній з канівських гір. Тут, сподівався Шевченко, залишать його недуги. Він навіть намалював кілька проектів хати з широкою світлицею, а разом з управителем поміщика Парчевського i землеміром на високому березі Дніпра виміряв ділянку під неї. Відомо 2 фасади, п'ять схематичних планів хати та один — комори. Всі написані Шевченком власноруч[1]. Але мрії про одужання та придбання землі не здійснилися. Після повернення в маєток Максимовича Шевченка втретє заарештували, а після кількаразових допитів зобов'язали повернутися до Петербурга. 10 березня 1861 року Шевченко помер. В кількох поезіях поет згадував свою нездійсненну мрію поселитися на березі Дніпра.




ЗАПОВІТ

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.http://g.io.ua/img_aa/large/0182/74/01827467.jpg

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

http://uk.wikipedia.org/wiki


І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.



http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/48/grave_of_taras_shevchenko.png

Могила Шевченка в Каневі

http://school.xvatit.com/images/5/58/sadok_vysh2.jpegd:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg



Садок вишневий коло хати, 

Хрущі над вишнями гудуть, 

Плугатарі з плугами йдуть, 

Співають ідучи дівчата, 
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати, 
Вечірня зіронька встає. 
Дочка вечерять подає, 
А мати хоче научати, 
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати 
Маленьких діточок своїх; 
Сама заснула коло їх. 
Затихло все, тілько дівчата 
Та соловейко не затих.https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcqxzwbx65bpd64m17twr8uxh2cy4brqarzzleoh4xkyx_yzusubrg
[Між 19 і 30 травня 1847, 
С.-Петербург]




Редактори:

Ніконенко Анастасія – група Тоб – 105d:\desktop\vyshyvka-logo-top.jpg

Бобко Тетяна – група Тоб – 105

Під керівництвом: заст.. директора з НВР Іванової Н.Д.



Практичного психолога Нитяжук С.В.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка