2. Психологічні умови ефективного діалогу дитини з комп’ютером



Скачати 120.18 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір120.18 Kb.
2. Психологічні умови ефективного діалогу дитини з комп’ютером.

Використання ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи може стати потужним фактором збагачення індивідуальної основи розумового, естетичного, морального розвитку школяра. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень від об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і, навіть, зуміє винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій 1.

За умови введення до процесу навчальної діяльності елементів гри, у дітей виникають позитивні емоції, тим самим підвищуючи їх пізнавальну активність. Але поліпшення навчально-виховної роботи може відбутися лише через вдале спрямування гри вчителем і батьками. Гра має велике значення не лише для розвитку уяви, мислення, волі, а й особистості дитини в цілому.

Саме тому більшість прикладних програм навчального характеру, призначених для застосування в початковій школі, використовують ігровий підхід до навчальної діяльності, що підвищує інтерес дитини та знімає зайве психологічне напруження. З одного боку, комп’ютерні ігри потребують певного рівня пізнавальної активності та її інтенсивності, а з іншого, – сам комп’ютер є потужним джерелом розвитку як пізнавальної активності, так і інших інтелектуальних почуттів дитини – допитливості, задоволеності результатом своєї діяльності, вольових якостей та ін. 2. Окрім того, запам’ятовування матеріалу відбувається краще тоді, коли він цікавий, а ігрові програми для дитини зробити цікавими значно простіше.



Разом з комп’ютеризацією з’явилися також негативні наслідки цього процесу, що впливає на соціально-психологічне здоров’я дітей і підлітків. Найпоширенішим з них є явище комп’ютерної залежності.

Термін «комп’ютерна залежність» з’явився в 1990 році. Психологи класифікують цю шкідливу звичку як різновид емоційної «наркоманії», спричиненої технічними засобами. Головний зміст комп’ютерної залежності в тому, що комп’ютер починає керувати людиною. З часом для залежного стає важливим не результат, а процес, у якому втрачається контроль над часом.
Перші ознаки комп’ютерної залежності дитини:

  • пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру вдома або відвідування комп’ютерного клубу;




  • просиджування біля комп’ютера в нічний час;

  • приймання їжі під час комп’ютерної гри;

  • асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;

  • відсутність інших захоплень, крім комп’ютерних ігор;

  • віддавання переваги комп’ютерним іграм, а не спілкуванню;

  • загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування в батьками й однолітками, інших захоплень;

  • дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;

  • конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером 3.

Для профілактики комп’ютерної залежності в дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

    • привчайте дитину правильно ставитися до комп’ютера як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій;




    • не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп’ютерні ігри.

    • розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хв. комп’ютерної гри, 30 хв. заняття іншими видами діяльності;

    • не дозволяйте дитині їсти й пити біля комп’ютера;

    • не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном;

    • домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила;

    • обговорюйте з дитиною покарання в разі, якщо дитина порушить домовленість;

    • помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка;

    • не використовуйте комп’ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп’ютер не повинен стати компенсацією;

    • допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо) і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.

Тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності в дитини».

  • Щодня грає на комп’ютері.

  • Після початку гри втрачає відчуття часу. Не бажає залишати гру незакінченою. Їсть перед комп’ютером.




  • Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері.

  • Ви докоряєте дитині за те, що вона багато часу проводить за грою на комп’ютері.

  • Не закінчує гру, якщо досягає певного рівня складності, йде далі.

  • Порівнює результати зі старими й пишається цим, повідомляє про це всім.




  • Грає замість виконання домашніх завдань.

  • Як тільки дорослі залишають дім, дитина біжить до комп’ютера й з почуттям полегшення починає грати.

Якщо ви позитивно відповіли на 5 запитань з 10, то можете бути впевнені в тому що ваша дитина потрапила в залежність від комп’ютерних ігор.

Однак за методично правильного використання комп’ютерні розвивальні ігри мають величезний дидактичний потенціал та вплив на розвиток творчих здібностей учнів. Комп’ютерні програми мають ту перевагу порівняно з іншими формами ігор, що в них рольові характеристики персонажів, результати та дії можуть бути представлені більш повно, а іноді й трохи перебільшено, що дає змогу дітям бачити те, що в житті ледве помітне. Діти можуть побачити емоційні реакції людей, способи взаємодії, навчитися співвідносити їх із ситуаціями, що їх спричиняють, у яких вони виявляються.

Уведення елементів комунікацій в ігрову діяльність дітей дає змогу розподілити ролі в грі, зробивши її тим самим захоплюючою, складнішою і відповідальною. Крім того потреба звертатися до засобів телекомунікацій за допомогою або додатковими даними до особи, яка наділена відповідними функціями, але відсутня в безпосередньому оточенні, сприяє активнішому використанню письмової мови для спілкування і, відповідно, стимулює вдосконалення навичок володіння клавіатурою в дітей. Обмін повідомленнями в конкретних ситуаціях сприяє розвитку процесів вербалізації, глибшому усвідомленню та узагальненню виявлених дітьми закономірностей.

Одна з важливих особливостей і переваг мультимедійних засобів навчання порівняно з аудіовізуальними та іншими засобами полягає саме в тому, що мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова, дидактичне спрямування та розв’язання навчальної (наукової) проблеми передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до індивідуальних розумових, психолого-фізіологічних можливостей та інтересів; перевіряти правильність відповідей, використовувати в процесі сприймання та засвоєння знань необхідну зорово-слухову й текстову інформацію 4.

Можна виділити такі аспекти застосування мультимедійних інформаційних засобів для самостійної роботи:
•для загального ознайомлення з об’єктами;
•для з’ясування сутності окремих процесів, явищ та подій;

• для аналізу явищ, окремих фактів, встановлення між ними спільного і відмінного, розв’язання пізнавальних завдань, створення проблемних ситуацій, підведення учнів до самостійних висновків та узагальнень.

Добираючи до уроку програмне забезпечення, треба враховувати, що воно повинно відповідати певним вимогам, а саме:

 бути цікавим і викликати позитивні емоції в школярів;

 активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів;

 викликати в дитини бажання навчитися працювати самостійно;

 відповідати валеологічним вимогам;

 розвивати творчі здібності дитини;

 носити навчально-контролюючий характер.

Інший важливий аспект комп’ютерних ігор – це їх зміст. Гра повинна бути без насильства та аморальних аспектів, мати розвиваючий характер, бути трохи складною для дитини, а не одноманітною і монотонною. Інакше ефект буде протилежним: замість розвитку і прагнення до пізнання за допомогою комп’ютера – компенсація життєвих невдач і відхід від реального життя в кіберпростір.

Головна характеристика навчального діалогу з комп’ютером – його педагогічна спрямованість. Від неї залежать інші параметри, які можна задавати діалогу учень-комп’ютер. Порушення психологічних принципів взаємодії учнів з комп’ютером найчастіше проявляється таким чином 5:


  • надмірна допомога. У результаті надмірної регламентації діяльності учня звужується «поле самостійності» пошуку розв’язку;

  • недостатня допомога. Таке явище, як правило, спостерігається в навчальних системах з непрямим управлінням навчальною діяльністю. Результати виявляються у формі загальних рекомендацій, які майже не будуть застосовані на практиці;

  • неадекватність оціночних суджень. Вона викликана тим, що не враховується історія навчання;

  • надмірність допоміжного діалогу. Комп’ютер для визначення змісту відповіді задає багато питань, чим відволікає учня від розв’язання завдання;

  • збої комп’ютера. Комп’ютер унаслідок помилок у програмному забезпеченні може давати неправильні відповіді;

  • недостатня вмотивованість допомоги. Комп’ютер може вказувати лише на наступний крок у розв’язанні, але не розкриває напряму пошуку, прийомів розв’язання, його теоретичних принципів;

  • надмірна категоричність. Вона викликає негативні реакції в учнів у тих випадках, коли вони знаходять нешаблонний розв’язок не передбачений програмою. Учні в такому випадку демонструють до комп’ютера зверхність, ігнорують наступні його вказівки.

Як показує світовий досвід, інформатизація все більш активно впливає на формування психічних процесів. Заняття на комп’ютерах безумовно мають і позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість та уяву. У дітей, захоплених комп’ютерами, більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. У таких дітей у той же час, як правило, більш низькі показники інтересів у гуманітарній області (музика, мистецтво, література), діти також менше читають і майструють 6.



Психолого-педагогічні аспекти інформатизації навчального процесу загальноосвітньої школи різноманітні й багатопланові зупинимося на тих, які мають найбільше значення для підтримки традиційного навчання в початковій школі.


  1. Мотиваційний аспект. Використання засобів нових інформаційних технологій дозволяє посилити мотивацію навчання завдяки не тільки новизні роботи з комп’ютером, яка сама по собі нерідко сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливості регулювати пред’явлення завдань за труднощами, заохочуючи правильні рішення, не вдаючись при цьому до моралі й осуду. Працюючи на комп’ютері, учень отримує змогу довести розв’язання будь-якої навчальної задачі до кінця, оскільки йому надається необхідна допомога, а якщо використовуються найбільш ефективні навчальні системи, то йому пояснюється рішення, він може обговорити його оптимальність. Комп’ютер може впливати на мотивацію учнів, розкриваючи практичну значимість досліджуваного матеріалу, надаючи їм можливість проявити оригінальність, поставивши цікаве завдання, поставити будь-які питання й запропонувати будь-які рішення без ризику отримати за це низький бал. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання. Однак важливо, щоб зацікавленість не стала переважаючим фактором у використанні комп’ютера й не затьмарила навчальні цілі.

    1. Врахування індивідуальних особливостей та активізації навчального процесу. Застосування засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє індивідуалізувати й диференціювати процес навчання, реалізуючи інтерактивний діалог, надаючи змогу самостійного вибору режиму навчальної діяльності та комп’ютерної візуалізації досліджуваних об’єктів. В умовах масової загальноосвітньої школи в кожному класі є діти як з високим, так і з досить низьким рівнем розвитку, фронтальна форма роботи й орієнтація на середнього учня в таких умовах себе не виправдовують і призводять до втрати інтересу на уроці в найздібніших і неможливості в найбільш слабких активно залучатися до навчального процесу. Індивідуальна робота учня за комп’ютером створює умови комфортності при виконанні завдань, передбачених програмою: кожна дитина працює з оптимальною для нього навантаженням, тому що не відчуває впливу оточуючих.




    1. Розширення можливостей пред’явлення навчальної інформації.

Використання можливостей інформаційних технологій дозволяє не тільки відтворювати реальні обставини діяльності, а й демонструвати процеси, які в реальності не можуть бути помічені. Можливості представлення та вивчення інформації постійно розширюються завдяки розвитку інтерактивних комп’ютерних систем: мультимедійних технологій, підключають комплексне (текст, звук, колір, об’єм, анімація і сенсорика) сприйняття інформації; телекомунікацій, що дозволяють розширити межі того соціального оточення, у межах якого здійснюється пізнавальний розвиток дитини; штучного інтелекту, що підвищує рівень навчання до свідомого експерименту й дослідження.

    1. Зміна форм і методів навчальної діяльності. Наявність програмно- методичного забезпечення, орієнтованого на підтримку викладання певних навчальних предметів; об’єктно-орієнтованих програмних систем (текстові, графічні, музичні редактори, електронні таблиці тощо), призначених для формування культури навчальної діяльності та інформаційної культури; систем штучного інтелекту (бази знань, експертні навчальні системи), призначених для організації процесу самонавчання, а також навчального та демонстраційного устаткування, що сполучається з комп’ютером, дозволяє організувати в навчальному процесі інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, забезпечити можливість самостійної навчальної діяльності та предметної діяльності із засобами нових інформаційних технологій. Так, текстовий редактор із вбудованими словниками синонімів й омонімів, засобами перевірки правопису – один із найпотужніших навчальних інструментів, які прийшли до школи разом з комп’ютером, – неминуче спричиняє зміни в змісті та методах навчання рідної мови та літератури. Зміна усталених традиційних форм і методів навчальної діяльності, спрямована на вдосконалення освітнього процесу, залучає до своєї сфери як окремого індивіда, так і клас, вчительський колектив, школу в цілому, що фактично сприяє створенню нової педагогіки.

Введено термін трисуб’єктна дидактика (Петухова Л.Є., Співаковський О.В.), який позначає один із напрямів педагогічної науки про найбільш загальні закономірності, принципи та засоби організації навчання, що забезпечує свідоме та міцне засвоєння системи знань, умінь і навичок у межах рівноправних взаємин учня (студента), учителя (викладача) та інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища.

5. Контроль за діяльністю учнів. У роботі на комп’ютері кожен учень може обдумувати відповідь стільки часу, скільки йому необхідно; зникає проблема суб’єктивної оцінки знань при опитуванні, так як оцінку виставляє комп’ютер, підраховуючи кількість вірно виконаних завдань; відбувається миттєвий аналіз відповіді, що дає можливість учню або утвердитися в своїх знаннях, або скоректувати невірно введену відповідь, або звернутися за допомогою до вчителя. Таким чином, комп’ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом 7.

Отже, учитель, здійснюючи педагогічну діяльність засобами інформаційно-комунікаційних технологій, повинен обов’язково враховувати психологічні принципи взаємодії учня з комп’ютером для створення оптимальних умов педагогічного впливу та отримання очікуваного результату.



1 Кивлюк О. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в системі навчальних дисциплін початкової школи / О.Кивлюк // Початкова школа. – 2004. – №4. – С. 34 – 35.

2 Белавина И. Психологические последствия компьютеризации детской игры / И.Белавина // Информатика и образование. – 1991. – №3. – С.91-94.

3 Прийменко В. Діти, які грають в ігри, або комп’ютерна залежність / В.Прийменко // Інформатика. – 2007. - №5-7. – С. 16 – 18.

4 Кивлюк О. Аналіз наукових досліджень з проблематики пропедевтики інформатики в початковій школі / О.Кивлюк // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. – № 6. – С. 69 – 72.

5 Основы компьютерной грамотности / Машбиц Е.И., Бабенко Л.П., Верник Л.В. и др.; под ред. Стогния А.А. и др. – К.: Выща шк. Головное изд-во, 1998. – 215 с.

6 Вєтрова І. Використання комп’ютерів у навчання молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки / І.Вєтрова, В.Вербенко // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2001. - №2. – С. 22 – 25.

7 Босова Л. Компьютерные уроки в начальной школе / Л.Босова // Інформатика и образование. – 2002. - №1. – С. 86 – 94.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка