2. Аналіз багаторівневих ієрархічних систем Формалізація та розвиток визначення складної системи. Багаторівневі стратифіковані системи



Скачати 174.56 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір174.56 Kb.


В С Т У П


Фахове вступне випробування з галузі 0501 Інформатика та обчислювальна техніка носить комплексний характер, оскільки має на меті виявити знання, практичні уміння та навички вступників з основних профілюючих дисциплін.

При підготовці до комплексного фахового вступного випробування доцільно використати перелік наведеної у програмі літератури.




РОЗДІЛ 1. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОЕКТУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ТЕМА 1. Методологія системного аналізу та проектування складних систем

Основні поняття системного аналізу та теорії складних систем: Поняття системного аналізу і визначення складної системи. Поняття, що характеризують проектування, побудову та функціонування складних систем. Матеріальні та нематеріальні складні системи, розвиток складних систем.

Класифікація складних систем і моделі складних систем: Класифікації складних систем. Модель “чорного ящика”. Модель складу і модель структури системи. Структурна схема складної системи. Динамічні моделі систем.

Побудова моделей, що містять проблему та моделей, що містять розв’язок проблеми для складних систем. Алгоритми проведення системного аналізу.: Моделі систем, що містять проблему. Виявлення цілей. Моделі систем, що містять розв’язок проблеми. Алгоритми проведення системного аналізу. Компоненти системних досліджень.

Процедури системного аналізу – декомпозиція та агрегатування: Моделі систем, як основання декомпозиції. Алгоритмізація процедури декомпозиції. Модель дерева цілей, що побудована методом декомпозиції.

ТЕМА 2. Аналіз багаторівневих ієрархічних систем

Формалізація та розвиток визначення складної системи. Багаторівневі стратифіковані системи: Розвиток визначення системи. Багаторівневі ієрархічні системи. Стратифіковані системи. Ієрархія слоїв. Багатоешелонна (організаційна) ієрархія.

Загальна структура дворівневих систем. Декомпозиція підсистем: Загальний опис дворівневої системи. Декомпозиція підсистем: підпроцеси; управляючі підсистеми.

Координація в багаторівневих ієрархічних системах: Поняття координації для дворівневих систем. Умови координації стосовно задач управління для дворівневих систем. Постулат сумісності для дворівневих систем. Поняття принципів координації для дворівневих систем. Різні аспекти проблеми координації. Процедури координації.

Моделі ієрархічних систем управління в економіці: Задачі розподілу ресурсів в економічній системі з ієрархією. Задача управління в ієрархічній системі за допомогою штрафів і заохочень. Модель призначення штрафів за забруднення навколишнього середовища в ієрархічній системі. Динаміка ієрархічних систем. Метод прогнозного графу Глушкова. Метод аналізу ієрархій Сааті. Розробка графових моделей в аналізі інформаційних процесів. Аналіз інформаційних процесів підприємства на основі методу аналізу ієрархій Сааті.

ТЕМА 3. Аналіз і моделювання інформаційних систем

Уніфікована мова проектування та моделювання - основні поняття та етапи розробки системи: Історія і процес розробки стандартів для об’єктно-орієнтованого моделювання програмного забезпечення. Історія розвитку найбільш популярних графічних нотацій для об'єктно-орієнтованого моделювання, аналізу і проектування. Предмети і процес стандартизації в групі по аналізу і проектуванню в OMG. Огляд основних понять графічної нотації і семантики мови UML. Unified Modeling Language (UML) - уніфікована мова моделювання.

Методи та засоби для опису статичної структури моделі системи: Діаграми класів. Діаграми об'єктів. Асоціації і їхні ролі. Потужність і стереотипи асоціацій. Відносини залежності. Відносини узагальнення, їхні стереотипи. Стереотипи як засоби розширення мови моделювання системи. Інтерфейси і їхні реалізації. Параметризовані і породжені класи. Структурування моделі системи за допомогою пакетів.

Методи та засоби для опису сценаріїв використання системи, яка моделюється: Діаграми сценаріїв використання (Use Case diagrams) як засіб опису взаємодії системи, яка моделюється, із зовнішнім середовищем. Засоби для деталізації поводження системи, яке описане на діаграмах сценаріїв використання. Класи моделі, що описують загальні поняття для опису поводження системи. Класи моделі, що описують поняття діаграм сценаріїв використання системи, яка моделюється.

Методи та засоби для опису поводження системи, яка моделюється: Діаграми взаємодії об'єктів (collaboration diagram). Опис способів видимості об'єктів один одному. Опис послідовності посилки повідомлень між об'єктами і їхньої синхронізації. Опис потоків даних в діаграмах взаємодії. Діаграми послідовності (sequence diagram). Опис часової послідовності посилки повідомлень між об’єктами. Опис областей активації на діаграмах, зв'язок діаграми і тексту програми об'єктно-орієнтованою мовою. Класи, що описують поняття діаграм взаємодії об'єктів і діаграм послідовності взаємодії.

Засоби для моделювання систем з дискретним числом станів: Діаграми переходів і станів (Statechart diagram). Прості і складові стани в діаграмах переходів. Події, прості і складні переходи в діаграмах переходів. Переходи зі складових станів і в складові стани; синхронізуючі стани, внутрішні переходи.

ТЕМА 4. Прикладні методи системного аналізу

Установлення вимог до моделей програмних систем: Принципи установлення вимог. Виявлення вимог. Сучасні методи виявлення вимог. Узгодження і перевірка обґрунтованості вимог. Матриця залежності вимог. Ризики і пріоритети вимог. Управління вимогами. Ідентифікація і класифікація вимог. Ієрархії вимог. Управління змінами. Бізнес-модель вимог. Модель рамок системи. Модель бізнесів-варіантів використання. Модель бізнесів-класів. Документ опису вимог.

Проектування інформаційних систем на основі їхніх моделей: Архітектура програмного забезпечення інформаційних систем. Розподілена архітектура. Триланкова архітектура. Стратегії повторного використання. Компоненти. Розгортання компонентів. Реалізація варіантів використання і операцій. Проектне моделювання інформаційних систем. Проектування пакетів. Проектування компонентів. Проект розгортання. Проектування кооперативних взаємодій.

Проектування реляційних баз даних на основі візуальних моделей систем: Генерація об’єктно-реляційної бази даних (ОРБД). Елементарні типи даних моделі ОРБД. Відображення візуальної моделі в ОРБД. Генерація реляційної бази даних. Елементарні типи даних РБД. Відображення в РБД.

Проектування користувальницького інтерфейсу інформаційних систем за допомогою візуальних моделей: Проектування користувальницького інтерфейсу інформаційних систем як міждисциплінарна діяльність. Інтерфейс: від прототипу до реалізації. Керівні принципи проектування інтерфейсу, який орієнтований на користувача. Віконний інтерфейс і його моделі. Моделювання залежностей між вікнами. Документ і його представлення. Однодокументний інтерфейс. Багатодокументний інтерфейс. Діаграма навігації по вікнах.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ ТА ЗНАНЬ

ТЕМА 1. Теоретичні основи баз даних

Файлові системи та бази даних. Необхідність у використанні БД. Основні поняття та термінологія: інформаційна система (ІС), моделі даних, база даних (БД), система управління БД (СУБД), банк даних, база знань. Файлові системи та бази даних. Необхідність у використанні БД.

Інформаційні системи та бази даних. Основні визначення БД та СУБД. Функції та структура типової СУБД. Класифікація СУБД. Форми надання схем БД та моделі для відображення в БД об’єктів реального світу:

ІС та БД - розподіл функцій в організації роботи ІС. Рівні абстракції при проектуванні ІС та БД: локальний, концептуальний, формальний (концептуальний розробника), фізичний та зовнішній. Класифікація ІС. Користувачі ІС. Життєвий цикл ІС та БД. Функції СУБД: надійне маніпулювання даними, керування транзакціями, ведення журналу змін (забезпечення обмеження доступу, захист цілісності даних, синхронізація, захист від відмовлень та відновлення), лінгвістичне забезпечення. Структура типової СУБД: ядро, менеджери функцій. Класифікація БД: інвертовані списки; ієрархічна модель БД (дерева, збалансовані та двійкові дерева, ієрархічні файли). Мережева модель БД (прості та складні мережеві структури, цикли, петлі). Реляційна БД, постреляційні підходи побудови БД. Моделі даних для представлення об’єктів реального світу (концептуальна та реляційна). Засоби семантичного моделювання схем баз (діаграмні технології, загальні підходи).



Основні поняття реляційних БД. Основні визначення реляційної алгебри. Операції з маніпулювання даними у БД. Проблеми проектування реляційних БД. Принципи нормалізації, визначення нормальних форм БД. Засоби побудови концептуальних моделей ІС та БД. Основні поняття реляційних БД: відношення, атрибут, тип даних, кортеж, домен, ключ, індекс. Базові властивості відношень. Призначення та типі ключів. Зв’язування таблиць та типи зв’язків (зв’язки типа 1:М,М: М). Фізична організація реляційних таблиць. Організація збереження даних за строками та стовпцями. Збереження індексів та ключів, організація захисту інформації та розмежування доступу користувачів. Механізми прискорення доступу та підвищення надійності. Визначення: множина, арність множини. Приклади основних теоретико множинних операцій реляційної алгебри: об’єднання, різниця, декартовий добуток, перетин. Реляційні вирази та обчислення (кортежі, змінні, формули, цілєві списки). Додаткові операції реляційної алгебри: з’єднання, ділення, проекція, селекція, пере найменування. Недоліки реляційних БД: надмірність, потенціальна приреченість, аномалії: оновлення, включення, віддалення. Процес нормалізації відношень. Зміст трьох форм нормалізації відношень (1NF, 2NF, 3NF). Приклади нормалізації відношень. Післядії проведення нормалізації відношень. Зміст трьох додаткових форм нормалізації (ВСNF, 4NF, 5NF). Діаграмні технології у проектуванні БД. Елементи діаграми Чена: сутність, атрибути, зв’язки (відношення). Правила позначень діаграми Чена та її побудова. Елементи діаграми Мартіна: елемент даних, агрегат даних, тип запису, екземпляр запису, зв’язки, перехресні посилання. Засоби проектування за технологією IDEF. Реляційна модель даних. Об’єктно - орієнтована база даних. Засоби мови UML.

Мова SQL. Оператори опису схем БД. Засоби доступу до даних у мові SQL. Властивості оператора SELECT. Виконання складних операцій зі фільтрації, сортування та групування даних. Моделі надання знань у інформаційне аналітичних та експертних системах: Структурована мова SQL. Особливості та визначення. Типи операторів мови. Оператори опису схем БД – CREATE. Оператори опису індексів CREATE INDEX. Оператори зміни схем БД- ALTER. Оператори додавання елементів до БД - INSERT, корегування даних - UPDATE та віддалення записів - DELETE. Оператори роботи з даними - пошук, обрання та формування даних. Поняття навігаційного та реляційного методів доступу до даних. Проста форма оператору SELECT. Оператор SELECT з рядком WHERE. Сортування записів таблиці за допомогою рядка ORDER BY. Ключове слово DISTINCT для виключення з НД дублюючих записів. Рядок GROUP BY < HAVING > - формування групових записів. Структура оператора SELECT для розрахунку підсумкових стовпчиків за допомогою арифметичних функцій: COUNT, SUM, AVG, MAX, MIN. Введення обмежень на групові записи рядком HAVING. Вкладені запити - UNION. Зовнішнє з'єднання таблиць, ключові слова JOIN, ON, LEFT, RIGHT. Приклади складних операторів. Побудова даних про знання, проблема визначення. Особливості збереження, пошуку та доступу до них. Різниця у функціях БД та базах знань. Моделі збереження даних у БЗ. Логічна модель даних. Мережева модель. Продукційна модель. Фреймова модель.

ТЕМА 2. Практичні питання з використання реляційних БД

Засоби інтегрованого середовища Delphi розробки додатків, які базуються на БД (інструментальні та компонентні елементи). Засоби інтегрованого середовища Delphi розробки додатків, які базуються на БД ( засоби TTable та TQuery): Призначення та можливості інструментальних та компонентних елементів інтегрованого середовища Delphi. Візуальні та не візуальні компоненти роботи з формою, засоби роботи з розподіленими базами. Створення структур таблиць за допомогою Database Desktop та Data Pump. Призначення та властивості машини BDE. Побудова функційних додатків у Delphi. Схема взаємодії додатків з базами даних, навігаційний та реляційний методи доступу до даних у Delphi. Загальні характеристики засобів TTable та Tquery. Особливості навігаційного методу доступу. Призначення та основні властивості не візуальних компонентів TTable, DataSource. Події компоненту TTable. Візуальні компоненти DBGrid та DBEdit. Приклад додатку на мові Delphi для виконання операцій: введення, корегування та відображення реляційної таблиці БД на формі екрану. Компонент TQuery. З’єднання компонента TQuery з БД. Методи відкриття та закриття компоненту TQuery. Види запитів: статичні, динамічні, запити що формуються програмно, зміни значень реляційних таблиць. Приклад додатку на мові Delphi засобами реляційного методу доступу.

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА БАЗ ДАНИХ
ТЕМА 1. Загальні положення процесу проектування та технології проектування різних етапів створення іс

Зміст та місце дисципліни у курсі підготовки. Поняття: проект, система, інформаційна система, класифікація ІС. Організаційно-інформаційна модель об’єкта проектування. Мета, задачи та принципи створення ІС Системний підхід до проектування ІС .Декомпозиція ІС що проектується. Процес проектування ІС, стадії та етапи. Трудомісткість стадій створення ІС. Структура проектної документації. Учасники створення ІС. Методи та засоби створення ІС. Технології створення ІС. Склад і зміст робіт на стадії перед проектних досліджень. Перед проектна документація. Методи та засоби організації збирання та аналізу матеріалів обстеження. Методика проведення обстеження інформаційного середовища для ІС що проектується. Склад і зміст “Технічного завдання”. Склад і зміст робіт на стадії техноробочого проектування. Документація стадії техноробочого проектування. Модель для визначення функціонального наповнення ІС. Визначення структури ІС. Склад і зміст “Технічного проекту”. Діаграмні технології як основний засіб формалізації на стадії техно - робочого проектування. Поняття інформаційного забезпечення ІС та класифікація інформації. Організація та види інформаційних масивів. Методика проектування інформаційного забезпечення. Побудова семантичної та даталогічної моделі БД. Формування фізичного надання моделей БД.

Поняття системи документації. Класифікація форм і методів виведення інформації. Методика проектування форм вихідної інформації. Засоби Delphi для створення звітів та роботи з ними. Методика створення первинних документів. Засоби Delphi для створення вхідних форм та роботи зі первинними документами. Методика проектування вхідних інформаційних повідомлень. Складові зв’язку “ та організація процесу обміну інформацією “користувач - автоматизована ІС”. Типі діалогів. Засоби Delphi для організації роботи користувача з системою. Організація служби підтримки користувача. Особливості процесу впровадження. Планування робіт з уведення в дію системи. Проведення дослідної експлуатації. Управління процесом проектування. Сучасні технологічні засоби управління проектами.

ТЕМА 2. Типове проектування ІС

Характеристика елементного підходу проектування ІС. Методи елементного проектування. Суть компонентної технології створення ІС. Способи прив’язки пакетів прикладних програм. Технологія об’єкто - орієнтованого проектування. Уніфікована мова моделювання систем що проектуються.

Задачі і принципи автоматизації проектування ІС. Поетапні засоби автоматизації проектування ІС. CASE – засоби –комплексне вирішення процесу проектування ІС. Огляд сучасних систем автоматизації процесу проектування ІС. Проект системи аналізу фінансове економічних показників державного бюджету. Проект системи аналізу забрудненості радіоактивних сховищ Украйни.
РОЗДІЛ 4. КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
ТЕМА 1. Локальні мережі

Класифікація комп’ютерних мереж. Основні програмні і апаратні компоненти мережі. Топології комп‘ютерних мереж. Способи і типи адресації: Еволюція обчислювальних систем. Основні програмні і апаратні компоненти мережі. Топології фізичних зв‘язків. Адресація комп‘ютерів. Структуризація як засіб побудови великих мереж. Комунікаційні пристрої. Мережні служби. Глобальні, локальні та муніципальні (регіональні) мережі.

Модель OSI. Модульність і стандартизація. Стандарти ISO/IEC, IEEE, ANSI та ITU-T для телекомунікацій: Поняття «Відкрита система». Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів. Модель OSI (Open System Interconnection). Мережозалежні та мережонезалежні рівні. Модульність та стандартизація. Стандартні стеки комунікаційних протоколів. Вимоги, які існують до сучасних обчислювальних мереж.

Лінії зв‘язку. Методи передачі дискретних даних на фізичному та канальному рівнях: фізична передача по лініям зв‘язку. Типи ліній зв‘язку. Апаратура ліній зв‘язку. Характеристика ліній зв‘язку. Стандарти кабелів. Методи передачі даних на фізичному рівні. Методи передачі даних на канальному рівні. Компресія даних. Методи комутації.


Реалізація міжмережевої взаємодії засобами TCP/IP. Адресація в IP-мережах: Багаторівнева структура стеку TCP/IP. Адресація в IP-мережах. Типи адрес стеку TCP/IP. Класи IP-адрес. Використання масок в IP-адресації. Система доменних імен DNS. Протокол IPv4. Структура IP-пакета

Протоколи і стандарти локальних мереж. Технологія Ethernet (802.3), Fast Ethernet, Gigabit Ethernet. Технологія Token Ring(802.5) и Token Bus (802.4): Загальна характеристика протоколів локальних мереж. Структура стандартів IEEE 802.x. Протоколи LLC рівня керування логічним каналом (802.2). Технологія Ethernet (802.3). Формати кадрів технології Ethernet. Специфікації фізичного середовища Ethernet. Основні характеристики технології Token Ring(805.2).

Безпровідні локальні мережі WiFi (802.11) та мережа міської зони WiMAX (802.16) MAN-мережі міської зони: FDDI, DQDB, стільникові мережі GSM, CDMA: Фізичний рівень технології Fast Ethernet. Правила побудови сегментів Fast Ethernet при використання повторювачів. Особливості технології 100VG-AnyLAN. Загальна характеристика стандарту Gigabit Ethernet. Специфікація фізичного середовища стандарта 802.3z. Основні характеристики технології FDDI. Відмовостійкість технології FDDI

ТЕМА 2. Корпоративні та глобальні мережі

Архітектура та технологія глобальних комп’ютерних мереж: Х.25, FrameRelay, ATM, ISDN: Типи глобальних мереж. Глобальні мережі з комутацією каналів та пакетів. Магістральні мережі і мережі доступу. Технологія плезиохронної цифрової ієрархії PDH. Технологія синхронізації цифрової ієрархії SONET/SDH. Протоколи сімейства HDLC. Протокол РРР. Глобальні мережі на основі виділених ліній. Глобальні мережі на основі комутації каналів. ISDN – мережі з інтегральними послугами. Комп’ютерні глобальні мережі з комутацією пакетів. Призначення і структура мереж Х.25. Призначення і загальна характеристика мережі Frame Relay. Основні принципи технології ATM. Стек протоколів ATM. Передача трафіку IP через мережі ATM. ATM і локальні мережі

Принципи маршрутизації. Протоколи маршрутизації в IP-мережах. Архітектура системи керування мережею: Принципи та протоколи маршрутизації. Функції маршрутизаторів. Маршрутизація без використання масок. Маршрутизація з використанням масок. Технологія безкласової міждоменної маршрутизації CIDR. Фрагментація IP-пакетів. Порти. Сегменти і потоки. Внутрішні і зовнішні протоколи мережі Internet. Дистанційно-векторний протокол RIP. Протокол «стану зв‘язків» OSPF.

Засоби аналізу продуктивності мереж, принципи проектування та оптимізації мереж: Функції і архітектура систем керування мережами. Багаторівневе представлення задач керування. Схема менеджер-агент. Стандарти систем керування. Концепція SNMP-керування. Стандарти керування OSI. Агенти і менеджери. Протокол CMIP і послоги CMIS. Моніторинг і аналіз локальних мереж. Керування віртуальними мережами .

Глобальні мережі. Мережне устаткування та програмне забезпечення. З'єднання між локальними та глобальними мережами: Устаткування глобальних мереж. Модеми. Адаптери ІSDN і DSL. Устаткування користувача. Топології глобальних мереж: точкова топологія, кільцеподібна топологія, зіркоподібна топологія. Багаторівневі глобальні мережі. Типи комутації: мережі з комутацією каналів, мережі з комутацією пакетів. Нові розроблювальні технології глобальних мереж; OS-SONET, швидка ІSDN, CATV, SMDS. Бездротові глобальні мережі. З'єднання між локальними й глобальними мережами. Трансльовані з'єднання. Проксі-сервери. Маршрутизовані з'єднання. Мережне обладнання та програмне забезпечення. Мережні операційні системи. Мережні протоколи й служби. Мережні носії. Типи кабелів. Бездротові носії. Мережні з’єднувальні пристрої. Прості з’єднувальні пристрої. Складні з’єднувальні пристрої. Обладнання сегментації та створення підмереж.

РОЗДІЛ 5. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ТА АЛГОРИТМІЧНІ МОВИ.
ТЕМА 1. Структура програми та основні команди мови Object Pascal.

Загальні відомості про програмування. Поняття алгоритму. Етапи розробки програми. Синтаксис мови Object Pascal. Стандартні математичні функції. Математичні та логічні вирази. Структура програми. Типи змінних у мові Object Pascal. Лінійні алгоритми. Оператори присвоювання, введення та виведення даних. Деякі вимоги до написання програм. Складний оператор. Укорочені, загальні та вкладені команди розгалуження. Оператор case...of...end

Циклічні алгоритми. Команда повторення арифметичного циклу. Команда повторення з передумовою. Команда повторення з післяумовою. Таблиці виконання. Лінійні та двовимірні масиви. Структуровані дані. Масиви. Введення і виведення елементів масиву. Особливості роботи з масивами у мові Object Pascal. Нестандартні типи даних. Базові алгоритми для роботи з масивами.

ТЕМА 2 Програмування основних конструкцій.

Функції та процедури. Поняття підпрограми, функції, процедури. Структура функції. Приклади написання складних математичних функцій. Структура процедури. Глобальні та локальні змінні. Приклади написання процедур для обробки масивів. Структура програми у мові Object Pascal. Особливості виклику та використання функцій і процедур. Динамічні масиви. Принципи динамічного використання пам’яті. Основні стандартні функції та процедури для роботи з динамічними масивами. Особливості обробки динамічних масивів. Особливості використання динамічних масивів у підпрограмах.

Літерні змінні та робота з текстовими файлами. Рядковий тип даних. Основні стандартні процедури та функції при роботі з рядковими змінними. Організація роботи з текстовими файлами. Стандартні процедури та функції при роботи з файлами. Структуровані типи даних. Записи. Типізовані файли. Структура даних “запис” та особливості її використання. Типізовані файли. Організація роботи з типізованими файлами. Стандартні процедури та функції для роботи з типізованими файлами. Приклади обробки інформації з типізованих файлів. Основи роботи в об‘єктно-орієнтованому програмному середовищі Delphi. Поняття об’єкт, клас. Наслідування класів. Робота зі стандартними об’єктами. Створення власних об’єктів.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Розділ 1

  1. Месарович У., Такахара И. Теория многоуровневых иерархических систем. М.: Мир. – 1982. – 385 с.

  2. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. – М.: Высшая школа, 1989.- 368 с.
  3. Основы системного анализа и проектирования АСУ: Уч. пособие Павлов, С.Н. Гриша А.А. и др – К.: Выща шк.; 1991. – 367с.


  4. Задоров В.Б. Основи системного аналізу об‘єктів і процесів комп‘ютеризації (функціонально-технологічний підхід). Частина 1. Введення до проблематики системного аналізу організаційних антропогенних систем (на прикладі інформаційних технологій бізнес-систем): Конспект лекцій. К.: КНУБА, 2000. –95 с.

  5. Х.Таха. Введение в исследование операций.Кн.2,пер.с англ.-М.:Мир, 1985.

  6. Моисеев Н.Н. Ма5.тические методы системного анализа. - М.: Наука, 1979. – 400 с.

  7. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем. - М.: Наука, 1978. - 400 с.

  8. Месарович М., Такахара Я. Общая теория систем: ма5.тические основы. - М.: Мир, 1978. - 311 с.

  9. Волкова В.Н., Денисов А.А. Основы теории систем и системного анализа. - СПб : "СПбГТУ", 2001.-370 с.

Розділ 2

  1. Дейт К Введение в системы баз данных - М.:Наука 1980 – 630 с

  2. М. Мейер . Теория реляционных баз данных : Пер. с англ. – М.: Мир, 1987. – 608 с.

  3. Т. Тиори, Дж. Фрай . Проектирование структур баз данных: В 2-х кн. Пер. с англ.- М.: Мир, 1985.

  4. Голицина О.Л., Максимов Н.В., Попов И.И. Базы данных: учебное пособие М.: Форум: Инфра-м, 2004-352с.

  5. В. Фаронов. Delphi 6 учебний курс СПб:Питер,2002. –512 с

  6. Д. Ульман . Основы систем баз данных / Пер. с англ. М.Р. Когаловского и В. В. Когутовского. М.: Финансы и статистика , – 334 с.

  7. Праг К.Н. Ирвин М.Р. Access 97.Библия пользователя –К.: Диалектика 1997-176с

  8. Прокудин Г.С. Оленина Л.М. Информатика и компьютерная техника. Системы управления базами данных. Часть 2.Метод указания. К.: Изд-во Европа. ун-та. 2002 –56с

Розділ 3

  1. Бабенко Л.П., Лавріщева К.М. Основи програмної інженерії. К.: Знання, 2001.

  2. Мацяшек Л. Анализ требований и проектирование систем. Разработка информационных систем с использованием UML. : Пер. c англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002.

  3. Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. Приемы объектно-ориентированного проектирования. Патерны проектирования. – СПб: Питер, 2001.

  4. Фаулер М., Скотт К. UML. Основы. 2-е издание. - СПб: "Символ-Плюс", 2001.

  5. Фаулер М., Скотт К. UML в кратком изложении. М.: Мир, 1999.

  6. Гома Х. UML. Проектирование систем реального времени, параллельных и распределенных приложений - М: "ДМК", 2002.

  7. Фридман А.Л. Основы объектно-ориентированной разработки программных систем. – М.: Финансы и статистика, 2000.

  8. Эммерих В. Конструирование распределенных объектов. Пер. c англ. – М.: Мир, 2002.

  9. Якобсон А., Буч Г., Рамбо Дж. Унифицированный процесс разработки программного обеспечения. – СПб.: Питер, 2002.

  10. Коналлен Дж. Разработка Web-приложений с использованием UML : Пер. c англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001.



Розділ 4


  1. В.Г.Олифер, Н.А.Олифер Новые технологии и оборудование IP-сетей.- СПб.:БХВ-Петербург, 2001.-512с.

  2. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы / В.Г.Олифер, Н.А.Олифер.- Спб: Издательство «Питер», 1999.- 672с.

  3. Дж. Гленн Брукшир Введение в компьютерные науки. М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001.-688с.

  4. Дуглас Е. Камер Компьютерные сети и Internet. Разработка приложений для Internet. Издательский дом «Вильямс» Москва -Санкт-Петербург-Киев, 2002.-640 с.: ил.

  5. Дуглас Е. Камер , Дэвид Л. Стивенс Сети TCP/IP. Разработка приложений типа клиент/сервер для Linux/POSIX., Издательский дом «Вильямс» Москва -Санкт-Петербург-Киев, 2002.-592 с.: ил.


Розділ 5

33. Жаров А. Железо IBM 2001 (ежегодник). — М.: “МикроАрт”, 2001 (на рос. мові).



34. Каган Б.Н. Электронные вычислительные машины. М.: Энергия, начиная с 1979 (на рос. мові).

  1. Микролаб КР580ИК80 907. Тех. Описание и инструкция по эксплуатации. — М.: Машприборинторг. 1989 (на рос. мові).

  2. Микропроцессорная лаборатория “Микролаб КР580ИК80”. — М.: Внешторгиздат, 1989 (на рос. мові).

  3. Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтроллерах / В.В.Сташин, А.В.Урусов. 1990 (на рос. мові).

  4. Рудометов Е., Рудометов В. Архитектура ПК, комплектующие, мультимедиа — СПб: Издательство «Питер», 2000. (Серия «Анатомия ПК») (на рос. мові).

  5. Стрыгин В.В., Щарев Л.С. Основы вычислительной, микропроцессорной техники и программирование. — М.: Высш. шк., 1989 (на рос. мові).

  6. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. —Львів, «Афіша», 2001, 424 с. (на укр. мові).



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка