1. Активність футбольного туризму як форма реалізації людиною свого потенціалу




Скачати 101.22 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір101.22 Kb.
1.Активність футбольного туризму як форма реалізації людиною свого потенціалу

Погоджуючись з трактуванням про біосоціальну природу людини, ми також можемо стверджувати, що види її соціальної активності обумовлені і багато в чому визначені соціальним середовищем та мікросередовищем. Не можна розглядати людину відокремлено, ізольовано, одинично. В своїх орієнтаціях і прагненнях людина відображає найважливіші інтереси, ідеали суспільства, в якому вона живе.

Попередній етап розвитку суспільствознавства акцентував увагу тільки на виробничо-трудовій діяльності особи, майже ігноруючи необхідність людини в дозвіллєво-розважальних формах активності.

Не заперечуючи впливу трудової активності людини на формування її ціннісних орієнтацій, слід відзначити зростання важливості дозвілля, в тому числі і туризму, на процес саморозвитку особи.

Даючи узагальнену картину самореалізації людини на початку XXI століття, варто відзначити, що разом з такими якостями, як працівник, споживач, актуалізується і така її соціальна роль, як мандрівник. Якщо слідувати давній традиції і шукати для людини лаконічно-однослівне визначення, яке може вказати на головну її відмінність від усіх інших живих істот, то замість таких формул, як Homo sapiens (людина розумна) або Homo faber (людина, що створює), Homo loquens (людина, що розмовляє) або Homo ludens (людина, що грає), Homo sociologies (людина соціологічна) або Homo psychologicus (людина психологічна), Homo agens (людина, що діє) або Homo consommus (людина, що споживає), ми запропонували б визначення Homo travelus, тобто людина, що подорожує.

В ролі стимул-реакції до здійснення туристської подорожі є принцип задоволення, який, за Фрейдом, є однією з двохдомінант життєдіяльності людини. В цьому плані туризм дає людині тонке, вишукане задоволення, якого не можна отримати в повсякденному, монотонному, конвеєрному житгі.

Повсякденний світ сучасної особи прагматичний. Рецепторність, стандартність, монотонність - найважливіші риси повсякденності. Нормальній, звичайній течії життя людини притаманна властивість загострюватися або ставати предметом хворобливо загостреної уваги, зациклюватися на певних проблемах. В цьому сенсі футбольний туризм - це вихід за межі рутинних процедур та об'єктів обридлої повсякденності.

Важливою характеристикою повсякденного світу є однотипний набір одних і тих самих емоцій. Саме футбол дозволяє людині наповнити життя новими емоціями, враженнями.

Туристська активність породжує нові інтереси і потреби в особистості, виступає в ролі "пального" для подальшої раціоналізації її активності. Туризм сприяє розвитку цивілізованої споживчої сили людини, яка завдяки туристській активності спроможна використовувати широкий спектр досягнень світової культури (речі, способи, технології). І тому завдяки Євро 2012 це може відбутись з багатьма особами в тому числі і з українцями.

Сучасний працівник як фізичної, так і розумової праці психологічно перенавантажений. У цьому плані Євро 2012 виступить як сфера надання послуг з психологічного розвантаження та відтворення нових чуттєво-емоційних сторін внутрішнього світу людини.Футбольний туризм є необхідним кружним шляхом розвитку інтелектуальних, чуттєвих, пізнавальних зусиль, спрямованих на надбання нового соціального досвіду.

Євро 2012 буде одним з найефективніших національних капіталовкладень у розвиток особистості. Туристська активність розвиває людину і як працівника, і як споживача, і як особистість. Туристська діяльність сприяє розширенню сфери свободи особистості, сфери прийняття самостійних, найбільш оптимальних і відповідальних рішень.

Виконання людиною певної соціальної ролі і носіння певної маски особистості в певні періоди стомлює людину. Подорожуючи, вона знімає "соціальну шкіру" і залишається наодинці зі своїм "Я", відпочиває від життя на виду, від напруги між соціальною маскою та своєю самістю. Обираючи той чи інший вид чи об'єкт туризму, людина реалізує свої комплекси як невиконання будь-чого в індивіді, в своїх бажаннях або намагається опанувати ту сферу чи область, яку вона в повсякденному житті не може осилити або подолати.

У зв'язку з цим життя футбольного туризму індивіда розкриває його характеристики, прагнення, пристрасті, деякі з яких можуть шокувати суспільство, яке знає цю людину тільки як носія соціальних чеснот.

Для багатьохлюдей пересичення повсякденністю, звичайністю приводить до захоплення туризмом як відхилення від щоденної неминучості, яка лякає повторенням одних і тих самих форм життєдіяльності. Б.Паскаль писав: "Якби ми не мали розваг, ми б відчули таку стомлюючу нудьгу, що прагнули б вилікувати її засобом не таким ефемерним" [1,147-148].

В літературі у зв'язку з досліджуваною темою розглядається так званий "синдром Стендаля". Йдеться про глибокий психічний розлад, який здатні викликати твори мистецтва та вишукані природні ландшафти. Його ознаки: запаморочення, втрата самовідчуття та орієнтації, депресія. Щороку десятки туристів зазнають цього своєрідного культурного передозування. Причинами такого явища є надзвичайна чутливість особи; стрес від подорожі і зустріч із бездоганними творіннями природи та архітектурної творчості людини, а також агресивне порівняння туристом його постійного місця проживання з побаченим естетично-шокуючим його уяву природним та соціальним середовищем.
2.Ієрархія цінностей українського суспільства.
В ієрархії цінностей українців велику роль відіграє прагнення до незалежності власного існування, до можливості самому визначати свою життєву стратегію. Багатовікова соціальна та політична закріпаченість, відсутність у них елементів громадянського суспільства, державності призвели до того, що українець сублімувався в туризмі. Українець не чинив опору соціально-економічним негараздам, він пристосовувався. Звідси човниковий туризм, а раніше -подорожі чумаків по сіл ь на волах до Криму, на чайках по Дніпру та по Чорному морю.

Для українців в їхніх світоглядних орієнтаціях завжди на перший план висувалася ідея сенсу наповненості самого буття, такого софійного начала життя, його просвітленості надією і гармонією, яка в українському менталітеті слугувала ідейним мотивам протистояння хаосу, "тьмі зовнішній" ворожих сил зла, іноземного гноблення і соціально-політичних колізій. Ще наш мандрівний вчитель життя Григорій Савич Сковорода казав: "Життя наше є мандрівка" [2,362]. Мандрівництво зробило Г.Сковороду одним з найбільш освічених людей свого часу. Навіть на могилі він заповів вибити такий напис: "Світ ловив мене, але не впіймав". Цей вислів Сковороди відбиває таку ментальну рису українців, як прагнення побачити нове, зіткнутися з невідомими явищами, процесами, порозмірковувати над незрозумілим.

Схильність до переміни стін повсякденного буття обумовлена і такими рисами українського менталітету, як романтизм, мрійливість, відкритістьдо нового, естетизм. Подорожі українців дозволяли їм легко переживати фарс повсякденних дрібниць, безглуздя чвар у міжособистісних стосунках і у взаємовідносинах з владою.

Епікурейство українців (накритий стіл, "садок вишневий коло хати", розмірений темп життя, естетизм традиційної обрядовості і в той же час непокірливість долі та всьому неми нучому) також притаманне їхній мандрівній активності.

Людина - це суспільно-культурна істота, що постійно "вбирає" цінності соціокультурного навколишнього світу. Туризм розширює горизонти її повсякденного (певною мірою монотонного, одноманітного) буття. Туризм руйнує світ звичок, стереотипів, життєвих аксіом повсякденності людини. Туризм є формою "піднесення" людини над повсякденним життям.

Людина, що подорожує, стає відкритою для інновацій, які безперервно створюються в усіх сферах суспільного життя різних країн. Завдяки туризму людина опановує нові технології, нові технічні засоби виробництва товарів та послуг.


3. Позитивне у футбольному туризмі.
У футбольному туризмі є позитивне в плані творення сучасної культурної людини, що оволоділа найвищими зразками конструктивних та ефективних форм матеріального та духовного виробництва. Мандруючи, людина потрапляє в нові ситуації, не передбачені її попереднім досвідом. Вона опиняється в нормативно-ціннісному хаосі. Через особисте відчуття та осмислення людина знаходить шляхи та приймає рішення, які розширюють горизонт її світобачення. Туризм порушує "накатане" існування людини, коли вона день у день автоматично здійснює дії, не замислюючись над їхньою раціональністю та ефективністю.

Мандрівка актуалізує увагу людини до екзистенціальних проблем: у чому зміст її життя, де онтологічна укоріненість життя в інших соціальних вимірах? Життя людини розглядається як певна доля, що передбачає питання про співвідношення в цій долі миттєвостей неминучості, випадковості та свободи вибору людини.

В природі людини характерною рисою є прагнення до новизни вражень, відчуттів, видів діяльності, місць перебування тощо. В цьому плані туризм є необхідною формою повноцінного людського існування.

Футбольний туризм дозволяє розширювати коло міжособистісного спілкування, безпосередньої комунікації людей. Людина реалізує свої потаємні бажання подолати свою самотність, побачивши іншу людину, інших людей, інші місця. Вона дізнається, чи може вона зрозуміти іншу людину, співчувати їй в її конкретно-історичному бутті, чи може вона відчути високі почуття жалю і співчуття.

Футбольний туризм доповнює та розширює соціальну чуттєвість та емоційність людини, реалізує її романтичні настрої. Туризм дозволяє їй серед повсякденної суєти досягти найвищих духовних височин чи сильних емоційних переживань. Останнім пояснюється значна поширеність такого виду туризму, як екстремальний. Це обумовлено тим, що соціально та економічно розвинуті країни вже давно переживають період миру й відносного економічного благополуччя. А обстановка спокою і ситості іноді спонукає людину шукати нові форми для реалізації схильності до ризику та авантюризму. До того ж поширене відчуття торжества економічно розвинутих країн на світовій арені і їхнє процвітання впливає на самооцінку їхніх громадян - вони почувають себе більш упевненими у своїх силах і здібностях і менше бояться всякого роду небезпек.

Володіння іноземними мовами дозволяє людині "проектувати" зміни свого місця проживання, змінювати соціальний статус та ставати представником тієї чи іншої титульної нації.

У туризмі реалізуються одвічні образи життєдіяльності людини - "осад історичної пам'яті", або архетипи за Карлом Юнгом. За допомогою туризму індивід інтеріоризує культуру, духовну та матеріальну історію.

За допомогою туризму відбувається подолання моменту "подвійного стандарту особистості" в світоглядних орієнтаціях - для внутрішнього використання та для життя


У футбольному туризмі приховане зачарування життям, яке не можна пояснити, яке виступає як свято або ж як хвилююча, захоплююча гра, що дозволяє людині зіграти нові соціальні ролі, пережити не знані раніше відчуття.

Туристська активність виступає однією з форм творчості людини, за допомогою якої здійснюється самопізнання, реалізація "Я", свого соціального призначення.

4.Характеристика постмодерністського мислення.
Поширення в XXI столітті постмодерністського мислення призвело до відмови від оцінки сучасності з позиції майбутнього. "Постмодернізм перетворює кожну мить сучасної історії на "кінець світу", оскільки кожна мить є в той же час "початком світу" - майбутнього немає, його щосекунди творять живі із сучасного матеріалу" [3,18]. Виходячи з цього, сенс життя людини та її моральна оцінка теперішнього часу дедалі менше орієнтовані на віддалені цілі, до яких начебто дрейфує суспільство, і все більш апелює до власного самоутвердження в сьогоденні. В цьому плані туристська активність виступає природним і невіддільним правом людини. Творчість футбольного туризму виступає формою особистої ініціативи людини з розвитку своїх здібностей і можливостей, незалежно віддержавної влади. Можливість подорожувати означає захист гідності людини, яка є основою всієї організації сучасного суспільства.

Всюди, де мета діяльності народжується з глибини людського духу, має місце творчість. Творчий елемент притаманний будь-якій формі пізнавальної активності, в тому числі і туристської, бо пізнання є внесенням у буття світла істини. Туризм сприяє творінню людиною самої себе. Туристська творчість - не одноразовий акт, цьому повинне бути присвячене все життя людини. Залишатися самим собою, жити самобутньо, в межах людяності, хоч би якою справою займався, - найважливіше завдання творчості. Світ відкривається по-новому, ніколи - раніше не відомим чином, тільки в результаті мандрівки (реальної або віртуальної) людини.

В звичайному, повсякденному житті людина "розпорошується" на різні сфери, де вона обмежена і однобічна, а в туристській діяльності вона "збирає" з усіх уламків, з усіх своїх часткових проявів, стягує всі свої сили в одну точку, щоб бути присутньою в тій чи іншій точці світу або при тій чи іншій події. Всі серйозні філософські концепції, всі світові релігії вбачають свою головну мету в розкритті тих шляхів, тих зусиль, завдяки яким людина може вирватися зтваринного, бездумного, автоматичного стану та утриматися в своєму людському єстві. В цьому плані туристська активність дозволяє людині в певному сенсі "прокинутися", "прийти до тями", перервати мертвотну нудьгу повсякденного існування.
творчість особистості зумовлює її прагнення до отримання максимально доступної частки інформації і вражень, змушує постійно намагатися перебувати в стані крайньої пильності та відкритості до всього навколишнього.Туризм виступає стимулом для досягнення певної мети, як можливість для успішної діяльності людини, як форма самовдосконалення себе та реалізації творчого потенціалу особи.

5.Мінуси футбольного туризму.

З іншого боку, туризм має не тільки плюси, а й мінуси. У 1899 році норвезький економіст, який працював у США, Торстін Веблен \ Thorstein Bunde Veblen, опублікував книгу "Теорія розслабляючого Класу" \ The Theory of the Leisure Class, в якій вперше помітив основну рису консюмеризму: при здійсненні покупок люди стали керуватися ірраціональними мотивами. Зокрема, вони стали купувати певні товари, щоб підкреслити свою приналежність до певної соціальної групи. Веблен приділив увагу і зароджується туризму. Він зазначив, що сучасні йому американці і європейці подорожують для того, щоб їх бачили подорожують. Відпочинок став проявом вищої елегантності і стильності.



Література:

1. Ларошфуко Ф. Максимы. Паскаль Б. Мысли. ЛабрюйерЖ. Характеры.: Пер. с фр. -М., 1974.


2. Сковорода Г. Твори в 2-хтомах. Том І. - Київ, 1961.
3. Попович М. Либеральные ценности, или раздумья у парадного подъезда Европы // Зеркало недели. - 2001.-1 декабря.

(http://tourlib.net/books_ukr/filotur.htm)

Міністерство освіти і науки України

Київський університет туризму,економіки і права

РЕФЕРАТ

Євро 2012(Філософія футбольного туризму)



Виконав студент 22-Юфд

Шумлянський А.П.



Київ – 2009

План:

1.Активність футбольного туризму як форма реалізації людиною свого потенціалу

2.Ієрархія цінностей українського суспільства.
3. Позитивне у футбольному туризмі.
4.Характеристика постмодерністського мислення.

5.Мінуси футбольного туризму.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка