" мова наша солов'їна "



Скачати 42.31 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір42.31 Kb.
Позакласне заняття з української мови на тему:

" МОВА НАША СОЛОВ'ЇНА "

3-А клас

Тема. МОВА НАША СОЛОВ'ЇНА .

Мета. Збагатити знання учнiв про мову рiдної землi, iї ба-

гатство i красу. Допомогти школярам зрозумiти, що без рідного

слова немає людини.Сприяти розвитковi творчих здiбностей

дiтей, бажанню берегти свою нацiональну мову.



Унаочнення. На дошцi вишитий рушник, вислови "Мужай, прекрасна

наша мово", "Без мови рiдної, юначе, й народу нашого нема".


Ведуча. Дорогi дiти! Сьогоднi наш урок присвячений рiднiй

мовi. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця - українська. Вона спiвуча i багата.

Учень. Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звiдкiля i як?

Є в нiй лiс-лiсочок, чорнолiс. Є iще й байрак!

I така ж розкiшна i гнучка, як мрiя...

Учениця. Є в нiй хурделиця, вiхола, завiя,

Завiрюха, хуртовина, хуга, заметiль...

Та не в тому справа, що така багата.

Помогало слово нам у боротьбi

I за все це слово дякуєм тобi.

/О.Пiдсуха/

Ведуча. Мова! А що таке мова? Народ говорить, що " слова до

слова - зложиться мова", а Тарас Григорович Шевченко ось як про

неї каже;

Ну що б здавалося, слова...

Слова та голос -бiльш

нiчого.


А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..

А Панас Мирний говорив:"Найбiльше i найдорожче добро в кожно-

го народу -це його мова, ота жива схованка людського духу, його

багата скарбниця, в яку народ складає i своє давнє життя, i свої

сподiванки, розум, досвiд, почування".

Учень. Мова, наша мова,

Мова кольорова,

В нiй гроза травнева

Й тиша вечорова.


Учениця. Мова, наша мова-

Лiт минулих повiсть,

Вiчно юна мудрiсть,

Сива наша совiсть.


Учень. Мрiйнику - жарптиця,

Грiшнику спокута,

Спраглому - криниця.
Учениця. Мова, наша мова -

Пiсня стоголоса,

Нею мрiють весни,

Нею плаче осiнь.

Нею марять зими

Нею кличе лiто.

/Ю. Рибчинський/

Ведуча. Українська мова - це народнi пiснi, такi як "Дощик":


Дощик, дощик

Капає дрiбненько

Не боюся я дощу,

Бо я веселенька. /2 рази


Дощик, дощик

Капає сильнiше

Грай, музико, друже грай

Буде веселiше /2 рази


Дощик, дощик

Ще сильнiше капотить

Дiтвора пiшла у танець,

Аж ногами тупотить. /2 рази


Ведуча. Наша мова - це i цiкавi прислiв'я.
Учень. Хто лiтом спеки боїться, тому зимою немає чим грiться.
Учениця. Рання пташка дзьобик чистить, а пiзня очицi жмурить.
Учень. Не родись багатий та вродливий, а родись при долi та

щасливий.


Учениця. Хотiв зробити спiшно, а вийшло смiшно.
Ведуча. Українська мова - це i можливiсть перевiрити розумовi

здiбностi дiтей. Ви, мабуть здогадалися, що це загадки.


Учень. Iз неба диво золоте

I свiтить нам, i грiє,

Нiщо без нього не росте,

I всяк йому радiє.

Радiєш ти, радiю я,

Радiють луки, поле, гай,

Радiє з краю в край земля,

А що за диво? Вiдгадай!

/ Cонце /.

Учениця. Зелений кiт вилiз на плiт,

Сидiв, сидiв аж порудiв.

Хвiст унизу - мишi гризуть,

Злiз би -та де! А як упаде?

Здригнеться свiт: що то за кiт?

(Гарбуз).

Учень. Що у свiтi найшвидше?

(Думка)

Учениця. Неживе, а за людиною ходить.



(Тiнь).

Ведуча. А хiба можна не казати про українську скоромовку?

На печi, на печi

Смачнi та гарячi

Пшеничнi калачi.

Хочеш їсти калачi-

Не сиди на печi.

/ Дiти читають скоромовку з дошки/.

Ведуча. А тепер я згадую свої дитячi роки, iгри i те, що тут не

обходилось без лiчилок.

Учень. Котилася торба

З високого горба,

А в тiй торбi хлiб, паляниця,

Кому доведеться,

Той буде хмуриться.

Учениця. Пливе качка по водi,

Несе яйця золотi.

По одному золотому,

А ти, качко, йди додому.

Ведуча. Подобається вам? Але ще необхiдно згадати казку. Здогадайтесь

з якої казки звучить той чи iнший уривок:

I. - Няв!.. няв!.. няв!..

А тi думають:

От вражого батька син, ще йому мало! Це вiн i нас поїсть!

/"Пан Коцький"/.

2. - Гуси-гуси, гусенята!

Вiзмiть мене на крилята

Та понесiть до батенька,

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити.

/Iвасик-Телесик/.

Ведуча. Наш народ багатий i на жарти. То давайте i ми пожартує-

мо. Слухайте!

I. Упiймав дядько на яблунi хлопчика.

- Ти що там, шибенику робиш?- запитує сердито.

- Та упало ваше яблуко, то я його вiшав,- не розгубився

хлопчик.

2. Зустрiлися двi жiнки:

- Ой, кумо, зима люта буде.

- Невже?


- Страшеннi морози будуть!

- Та ну!


- Так буде холодно, що аж ну...

- А ти звiдки знасш?

- Бо у мене кожуха нема!

Ведуча.


Ось i збiг час нашого уроку. Я буду дуже рада i щаслива, якщо

у вашому серцi залишилась краплина любовi до рiдної мови.

Ми з нею вiдомi усюди,

Усе в нiй, що треба нам, є

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.



/В.Сосюра/


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка