… а за віру ся умріте і вольностей бороніте!



Скачати 115.88 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір115.88 Kb.
“…а за віру ся умріте і вольностей бороніте!”
І. Мазепа


ТЕМА. УКРАЇНА В РОКИ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ

МЕТА: розглянути події Північної війни та місце України в ній; з’ясувати причини укладання українсько-шведського союзу; виявити роль і значення діяльності гетьмана І. Мазепи в українському національно-визвольному русі;

розвивати навички аналізу історичних подій і фактів, робити висновки; розвивати вміння учнів працювати з історичною картою;

формувати історичну самосвідомість учнів.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ: Північна війна, маніфест, церковна анафема.

ОБЛАДНАННЯ: підручники, схема ″Полтавська битва″, таблиці, карта ″Україна наприкінці XVII – XVIII ст.″

ТИП УРОКУ: комбінований.

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.


  1. Участь українських полків у воєнних діях на початку Північної війни.

  2. Похід Карла ХІІ в Україну.

  3. Перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ. Знищення Батурина російськими військами. Зруйнування Чортомлицької Січі.

  4. Обрання гетьманом І. Скоропадського.

  5. Полтавська битва 1709 р. Крах планів І. Мазепи.

  6. І. Мазепа, його роль і значення в українському національно-визвольному русі.

IV. Закріплення нових знань учнів.

V. Підсумки уроку.

VI. Домашнє завдання.

Х І Д У Р О К У
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Запитання до учнів (з використанням мультимедійної дошки).

- Кого зображено на портретах?

- Як називалися статті, укладені з Росією, після обрання гетьманом І. Мазепи?

- Які з наведених пунктів були у Коломацьких статтях?

1. Гетьман не мав права знімати з посад генеральну старшину без дозволу царя. (+)

2. До російських воєвод у Києві, Переяславі, Ніжині та Острі вводився полк до гетьманської резиденції – Батурина. (+)

3. На південних кордонах мали будуватися фортечні укріплення. (+)

4. Верховна влада належала гетьманові, який обирався довічно і затверджувався королем. (-)

5. Зазначалося, що Малоросія є лише частиною “их царского Пресветлого Величества Самодержавной державы”. (+)

6. Православні віруючі зрівнювалися у правах з католиками. (-)

7. Війську Запорозькому заборонялися контакти з чужоземними державами. (+)

- Який зміст вкладається у слово “меценат”?

- Чи можна І. Мазепу назвати меценатом?

Під час відповідей учні повинні дійти висновку, що історія не донесла до нас достовірної інформації про зовнішність І. Мазепи (на усіх портретах зображений саме І. Мазепа). Коломацькі статті були спрямовані на обмеження автономії України. Натомість щодо внутрішньої політики гетьман зробив значний внесок у культурний розвиток України, ставши одним з найбільших меценатів-благодійників за всю її історію.


ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Вступне слово учителя.

Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати події початку XVIII ст., безпосередньо пов’язані з постаттю І. Мазепи, розглянемо події Північної війни та участь у ній України, спробуємо виявити роль і значення діяльності гетьмана І. Мазепи в українському національно-визвольному русі.


Ознайомлення учнів з епілогом, темою, планом та проблемним питанням уроку.
Проблемне питання уроку: І. Мазепа – український патріот чи зрадник?
1. Участь українських полків у воєнних діях на початку Північної війни.
У 1700 р. Росія почала так звану Північну війну (до 1721р.) проти Швеції за вихід до Балтійського моря. У цю війну було втягнуто й Україну.

У листопаді 1700 р. шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ розбили російську армію під Нарвою.

За наказом Петра І протягом 1700 – 1704 рр. українські козаки воювали в Естляндії та Лівонії (сучасні Естонія і Латвія), Литві.

- Чи відповідала війна інтересам українців і що вона принесла?

• збільшення податків;

• примусові фортифікаційні роботи;

• вилучення харчів;

• загибель козаків у походах, від важких робіт на спорудженні укріплень.

-А чи міг Іван Мазепа запобігти цим негативним наслідкам?
Робота з картою.

Учням пропонується показати на карті походи українських військ в інтересах Росії.





Учитель.

Отже, після ряду своїх перемог у Європі Карл ХІІ разом із своїм союзником С. Лєщинським тепер міг зосередити свої сили на війні з Росією.


2. Похід Карла ХІІ в Україну.
Це питання розкриває учень, що отримав випереджальне завдання.
Робота з картою.

Прослідкувати за картою похід шведів.


- Де відбувся розгром шведського корпуса генерала Левенгаупта Петром І?
На початку жовтня 1708р. шведи перетнули кордон Гетьманщини.
- Як ви гадаєте, як зустріло українське населення шведів?
Вчитель.

Отже, як ми бачимо, похід Карла ХІІ виявився не таким, на який він сподівався. Російський цар сплутав плани шведського короля, змусивши повернути його на Україну, а це, у свою чергу, завадило планам українського гетьмана і накликало у недалекому майбутньому на український народ великі біди.



3. Перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ. Знищення Батурина російськими військами. Зруйнування Чортомлицької Січі.
Евристична бесіда.

- Перед яким вибором поставив І. Мазепу вступ Карла ХІІ в Україну?

- Уявіть себе на цей момент у ролі гетьмана І. Мазепи. Як би ви діяли?

- Яка б доля чекала Україну у разі перемоги Карла ХІІ і його ставленика С. Лєщинського?

- А якби переміг Петро І і його союзник Август?

- Де і коли було укладено договір між Карлом ХІІ та І. Мазепою? (Робота з картою.)

- Чи можна вважати цей крок гетьмана зрадою союзу з Росією, зрадою української державності?
Розповідь учителя.

Ще 1703 року, тобто задовго до вступу шведів на територію України, І. Мазепа розпочав таємні переговори з прошведськи налаштованим угрупованням Станіслава Лєщинського. На початку 1708 року польський король і український гетьман уклали таємну угоду, за якою Україна входила до складу Польщі, І. Мазепа отримував титул князя. Цього ж року був укладений таємний договір між гетьманом і Карлом ХІІ, згідно з яким: шведи зобов’язувалися обороняти українські терени, направляючи для цього свої війська; князь і старшина зберігали всі свої права й вольності; І. Мазепа призначався довічним князем або гетьманом України; гетьман брав зобов’язання на час війни передати шведам міста Стародуб, Мглин, Полтаву, Гадяч і Батурин.

Вступ Карла ХІІ в Україну поставив І. Мазепу перед вибором: залишатися йому з Петром І або приєднатися до Карла ХІІ. Але перемога будь-якої зі сторін у російсько-шведській війні вела до загибелі Української держави. У разі перемоги Карла ХІІ і його ставленика С. Лєщинського Україна як союзник Росії дісталась би Польщі. А якби переміг Петро І і його союзник Август, Україну чекав поділ між Росією та Польщею.

Свої плани І. Мазепа тримав у таємниці, доки шведське військо не з’явилося на Лівобережжі. 28 жовтня 1708 року І. Мазепа в оточенні вірної йому старшини та 4 тис. козаків приєднався до Карла ХІІ. Виступ гетьмана проти Петра І Підтримала також незначна частина запорозьких козаків, очолювана кошовим отаманом Костем Гордієнком. Навесні 1709 року К. Гордієнко з тисячним загоном козаків прибув до І. Мазепи, щоб підписати договір про спільні дії та майбутню незалежність Запоріжжя від Росії.


ВЕРСІЇ ПРИЧИН ВЧИНКУ І. МАЗЕПИ:
• найближчий до Петра І російський можновладець О. Меншиков, коли був напідпитку, заявив гетьманові, що цар серйозно збирається прибрати Україну до своїх рук, а старшину знищити;
• пристати до союзу зі Швецією І. Мазепу примусила козацька старшина. У своїх планах перейти на бік шведів козацька старшина спиралася на стару традицію шведсько-українського союзу з часів Б. Хмельницького та І. Виговського…”;
• до гетьмана доходили чутки, що цар збирається віддати Україну О. Меншикову або англійському герцогові Мальборо за підтримку у війні зі шведами.
Вчитель.

Для того, аби оцінити і зрозуміти реакцію Петра І, ми зупинимось на постаті цього російського царя. (Відповідає учень, що отримував випереджальне завдання.)



Дізнавшись про перехід гетьмана на бік шведів, Петро І діяв рішуче та енергійно. 28 жовтня 1708 року він видав спеціальний маніфест, у якому повідомляв про зраду І. Мазепи, про його мету віддати ″малоросійську землю″ і народ ″малоросійський″ під владу польських панів. Себе Петро І виставляв як друга й заступника українського народу.


Робота з поняттями.

МАНІФЕСТ (від пізньолат. manifestum - заклик) - особливий акт глави держави або вищого органа державної влади, звернений до населення.

За наказом Петра І в усіх церквах Московської держави проголошено анафему – прокляття І. Мазепі. За розпорядженням церковної влади анафему Мазепі проголошували в усіх православних церквах України щорічно аж до 1917 року, навіть у тих, які були збудовані за його кошт і де в інших молитвах за церковними правилами йому проголошували похвалу і вічну пам’ять. Православна церква зняла з І. Мазепи анафему лише в 1994 році.
Робота з поняттями.

АНАФЕМА (грец. anathema), у християнстві церковне прокляття, відлучення від церкви.


Тим часом гетьман розсилав по всій Україні універсали із закликом відійти від Росії.

У цих історичних умовах цар Петро І використав політику ″батога і пряника″. Він оголосив амністію всім, хто повернеться від І. Мазепи під російську владу. Тим представникам козацтва, які не пішли за І. Мазепою, чи зазнавали від нього утисків, видав нагороди, подарунки та нові маєтності. А проти всіх, хто підтримував гетьмана, цар розпочав жорстокий терор.


Робота з документом.

Зі спогадів сучасника про суд над прихильниками І. Мазепи:


“ Багато старшин і козаків, запідозрених у прихильності до Мазепи, тому що вони не прибули до Глухова на вибори нового гетьмана, вишукувано по домах і віддано на різні тортури: колесували, четвертували, саджали на палю, а вже зовсім за іграшку вважалося вішати й рубати голови.”
Питання про захоплення Батурина та Знищення Запорізької Січі Розкриває учень, що отримував випереджальне завдання.
Робота з документом.

Див. документ на с. 195 підручника.


Робота з картою.

Показати на карті Батурин та Чортомлицьку Січ, які були зруйновані росіянами.


Робота з класом.

Учні отримують завдання по рядам прокоментувати запропонований уривок.



1. «…не тільки десяти тисяч, а й десяти душ не можу дати – самі обороняйтеся, як хочете».
2. «…Не заради високих почестей, не задля багатства або яких інших цілей, а для усіх, що є під моєю владою, задля жінок і дітей ваших, для добра матері нашої, бідної України, для користі всього народу українського, для піднесення його прав і вольностей хочу я за допомогою Бога так чинити…»
3. «Москва хоче спустошити міста, усю старшину запровадити в неволю, козаків повернути в драгуни та жовніри, народ перегнати в Московські землі за Волгу, а наш край оселити своїми людьми.»


Учитель.

Отже, гіршого для українців важко було й очікувати. Крім того, що вони зазнали величезних втрат від царських репресій, вони вже вкотре за свою історію опинилися у різних, ворожих таборах, а Україна стала ареною боротьби іноземців за українські землі. А хто ж став керувати Україною?



4. Обрання гетьманом І. Скоропадського.
У листопаді 1708 р. у Глухові гетьманом було обрано стародубського полковника І. Скоропадського, кандидатуру якого заздалегідь визначив сам цар. У старшинській раді взяли участь лише чотири полковники, сотники і кілька церковних ієрархів.
Учитель.

Отже, обрання І. Скоропадського гетьманом стало черговим кроком Росії до обмеження автономії України. Але попереду була вирішальна подія – головна битва, від результату якої залежала доля України та багатьох українців.



5. Полтавська битва 1709 р. Крах планів І. Мазепи.
Вивчення питання проходить за допомогою схеми ″Полтавська битва″.

Спостерігаючи за розвалом шведського війська, старшина, яка пішла за І. Мазепою, почала повертатися до московського царя, схиляючи голову перед його милістю. Шведи змушені були взяти старшину під варту, навіть біля самого І. Мазепи виставили ″почесну варту″, бо Карл ХІІ уже не довіряв нікому. У цей час, як описують історики, у гетьмана І. Мазепи визрів новий план. Він пообіцяв захопити Карла ХІІ і привести його до табору росіян. Петро І майже повірив гетьманові, але російська варта перехопила посланця І. Мазепи до С. Лєщинського, який віз лист із проханням ударити в тил російському війську.

Намагаючись виправити ситуацію, Карл ХІІ наказав захопити місто Полтаву, де в той час були розташовані нечисленні російські війська й українські загони. У цьому місті зберігалася значна кількість провіанту, фуражу й одягу, які були дуже потрібні шведському війську. І хоч шведський король хвалькувато заявляв, що ″Полтава – нікчемна фортеця″, здобути місто його піддані так і не змогли.

Під час шведської облоги до Полтави підійшла армія Петра І. Військо Карла ХІІ спробувало прорватися до Польщі, але для цього потрібно було здолати росіян. 27 червня 1709 року відбувся генеральний бій під Полтавою, який вплинув не тільки на весь подальший хід Північної війни, а й на розподіл сил у Європі.

Сили сторін:

шведи росіяни

16 тис. солдатів 38 тис. солдатів

4 гармати 72 гармати

Спочатку битва йшла з перемінним успіхом, але досить швидко далася взнаки кількісна перевага російської армії, особливо в артилерії. Під тиском російської піхоти шведи почали відступати.

У розпалі бою від вибуху перевернулися ноші, на яких Був поранений Карл ХІІ. Усім здалося, що король загинув, тому шведи в розпачі стали тікати. Карлові ХІІ й І. Мазепі разом з невеликим загоном козаків удалося переправитися через Дніпро й утекти у турецькі володіння, у місто Бендери.


Робота з картою.

Прослідкувати за картою шлях відступу українсько-шведського війська.


Під час Полтавської битви вбито 9 тис. шведів та 1345 росіян, а також узято в полон 3 тис. підданих Карла ХІІ. Усіх українців, які брали участь у битві на боці шведів і потрапили в московський полон, люто мордували: їх садили на палі, вішали, їм ламали руки й ноги, а покалічені тіла виставляли на привселюдний огляд для залякування народу. Вражений крахом своїх планів, старий гетьман 22 серпня 1709 року помирає у місті Бендери.


Учитель.

Таким чином, союз І. Мазепи з Карлом ХІІ, поразка шведів у війні з Росією відіграли фатальну роль для України.



6. Іван Мазепа, його роль і значення в українському національно-визвольному русі.


  • Іван Мазепа – український патріот чи зрадник?


Учитель.

Постать І. Мазепи є і донині однією з найбільш спірних в українській історії. Однак історична роль Мазепи в українському національно-визвольному русі полягає у тому, що він розумів загрозу централізуючої політики Петра І для автономії України і піднявся на боротьбу за її збереження.



IV. ЗАКРІПЛЕННЯ.
Тестування.

Дайте ствердну або заперечну відповідь.



  1. Північна війна почалася у 1703 р. (-)

  2. Північна війна відповідала інтересам України. (-)

  3. Польський король Август був союзником Швеції. (-)

  4. У шведсько-російській війні І. Мазепа зробив ставку на Швецію. (+)

  5. І. Мазепа боровся за збереження автономії України. (+)

  6. У 1708 р. гетьманом України став І. Скоропадський. (+)

  7. Результатом Полтавської битви був крах планів гетьмана І. Мазепи. (+)

  8. І. Мазепа загинув у Полтавській битві. (-)



V. ПІДСУМКИ УРОКУ.
Причинами невдачі планів І. Мазепи були переоцінка сил шведів, вузькість соціальної бази гетьмана, знекровлення українського суспільства в результаті репресій царського уряду. Але ім’я І. Мазепи залишилося для подальших поколінь символом боротьби за незалежність України.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Опрацювати текст підручника. Підготувати біографію П. Орлика.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка